1. Тема як коло життєвих явищ, питань, ситуацій, з якими пов'язана соціальна проблема.

2. Проблема - теоретичне або практичне питання, що потребує вирішення в рамках драматичного твору. Тема і проблема драматичного твору, його проблемно-тематичний аналіз.

3. Ідея драматичного твору.

Тема – коло життєвих явищ, фактів, характерів, проблем, обставин, відібраних автором серед реалій дійсності та оброблених його творчою уявою.

Масштабність, епічність – та камерність, інтимність цього кола. Шлях від конкретного, локального до загального. Тема, як головна проблема (комплекс проблем) твору, що вичленовуються автором з усього масиву матеріалу.

«Кожний виконавець вичленовує в тексті та сцені безкінечну кількість тем, важливо лише організувати їх у спів підлеглості та виділити рівнодіючу силу та ієрархію» (П. Паві). Ієрархія – мається на увазі головна та другорядні теми.

Тема тісно пов’язана з проблемою, тому при виборі теми, проблема стає головною думкою.

Режисер черпає проблеми з життя людей, суспільства.

Проблема – теоретичне і практичне питання, що вимагає вирішення. При визначенні теми, важлива її конкретність. Необхідно конкретизувати тему, визначити головне життєве питання, яке через обставини, що склалися, хвилює режисера як громадянина і як художника сьогодні. Основною умовою при створенні вистави є визначеність і ясність теми.

Актуальність та злободенність теми.

Наприклад, тема – «Байдужість лікарів місцевої лікарні по відношенню

до пацієнтів», то проблема тут – «Байдужість».

Тема космосу, і тема війни, і усі інші цікаві нам тоді, коли вони розкриваються через життя людини. Персоніфікація теми – найважливіший принцип драматургії в цілому.

Ідея – основна думка (комплекс думок) твору, його основна тенденція, смисловий висновок, те, що стверджує автор внаслідок розгляду поставлених проблем, яка виникає за задумом автора або об’єктивна з матеріалом твору. Якщо тема задана із самого початку, то до ідеї автор повинен вести виконавців і глядачів театралізованого заходу. Потрібно точно визначити, що автор стверджує своїм твором, до чого закликає. Пізнати ідею твору, це значить пізнати «больову» точку автора, його цивільну позицію.

Існують два шляхи вираження ідеї – це пряме декларування ідеї, прямий заклик до глядача; або приховання ідеї у канві твору, з її яскравим вираженням у кульмінації, як висновок з того, про що йшлося у творі.

«Тенденція має сама по собі впливати з обставин та дії, її не слід особливо підкреслювати, і письменник не забов`язаний подавати читачеві у готовому вигляді майбутнє історичне розв’язання виведених ним стосунків конфліктів». «Чим більше прихованим є погляди автора, тим краще для твору мистецтва».

Наприклад: ідея – «Егоїзм призводить до втрати друзів», тоді «егоїзм» – це проблема і характер дійових осіб, «призводить до» – це конфлікт, «втрата друзів» – це завершення, кінцівка твору; висновок і заклик – «Будьте відкритими до своїх друзів». Приклади ідей (узагальнені): «Кохання допомагає здолати перешкоди», «Байдуже ставлення до природи викликає жахливі екологічні наслідки», «Байдужість батьків по відношенню до дітей штовхає підростаюче покоління на шлях шкідливих звичок та злочинності», «Віра рятує життя», «Спільний інтерес об’єднує людей», «Дурний характер призводить до самотності», «Нерозуміння особливостей жіночої та чоловічої психології призводить до розривів стосунків», «Щоб зрозуміти іншого, треба подивитися на світ «його» очима, стати на його бік» і т. п.

Як приклад:

«Гамлет» В. Шекспіра

Тема: доля молодого гуманіста епохи Відродження, який засвоїв передові ідеали свого часу і спробував вступити в нерівну боротьбу з навколишнім «морем зла» з метою відновлення зневаженої справедливості.

Ідея: непідготовленість до боротьби, самотність і роз'їдаючі психіку протиріччя прирікають людей на неминучу поразку в їх єдиноборстві з оточуючим злом.

Надзавдання: заклик до мужності, твердості, активності, заклик до подолання і боротьби.