praktichnij_slovnik_sinonimiv_ukrajinskoji_movi

ЕВАКУАЦІЯ, (людей) вивіз, вйвозка, вивезення, виїзд, пор. ВТЕЧА; (міста) залишення, з. опущення; & евакуювання, евакування.

ЕВАНГЕЛІЯ і ЕВАНГЕШЄ, див. ЄВАНГЕЛІЯ.

ЕВНУХ, кастрат, валух, фам. різанець, скопець; (у гаремі) /кастрований/ слуга. ЕВОЛЮЦІЯ, /поступовий/ розвиток, процес /поступових/ змін, не революція; (військових кораблів) переміщення, пересування, маневрування, перерозташування.

ЕВРИКА! і ГЕВРИКА!, знайшов!, відкрив!, он де заковика! /сов. собаку зарито!/, лем. те-те-те!.

ЕВФОНІЯ, милозвучність, доброзвучність, гармонійність, мелодійність.

ЕГЕ ч., еге ж, так, так є, так-так, правда, Ваша /твоя/ правда; (!) еге-ге! & еге-еге. ЕГІДА, бук. щит Зевеса; П. захист, заступництво, протекція, охорона, оборона, опіка. ЕГОЇЗМ, самолюбство, себелюбство, індивідуалізм, аіж егоцентризм; (самозакоханість) еготизм, самозамилування, самохвальба, самохвальство; 3. П. гординя, честолюбство, марнослав'я, марнолюбство, марнославство. ЕГОЇСТ, самолюб/ець/, себелюб/ець/, індивідуаліст, егоцентрист, кн. нарцис, с. шкурник; 3. П. честолюб, марнолюб. ЕДЕМ, рай, Царство Небесне, Небо, Небеса; П. земний рай, живодайний край. ЕДИКТ, (королівський) указ, грамота, акт, ЗАКОН.

ЕКВАТОР, рівник, рівноденник. ЕКВІВАЛЕНТ, відповідник, рівнозначник; (слова) синонім.

ний /розпалений, захоплений, піднесений, палкий, запальний/.

ЕКЗАМЕН, іспит, опит, опитування, перевірка, контроль; (на зрілість) тест, проба, випроба, випроббвання, випробування; (письмовий) шк. контрольна праця.

ЕКЗАРХ, ІС. старший жрець; (у Візантії)

намісник, губернатор; Ц. голова Церкви. ЕКЗЕКУТОР, виконавець екзекуції; Я каратель, кат, вішатель, розпинатель. ЕКЗЕКУЦІЯ, тілесна кара /покарання/; 3. П. страта, кара на горло, розп'яття, каменування, спалення, автодафе, розстріл, повішання, гільйотинування, лінчування.

ЕКЗЕМА, (на шкірі) висип; пор. ВИРАЗКА.

ЕЛЕГІЙНИЙ, (лад) сумовитий, журливий, меланхолійний, невеселий; & елєгічний.

ЕЛЕГІЯ, вірш /навіяний смутком/; ТІ. смуток, меланхолія.

ЕЛЕГАНТНИЙ і ЕЛЕҐАНТСЬКИЙ,

(-манери) вишуканий, витончений, вйшука- но-вйтончений; (уклін) галянтний, (- позу) Граціозний; (одяг) показний, чепурний.

ЕЛЕКТРИЗУВАТИ, бук. піддавати електризації; ТІ. збуджувати, настроювати; наелектризовувати.

ЕЛЕМЕНТ, (хемічний) у. первень; (системи) складник, інгредієнт, деталь, риса, аспект; (електричний) батерія, гальванічний елемент, сов. батарея; мн. ЕЛЕМЕНТИ,

(знань) основи, ази, початки; (паразитичні)

верстви, прошарки.

ЕЛЕМЕНТАРНИЙ, (- знання) початковий, азбучний, загальновідомий, найнеобхідніший, НЕҐ. примітивний; (приклад) найпростіший, нескладний, зрозумілий; (- права) основний; ФІЗ. якнайдрібніший, /як/- найменший /н. елементарна частинка/.

ЕЛІКСИР, МЕД. настій, настоянка, витяг, екстракт; (від хвороб) БАЛЬЗАМ, флк. жива /цілюща/ вода.

ЕЛІПСОПОДІБНИЙ кн., еліпсуватий, овальний, еліптичний, еліпсоїдальний. ЕЛІТА, (народу) провідники, верховоди, батьки, о. дріжджі суспільства, сметанка, сіль землі, передова верства; (обрана народом) обранці, як ім. найкращі; 3. ТІ. естеблішмент, вищий /фешенебельний/ світ, вища кляса /клас/.

ЕЛЯСТЙЧНИЙ, гнучкий, пружний, пружйстий; (крок) граціозний, плавкий, р. пливкий, сов. плавний; (- людську натуру) мінливий, о. і нашим, і вашим; & еластичний.

ЕЛЬОКВЙНЦІЯ, красномовство, красномовність, пишномовність, пишна мова, барвослів'я.

ЕМАЛЬ, у. склгіця; (на кераміці)-п6пшо,

полива.

ЕМАНАЦІЯ кн., витікання, виділяння, випромінювання; (хем. елемент) радон. ЕМАНСИПАЦІЯ, унезале'жнення, урівНоправнеиня, визволення, звільнення, розкріпачення.

ЕМБЛЕМА, (миру) символ, знак; (нації) герб, (у формі полотнища) прапор.

ЕМБРІОН, (життя) зародок, зав'язок; П. зачаток, початок.

ЕМІГРАНТ, переселець, виселенець, (змушений) вигнанець, експатріант, (гнаний) втікач, (зневірений у режимі) сов. иеповоротець; (втікач з УССР) г. закордонець; (після II св. війни) переміщена особа, жм. Ді Пі; З.П. колоніст, чужинець, прихїдько, зайда, заброда, новак, д. прихода, як ім. нетутешній, нємісцевий.

ЕМІГРАЦІЯ, (дія) переселення, виселення, (примусова) вигнання, екзйль; (стан) життя /перебування/ на чужині; (для рідного краю) чужина, чужий світ; (середовище емігрантів) ЗБ. діяспора, емігранти, фам. емігрантщина.

ЕМІСАР, (секретний) посланець, представник, довірена особа, агент, посол, дипломат, як ім. уповноважений, кн. виконавець секретної місії; пор. ШПИГУН.

ЕМОЦІЙНІШ, (світ) /по/чуттєвий, емоціональний; (- зустріч) сердечний, теплий; (струс) душевний, психічний; (- натуру) нестриманий, запальний, пристрасний, леречулений.

ЕМОЦІЇ мн., (психічні) чутті, почуття, почування, пристрасті, р. пасії; (глибокі) /душевні/ переживання.

ЕМПІРИЧНИЙ, практичний, не теоретичний.

ЕНЕРГІЙНИЙ, повен сил /енергії/, діяльний, активний, непосидібщий, рухливий, невтомний, невсипущий, моторний, не інертний, не сонний, жвавий, живий, ініціятйвний, бадьорий, ентузіястйчний; З.П. працьовитий, роботящий, наполегливий.

