11.2. Вимоги, що забезпечують правильність побудови динамічних рядів

Розглянуті в темі “Правова статистика та її значення щодо попередження злочинів” вимоги, що пред’являються до даних будь-якої галузі статистики, в тому числі й правової, — вірогідність, повнота, своєчасність, доступність, співставимість, — мають безпосереднє відношення і до вимог побудови рядів динаміки. Якщо вважати, що перші чотири вимоги є достатньо очевидні, то вимога співставимості потребує ретельного пояснення саме при дослідженні динамічних рядів.

Співставимість має стосуватися показників динамічного ряду за часом і територією.

Співставимість за часом означає, що показники інтервального ряду повинні дорівнюватися одному проміжку часу: доба, тиждень, місяць, рік, п’ятирічка тощо. Адже не можна порівнювати показники кількості злочинів за місяць і квартал, за півроку і рік. Щоправда, доводиться не враховувати різницю у кількості днів при співставленні показників по місяцях і наявність додаткового дня у високосному році. Необхідно також спостерігати за тим, щоб показники ряду охоплювали один і той же простір (територію): район, місто, область, країну. Одиниці територіального поділу можуть укрупнятися або, навпаки, розукрупняться. Без врахування цього факту співставленність показників ряду виключається. Так наприклад укрупнення адміністративної одиниці: райони А і Б об’єднанні в один. Кількість злочинів у новому районі за 2004 рік склала 630. Для створення динамічного ряду треба складати показники кількості злочинів за попередні роки у районах А і Б.

Таблиця 5

Показники кількості злочинів за попередні роки у районах а і б

Рік	2000	2001	2002	2003	2004
Кількість злочинів р-н А.	120	125	130	130	350
Кількість злочинів р-н Б.	270	260	255	240	280

Наведемо приклад стосовно розукрупнення адміністративної одиниці. З області вилучено район А, і кількість злочинів у ньому за 2004 рік склала 630. Для створення динамічного ряду треба відняти показники злочинності в районі А з показників області за минулі роки.

Таблиця 6

Рік	2000	2001	2002	2003	2004
Кількість злочинів (область — р-н А.)	390-270	375-260	385-255	370-240	630

В тих випадках, коли перетворити сукупність вказаними способами недостатньо, застосовується прийом, що зветься змиканням рядів динаміки. Його ми розглянемо далі.

Друга вимога полягає в тому, що показники мають бути співставимими за повнотою охоплення одиниць спостереження.

Для вичерпності показників динамічного ряду вони мають охоплювати дані, що постачаються з усіх одиниць спостереження. Наприклад, для того щоб створити динамічний ряд показників кількості злочинів, вчинених в окремій області по роках, треба врахувати і скласти всі показники цієї сукупності, зафіксовані у органах внутрішніх справ, прокуратурі, підрозділах Служби безпеки, податкової міліції, митних органах, органах державного пожежного нагляду. Якщо ми в деяких показниках ряду не будемо враховувати дані всіх вказаних служб, співставимість цих показників буде порушена. Так само, коли ми хочемо створити динамічний ряд показників злочинності, зафіксованих тільки органами внутрішніх справ томі необхідно врахувати за всі роки як одиниці спостереження не лише територіальні органи, а й транспортної міліції та спецміліції.

При побудові рядів динаміки з відносних і середніх величин теж необхідно перевірити підстави, за яких вони побудовані: коефіцієнти злочинності мають бути розраховані на однакове число (кількість): 10000 або 100000 населення, середні показники повинні мати один інтервал.

Третьою умовою правильності побудови динамічних рядів є їх співставимість за змістом (одноякісністю рівнів).

Зважаючи на те, що об’єкти дослідження у правовій статистиці мають насамперед правовий характер, а будь-які зміни в законодавстві суттєво впливають на показники динамічного ряду, то неврахування цієї обставини призводить до побудови формально повноцінних, а фактично — дефективних динамічних рядів. Отже, коливанню ряду показників злочинності та заходів боротьби з нею сприяють зміни у кримінальному законодавстві. Як приклад, наведемо ситуацію що склалася у першій половини 60-х років минулого століття. Карна політика, яку проводило тоді керівництво країни що дістала своє відображення у виданні нових кримінальних кодексах союзних республік, зводилася до того, щоб максимальна кількість кримінальних справ або матеріалів, за якими було відмовлено в порушенні кримінальної справи, розглядалася не судами, а виносилася на обговорення трудових колективів і товариських судів. Це призвело до різкого зниження статистичної реєстрації вчинених злочинів і, звичайно, рівня кількості судимості, що видавалось за досягнення у боротьбі зі злочинністю. Але фактично вказана політика сприяла зростанню злочинності через безкарність багатьох правопорушників.

