- •Київський національний університет культури і мистецтв
- •1/Становлення документознавства як науки
- •2/Класифікація документів
- •3/Документознавство як наука та навчальна дисципліна
- •4/Документ як система
- •5/Зв’язки документознавства з іншими галузями знань
- •6/Методи та методологія документознавчих досліджень
- •7/Сучасні концепції документознавства: витоки і зміст
- •8/Загальна характеристика терміносистеми документознавства
- •9/Наука про документ за кордоном
- •10/Функції документа
- •11/Основні етапи розвитку вищої освіти з документознавства
- •12/Патентний документ
- •13/Управлінський документ
- •15/Кінофотофонодокумент
- •16/Картографічний документ
- •17/Музичний документ
- •18/Неопублікований документ
- •19/Книга як вид документа
- •20/Документ як артефакт
- •21/Документи на новітніх носіях
- •22/Уніфікація та стандартизація управлінських документів
- •23/Керування документаційними процесами за кордоном
- •24/Управлінське документознавство як наука та навчальна дисципліна
- •25/Концепції документа як джерела інформації
- •26/Концепції документа як засобу комунікації
- •27/ Експертиза цінності документів та комплектування державних архівів.
- •28/Архіви – специфічна інформаційна система.
- •Документ Національного архівного фонду - архівний документ, культурна цінність якого визнана відповідною експертизою та який підлягає державному обліку і зберіганню.
- •29/Законодавчо-нормативна база діяльності архівних установ України.
- •30/Становлення архівознавства як наукової дисципліни.
- •31/Описання архівних документів: теорія, методика і практика.
- •32/Довідковий апарат державних архівів: структура, зміст, завдання.
- •33/Вплив діловодства на характер формування архівів.
- •34/Схема зв’язків архівознавства з науковими дисциплінами.
- •3 Види джерел:
- •35/Архівознавче термінознавство.
- •36/Система архівних установ в Україні.
- •37/Історія документно-інформаційних комунікацій.
- •В залежності від кількості тих, хто спілкується, виділяють такі види комунікації:
- •38/Види комунікації.
- •39/Моделі комунікації. Модель Романа Якобсона
- •41/Інформаційний простір: зміст, суб’єкти, об’єкти.
- •41/Функції комунікації.
- •42/Організація роботи з документами.
- •218 - Порядковий реєстраційний номер;
- •01-15 Номер справи в яке буде підшитий документ або його копія (для вихідних документів).
- •43/Номенклатура справ. Формування справ.
- •44/Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів. Дсту 4163 – 2003.
- •45/Класифікація організаційно-розпорядчої документації за функціональною ознакою та їх значення.
- •46/Основні реквізити організаційно-розпорядчих документів. (дсту 4163–2003).
- •47/Документообіг. Схеми документообігу.
- •Вимоги до потоків документів:
- •Документи, що надійшли в організацію, проходять такі етапи:
- •48/Контроль за виконанням документів.
- •Контроль за виконанням документів включає такі види робіт:
- •49/Підготовка справ до архівного зберігання.
- •Основними завданнями епк.:
- •50/Бази даних: класифікація, структура, етапи створення.
- •51/Інформаційний пошук: види, методика, технологія.
- •52/Предмет стилістики. Поняття функціонального стилю.
- •53/Офіційно-діловий стиль сучасної української мови.
- •Головні ознаки офіційно-ділового мовного стилю
- •Підстилі офіційно-ділового мовного стилю. Системи документації
- •54/Текст як лінгвістична категорія.
- •55/Предмет і завдання редагування як фахової діяльності у сфері офіційно-ділового спілкування.
- •56/Аналітико-синтетична переробка документної інформації: сутність, значення, види.
- •57/Анотування та реферування документів.
- •Референтська діяльність: основні поняття, їх сутність, функції та роль.
- •Спічрайтерство: поняття, сутність і функції. Ознаки високоякісної письмової роботи ділового характеру.
- •Теоретичні та практичні засади реферування.
20/Документ як артефакт
За ознакою соціально-культурної значущості виділяють групу документів, що одержали назву артефакт (лат. arte - штучно, factus - зроблений) - документ, у якого особливої соціально-культурною цінністю, не властивою документа в цілому. Артефактні документи - це документні пам'ятники, у т. ч. писемності, що становлять частину культурного надбання країни, народу, людства, зазвичай охоронювані спеціальними законами.
Пам'ятки виступають об'єктом науки пам'яткознавства, яка ділить їх на рухомі і нерухомі. До числа рухомих відносять документні пам'ятники: рукописи і стародруки (манускрипти, палімпсести, інкунабули), раритети, рідкісні письмові і графічні видання, кінофотофонодокументів і т. п.
У середині 1980-х років поширення одержало поняття «книжковий пам'ятник», поступово стало узагальнюючим для таких понять, як «рідкісна» і «цінна книга» (особливо цінна, унікальна).
Книжковий пам'ятник - видання, що поєднує в собі кількісні і якісні ознаки рідкісної та цінної книги. Це різновид документного пам'ятника. Книга розглядається в ряду інших пам'яток історії та культури - наукових, літературно-художніх, образотворчих, архітектурних, музичних і т. д., - але як окрема пам'ятка. Його специфіка визначається сутністю книги як єдності опублікованого твору і способу його матеріального існування (видання).
Книжковий пам'ятник може бути літературно-художнім, науковим .Крім того, він несе інформацію про те, де, коли, ким він надрукований, прокоментовано , поліграфічно виконаний відповідно з поставленим завданням і об'єктивними можливостями - тобто інформацію про книжкову культуру часу, про відображеної в кожному конкретному виданні сучасної йому історії та культури суспільства.
Основою віднесення документа артефакту (пам'ятника) може служити особлива цінність і унікальність змісту, передмови, супровідних статей, коментарів і т. п. Документи цього виду відрізняються за внутрішньою структурою (складу, підбору і організації сполучення в ньому). Артефактні документи оснащені особливо складним апаратом. Крім основного тексту, вони можуть включати науково-дослідні статті, що пояснюють текст, великий текстологічний матеріал, історіографічні коментарі і різноманітні покажчики (тематичні, предметні, іменні). Як правило, артефактні документи мають особливу матеріальну основу, конструкцію, особливі умови побутування у зовнішньому середовищі. Вони виходять в покращеному оформленні, з численними ілюстраціями, часто в нестандартних формах, у палітурках. Для видання пам'яток нерідко використовують факсимільне відтворення.
Змістовна (інформаційна) цінність документа, його особливе історичне, художнє та культурологічне значення є основною ознакою, що дозволяє віднести документ до розряду артефактні. Як вже зазначалося, це не просто джерело інформації, він має особливу соціально-культурну цінність.
Крім змісту, критерієм артефактних може служити і матеріальна основа документа, його форма: папір, плівка, шрифт, фарба, спосіб запису і відтворення інформації, обкладинка , палітурка, автор та ін
До артефактних також відносять документи щодо особливих умов їх побутування в зовнішньому середовищі, шляхом вивчення їх «долі» чи легенди (термін архівознавства), початкової приналежності, зв'язку з історичними подіями, пам'ятними місцями і т. п .
Артефактні документи складають основу духовних і. матеріальних цінностей людства і за рівнем якісних критеріїв відносяться до документних пам'ятників світового, національного та місцевого значення.