praktichnij_slovnik_sinonimiv_ukrajinskoji_movi

ЗДУРУ пр:, з дурного розуму, з дурощів, не подумавши, з доброго дива. ЗЕЛЕНИЙ, (- овочі) недостиглий, недозрілий, зеленкуватий; (хто) недосвідчений; & зелененький, зеленавий, зеленуватий, зеленастий, зеленйстиий, зеленгощий. ЗЕЛЕНЬ, май, зелення, зеленощі, г. зеленйна; поет, зело, рунь, руно, розмай, мн.

руна; (для заквітчання хати) клечання; (як відтінок) пазелень.

ЗЕМЛЯ, поет, мати сира земля; (для моряка) суходіл, материк; УР. твердь /земна/, персть; (у господарстві) грунт; (рідна) країна, край, держава; Я білий світ; (з великої букви) /наша/ шіянета.

ЗЕМЛЯК, краянин, одноземець, одноплемінець, кн. співвітчизник, компатріот, ур. мн. брати /й сестри/.

ЗЕМНИЙ, (уклін) доземний; (рай) сьогосвітній, г. земський; (- втіхи) плотський, не духовий, кн. епікурейський; Я життєвий, реальний, матеріальний.

ЗЕНІТ, найвища точка; (слави) вершок, вінець, апогей.

ЗЕРНО, (одне) зернина, насінина; ЗБ. ЗБІЖЖЯ; (істини) П. часточка, крихітка, краплинка, (таланту) зародок; & зерня, зернятко.

З'ЄДНАНИЙ, об'єднаний, сполучений, злучений; (- зусилля) спільний. З'ЄДНУВАЛЬНИЙ, сполучний, /по/єднальний, злучний, для сполучення /поєднання/, здатний з'єднати.

З'ЄДНУВАТИ, об'єднувати, згуртовувати, збирати докупи, єднати, сплітати в один вузол; (долю) зв'язувати; (деталі) приєднувати; (шляхами) /с/получати; (приємне з корисніші) поєднувати, суміщати.

ЗЗАДУ, позад, позаду, назаді, (кого) в потилицю кому.

ЗЗИРАТИСЯ, див. ЗГЛЯДАТИСЯ. ЗЗОВНІ пр., (звідки) зокола, знадвору, з двору, з вулиці; (де) зверху, на поверхні;

(на зовнішній вигляд) зовні.

ЗИК, (пронизливий) КРИК; ЗБ. ГАЛАС.

ЗИМНИЙ, холодний; (- кімнату) неогрітий; Я. спокійний, стриманий, сил. байдужий.

ЗИМОВИЩЕ, зимівля, зимівник, г. зимарка.

ЗИМУВАТИ, перезимовувати; n-к ЗИМУЮЧИЙ, що зимує, звиклий зимувати, здатний перезимувати, зимівник, n-к зимовий, зимушній, /куи{/зимостійкий, ок. зимосущий.

ЗИРК! глядь! луп! гульк! глип! ЗИРКАТИ, поглядати, позирати, ГЛИПАТИ, лупати, стріляти /попасати/ очима /оком/.

ЗИСК, користь, прибуток, вигода, інтерес, г. хосен.

ЗИЧЛИВИЙ, доброзичливий, прихильний, ласкавий.

ЗІБРАННЯ, ЗБОРИ; _ (картин) колекція, збираниця; (творів) збірка.

ЗІВ'ЯЛИЙ, прив'ялий, зав'ялий, в'ялий: Я. змарнілий; & зов'ялий.

ЗІГРІВАТИ, нагрівати, огрівати; (словами) Я. підбадьорювати, оживляти.

ЗІЛЛЯ зб., зело, трави; зелень; ЕВ. тютюн, горілка; (- людей) НЕҐ. шушваль, потолоч, погань, набрід; ЕТН. ліки.

ЗІНИЦЯ, (в оці) чоловічок; ми. ЗІНИЦІ, d. зіньки.

ЗІПСУВАТИ док., попсувати, пошкодити, поламати, сил. знівечити; (твір) спотворити; (настрій) погіршити; (дітей) розбестити.

ЗІР, (здатність бачити) бачення; (очей)

погляд; Я очі.

ЗІРКА, зоря, (вечірня) зірниця; (падуща)

метеор; (хвостата) комета; Я. доля, щастя, фортуна, удача; (хто) сов. знаменитість; (на лобі тварин) пляма, цятка; СОВ. ЖМ. орден; мн. ЗІРКИ, (в очах) іскри.

ЗІРКИЙ, гострозорий, зіркатий, о. стоокий; (погляд) пильний, уважний, спостережливий, с. всевйдящий.

ЗІСПОДУ пр., (звідки) знизу, спідсподу, знизу вгору; (де) внизу.

ЗІСТАВЛЯТИ, див. ПОРІВНЮВАТИ. ЗІТКНЕННЯ, г. зудар; (ворогів) сутичка; (лоб-у-лоб) стукання, бацання; (поглядів) колізія; ОК. зустріч.

З'ЇДАТИ, ЇСТИ, пожирати, (кошти) поглинати.

новищем) перегинати палицю, перетягати струну.

ЗЛОВІСНИЙ, лиховісний, недобровїсний, зловорожий, р. злоповісний, сов. зловіщий.

ЗЛОВМИСНИЙ, див. ЗУМИСНИЙ ЗЛОВМИСНИК, злочинець, лихочйнець, ок. злодіяка.

ЗЛОВОРбЖИЙ, (сон) зловісний, лиховісний; (погляд) ворожий, недоброзичливий,ЗЛОЗЙЧЛИВИЙ.

ЗЛОВТІХА, злорадість. ЗЛОВТІШНИЙ, злорадий, злорадісний. ЗЛОДІЙ, крадій, мед. клептоман; (дрібний) злодюжка, злодійчук, торбохват, хапокнйш, курохват; (коней) конокрад; П. злочинець; & злодюга, злодіяка. ЗЛОДІЙСТВО, крадіж, крадіжка, р. злодійщина.

ЗЛОДІЯННЯ кн., у. чорні/криваві/діла, душогубство, лиходійство; п! ЗЛОЧИН. ЗЛОДІЯЧИТИ, красти, злодіювати, злодюжити.

ЗЛОЗЙЧЛИВИЙ, (хто) злозичлйвець, злий геній чий, п-к неДОБРОЗИЧЛИВИЙ, о. радий втопити у ложці води.

ЗЛОМИТИ, див. ЗЛАМУВАТИ. ЗЛОРЇКА, лихослов, лайливець. ЗЛОСЛЙВЕЦЬ, злюка, злостивець, недоброзичливець, злозичлйвець, злосник. ЗЛОСТИВИЙ, злосливий, ЗЛИЙ; сердитий, роздратований; (вітер) шалений, лютий.

