Питання для самоконтролю

1. Що розуміють під статистичною таблицею?

2. З яких елементів складається статистична таблиця?

3. Назвіть види статистичних таблиць.

4. Назвіть основні правила побудови та оформлення статистичних таблиць.

5. Що розуміють під графіками в статистиці?

6. Назвіть складові елементи графіка.

7. Дайте визначення поле графіка та вкажіть пропорції поля.

8. Що представляє собою графічний образ?

9. Дайте визначення та наведіть приклади експлікації графіка.

10. Які таблиці називають комбінованими?

Розділ 9. Абсолютні, відносні та середні величини і їх застосування у правовій статистиці

9.1. Поняття та види абсолютних величин і їх значення у правовій статистиці

Шляхом безпосеред­нього збору і реєстрації первинних статистичних даних отримуються узагальнюючі (абсолютні) показники, які характеризують сукупність.

Абсолютні показники мають значне як теоретичне так і практичне значення. Знання абсолютних статистичних показників необхідне для якісного прогнозування і планування правоохоронної діяльності.

За допомогою абсолютних показників характеризують злочинність, особу злочинця, результати діяльності правоохоронних органів.

Абсолютні показники– це величини, які показують існуючі, на певний момент, загальний стан суспільного (правового) явища. Наприклад, протягом 2005 року в Україні було виявлено (зареєстровано) 542 250 злочинів.

Абсолютні показники в правовій статистиці показують кількість вчинених злочинів на певній території за певний період часу, тобто ті величини, які беруться із статистичних таблиць без будь-якого перетворення. Вони є іменованими (цілими числами).

Залежно від характеру явища і завдань дослідження абсолютні показни­ки виражаються в натуральних, вартісних, трудових і умовно-натуральних одиницях виміру.

Абсолютні показники можуть показувати існуючі розміри, обсяги і рівні суспіль­них явищ на певний момент (за 1.01.2005 р. кількість злочинів вчинених на території України становила 3400) і за певний період часу (протягом 2005 року в Україні було зареєстровано 23 455 злочинів корисливо-насильницького характеру).

За способом абсолютні по­казники можуть бути індивідуальними, груповими, загальними.

Індивідуальніабсолютні показники показують розміри кількісних ознак окремих одиниць сукупності. Наприклад, навантаження слідчих міськоргану органів внутрішніх справ кримінальними справами, кількість розкритих кримінальних справ, чисельність працівників правоохоронних органів та ін.

Груповіабсолютні показники можуть показувати розміри кількісних ознак у окремих групах сукупності. Їх отримують на підставі об­робки матеріалів статистичного спостереження шляхом підсумовування абсолютних розмірів ознаки у окремих одиниць сукупності або підрахунку числа одиниць сукупності, що входять в окремі групи, наприклад, кількість вчинених в Україні злочинів проти особи відносно загальної кількості зареєстрованих злочинів.

Загальниминазивають абсолютні показники, які показують розміри ознаки у всіх одиниць сукупності. Вони є результатом зведення даних ста­тистичного спостереження. Наприклад, абсолютна кількість злочинів, або осіб, що їх вчинили за певний період на відповідній території.

Специфічність явищ і процесів, що відбуваються, в соціальному, економічному і політичному житті країни, світовій економіці, в міжнародних відносинах зумовила різноманіття статистичних показників.

На основі статистичного зведення одержують статистичні дані, що характеризують ту або іншу сукупність в цілому або окремі її частини. Такі показники в статистиці називаються узагальнюючими (на відміну від первинних даних, що отримують в процесі спостереження і відносяться до кожної одиниці сукупності).

Статистичний узагальнюючий показник є величиною, що показує кількісну сторону якісно правових явищ чи процесів. Кожен конкретний статистичний показник володіє якісною, кількісною, просторовою і тимчасовою визначеністю.

Так, наприклад, чисельність населення (якісна визначеність) Києва (просторова визначеність) в 2005 р. (тимчасова визначеність) становила 4628 тис. людей (кількісна визначеність), або число зареєстрованих злочинів в Україні у 2005 р. становило 542 250 злочинів.

Метод узагальнюючих показників – один з основних специфічних методів статистики. Узагальнюючи показники можуть бути абсолютними, відносними і середніми величинами (мал. 1.1).

Мал. 1.1 Види узагальнюючих показників

Абсолютними величинами називаються показники, що показують рівень або об'єм того чи іншого суспільного (правового) явища в певний час і на певній території. Статистичні показники у формі абсолютних величин можуть представляти об'єм сукупності, тобто число складових її одиниць.

Прикладами абсолютних величин можуть служити характеристики, дані, що характеризують стан злочинності, загальну масу злочинів того або іншого виду, загальну кількість дорожньо-транспортних пригод, кількість звернень громадян в суди загальної юрисдикції тощо, за певний період на відповідній території (наприклад, за рік в Україні).

Абсолютні статистичні показники є іменованими числами, тобто виражаються в натуральних (цілих) цифрах, наприклад, 300 злочинів, 500 злочинців тощо.

За допомогою абсолютних величин характеризуються більшість показників: виробництво основних видів продукції, капітальні вкладення, чисельність працівників, сума товарообігу, національний дохід, кримінальна активність, правова культура населення і т.і.

У кримінології абсолютні показники можуть проявлятися в соціально-демографічній характеристиці, наприклад в кількості осіб, за статтю (жінок, чоловіків), за віком (повнолітні, неповнолітні), за соціальним станом (одружені, неодружені), за рівнем освіти (з вищою, середньою, спеціальною, початковою тощо). Схематично абсолютні величини показані на мал. 1.2.