Подія, ряд подій у драматичному творі

1. Подія і вчинок.

2. Складові вчинку: оцінка ситуації, прийняття рішення, реалізація рішення.

3. Складові подієвого ряду: вихідна подія, перша подія, головна подія, обов'язкова подія.

Подія – це якісна зміна дієвої лінії персонажа або групи дійових осіб. Подія – вчинок або факт, що вносить нову якість у ситуацію, у стосунки та в світо- й самовідчуття персонажів.

Факт як вторгнення у дію сторонніх (незалежних від волі персонажів) обставин, які змінюють її хід. Вчинок як поворот у дії, що породжується власною активністю персонажів.

Подія – дієвий, конфліктний факт, що відбувається «тут, зараз, на моїх очах», тобто події, що реально відбуваються в п'єсі, а не за її межами.

«Жизнь сценического персонажа может быть выстроена в виде широкой полосы («коридора»), в котором каждый этот персонаж свободно импровизирует некоторое, непредсказуемое зрителем, зигзагообразное движение к намеченной цели.

Каждый неожиданный слом, угол, поворот есть сценическое событие, более или менее крупное, заметное, связанное всеми или, наоборот, событие почти невидимое для посторонних глаз, относящееся к тайным процессам жизни человеческого духа». (М. Захаров).

«Событие на сцене это не обязательно наводнение или пожар. Иногда важнейшим, определяющим событием на сцене может оказаться та последняя, крохотная капля, переполняет «чашу терпения», приводит человека к принятию важного решения или побуждает к неожиданному, спонтанному движению, поступку» (Б.Е. Захава).

По ступені впливу на розвиток дії, події підрозділяються на головні і другорядні. Головні – корінним чином впливають на розвиток дії, а всі останні події – другорядні.

Головні події (класична побудова).

Складові подієвого ряду: вихідна подія, перша подія, головна подія, обов'язкова подія.

Перша подія як зав'язка, безумовний початок конфлікту, головна подія – кульмінація драматичного твору, обов'язкова подія як необхідна умова для вирішення конфлікту.

Товстоногов вважав, що п'єса у своєму розвитку спирається на п'ять таких подій:

1. Вихідна подія – своєрідний емоційний «зачин» спектаклю, його камертон; вона фокусує, відбиває в собі вихідну запропоновану обставину (исходное предлагаемое обстоятельство), зароджуючись в його надрах.

2. Основна подія – тут починається боротьба за наскрізною дією, набирає чинності провідна запропонована обставина (ведущее предлагаемое обстоятельство) п'єси.

3. Центральна подія – це у виставі вищий пік боротьби за наскрізною дією.

4. У фінальній події – закінчується боротьба за наскрізного дії, вичерпується провідна запропонована обставина.

5. Головна подія – саме остання подія вистави, укладає «зерно» надзавдання; в ній як би «просвітлюється» ідея твору; тут вирішується доля вихідної запропонованої обставини – ми дізнаємося, що з нею стало, змінилася чи залишилася колишнею.

Найважливішим етапом є визначення вихідної запропонованої обставини, того середовища, незмінного на протязі всього розвитку п'єси (що увібрало в себе авторську біль).

Наскрізна дія починається тільки в основній події і закінчується у фінальній. У головній події п'єси прояснюється її надзавдання, вирішується доля вихідної запропонованої обставини і обов'язково – це саме остання подія п'єси.

1. Вихідна запропонована обставина п'єси – те середовище, в якому зосереджена проблема п'єси, авторська біль; ми осягаємо його в процесі розвитку п'єси. Вихідна і провідна запропонована обставини п'єси часто конфліктні по відношенню один до одного, але аж ніяк не завжди.

2. Провідна запропонована обставина п’єси – вона визначає боротьбу за наскрізного дією п'єси.

Головна подія володіє низкою обов'язкових ознак:

- Вона кардинально змінює життя всіх героїв п'єси.

- Акцентується на головному герої.

- Усі події п'єси безпосередньо зв'язані з головним героєм.

- Правильне розпізнання головного героя – ключова умова дієвого аналізу п'єси.

Подію, що впливає на всіх персонажів п'єси, ми називаємо об'єктивною. Подія, що має значення тільки для одного з героїв дії – суб'єктивною.

