praktichnij_slovnik_sinonimiv_ukrajinskoji_movi

966-7219-11-9

Практичний словник синонімів української мови. Київ. «Українська книга», 2000 480 стор.

«Практичний словник синонімів української мови» — це лексикографічний довідник, що дає змогу підшукувати синоніми слів, тобто слова з однаковим чи приблизно однаковим значенням. Лексика словника охоплює всі сфери людської діяльности, надаючи користувачам широкий вибір можливих синонімів та варіянтних форм. Крім широко запроваджених у практику лексичних одиниць, словник фіксує також рідковживані та безпідставно занедбані терміни й вирази української мови. Часом наводяться й оказіоналізми: новотвори та слова-пропози- ції. Словник послуговується правописом 1929 р., але наводить також форми, усталені колоніяльним правописом.

Словник адресовано широкому колові читачів: від учнів до державних діячів.

КІЛЬКА СЛІВ ВІД АВТОРА

Це видання здійснено із щедрою підтримкою щирого патріота Івана Пуйо, закинутого долею за океан, де він не забув своєї матерІ-України та її культурноОСЕІТНІХ потреб. Живучи в Америці скоро 20 років, автор не може не відзначити високої національної свідомости емігрантів-українців, яка виявляється у підтримці багатьох культурних та наукових проектів.

Автор складає найщирішу подяку Іванові Пуйо і закликає молоде покоління української діяспори іти за прикладом старшого. Ширші відомості про Івана Пуйо та про нашу співпрацю читайте на сторінці 479 і 480.

Автор

З ПЕРЕДМОВИ ДО 1-го ВИДАННЯ

Кожен, хто пише, потребує словника синонімів. Важко тримати в голові й мати напоготові всі слова нашої мови. Часто-густо трапляється, що людина береже в пам'яті туманне уявлення про існування певного нюансу слова, але самого слова пригадати не може. Хто пише або виступає з трибуни, знає такі випадки. І тут на поміч пам'яті приходить словник синонімів.

Синонімічне багатство мови — це культурне надбання народу, його інтелектуальна зброя. Словник доручає цю зброю тим, хто її потребує.

Українська лексикографія через антиукраїнську політику колишнього СССР не могла успішно розвиватися. Тому і лексикографія, і все наше мовознавство відстають від сучасних вимог. Укладаючи «Практичний словник синонімів української мови», автор у міру своїх сил намагався заповнити наявний вакуум у цій галузі. Як і все на світі, даний словник має недоліки. Але укладач сподівається, що у споруді, ім'я котрої українська культура, його праця буде лише однією з цеглин, поруч з якою згодом ляжуть інші — ґрунтовніші й досконаліші.

Для якнайкращого добору синонімів синонімічні словники застосовують цілу систему умовних скорочень І позначень. Цей словник і собі має таку систему, яка дещо відмінна від уживаних досі систем умовних скорочень. Автор виходив з потреби дати максимум інформації про слово з мінімальною витратою засобів. Тому дуже важливо, щоб кожен, хто буде користуватися словником, насамперед ознайомився із системою умовних скорочень та з прикладами їх вживання на стор. 5, 6, 7, 8.

Автор

Дентон, грудень 1991 р.

ПЕРЕДМОВА ДО ІІ-го ВИДАННЯ

У другому виданні «Практичного словника синонімів української мови», здійсненого видавництвом «Українська книга», значно збільшено число синонімічних рядів, розширено обсяг багатьох наявних рядів, виправлено низку помилок, що трапилися в першому виданні. Зокрема збільшено кількість варіянтних написань гніздових слів, які різні правописи пишуть по-різному. Такі гнізда, як правило, наводять альтернативну правописну форму вже в самому гнізді або в синонімічному ряді:

БАЛЯНС,сов.БАЛАНС, БАЛЬ,сов.бал.

Така практика полегшить широкому загалу користування словником.

Автор висловлює щиру подяку редакторам видавництва «Українська книга» не так від себе, як від тисяч словолюбів — майбутніх користувачів словника синонімів — за виявлену ініціятиву перевидати цей потрібний кожній письменній людині довідник.

Автор

Дентон, квітень 1998 р.

ДЖЕРЕЛАЛЕКСИКИ,ВИКОРИСТАНІУСЛОВНИКУ

І.П. Білецький-Носенко, «Словник української мови», Київ, 1966;

2.Є. Желеховський, «Малорусько-німецький словар», Львів, 1884-86, три томи;

3.Б. Грінченко, «Словарь української мови», Київ, 1907-1909, чотири томи;

4.К. Андрусишин, «Українсько-англійський словник», Торонто, 1982;

5.«Словник української мови» АН УРСР, Київ, 1970-1980, 11 томів;

6.«Російсько-український словник» АН УРСР, 1980, три томи;

7.Rodale Jerome Lawrence, «The Synonym Finder», Emmaus, 1978;

8.Записи живомовної лексики України й діяспори.

ПРИКЛАД III

МОКРИЙ, (- дрова) сирий, намочений; (- підлогу) вологий; (- погоду) дощовий; & мокренький, мокруватий, мокрісінький, мокрющий.

Риска /-/ в курсивних дужках заступає слово про: (- підлогу) означає (про підлогу).

