praktichnij_slovnik_sinonimiv_ukrajinskoji_movi

сувати; (- кров у тілі) текти, струмувати; (пиво) Р. пити; & кружеляти, круженяти, кружати.

КРУК, ворон; & крюк.

КРУТИЙ, (схил) стрімкий, стрімчастий, КРУТОБЕРЕГИЙ, урвистий, прямовисний; (- роги) закручений; (- чоло) окреслений, рельєфний; (скрут) не плавний; (- зміну) раптовий, несподіваний, різкий, відчутний; (норов) суворий, твердий, не піддатливий; (вітер) рвучкий, лютий; (захід) рішучий; (вислів) гострий, дошкульний; (- лайку) вуличний, брутальний; (- загадку) головокрутний, жм. головоломний; (чай) міцний, насичений; (- кашу) густий, КРУТИТИ, обертати, вертіти; (головою)

хитати, повертати; (мотуззя) сукати; П. хитрувати, шахрувати, махлювати; (на свій лад) викручувати, вихитровувати, комбінувати, крутити, як циган сонцем; (ким) жм. верховодити; (кіно) демонструвати, прокручувати; (цигарку) скручувати; (вуса) підкручувати; ФР. накручувати, закручувати; (- воду в річці) вирувати.

КРУТИТИСЯ, обертатися, вертітися, о. веретенитися; (круг чого) кружляти; (по хаті) метушитися; (- воду) вирувати; (- шлях) ЗВИВАТИСЯ, р. скручуватися; (без діла) вештатися, тинятися; (- плющ) витися.

КРУТІЙ, шахрай, ошуканець, плутяга, махляр, махляй, жм. крутько; ОК. лицемір, вертій, крутихвіст.

КРУТІЙСТВО, шахрайство, ошуканство, крутня, плутня; брехливість, лицемірство; (в суді) крутанина.

КРУТІЙСЬКИЙ, лицемірний, нечесний, брехливий.

КРУТНЯ, див, КРУТІЙСТВО. КРУТОБЕРЕГИЙ, крутогорий, крутоярий, крутобокий, КРУТИЙ; & крутобережний.

КРУТЬКО, пострибун, вертун, дзиґа, як ім. непосидющий, Р. крутій.

КРУЧА, урвище, стромовина, стрімчак, д. бескет, крутояр, крутосхил, крутизна, крутовина, бблаз; (крутий берег) крутобережжя; р. кручія, вир.

К Р У Ч Е Н И Й ,скручений,зсуканий;(шлях) звивистий, не прямий; (- зілля) виткий; (-

сходи) гвинтовий, спіральний; (волос) Р. кучерявий; (хто) схйблений, ненормальний, ід. не всі дома у кого.

КРЯЖ, (гірський) пасмо, хребет; Р. пагорб, узвишшя; (з дерева) Д. кругляк. КСЬОНДЗ, див. СВЯЩЕНИК. КУБЛИТИСЯ, (- птахів) порпатися, гніздитися; ЖМ. купчитися; (- дим) клуботатися.

КУБЛО, (звірів) лігво; (птахів) гніздо;

ЖМ. оселя, дім; Я. родина, рід, нащадки; (злочинне) кйшло; & кубельце, кублище. КУВАТИ, виковувати, р. кути; (коня) підковувати; (в закови) заковувати; (скриню) оковувати; (долю) формувати, творити; (як зозуля) кукувати, кукати.

КУДЕЛЯ, (прядиво) кужіль; (на голові)

кучма, копиця, кудла.

КУДИ пр., у яке місце? в якому напрямі? ЖМ. кудинебудь /н. щоб куди не впасти/; (яким шляхом) кудою? ЯК Ч. далеко, значно, незрівнянно /«. куди більше/; ід. КУДИСЬ ТО, кудись таки.

КУДИІНДЕ, не сюди, кудишше, в інше місце; кудинебудь; деінде, десь-інде. КУДИНЕБУДЬ, кудись, кудиінде, ку- дись-інде, кудибудь, будь-куди, абикуди, хай куди, куди хбчеш /хочете/; денебудь, десь, деінде.

КУДИСЬ, не знати /невідомо/ куди, хтоз- на-куди; десь, не знати де, хтозна-де. КУДЛАЙ, кудлань, патлань, кудлач, патлач,/?, куйовда.

КУДЛАТИ, due. КОШЛАТИ. КУДЛАТИЙ, патлатий, КОШЛАТИЙ, кудластий, волосатий, волохатий, жм. пелехатий; розпатланий, скуйовджений. КУДЛИ, патли, патлі, кудлі.

КУЖІЛЬ, див. КУДЕЛЯ.

КУЗЕН, брат у перших, двоюрідний брат; & кузенок.

КУЗИНА, сестра у перших, двоюрідна сестра; & кузйнка.

КУЗНЯ, г. ковальня; (героїв) П. школа, ур.

горнило.

КУЙОВДИТИ, КОШЛАТИ, кудовчити, скуйовджувати; (сніг, листя) крутити, мести.

КУРГАН, могила; ІСТ. (на кордоні) насип;

ТІ. горб, узвишшя.

КУР'ЄР, як ім. посильний, розсильний; пор. ПОСЛАНЕЦЬ.

КУР'ЄРСЬКИЙ, (потяг) спішний, скорий.

КУРИРУВАТИ зп., у. опікуватися /док.

заопікуватися/, бути куратором; КУРИТИ, (димом) диміти, кадити; (пи-

лом) порошити, куріти; (тютюн) палити, смалити; (люльку) тягти, потягати, смоктати, пихкати /д. пйкати/чим; (спирт) гнати.

КУРИТИСЯ, (димом) куріти, диміти/ся/, димувати; (парою) парувати; (тліти) жевріти; (про димки, запахи) стелитися.

КУРІННИЙ, (хор) батальйонний; КУРІН- НЙИ, командир батальйону, комбат.

КУРІНЬ, халабуда, повітка; (на пасіці) катрага; (для чабанів) колйба, буда; (намет) шатро, з. куща; П. халупа, хижа; (військова одиниця) батальйон.

КУРІТИ, КУРИТИСЯ; (- сніг, куряву)

кушпелити, кушпотіти.

КУРЙОЗ і КУРЙОЗНИЙ, див. КУМЕДІЯ і КУМЕДНИЙ.

КУРКА, (що несе яйця) нес^чка; (з курчатами) квочка.

КУРНИЙ, (шлях) порошний, д. порохнйй;

(який димить) димний; (який чадить) кіптявий, чадний; & куряний,курявий. КУРС, (судна) напрям, шлях; (політичний)

настанова, напрямок; (навчальний) предмет, дисципліна, наука; (університетський) г.

студії; (лікувальний) процедури, цикл процедур; (біржовий) вартість, ціна.

КУРСАНТ, слухач курсів, (військового училища) Іс. кадет.

КУРТИЗАНКА а., полюбовниця, с. повія.

КУРТИНА, див. ЗАВІСА.

КУРЯВА, пилюга, пилюка, (як стовп) кушпела, жм. кбпіт.

КУСАТИ, ФР. відкушувати, розкушувати, перекушувати; Ф. ЇСТИ, дит. гам/к/ати; (дошкуляти) підкушувати; (- комах) тяти, жалити, жигати, гризти, кусатися; (лікті) гризти; док. ВКУСИТИ, (себе за язик) вкуситися.

КУСАТИСЯ, (- бліх) КУСАТИ; (свари-

тися) гризтися; (- дорогу річ) дорого коштувати

КУСЕНЬ, шматок, кусок, кавалок, (хліба

— ще) скиба, скибка, (із шкуринкою) окраєць, окрайчик; (тканини) сов. відріз; & кусник. КУСЛИВИЙ, кусючий; (- слова) дошкульний, колючий, їдкий, щипучий.

