Питання для самоконтролю
Назвіть основні методичні положення щодо аналізу структури злочинності.
За якими правилами доцільно здійснювати кримінологічний аналіз окремих видів злочину?
Визначте, як поділяються злочини за ступенем тяжкості?
Визначте, як поділяються злочини за спрямованістю?
Визначте, як поділяються злочини за місцем вчинення?
Визначте, як поділяються злочини за галуззю економіки?
Визначте, як поділяються злочини за складом?
Визначте, як поділяються злочини галуззю управління?
Зазначте, при якій умові злочин вважається закінченим?
Які дані можуть використовуватись при характеристиці злочинності за складом злочину?
Розділ 16. МетодиКа розробки прогнозів криміногенної ситуації та підготовКи типових планів Профілактики злочинності
16.1. Поняття кримінологічного прогнозування та його значення
Прогнозування криміногенної ситуації є елементом управління правоохоронною діяльністю. Прогноз дає змогу приймати перспективні, випереджувальні рішення по боротьбі зі злочинністю, є складовою частиною програм діяльності державних і громадських структур, що здійснюють вплив на злочинність. Прогноз криміногенної ситуації ґрунтується на встановлених наукою стійких залежностях між станом і тенденцією злочинності, з одного боку, і комплексом демографічних, економічних, культурних та інших соціальних процесів – з другого. Під прогнозом розуміється ймовірнісне судження про майбутній стан (кількісні та якісні характеристики) прогнозованих явищ у певний період або момент часу; про тенденції у змінах даного стану із зазначенням приблизних строків щодо злочинності в цілому і за окремими її видами. Отже, зміст кримінологічного прогнозу – це дані про майбутню злочинність, про її закономірності, стан, рівень, структуру, динаміку тощо.
Прогноз криміногенної ситуації дає змогу:
встановити кількісні та якісні показники злочинності (стан, рівень, динаміка, структура);
пояснити механізм функціонування злочинності, вплив на неї відповідних факторів;
виявити основні закономірності розвитку злочинності у майбутньому, спираючись на характеристику її відомих тенденцій;
визначити можливі альтернативи розвитку криміногенної ситуації у майбутньому і розробити на цій основі планові заходи;
здійснити більш обґрунтовану оцінку наявних засобів і ресурсів;
зробити висновок про необхідність відмови від існуючих форм і створення нових форм попередження злочинності;
сприяти переорієнтації основних напрямів у боротьбі зі злочинністю;
стимулювати посилення боротьби зі злочинністю шляхом удосконалення тактики діяльності державних органів і громадських організацій у цьому напрямі;
уточнити критерії ефективності боротьби зі злочинністю.43
Основними джерелами інформації, необхідної для прогнозування злочинності та подальшого її попередження, є: дані соціально-економічної та кримінальної статистики; офіційна документація державних та громадських організацій; результати конкретних соціологічних та кримінологічних досліджень; інформація, отримана у ході ознайомлення із листами, заявами та скаргами громадян.
Кримінологічне прогнозування поділяється на:
За типом
За строками
За масштабами
Пошукове
Надкоротко-термінове
(до кварталу)
Глобальне
Нормативне
Локальне
Короткотермінове
(від 1 до 2 років)
Регіональне
Середньотермінове
(від 3 до 5 років)
Національне
Довготермінове
(від 6 до 10 років)
Рис.7.1. Класифікація кримінологічного прогнозування
В залежності від мети прогнози поділяються на:
Пошуковіпрогнози (відповідають на запитання "що може бути?") – умовна екстраполяція (перенесення) у майбутнє тенденцій розвитку минулого і теперішнього, закономірності яких достатньо добре відомі та вивчені, при абстрагуванні від можливих втручань у цей процес управлінських рішень (див. рис.7.1).
Нормативні(відповідають на запитання "що потрібно робити?") – виявлення бажаних станів явища та альтернативних шляхів вирішення перспективних проблем на підставі завчасно визначених по відомим критеріям норм, ідеалів, цілей.44
За строком упередження прогнози бувають:
Короткотермінові(1-2 роки) потрібні для визначення тактики боротьби зі злочинністю. Мета такого прогнозування – визначення конкретних варіантів найближчого майбутнього за деталізованими показниками. Нині у практичній діяльності все частіше складаютьсянадкороткотерміновіпрогнози – на добу (оперативний прогноз, що застосовується у міських та районних підрозділах органів внутрішніх справ), на тиждень (наприклад, у зв’язку зі святами у місті, районі), на місяць, квартал. Ці прогнози дають основу для конкретних рішень щодо наступних днів, тижнів, місяців. Побудова прогнозів, близьких один до одного за часом, мають бути взаємопов’язані. Наприклад, добові з декадними, а останні – з місячними, місячні – з квартальними і т.ін. Це надає системі усталеності, робить прогнози деталізованими, конкретними.
Середньотермінові(3-5 років) допомагають визначити стратегію боротьби зі злочинністю. Вони з одного боку, дають змогу коректувати показники довготермінових прогнозів, а з другого – відповідно коректувати короткотермінове прогнозування. Такі прогнози націлені не те, аби докладно розглянути дії, що безпосередньо передують змінам злочинності.
Довготермінові(6-10 років) ґрунтуються на аналізі найбільш загальних закономірностей зв’язку рівня і структури злочинності з рівнем соціально-економічного та культурного розвитку суспільства.
За масштабом охоплення соціальної діяльності прогнози поділяються на:
Глобальні, тобто такі, що мають значення для вивчення процесів у межах країни та світу, наприклад, транснаціональної організованої злочинності, міжнародного тероризму.
Національні, що охоплюють певну країну.
Регіональнімають значення для вивчення злочинності в межах однієї або декількох областей країни.
Локальні, які стосуються мікроодиниць (місто, район).
При прогнозуванні насамперед необхідно сформувати модель – спрощений образ (схема, опис) якого-небудь явища або процесу для зручності аналізу останнього. Зазвичай до моделі включають важливі з точки зору пізнання риси і виключать несуттєві.45Модель має описову, пояснювальну та прогностичну функцію. Спочатку створюється вербальна (словесна) модель у вигляді графіків, схем, діаграм, матриць. Надалі для уточнення параметрів моделі (експертні висновки, математичні формули, різноманітні коефіцієнти) застосовують низку конкретних методів прогнозування. В кримінології, на відміну від природничих наук, досить важко отримати формальну математичну модель, яка адекватно описувала б реальні дані.