Знак & відділяє в синонімічному ряду групу похідних форм, утворених від гніздового слова /у нашому прикладі від слова МОКРИЙ/.

ПРИКЛАД IV

БРАТИ, хапати, схоплювати, фам. гарбати, цупити; (воду) набирати, черпати; (коноплі) вибирати, виривати; (ягоди) збирати, рвати; (силою) здобувати, захоплювати, відбирати; ід. ~ ДО УВАГИ, мотати на вус, ~ СВОЄ, даватися взнаки.

Знак ~ /тильда/ заступає гніздове слово: - ДО УВАГИ у даному тексті значить

БРАТИ ДО УВАГИ; ~ СВОЄ - БРАТИ СВОЄ.

ПРИКЛАД V

ВИБИВАТИ, (килим) витріпувати; (з фортеці) виганяти; (зізнання) вимушувати; (градом) витолочувати, док. витовкти; (людей) ВИНИЩУВАТИ; (години) відстукувати; (гопака) танцювати; (такт) відраховувати; (крок) карбувати; (медаль) викарбовувати; док. ВИБИТИ, побити.

Словник фіксує лише ті доконані форми гніздового слова, які не можна утворити з наведених недоконаних форм. Решту доконаних форм читач виводить сам.

ПРИКЛАД VI

ПЕРЕБІГ, (чого) біг, хід, розвиток; (подій /у творі/) канва, ІД. сюжет; (думок)

плин; (дія) перебігання.

Скорочення ІД. — ідіоматичний зворот — перед словом «сюжет» /вжите після ремарки/ вказує, що слово «сюжет» є синонімом гніздового слова разом з ремаркою, тобто;

сюжет = ПЕРЕБІГ (подій /у творі/) = перебіг подій у творі; слово ж «канва» у даному разі цілком відповідає слову ПЕРЕБІГ:

перебіг (подій /у творі/) = канва (подій /у творі/).

У ремарці (подій /у творі/) слова /у творі/ взято в дужки, бо слово ПЕРЕБІГ може творити сполуку «перебіг подій» або «перебіг подій у творі». Щоб зафіксувати ці дві можливості, слова /у творі/ взято ще в одні — похилі — дужки.

ПРИКЛАД VII

АВКЦІОН, /публічний/ торг, /публічні/ торги, /публічний/ випродаж; (за вироком суду) продаж з торгів /торгу/, г. ліцитація.

Упохилих дужках — //— словник наводить альтернативне слово: синонімом до слова АВКЦІОН може бути «торг» або «публічний торг».

Укруглі дужки беруться ремарки до слів: у даному разі — (за вироком суду).

ПРИКЛАД VIII

ЗДОРОВИЙ, не хворий; (- органи тіла) не пошкоджений; (- овочі) незіпсутий, неуражений; (глузд) тверезий;...

Правопис прикметників із часткою «не» залежить від змісту речення:

Словник наводить ті форми прикметників з часткою «не», які найчастіше можна зустріти у мовній практиці. Форма «нехворий» практично не вживана. Запис такої форми у словнику був би записом штучної, неживої форми.

Щождо заперечних форм до слів «пошкоджений», «зіпсутий», «уражений», то тут мовна практика засвідчує обидва вживання, залежно від контексту:

Словник наводить ту форму з двох, яку зустрічаємо найчастіше. Користувач же мусить узгоджувати правопис таких слів із змістом висловлюваного.

ВИМАЛЬОВУВАТИ, розмальовувати, малювати, розписувати, фарбувати; (в уяві) зображати, змальовувати, уявляти; -СЯ, проглядати, окреслюватися, док. забовваніти.

Для скороченого запису слова — у даному разі — гасла ВИМАЛЬОВУВАТИСЯ, коли Існує гніздо ВИМАЛЬОВУВАТИ, словник користується скороченим записом, заступаючи подібну частину у двох словах рискою (-).

Запис -СЯ треба читати: ВИМАЛЬОВУВАТИСЯ.

ПРИКЛАД X

ГНУТИ, згинати, за-, пере-; (дугу) ви-; (вділ) на-, під-, при-,...

Коли у словнику перелічувано форми з однаковою кінцівкою, то цю кінцівку в наступних після першої форми словах записуємо рискою:

запис згинати, за-, пере- тощо читаємо згинати, загинати, перегинати тощо.

ПРИКЛАД XI

ДОХОД, зап., у. прибуток; ВАЛОВИЙ Д., гуртовий п.; ЧИСТИЙ Д., зиск, чистий п.

Для повторного запису будь-якого слова, вже раз наведеного у ряду, словник часом наводить першу букву слова і крапку:

ВАЛОВИЙ Д. = ВАЛОВИЙ ДОХОД; гуртовий п. = гуртовий прибуток. ПРИКЛАД XII

МОМЕНТАЛЬНИЙ, негайний, блискавичний, миттєвий; пр. -НО, вмить, як стій і п. ф.

Коли у гасловому слові стоїть скорочення і п. ф., це значить, що синонімами до гаслового слова МОМЕНТАЛЬНО можуть бути усі або деякі похідні форми від гніздового слова МОМЕНТАЛЬНИЙ: негайно, блискавично, миттєво.