КУТ, (у хаті) куток, д. вугол; (пристановище) житло, притулок; (безлюдне місце) закуток; (певний терен) місцевість, сторона, край, фр. урочище;-& кутик.

КУТАТИ, (замотувати) укутувати, угортати; (- туман) укривати, оповивати. КУТИЙ, (чим) кований; (у пута) закутий, окутий; (у колодки) забитий.

КУТНІЙ, (зуб) задній, крайній, г. черенній; (вугол) покутній.

КУТОК, (у кімнаті) кут, д. вугол; (сімейний) житло, притулок, вогнище; (села) кінець; (певний терен) місцевість, сторона, область; (глухий) закуток.

КУХАР, куховар, кулінар, кухмістер; (в артілі) кашовар; (на судні) кок.

КУХАРЮВАТИ, кухарити, куховарити, кашоварити, ок. кулінарити. КУХЕННИИ, кухняний, сов. кухонний.

КУХНЯ, куховарня; (готування їжі) КУХОВАРСТВО; (дієтна) меню, страви; (політична) махінації, шахри-махри, ок. закулісся, закуліси; (виборів) механіка.

КУХОВАРСТВО, кулінарія, кухарство, кухарювання.

КУХОЛЬ, (дерев'яний) кінва, конівка, коновка; (металевий) кварта, з. карватка; & кухлик.

КУЦАК, (низький на зріст) куцан, курдупель, КАРЛИК; (нечиста сила) куций, дідько; (втятий кріс) обріз, обрізан.

КУЦИЙ, куцохвостий; безхвостий; (одяг) короткополий; (хто) малорослий, низькорослий, малий; (хвіст) короткий, обрубаний; (- щастя) короткочасний, нетривалий; (закон) обмежений, недостатній; ЯКІМ, дідько.

КУЧЕР, візник, фїрман, хурман, машталір, погонич, поганяйло; В-Й їздовий; (балагули) з. балагура.

КУЧЕРІ мн., льокони, р. кудрі; (штучні) буклі; & кучерики.

КУЧЕРЯВИЙ

КУЧЕРЯВИЙ, (волос) р. кручений; (вираз) пишномовний, закрутистий; (- письмо) карлючкуватий; (дуб) густолистий, розкішний; {-шари) хвилястий.

КУЧЕРЯВИТИ, завивати; я. ф. КУЧЕРЯВИТИСЯ, витися, завиватися, ок. кучерявіти.

КУЧМА, (бараняча) шапка; (скошланий волос) копиця, куделя; (буча) колотнеча.

КУЧУГУРА, (соломи тощо) купа; (піс-

184

кова) дюна; (снігова) замет, намет, (поперек дороги) перемет.

КУШТУВАТИ, (їжу) пробувати, знімати пробу з чого; (горе) зазнавати.

КУЩ, (рослина) корч, д. крак; (гурт підприємств) СОВ. об'єднання; мн. КУЩІ, чагарі, чагарник;

КШТАЛТ, образ, форма, вигляд,;?, штиль, б. з. штиб; (з прий. на) зразок, взірець, взір, манір, подоба.

КЮВЕТ, рівчак, канава.

ЛАБЕТИ, лапи; (пастка) тенета; (скрутне становище) лещата, безвихідь, скрута. ЛАБУЗНИТИСЯ, леститися, підлабузнюватися, підлещуватися, ф. лататися, стелитися.

ЛАВА, лавка, ослін, (у школі) парта; (людей) шерега, ряд, лінія; ВІЙ. шик, сов. строй;

(у шахті) вибій; (вульканічна) д! ЛЯВА.

ЛАВРА, див. МАНАСТЙР.

ЛАВРЕАТ, сов. ЛАУРЕАТ, (конкурсу) переможець; (премії) як їм. нагороджений чим.

ЛАВРИ, (символ перемоги) вінок; (переможця) успіх, слава, визнання. ЛАГІДНИЙ, (характер) сумирний, тихий, не норовистий; (голос) шовковий; (до кого) ніжний, ласкавий, доброзичливий, приязний, дружній; (клімат) м'який, не різкий; (кінь) рахманний.

ЛАГОДИТИ, (шкоду) ладнати, направляти, підправляти; (тертя) усувати, ліквідувати; (дефект) виправляти, ладити, ремонтувати, полагоджувати; (віз) готувати; (у похід) збирати, лаштувати; (біль) угамовувати; ЖМ. виготовляти /н. труну/.

ЛАД, порядок, впорядкованість, злагодженість, узгодженість, організованість; (у сім'ї) згода, злагода; (державний) устрій, система; (граматичний) структура, будова; МУЗ. тональність.

ЛАДИТИ, (направляти) ЛАГОДИТИ, ЛАДНАТИ; (готувати) збирати, споряджати; МУЗ. настроювати.

ЛАДНАТИ, ЛАГОДИТИ, упорядковува-

ти; (в дорогу) готувати; (що до чого) припасовувати; (лави) шикувати; (струни) настроювати, ладити.

ЛАДНИЙ, (зовні) гарний; (день) соняшний, погожий, погідний; (- діло) добрий; (майстер) вправний; (голос) гармонійний; (рух) злагоджений; (на що) ЛАДЕН, охочий, згодний, готовий, схильний, здібний.

ЛАДОМ яр., (без сварки) лагодком, мирненько, св. полюбовно; (сказати) зрозуміло, ясно, до діла.

ЛАДУВАТИ, готувати, лаштувати, лагодити; (тягар) вантажити, наладовувати; (кріс) заладовувати, заправляти, сов. заряджати.

ЛАЗАРЕТ", див. ЛІКАРНЯ.

ЛАЗИТИ, (як плазун) плазувати, повзати; (вгору) лізти, вилазити; (через що) перелазити; (всередину) залазити; ЗН. ходити, (без діла) тинятися.

ЛАЗНЙЧКА і ЛАЙДАК, д! від. ВАННА і БУРЛАКА.

ЛАЙКА, лихослів'я, лихомовство, мн. прокльони, с. матюки; (дія) лаяння, клятьба. ЛАЙЛИВИЙ, образливий; (жанр) лихослівний, лихомовний, пашквільний; (хто) сварливий,злоязйкий, чорноротий. ЛАКЕЙ, лакйза, лакуза, слуга; ТІ. підлабузник, прислужник, вислужник, вислугач;

& ЛЬОКАЙ.

ЛАКЙЗА, див. ЛАКЕЙ.

ЛАКІТКА, див. ЛАСОЩІ; Г. принада.

ЛАКОНІЧНИЙ, (стиль) СТИСЛИЙ, ко-

роткий, ляпІдарний; (заголовок) однослівний.

ЛАМАТИ, ломити, д. лупати; (на дрізки) трощити, розтрощувати, переламувати; (хліб) розламувати; (гілля) обламувати; (речі) руйнувати, псувати, нищити; (закон) порушувати; (язик) наламувати, виламувати; (людину) уламувати, умовляти; (голову) сушити, смажити, морочити.

ЛАМКИЙ, ламучий, крихкий; (голос) переривчастий, нерівний, зривистий.

ЛАН, поле, нива; (діяльність) Р. галузь, сфера.

ЛАНЕЦЬ, обідранець, гольтіпака, безштанько, лахмітник, шарпак, старець; бідар; & ланцюга.

ЛАНКА, (ланцюга) кільце; (механізму) вузол; (в'яжуча) зв'язка; (організаційна) групка, осередок, клітина, підрозділ.

ЛАНТУХ, мішок, міх; (хто) ВАЙЛО, незграба; & лантушйна.

ЛАНЦЮГ, д. ланець, з. ретязь; (предметів) ряд, лінія, шнур; (спогадів) сувій; мн. ЛАНЦЮГИ, кайдани, ТІ. неволя, рабство; & ланцюжок.

ЛАПА, д. лаба; (істот) стопа, нога; (людська) IP. рука, нога; & лапка.

