- •Київський національний університет культури і мистецтв
- •1/Становлення документознавства як науки
- •2/Класифікація документів
- •3/Документознавство як наука та навчальна дисципліна
- •4/Документ як система
- •5/Зв’язки документознавства з іншими галузями знань
- •6/Методи та методологія документознавчих досліджень
- •7/Сучасні концепції документознавства: витоки і зміст
- •8/Загальна характеристика терміносистеми документознавства
- •9/Наука про документ за кордоном
- •10/Функції документа
- •11/Основні етапи розвитку вищої освіти з документознавства
- •12/Патентний документ
- •13/Управлінський документ
- •15/Кінофотофонодокумент
- •16/Картографічний документ
- •17/Музичний документ
- •18/Неопублікований документ
- •19/Книга як вид документа
- •20/Документ як артефакт
- •21/Документи на новітніх носіях
- •22/Уніфікація та стандартизація управлінських документів
- •23/Керування документаційними процесами за кордоном
- •24/Управлінське документознавство як наука та навчальна дисципліна
- •25/Концепції документа як джерела інформації
- •26/Концепції документа як засобу комунікації
- •27/ Експертиза цінності документів та комплектування державних архівів.
- •28/Архіви – специфічна інформаційна система.
- •Документ Національного архівного фонду - архівний документ, культурна цінність якого визнана відповідною експертизою та який підлягає державному обліку і зберіганню.
- •29/Законодавчо-нормативна база діяльності архівних установ України.
- •30/Становлення архівознавства як наукової дисципліни.
- •31/Описання архівних документів: теорія, методика і практика.
- •32/Довідковий апарат державних архівів: структура, зміст, завдання.
- •33/Вплив діловодства на характер формування архівів.
- •34/Схема зв’язків архівознавства з науковими дисциплінами.
- •3 Види джерел:
- •35/Архівознавче термінознавство.
- •36/Система архівних установ в Україні.
- •37/Історія документно-інформаційних комунікацій.
- •В залежності від кількості тих, хто спілкується, виділяють такі види комунікації:
- •38/Види комунікації.
- •39/Моделі комунікації. Модель Романа Якобсона
- •41/Інформаційний простір: зміст, суб’єкти, об’єкти.
- •41/Функції комунікації.
- •42/Організація роботи з документами.
- •218 - Порядковий реєстраційний номер;
- •01-15 Номер справи в яке буде підшитий документ або його копія (для вихідних документів).
- •43/Номенклатура справ. Формування справ.
- •44/Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів. Дсту 4163 – 2003.
- •45/Класифікація організаційно-розпорядчої документації за функціональною ознакою та їх значення.
- •46/Основні реквізити організаційно-розпорядчих документів. (дсту 4163–2003).
- •47/Документообіг. Схеми документообігу.
- •Вимоги до потоків документів:
- •Документи, що надійшли в організацію, проходять такі етапи:
- •48/Контроль за виконанням документів.
- •Контроль за виконанням документів включає такі види робіт:
- •49/Підготовка справ до архівного зберігання.
- •Основними завданнями епк.:
- •50/Бази даних: класифікація, структура, етапи створення.
- •51/Інформаційний пошук: види, методика, технологія.
- •52/Предмет стилістики. Поняття функціонального стилю.
- •53/Офіційно-діловий стиль сучасної української мови.
- •Головні ознаки офіційно-ділового мовного стилю
- •Підстилі офіційно-ділового мовного стилю. Системи документації
- •54/Текст як лінгвістична категорія.
- •55/Предмет і завдання редагування як фахової діяльності у сфері офіційно-ділового спілкування.
- •56/Аналітико-синтетична переробка документної інформації: сутність, значення, види.
- •57/Анотування та реферування документів.
- •Референтська діяльність: основні поняття, їх сутність, функції та роль.
- •Спічрайтерство: поняття, сутність і функції. Ознаки високоякісної письмової роботи ділового характеру.
- •Теоретичні та практичні засади реферування.
7/Сучасні концепції документознавства: витоки і зміст
Розмірковуючи про історія українського документознавства вчені, одноголосно дійшли до висновку що його розвиток почався в 1990х роках хх століття.
Важливив проривом в українському документознавстві стало заснування галузевої наукової інституції Українсько-науково дослідницького інституту архівної справи та документознавства(94р), започаткування наукової освіти за напрямком документознгавство та інформаційна діяльність (95р).
Першим оприлюдненим авторським продуктом докладного аналізу змісту документознавства та перспективи його розвитку став підручним Н.М. Кушнаренко ( Документоведение( 97р), що витримав 7 перевидань, і є безперечно історичним фактом.
8/Загальна характеристика терміносистеми документознавства
Удосконалення системи термінів - один з найважливіших напрямів розвитку будь-якої галузі знань. Він виражається в коректуванні співвідношень між поняттями і термінами, що прийняті для їхнього позначення і, сприяє точності розуміння наукового тексту, тим самим полегшуючи наукове спілкування.
Документознавство як наукова дисципліна, що розробляє теорію інформаційної складової різних документів і їхнє соціальне значення з точки зору функціонування в інформаційному полі, існує малий період часу (в порівнянні з іншими науками) і не встигло створити розвиненого термінологічного напряму. Однак практика документування соцільно-значущої інформації існує кілька тисячоліть і має систему понять, які сформувалися в процесі технологій закріплення інформації.
У 1983 році в СРСР було перероблено державний стандарт "Діловодство і архівна справа. Терміни і визначення". Формування розділу "Діловодство" стало завершенням термінологічних досліджень в означеній галузі. Це дозволило, якоюсь мірою, накреслити напрям подальшого формування терміносистеми діловодства як одного з практичних напрямів документознавства, пов'язаних зі сферою документування ділової інформації, яка є підвидом спеціальної інформації.
Терміносистема документознавства відбиває рівень знань про предмет цієї науки, в тому числі коливання наукової думки, все розмаїття поглядів дослідників окремих питань, тому в теоретичному плані терміни відображають багатогранність поняття, яке ними позначається, а також їхнє різне розуміння вченими.
Кожен термін конкретної наукової дисципліни розглядається з позицій адекватного відбиття глибини семантики конкретного поняття, розкриття суті його відмінності від інших понять, виражених у подібних термінах.
ДСТУ 2732 - 94 "Діловодство і архівна справа. Терміни і визначення" в розділі "Загальні поняття" закріпив узагальнююче визначення терміну "документ": "Матеріальний об'єкт, що містить у зафіксованому вигляді інформацію, оформлений у заведеному і має у відповідності з чинним законодавством юридичну силу". Такий підхід до закріплення в стандарті суті конкретного поняття сприяється не на розроблення теорії документа як специфічного матеріального об'єкта, створеного суспільством (у прямому розумінні груп, родів, видів), а на використання узагальнюючих мовних норм, які відображені у словниках, посібниках