ЕНЕРГІЯ, у. живець; п-о сила, снага, потенція, с. потуга, потужність; 3.17. наполегливість, рішучість; (творча) дух, пристрасть, надхнення, пасія, о. вогонь, полу- м'я; пі ЕНТУЗІЯЗМ.

ЕНТУЗГЯЗМ, захоплення, запал, піднесення, енергійність; пор. ПРИСТРАСТЬ.

ЕНЦИКЛОПЕДИЧНИЙ, (- знання) різнобічний, всебічний, всеохопний, всеосяжний, широкий; (словник) ок. всезнавчий; пор. УНІВЕРСАЛЬНИЙ.

т поведінки) загальноприйнятий, не вуличний, не вульгарний.

ЕТНОЦИД, укр. вйнародовлення; (знищення національних прикмет) денаціоналізація, асиміляція.

ЕТЮД, (картини) шкіц, ескіз, начерк, нарис; (малюнок з натури) образок; (музичний) п'єска, вправа.

ЕФЕКТ, (від чого) враження, вплив /дія/ чого; (економічний) користь, вигода, наслідок, результат, г. вгіслід; мн. ЕФЕКТИ,

(для створення враження) засоби.

ЕФЕКТИВНИЙ і ЕФЕКТИВНИЙ, результативний, дтйовий.

ЄВАНГЕЛІЯ і ЄВАНГЕЛІЄ, Життя Христа, Христове вчення, християнська доктрина; (чия) П. кодекс, програма, біблія. ЄВШАН-ЗІЛЛЯ, степовий полин; Я. приворот.

ЄГИПЕТСЬКИЙ, з Єгипту; (- працю)

тяжкий, виснажливий; (раб) безправний; (- темряву)безпросвітній.

ЄҐЕР, мисливець, ловець; (у деяких арміях) солдат; (у панів) слуга, льокай, лакей.

ЄДВАБ, див. ШОВК.

ЄДИНАК, одинак, одинець, єдиний син. ЄДИНИЙ, (вихід) один, одйн-едйний, одйн-однісінький, одйн-одпіський, однймоднісінький, лише один, однйм-один, одйноднйм; (раз) перший і останній; (фронт) неподільний, нерозривний, згуртований; (комплекс) одноцідай, цілісний; (центр) загальний, спільний /для всіх/.

ЄДИНОКРОВНИЙ, (брат) однокровний, рідний; (нарід) єдинорідний, єдиноплемінний, братній, братерський.

ЄДНАЛЬНИЙ, (що об'єднує) об'єднавчий, об'єднальний, ок. братущий, гуртівнйй; (що з'єднує) сполучний, поєднальний, злучний.

ЄДНАННЯ, (братерське) співдружба, співдружність; (дія) злука, об'єднання; (народів) дружба, взаємопоміч, спілкування, обр. братерство.

ЕФЕКТНИЙ, здатний привернути увагу, (жест) театральний, (напис) крикливий,

(помер /у цирку/) коронний; пі РАЗЮЧИЙ.

ЕФЕМЕРНИЙ, нетривалий, короткочасний, недовговічний; (образ) уявний, нереальний.

ЕФІР, див. ЕТЕР.

ЕФІРНИЙ, етеровий; (одяг) легкйй-леге- сенький; (образ) безтілесний, неземний.

ЕШАФОТ, (для страти) поміст; 3.17. диба, шибениця, гільйотина, місце страти, лббнє місце.

ЄДНАТИ, сполучати, злучати, з'єднувати, скріплювати; (землі) пов'язувати, зв'язувати, встановлювати зв'язок між; (людей) зближувати, ріднити, братати, згуртовувати, об єдиувати; (робітника) 3. договорювати, наймати; (за кого) Б. 3. заручати, зет. змовляти.

ЄДНАТИСЯ, (- людей) гуртуватися, брататися, об'єднуватися, іти до спілки; (- барви) зливатися, сполучатися, поєднуватися; (з ким) знатися, водитися, дружити, приятелювати, мати діло.

ЄДНІСТЬ, згуртованість, неподільність, нерозривність, цілісність; (поглядів) збіг, подібність; (походження) спільність; (фразеологічна) ЛІНҐ. стійка словосполука /мовна конструкція/.

ЄПИСКОП і ЄРАРХІЯ, д!. від. ЕПЙСКОП і ГІЄРАРХІЯ.

ЄРЕПЕНИТИСЯ, огинатися, ^ опинатися, пручатися, упиратися, комизитися, баскалйчитися, норовитися.

ЄРЕСЬ і ГЕРЕСЬ, віровідступництво, (у католиків) схизма; ев. вільнодумство, інодумство; ЖМ. поганство, атеїзм, безбожництво; П. відступництво, ренегатство, сов. ухильництво; ПОБ. бридня, нісенітниця, ка- зна-що, чортибатька-що.

ЄРЕТИК і ГЕРЕТЙК, віровідступник, безбожник; атеїст, поганин; відступник, ренегат, ухильник; вільнодумець, інодумець.

ЄСТВО, (людське) Я, природа, натура, н-о душа, вул. утроба; (віще) КН. істота, творіння; (чого) суть, сутність, зміст.

ЄХИДНИЙ, злий, хитрий, лукавий, в'їд-

ЖАБб, див. НАШИВКА.

ЖАБУРИННЯ, (зелене) баговиння, водорості, твань; (на гнилій воді) слиз; & жабур, ЖАГА, (бажання типи) спрага, згага, жада; ТІ. палке бажання /прагнення, жадання, хотіння, жадоба/; (любовна) жагучість, пристрасть, ігор. ХІТЬ; & жагбта.

ЖАГУЧЕ пр., (хотіти) пристрасно, гаряче, жм. аж-аж-аж, (кохати — ще) палко; (говорити) полум'яно, вогненно, запально, запальчасто; (слухати) жадібно.

ЖАГУЧИЙ, (голос) пристрасний, палкий, огнистий, запальний, гарячий, жаглйвий; (що хоче пити) спраглий, г. жадучий; (- літо) варкий, жаркий; (біль) Р. пекучий, нестерпний.

ЖАГУЧІСТЬ, див. ЖАГА.

ЖАДАНИЙ, (гість) /по/бажаний, пожаданий; (день) /довго/жданий, сподіваний; (- жінку) ЗВАБЛИВИЙ, знадливий, знадний; 36. любий, дорогий /н. жаданий пане!/. ЖАДАННЯ, бажання, прагнення, хотіння, охота, потяг; (чиясь просьба) побажання, пожадання, прохання, воля; (тіла) пристрасть, хіть.

ЖАДАТИ, (чого) бажати, хотіти, мріяти про, ід. /спати і/ у сні бачити що; (добра) зичити; (пояснень) просити, домагатися, вимагати; (любови) згоряти від.