ЛАПАТИ, мацати, торкати, облапувати, обмацувати; д. ЛАПАТИ, хапати, ловити. ЛАПАТИЙ, КН. лапоподібний; (- листя) листатий, широколистий; (- опади) лапчастий; & лапастий.

ЛАСИЙ, (харч) смачний; (шматок) сласний, принадний, спокусливий; (на що) охочий до, запопадливий до, схильний до, с. жадібний.

ЛАСИТИСЯ, (із заздрістю) зазіхати, р.

ласуватися, вабитися, квапитися.

ЛАСІЙ, див. ЛАСУН.

ЛАСКА, (ставлення) доброта, добрість, ласкавість, доброзичливість; (вияв любоєи) ніжність, пестощі, милування, голублення, пестування; (з боку сильного) милість, увага, добродійство; Я. послуга, г. прислуга.

ЛАСКАВЕЦЬ, доброчинець, добродійник; ФЛК. коханець.

ЛАСКАВИЙ, ніжний, лагідний, голубливий, пестливий; (люб'язний) приязний, привітний; УЗВ. великодушний /н. ласкавий пане!/.

ЛАСОЩІ лш., солодощі, р. лагомини, з. хвйги-мйґи, лакомини, од. лакітка, смаковйдло, (морожені) морозиво.

ЛАСТАТИЙ, (у ластовинні) ластовйнчатий,веснянкуватий.

ЛАСТИТИСЯ, пеститися, лащитися, примйлюватися, ф. лататися. ЛАСТІВЧАНИЙ, ластів'ячий, ластівчачий, ластів'яний, ластовйний.

ЛАСТОВИННЯ, (на обличчі) веснянки.

ЛАСУВАТИ, (солодким) солодитися, усолоджуватися; (чим) смакувати що. ЛАСУН, ласій, ласолюб, ласолюбець, з. лагомйнець; (хтиволюб) любострасішк. ЛАТА, (на одязі) латка; (одяг) лахманина; БУД. дошка; мн. ЛАТИ, лахи, лахміття, (лицаря) ЗАЛ. панцер, обладунок.

ЛАТАТИ, (одяг) зашивати; (що інше) лагодити, направляти.

ЛАТАТИСЯ, П. підлещуватися, підлабузнюватися, підшиватися, запобігати ласки; (до чужої слави) присусіджуватися.

ЛАХМАННИК, ганчірник, лахмітник. ЛАХМІТТЯ, дрантя, манаття, лахи, лахмани, лахмання, канцур'я; (одяг — ще) рам'я, руб'я, веретище.

ЛАШТУВАТИ, ЛАДНАТИ, готувати, споряджати; (що до чого) припасовувати, (людей) шикувати; (струїш) настроювати.

ЛАШТУВАТИСЯ, ладнатися, готуватися; шикуватися.

ЛАШТУНКИ мн., куліси.

ЛАЯТИ, сварити, ід. мйлйти голову, брати на зуби, сил. коренити, кобенйти; (словами) клясти, проклинати; (гидко) лихословити, матюкати, матІркувати, батькувати, обкидати /обкладати/ найгіршими словами;

(ганьбити) паплюжити; док. ВИЛАЯТИ,

облихословити.

ЛАЯТИСЯ, сваритися, гризтися; (гидко) матюкатися, розпускати язика/мов халяву/.

ЛЕВАДА, див. ЛУКА.

ЛЕВЕНЕЦЬ, юнак, молодець; ІСТ. гайдамака.

ЛЕВОВИЙ, левиний, лев'ячий; (пай) ТІ. найбільший; (- шевелюру) пишний.

ЛЕҐІНЬ і ЛЙҐІНЬ, див. ПАРУБОК.

ЛЕГКИЙ, не важкий; (- тканину) тонкий,

ЛЕСТИТИ (кому) облещувати /улещувати, підлещуватися до/ кого, о. курити тиміям /сов. фіміам/, співати дитирамби /сов. дифірамби/, сипати компліменти, світити в очі; (з метою одурити) підпускати ляси.

ЛЕСТЙТИСЯ, ластитися, підлещуватися, підлабузнюватися, підсипатися, лабузнитися, лем. лататися.

ЛЕСТОЩІ, підлабузництво, запобігання, а. лестки.

ЛЕСТУН, підлесник, облесник, ПІДЛАБУЗНИК, лизун, (запобігач ласки) забігайло. ЛЕТ, літ, політ.

ЛЕТАРГІЯ, хворобливий сон, жм. сплячка; 77. бездіяльність, нерухомість, апатія. ЛЕТІТИ, линути, (не раз) літати; (згори вділ) падати; (швидко рухатися) мчати; (- час) минати, тікати як вода з долоні; (- звуки) розлягатися; (поштою) О. пересилатися; п-к ЛЕТУЧИЙ, ЛЕТібЧИЙ, що летить, змушений /спокушений/ полетіти, літун, (камінь) кинутий, пі ЛІТАЮЧИЙ; П. скороминущий, швидкоплинний, минущий. ЛЕТЮЧКА, проклямація, св. прокла-. ЛЖА ур., неправда, брехня, ЛИБОНЬ пр., нібито; мабуть, здається,

десь /певно/, чого доброго, грішним ділом. ЛИГАТИ, ковтати, глитати, поглинати, кн. заковтувати; (харчі) запихатися чим. ЛИГАТИСЯ нег., товаришувати, водитися, куматися, знатися.

ЛИЖВИ мн., ковзани, ковзанці; СОВ. сов. лижі, г. лещети.

ЛИЗАТИ, (язиком) злизувати, облизувати, жм. лизкати, лизькати; (рану) зализувати; ЗН. цілувати.

ЛИЗАТИСЯ, облизуватися; ЗН. цілуватися; П. підлабузнюватися.

ЛИЗУН, лизоблюд, підлабузник, блюдолиз, мисколиз.

ЛИК ур., обличчя, лице, образ. ЛИКО, луб, лубок.

ЛИМАН, див. ЗАТОКА.

ЛИНВА, кодола, мотуз, сов. канат; (залізна) трос.

ЛИНУТИ, летіти; (швидко) мчати; (- хмари) пливти; (- звуки) лунати, розлягатися; (- вісті) ширитися; (серцем) пориватися; (до

кого) горнутися, тулитися, припадати, жм. липнути; (- час) минати.

ЛИНЯТИ, бляю-гути, вицвітати, кн. знебарвлюватися.

ЛИПКИЙ, липучий, чіпкий, глейкий, сов. клейкий; 77 (до праці) беручкий, охочий. ЛИС, (самиця) лисиця; (хто) хитрун, лукавець.

ЛИПНУТИ, прилипати, приліплюватися; (- мух) обліплювати /обсідати/ що; (до кого) горнутися, тулитися, о. липнути листочком. ЛИСИЙ, голомозий, голомшйвий, шолудивий, плішивий, лисий, як коліно; І. лисун, лисак, боса голова; (горб) голий, не порослий; (- хутро) облізлий; & лис&вий.

ЛИСІТИ, губити волос, ставати лисим; (- голий рельєф) виднітися, виділятися. ЛИСК, глянець, глянс, блиск; (зовнішній) лоск, полиск, сил. шик.

ЛИСНІТИ, вилискувати, полискувати, блищати, відсвічувати, сяяти, а. лищати; & лиснітися, лиснитися.

ЛИСТ, (живий) листок, зб. листя; (писаний) ж. епістоля /сов. епістола/, (короткий)

цидула, цидулка.

ЛИСТАТИЙ, широколистий, лапатий. ЛИСТІВКА, проклямація, летючка, листок, афішка, обр. метелик; (поїитова) картка, поштівка.

ЛИСТОВНИЙ, (відпис) письмовий, писаний; (зв'язок) кореспонденційний; (- спадщи-

ну) епістолярний.

ЛИСТОНОША, поштар.