ЗЛОСТИТИСЯ, злостувати, ЗЛИТИСЯ, злобувати, сердитися.

ЗЛОЧИН, юр. правопорушення, праволомство, жм. кримінал, кримінальщина, з. переступ, (тяжкий) лиходійство, харцйзтво; (кривавий) душогубство; & злочинство.

ЗЛОЧИНЕЦЬ, юр. правопорушник, кн. беззаконник, ок. лихочйнець; (тяжкий) лиходій, харцизяка, харцизник; (кривавий) душогуб, обр. Каїн; &.р. злочйнник.

ЗЛОЧИНСТВО, злочинність, беззаконня; пор. ЗЛОЧИН.

ЗЛОЯЗЙЧИТИ, д! ЗЛОБУВАТИ.

ЗЛОЯКІСНИЙ, (продукт) недоброякіс-

ний, дефектний; (- пухлину) МЕД. небезпечний /загрозливий, шкідливий/ для життя. ЗЛУКА, (дія) з'єднання, об'єднання, злучення, сполучення; (земель) сов. воз'єднання; (наслідок дії) сполука, з'єднання, об'єднання; (звуків тощо) злиття. ЗЛУПЛЮВАТИ, (кору) здирати, обдирати; док. ЗЛУПИТИ, (ціну) здерти, стягнути.

ЗЛУЧАТИ, з'єднувати, сполучати; (молодих) вінчати; (тварин) парувати. ЗЛЮБИТИСЯ док., полюбитися, покохатися, скохатися, закрутити любов; (кому) сподобатися, припасти до вподоби /смаку/. ЗЛЮКА, злослйвець, злостивець, недоброзичливець, злозичлйвець, о. скорпіон, змій, жін. язя; & злючка.

ЗЛЯГАТИ, (в ліжко) лягати; (на руки)

спиратися; (- дах) осідати; док. ЗЛЯГТИ, див. ЗАЛЯГТИ.

ЗЛЯКАНИЙ, переляканий, наляканий, сполоханий, сполошений, переполоханий, переполошений, перестрашений, (- тварин) схарапуджений.

ЗМАГ ур., боротьба, борня, пря, змагання, р. бороття; & змага.

ЗМАГАННЯ, міряння сил; (з ким) борня, ЗМАГ, протиббрство; (до чого) прагнення, поривання, сов. стремління; (у спорті) турнір, зустріч, матч; (за титул чемпіона) чемпіонат; (міжнародні) МН олімпіада; (абітурієнтів) конкурс; ЖМ. СВАРКА.

ЗМАГАТИСЯ, міряти сили, мірятися силою, схрещувати списи /мечі/, ставати на двобій, боротися за першість, д. моцуватися; (між собою) КОНКУРУВАТИ; дк. ПОЗМАГАТИСЯ, жм. помірятися плечем, порівняти плеча.

ЗМАЛКУ пр., з дитинства, з колиски, з пелюшок, зі сповитку, з пуп'янка; & змалу, змалечку, відмалечку.

ЗМАЛЬОВУВАТИ, перемальовувати, ок. відмальовувати, копіювати; (з натури) малювати, переносити на папір; (пером) описувати, відтворювати, ЗОБРАЖАТИ.

ЗМАНЮВАТИ, (за море) переманювати; П. спокушати, зваблювати. ЗМАРНІТИ док., схуднути, виснажитися, змиршавіти, спасти з тіла, звестися на

смик /свічку/; (на виду) помарніти, лем. злиняти; (- рослини) зів'янути, зв'яти, всохнути, всохти; (- славу) підупасти; (- країну) занепасти.

ЗМАРНУВАТИ док., (час) згаяти, здармувати, згайнувати, прогаяти, промарнувати; (здоров'я) збавити; (сили) звести, перевести; (гроші) розтринькати, проциндрити.

ЗМЕНШУВАТИ, применшувати, по-; (біт) послаблювати, послабляти; (темп) сповільняти, стишувати; (кару) скорочувати, (ціну) знижувати, збавляти; (плату) зрізувати; п. ф. -СЯ, меншати, дрібніти, маліти /дк, змаліти/; (-рівень) СПАДАТИ.

ЗМЕРТВІТИ док., задеревіти, вмерти; ЖМ. зомліти, знепритомніти; (з несподіванки) заклякнути, заціпеніти; (на виду) збліднути; (- оселю) вилюдніти.

ЗМИЛОСЕРДИТИСЯ дк., (над кіш) змилуватися, змилоститися, зласкавитися, (на кого) зглянутися, пожаліти кого; фр. пожалитися /н. пожалься, Боже = помилуй, Господи/.

ЗМІЙ, змія, гадюка; (казковий) дракон; (у Біблії) диявол; (хто) демон, Мефістбфель, підступна істота, пор. СУПОСТАТ.

ЗМІНА, змінювання, переміна, (варти) заміна; (рис) видозміна, відміна, модифікація, біол. мутація; (робоча) д. шйхта; (молода) доріст, покоління; (білизни) комплект, пара.

ЗМІННИЙ, нестабільний, не стійкий, МІНЛИВИЙ, несталий; змінюваний, щораз інший; (- працю змінами) позмінний.

ЗМШЮВАТИ, (житло) міняти, переміняти, заміняти; (риси) модифікувати, видозмінювати; (натуру) переінакшувати, переломлювати; (А на Б) обмінювати, промінювати; &р. зміняти.

ЗМІНЮВАТИСЯ і -НЯТИСЯ, мінятися і пох. від ЗМІНЮВАТИ; (у що) обертатися, перетворюватися на; mm. ЗМІНЯТИСЯ, (в політиці) не тим вітром віяти.

ЗМІРЮВАТИ, ЗМІРЯТИ, вимірювати, обмірювати; док. ЗМІРЯТИ, (шлях) пройти, здолати.

ЗМІСТ, П. суть, сенс, сутність, єство; (слів) значення; (життя) мета, призначення; (у книзі) зет. бглав.

ЗМІЦНЮВАТИ, употужнювати; (варту) підсилювати; (дух) гартувати, загартовувати; & міцнити, р. зміцняти; (форт) фортифікувати; пі КРІПИТИ; п.ф. -СЯ, МІЦНІТИ.

ЗМІШУВАТИ, мішати; ФР. сполучати, поєднувати; (карти) перемішувати, тасувати, переплутувати; (лави бійців) розладнувати, розладжувати;

ЗМОВА, анал. комплот, фр. секретний /підривний/ ІІЛЯН, п! ІНТРИҐА. ЗМОВКАТИ, замовкати; (- розмову) припинятися, перериватися, (г звуки) ЗАВМИРАТИ.

