10.3. Відбір одиниць у вибіркову сукупність.

Об’єктивну гарантію репрезентативності отриманої вибіркової сукупності дає застосування відповідних науково обґрунтованих способів відбору підлягаючих дослідженню одиниць. Тим самим в процесі формування вибіркової сукупності повинен бути забезпечений об’єктивний підхід до відбору одиниць. Порушення цього принципу, коли спостереженню піддаються одиниці, відібрані на підставі суб’єктивної думки дослідника, призводить до того, що результати такого спостереження відносяться не до всієї генеральної сукупності, а тільки до тієї її частини, яка була піддана обстеженню.

Майже всі кримінологічні дослідження базуються на вибіркових спостереженнях, тобто з використанням вибіркового методу. Щоб вивчити якусь кримінологічну проблему, дослідник повинен відібрати таку частину об’єктів спостереження, яка найточніше представлятиме явище, що досліджується. Отже, в правовій статистиці, генеральну сукупність утворює вся множина об’єктів, які є предметом вивчення в межах, окреслених програмою кримінологічного дослідження і територіально-часовими параметрами. Наприклад, якщо об’єктом вивчення є всі зареєстровані в 2006 р. випадки хуліганства, генеральна сукупність буде нараховувати всі кримінальні справи та інші матеріали про хуліганство. Якщо дослідження охоплює всі без винятку об’єкти, що утворюють його генеральну сукупність, то воно буде суцільним обстеженням. Тоді як вибіркову сукупність становить частина генеральної сукупності, що виступає об’єктом спостереження. Адже вибіркова сукупність най частіше застосовується в конкретних кримінологічних дослідженнях. І як вище зазначалось, вона повинна бути репрезентативною. Нагадуємо, що репрезентативність вибірки означає, що з деякою наперед заданою погрішністю можна ототожнити встановлений у вибірковій сукупності розподіл ознак явища, що вивчається, з їх дійсним розподілом у генеральній сукупності.

Розглянемо основні етапи формування вибіркової сукупності:

1) Перед організацією процедури безпосереднього відбору об’єктів у вибірку, потрібно обґрунтувати її структуру з точки зору завдань дослідження. Структура вибіркової сукупності за звичай складається на підставі висунутих гіпотез. Наприклад, при дослідженні проблеми хуліганства кримінолог може висунути гіпотезу про різне поширення цього злочину серед верств населення залежно від рівня їх освіти. Тоді, зазначаючи, що в генеральній сукупності (серед населення регіону що вивчається) 15% осіб з вищою освітою, 40% - із середньою і 45% - з неповною середньою освітою, він повинен витримати ці пропорції і у вибірці. Якщо гіпотеза передбачає також, що схильність до хуліганства залежить від віку, то у вибірці мають бути пропорційно представлені ті вікові групи генеральної сукупності, які цікавлять дослідника.

2) Структура вибіркової сукупності задається з урахуванням доступної досліднику кримінологічної інформації.

3) Після того як визначена, структура вибіркової сукупності, наприклад розподіл осіб за віком, виникає питання, як практично відібрати об’єкти з генеральної сукупності, щоб отримати потрібну структуру. В цьому разі ефективними будуть методи математичної статистики. На цьому етапі обирається обсяг вибірки та способи її проведення.

Обсяг вибірки, формули розрахунку якого ми наводили в попередньому підрозділі, дослідниками сприймається як загальне число одиниць спостереження, включених у вибіркову сукупність. Довівши що обсяг вибірки також залежить і від числа ознак, які вона охоплює. Вибірка, яка має достатній обсяг для однієї ознаки, може бути абсолютно недостатньою для іншої. Тому коли планується вивчення розподілу багатьох ознак, то вибірка мусить повно репрезентувати кожну з них.

Для того, щоб результати, отримані при вивченні вибіркової сукупності, можна було без значної погрішності розповсюдити на всю сукупність, при організації вибіркового спостереження необхідно дотримувати наступні, вироблені теорією статистки вимоги. А саме: - число одиниць, узятих для вибіркового обстеження, повинне бути достатньо великим; - вибір одиниць спостереження повинен бути випадковим, тобто кожна одиниця сукупності, що вивчається, повинна мати рівну можливість потрапити у вибірку; - вибір повинен здійснюватися з усіх частин сукупності, що вивчається; - вибір не повинен залежати від кількості і значення ознак, якими володіють одиниці сукупності.