ЛИСТОПАД, (місяць) падолист; П. осінь. ЛИСТУВАННЯ, кореспонденція. ЛИСУН, лисак, боса голова, як ім. лисий. ЛИСЯЧИЙ, лисичий; (- вдачу) хитрий, лукавий, с. підступний.

ЛИТВИН, литовець; ІС. білорус, поліщук. ЛИТИ, лляти, (різко) жбухати; ФР. наливати, заливати, розливати, обливати, переливати; (світло) випромінювати; (запахи) видихати; (звуки) ширити; (- дощ) литися, хлюпати, сил. періщити; (литво) відливати, виливати; док. ЛИНУТИ, (- дощ) вдарити, (- кров) шугнути, (- води) жбухнути.

ЛИТИСЯ, (- воду) ллятися, струменіти, струмувати, струміти, бігти цівкою; (- за-

ЛИТКА

пах) пахтіти; (- світло) розливатися; (- звук) линути; (- мову) текти, лунати.

ЛИТКА, жижка.

ЛИТТЯ, литво, відливка.

ЛИХВА, відсоток, процент; П. надлишок; (заняття) лихварство.

ЛИХВАР, (позикодавець) кредитор, жм.

позичййло, зн. лупій, дерій.

ЛИХИЙ, злий, сердитий, лютий, КЕПСЬКИЙ; (вчинок) недобрий, непохвальний, поганий; (харч) неякісний, неповноцінний; (час) важкий, тяжкий; ЯК ІМ. дідько, чорт, нечистий; & лихий, як собака.

ЛИХО, горе, біда, нещастя, ід. удар долі, о. страшний суд; (тривале) бідування, ЛИХОЛІТТЯ; & лишенько.

ЛИХОДІЙ, р. лиховод; (ворог) враг, супостат; пор. ЗЛОЧИНЕЦЬ.

ЛИХОЛІТТЯ, лихі часи, лиха година, чорні дні; ПОБ. злигодні.

ЛИХОМАНКА, гарячка, трясця, пропасниця, трясучка, д- зимниця; пі МАЛЯРІЯ.

ЛИХОСЛОВ, злорїка, лайливець, чорний рот, г. лихослівник, як ім. злоязйкий. ЛИХОСЛбВИТИ, злорічити, грішити язиком; (гидко) сипати чортами, матюкатися; (кого) батькувати, лаяти, ображати. ЛИЦАР, витязь; П. герой, звитяжець; п\

188

ЛИЦЮВАТИ, перелицьовувати, Г. лйчити.

ЛИЦЯТИСЯ, див. ЖЕНИХАТИСЯ.

ЛИЦЬОВИЙ, зовнішній; (бік /споруди/)

передній, фронтальний, чоловий, р. фронтовий, /одягу/верхній; & лицевий. ЛИЧИНА, машкара, маска; П. фалшйва зовнішність, о. овеча шкура; ЛАЙ. погань, нечисть.

ЛЙЧИТИ неос, (кому) пасувати, г. лицювати; (бути пристойним — ще) випадати, приставати, годитися, подобати.

ЛИШАТИ, залишати, зоставляти, не брати; (кого) покидати; (у спадок) відписувати, заповідати; пак. ЛИШИ! облиш!

ЛИШАТИСЯ, залишатися, зоставатися, не зникати, існувати далі; (кому) припадати, діставатися; (без чого) позбуватися чого; (у хвості) ІД. відставати, пасти задніх.

ЛИШЕ ч./сп., тільки, виключно; тільки но, лише но; щойно /н. щойно тоді/.

ЛИШОК, зайвина, НАДМІР, р. лйшка; (в обрахунках) решта.

ЛИШТВА, дошка, планка; (на дверях) д.

наличник; (взір вишивання) сов. гладь; (облямівка на одязі) обшивка.

ЛІБЕРАЛ, вільнодумець, не консерватор,

зн. лівак; (невимогливий зверхник) кн. потуральник.

КОЗАК.

ЛИЦАРСЬКИЙ, шляхетний, зап. благородний; П. геройський.

ЛИЦЕ, обличчя, р. вид, писок, твар, неґ. сурло, морда, мармгіза, пика; П. зовншність, образ; (явища) суть, єство, характер; (дому) перед, фасад, фронт; (землі) поверхня; (сукна) верх, лицьовий бік; ми. ЛИЦЯ, щоки; & лйчко, личенько.

ЛИЦЕМІР, лукавець, облудник, кн. фарисей, ір. святенник; (удавака) комедіянт, кн. удавальник.

ЛИЦЕМІРИТИ, кривити душею, лукавити, фарисействувати, о. крутити хвостом.

ЛИЦЕМІРНИЙ, нещирий, лукавий, криводушний, двоєдушний, фарисейський, фалшйвий; (- співчуття) удаваний; п\ ПІДСТУПНИЙ.

Л І Б Е Р А Л Ь Н И Й , ВІЛЬНОДУМНИЙ, не кон-

сервативний; (- крило в партії) лівий, зн. лівацький; ТІ. м'якосердий, м'якотілий, занад-

то толерантний; п! ПРОГРЕСИВНИЙ.

ЛІБЕРАЛЬСТВУВАТИ, вдавати лібе-

рала, гратися в ліберали; п-к -УЮЧИЙ, що ліберальствує, схильний в. л., псевдоліберальний, ір. ліберал, що ну.

ЛІВИЙ, лівобічний; П. ліберальний, зн. лівацький.

ЛІВИЦЯ, ліва рука; (у партії) ліве крило, ліва фракція.

ЛІВООБЕРТАЮЧИЙ ю*., ок. лівобіж-

ний, лівокрутний.

ЛІВОРУЧ пр., зліва; наліво, уліво, лівббіч; лівою рукою; (наказ волам) соб, цоб.

ЛІВРЕЯ і ЛІБЕРІЯ, див. ПЛАЩ. ЛІГВО, р. кубло; (вовче) вовківня, (вед-

ЛОБОТРЯС і ЛбБУР, лобас, лобуряка, ' вул. лоб; & зб. лобурня.

ЛОВЕЦТВО, мисливство, звіроловство. ЛОВЕЦЬ, (звіра) мисливець, звіролов; (риби) рибалка, риболов; (княжий) ловчий.

ЛОВЕЦЬКИЙ, МИСЛИВСЬКИЙ, ЛОВЧИЙ, ЗВІ-

роловчий.

ЛОВИ, полювання, ловитва, ловля; (риби) рибальство, риболовля; & влови. ЛОВИТИ, ж. хапати за хвіст; (на лету) хапати; (звіра) розкидати тенета на; (погляд) переймати, (рибу) виловлювати, /вудкою/вудити; (людей) схоплювати, лапати, г. ймити, /довгий час/ переслідувати, ганятися за; (вухом) вловлювати; (на ділі) застукувати, заставати, заскакувати; (момент) використовувати; (на чому) ІД. присікуватися до

чого.

ЛОГІКА, правила /наука/ мислення; (життя) закономірність; ПОБ. здоровий глузд, розсудливість, послідовність /логічність, злагодженість/ думок; ЖМ. спосіб мислення /н. жіноча логіка/.

ЛОГІЧНИЙ, розумний, резонний, послідовний, розсудливий, злагоджений; (- фразу) стрункий,переконливий.

ЛбЖЕ, а!. ЛІЖКО; (смертне) Божа постіль, одр; (ріки) підложжя, річище, корито.

ЛОЖКА, (велика) ополоник; (як міра) мала кількість, п\ КРАПЛЯ.

ЛОЗА бот., ЖМ. різка, дубець; (зарості лози) лозняк, лозиння; & лозина. ЛОКШИТИ, кришити, дрібно сікти /рубати/.

ЛОМ, жм. залізяка; (металевий) брухт; (сухе гілля) сушняк, хмиз; ЖМ вітролом.

ЛОМАКА, див. ДРЮК.