ЗМОГА, спроможність, спромога, здатність, у фр. мога; (шанс) нагода, можливість.

ЗМОЛОДУ пр., з молодих літ, з молодого віку; за молодих літ, замолоду. ЗМОРЕНИЙ, змучений, стомлений, втомлений, натомлений, наморений, змордований, виснажений, знесилений. ЗМОСКОВСЬКА пр., зрбсійська, по-ро- сійськи, по-російському, російською мовою.

ЗМУЧУВАТИ, стомлювати, зморювати, втомлювати, виснажувати, знесилювати. ЗМУШУВАТИ, примушувати, силувати, неволити, зневолювати, приневолювати, жм. принукувати; пор. СПОНУКАТИ. ЗНАВЕЦЬ, жм. дока, ір. професор, ж. жива енциклопедія; (високого рівня) ерудит; (свого діла) спец, фахівець, спеціяліст; & знайко.

ЗНАВІСНІЛИЙ, оскаженілий, осатанілий, озвірілий; (- стихії) розбурханий, шалений; (клопіт) набридлий, остогидлий, осточортілий, обридлий.

ЗНАГЛА пр., раптом, несподівано, зненацька, раптово, як сніг на голову, як грім з ясного неба.

ЗНАДА, див. ПРИНАДА, СПОКУСА. ЗНАДВОРУ пр., ззовні, зокола, з двору, з вулиці.

ЗНАДЖУВАТИ, зваблювати, спокушати; (чим) приваблювати, принаджувати; (ворожих бійців) перетягати, переманювати.

ЗНАДІБ б.з., речовина; (для публікації)

матеріял; мн. ЗНАДОБИ, ліки; (до писання) приладдя.

ЗНАДЛИВИЙ, ЗНАДНИЙ, спокусливий; привабливий, звабливий, иринадливий, принадний.

ЗНАДОБИТИСЯ док., здатися, придатися, пригодитися, згодитися, стати в пригоді.

ЗНАЙ ч., д! БЕЗНАСТАННО. ЗНАЙОМИЙ, жм по знаку /н. мені по знаку/, р. знакомйтий, ЯК ЇМ. приятель, знайомець; (хід) відомий, знаний; (з чим) обізнаний, ознайомлений, освідомлений про. ЗНАЙОМИТИ, (кого) відрекомендовувати, (з чим) уводити в курс; пі ЗНАЙОМИТИСЯ.

ЗНАЙОМИТИСЯ, (з кіш) пізнаватися,

г. запізнаватися, ф. обнюхуватися; (з чим) ознайомлюватися, зазнайомлюватися.

ЗНАЙОМСТВО, (з ким) знайомість,

(дія) /по/знайбмленпя; (з чим) ознайомлення.

ЗНАК, (умовний) сигнал, гасло; (розпізнавшій) тавро, марка, позначка, зазначка;

(рукою) жест; ЖМ. прикмета; (від чого)

слід, відбиток, (на тілі) шрам; (дружби) ознака, вияв, доказ; (держави) герб, емблема; (нагрудний) жетон, значок.

ЗНАМЕННИЙ, (факт) визначний, видатний, о. голосний; (чим) прикметний; (день) пропам'ятний.

ЗНАМЕНИТИЙ, знаний, славетний, славнозвісний, уславляний, знакомйтий; (концерт) чудовий, надзвичайний, БЛИСКУЧИЙ, неповторний.

ЗНАМЕННИЙ, (день) видатний, визначний; (чим) помітний, примітний, знакомйтий.

ЗНАНИЙ, відомий, знайомий, знакомйтий, сил. славетний, видатний.

ЗНАННЯ, (чого) обізнаність із чим; (практичне) уміння, досвід; 3. П. наука; & знаття; пор. ЕРУДИЦІЯ.

ЗНАРЯДДЯ зб., начиння, струмент, фам. причандалля, д. зпаряди /од. знаряд/; (фермера) реманент; (визиску) Я, засоби /од. за-

QW,nop, ЗБРОЯ.

ЗНАТИ, відати, бути в курсі чого; (ремесло) розумітися на, тямити в; (по-грецьки) могти, уміти; (кого) бути знайомим /знати-

ся/ З; (хто є хто) розуміти, уевдомлювати:

(за ким) примічати; (одного Бога) визнавати; (горе) зазнавати, переживати; ПР. СЛ. (пальці) видко, помітно; (з ч. не) невідомо /н. не знати хто/; (з ппр. сл. абсолютно нічого не) ні сном ні духом не знати; п-к ЗНАЮЧИЙ, що знає, знавець, тямущий, досвідчений, обізнаний, компетентний, (- око) знавецький, о. з головою, підкутий на

чому.

ЗНАТИСЯ, (з ким) ВОДИТИСЯ; (на чім)

розумітися, мати досвід /розбиратися/ у чім. ЗНАХОДИТИ, віднаходити, відшукувати, виявляти, відкривати, надибувати; (засоби) винаходити; (слова) підшукувати, від-, добирати; (забуте) відкопувати, роз-; (поміч) одержувати, діставати; (час) вибирати, викроювати; (резерви) вишукувати; (хиби) добачати; (потрібним) ЗАЇЇ, вважати /мати/ за; (кого /де/) здибати, зустрічати, натрапляти на; (самого) заставати; дк. ЗНАЙТИ, (що /у чому/) помітити, побачити; (площу кола) визначити, встановити; (вихід) ІД. дати собі раду.

ЗНАХОДИТИСЯ, відшукуватися, виявлятися; (- клієнтів) траплятися, з'являтися; СОВ. перебувати, міститися, розміщатися,

/намертвійточці/стояти,/-місцевсть/ле- жати; док. ЗНАЙТИСЯ, жм. народитися;

(у тюрмі) опинитися.

ЗНАХУР і ЗНАХАР, ворожбит, чаклун,

зет. знатник, (у диких племен) шаман.

ЗНАЧЕННЯ, вага, роля /роль/, важливість; (слів) розуміння, сенс, зміст, суть;

(числове) МАТ. вартість.

ЗНАЧИТИ, означати, свідчити про; (мати значення) важити, мати вагу, грати /відігравати/ рблю /роль/.

ЗНАЧИТИ, позначати, мітити, позначувати, карбувати; (худобу) таврувати. ЗНАЧИТЬ ест., ОТЖЕ, таким чином; д. •значиться.