В практиці проведення статистичних досліджень існують різні способи відбору одиниць у вибіркову сукупність. За способом організаціїрозрізняють просту або випадкову, типову, механічну, серійну вибірку.По ступеню обхвату одиницьдосліджуваної сукупності розрізняють великі і малі вибірки. Залежно відспособу відбору одиницьрозрізняють повторну і безповторну вибірку:

1)  відбір по схемі поверненої кулі (картки), який називається повторною вибіркою. При повторному відборі вірогідність попадання кожної окремої одиниці у вибірку залишається постійною, оскільки після відбору якоїсь одиниці (кулі, картки) вона знову повертається в сукупність (в урну) і знову може бути вибрана;

2)  відбір по схемі неповерненої кулі (картки), називається безповторною вибіркою. В цьому випадку кожна відібрана одиниця не повертається назад, і вірогідність попадання окремих одиниць у вибірку весь час змінюється (для одиниць, що залишилися, вона зростає).

Найчастіше у правовій статистиці використовують такі способи відбору одиниць у вибіркову сукупність: простий випадковий, механічний, типовий, серійний, або гніздовий.

Розглянемо їх більш детально.

Простий випадковий відбір – це класичний спосіб формування вибіркової сукупності, при якому відбір одиниць у вибіркову сукупність проводиться випадково шляхом жеребкування або з використанням таблиці випадкових чисел. При такому способі відбору для усіх одиниць сукупності створюється однакова можливість потрапити у вибіркову сукупність.

Випадкова вибірка звичайно проводиться за допомогою жеребкування або за допомогою таблиць випадкових чисел.

Таблиця випадкових чисел.

5489	5583	3156	0835	1988	3912	0938	7460	0869	4420
3522	0935	7877	5665	7020	9555	7375	7124	7878	5544
7555	7579	2550	2487	9477	0864	2349	1012	8250	2633
5759	3554	5080	9074	7001	6249	3224	6369	1028	2672
6303	6895	5732	4420	0938	3875	5732	3156	9477	5880
7351	5634	9477	0938	3156	5732	1730	4420	0938	5732
7068	7803	4420	5880	7877	3875	3156	9477	5732	2633
3613	1428	2633	9477	1730	1568	7877	0938	1568	3156
5143	4534	5732	7877	4420	5732	2633	9001	5880	1730
9815	5144	3156	0938	2633	3875	9477	4420	0938	5732
5780	1277	7877	1730	9001	0938	7877	3156	3875	2633
1187	0951	3156	4420	7877	2633	5880	5732	0938	7877
4184	2179	9477	5880	0938	3156	1568	4420	9001	2633
2916	2972	5732	4420	3875	2633	7877	1730	0938	3156
5524	1341	3156	0938	9001	9477	1161	3875	5732	2633
0146	5291	5732	3875	2633	3156	0938	9001	1568	1091
4920	2826	4420	0938	1730	1568	5732	5880	9477	3875
7978	1947	9001	5732	7877	1161	2633	0938	3156	7877
7453	0653	3156	0938	3875	4420	9001	7877	3875	5732
1473	6938	9477	7877	2633	5880	1568	0938	4420	9477
8162	8797	5880	9001	0938	3156	5732	1161	9001	2633
5645	4219	5732	7877	4420	1568	2633	3156	0938	3875
2042	1192	0938	2633	5732	9477	3875	1091	5880	2633
5470	7702	3875	1568	1161	5880	0938	9001	5732	4420
4045	1730	3156	0938	5732	7877	3875	2633	1568	1091
5880	1257	4420	5880	9001	0938	3156	9477	1161	5880
9083	4260	5732	3875	1568	2633	1730	0938	7877	9001
1762	7877	3156	9001	0938	5732	4420	3875	3156	2633
2023	0938	4420	1730	1161	2633	7877	5880	0938	5732
7965	2633	9477	1091	7877	3875	9001	4420	2633	1568
7690	3875	3156	0938	1568	2633	9477	1091	1730	1161
9292	4420	9001	1161	7877	1091	3156	5732	1568	3875
0867	1568	0938	2633	4420	5880	1161	1091	2633	4420
0505	9477	2633	1091	9477	5732	9001	3875	3156	2633
6295	5732	1161	0938	4420	1730	0938	1568	1091	9477
6323	3156	5880	9001	3875	1568	2633	3156	0938	4420
8672	3875	1091	0866	0938	4386	0297	3875	7564	0563
1422	7564	0563	1730	3875	1091	2842	4983	0938	0866
2653	4386	0938	0297	0866	4983	0676	4386	1091	0563
0438	0866	1091	3875	0563	0938	7564	1730	0297	3875
2851	3875	0563	7564	2842	1091	4386	0676	0866	0938
7962	0297	1730	0938	3875	0866	0297	7564	0563	1091
3837	3875	0563	4386	7564	0676	1091	3875	2842	4386
8542	0866	7564	1091	0938	4386	1730	0563	0676	4983
0139	0563	4983	3875	7564	2842	0676	5398	4386	0866
6687	0938	4386	0297	4983	1091	7564	0938	3875	0297
6242	0866	2842	1730	5398	0676	4386	0866	2842	4983
6859	3875	4983	4386	1091	1730	7564	1091	7564	0563
6590	1730	0563	7564	7564	2842	4386	4983	1730	2842
3482	1091	0866	0938	3875	0297	0676	0563	7564	0938