Наведемо приклад різкого збільшення кількості тяжких злочинів у структурі злочинності після того, як у 1995 році їх перелік, даний у ст.7¹ КК, значно розширився за рахунок тих видів злочинів, які раніше такими не вважалися. Реально ж зростання тяжких злочинів не сталося (зазначене не ставить під сумнів правильність рішення законодавця, оскільки воно сприяло посиленню боротьби зі злочинністю).

На рівні динамічного ряду впливають і зміни у кримінально-процесуальному законодавстві. Так, у зв’язку з наданням у 1998 році права попереднього розслідування органам податкової міліції, динамічний ряд, який відображав показники кількості кримінальних справ, розслідуваних слідчими органів внутрішніх справ, зазнав змін в сторону зниження, хоча фактично вказані злочини “перемістилися” у звітність податкової міліції. Вищезазначене необхідно враховувати при проведенні аналітичної роботи з показниками рівнів динамічного ряду. А це, в свою чергу, вимагає знань з відповідних галузей права і практики застосування їх норм.

Динамічні ряди показників злочинності на певні моменти часу використовуються в кримінології та аналітичній роботі органів внутрішніх справ порівняно рідко. Прикладом таких динамічних рядів можуть бути дані про відрізки нерозкритих злочинів за попередні роки на перше січня кожного календарного року, а також дані нерегулярно проведених переписів засуджених.

При аналізі динамічних рядів злочинності необхідно, насамперед, мати на увазі наступні обставини:

1. у зв'язку з актами криміналізації й декриміналізації змінюється тією чи іншою мірою перелік діянь, визнаних законодавством злочинними. Тому зафіксований динамічний ряд а також зростання злочинності може свідчити про збільшення фактичної поширеності діянь окремого виду або про криміналізацію суспільства, або одночасно й про те й інше.

2. через існування латентної злочинності динамічні ряди відображають число зареєстрованих, а не число реально вчинених кримінально-карних діянь²⁴.

3. прагнення представити в більш вигідному вигляді свою діяльність по розкриттю злочинів спонукає окремих керівників органів внутрішніх справ на перенесення реєстрації діянь, фактично вчинених в попередньому звітному періоді (кварталі, півріччі, році).

4. динамічні ряди злочинності побудовані на облікових даних різних правоохоронних органів, виявляються, як правило, непорівнянними, тому що, об'єктами обліку органів внутрішніх справ є злочин та особа злочинця, в органах прокуратури - кримінальна справа та обвинувачуваний, у судах - засуджений. Непорівнянність породжує деякі труднощі, коли виникає необхідність перевірити дані одних обліків за допомогою інших

Відображення тенденцій розвитку в динамічному ряді називається - трендом. Відхилення від тренду досить різноманітні по своєму походженню та величині. Незважаючи на цю розмаїтість спостережувані відхилення від тренду можна звести в три основні групи, кожна з яких, поєднує однорідні коливання в змісті їхнього генезису.

До першої групи відносяться більш-менш регулярні коливання щодо тренду. З такого роду коливаннями часто доводиться зіштовхуватися при аналізі динамічних рядів, що відображають коливання злочинності в регіонах. Першому періоду відповідає, як правило, порівняно низький рівень злочинності, другому - його ріст, іноді досить значний, третьому – зниження рівня злочинності.

До другої групи відносяться сезонні коливання. У динамічних рядах злочинності ці коливання звичайно не дуже великі. Інакше відбуваються справи з динамічними рядами деяких видів злочинності й груп злочинів. Так, число злочинних порушень встановлених законодавством вимог пожежної безпеки у осінньо-зимовий період вище, ніж у весняно-літній.

До третьої групи відносяться коливання випадкового характеру, без особливих причин.

Між коливаннями першої та другої груп, з одного боку, і коливаннями третьої групи, з іншого, є принципові розходження. Загальним для регулярних і сезонних коливань навколо тренду є їх закономірний характер. Фактори коливання, що породжують такого роду, відносно стійкі в часі, зв'язок між цими факторами й коливаннями простежується досить чітко, наслідки посилення або ослаблення дії окремих факторів передбачувані.

Виходячи з вищевикладеного необхідно виділити такі основні компоненти динамічного ряду:

1. тренд і довгостроковий рух;

2. більш-менш регулярні коливання щодо тренду;

3. сезонний компонент;

4. зупинка або несистематичний випадковий ефект²⁵.