ЛОМИТИ, ЛАМАТИ; (- сон) долати, бороти, налягати; (в костях) нити, боліти. ЛОМОТА, дме. БІЛЬ.

ЛОНО, (жіноче) груди, перса; (материнське) утроба; (сім'ї) оточення, коло; (вод, трав) поверхня; ФР. надра /н. в лоні землі/;

(природи) тло.

ЛОПАТА, рискаль, заступ.

ЛбПАТИ, ЛОПАТИСЯ; (їсти) ВУЛ. тріскати, уминати; Г. стукати, грюкати. ЛОПАТИСЯ, лускати, лускатися, тріска-

ти, тріскатися; (- кору) репати/ся/; (- бомбу) розриватися; (- струни) рватися; (- одяг) розлазитися, рватися.

ЛОПОТАТИ і ЛОПОТІТИ, (ногами)

тупотати, тупотіти; (- одяг) шелестіти, шерехтіти; (- прапор) сов. плескатися; (крильми) хляпати; (язиком) ляпати, ІД. торохкотіти, базікати; (щось незрозуміле) лепетати, белькотати.

ЛОСКІТ, лоскітка, лоскотання. ЛОСКОМ пр., безладно, жужмом, купою. ЛОСКОТАТИ, д. лискотати; (нерви) збуджувати, (самолюбство) тішити, підігрівати. ЛОТОКИ мн., (у млині) канали, жолоби;

од. ЛОТІК, Г. ринва.

•ЛУБОК, (кора) луб; (народній) 77. картинка, образбк; (воза) короб, д. васаг, кузов; ми. ЛУБКИ, віз /сани/ з луб'яним коробом:

(на зламі кісток) шини, лещата.

ЛУГ, (ліс на низині) лужйна; (заплавний)

ЛУКА; ХЕМ. гідроксид металів; (для прання) ПОБ. попіл, зола.

ЛУДА, полуда, більмо; (на металі) емаль, г. емаля; 77. омана, брехня.

ЛУЗАТИ, лускати, розлузувати, розкушувати, розгризати; (кукурудзу) лущити. ЛУКА, оболонь, заплава, пасовисько, сіножать, сов. луг; (при садибі) левада. ЛУКАВИЙ, хитрий, нещирий, єхидний, с. підступний, криводушний, зрадливий; (- очі) грайливий; (~ помисли) гріховний, грішний, нечестивий.

ЛУКАВИТИ, хитрувати, лицемірити, крутити, кривити душею, г. лицемірствувати;

(викручуватися) крутити хвостом.

ЛУКАВСТВО, лукавість, хитрощі, лицемірство, фарисейство.

ЛУНА, відголос, шдгомін, відлуння, відгук, резонанс, відляск, відлунок, виляски;

(добра) слава.

ЛУНАТИ, звучати, гучати, бриніти; (дзвінко) дзвеніти; (далеко) розлягатися, розкочуватися; (різко) розтинатися; (у пам'яті) не зникати, зберігатися.

ЛУНАТИК, сновида, снобрбда, кн. сомнамбула.

ЛУНКИЙ, дзвінкий, голосний, гучний, гомінкий; (оглушливий) ляскйй, ляскучий;

ЛЮДНІСТЬ, населення, народ, люди, люд; ЗСТ. людство.

ЛЮДОЖЕР, людоїд, канібал, кн. антропофаг, д. сироїд; & людожерець. ЛЮДСТВО, людське плем'я /рід, ж. кодло/, усі люди /землі/, зет. людськість, людність.

ЛЮДСЬКИЙ, людяний, гуманний, цивілізований; (одяг) пристойний, порядний. ЛЮДСЬКИЙ, належний /властивий/ людям; народній; (- речі) чужий, не свій; (залежно від оточення) селянський, кріпацький, громадський тощо.

ЛЮДСЬКІСТЬ, людяність, гуманність, гуманізм; ЗСТ людство.

ЛЮДЯНИЙ, гуманний /чуйний, добросердий, щирий, уважний/, людолюбний; Р. людний.

ЛЮДЯНІСТЬ, гуманність, людськість, людолюбство, людолюбність, гуманізм, сов. людинолюбство, зет. чоловіколюбство.

ЛЮК, отвір; (накривка отвору) ляда, покришка, дверцята.

ЛЮЛЬКА, (дитяча) колиска, люля; (мотоцикла) сов. коляска; (на тютюн) г. файка.

ЛЮМБАҐО, сов. простріл.

ЛЮПУС мед., (туберкульоза шкіри) вовчак, вовчий лишай.

ЛЮСТРО, див. ДЗЕРКАЛО; & люстерко. ЛЮТИЙ, (звір) хижий, кровожерний, злий, злющий; (хто) безжалісний, жорстокий, жорстокосердий, нещадний; (доведений до люті) розлючений, розгніваний; (біль) тяжкий, шалений; (мороз тощо) страшенний; (місяць) лютень; пі СЕРДИТИЙ.

ЛЮТІТИ, сатаніти, г. іритуватися, пі СЕРДИТИСЯ; (- стихії) шаленіти, ЛЮТУВАТИ.

ЛЮТИТИ, гнівати, сердити.

лютитися, а/лютіти.

ЛЮТУВАТИ, гніватися, ЛЮТІТИ, с. ШАЛЕНІТИ, скаженіти, о. рвати й метати. ЛЮТЬ, гнів, злість, лютість, лютощі, розлюченість, г. іритація; (дія) лютування.

ЛЮФА, (кріса) дуло, сов. ствол.

ЛЮЦИПЕР, сатана, диявол, демон, біс, Дідько, нечистий, лукавий, лихий, кн. Ме-

фістбфель; (ворог) супостат; ЛАЙ. нелюд, людожер.

ЛЯБІРЙНТ, (заплутані ходи) ФР. приЬ,

павутиння; (інтриг) П. незбагненне плетиво, нерозв'язанний вузол; пор. НЕТРІ.

ЛЯВА, сов. ЛАВА, (вульканічна) виверження; (рухома маса) лявіна, сов. лавина.

ЛЯВІНА, сов, ЛАВИНА, (снігова) обвал;

(людських тіл) навала.

ЛЯГАТИ, розпростиратися; (спати) вкладатися, д. ляговйтися; (- покоси) падати; (- фарбу) накладатися; (- тінь) залягати; (- ніч) наставати; (до лікарні) кластися; (на серце) обтяжувати що; (- шлях) тягнутися, простелятися; (між: А і Б) пролягати.

ЛЯҐУНА, сов. ЛАГУНА, д! ЗАТОКА, ОЗЕРО.

ЛЯДА, (на отворі) покришка, дверцята;

(отвір) люк; (на скрині) віко; (відкидна) полиця, сов. прилавок.

ЛЯДУНКА, ЛАДУНКА, ладівниця, патронташ, сов. патронна сумка.

ЛЯК, страх, жах, с. переляк.

ЛЯКАТИ, страхати, жахати, д. пудити; настрашувати, полохати, полошити, наганяти жаху /холоду, страху/, сіяти страх; залякувати, переполбілувати.

ЛЯКАТИСЯ, страхатися, жахатися, настрашуватися, д. пудитися; (- тварин) полохатися, (- коней) харапудитися; (чого) боятися; док. ЗЛЯКАТИСЯ, г. стхірити, п! СТОРОПІТИ.

ЛЯКЛИВИЙ, боязкий, полохливий, д, страшкий; (кінь) харапудливий.

ЛЯЛЯ, див. ДИТИНА.

ЛЯЛЬКА, іграшка, цяцька, забавка; Я маріонетка, сліпе знаряддя, виконавець чужої волі.

ЛЯЛЬКОВИЙ, іграшковий; П. маріонетковий.

ЛЯМІВКА і ЛЯМУВАТИ, д! ОБЛЯМІВКА і ОБЛЯМОВУВАТИ.

ЛЯМКА, (рюкзака) шлейка; Я. осоружна служба /праця/.

