КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ

ІНСТИТУТ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ І ПРАВА

КАФЕДРА ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

„ДОКУМЕНТАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІННЯ”

Програма державної атестації

для студентів спеціальності 7.02010501

"Документознавство та інформаційна діяльність"

Київ 2012

ДЕРЖАВНА АТЕСТАЦІЯ СТУДЕНТА

Атестація якості підготовки спеціалістів та магістрів зі спеціальності “Документознавство та інформаційна діяльність” щодо встановлення фактичної відповідності рівня освітньої підготовки вимогам освітньо-кваліфікаційної характеристики здійснюється Державною екзаменаційною комісією вищого закладу освіти з даного фаху, затвердженою Міністерством освіти і науки України, після виконання студентами у повному обсязі навчального плану.

Атестація здійснюється на підставі оцінки рівня професійних знань, умінь та навичок випускників, передбачених освітньо-кваліфікаційною характеристикою спеціаліста і магістра зі спеціальності “Документознавство та інформаційна діяльність” з використанням загальнодержавних методів комплексної діагностики – складання комплексного державного іспиту „Документаційне забезпечення управління”, який складається з таких етапів:

• теоретична частина – з метою перевірки знань, що формують уміння, зазначені у освітньо-кваліфікаційній характеристиці спеціаліста і магістра зі спеціальності “Документознавство та інформаційна діяльність”.

На державну атестацію виносяться такі дисципліни:

• керування документаційними процесами;

• інформаційно-аналітична діяльність в державному управління;

• електронне врядування;

• концепції сучасного документознавства.

Критерії оцінювання знань студентів

Підсумковий рейтинговий бал	Підсумкова оцінка за шкалою ECTS	Традиційна екзамен. оцінка	Традиційна залікова оцінка
91 <= RD =100	A – Відмінно	Відмінно	Зараховано
84 <= RD <= 90	B – Дуже добре	Добре
76 <= RD <= 83	C – Добре
66 <= RD <= 75	D – Задовільно	Задовільно
61 <= RD <= 65	E – Достатньо (задовольняє мінімальні критерії)
21<= RD < 60	FХ – Незадовільно	Незадовільно	Не зараховано
0 =RD < 20	F – Незадовільно (з обов’язковим повторним курсом)	Не допущено	Не допущено

Оцінки „А – Відмінно” заслуговує студент, який повністю виконав завдання комплексного кваліфікаційного іспиту, а саме: дав змістовну, вичерпну відповідь на три теоретичні питання з дисциплін, включених у програму іспиту – „Керування дрокументаційними процесами”, „Інформаційно-аналітична діяльність в державному управлінні”, „Електронне врядування”, „Концепції сучасного документознавства” і продемонстував відмінний рівень підготовки майбутнього документознавця, менеджера органів державної влади і управління.

Оцінки „В – Дуже добре” заслуговує студент, який повністю виконав завдання комплексного кваліфікаційного іспиту, а саме: дав змістовну, вичерпну відповідь на три теоретичні питання з дисциплін, включених у програму іспиту – „Керування дрокументаційними процесами”, „Інформаційно-аналітична діяльність в державному управлінні”, „Електронне врядування”, „Концепції сучасного документознавства”, але є незначні зауваження щодо відповіді на одне з питань.

Оцінки „С - Добре” заслуговує студент, який повністю виконав завдання комплексного кваліфікаційного іспиту, а саме: дав змістовну, вичерпну відповідь на три теоретичні питання з дисциплін, включених у програму іспиту – „Керування дрокументаційними процесами”, „Інформаційно-аналітична діяльність в державному управлінні”, „Електронне врядування”, „Концепції сучасного документознавства”, але допустився незначних помилок. Рівень підготовки судента не повністю відповідає критеріям практичних навичок та вмінь майбутнього фахівця.

Оцінки „Д - Задовільно” заслуговує студент, який у теоретичних відповідях демонструє знання основного матеріалу з дисциплін, включених в програму комплексного кваліфікаційного іспиту; але припускається деяких неточностей, а саме не виявляє високого рівня підготовки та припускається помилок.

Оцінки „Е - Достатньо” заслуговує студент, який у теоретичних відповідях демонструє знання основного матеріалу з дисциплін, включених в програму комплексного кваліфікаційного іспиту, але припускається деяких неточностей, а саме не виявляє належного рівня підготовки та припускається помилок.

Оцінки „FХ - Незадовільно” заслуговує студент, який не відповів на теоретичні питання комплексного кваліфікаційного іспиту з дисциплін, включених в програму іспиту, не виявив достатнього рівня підготовки майбутнього спеціаліста і потребує повторного курсу навчання.