ЖАДЕН і ЖАДНИЙ, див. ЖОДЕН. ЖАДІБНИЙ, пожадливий, захланний, сил. ненаситний, невситимий, ненажерливий, ненатлий, ненатленний, ненажерний; (погляд) неситий, жаждйвий, зажерливий; (на їжу) запопадливий /запопадний/ до; (грошей) ІД корисливий, грошолюбний, користолюбний; Р. спраглий; & ЖАДНИЙ, жадлйвий, жаднючий; пор. ЗАГРЕБУЩИЙ.

ЖАДНИЙ, ЖАДІБНИЙ, жадучий, жаден-

ний, жажденний, жаждйвий; (- землю) спраг-

лий.

ЖАДОБА, жадібність, захланність і всі мож. пох. від ЖАДІБНИЙ, поет, ненасить, ненатля; (грошей) грошолюбство, пожадливість; (чого) ЖАДАННЯ; (знань) потяг до.

ЖАДНЮГА, див. СКНАРА.

ЖАЙВОРОНОК, жайвір, жайворон; (з тіста) булочка.

ЖАКЕТА і ЖАКЕТ, (жіноча) жакетка;

(чоловіча) куртка, піджак, френч, д. твін, твїнчик, (морська) кітель, г. маринарка; & жакеїик. ЖАЛИТИ, (жалом) колоти, ранити, уражати, отруювати; (- комарів) жигати, кусати, тяти; (словами) шпигати, ДОШКУЛЯТИ, гризти; (серце) пекти, травмувати.

ЖАЛІБНИЙ, (спів) журливий, тужливий, тужний, жалісний, слізний, повен жалю, д. жальний; (голос) слізливий; тлк. ЖАЛІБНИЙ, (марш) жалобний, сов. траурний, (одяг — ще) чорний, (мотив) панахйдний; (- музику) мінорний.

ЖАЛІСЛИВЕЦЬ, жалібник, як щ. жалісливий, з чутливим серцем. ЖАЛІСЛИВИЙ, співчутливий, спочутливий; (повен жалю) ЖАЛІСНИЙ. ЖАЛІСНИЙ, (голос) жалібний, безпорадний, благальний, р. плачний; (спів) сумовитий, журливий, сил. скорботний; (погляд) жалісливий,співчутливий.

ЖАЛІСТЬ, (до кого) жаль, жалощі, співчуття, спочутті, фр. милосердя; (тяжка) Р скорбота, туга, смуток, печаль.

ЖАЛІТИ, (кого) жалувати, відчувати жалощі /мати зглядь/ до, співчувати кому; (з нст. що) шкодувати, жалкувати, пі УБОЛІВАТИ; (з ч. не) не берегти, не оберігати, не щадити; (на себе) нарікати.

ЖАЛІТИСЯ, зн. скиглити; (на кого) скаржитися, р. кривдитися, кривдуватися; (на

долю) нарікати, бідкатися, жалкуватися, плакатися; (на біль) ІД. кволитися. ЖАЛКИЙ, жаллйвий, жалючий, пекучий, (- кропиву) жижкйй; (- слова) дошкульний, різкий, гострий; (плач) Р. жалісний. ЖАЛКО і ЖАЛЬКО пр., жаль, шкода, фр. прикро; (на серці) сумно, жалісно. ЖАЛКУВАТИ, шкодувати, жаліти; (за ким) журитися; (на кого) бідкатися, нарікати; (кого) співчувати кому; (з ч. не) не берегти, не щадити, не оберігати.

ЖАЛО, (комара) хоботок; (ножа) лезо,

вістря, (голки) гостряк; (гадюче) язик; (іронії)

їдкість, ядучість, ущипливість; & жальце.

ЖАЛОБА, (за небіжчиком) скорбота, сум, туга; (знак скорботи) чорний одяг /пов'язка, опаска, стрічка/.

ЖАЛОБНИЙ, (похід) скорботний, сумний, тужливий; (одяг, марш, мотив) ЖАЛІБНИЙ, ЖАЛОЩІ, тута, скорбота; (до кого) жаль,

жалість, співчуття, спочуття; (на що) Р. бідкання, нарікання.

ЖАЛУВАННЯ, жалкування, жаль, співчуття; (кого) турбота /піклування/ про кого; пі ЖАЛОЩІ.

ЖАЛУВАТИ, (кого) жаліти, жалкувати за, співчувати кому; (коня) шкодувати; (виявляти турботу) панькати, дбати за, піклуватися про, мати зглядь до; (з ч. не) не берегти, не щадити; (чим) наділяти, нагороджувати, дарувати що; пор. УБОЛІВАТИ.

ЖАЛЮГІДНИЙ, (одяг) злиденний, нужденний, убогий, непривабливий, миршавий; (колосок) мізерний, дуже малий, манюиій,

(заробіток — ще) незначний; (боягуз)

нікчемний, осуду гідний.

ЖАЛЮЗІ, див. ШТОРА.

ЖАЛЬ, сум, туга, скорбота; (до кого) співчуття, жалісливість, ЖАЛІСТЬ; ПР. СЛ. жалко, шкода; мн. ЖАЛІ, нарікання, бідкання,скарги.

ЖАНР, (мистецтва) РІЗНОВИД; (митця) стиль, манера, маніра; (- картину) побутова /жанрова/ сценка.

ЖАР, (у печі) присок, б. з. грань; (соняшний) пал, палання, Р. спека; (серця) пристрасність, жагучість, запальність; (тіла) гарячка, /висока/ температура.

ЖАРГОН, (фахівців) сленг; (злодіїв) арго;

(суміш мов) суржик; пор. ДІЯЛЕКТ.

ЖАРИСТИЙ, (нагрітий до жару) розжарений, розпечений, що жахтить /пашить/ жаром; (колір) вогненний, ясночервоний, вогненночервоний, яскравочервоний, сліпучий, жаркий.

ЖАРІТИ, тліти, жевріти, догоряти; (- сонце) палати; (- щоки) червоніти, шаріти/ся/. ЖАРКИЙ, (день) парний, паркий, варкий, шкварний, задушливий, душний, спечний; (- полум'я) пекучий, палючий, гарячий;

(край) СОВ. теплий, тропічний; (поцілунок)

жагучий; (колір) ясночервоний, ЖАРИСТИЙ; (- кропиву) жалкий.

ЖАРТ, (словесний) ДОТЕП, (брутальний)

фарс; З.П. гра слів, пародія, епіграма, шарж/а/; TEAT, комічна п'єска, ВОДЕВІЛЬ; ми. ЖАРТИ, сміхи, смішки, (вчинки) фіглі, витівки, комедіянтство.

ЖАРТ ЖАРТОМ ест., сміх сміхом, жарти жартами, як не є, що не кажи /кажіть/.

ЖАРТІВЛИВИЙ, (- вдачу) веселий;

(вірш) сміховинний; (- оповідання) гумористичний; (настрій) пустотливий, грайливий; & жартливий, р. жартівний.

ЖАРТІВНИК, жартун, кумедник, сміхун, сміхотун, дотепник, net. скализуб, суч. скалозуб; (у діях) пустун, б.з. чмут; пор. КОМЕДІЯНТ.