АБЕТКА

АВІОНОСЕЦЬ, авіоматка, лггаконбсець. АВІЯТОР, повітроплавець, аеронавт; (водій літака) пілот, летун, літун, сов. льотчик,

(вищоїкваліфікації) ас.

АВІЯЦІЯ, повітроплавання, повітроплавство, фр. аеронавтика, г. летунство; (військова) повітряні сили, повітряна фльота /сов. флот/.

АВКЦІОН, /публічний/ торг, /публічні/ торги, /публічний/ вйпродаж; (за вироком суду) продаж з торгів /торгу/, г. ліцитація.

АВРАЛ і АВРЕбЛЯ, д! від. ВІНЕЦЬ і

ТРИВОГА.

АВТЕНТИЧНИЙ, (документ) справжній, правдивий, справдешній, непідробний; (текст) оригінальний, першоджерельний.

АВТОВІДПОВІДАЧ, автосекрєтар.

АВТОДАФЕ, (привселюдне спалення)

живоспалення, смерть на вогнищі; П. страта, вирок смерти.

АВТОКЕФАЛЬНИЙ цер., самокерова-

ний, самостійний, незалежний, непідлеглий, непідпорядкбваний.

АВТОКРАТІЯ, див. АБСОЛЮТИЗМ.

АВТОМАТ, автоматичний механізм /пристрій, прилад, апарат, машина/, ок. саморух; (хто) робот, істукан; ВІЙ. пістоль-кулемет.

АВТОМАТИЧНИЙ, (рух) машинальний, несвідомий; НЕЇ. бездушний; (що сам діє) саморушний, сов. самодіючий.

АВТОМОБІЛЬ, авто, автомашина, машина, г. самохід, ок. самотяг, ж. самопер. АВТОНОМІЯ, самоврядування; (університетська) самостійність, незалежність, непідпорядкованість.

АВТОПСІЯ, (тіла) розтин, секція. АВТОР, (твору) творець, ур. сотворйтель; (винаходу) винахідник, (проекту) проектувальник; (словника) укладач, упорядник; (поезій) поет, зн, віршомаз; (прози) письменник, зн. писака. АВТОРИТАРНИЙ, (лад) диктаторський, самодержавний, автократичний, монархічний, тоталітарний, тоталітарне™чний, сил. деспотичний, тиранічний.

АВТОРИТЕТ, (фірми) престиж, репутація, вага, значення, вплив; (хто) знавець,

АВТОРИТЕТНИЙ

фахівець, спеціаліст, спец, ерудит; У фр. повага, довіра /н. мати авторитет/.

АВТОРИТЕТНИЙ, (зарекомендований)

престижевий, сов. престижний; (голос)

впливовий, поважний, ваговитий; (спец) срудбваний, кваліфікований, що знає дїло; (тон) упевнений.

АВТОХТОН і АВУЛ, див. відпов. АБОРИГЕН і СЕЛО.

АГНЕЦЬ, ягня, ягнятко.

АГОВ! агу! агйй! гей! ей! гаяло! увага!

АГОНІЯ, (перед економ) конання, мука,

укр. передсмертя; (повільна) умирання. АҐЕНТ, (розвідки) шпигун, шпиг, розвідник, розвідач, розвідувач; ЖМ. донощик, інформатор, г. конфідент, лем. нюхало, стукач, сексот, фіскал; (серед підпілля) провокатор; (фірми) представник, репрезентант, виконавець, службовець, /спів/працівник;

(комерційний) комівояжер; (фізичний) чинник, фактор, причина.

АГЕНТСТВО, г. агенція; (відділ фірми)

філія, відділок, сов, відділення; (установа) бюро, заклад, контора.

АГІТАТОР, пропагандист, пропаґатор; НЕЇ. скоробреха, підбрехач, окозамилювач. АГІТУВАТИ, вести агітацію; (кого) умовляти, переконувати; (за що) проповідувати що, закликати до.

АГРЕСИВНИЙ, напасницький, загарбницький, нападницький, войовничий, завойовницький, поб. напасливий, г. здобувчий; (рух) наступальний; (акт) ворожий.

АГРЕСІЯ, напад, вдертя, вломлепня, вторпіення, інвазія, експансія; пор. ВІЙНА. АҐРЕСОР, загарбник, завойовник,^, чдобувець, іст. конкістадор, р. вломник; пор. ОКУПАНТ.

АДАПТУВАТИ, пристосовувати, припасовувати, приладжувати, прилаштовувати; (рослини) акліматизувати, принатурговати; (текст) спрбщувати-скорбчувати.

АДВЕНТИСТИ, суботники; (категорія вірян) сектанти, жм. штунди.

АДВОКАТ, юрист, правнйк, іст. присяжний повірений, з. повірник; (у суді) оборонець, захисник; ЖМ заступник.

АДЕКВАТНИЙ, /цілком/ відповідний, тотожний, рівнозначний, рівний з; (в усім)

12

жм. точнісінький, такий самий, достотний, достеменний, обр. викапаний, бко-в-бко. АДЕПТ, прибічник, прихильник, послідовник, визнавець; (мілітаризму) захисник, оборонець, сил. ревнитель.