ЗНАЧНИЙ, чималий, величенький, неабиякий; (вплив) помітний; (- подію) важливий; Р. відомий, видатний; (рід) Б.З. родовитий, сов. знатний.

ЗНАЧНО, /на/багато, далеко, геть, гетьто, куди /и. куди менше/, о. на голову. ЗНАЧУЩИЙ, важливий, вагомий, ваго-

(- думки) забуватися; (- біль) минати, переставати; (- породу) переводитися; п-к ЗНИКАЮЧИЙ, що зникає, зникомий, запропащуваний, випаровуваний, вивітрюваний, приречений пропасти, напівзниклий, майже зниклий, на грані зникнення, р. знйкливий; дк. ЗНИКНУТИ, о. мов у землю запастися, як крізь землю піти /провалитися/, мов у воду впасти, піти, як голка в сіно.

ЗНИЩУВАТИ, нищити, стирати на порох, руйнувати, плюндрувати, змітати /стирати/ з лиця землі, трощити на дрізки, нести смерть кому; (упень) винищувати, вигублювати; (голодом) виморювати; (худобу) переводити; (бліх) вибавляти, виводити; (речі) псувати; (свободи) скасовувати, ліквідовувати; п-к -УЮЧИЙ, здатний знищити, винищувач, руйнівник, нищитель, знищувальний, ви-, смертоносний, для знищення; дк. ЗНИЩИТИ, (що) змести з лиця землі, (кого) вимордувати, /газом/ вйгазувати, /упень/ не лишити і на насіння; п! ЗРУЙНУВАТИ.

ЗНІМАТИ і ЗДІЙМАТИ, (з цвяха) брати; (одяг) скидати, /силою/ здирати; (з потяга) зсаджувати; (куряву) збивати; (ґвалт) зчиняти; тлк. ЗДІЙМАТИ, (руку) підводити, підносити; тлк. ЗНІМАТИ, (копію) робити, (оскарження) касувати, (запит) брати назад, (біль) тамувати, ЖМ. фотографувати, робити фото; (мешкання) ЖМ. винаймати; (побої) засвічувати.

ЗНІМАТИСЯ і ЗДІЙМАТИСЯ, (з місця) вирушати, вибирйтися; (з лавки) вставати, підводитися; (над обрієм) підноситися, злітати, височіти; (- крик) зчинятися; (- думки) виринати, з'являтися; ЖМ. фотографуватися; (- бурю) починатися.

ЗНІМОК, фото, фотографія, фотознімок, г. світлина, знймка; пор. КОПІЯ.

ЗНІЧЕВ'Я і ЗНЕЧЕВ'Я пр, з нічого робити, для штуки, ні сіло, ні впало, ні з того, ні з сього, без причини, з доброго дива; здуру, з дурного розуму; раптом, несподівано.

ЗНІЧУВАТИСЯ, кулитися, щулитися, скулю'ватися, зіщулюватися; П. нітитися, ніяковіти.

ЗНІЯКОВІЛИЙ, збентежений, засоромлений, знічений.

ЗНОВ/У/ пр., ще раз, ще, удруге, повторно; наново, з початку; & знов таки. ЗНОСИНИ мн., (з ким) стосунки, спілкування, взаємини, відносини; ЖМ. зв'язки, контакти.

ЗНОСИТИ, наносити, приносити; (згори) носити, нести, (вгору) виносити, підносити, здіймати; (бурею) зривати; (будівлю) розбирати, демонтувати; (закони) скасовувати, ліквідовувати; (біду) П. терпіти, витерплювати; (яйця) відкладати.

ЗНОСИТИСЯ, спілкуватися, контактуватися; (- дим, туман) здійматися /вгору/.

ЗНОШУВАТИ, (одяг) виношувати; (взуття) стоптувати; (силу, красу) руйнувати, марнувати, губити.

ЗНУЩАННЯ, збиткування, наруга; (словом) глум, глузування, поглум, р. поглумка. ЗНУЩАТИСЯ, (з кого) збиткувати/ся/, пити кров /сльози/ чиї, поїшхати /д. поневіряти/ ким, потирати руки об, варити воду з, коверзувати /д. поневірятися/ над; (словом) глумитися, ГЛУЗУВАТИ, здіймати на глум /глузи, сміх/, д, наругатися.

ЗОБОВ'ЯЗУВАТИ, (кого) покладати відповідальність на кого, фр. зв'язувати /н. з. підпискою/, змушувати /н. присяга змушує/; п-к -УЮЧИЙ, обов'язковий для кого, нормативний, юр. зобов'язальний.

ЗОБОВ'ЯЗУВАТИСЯ, брати /на себе/ зобов'язання, брати на себе /труд/, п! ОБІЦЯТИ.

ЗОБРАЖАТИ, ЗОБРАЖУВАТИ, (у творі) змальовувати, відтворювати, описувати, передавати, виводити, вести перед читачем; (на сцені) показувати; (на виду) виявляти.

ЗОБРАЖЕННЯ, (річ) образ /мальбвання, картина, малюнок, відбиток, фото/; (дія) зображання, відтворення, опис, малювання, змальовування; (на сцені) показ.

ЗОВНІ пр., ззовні, зокола, назверх, знадвору; (на зовнішній вигляд) на вигляд, з лиця, з вигляду, з погляду, на погляд, р, навіч. ЗбВШШНІЙ, не внутрішній, поверхневий, надвірний, з. надвірній, д. зоколишній; (світ) НАВКОЛИШНІЙ; (успіх) показний, г. сповйднии; (- торгівлю) закордонний.

ЗбВШШШСТЬ, /зовнішній/ вигляд, (речей) лице, пі ОБРАЗ, п, обличчя, фр. взір.

врозуміти; (людину) розгадати; (по-своєму) витлумачити, пояснити; (зміркувавши) здогадатися, вйсковити; (з нст. що) усвідомити, пізнати.

ЗРОСТАННЯ, зріст; (прибутків) збільшення, підвищення; (людности) приріст. ЗРОСТАТИ, рости, виростати; (числом) збільшуватися, примножуватися; (- тиск) підвищуватися, наростати, посилюватися; (під впливом кого) виховуватися, формуватися; док. ЗРОСТИ, 3. дорости свого розуму, кн. досягти повноліття. ЗРУЙНУВАТИ док., ЗНИЩИТИ, занапастити, сплюндрувати, стерти /змести/ з лиця землі, зрівняти /змішати/ з землею;

(тканину організму) пошкодити; (мур) повалити, розвалити; (наміри) розладнати, порушити, зірвати.