ЖАРТОМА пр., жартом, сміхом, жартуючи, шуткуючи, несерйозно, на жарт, у жарт, на сміх, на /у/ смішки, на /у/ жарти, зажарт.

ЖАРТУВАТИ, (словесно) шуткувати, сміхотворити, скалозубити, смішки строїти; (вчинками) пустувати, веселитися, бавитися; (з ким) залицятися до кого; (з кого) ГЛУЗУВАТИ, насміхати/ся/; (з лихом) легковажити що.

ЖАРТУН, див. ЖАРТІВНИК. ЖАСКИЙ, СТРАШНИЙ, МОТОРОШНИЙ, жахливий; & д. жасний.

ЖАХ, СТРАХ, Божий страх, ляк, р. острах, с. переляк, несвітський жах; (війни) кошмар, жахіття; мн. жахи /Господні/; ПР. СЛ. жахливо, страшно, страх; (!) страшне /діло/!.

ЖАХАТИСЯ, кам'яніти від жаху; (кого) лякатися, страхатися, боятися, трястися

ЖВАВИЙ, (хто) меткий, моторний, прудкий, скорий, швидкий, шпаркий, рухливий, ворухливий, ворушливий, перський, шамкий, повороткий, юрлйвий, побігущий, активний, о. як дзиґа; (торг) енергійний; (інтерес) живий, посилений.

ЖДАНИЙ, жаданий, бажаний, очікуваний, сподіваний.

ЖДАТИ, (на кого) чекати, очікувати, дожидати /сподіватися/ кого; ФР. вижидати, вичікувати; (з лихим наміром) чатувати, чигати; пі ЧЕКАТИ, СТРИВАТИ.

ЖЕБОНІТИ, (як маля) бубоніти, белькотіти, белькотати; (тихо) шепотіти, шепотати, шептати, шушукати; (між собою) шептатися, шепотатися, шушукатися; (- струмок) дзюркотіти, дзюркотати.

ЖЕБРАК, старець, прохач, прошак, торбар, /жебрущий/ дід, зн. торботряс, кландало, кландйга, д. гдйра, у фр. лазар, р. старун; Я. БІДАР, злидняк.

ЖЕБРАКУВАТИ, старцювати, ЖЕБРАТИ, жебрачити, жебрувати, ід. просити /милостиню, Христа ради/, ходити па жебри, тинятися попідтинню, ходити попід вікна, ходити з торбами /по людях/.

ЖЕБРАЧИТИ, ^ в . ЖЕБРАТИ.

ЖЕБРИ, (дія) ЖЕБРАЦТВО; (наслідок дії)

милостиня, жебранина.

ЖЕВЖИК, хлюст, ферт, фертик, чепурко, вертихвіст, шелихвіст, мартопляс, вітрогон, сов. фат; (юнак без досвіду) жовторотик, як їм. молодий-зелений; пі ДЖИҐУН.

ЖЕВРИВО, полум'я, вогонь, жар, пал, палання; (на обличчі) барва сорому.

ЖЕВРІТИ і ЖЕВРІТИСЯ, тліти, жаріти, Р. блимати; (- сонце) палати, горіти; (- о- чі) блищати, світитися; (- щоки) червоніти, шаріти, шарїтися; П. животіти.

ЖЕЗЛО, сов. жезл; (владаря) булава, скіпетр; (поліцая) паличка.

ЖЕНИТИ, одружувати, побирати, ожснювати, обр. уводити в закон, накладати узи Гіменея, вінчати, вести до шлюбу, неї. окручувати.

ЖЕНИТИСЯ, одружуватися, брати /приймати/ шлюб, братися, вінчатися, йти /ставати/ до шлюбу /до вінця/, у закон вступати, закон брати, зав'язувати собі вік /світ/; (у загсі) розписуватися.

ЖЕНИХ, наречений, (на весіллі) молодий, етн. князь, флк. суджений. ЖЕНИХАННЯ, /за/лицяння, зальоти, упадання, припадання, фіглі-мйглі, флірт.

ЖЕНИХАТИСЯ, (з ким) кокетувати, фліртувати, заводити фігліАмйглі/, жартувати, парубкувати, крутити любов, ЗАЛИЦЯТИСЯ /лицятися, упадати, припадати, халявки смалити, підбивати клйнцІ/ до кого, волочитися /увиватися/ за, витися коло.

ЖЕРДИНА, ключина, тичка, (для тину)

ворйна, (висока) щогла; & жердка, жердинка, зб. жердя.

ЖЕРЕБ, (тягнути) жеребок; П. доля, талан, щастя/-д6ля/, 5. льос; 3. жеребець. ЖЕРЕБЕЦЬ, лошак, огир; П, бабій, жінколюб, женолюб; & жеребчик, жереб. ЖЕРТВА, офіра; (непосильна) остання сорочка; (богам) дар, принос, приносини; (на палі 'ятник) пожертва, пожертвування; (аварії) потерпілий, (злочину — ще) покривджений; П. самопосвята, самопожертва. ЖЕРТВУВАТИ, офірувати, у/7. класти на вівтар; (що) віддавати /приносити/ в жертву, дарувати, давати на вічне віддання, о. скидати останню сорочку з себе; (чим) поступатися, іти на жертву /відмовлятися від, зрікатися/ чого; (собою) ІД. віддавати себе в жертву, іти на смерть /на жертву життя/, жертвувати себе.

ЖЕРТИ, жадібно їсти /ковтати, глитати, лигати/, о. запихатися, уминати, трощити, тріскати, лопати; (пальне) пожирати, поглинати; (серце) гризти.

ЖЕРУН, ненажера, ненажеря, зажера, пажера, прожра, прожеря, вул. облола, пелька. ЖЕСТ, (руки) знак, сигнал, рух; (лицарський) вчинок, акція; мн. ЖЕСТИ, мйги, зб. міміка.

ЖЕСТИКУЛЮВАТИ, розмахувати руками, говорити на митах.

ЖЕТбН, (нагрудний) значок, медаль, (на право одержання) талон.

ЖИВЕЦЬ, енергія, /життєва/ сила; У ФР. душа; (для щеплення) щепа, прищепа; (у рибалок) /жива/ принада; Б. 3. пульс.

ЖИВИЙ, не мертвий, о. поки голова на плечах, р. живущий; (образ) виразний, яскравий, чіткий; (врусі) жвавий; (зв'язок) органічний, безпосередній; (факт) реальний, життєвий; (слід) свіжий, гарячий; & жи- венький, /живйй-/живісінький.

ЖИВИТИ, (соком) підживляти, підживлювати, годувати, харчувати; (газом) забезпечувати, постачати; (уяву) наснажувати, запалювати, надихати; (надію) плекати.

ЖИВІТ, черево, пузо, бргохо, зн. утроба; ЖМ. шлунок, кишки; 3. життя; & зн. животина.

ЖИВОДАЙНИЙ ур., животворний, жи-

вотворчий, животворящий, життєдайний; & живодавчий; пор. ЖИВУЩИЙ.

ЖИВОЇД, жироїд, живолуп, кровопивець, жмикрут, жила, суч. ЕКСПЛУАТАТОР.