АДМІНІСТРАЦІЯ, (штат) керівництво, провід, начальство, керівники, провідники, начальники, зверхники, шефи, зб. апарат; (орган) управа, управління, уряд, (військова) командування; (дія) урядування, адміністрування.

АДРЕСАТ, (хто дістає пошту) сов.

одержувач, г. відббрець.

АЕРОДРОМ, г. летбвище; (разом з вокзалом) аеропорт.

АЕРОНАВТ, див. АВІЯТОР.

АЕРОПЛЯН, літак, літальний апарат;

(безмоторний) пляпер; (одномоторний) моиоплян, (двомоторний) біплян; (вертикального злету) вертоліт, гелікоптер; (малих розмірів) оса, муха, блоха; & сов. аероплан. АЖ сп./ч., (сумно) навіть, г. ажень; (світає) коли це /раптом/, як ось, раптом.

АЖ сп., (він спить) коли ж; поки, доти, поки /н. чекай, аж я прийду/.

АЖ-АЖ-АЖ ч., дуже, страшно, страшенно /н. солодкий, шо аж-аж-аж/. АЖІОТАЖ, збудження, хвилювання, гарячка, сил. лихоманка.

АЖУРНИЙ, прозорий, просвітчастий, прозористий, Ґратчастий, мереживний; (майстерно виконаний) тендітний, делікатний, тонкий, витончений; & ажуровий.

АЗБУКА, див. АБЕТКА; (перша книжка)

буквар, граматка; (знань) початки, АЗИ. АЗБУЧНИЙ, альфабетний, алфавйтний, абетковий, абетний; (- істину) елементарний, початковий, загальновідомий.

АЗИ, (наук) основи, початки, елементи, засади, аксіоми; П. як ім.загальновідоме. АЇР бот., аєр, лепеха, татарське зілля. АЙЗБЕРҐ, льодова /крижана/ гора; Я. колос, моноліт; У ФР. небезпека.

АКЛІМАТИЗУВАТИ, д! АДАПТУВАТИ.

АКОМПАНЬЮВАТИ, пригравати, супроводити акомпаньяментом; & соє. акомпанувати.

АКОРД, співзвуччя, співзвучність, милозвучність, У ФР. гармонія; ЗСТ. угода; Р. злагода.

АКСЕСУАР пре. мн., (неодмінний) ознака, деталь, причандал, предмет, зб. причандалля; (у творі) атрибут; (на сцені) предмет бутафорії.

АКСІОМА, (бездоказова істина) постулят; П. очевидність, ок. очевйдь; ЖМ. правило, закон.

АКТ, дія, подія, вчинок, АКЦІЯ, процес, процедура; (державний) указ, грамота, постанова, ухвала, універсал; (документ) лист /н. розлучний лист/, жм. папір, бар. бомага; (поліційний) протокол, запис.

АКТИВІЗУВАТИ, пожвавлювати, спонукувати до дії, (сонних) розворушувати.

АКТИВІЗУВАТИСЯ, пожвавлюватися, ставати активнішим, о. підносити голову. АКТИВНИЙ, діяльний, беручкий, непосидющий, невтомний, енергійний, моторний, інціятйвний, зарадний, сил. завзятий, заповзятий, наполегливий, завзятущий, обр. що лізе в усі дірки; (- участь) живий, жвавий, дійовий.

АКТбР, артист, лицедій, КОМЕДІЯНТ, виконавець, (комедійний) комік, іс. скоморох; (масових сцен) статист; ТІ. кривляка, придурок.

АКТОРКА і АКТРИСА, артистка, лицедійка, комедіантка, виконавиця, АКТУАЛЬНИЙ, (твір) злободенний, сучасний, який на часі, своєчасний; {- проблему) важливий, пекучий, болючий, сов. животрепетний.

АКУЛА, П. хижак, ненажера, ненаситець, жаднюга, сил. визискувач, експлуататор. АКУМУЛЮВАТИ, призбирувати, нагромаджувати, накопичувати, складати, зосереджувати, збирати.

АКУРАТ пр., точно, саме, якраз, в акурат, в самий раз, достеменно, достоту. АКУРАТИСТ, любитель точносте, сил. педант; (зовнішністю) чепурун, чистьоха, чистюля, чистун, чистюк, сов. чистоплюй. АКУРАТНИЙ, охайний, чепурний, р. кукїбний; (у діях) точний, пунктуальний, сил. _ педантичний; (на службі) СТАРАННИЙ, ретельний, жм. справний.

АКУШЕРКА, жм. повитуха, баба-пови- туха, баба, бабка, сповитуха, баба-сповиту- ха, пупорізка, баба-пупорізка.

АКЦЕНТ, наголос, наголошення, наголошування, жм. притиск; (чужий) вимова; (на чому) підкреслення чого.

АКЦЕНТУВАТИ, наголошувати, підкреслювати, робити акцент /наголос/, звертати увагу-

АКЦЕПТУВАТИ, (чек у бату) приймати, погоджуватися платити; (що) П. схвалювати, санкціонувати, благословляти, визнавати, погоджуватися на.