ЗРУЧНИЙ, (комфортабельний) вигідний,

ф. практичний, г. спосібниЙ; (на похваті) похватний; (час) вчасний, слушний, сприятливий, підхожий; (вік) Р. легкий, приємний; пр, ЗРУЧНО, (сидіти) комфортабельно, д. наручно, (рухатися) поворотко; ПР. СЛ. доречно, пристойно; ЖМ. вправно, спритно; пі ЗРУЧНИЙ.

ЗРУШЕННЯ, поштовх; (зміна на краще)

покращення; ЗСТ. зворушення, хвилювання; МЕД. розлад, порушення. ЗРУШУВАТИ, урухбмлговати; (з місця) зривати; (починати рух) рушати; ЗСТ. зворушувати, викликати співчуття, хвилювати; док. ЗРУШИТИ, Р. порушити.

ЗРЯЧИЙ, не сліпий, видющий, видючий; П. обізнаний, тямущий.

ЗУБАТИЙ, (з гострими зубами) гострозубий; (трибок) зубчастий; (хто) 17. зубастий, гострий на язик.

ЗУБбЖІТИ док., збідніти, озлидніти, скапцаніти, пошитися у злидні, впасти в розор, зійти на жебри /пси/, сил. піти з торбами.

ЗУБРИТИ, (науки) товкти, човпти, визуджувати.

ЗУГАРНИЙ, вправний, умілий; (до чого) здатний, здалий, спроможний, здібний. ЗУДАР г., зіткнення, сутичка, колізія. ЗУЖИВАТИ, зужитковувати; вживати, використовувати, застосовувати.

ЗУМЙСНИЙ, навмисний, умисний; (із злим наміром) зловмисний.

ЗУМЙСНО пр., навмисно, умисно, із наміром, свідомо, сил. зловмисно, д. знарошне.

ЗУМОВЛЮВАТИ, спричиняти, викликати; (бути умовою) сов. обумовлювати.

ЗУПИНКА, перестанок, псреішнка, д, постоянка, г. секція, (таксі) стоянка; У ФР. спин, упин, перестан /н. з прий. без/, (дія) припинення, спинення; (в дорозі) перепочинок; (у дії) павза, перерва, затримка.

ЗУПИНЯТИ, припиняти, спиняти, перепиняти; перестрівати; (негідні дії) давати по руках; (ворога) відбивати; (мову) уривати, переривати; (відраджувати) утримувати, стримувати; (погляд) затримувати /зосереджувати/ на кому, (кров) тамувати; (очі) устромляти, упинатися /втуплюватися/ чим, не спускати чого.

ЗУПИНЯТИСЯ, ставати, спинятися, мати зупинку, о. зависати в повітрі; (- рух) припинятися, перепинятися, перериватися, уриватися; (в розмові) замовкати, набирати в рот води; (в розвитку) не рости, не розвиватися; (на темі) торкатися чого, приділяти увагу чому; (у викладі /на чому/) загострювати увагу; (очима) затримуватися /зосереджуватися/; (- серце) переставати битися;

(на досягнутому) задовольнятися чим; док.

ЗУПИНИТИСЯ, (у кого) загостити до; (на чому /вибираючи/) зупинити свій вибір, віддати перевагу чому, обрати що.

ЗУСИЛЛЯ, (фізичне) напруження, напруга, оісм. натуга; (спроба) намагання, силкування, старання; мн. ЗУСИЛЛЯ, дії, ЗАХОДИ, п. кроки, г. змагання.

ЗУСТРІЧ, спіткання, р. стріча, перестріт; (умовлена) побачення; Р. знайомство; (Нового Року) святкування; (спортивна) змагання; мн. ЗУСТРІЧІ, сходини.

ЗУСТРІЧАТИ і ЗУСТРІВАТИ, стрічати, стрівати, здибати; (часто) бачити; (на дорозі /кого/) перестрівати, /що/ надибувати, натрапляти на; (у тексті) подибувати; (на віку) стикатися з; (гостя) вітати, приймати; (Новий Рік) святкувати; (підтримку)

діставати; (образу /чим/) реагувати па;

ЗУСТРІТИ, спіткати, р. зуспіти, (зненацька) запопасти.

ЗУСТРІЧАТИСЯ, (врусі) СХОДИТИСЯ; (на віку) траплятися; (з людьми) стрічатися, стріватися, здибатися, (регулярно) бачитися; (з труднощами) зазнавати чого; док. ЗУСТРІТИСЯ, спіткатися.

ЗУХВАЛИЙ, зарозумілий, нахабний, безцеремонний, безпардонний, р. зухвальний; ЯКІМ, зухвалець; йор. ВІДЧАЙДУШНИЙ.

ЗУХВАЛЬСТВО, зухвалість, зарозумілість, нахабство ; всі пох. від ЗУХВАЛИЙ.

ЗЦІЛЯТИ, цілити, ГОЇТИ, ЛІКУВАТИ, відживляти, (враз) знімати рукою.

ЗЧЕПИТИСЯ, (у бійці) стятися, взятися за барки, (у двобої) схрестити мечі.

ЗЧИНЯТИ, (заколот) робити, учиняти; (паніку) здіймйти, зривати, викликати, спричиняти, причинятися до.

ЗЧИНЯТИСЯ, ставатися, відбуватися;

ІГРАШКА, забавка, цяцька, лялька, цяцяика, виграшка; Р. забава; П. жарт. ІГУМЕН, отець-ігумен, настоятель, отецьнастоятель, старший чернець, архимандрйт,

(католицький) абат; & жм. гумен.

ІГУМЕНЯ, мати-ігуменя, настоятелька, мати-настоятелька, чернеча мати, черницямати, (католицька) абатиса; & гуменія.

ІГНОРУВАТИ, навмисно не помічати /не звертати уваги/, о. обминати десятою дорогою, пі НЕХТУВАТИ; (не брати до уваги)

нехтувати /легковажити/що.

ІДЕАЛ, (високий) мета, прагнення; ПОБ. досконалість, довершеність; (хто) взірець /досконалости/, приклад, кращий з кращих; мн. ІДЕАЛИ, стандарти досконалисти.

ІДЕАЛІЗУВАТИ, бачити в рожевому світлі, дивитися крізь рожеві окуляри, (кого) с. боготворити; n-к -УЮЧИЙ, що ідеалізує, готовий ідеалізувати.

ІДЕАЛЬНИЙ, нереальний, абстрактний, Уявний, ілюзорний; (близький до ідеалу) бездоганний, ДОСКОНАЛИЙ, довершений, взір-

(- ґвалт) здійматися, підійматися; док. ЗЧИНИТИСЯ, трапитися, скоїтися.