ЖИВОПЛІТ, див.ОГОРОЖА.

ЖИВОСИЛОМ яр, силоміць, силою, Ґвалтом, примусом, примусово, ґвалтовно, силоміццю, насильно,/?, силопйхом.

ЖИВОСРЇБЛО, живе срібло, сов. ртуть.

ЖИВОТВОРИТИ поет., (серце) оживляти, надихати; (пером) живописати, описувати.

ЖИВОТВбРНИЙ і ЖИВОТВбРЧИЙ,

див. ЖИВОДАЙНИЙ.

ЖИВОТИНА д., тварина, худобина, скотиняка; ЗБ- худоба; ЗН. живіт.

ЖИВОТІТИ, (без радощів) СКНІТИ, нидіти, нудити світом; Р. не вмирати, жити.

ЖИВОТРЕПЕТНИЙ сов., актуальний, злободенний, с. хвилюючий; Р. серцезворушний.

ЖИВУЧИЙ, (донині) живий, с. БЕЗСМЕРТНИЙ; (у скруті) витривалий, життєздатний; (забобон) стійкий; & живкйй.

ЖИВУЩИЙ, (живильний) живлющий, живлючиЙ, живодайний, животворний; (гойний) цлющий, оживлющий; ЗСТ. який живе, живий.

ЖИВЦЕМ пр., (ховати) живим; (вирвати) цілком, повністю.

ЖИВЧИК, пульс, б'ючка, живець; (- юнака) жевжик; БІОЛ. сперматозоїд, заплідок.

ЖИЛА, (кровоносна) ЖМ. судина, пор.

АРТЕРІЯ; (на шиї) сухожилля; (золота) розсип, розсипище; (хто) скупердяй, скнара, жмикрут, скупиндя, скупердяга.

ЖИЛАВИЙ, (- людину) мускулястий, міцний; (- дерево) сукуватий, (- листя) цупкий, з прожилками; (хліб) твердий; & жилуватий, жйлястий, жильний, жйлний.

ЖИР, (масть у картах) д. хресть; (овечий) товщ, лій, сить, д. тлущ; пор. САЛО. ЖИРНИЙ, (- людей) товстий, гладкий, відгодований, ситий; (- пляму) масний; (- траву) соковитий; (ґрунт) родючий, плодючий;

(шрифт) грубий.

ЖИРУВАТИ, пустувати, забавлятися; (з фаворитами) кокетувати, гуляти, (з дівча-

ЖОВТИНА, жбвтість, жовтий колір, сов. жовтизна; & жовтявість, жовтуватість. ЖОВТІТИ, ЖОВКНУТИ; (- пашню) достигати, дозрівати, половіти.

ЖОВТОБЛАКЙТНИЙ, синьожовтий, небеснозолотйй,золотавонєбесний.

ЖОВТОБРЮХ, див. ПОЛОЗ. ЖОВТОГАРЯЧИЙ, (колір) червоножбвтий, помаранчевий, морквяний, сов. оранжевий.

ЖОВТОШКІРИЙ, як ш жовтолиций, жовтий; З.П. китаєць, кореєць, японець, манджурець, в'єтнамець тощо.

ЖОВТЯНИЦЯ, мед. гепатит; & жовтяниці, жовтянка, жовтільниця, сов. жовтуха. ЖОВЧ і р. ЖОВЧА, П. злоба, злість, злостивість, досада; (ненависти) їдь, їдкість,

йдучість.

ЖОВЧНИЙ, П. злий, злостивий; (- слова) їдкий, колючий, гіркий, в'їдливий, ущипливий, з жовчю; (- людину) нервовий.

ЖбДЕН і ЖАДЕН, жодний, жадний, ні один, ніякий; У ФР. будь-який, якийнебудь; Д. кожен, кожний, всякий.

ЖОЛОБИТИСЯ, (- дерев'яні вироби)

вигинатися, кривитися, корчитися.

ЖОНА, див. ЖІНКА.

ЖОНАТИЙ, одружений, пошлюблений, спарований, ір. окручений, запряжений; ПОБ. сімейний.

ЖОРСТВА, рінь, ріння, р. нарінок, з. шутер, бук. дрібні камінці /каменяччя/. ЖОРСТКИЙ, (- долоні) шорсткий, шкарубкий, шерехатий; (волос) товстий, цупкий; 3. П. різкий, суворий, крутий, немилосердний, лютий, жорстокий; (- життя) тяжкий, важкий; (голос) грубий, неприємний; Т. твердий, відпорний. ЖОРСТОКИЙ, немилосердний, лютий, безжалісний, нещадний, суворий, безжальний, невблаганний, грізний, жорстокосердий, п. канібальський; (-,видовище) страшний, жахливий; (- ставлення) бездушний, безсердечний, сил. нелюдський, звірячий, Драконівський; (- серце) п. кам'яний; (час) тяжкий, важкий; (бій) напружений, запеклий; (мороз) сильний, різкий, пекучий, щипучий, дошкульний.

ЖРЕЦЬ, (у кельтів) іст. друїд; (у ескімосів) шаман; (науки) П. служитель, діяч, я. /відданий/ слуга.

ЖУВАТИ, (їжу) розжовувати, їсти, (із звуком) жвакати; (тему) Ф. аналізувати;

(нудно повторювати) товкмачити, товкти, довбти, жувати жуйку.

ЖУЖІЛЬ і ЖУЖЕЛИЦЯ, тех. шлак; (у печі) перегар; пар. ПОПІЛ.

ЖУЖМОМ пр., купою, безладно, насипом, без порядку, без системи; (кидати) гамузом, усе разом.

ЖУК, У ФР. комаха; (шкідник садів) хрущ;

П. проноза, шахрай, хитрун, шельма. ЖУПАН, З.П. кунтуш, чемерка, чумарка, черкеска, каптан; & жупанина, жупанок. ЖУПЕЛ, (у пеклі) кипуча смола; П. опудало, чуперадло, потороча, д. бпуд, сил. страшило, страховище.

ЖУРБА, (в душі) зажура, смуток, сум, туга, печаль, р. жаль, с. скорбота, скруха; (турбота) гризота, уболівання; 3. жалобна хустка; & жур, жура, журбота, журіння.

ЖУРИТИ, засмучувати, смутити, зажу- рювати, сил. хвилювати.

ЖУРИТИСЯ, сумувати, тужити, вішати /хнюпити, опускати/ голову, упадати серцем, ^.банувати; с. убиватися; (за ким) бідкувати, побиватися, боліти /уболівати/ душею, тліти серцем /душею/; (ким, про кого) гризтися, турбуватися, піклуватися, непокоїтися.

ЖУРЛИВИЙ і ЖУРНИЙ, (настрій) невеселий, нерадісний, невтішний; (- пісню) повний смутку, сумовитий, тужливий, скорботний, тоскний, р. плакучий; (- думки) сумний, смутний; (дуб) зажурений; тлк. ЖУРЛИВИЙ, (хто) турботний, турботливий.