ЛЯМПА, світильник; (електрична) лямпа розжарювання, жарівка; (на тичці) торшер.

ЛЯМПАДА, (у побуті) каганець; поет.

світильник, світоч; & лямпадка.

ЛЯНДШАФТ

ЛЯНДШАФТ, пейзаж., краєвид, сов, ландшафт.

ЛЯПАС, ляпанець, лолйчник, лящ, вул. /по/мордас, намордєнь, п'ятірня, п'ятерйця. ЛЯПАТИ, хляпати, д. льопати, п. ф. ляп;

(- краплі) падати, (часто) ляпотіти; (на що)

обляпувати /заляпувати/ що; (по чому) вдаряти; (ногами) лопотіти, тупотіти; (в долоні) плескати; (язиком) ляскати, бовкати.

ЛЯШДАРНИИ, (стиль) стислий, короткий,лаконічний.

ЛЯПІС мед., пекельний камінь, нітрат срібла.

ЛЯПСУС, помилка, промах, сов. упущення, промашка.

ЛЯРВА, лахудра, шльондра, шльоха, мандрьоха, ПОВІЯ.

ЛЯСКАННЯ, ляск, ляскіт, ляскотня, (часте) ляскотіння; ляпання, хляпання, цокання, клацання, виляск; (батогом) цьвохкання.

ЛЯСКАТИ, (часто) ляскотіти, (методично) виляскувати; (в долоні) плескати, р. кляскати; (зубами) клацати, цокати; (-грім) гриміти; (- постріл) лунати; (язиком) ляпати, бовкати; (батогом) цьвохати, цьвохкати; дк. ЛЯСНУТИ, Ф. піти прахом, пропасти /н. гроші ляснули/.

ЛЯСКІТ, д! ЛЯСКАННЯ і ЛЯЩАННЯ.

ЛЯСКУЧИЙ, ЛЯСКЙЙ, ляскотлйвий, тріскотливий, тріскучий, бахкучий; 177. ГОЛОСНИЙ, крикливий.

Л Я С б , сов. ЛАСб, аркан.

ЛЯСЬ!, трісь!, ляп!, бах!, бебех!, клац!; грюк!; лусь!, хлясь!, с. лулусь!

ЛЯТИФУНДІЯ, див. МАЄТОК.

ЛЯЧНИЙ p., страшний, жахливий, д. страшкий; переполошений;/1, боязкий.

194

ЛЯЩАННЯ, ляск, ляскіт, (часте) ляскотіння; клацання, тріскотнява; (солов'я) щебетання, виспівування, тьохкання.

ЛЯЩАТИ, (- звук) лунати, пронизливо звучати, с. розкочуватися, розлягатися; (у вухах) дзвеніти, віддаватися; (- луну) відлунювати; (від сміху) заходитися /залягатися/ сміхом; (- солов'я) щебетати, тьохкати, виспівувати, св. заливатися.

ЛЬОВЕЛЯС, сов. ЛОВЕЛАС, д! ЗАЛИЦЯЛЬНИК.

ЛЬОДОВИЙ, (- воду) дуже холодний, крижаний; & льодяний, льодистий, льодонйтий.

ЛЬОДОВИК, (на суходолі) глетчер; (плавучий) АЙСБЕРГ.

ЛЬОДОВНЯ, льодовник, льодівня, льодниця.

ЛЬОЗУНҐ, (вислів) гасло, заклик, р. клик;

(накреслений) плякат; & св. лозунг.

ЛЬОКАЙ, лакей, лакйза, лакуза, слуга, вул. холуй; 77. підлабузник, прислужник, вислужник, вислугач, поплентач.

ЛЬОКАЛЬНИЙ, місцевий, тутешній;

(вжиток) вузький, обмежений; & св. локальний.

ЛЬОКОН, кучерик, закруток, св. локон. ЛЬОРНЕТ, монокль; пор. ОКУЛЯРИ; сов, лорнет.

ЛЬОХ, погріб, д. келер; (на скарб) підземелля; (тюрма) яма; (підвал) пивниця. ЛЬОХА, /поросна/ свиня, кп, свиноматка. ЛЬОЯЛЬНИИ, законоедушний, правослушний, св. законослухняний; (до влади) не опозиційний, відданий чому; (до кого) коректний, доброзичливий; & св. лояльний.

МАГ, (біблійний) жрець; (чаклун) чарівник, характерник; Ф. ілюзіоніст, штукар. МАГІЧНИЙ, (- коло) чарівний, зачарований; (вплив) непереборний, чудодійний. МАГІЯ, чари, чаклунство, чарівництво,

кн. магізм; ПОБ. штукарство; (щось незрозуміле) темний ліс, темна ніч.

МАГНЕТ, морське залізо; n-к МАГНЕТИЧНИЙ, притягальний, вабливий.

МАГОМЕТАНИН, д! МУСУЛМАИИН. МАҐАЗЙН, комора, гамазей, магазей, склад, склеп; СОВ. крамниця.

МАҐІСТРАЛЯ, МАГІСТРАЛЬ, голов нйй шлях; (шлях сполучення) артерія; т. головна лінія.

МАГІСТРАЛЬНИЙ, (напрям) П. головний, основний, найважливіший.

МАГІСТРАТ, муніципалітет, міська управа, а. ратуша, ратуш.

МАГНАТ, вельможа, можновладець; великий землевласник /капіталіст/.

МАДМУАЗЕЛЬ, див. ПАННА.

МАЕСТРО, due. МАЙСТЕР. МАЄСТАТ г., величність, велич. МАЄТНИЙ, багатий, заможний, грошовитий, суч. забезпечений, зап. імущий. МАЄТНІСТЬ, МАЙНО; ЗСТ. маєлш, землеволодіння.

МАЄТОК, (панський) іс. економія, фільварок, посілість, посілля, р. маєтність; (велике землеволодіння) лятифундія; (власність) добро, майно.

МАЖОР муз., бадьорий лад /тон, тональність/; П. бадьорий настрій; (у житті) радість, бадьорість.

МАЖОРНИЙ, у мажорі; П. бадьорий, радісний, сонцелюбний, життєрадісний. МАЗАТИ, мастити, вимазувати, смарувати; (глиною) обмазувати, підмазувати, розмазувати, п! ШПАРУВАТИ; (на що) намазувати; (отвір) замазувати; (хату) білити; ЖМ. бруднити; (пензлем) квацяти, зп. мазюкати; (дитину) розпещувати, мазати зверху пирогом; (ціляючи) промахуватися, ф. промазувати.

МАЗАТИСЯ, (фарбою) фарбуватися, гримуватися; (брудом) бруднитися; (- фарбу)

братися, липнути, прилипати, приставати; Ф. підлещуватися, лататися.

МАЗКИЙ, мазючий, беркий, беручкий, чіпкий, масткий, св. маркйй, п-о ЛІПКИЙ. МАЗУН, улюбленець, пестун, мазій, мамій, мамин синок, пестій; & мазунчик. МАЗЬ, масть; (до губ) помада.

МАЙБУТНІЙ, прийдешній, ур. грядущий, зет. будучий; (- покоління) наступний, потомний, завтрашній; як ім. МАЙБУТНЄ, майбуття, майбутність, прийдешнє, прийдешність, завтрашній день, поет, майбуть, прийдешшя, ЯК ІМ. завтра, зет. будучина, будучність, будущина, МАЙБУТНІСТЬ ї МАЙБУТТЯ, б!

МАЙБУТНІЙ.

МАЙДАН, ПЛОЩА; (для муштри) пляц; (базарний) торжище; & майданчик. МАЙЖЕ пр., мало /замало, трохи, ледве, заледве, безмаль/ не, чи не, р. сливе. МАЙНО, добро, маєтність, власність, пожиток, мн. пожитки; (мізерне) манатки, манаття, мізерія; (нерухоме) нерухомість, (рухоме) рухомість.