АКЦІЯ, ДІЯ; (військова) операція; (героїчна) подвиг, діло, пор. АКТ; ЕК. цінний папір.

АЛЕ сп., та, проте, однак, одначе, а, а втім, а проте, алеж, аж, тільки, коли ж.

АЛЕГОРИЧНИЙ, (вираз) образний, переносний, езопівський, ід. на здогад буряків.

АЛЕГОРІЯ, інакомовлепня, ок. іномовлення, обр. мова Езбпа, езопівська мова. АЛЕЯ, з. просад; (парку) доріжка, р. хідник; (посеред вулиці) бульвар; & алейка. АЛІМЕНТИ, (на дітей) утримання.

АЛЛАХ, див. БОГ.

АЛМАЗ, діямант, (оброблений) брилянт; (скляра) склоріз; пор. САМОЦВІТИ.

АЛФАВИТ і АЛФАВЙТНИЙ, див.

АБЕТКА і АБЕТКОВИЙ.

АЛІОРА, (хода коня) крок, хода, похід, ступа, сов. алюр.

АЛЯРМ, тривога, ґвалт, сполох, с. паніка, шок, переполох; (сигнал) пересторога, сирена, дзвін, сигнал тривоги, мор. СОС; П. неспокій, метушня, галас, крик.

АЛЬБОМ, див. КНИГА; (рукописний)

книга пам'ятних записів.

АЛЬКОВ, (у стіні) ніша, заглиблення. АЛЬКОГОЛІК, пияк, пияка, п'яниця, пиворіз, брагун, соє. жрт. алкаці. АЛЬКОГОЛЬ, спирт, горілка, як ім. спиртне; обр. хміль, зелений змій, флк. медгорілка, мед-винб, зн. отрута. АЛЬМАНАХ, (поезії) збірка, антологія;

(щорічний) річник, щорічник, (кваршаль-

АЛЬТЕРНАТИВА

ний) квартальним (щомісячний) місячник, журнал.

АЛЬТЕРНАТИВА, (перед ким) вибір,

(на два шанси) дилема, ід. або-або, з двох одно.

АЛЬФАБЕТ, див, АБЕТКА.

АМАЗОНКА, вершниця, жінка-верхівець, жінка-вершник; (одяг) сукня амазонки.

АМАЛЬГАМА, (металів) стоп; П. суміш, мішанина, обр. вінегрета, сов. вінегрет. АМАТОР, любитель, дилетант, як ім. охочий до; У ФР. нефахівець, непрофесіонал.

АМБА! кінець! смерть! каюк! капут! шабаш! край! амінь!

АМБАСАДА г., посольство, представництво, сов. повпредство.

АМБІТНИЙ, самолюбний, гоноровитий, гордий, честолюбний, гонористий; (- мрії) наполеонівський; Р. діткливий, уразливий.

АМБІЦІЯ, амбітність, самолюбство, гоноровитість, честолюбство, гонор.

АМБОНА і АМВбН, (у храмі) КАТЕДРА, підвищення, р. казальниця; П. трибуна.

АМБРАЗУРА, (у стіні) отвір, проріз; (у мурі фортеці) бійниця, стрільниця.

АМБРОЗІЯ, (ароматна) нектар, обр. їжа богів; ОК. натирання.

АМБУЛЯТОРІЯ, див. ЛІКАРНЯ.

АМНЕСТІЯ, (для в'язнів) помилування, прощення, дарування /забуття/ провини. АМНЕСТУВАТИ, милувати, прощати, дарувати, звільняти від кари. АМОРАЛЬНИЙ, неморальний, розпусний, розбещений; (вчинок) непохвальний, безчесний, безсовісний, несправедливий, сил. безпринципний.

АМОРФНИЙ, безформний, розпливчастий, нечіткий, обр. ні риба, ні м'ясо. АМПУТУВАТИ, (руку) відтинати, відрізувати, відсікати, (орган) вирізувати, видаляти.

АМУЛЕТ, див. ТАЛІСМАН. АМУНІЦІЯ, (військова) спорядження, споряд; (рибалки) причандали, жм. справа. АМУРИ, фіглі-мйглі, любування, ЖЕНИХАННЯ, залицяння; любовні пригоди.

14

АНАЛИ, (історії) літописи, хроніки, записи, ур. скрижалі.

АНАЛЇЗА, (подій) розгляд, обдумування, обмірковування, (в гурті) обговорення; (крови) дослідження, вивчення; & сов. аналіз.

АНАЛІЗУВАТИ, піддавати аналізі, розглядати, обмірковувати, о. крутити на всі боки, міркувати всіма сторонами; обговорювати; досліджувати, вивчати, студіювати.

АНАЛОГІЯ, схожість, подібність, подоба; У ФР. паралель; (з чим) відповідність до

чого; (цілковита) тотожність.

АНАЛЬФАБЕТ г., як ім. неписьменний, неграмотний; 77. неук, невіглас, профан, неотеса, як ім. неотесаний, с, бовдур, туман; о. ні бе, ні ме /ні кукарїку/.

АНАРХІЧНИЙ, хаотичний, безладний, недисциплінований, Стихійний, неорганізований, безсистемний; безвладний; беззаконний.