ЖУРЛИВО пр., скрушно, тужно, j-яжко- важко і всі мож. пох. від ЖУРЛИВИЙ.

ЖУРНАЛ, вісник, (щотижневий) тижневик, (щомісячний) місячник, (щоквартальний) квартальний, (пре. неперіодичний) альманах, фр. публікація.

ЖУРНАЛІСТ, газетяр, новинар, публіцист, ір. писака; 3. П. репортер, кореспондент, літпрацівнйк, коментатор, оглядач, редактор.

ЗАБЛУДА, заблуканець, як ім. ЗАБЛУКАНИЙ; ЗН. зайда, заволока, заброда, приблуда, приплентач; П. омана, р. заблуд.

ЗАБЛУКАНИЙ, заблукалий, заблудлий, заблудний, ЯКІМ. ЗАБЛУДА.

ЗАБЛУКАТИ док., (куди) забрести; (де)

заблудити, збитися з дороги, кн. втратити орієнтир; (до кого) приблукати. ЗАБОБОНИ мн., упередження, кн. марновірство, бар. передсуди.

ЗАБОРОНА, недозвіл, кн. табу, жм. заказ; (закону) див. ВЕТО, (імпорту) ембарго.

ЗАБОРОНЯТИ, не дозволяти, на допускати, боронити кому, кн. накладати табу /вето/, жм. заказувати; (аборти) ставити поза

законом,робитинезаконними.

ЗАБРЙЗКУВАТИ/СЯ/, захлюпувати-

/ся/, обпбрскувати/ся/; (брудом) задрйпувати/ся/, забрьохувати/ся/, заляпувати/ся/, заболочувати/ся/; дк. ЗАБРИЗКАТИСЯ, захлюстатися, затьопатися.

ЗАБРбДА, див. ЗАЙДА.

ЗАБРУДНЕНИЙ, закаляний, р. забруджений, завожений, (болотом) див. ЗАБРУДНЮВАТИ.

ЗАБРУДНЮВАТИ і ЗАБРУДНИТИ,

бруднити, засмічувати, д. занечйщувати, (болотом) заболочувати, каляти, задрйпувати, забрьохувати, зателепувата, затьопувати, с. запаскуджувати, запоганювати, дк. захвбйдати; (обличчя) замурзувати; ТІ. ганьбити, паплюжити, чорнити, очбрнювати, обпаскуджувати.

ЗАБУВАТИ, не пам'ятати, викидати з голови, покидати думку, забуватися; (- ближніх) не думати, не дбати, байдужіти до; (милу) розлюбляти; (щось десь) покидати, залишати, не брати; (з нст. зап. що) випускати з уваги, не враховувати; (обережність) нехтувати що, гребувати чим; (образу) прощати, дарувати; док. нак. ЗАБУДЬ/ТЕ/! вибий/те/ з голови! покинь/те/ думати!

ЗАБУВАТИСЯ, ЗАБУВАТИ; (дд безпа- м'яті) забувати про все на світі, сов. відключатися; (у розмові) далеко заходити, не контролювати себе; (сном) впадати в сон /дрімоту/; (стиратися з пам'яті) не пам'- ятатися, вилітати з голови; (- минуле) іти в непам'ять, припадати пилом, присипатися

порохом, поростати мохом /травою/; (з ч. не) жити в серці /серцях, пам'яті/. ЗАБУДЬКУВАТИЙ, непам'яткйй, непам'ятливий, непам'ятуший, безпам'ятний, забутливий,/?, забутнйй;ЯКІМ, забудько. ЗАБУТЛИВИЙ, див. ЗАБУДЬКУВАТИЙ. ЗАБУТТЯ, непам'ять; ОК. втеча від ді'й- сности; У ФР. задума; 3.77. дрімота, сой; (втрата тями) безпам'ять, непритомність; (від збудження) екзальтація, сил. нестяма; & самозабуття.

ЗАВАГІТНІТИ, стати вагітною, почути себе матір'ю, вул. зачереватіти.

ЗАВАДА, перепона, перешкода, жм. перечіпка, запона, р. завага; (реальна) ЗАВАЛА, ЗАГОРОДА.

ЗАВАЖАТИ, перешкоджати, ставати на заваді, обр. плутатися /вертітися/ під ногами; (говорити) перебивати, пєребараичати.

ЗАВАЛ і ЗАВАЛА, (у шахті) обвал; (на дорозі) барикади, перекриття, загорода; (товарів) нагромадження, скупчення, захаращення, р. звал, /недоброякісних, ще/заваль; (снігу) замет, намет; (криги) зашерег.

ЗАВАЛЯЩИЙ, (предмет) закинутий, непотрібний, не вживаний; (хто) нездалий, нікудишній; & валящий.

ЗАВБАЧЛИВИЙ, передбачливий, далекоглядний; & завбачний; пор. ОБАЧНИЙ.

ЗАВБАЧУВАТИ і ЗАВБАЧАТИ, передбачати, догадуватися, знати наперед; (словесно) казати наперед, передрікати.

ЗАВБІЛЬШКИ пр., величиною, розміром, обсягом; & вбїльшки, навбільшки. ЗАВВИШКИ пр., висотою, у висоту; на зріст, ростом; & ввишки, звйшки. ЗАВГЛИБШКИ пр., у глибину, глибиною, глиботбю; & завглиб, вглйбшки. ЗАВГРУБШКИ пр., завтовшки, втовшки, грубиною, у грубину.

ЗАВДАВАТИ, (кривди) чинити /коїти, заподіювати/ що; (болю) викликати /спричиняти/ що; (душевних мук) ІД. щипати за серце; (на плечі) підпомагати брати, піддавати; (далеко) запроторювати, засилати; (питання) Д. ставити.

ЗАВДАННЯ, (поставлена мета) накреслення, плян, мета; (чиєсь) настанова, розпо-

рядженая, наказ, з. загад; (шкільне) б. з. завданок.

ЗАВДОВЖКИ пр., у довжину, довжиною, р. уздовж; & завдбвж, вдовжки. ЗАВДЯКИ пр., дякуючи, через, в наслідок; за допомогою, шляхом.

ЗАВЕРБОВУВАТИ, ВЕРБУВАТИ; (на працю) наймати, набирати; (до гурту) залучати, затягати, втягати.

ЗАВЕРТІТИСЯ, закрутитися, (в голові)

піти хбдором.

ЗАВЕРШУВАТИ, ЗАКІНЧУВАТИ, кінчати, доводити до краю /кінця/; (вчасно) здійснювати, виконувати; (стіг) вивершувати, робити /викладати/ верх.

ЗАВЖДИ пр., повсякчас, завсіди, завше, постійно, день і ніч, жм. все, всякчас; (можна купити) будь-коли, хоч коли, хай коли, вдень і вночі; (на віки) довічно, доки світ стоїть; (так було) споконвіку.