МАЙНУТИ док!, (крилом) махнути; (пе-

ред очима) мишути, блиснути; (в думці) сяйнути; (- час) пролетіти, швидко минути; (стрілою) полетіти, помчати, побігти; (втекти) чкурнути; (- вітер) повіяти, війнути.

МАЙОНЕЗ, див. ПРИПРАВА. МАЙОРІТИ, (у далині) маячити, маячіти, бовваніти, мріти; (перед очима) мигтіти, миготіти, мигати, мерехтіти; (- прапори) маяти, лопотіти.

МАЙСТЕР, (знавець діла) митець, мастак, мистець, о, золоті руки, св. умілець, д, майстерник; (блискучий) віртуоз, артист;

пре. як зв. маестро.

МАЙСТЕРНИЙ, удатний, умілий, досвідчений, б. з. мисливий; (- руку) вправний; (виріб) досконалий, мистецький, жм. мудрований, с. філігранний, тонкий, витончений; (музика) віртуозний.

МАЙСТЙРНЯ, г. робітпя; (кравецька)

ательє; (мистецька) студія, малярня. МАЙСТРУВАТИ, виробляти, робити, р. лагодити; ЖМ. теслювати.

МАКІВКА, (у маків) голівка; П. вершок, верхівка, верхів'я, верховина, вершина;

(храму) БАНЯ; (голови) щолопок, щолопо-

чок, (гори — ще) р. щовб; пор. ШПИЛЬ.

МАКІТРИТИСЯ, (у голові) паморочитися.

МАКЛЕР, посередник, фактор; пор. КОМІВОЯЖЕР.

МАКСИМАЛЬНИЙ, /як/найбільший; (- тиск) найвищий; (на межі) граничний. МАКСИМУМ, найбільша величина /кількість/; ЯК ПР. /що/найбільше, максимально. МАКУЛЯТУРА, паперовий брухт; (- літературу) писанина, базгранина; соє. макулатура; п! МОТЛОХ.

МАКУХА, (олійна) вичавки; (хто) ВАЙЛО, ні риба, ні м'ясо, ні Богу свічка, ні чорту кочерга.

МАЛАХАЙ, БАТІГ; (хутряний) шапкавушанка.

МАЛЕНЬКИЙ, див. МАЛИЙ.

МАЛЕЧА зб., малята, малі діти, дрібнота, дробина, г. малеч; молодші школярі. МАЛИЙ і МАЛЙНЬКИЙ, невеликий, невеличкий, незначний; (дуже) манюній, мацюпіснький; (- річку) недовгий, неширокий, неглибокий; (на зріст) невисокий, низький; (гурт) нечисленний; (- дітей) малолітній; (дощ) нетривалий, несильний; (факт) дрібний, малозначний, неістотний, неважливий, другорядний, (розум) бідний, нікчемний; & малесенький, малесечкий.

МАЛИНОВИЙ, (- варення) з малин; (колір) темночервоний; (дзвін) приємний. МАЛІТИ, меншати, зменшуватися. МАЛО пр., небагато, трохи, не гурт, негусто, небагацько, ід. по пальцях перелічити, як кіт наплакав, на пальцях полічити; (у діжці) на дні; (гнутий) незначно; (жити)

недовго; (духу) обмаль, недосить; (бувати) рідко, нечасто; (з нст. ч. не) ледве /трохи, малощо/ не /н. мало не вмер/; & мало-мало, малувато.

МАЛОГРАМОТНИЙ, напівграмотний; п! АНАЛЬФАБЕТ.

МАЛОЗНАЧНИЙ, неважливий, неістотний, дрібний, другорядний, малоцінний. МАЛОЛІТНІЙ, неповнолітній, недолітній, недорослий, жм. малий; (розум) дитячий.

МАЛОМОВНИЙ, МОВЧАЗНИЙ, небалакучий, неговіркий; ЯК ЇМ. нембва, мовчун.

МАЛО-ПОМАЛУ пр., поступово, не враз, не одразу; потроху; з бігом часу. МАЛОПОМІТНИЙ, непомітний, пересічний, звичайний, жм сірий, сов. рядовий. МАЛОСИЛИЙ, малосильний, недужий, кволий,слабкий,слабосилий, немічний, недолугий; (хоровитий) слабовитий. МАЛОЩО пр., (з нст. ч. не) ледве, трохи, мало /н. малощо не вмер/.

МАЛЮВАННЯ, див, МАЛЯРСТВО.

МАЛЮВАТИ, (речі) фарбувати; (обличчя — ще) гримувати; (дерева) змальовувати, зображати, відтворювати, (пером — ще) описувати; (в уяві) вимальовувати, уявляти.

МАЛЮВАТИСЯ, (гримом) гримуватися, фарбуватися; (звіддаля) вимальовуватися; (на обличчі) відбиватися, виказуватися; (в уяві) уявлятися, увижатися.

МАЛЮК, маля, мали дитина, дитя; (не в школі) дошколя, (у гиколі) молодший школяр.

МАЛЮНОК, образок, д. малево, (на стіні) мальовання, (у книжці) ілюстрація; (на тканині) візерунок, взір; (природи) зображення; пор. КАРТИНА, ОБРАЗ.

МАЛЯР, мистець, зап. художник, р. артист; (ікон) богомаз, кн. іконописець; (фарбар) маляр.

МАЛЯРІЯ мед., болотна пропасниця, поб. трясця, пропасниця, ЛИХОМАНКА, трясучка.

МАЛЯРСТВО, р. мальбвництво, сов. живопис; (аматорське) малювання. МАЛЯРСЬКИЙ, мистецький, артистичний, сов. живописний.

МАЛЬОВАНИЙ, помальований, розмальований, намальований; (оздоблений) ЦЯЦЬКОВАНИЙ.

МАЛЬОВАННЯ, див. МАЛЮНОК. МАЛЬОВНИЧИЙ, (краєвид) гарний, привабливий, картинний; (стиль) образний, артистичний, кольорйтний.

МАМА, див. МАТИ; & мамуся, мамуня, мамунця, мамця.

МАМКА, годувальниця, нянька.

МАМОНА, злий дух, дух користолюбства; П. жадоба, ненасить, зажерливість. МАНА, привид, примара, мара, манія; П. Ілюзія, омана; ЕТН. навіяння, накликання; ФР. чортівня, чортовиння, чортовина /н. що за мана?/; Г. принада.

1 МАНАСТЙР, ур. обитель; (митрополичий) лавра; (католицький) абатство. МАНАТКИ, (особисті речі) .манаття, irbжйток, мізерія, св. пожитки, р. гармидер.

МАНДАТ, (уповажнення) доручення, ур.

грамота; (документ) посвідчення, свідоцтво.

МАНДРИ, МАНДРІВКА; (стані) блукання, блуканина, циганське життя. МАНДРІВЕЦЬ, мандрівник, сч. турист,

ок. обходисвіт, неї. вояжер; (подорожній)

подорожанин, р. подорожник; пор. ПЕРЕХОЖИЙ, ПАСАЖИР.

МАНДРІВКА, подорож, (на гастролі)

турне, нег. вояж; (піша) ходка; ФР. дорога /н. нам випала дорога/; (безперервна) мандрування, подорожі, МАНДРИ.

МАНДРІВНИЙ, ОК. обходисвїтній, б. з. мандрований, д. мандруючий; (театр) пересувний, жм. бродячий; (вогонь) блудний, св. блукаючий; (- життя) кочовий, неосілий, бездомний; пор. ПЕРЕХОЖИЙ.

МАНДРІВНИК, див. МАНДРІВЕЦЬ.