З'ЯВЛЯТИСЯ, (з імли) виринати, витикатися, появлятися, показуватися, (на арені) виходити на що; (враз) падати з неба, виростати з-під землі; (є уяві) привиджуватися; (- зорі) висипати; (на люди) потикатися, виходити, показувати /навертати/ очі /ніс/; (друком) виходити у світ, публікуватися; (- любов) виникати; (- плями) виступати; (зі схову) випливати на поверхню; (на суд) зголошуватися, об'являтися; (з чого) утворюватися, зароджуватися; док. З'ЯВИТИСЯ,

(кільком) поприходити; (власно і до речі)

нагодитися; (у дверях) стати.

З'ЯСОВУВАТИ, (збитки) встановлювати, визначати; (у кого) довідуватися, дізнаватися; (кому) пояснювати, роз'яснювати, ур. ясувати, г. вияснювати.

ЗЯЯТИ, (- отвір) світити діркою /дірками/, обр. позіхати; (-яму) глибочіти.

цевий, відмінний, чудовий, найкращий, сил. незрівнянний,неперевершений,неземний. ІДЕЙНИЙ, (вишкіл) ідеологічний; її. прогресивний, передовий; (відданий ідеалу) не корисливий, безкорисливий, не зажерливий, не шкурницький, не користолюбний. ІДЕНТИФІКУВАТИ, ототожнювати, уподібнювати; (особу) упізнавати, засвідчувати. ІДЕНТИЧНИЙ, ТОТОЖНИЙ, однаковий, такий самий, 0. з одного тіста; (- значення) еквівалентний, однозначний, рівнозначний. ІДЕОЛОГІЯ, світогляд, світорозуміння; погляди, переконання; (учення) доктрина, догмати, канони, принципи, постуляти; пор. КОНЦЕПЦІЯ.

ІДЕЯ, поняття, уявлення; думка, погляд, міркування; (проект) задум; (суть задуму)

стрижень; (твору) /головна/ думка; (винаходу) засада, принцип, суть.

ІДІОМА ліне, /мовний/ зворот, вираз, вислів, /мовна/ конструкція; & ідіом.

ІДІОТ, недоумок, йолоп, слабий на голову, маніяк, кретин; ЛАЙ. дурень, бевзь, бовдур.

ІНВЕСТУВАТИ, вкладати гроші /капітал/ у що, фінансувати що.

ІНГРЕДІЄНТ, СКЛАДНИК, компонент, складова частина; (у процесах) чинник, фактор.

ІНДЕ пр., (де) не тут, в іншому місці, деінде; місцями, подекуди, де-не-де; (куди) в інше місце, кудиінде.

ІНДЕКС, (товарів) покажчик, список, перелік; ЕК. показник; БІБЛ. код, шифр.

ІНДИВІД і ІНДИВІДУУМ, особа, особистість, персона, жм. /жива/ душа, як ім. смертний; (істота) сов. особина, особ; неї. тип, суб'єкт; (яскравий) феномен.

ІНДВІДУАЛЬНИЙ, особистий, персональний, приватний; (стиль) оригінальний, самобутній; (- власність) одноосібний, не колективний.

ІНДИФЕРЕНТИЗМ, байдужість, незацікавленість, бездіяльність.

ІНДИФЕРЕНТНИЙ, байдужий, незацікавлений, невтральний, безсторонній; (- силу дії) недійовий.

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ, промисловий, виробничий.

ІНЕРТНИЙ, бездіяльний, не діяльний, не рухливий, не активний, пасивний, малорухливий, малоактивний; жм. флегматичний, сонний.

ІНЕРЦІЯ, ФІЗ. збереження набутого стану; У ФР. звичка /н. за інерцією/; (інертність) бездіяльність, нерухливість, обр. летаргія.

ІНЖИР, (дерево) смоква, смоківниця, фігове дерево; (ягода) фіга, смоква, винна ягода.

ІШЦІЯТЙВА, почин, перший крок /хід, удар, слово/; (у ділі) заповзятливість, зарадність, енергійність, сов. підприємливість.

ШІЩЯТЙВНИИ, зарадний, енергійний, заповзятливий, винахідливий; жм. промітний, скорохвацький,

ІШЦІЯТОР, піонер, зачинатель, засновник,основоположник.

ІНКВІЗИТОР, П. мучитель, кат, гонитель, душитель.

ІНКВІЗИЦІЯ, ІСТ. святий суд; Я. кату-

вання, тортури; У ФР. гоніння, переслідування, обр. полювання на відьом.

ІНКОГНІТО пр., потай, потайки, таємно, потаємно, секретно, замасковано, під маскою, неофіційно, приховано; ЯК ІМ. законспірбваний, невідомий, ікс.

ІНКОЛИ, іноді, часом, деколи, порою; (час від часу) врядй-годй, подеколи, колй- не-колй, часами, ід. нема, нема та й.

ІНКРИМІНУВАТИ, (кому що) ставити за провину, винувата /винуватити, звинувачувати, об-/ кого в чому, оскаржувати кого за що, висувати звинувачення проти кого; п-к -УЮЧИЙ, що інкримінує, інкримінаційний, (хто) винувач, обвинувач.

ІНОВІРЕЦЬ, (у мусулман) ґяур, (у нас)

басурман, жм. турок, о. не нашої віри.

ШОДУМЕЦЬ, інакодумець, дисидент, опозиціонер, протестант, вільнодумець, рел. ГЕРЕТИК.

ІНОДІ, див. ІНКОЛИ.

ІНОЗЕМЕЦЬ, чужинець, чужоземець; пор. МІГРАНТ, ЗАЙДА.

ІНОЗЕМНИЙ, чужинецький, чужинницький, чужоземний, чужий, поет, чужосторонній, жм. ненаш, ненаський; (- річ) закордонний, заморський; (текст) іншомовний.

ІНСИНУАЦІЯ, наклеп, обмова, /злісна/ вигадка, зет. пеня.

ІНСПЕКТОР, контролер, ревізор; (друкованих текстів) цензор; ПРИБ. наглядач.

ІНСПЕКТУВАТИ, контролювати, перевіряти, наглядати за.

ІНСПЕКЦІЯ, нагляд, контроль, перевірка; (преси) цензура; & інспектура. ІНСПІРУВАТИ, надихати, запалювати, збуджувати, окриляти, п. заражати чим; (погляди) навівати, навіювати, накликати; (вчинки) підбурювати /підбивати, під'юджувати, підохочувати, підмовляти, намовляти/ на що. ІНСТИНКТ, підсвідомість, о. шосте почуття, фр. серце /відчув серцем/; пі ІНТУЇЦІЯ.

ІНСТИНКТИВНИЙ, підсвідомий, рефлективний; (спонтанний) мимовільний, імпульсивний, не навмисний; (здогад) інтуїтивний; & г. інстинктовий.