АНАРХІЯ, хаос, БЕЗЛАДДЯ, стихійність, недисциплінованість, неорганізованість; (у країні) безвладдя, беззаконня; (багатовладдя) отаманія.

АНАТЕМА, відлучення /від Церкви/; У ФР. прокляття; 77. засудження, таврування; & сов. ан&фема

АНАТОМУВАТИ, (труп) розтинати, препарувати.

АНАХОРЕТ, відлюдько, самітник, відлюдник; (на релігійному грунті) пустельник, печерник, аскет, схимник, НЕЇ. фанатик.

АНАХТЕМСЬКИЙ, проклятий, засуджений, відлучений, затаврований; П. нелюдський, сатанівський, сатанинський, чортів, диявольський,гаспидський.

АНГЕЛ, (Божий) посланець, вісник, (вищої рант) архангел, Серафим, херувим; (добрий) охоронець, ангел-хоронйтель; (хто) небесне сотворІння, обр. хто й мухи не зачепить; & ангол, янгол.

АНГАЖУВАТИ, заанґажбвувати, (акторів) запрошувати, пропонувати працю; П. вербувати, залучати, жм. сватати.

АНЕКДОТА, сміховина, сміховинка, смішна /кумедна/ історія, жарт, сов. анек-

дот; (щось кумедне) кумедія, сміхота, сміх, ід. сміх та й годі; пі ПОБРЕХЕНЬКА. АНЕКДОТИЧНИЙ, кумедний, смішний, сміху гідний, сміховинний; (епізод) веселий.

АНЕКСІЯ, (земель) приєднання, загарбання, ір. возз'єднання; пор. ОКУПАЦІЯ. АНЕКСУВАТИ, (силою) приєднувати, загарбувати, (землю) окупувати.

АНЕМІЯ, недокрів'я; 77. безсилість, безсилля, слабість, кволість, умлівання. АНЕСТЕЗІЯ, знечулення, знеболення. АНІ МУР-МУР пр. ся., анітелень, анічичирк, ід. ні пари з уст, ні словечка.

АНІ-НІ, ч., аж нічого, зовсім нічого.

АНІТЕЛЕНЬ, див. АНІ МУР-МУР. АНІТРОХИ /НЕ/пр., нітрохи /не/, зовсім /не/, абсолютно /не/, жодною мірою /не/, аж ніяк /не/.

АНІЧИЧИРК, див. АШ МУР-МУР.

АНІЯК /НЕ/яр., ніяк /не/, жодним способом /не/, ніяким чином /не/, аж ніяк /не/, зовсім /не/, абсолютно /не/.

АНІЯКИЙ, ніякий, жодний, жоден; ні один, ані один.

АНКЕТА, питальник, запитальник; (чиста) бланк, бланок; 77. характеристика. АНОМАЛІЯ, відхилення, неправильність, ненормальність, анормальність; (в організмі) патологія.

АНОМАЛЬНИЙ, незвичний, дивний, неприродний, ненормальний, сил. чудернацький; патологічний.

АНОНІМ, не знати хто, ікс, жм. хтбцька, як ім. невідомий; пор. ІНКОГНІТО. АНОНІМНИЙ, (лист) не підписаний, не знати ким писаний; (відвідувач) безіменний, таємний, секретний, засекречений, невідомий; (твір) без авторства. АНОНСУВАТИ, афішувати, оголошувати, повідомляти, сповіщати. АНОТАЦІЯ, (до книги) коротка довідка /характеристика, резюме/; (усна) відгук.

АНСАМБЛЬ, (виконавців) група, колектив, (співаків) КАПЕЛЯ, хор, (музик) оркестра; (у грі) узгодженість, злагодженість; (архітектурний) комплекс, композиція.

АНТАГОНІЗМ, (расовий) ворожнеча.

АНУ!

ворогування; (вічний) боротьба, протиборство; (крайній) непримиренність; (у колек-

тиві) антипатія, неприязнь, сил. ненависть.

АНТАГОНІСТИЧНИЙ, ворожий, не-

примиренний та всі мож. пох. від АНТАГОНІЗМ.

АНТИДОТ, протиотрута; ЛІК, засіб. АНТИМОНІЯ, балаканина, пустомельство, марнослів'я, базікання, теревені, ляпання, патякання, розпатякування, варнякання.

АНТИПАТИЧНИЙ, неприємний, відворотний, огидний, відразливий, гидкий, бридкий, несимпатичний, гидезний, ід. не до вподоби; пор. ОДІОЗНИЙ, ОСОРУЖНИЙ.

АНТИПАТІЯ, неприхильність, відраза, неприязнь, огида, сил. нелюбов; ОСОРУГА.

АНТИСЕМІТ, юдофоб.

АНТИСЕМІТИЗМ, юдофобія, юдофобство.

АНТИСЕПТИКА, знезараження, асептика.

АНТИТЕЗА, протилежність, супротйвність, протиставлення;заперечення. АНТИХРИСТ, сатана, диявол, нечиста сила, ДІДЬКО; ЛАЙ. безбожник, невіра, анахтема, беззаконник; & анцйхрист. АНТИЧНИЙ, (- культуру) давньогрецький, давньоримський; П. стародавній, давній, старовинний, давноминулий, бозпаколйшній; (-мови) клясйчний. АНТОЛОГІЯ, (поезії) збірка, р. добірка; пор. АЛЬМАНАХ.