Основні сюжетотвірні події п'єси – основна, центральна і фінальна, сміливо можна віднести до об'єктивних.

Основна – починає основний конфлікт, в якому візьмуть участь всі дійові особи п'єси.

Центральна – кульмінаційне подія, яка загострює конфлікт – пік боротьби.

Фінальна – розв'язує основний конфлікт і визначає подальшу долю всіх героїв п'єси.

Суб'єктивна ж подія, виявляється в центрі уваги одного з персонажів п'єси, для інших вона проходить непоміченою.

Взаємозв'язок сценічної задачі та події.

Подія змінює сценічну задачу персонажа. Дія героя п'єси завжди спрямована на досягнення певної мети. Для досягнення мети персонаж виконує ряд завдань, які змінюються в залежності від подій, що відбуваються.

Подія, як вже було сказано – це момент зміни запропонованих обставин. Змінюються обставини, і у персонажа під впливом цих змін виникають нові завдання. Людина не може продовжувати діяти в умовах, що змінилися, так само, як він діяв до того.

Герой завжди діє з метою щось змінити в навколишньому світі і обернути ситуацію на свою користь. Він намічає плани дій, розраховує як, і з ким буде говорити, куди піде і що зробить, щоб ситуація змінилася – тобто він готує майбутнє подія.

Таким чином, подія, що відбулася, породжує нові завдання, виконання яких, в свою чергу, породжує нову подію.

Як приклад:

Н. В. Гоголь «Ревизор»

Исходное предлагаемое обстоятельство – растленный, разграбленный город, в котором хозяева города, его элита – главные растлители и грабители. Мир, где правит не суд Божий, не страх Божий, но суд чиновничий, страх перед вышестоящими.

Исходное событие – экстренный сбор – встреча отцов города в неурочное время.

Сквозное действие пьесы – борьба за то, чтобы обернуть несчастье в выгоду.

Основное событие – сообщение Бобчинского и Добчинского о своем открытии (Хлестаков – ревизор-инкогнито!).

Ведущее предлагаемое обстоятельство пьесы – человек, которого принимают за ревизора, – не ревизор.

Центральное событие – публичное разоблачение Хлестакова (чтение письма на балу).

Главное событие – немая сцена; ведущее предлагаемое обстоятельство главного события – сообщение о прибытии подлинного ревизора.

«Ромео и Джульетта»

Исходное предлагаемое обстоятельствов: мир вра­жды и ненависти

Исходное событие: подготовка к бою между слугами враждующих семей

Сквозное действие пьесы: Борьба за право любить

Основное событие: встреча на балу

Центральное событие: смерть Тибальта

Финальное событие: самоубий­ство Джульетты

Ведущее предлагаемое обстоятельство этого события – Ромео мертв!, смертью героев.

Главное событие – примирение. В пьесе это событие – объективный факт.

Література:Конец формы

1. Аникст А. История драмы от Аристотеля до Лессинга / А. Аникст. – М. : Наука, 1983. – 288 с.

2. Аристотель Поэтика – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://royallib.com/read/aristotel/poetika.html#0

3. Владимиров С. В. Действие в драме / С. В. Владимиров. – СПб: СПбГАТИ, 2007. – 192 с.

4. Кнебель М. О действенном анализе пьесы и роли / М. О. Кнебель. – М. : Искусство, 1983. – 119 с.

5. Поляков М. Я. О театре : поэтика, семиотика, теория драмы / М. Я. Поляков. – М. : А. Д. и Театр, 2001. – 384 c.

6. Попов П.О. Режиссура : о методе / П. О. Попов. – М. :

7. Сахновский-Панкеев В. А. Драма. Конфликт. Композиция. Сценическая жизнь / В. А. Сахновский-Панкеев В. А. – Л. : Искусство, 1969.

8. Хрестоматія з теорії драми : Особливості драматич. мистецтва XIX—XX ст. / упоряд. П. П. Нестеровський. – К. : Мистецтво, 1988. – 224 с.

9. Фролов В. Судьбы жанров драматурги / В. Фролов. – М. : Сов. писатель, 1979.

8