ІНШИЙ, не цей, не той, інакший; ФР. другий /н. другим разом/; мн. ІНШІ, решта. ШЬЄКЦІЯ, впорскування, г. заштрик, сов. укол.

ІПОСТАСЬ, див. ППОСТАСЬ.

ІРЖА, П. червонобурий колір; (на дуіиі) осад; (страждань) гризота; (хто) причепа, гарикало, пеня, смола, оса, шпичка, ґедзь, сльота, ід. їли мене їдьма, а і сам як відьма; & ржа; п-к ІРЖАВИЙ, (колір) бурий, червонобурий; (голос) скрипучий, хрипкий; д-о ІРЖАВІТИ, буріти, братися /покриватися/ іржею.

ІРОНІЗУВАТИ, тонко висмівати /кпити, кепкувати/, поемі'шкувати/ся/ /підсмішкуватися/ з кого, підштрикувати /підкушувати/ кого; літ. брати в лапки; пі ГЛУЗУВАТИ.

ІРОНІЧНИЙ, глузливий, посмішливий, насмішкуватий; (з жовчю) саркастичний, сил. (злобно-ущипливий) сардонічний /н, сміх/.

ІРОНІЯ, тонке глузування /кепкування, кпини, глум/; (гостра) сарказм.

ІСКРА, П. блискітка; (хисту) зерно, зародок; & іскринка, Іскорка; пор. КАГАНЕЦЬ. ІСКРИСТИЙ, блискучий; (гумор) яскравий, соковитий, іскрометний; (напій) пінявий, шумливий; & розіекрений, іскряний, іскрявий.

ІСКРИТИСЯ, іскріти, сипати іскрами; (вогнями) грати, загравати, виблискувати, яскріти/ся/; (- очі) блищйти, сяяти, зоріти.

ІСНУВАННЯ, буття, життя /і смерть/, д. екзистенція; (злиденне) животіння, скніння, нидіння.

ІСНУВАТИ, бути, жити, топтати ряст /землю/; не зникати, не пропадати, не переводитися; (у природі) зустрічатися; (злиденно) животіти, скніти, нидіти; п-к -УЮЧИИ, що існує, здатний існувати, сущий, живий, не мертвий, (закон) чинний, сучасний, наш, (запас) наявний, (у світі) відомий, (де) розташований, розміщений, (спосіб) практикований; (- права) зафіксований.

ІСПИТ, проба, випроба, випробування, Пробний камінь; (випускний) екзамен, г. матура; (життєвий) випробовання.

ІСТИНА, /чиста, гола, свята/ правда; КИ.

справедливість; (проста) твердження, правило; (незаперечна) догма, АКСІОМА, постулят. ІСТИННИЙ, правдивий, правильний; (факт) дійсний, справжній, реальний.

ІСТОРИЧНИЙ, (факт) реальний, дійсний, невйгаданий, засвідчений; (- подію) знаменний, незабутній, славетний, великий; (- обставини) минущий, не вічний; (- факт історії) задокументований.

ІСТОРІЯ, (процес змін) розгортання подій, розвиток, перебіг /н. хвороби/; (людства) опис розвитку; (вчорашній день) минуле, минувшина; (розповідь) оповідь, оповідання, повість, р. оповідка, жм. побрехенька; (життєва) пригода, приключка, випадок, епізод, ж. придибенція; (неприємна) халепа; & (давня) праісторія.

ІСТОТА, (жива) сотворіння, створіння, жм. творіння, р. дихання, о. душа й тіло; (- людину) жива душа; ТІ. характер, норов /н. панська істота/.

ІСТОТНИЙ, суттєвий, посутній, сутній; дуже важливий /значний, вагомий/.

ІТИ, йти, ходити, ступати, простувати, прямувати, крокувати, ф. тупати, чимчикувати, ур. спрямовувати свої стопи; (у бій) рушати; (тривалий час) бродити, брести, блукати; (повільно) плентатися; (через силу) волоктися, чвалати, чалапати, клйгати, чапати; (як на дибах) дибати; (енергійно) чухрати, манджати; (дсиіеко) тарабанитися; (без діла) віятися; ФР. виходити, надходити, заходити, підходити, рухатися; (на що) пускатися; (з рук до рук) переходити, передаватися; (в отвір) проходити; (- пошту) пересилатися; (за кого) виходити заміж; (- літа) минати; (- природне явище) наближатися, насуватися; (- життя) розвивати-, ся; (- дим) виходити; (- тепло) виділятися; (- чутки) ширитися; {- дебати) тривати, тягтися, точитися, продовжуватися; (- події) відбуватися; (- розмову) точитися; (- виставу) виставлятися; (- фільм) демонструватися; (- дощ) падати; (- шлях) простягатися; (звідки) брати початок, рости корінням, походити; (- платню) нараховуватися; (- крам) м&ти попит; (- годинник) діяти, працювати.

ІШАЧИТИ, мордуватися, робити, як віл /трактор/, перти плуга, тягнути воза, не покладати рук.

КАБАЛА, (залежність) кормига, рабство, ярмо, неволя, кайдани, поневолення; (містичні уявлення) кабалістика.

КАБАН, кнур; (дикий) вепер, г. дик; & кабанець, кабанище, кабанюга.

КАБІНА, будка, кімнатка, (на судні) каютка; (радиста) рубка.

КАБІНЕТ, (робоче приміщення) робітня; (лікаря) приймальня; (міністрів) рада.

КАБЛУК, підбір, обцас, (високий) шпилька.

КАБЛУЧКА, перстень; (шлюбна) обручка.

КАБРІОЛЕТ, див. БІДАРКА. КАВАЛЕР і КАВАЛІР, (для дами в товаристві) партнер; (потенційний жених) поклонник, залицяльник; ЖМ. парубок, неодружений; (ордену) орденоносець. КАВАЛЕРИСТ, кіннотник, як ім. кінний,

іст. комонник, (легкої кінноти) улан; пор.

ВЕРШНИК.

КАВАЛЕРІЯ, кінне військо, кіннота. КАВАЛОК, ШМАТОК, КУСЕНЬ.

КАВЕРЗА, підступ; (лихий вчинок) зла витівка /жарт/, капость; мн. КАВЕРЗИ, інтрйґи, крутні.

КАВЕРЗНИЙ, (- питання) казусний, заплутаний, складний, головоломний, казуїстичний, жм. кляузний; (хто) підступний.

К А В Е Р З Н И К ,пустун,шкода,збитошник, витівник, сил. капосник; інтриган. КАВЧАТИ, кавкати; (- немовлят) пищати, вищати; (- тав, круків) крякати.