АНТОНІВ ОГОНЬ, зараження крони, гангрена, некроза; укр. вогнець.

АНТРАКТ, (на виставі) перерва; ЖМ.

павза, передих.

АНТРЕСОЛЬ, півповерх; ЖМ. комірчина.

АНТРОПОФАГ, ЛЮДОЖЕР, людоїд, канібал.

АНТУРАЖ, оточення, довкілля, /навколишнє/ середовище, обставини, обстанбва, сов. обстановка.

АНУ! анумо! ануте! ану бо! ану-ну! ну! нумо! нуте! ну бо!

АНУЖ

АНУЖ пр., раптом, а раптом; а що. як, а що, коли;/), ачей, ачень.

АНУЛЮВАТИ, (угоду) скасовувати, касувати, визнавати недійсною, г. уневажнювати, дип. денонсувати; (вирок) док. г. відкликати.

АНФАС, ПР. в обличчя, лицем до глядача, ІМ. передня частина, перед/ок/, лице.

АНЦЙБОЛОТ, див- ДІДЬКО.

АНШЛЮС, приєднання, возз'єднання, злука.

АбРТА, див. АРТЕРІЯ.

АПАРАТ, механізм, прилад, пристрій; (державний) адміністрація, /керівні/ органи, номенклатура, сов. номенклатура.

АПАРАТУРА зб., обладнання, устатковання; механізми, прилади, машинерія. АПАРТАМЕНТ, квартира, мешкання, помешкання; мн. АПАРТАМЕНТИ, (королівські) хороми, палати, покої. АПАТИЧНИЙ, байдужий, байдужний, млявий; (сонний) неживий, жм. оспйлий, (погляд ще) безживний, сил. мертвотний; пор. ІНЕРТНИЙ, БЕЗДІЯЛЬНИЙ, ПАСИВНИЙ.

АПАТИЧНО пр., знехотя, холодком, з холодком, обр. як неживий, як мертвий; байдуже і всі мож. пох. від АПАТИЧНИЙ.

АПАТІЯ, байдужість, млявість, відсутність життя ; всі мож. пох. від АПАТИЧНИЙ.

АПЕЛЮВАТИ, (до кого) звертатися;

(проти вироку) оскаржувати що; пі ПРОСИТИ.

АПЕЛЯЦІЯ, (до кого) звернення, петиція, просьба, прохання, клопотання, скарга. АПЕТИТНИЙ, смачний, смаковитий; (- жінок) привабливий, принадний, спокусливий; пор. СМАЧНИЙ.

АПЛЬОДИСМЕНТИ, оплески, (з вигуками) овація; & сов. аплодисменти. АПЛЬОДУВАТИ, АПЛОДУВАТИ, оплескувати, плескати /ляскати, ляскотіти, бити/ в долоні, плескати руками.

АШІЬОМБ, самовпевненість, самопевність, безапеляційність; & сов. апломб. АПОГЕЙ, (розвитку) П. зеніт, вершина,

верх, вершок, найвища точка, вінець, кульмінація, зліт, злет, розквіт.

АПОЛОГЕТ, (мілітаризму) оборонець, захисник, кн. ревнитель; прославйтель. АПОЛОГІЯ, захист, оборона; вихваляння.

АПОСТОЛ, проповідник, пророк; (правди) світоч, сіяч, поборник; (свободи) ревнитель; (науки) основоположник, засновник, ок. батько.

АПОТЕОЗА, КН. звеличування; (у виставі) заключний акт; П. кінець, наслідок, результат, підсумок; & сов. апофеоз.

АПРІОРІ пр. кн., без перевірки, на віру; наперед.

АПРОБАЦІЯ, (діяльности) затвердження, схвалення, санкція на, г. апробата.

АПТЕКАР, д. рецелтар; (кваліфікований)

провізор; (дипломований) фармацевт. АРАП, мурин, негр, як ім. чорношкірий, чорний.

АРБІТР, посередник, /третейський/ суддя.

АРБІТРАЖ, див. СУД.

АРГОНАВТ, див. МОРЕПЛАВЕЦЬ. АРҐО, жарґбн, сленг, жм. суржик; (злодійське) блатна мова.

АРҐУМЕНТ, (у полеміці) доказ, підстава, підпертя, обгрунтування, резон.

АРГУМЕНТУВАТИ, (думку) обґрунтовувати, підпирати, мотивувати; (переконуючи) наводити аргументи.

АРЕАЛ кн., (розселення) територія, терен, регіон, область, район.

АРЕНА, (цирку) манеж, кін, майданчик; П. (дій) поле, нива, сфера, царина, фронт, театр; ФР. кбло ВЗАЄМИН /н. на політичній арені = у колі політичних ВЗАЄМИН/.

АРЕШТАНТ, тюряжник, кримінальник, острожник, сов. зек, зека, с. в'язень, ув'язнений, г. кацетник, з. колодник, кайданник, сибіряка; (каторжанин) галерник.