МАНДРУВАТИ, подорожувати, справляти мандри, блукати за морем, дк. вдаритися в мандри; (пішки) не близький світ топтати; (з краю в край) кочувати, блукати /у світах/, нег. тинятися /по світу/, волочитися; (згубивши дорогу) блудити; Ж. іти, їхати, рушати; (з рук до рук) передаватися; -УЮЧИЙ, що мандрує, мандрівний, звиклий мандрувати, о. на колесах, п! КОЧОВИЙ.

МАНЕВР, В-Й тактичний хід; (дипломатичний) КРОК; ЖМ. виверт, викрут, хитрощі, викрутас, комбінація, хід конем, неґ. махінація; мн. МАНЙВРИ, В-Й тактичні навчання; (політиків) хитрування, комбінації, ходи; (паротяга) формування поїздів.

МАНЕВРУВАТИ, (між чим) лявірувати, сов. лавірувати; (хитрувати) вивертатися, викручуватися; (чим /н. коштами/) комбінувати що; я-^-УЮ1 ШИ, здатний маневрувати, зайнятий маневрами, маневруваль-

ник, маневрувальний, маневровий, у маневрах.

МАНЕРА і МАНІРА, штиб, мода, п. почерк, з. манорія; (поведінки) стиль, характер, з. штиль; (нахил) звичка, р. звичай, заведенція; ми. МАНЕРИ, спосіб триматися.

-МАНИТИ, ВАБИТИ, надити, приваблювати, заманювати, зваблювати, спокушати; (рукою) кликати, звати, підкликати.

МАНІВЕЦЬ, кружний шлях; глуха стежка; її. хибний /гріховний/ шлях, шлях падіння.

МАНІВЦЕМ і МАНІВЦЯМИ пр., кружним /хибним/ шляхом; П. натяком, натяками.

МАНІЖИТИСЯ, маніритися, кривлятися, розводити церемонії; Р. панькатися.

МАНІЖНИЙ, див. МАНІРНИЙ.

МАНІПУЛЮВАТИ, робити маніпуляції; П. комбінувати, робити махінації. МАНІПУЛЯЦІЯ, процедура, операція;

(шахрайська) МАХІНАЦІЯ.

МАШР, кшталт, зразок, взір, взірець, штиб, копил, спосіб.

МАНІРИТИСЯ, МАНІЖИТИСЯ; церемонитися.

МАШРНИИ, маніжний, церемонний, дзигльований, с. тонний, світський. МАНІФЕСТ, див. ЗВЕРНЕННЯ. МАНІФЕСТАЦІЯ, процесія, демонстрація; (патріотизму) П. вияв, свідчення. МАНІЯ, психічна хвороба; Я пристрасть, потяг, захоплення, закохання.

МАНІЯК, див. БОЖЕВІЛЬНИЙ. МАНКУВАТИ, нехтувати, легковажити, ухилятися від, сов. манкірувати. МАНЛИВИЙ, ВАБЛИВИЙ, привабливий; (-надію) спокусливий.

МАННА, див. ЇЖА. МАНСАРДА, див. КІМНАТА. МАНТАЧИТИ, див. ГОСТРИТИ.

МАНТІЯ, довгий ПЛАЩ; (пурпурова) порфіра.

МАНТО, див. ПАЛЬТО.

МАНУСКРИПТ, рукопис, (друкований на машинці) машинопис. МАНУФАКТУРА, (спосіб виробницт-

(грубиною) грубезний; (що займає всю площу) суцільний, монолітний; (хто) великий, важкий, дебелий.

МАСКА, мащкара; (учасник маскаради) маскарадник; (облудна зовнішність) личина, о. овеча шкура; (від газів) протигаз.

МАСКАРАДА, баль масок, костюмбваний баль, з. машкарада, сов. маскарад; (святкова) карнавал; П. передягання, маскування, камуфляж, с, блеф, окозамилювання.

МАСКУВАТИ, о. ховати від очей, (гірше кращим) личкувати, залимкоиувати; її. приховувати; (на війні) замасковувати; п-к -УЮЧИЙ, шо маскує, здатний замаскувати, зайнятий маскуванням, маскувальник, маскувальний, для маскування.

МАСКУВАТИСЯ, о. убирати /надягати/ овечу шкуру /личину/.

МАСЛАК, <)ію. КІСТКА. МАСЛОСВЯТТЯ ц„ соборування, елеопомазання.

МАСЛЯНКА, (молочна) сколотини; (посуд на масло) масельничка, масничка, (на мастило) мастильниця.

МАСНИЙ, жирний, прожирений, промаслений, у маслі, д. масляний; (- землю) м'я- кий; (грунт) родючий; (голос) улесливий, облесливий; (погляд) хтивий; (жарт) солоний, пікантний, непристойний, сороміцький,цинічний.

МАСОВАНИЙ, (вогонь) шквальний.

МАСОВИЙ, (мітинг) велелюдний, багатолюдний; (- репресії) широкозакроєний, поголовний; (часопис) народній, популярний, поширений, загальнодоступний.

МАСТИЛО, шмаровидло, МАСТЬ, р. масло; (пахуче) крем, мазь; & мастйво. МАСТИТИ, змащувати, вимащувати, умащувати, змазувати, вимазувати, шмарувати, (хліб) мазати, намазувати; (хату) обмащувати; (брудом) бруднити, забруднювати, (лоєм) масльонити, маслити, (олією) оліїти; П. підплачувати, давати хабара, улещувати. МАСТЬ, 1. (тварин) колір, забарвлення; П. порода, категорія, розряд; 2. мазь, мастило, шмаровидло, шмаровило; (для коліс) коломазь; (косметична) крем.

МАТЕРИК, континент, суходіл; (шар землі) підґрунтя.

МАТЕРІЯ, філ. об'єктивна реальність; речовина; (розмови) тема; ПОБ. тканина, матеріал; (у виразці) гній.

МАТЕРІЯЛ, сировина; ПОБ. тканина, матерія, мануфактура; (слідства) дані, відомості, факти; мн. МАТЕРІЯЛИ, документи /н. сесії/.

МАТЕРІЯЛІСТЙЧНИЙ, (світогляд)

атеїстичний; (хто) вузькопрактичний, КОРИСЛИВИЙ; (світ) користолюбний, г. зматеріалізований.

МАТЕРІЯЛЬНИЙ, філ. не духовий;

(світ) речовий, предметний, фізичний; (- забезпечення) життьовий; (- становище) фінансовий.

МАТЕРНІЙ, материн, материнський, жм мамин; (- мову) рідний; & матірній. МАТИ, ур. родйтєлька, р. порожденниця, поб. неня, ненька, зв. МАМА, паніматка; (під час пологів) породілля, роділля, поліжниця; (нерідна) мачуха; (Божа) Матір; & матінка, матуся.

МАТИ дієс, посідати, володіти; (заробляти) діставати, одержувати; (щось робити) мусити, бути змушеним, збиратися, мати намір, гадати, передбачати /н. я маю написати/; (з гірш, за) вважати /н. мати за злодія/.

МАТОВИЙ, неблискучий; (- світло) тьмяний, неяскравий; (на виду) блідий; (голос) приглушений; (- скло) непрозорий, укриши матом.

МАТРАЦ, (набитий соломою) сінник, (пуховий) перина, спрт. мата; & матрацик. МАТРЙКУЛЯ шк., залікова книжка; & сов. матрикул.

МАТРИМОНІАЛЬНИЙ, див. ШЛЮБ НИЙ.

МАТЧ, (футбольний) змагання, зустріч;

(шахістів) турнір.

МАФІЯ, див. КЛІКА, ЗГРАЯ, КАМАРИЛЬЯ.

МАХ, (рукою) помах, змах; (колеса) оберт. МАХАТИ, маяти, метляти, жм, вихати; (руками) вимахувати, помахувати, розмахувати, розкидати; Ф. йти, їхати, рухатися;

док. МАХНУТИ, (пером) черкнути. МАХЙНЯ жм., кн. колос, сов. махина; (- будівлю) озія; (хто) слон, одорббало.