Суспільні інформаційні відносини

Зміст дефініції «суспільні інформаційні відносини». Інформаційна складова сучасних державно-суспільних відносин: різноманітність дефініцій. Природа поняття «інформація», її основні функції, джерела та ознаки системи класифікації інформації в державному управлінні.

Інформаційне забезпечення державного управління: сутність та основні ознаки

Визначення дефініції «інформаційне забезпечення» та «інформаційне забезпечення системи управління». Назвати основні ознаки за якими класифікують інформацію в структурних підрозділах органу управління.

Основні принципи інформаційної діяльності органів державного управління

Розкрити зміст основних принципів інформаційної діяльності органів державного управління, а саме: принципу науковості інформації; принципу своєчасності інформування; принципу змістової несуперечності інформування; принципу адаптованості інформування; принципу достатності інформування; принципу формалізації інформування; принципу документованості інформування.

Інформаційно-аналітична діяльність державного управління

Поняття «аналітика». Класифікація аналітичної діяльності. Види аналітичної діяльності та їх характеристика.

Моніторинг як інструмент інформаційного забезпечення сфери управління

Поняття «моніторингу». Основні характеристики, види та функції моніторингу. Основні етапи моніторингу засобів масової інформації.

Політичне консультування

Поняття «політичного консультування», його цілі, завдання, види. Порівняльна характеристика «політичного консультування» та «політичного консалтингу».

Прогнозування політичних процесів і його вплив на ефективність державного управління

Поняття “політичне прогнозування”. Класифікація прогнозів. Характеристики, за якими здійснюється прогнозування. Засоби розробки прогнозів. Принципи та етапи політичного прогнозування.

Аналітична складова діяльності органів державної влади та управління

Методи та види аналітичних досліджень. Моніторингові дослідження: інформаційно-аналітичний моніторинг, комунікативний аудит. Ініційовані аналітичні дослідження. Кумулятивні дослідження. Характеристика методів аналізу. Експертні методи. Мета експертизи. Експертні оцінки. Методи оцінки експертів.

Політична аналітика у державному управлінні.

Організаційні структури у галузі політичної аналітики. Основні політико-аналітичні процедури в державному управлінні: аналіз державної політики; політичний аналіз; політичне прогнозування; політичне консультування; експертиза. Практичний політичний аналіз.

Основи роботи з інформаційними джерелами

Інформаційна робота: джерела інформації, пошук, відбір, обробка та структурування інформації, формування інформаційних баз даних. Вибір, альтернативність та достовірність отриманої інформації.

Особливості розробки та прийняття управлінських рішень

Види аналітичних документів: Аналітична записка, аналітичний звіт, оглядова записка, довідка. Принципи складення аналітичного документа. Значення аналітичної діяльності для розробки та прийняття управлінських рішень.

Становлення та основні етапи розвитку керування документаційними процесами

Проблеми економії і раціональних методів організації діловодства в приватному секторі США у другій половині ХІХ ст. Функціонування комісій з питань економії в державних установах; Комісія Тафта. Перші міжнародні конгреси управлінських (адміністративних) знань і їх програми. Створення Національного архіву США та його структурного підрозділу Records Management Division. Заснування Конгресом США 1947 р. комісії з дослідження невиробничих витрат у промисловості, так званої Комісії Гувера (Hoover). Умови, що передували створенню комісії. Діяльність спеціальної групи Е. Ліхі з вивчення проблем records management. Діяльність Комітету Грігга у Великобританії. Особливості американської та англійської моделі організації керування документаційними процесами. Теоретичні напрацювання з records management у працях архівістів: Теодор Шеленберг і його праця “Modern Archives. Principles and techniques”. Акт про федеральні документи, 1950 р., США. Створення другої Гуверівської комісії, 1955 р. Акт про державні документи, 1958 р., Великобританія.

Етапи становлення керування документаційними процесами (сфери наукових знань). Створення наукових інституцій, навчальних закладів у Західній Європі і США на початку ХХ ст. з дослідження проблеми управління, в тому числі й керування документаційними процесами.

Розроблення теорії і технологій records management. Становлення керування документаційними процесами як наукової дисципліни. Зміна пріоритетних напрямів досліджень у сфері керування документаційними процесами.

Вклад міжнародних організацій у розробку проблем керування документаційними процесами. Міжнародна рада архівів, Міжнародна рада з керування документаційними процесами, Міжнародна федерація з інформації і документації, Міжнародна організація зі стандартизації та її технічні комітети. Розвиток міжнародних зв’язків в організації керування документаційними процесами, вироблення спільних засад керування документаційними процесами, застосуванні міжнародних правил і технологій. Професійні об’єднання фахівців в галузі records management. Програма в галузі керування документаційними процесами і архівами (RAMP – Records and Archives Management Program).

Розроблення міжнародного і національних стандартів з керування документаційними процесами.