Користуватися таблицею випадкових чисел слід наступним чином. Наприклад, у вибіркову сукупність має бути включено 75 одиниць із перелічених 780 одиниць генеральної сукупності. Використовуючи таблицю випадкових чисел, можна побачити, що її перший рядок має такі числа: 5489; 5583; 3156; 0835; 1988; 3912; 0938; 7460; 0869 та 4420. До нашої вибіркової сукупності можуть потрапити одиниці, які мають номер менше 780. Використовуючи лише останні три кожного числа, ми зможемо відібрати необхідну кількість одиниць у вибіркову сукупність. Із наведених чисел це будуть: 489; 583; 156; 460; 420. Можна використовувати і перші три цифри кожного числа. Тоді у вибіркову сукупність потрапили б: 548; 558; 315; 83; 198; 391; 93; 746; 86 та 442.

При простому випадковому відборі для кожної одиниці сукупності створюються однакові умови, щоб потрапити у вибіркову сукупність у кожному окремому акті відбору. Завдяки цьому узагальнюючі ознаки вибіркової сукупності досить точно відображають узагальнюючі показники генеральної сукупності.

Застосування простого випадкового відбору є результативним в тому разі коли сукупність однорідна. В тому разі якщо генеральна сукупність складається з одиниць, які істотно відрізняються одна від одної, то необхідно формувати вибіркову сукупність механічним або типовим відбором.

Механічний відбір – це вибірка, при якій генеральна сукупність заздалегідь поділяється на певне число рівних за кількістю одиниць груп, після чого із кожної групи відбирається для вибіркової сукупності тільки одна одиниця. Основою такої вибірки є впорядкована чисельність елементів сукупності з якої відбір одиниць здійснюється через рівні інтервали. Межу інтервалів обчислюють діленням обсягу всієї сукупності на передбачений обсяг вибіркової сукупності. Відбір одиниць проводять відповідно до встановленої пропорції через який-небудь інтервал. Наприклад, при пропорції 1:50 (2%-ва вибірка) відбирається кожна 50-а одиниця, при пропорції 1:20 (5%-ва вибірка) – кожна 20-а одиниця сукупності і т.д.

Механічна вибірка застосовується у випадках, коли генеральна сукупність яким-небудь чином впорядкована, тобто є певна послідовність в розташуванні одиниць сукупності (списки виборців – за абеткою, табельні номери працівників – по підрозділах, відділах, номери установ кримінально-виконавської системи – по регіонах, номери кримінальних справ – залежно від перебування під слідством і т.п.). Отже, при проведені механічного відбору до вибіркової сукупності потрапляють різні частини генеральної сукупності тому механічний відбір вважається більш репрезентативним.

До поширених способів відбору одиниць сукупності, як у державній так і правовій статистиці, відноситься типовий відбір. Типовою називається така вибірка, при якій генеральна сукупність заздалегідь поділяється на якісно однорідні, типові групи. Далі з кожної групи відбирається певна кількість одиниць у порядку простого випадкового або механічного відбору з метою формування вибіркової сукупності з урахуванням кількості одиниць, які потрапили в кожну окрему групу.