ЗАВЗЯТИЙ, (- вдачу) діяльний, енергійний, наполегливий; (на що) беручкий до; (у діях) рішучий, непохитний, непримиренний; (читач) запеклий, пристрасний, г. загорілий; (бій) напружений, упертий, с. відчайдушний; (- пісню) молодецький, загонистий, хвацький; (хто) завзятець; & заповзятий, заповзятливий, завзятущий.

ЗАВЗЯТТЯ, завзятість, упертість, наполегливість, запал, енергія; (до чого) пристрасть, захоплення чим; (бою) напруження; & заповзяття.

ЗАВИВАТИ /док. ЗАВИТИ/, 1. вити /вовком/; 3. П. стогнати, скиглити, ревіти, ревти; 2. (волос) закручувати, накручувати, кучерявити; (квіти в коси) заплітати; (вінок) виплітати, сплітати.

ЗАВИВАТИ /док. ЗАВИНУТИ/, (у що)

загортати, загбртувати, замотувати, закутувати, обмотувати /обвивати, обгортати, оповивати, сповивати/чим.

ЗАВИГРАШКИ і ЗАЇГРАШКИ щк, легко, без зусиль, не напружуючись, не стбм-

люючись.

ЗАВИДКИ і ЗАВИДЬКИ мн., заздрощі,

жм. завидощі, од. заздрість, зависть, завидющість, д. зависність.

ЗАВИДНА пр., за дня /сонця/, завйдка, засвітла, поки видно, повидну, по-видному.

ЗАВИДЮЩИЙ, див. ЗАЗДРИЙ.

ЗАВИНИТИ док., прогрішйтися, прошпетитися, провинити, провинитися, ід. у Бога теля з'їсти; Я. спричинитися, бути причиною; (кому) заборгувати, бути винним.

ЗАВІД, звичай, мода; У ФР. зав'язок, зародок /н. нема й заводу/; мн. ЗАВОДИ, (вітру) завивання, виття; (жіночі) голосіння.

ЗАВІДУВАТИ, (чим) відати, керувати, очолювати що, старшувати /головувати/ де; (усім) стежити за, розпоряджатися, р. радити.

ЗАВІЗНО пр., Р. важко, повільно; ПР. СЛ. (на ринку) тіснота, товкотнеча, повно людей /возів/, тісно, переповнено, скупчено.

ЗАВІЙ, (пов'язь) завивало, завиття, (у мусулман) чалма, (у індусів) тюрбан; (вітру)

попів; (сніговий) замйт, намет, кучугура. ЗАВІРЮХА, заметіль, завія, метелиця, хуртовина, ВІХОЛА; (революційна) заворушення; П. чвара, колотнеча, сварка.

ЗАВІРЯТИ, (довідку) засвідчувати, (візу)

заві зовувати, візувати.

ЗАВІСА, запинало, запона, заслона, опбна, г. куртина; (на вікні) завіска, фіранка,

(на дверях) порт'єра; (із зборами) драпрі;

(диму) заволока, пелена.

ЗАВІТ, заповіт, настанова, заповідь; Р. обіцянка, порада, побажання.

ЗАВІЯ, див. ЗАВІРЮХА. ЗАВМИРАТИ, (на місці) застигати, уклякати, не рухатися, (свідомо) затаюватися; (з жаху) мліти, ціпеніти, деревіти, ледве дихати, терпнути, с. НЕПРИТОМНІТИ, тратити пам'ять; (- серце) в'янути; (- рух) спинятися; (- розвій) припинятися; (- звук) замовкати, затихати, мовкнути; (- чуття) не виявлятися, притуплятися, зникати; Р. умирати, гинути; дк. ЗАВМЕРТИ, принишкнути, прикипіти /прирости/до землі.

ЗАВОД сов., вирббня; 3. П. підприємство, фабрика, виробництво, пор. МАНУФАКТУРА.

ЗАВОДИТИ, (куди) уводити, відводити, с. запроторювати; (додому) проводити; (нове) запроваджувати, впроваджувати, засто-

совувати; (школи) засновувати, відкривати, будувати; (бороду) відрощувати; (справу) ЮР. відкривати, започатковувати; (пісню) заспівувати, починати; (мотор) урухбмлговати; ПОБ. плакати, голосити.

ЗАВОДІЙ, (бешкету) ЗАВОДІЯКА; (пісні) заспівувач.

ЗАВОДІЯКА, заводій, призвідник, призвідець, призвідця, ініціятор, р. причйнець; (підбурювач) БАЛАМУТ, каламутник, р. підмовник; пор. ЗАДЕРІЙ.

ЗАВОДЬ і ЗАВОДОК, (на річці) невелика ЗАТОКА /бухта/, бухточка, укр. затін, сов. затон; П. тиха гавань.

ЗАВОЗИТИ, (далеко) відвозити, сил. запроторювати; (сировину) привозити, довозити, доставляти, приставляти, жм. достачати, достарчати, доправляти.

ЗАВОЙОВНИК, див. АГРЕСОР. ЗАВОЙОВУВАТИ, (краї) загарбувати, поневолювати; (права) ЗДОБУВАТИ, виборювати.

ЗАВОЛІКАТИ, (хмарою) ЗАТЯГАТИ, захмарювати; (слізьми) засновувати, застилати.

ЗАВОЛОДІВАТИ, (чим) привласнювати /присвоювати, захоплювати, жм. запосідати, о. прибирати до рук/ що; (ким /- емоції/) наринати на кого; (- почуття) поймати, брати, опановувати, охоплювати; (дуиіею)

полонити /заворожувати/що,

ЗАВОЛОКА, (на очах) сов. пелена, пор.

ЗАВІСА; (хто) ЗАЙДА; ЛАЙ. волоцюга. ЗАВОРОЖУВАТИ, зачаровувати, вчаровувати, обворожувати, при-, обмарювати чарами, с. заклинати; (піснею) чарувати, захоплювати; пі ГІПНОТИЗУВАТИ.

ЗАВСІДИ, див. ЗАВЖДИ.

ЗАВТОВШКИ, див. ЗАВГРУБШКИ. ЗАВТРА пр., не сьогодні, другого /наступного/ дня, на другий день; У ФР. незабаром, скоро; Я. майбутнє, прийдешнє; ЯК ЇМ. наступний /другий/ день.

ЗАВЧАСУ пр., завчасно, заздалегідь, загодя, наперед, авансом, д. заздалегбди, завгодя; (зарано) передчасно.

ЗАВЧАТИ, заучувати, запам'ятовувати, вивчати напам'ять, (сліпо) визуджувати. ЗАВ'ЯДАТИ, д! В'ЯНУТИ, ЖОВКНУ-

ТИ; док. ЗАВ'ЯНУТИ, (захиріти) замиршавіти, занидіти, зачучверіти, зачевріти; & зав'яти, зів'яти, зів'янути, по-, при-.

ЗАВ'ЯЗКА, (в одязі) мотузок, шнурок; П. початок, вихідний пункт, зав'язок. ЗАВ'ЯЗУВАТИ, в'язати, зв'язувати, ув'- язувати, обв'язувати, перев'язувати; (розмову) /роз/починати; (стосунки) нав'язувати, встановлювати, започатковувати; (насіння) зароджувати, утворювати; Г. (братство) закладати, засновувати.