КАВ'ЯРНЯ, кафе, кафетерія, ресторанчик; (тільки для дорослих) кафе-шантан. КАГАЛ, (у гебреїв) ІСТ. громада; ТІ. галаслива юрба, зборисько; ЖМ. крик, галас, безладдя, розгардіяш.

КАГАНЕЦЬ, (лямпада) блимавка, жмурка, нічник, д. мигунець; мн. КАГАНЦІ, (в очах) іскри, зірки.

КАДІБ, кухва, (великий) д. чан, (на воду)

водянка; & кадь, кадуб; пор. ДІЖКА. КАДР, (фільму) епізод; КАДРИ, персонал, штат, особовий склад; (робочі) резерви.

КАЖАН, д. лйлик, нетопир, летюча миша. КАЗАН, (у побуті) чавун, баняк; сов. котел; Ж. голова; (на війні) оточення.

КАЗАНЬ цер., проповідь, повчання; & казання.

КАЗАРМА, г. касарня, жм. кошара; (для робітників) гуртожиток, барак.

КАЗАТИ, говорити, повідати, висловлюватися; (казки) розповідати; (у формі наказу) веліти, наказувати, загадувати; ТІ. свідчити.

КАЗЕМАТ, (у тюрмі) келія-одиночка; П. тюрма, в'язниця, фортеця, цитаделя /-ель/. КАЗЕННИЙ, скарбовий, іс. корушіий;

(грунт) державний; (- ставлення) бюрократичний, формальний; (стиль) шабльонний, не оригінальний, казармовий, г. касарняний.

КАЗИТИСЯ, шаліти, шаленіти, скаженіти, сатаніти; (ходити на головах) дуріти, пустувати, жирувати; (втративши тяму) навісніти, божеволіти.

КАМПАНІЯ, ВЇЙ. війна, /військова/ операція; (виборча) комплекс заходів /дій/. КАМ'ЯНИЙ, з каменю; її. міцний /твердий/, як камінь; (сон) непробудний; (погляд) застиглий, непорушний; (характер) бездушний, нечулий, черствий, незворушний, суворий, холодний; (- вугілля) г. твердий; & камінний.

КАМ'ЯНИЦЯ, мурований будинок /будівля/, мурбваниця, муровання; & каменйця. КАМ'ЯНІТИ, дерев'яніти, ціпеніти; терпнути, заклякати; & каменіти.

КАНАВА, рівчак, рів, д. фоса, сов. кювет;

(з насипом) окіп; 3. канал.

КАНАЛ, з. канава; (природний) протока;

(засіб зв'язку) її. шлях, артерія; МЕД. прохід, кишка, труба, трубка; мн. КАНАЛІЇ,

(дипломатичні) засоби, шляхи.

КАНАЛІЯ, шельма, бестія, пройдисвіт, шахрай.

КАНАПА, (м'яка) софа, (широка) отоманка; (тверда) тапчан; (без спинки) тахта; (з підголів 'ям) кушетка; & канапка.

КАНАПКА, див. КАНАПА; Г. бутерброд.

КАНВА, (вишивальна) основа; (сюжетна) лінія; (подій) перебіг, КАНДЬОР, куліш; ЗН. баланда.

КАНІБАЛ, дме. ЛЮДОЖЕР.

КАНІКУЛИ, вакації, (в парляменті) перерва, ВІДПУСТКА; КАНІКУЛЯРНИЙ, вакаційний.

КАНОН, РЕЛ. догмат, правило; її. невідхильний закон /норма/; Ц. /святкова/ пісня.

КАНОНІЗУВАТИ, (святого) зараховувати до числа святих, рея. беатифікувати; її. робити правилом, узаконювати, узвичаювати.

КАНОНІР, гармаш, артилерист, іс. пушкар. КАНТ, облямівка; (дошки) ребро, пруг; МИСТ. канта, пісня; & кантик.

КАНТОН, див. ОКРУГА.

КАНТОР, див. ХОРИСТ; (у синагозі) головний співак.

КА Н Ц Е Л Я Р И С Т , писар/чук/, конторник, «- клерк, зн. КАЛАМАР, писака; пі СЛУЖБОВЕЦЬ '

КА Н Ц Е Л Я Р І Я , контора, р. бюро, <ж.

пнеарня.

КАНЧУК, нагай, малахай, гарапник; БАТІГ.

КАНЮЧИТИ, випрошувати, циганити, р. скиглити, кландати, лебедіти; пор. БЛАГАТИ.

КАПАТИ, крапати, п. ф. кап; (часто) капотіти, крапотіти; (- дощ) накрапати; (- гроші) перепадати.

КАПЕЛЮХ, г. крисаня; (складаний) шапокляк; (солом'яний) бриль; (від сонця) панама; (зимовий) капелюха, вушанка; & капелюшок, капелюш.

КАПЕЛЯ, (співоча) капелія, хор; (з музиками) ансамбль; & сов. капела.

КАПЕЛЬМАЙСТЕР, (хору) керівник, диригент, /у церкві/ регент.

КАПИЩЕ, поганський храм /божниця, святилище/.

КАПІТАЛ, велика сума /жм. купа/ грошей; її. гроші, фінанси, кошти; ЖМ. багатство, майно; ФР. копійка/н. жити з копійки/.

КАПІТАЛІСТ, ок. мільйонер, мільярдер, кн. крез; ЖМ. багатій; пор. ПЛУТОКРАТ.

КАПІТАЛЬНИЙ, (мур) основний, головний; її. ґрунтовний, солідний, фундаментальний.

КАПІТАН, (судна) судноводій, зет. шкіпер; ВІЙ. сотник; (команди) СИРТ, керівник. КАПІТУЛЮВАТИ, здаватися, складати зброю; (перед труднощами) пасувати.

КАПКА, краплинка; (на одязі) плямка, цяточка, ляпка; & капочка.

КАПЛИЦЯ, див. ЦЕРКВА.

КАПОСНИЙ, (неприємний) паскудний, поганий, гидкий, прикрий; (що завдає збитків) збитбшний, шкідливий; пор, КАВЕРЗНИЙ.

КАПОСНИК, пустун, каверзник, ЗБИТОШНИК; пор. ШИБЕНИК.

КАПОСТИТИ, шкодити, завдавати збитків, робити капості, підкладати свиню, сил. копати яму.

КАПОСТЬ, каверза, шкода, прикрість, неприємність; ЗБ. погань.

КАПТАН, сукмана, жупан, чумарка. КАПТУР, відлога, капюшон, д. коба, кобка; (чернечий) зап. клобук.