Отже, типовий відбір можна визначити як спосіб формування вибіркової сукупності залежно від складу генеральної сукупності за типовими ознаками. При типовому відборі забезпечується пропорційне потрапляння у вибірку одиниць сукупності з різних окремих груп.

Отже, при типовій вибірці генеральна сукупність заздалегідь розчленовується на типи, кожний з яких у вибірці представлений квотою, пропорційної чисельності типу в генеральній сукупності. При обстеженнях населення такими типовими групами можуть бути райони, соціальні, вікові або освітні групи, при обстеженні установ кримінально-виконавської системи – вид виправних установ залежно від режиму тримання засуджених, віку ув’язнених і т.п. Безпосередній відбір одиниць з типових груп проводиться у вигляді випадкового відбору, механічного відбору або яким-небудь іншим способом. При цьому відбір може бути або пропорційним чисельності одиниць в окремих типових групах, або непропорційним.

Типовий відбір дасть більш репрезентативну вибірку. Якщо при простому випадковому відборі забезпечується лише кількісна репрезентація вибірки, то при типовому відборі забезпечується як кількісна, так і якісна репрезентація. Найяскравішими прикладами вибірок, здійснюваних по методу квот, є вибірки з метою вивчення громадської думки.

При дослідженні правових явищ і процесів що відбуваються в суспільстві, а також коли необхідно провести поглиблене вивчення окремих видів злочинів, правопорушень і особливостей осіб, що їх вчинили, доцільно застосовувати серійний, або гніздовий відбір.

Серійний, або гніздовий відбір– це спосіб коли відбираються не окремі одиниці, а їх групи (гнізда, серії), щоб в їх межах спостерігати усі без винятку одиниці сукупності.

В тих випадках, коли одиниці сукупності з’єднані в невеликі групи або серії, використовується серійна вибірка. Як такі серії в кримінально-правовій статистиці можуть розглядатися соціальні або вікові групи – при дослідженні причин злочинності, оперативно-стройові підрозділи правоохоронних органів – при дослідженні ефективності їх роботи тощо. Отже при серійному відборі основою вибірки є певна кількість одиниць, яка розглядається як одне ціле. Враховуючи це, серійний відбір здійснюється з меншими витратами часу на його проведення. Але при цьому способі вибірки завжди існує імовірність отримати більшу похибку репрезентативності.

Окрім перерахованих способів відбору, в практиці статистичних обстежень соціально-правових явищ застосовується і їх комбінація. Так, наприклад, можна комбінувати типову і серійну вибірки, коли серії відбираються в установленому порядку з декількох типових груп. Можлива також комбінація серійного і випадкового відборів, при якій окремі одиниці відбираються всередині серії у випадковому порядку.

Спосіб відбору об’єктів дослідження (одиниць сукупності) – вирішальна умова якості висновків з будь-якого вибіркового методу дослідження, який, у свою чергу, багато в чому визначається особливостями предмету дослідження.

І насамкінець, необхідно нагадати що по ступеню обхвату одиниць досліджуваної сукупності розрізняють великі і малі вибірки. Теорія малих вибірок розроблена англійським статистиком В. Госсетом на початку XX в. і продовжена в дослідженнях Р. Фішера. До малих вивірок відносяться вибірки об’ємом менше 30 одиниць. А як вище зазначалось, для певного способу відбору одиниць помилка репрезентативності залежить від обсягу вибірки і ступеня коливання, неоднорідності ознаки, що вивчається, в генеральній сукупності. Причому чим менше обсяг вибірки, тим більшу помилку репрезентативності слід чекати, а це, у свою чергу знижує точність оцінки параметрів генеральної сукупності. При вибірках невеликого об'єму (менше 100 одиниць) відбір повинен проводитися з сукупності, що має нормальний розподіл, який в об’єктах правової статистики зустрічається дуже рідко. Тому малу вибірку при обстеженні правопорушень і контролю над ними слід застосовувати з великою обережністю при відповідному теоретичному і практичному обґрунтуванні.

Враховуючи вищезазначене, зробимо висновок що використання будь-якого з наведених способів формування вибіркової сукупності залежить від мети вибіркового спостереження, а також можливостей його організації та виділеного часу на його проведення.