АРЕШТОВУВАТИ, заарештовувати, УВ'ЯЗНЮВАТИ, в'язнйти, кн. ізолювати, жм. брати, забирати, хапати, лапати, в'язати, обр. голити лоба, брати під варту /арешт/; (на час) затримувати.

АРИСТОКРАТ, анал. шляхтич, дворя-

АСКЕТИЗМ

АСКЕТИЗМ, відлюдництво, схима, (відповідна система вправ) аскеза; (у побуті)

здержливість, обмеження потреб, пуританство, сил. спартанство.

АСОРТИМЕНТ, (товарів) добір, набір;

(широкий) вибір.

АСОЦІЮВАТИ, (поняття) пов'язувати, зв'язувати, сполучати, злучати, з'єднувати, об'єднувати.

АСОЩЯЦІЯ, об'єднання, товариство, СПІЛКА, ліга, братство, артіль, організація, корпорація, (цехова) іст. гільдія, ЦЕХ;

(аматорів) клюб, сов. клуб; (понять) зв'я- зок; (молекул) сполучення, з'єднання; (зірок) скупчення.

АСПЕКТ, погляд, кут зору, точка зору, точка бачення; (справи) бік, сторона.

АСТЕРОЇД, див. ШІЯНЕТА.

АСТМА, дйхавйця, ядуха, задуха, г. задих, сов. задишка, ок. хекавка. АСТРАЛЬНИЙ, (світ) зоряний, неземний; (- мистецтво) абстрактний, МІСТИЧНИЙ, незбагненний, потойбічний, АСТРОЛОГ, звіздар, ворожбит на зорях, зорезнавець; пор. ВОРОЖБИТ. АСТРОНАВТ, космонавт, зореплавець. АСТРОНОМІЯ, космологія, зорезнавство, світознавство.

АТАКА, (військ) напад, НАСТУП, наскок, наїзд, ШТУРМ, перший удар; (лобова)

таран; (на фортецю) ПРИСТУП; (психічна)

затуманення, дезорієнтація. АТАКУВАТИ, навально наступати /наскакувати, нападати, штурмувати/, навалюватися; (питаннями) засипати, приголомшувати; док. ЗААТАКУВАТИ, (ворога)

вдарити /розпочати атаку/ на.

АТЕЇЗМ, безвір'я, безбожжя, безбожність, невір'я, богоборство, безбожництво; рел. гересь, єресь, блюзнірство.

АТЕЇСТ, безвірник, безбожник, невіра, сов. невіруючий, кн. богоборець, сил. богоненависник; рел. боговідступник, геретйк, єретик, блюзнір.

АТЕЛЬЄ, (митця) майстерня, студія, робі'тня.

АТЕСТАТ, свідоцтво, диплом, посвід-

чення; (зрілости) ІД. г. матура; Я. характеристика, рекомендація, відгук /відзив/ про. АТЕСТУВАТИ, характеризувати, оцінювати, рекомендувати; (духівника) висвячувати; (фахівця) кваліфікувати; (офіцера) надавати /давати/ звання кому.

АТЛЕТ, (втілення сили) силань, здоровань, крем'язень, здоровило, як їм. дужий, р. моцар, моцак, дужак, ду'жень; ЖМ. борець, акробат; пор. СПОРТСМЕН.

АТЛЕТИЧНИЙ, (вишкіл) спортивний, спортбвий, гімнастичний; (- тіло) дужий, сильний, міцний, жилавий, (зовнішньо) стрункий, ставний, поставний, статурний, кремез-

ний, о. як струна, (гімнастично вправний) ок.

як в'юн.

АТМОСФЕРА, повітря; (найвіддаленіша від землі) стратосфера; У ФР. небеса, небесна сфера; (взаємин) умови, обставини, сов. обстановка; (ворожа) довкілля.

АТО іАТбЖч., справді, так, АВЖЕЖ. А ТО /Б/ сп., /бо/ інакше, /бо/ в противному разі, /бо/ коли ні, /бо/ якби ні; бо досі, а досі /н. сплю добре, а то не міг/.

АТОМ, ЖМ. часточка, частинка, частка, йота, дрібка, крихтйночка.

АТРАКЦІОН, (цирковий) видовище, трюк, ефектний номер; (для дітей) розвага. АТРАКЦІЯ г., принада, привабливість; притягання, потяг, обр. магнет.

АТРАМЕНТ, чорнило.

АТРИБУТ, (матерії) властивість, ознака; (поезії) АКСЕСУАР; ГРАМ, означення.

АТРОФУВАТИСЯ, (- орган) зникати, відмирати, (~ чуття; ще) прив'ядати, за-. АФЕКТ, збудження, хвилювання, пристрасть; ФР. раж, розпал, нестяма, гістери-

ка.

АФЕКТАЦІЯ, неприродне /штучне/ збудження, сил. екзальтація.

АФЕРА і АФЕРИСТ, а.' АВАНТУРА і АВАНТУРНИК; небезпечна ~, о. заміноване поле.

АФІША, оголошення, реклама, плякат; & афішка; пор. ЛИСТІВКА.

АФІШУВАТИ, оголошувати, реклямувати, виставляти /напоказ/, привертати ува-