ЗАВ'ЯЗУВАТИСЯ, (хусткою) пов'язуватися; (- бій) починатися; П. зароджуватися, заплоджуватися, утворюватися, виникати, поставати.

ЗАВ'ЯЗЬ, зав'язок, зародок; П. початок, основа.

ЗАГАД, пропозиція, рекомендація, нагадування, сил. завдання, наказ, розпорядження; & загадування.

ЗАГАДКА, (важка) головоломка; (із складів слова) шарада, (з букв і малюнків) ребус;

П. таємниця, незбагненність, таємничість, кн. сфінкс, обр. темний ліс. ЗАГАДКОВИЙ, таємничий, незрозумілий, незбагненний, містичний, укритий таємницею; & загадкуватий.

ЗАГАДУВАТИ, задумувати, плянувати; (кому) веліти, давати наказ /завдання/, наказувати; (загадку) пропонувати, завдавати; (що буде) ворожити, фр. віщувати.

ЗАГАЛ, уся громада /громадськість, маса/, широка громадськость, широкі кола; У ФР. усі.

ЗАГАЛОМ пр., у цілому, разом, повністю; взагалі; без вибору, підряд; Р. гуртом.

ЗАГАЛЬНИЙ, СТОСОВНИЙ ДО ВСІХ, ПОГО-

ЛОВНИЙ; (уклін) призначений усім; (вжиток) громадський, колективний, спільний; (- суму) увесь; (- знання) основний, елементарний; (для всіх землян) всесвітній, ВСЄЛІОДський; (- фрази) абстрактний, пустий; (- поняття) узагальнений, універсальний; пор. ВСЕОСЯЖНИЙ.

ЗАГАРБУВАТИ, захоплювати, завойовувати, окупбвувати; (чуже) привласнювати, присвоювати, грабувати, відбирати, забирати, прибирати до рук, лем. загрібати.

ЗАГАСАТИ, гаснути, погасати, ви-; п-к

ЗАГОСТИТИ док., прийти в гості, ВІДВІДАТИ, ф. примандрувати. ЗАГОСТРЮВАТИ, ГОСТРИТИ, вигострювати, відгострювати; (слух) збуджувати, посилювати; (мову) додавати соли до; (увагу) зосереджувати; (взаємини) погіршувати.

ЗАГОТОВЛЯТИ, готувати, (на зиму) запасати; (рушники) дбати на.

ЗАГОЮВАТИСЯ, (- рану) гоїтися, заростати, затягатися; пі ВИГОЮВАТИ. ЗАГРАВАТИ, (з ким) жартувати, залицятися до; П. підлещуватися, запобігати ласки.

ЗАГРЕБУЩИЙ, ЖАДІБНИЙ, ок. рукатий; (плазун танка) загребистий. ЗАГРІБАТИ, гребти, згрібати; (щось па площині) згортати, горнути; (чуже) загарбувати, привласнювати; (землею) загортати, пригортати; (веслом) веслувати. ЗАГРОЖУВАТИ, погрожувати, грозити, нахвалятися, грозйтися; (з нст. що) лякати, залякувати.

ЗАГРОЗА, (словесна) погроза, погрожування, нахваляння, грозьба; (прикрощів) небезпека; (постійна) о. Дамбклів меч, приспаний вулькан; фр. чорні хмари.

ЗАГРОЗЛИВИЙ, (стан) небезпечний;

3. П. грізний, страшний, погрозливий; (звук) застрашливий, настрашливий, страшкий, г. алярмуючий; (- осторогу) ультимативний.

ЗАГРУЗАТИ, застрягати, грузнути, угрузати; її. затримуватися; (глибоко) занурюватися, опускатися; (у забобонах) поринати у що; дк. ЗАГРУЗТИ, захряс/ну/ти.

ЗАГУБЛЮВАТИ, губити, втрачати, випускати з рук; (з очей) кн. випускати з поля зору; дк. ЗАГУБИТИ, г. загйрити; (справу) занедбати, зіпсувати, занапастити, провалити, с. знищити.

ЗАГУСАТИ, гуснути, тверднути, тужавіти.

ЗАДАВАКА, чванько, хвалько, хвастун, кн. зарозумілець, зап. зазпайко.

ЗАДАВНЕНИЙ, (- хворобу) занедбаний, занехаяний, нелікований, негбєний; (біль) Давній, застарілий; (борг) залеглий, сов. прострочений.

•ЗАДАРОВУВАТИ, задарювати, дарувати, обдаровувати.

ЗАДЕРЕВІТИ док., затерпнути, заціпеніти, застигнути, заклякнути, задерев'яніти; (на місці) завмерти, заніміти.

ЗАДЕРИКУВАТИЙ, задиркуватий, задирливий, зачіпливий, задиристий, жм. завоїстий; (• вдачу) неврівноважений, сил. зухвалий; (ритм) загонистий, сил. войовничий.

ЗАДЕРІЙ і ЗАДИРАКА, забіяка, зачепа, причепа, колотник, напрасник, БЕШКНТНИК.

ЗАДИВЛЯТИСЯ, заглядатися, витріщатися, витріщати очі; (на що) топити око в

чому.

ЗАДИХАНИЙ, засапаний, захеканий. ЗАДИХАТИСЯ їдок. ЗАДИХАТИСЯ/, засапуватися, захекуватися; док. ухекатися.

ЗАДИХАТИСЯ /док. ЗАДИХНУТИСЯ/,

(без повітря) душитися, док. жм. затхнутися; (без землі) бідувати, терпіти біду. ЗАДКИ пр., задом, рачки, раком, задкуючи, назадгузь.

ЗАДКУВАТИ, (рухатися задом наперед)

рачкувати, ок. точитися /подаватися/ назад; її. ФАМ. зрікатися /відмовлятися від, відступати від/ своїх слів; (на війні) відступати; (за ким) Р. іти слідом /назирці/, слідувати.

ЗАДЛЯ прий., заради, з метою, для; Р. через, з причини.

ЗАДНІЙ, позадній, не передній, (вагон) хвостовий, (- двері) затильний; (хід) зворотний, б. з. зворотній, р. назадній.

ЗАДОБРЮВАТИ, уласкавлювати, загоджувати, годити /як болячці/ кому, піддобрюватися під кого.

ЗАДОВІЛЬНИЙ, (- відповідь) достатній, прийнятний, можливий, кн. вистачальний.

ЗАДОВОЛЬНЯТИ, (запити) вдовольняти, (волю) вволяти; (потреби) забезпечувати; (жагу) угамовувати, заспокоювати, тамувати; (вимоги) відповідати чому; (примхи) догоджати чому; (умови) МАТ. справджувати; дк. ЗАДОВОЛЬНИТИ, (помсту)

наситити.

ЗАДОВОЛЬНЯТИСЯ, (малим) обходитися; ~ НА ДОСЯГНУТОМУ, спочивати на лаврах.

ЗАДРИПАНИЙ, ЗАБРУДНЕНИЙ; П. ні-