praktichnij_slovnik_sinonimiv_ukrajinskoji_movi

ґвАлтом

ҐВАЛТОМ пр., ґвалтовно, силою, примусом, живосилом; Д. разом, гуртом. ҐВАЛТУВАТИ, кричати, галасувати; (жінок) силувати, брати силою, змушувати силою; (- собак) валувати; (тишу) розбурхувати, баламутити, колошкати; (собак) дратувати; (сповіщати про лихо) бити на сполох.

ҐВАРДІЯ, /добірне/ військо; (короля) охорона, драбанти; (у деяких краях) поліція; (стара) ІД. ветерани, корифеї.

ҐВИНТІВКА, кріс, рушниця, карабін, г. ґвер; (обтята) обріз, обрізан. ҐВИНТУВАТИ, гвинтити, шрубувати, вкручувати, ввірчувати, викручувати, вивірчувати.

ҐЕДЗАТИСЯ і ҐЕДЗКАТИСЯ, (- вжалених ґедзем тварин /обр, і про людей/) очманіло гасати тудй-сюдй; її. вередувати, упиратися, затинатися.

ҐЕДЗЬ, сліпак, дзиз, дрік, р. овід; & ґедзик.

ҐЕЛҐАТИ, ґеґекати, ґеґати, ґерґотіти, ґерґотати; & ґелґотіти, ґелґотати. ҐЕНЕРАЦІЯ, покоління, ур. коліно.

ҐЕРҐОТАТИ, див. ҐЕЛҐАТИ.

ҐЕТТО, (гебрейське) дільниця, район; П. ізоляція, ізольованість, ізольований гурт. ҐЕШЕФТ, /комерційна/ операція; 3. П. махінація, інтерес, торг, діло, дільце; НЕҐ. шахер-махер, гембель.

ҐИҐНУТИ док. вул, згинути, умерти; ж.м. опрягтися; обр. дати /врізати/ дуба, віддати кінці, одубіти, віддати Богові душу.

ҐІД, (туристів) провідник, проводир, чичероне; (книжка) путівник, довідник. ҐЇЛЬДІЯ, ІСТ. спілка, об'єднання, цех, корпорація; У ФР. категорія, розряд, ґатунок /н. шахрай вищої гільдії/.

ҐІЛЬЙОТИНУВАТИ, страчувати /на гільйотині/, стинати голову, обезголовлювати. ҐІРЛЯНДА, (квітів) плетениця, в'язанка; пор. ОЗДОБА, КИТИЦЯ, НИЗКА.

ҐЛЯДІЯТОР, раб-бощь; П. сліпе знаряддя, яничар, братовбивця; Р. дикун, барбар.

ҐЛЯНС, ҐЛЯНЕЦЬ і ҐЛЯНЦ, (від тертя) блиск, поблиск; (зовнішній) /по/лиск,

ҐЛЬОБ, див. ГЛОБУС.

ҐНОМ mm.,, дух, ельф; 3. П. карлик, ліліпут, мацюпуля.

ҐНОТТЯ, дрантя, лахміття, лахи, лахмани, рам'я, обр. сама тобі дірка.

ҐОЛҐОТА, див. ГОЛГОФА.

ҐОНДОЛЯ, (венеційська) човен; (у дирижаблі) кабіна; & сов. гондола.

ҐРАВЕР, ритівнйк, різьбяр.

ҐРАВЮРА, (на дошці) дереворит, різьба, (на міді) офорт; (на папері) малюнок, образ, картина.

ҐРАДУАЦІЯ, у. степенування. градуювання; -УЮВАТИ, у. степепувати.

ҐРАНАТА, (ручна) зісм. репанка, сов. лимонка.

ҐРАНДЮЗНИИ, величезний, велетенський, колосальний; (- споруду) монументальний, величний, величавий; (вплив) могутній, потужний.

ҐРАТИ, (на вікні) прути, штаби; (на водозливах) ґратівка, сов. решітка; її. тюрма, неволя; &'ґратки.

ҐРАТУЛЮВАТИ, див. ВІТАТИ. ҐРАЦШНИЙ і ҐРАЦібЗНИЙ, (- позу)

елегантний, зграбний; (стан) стрункий, гнучкий, фігуристий, стрункенький, о. як струна;

(візерунок) витончений.

ҐРАЦІЯ, (в рухах) елегантність, зграбність, витонченість, вишуканість, краса; (хто) красуня.

ҐРЕЧНИЙ, ґалянтний, чемний, ввічливий, люб'язний; (- слова) шанобливий.

ҐРИМ, (артистичний) фарби; (дія) гримування, маскування; У ФР. машкара, маска, личина; П. камуфляж, окозамилювання.

ҐРИМАСА, (на виду) міна; мн. ҐРИМАСИ, кривляння, викривляння, перекривляння.

ҐРИМУВАТИ, накладати грим, підмальовувати, розмальовувати; Я. маскувати, замасковувати.

ҐРИНДЖОЛИ, сани; (дитячі) санки, сапочкй, санчата; & ґринджолята.

ҐРИПА, катар, інфлюенца, .лем. застуда, перестуда; & сов. грип; пор. ХВОРОБА.

ҐРОНО, див. ГРОНО.

ҐРОТЕСК, див. КАРИКАТУРА.

ДЕМОНСТРАЦІЯ

фель, джин, дух тьми, етн. перелесник, жм. гемон; 3. П. спокусник, звабник: (упертости) П. вада, пристрасть до.

ДЕМОНСТРАЦІЯ, процесія, маніфестація, марш, похід, цер. /хресний/ хід; (проти чого) протест; (експонатів) показ, експозиція, виставка, демонстрування, виставляння; (дружби) вияв, свідчення.

ДЕМОНСТРУВАТИ, показувати, ілюструвати, давати уявлення, (добру волю) являти; (кіно) крутити; (в колоні) маніфестувати, маршувати; (проти чого) протестувати.

ДЕМОРАЛІЗАЦІЯ, моральний занепад /розклад, падіння/; (апарату) корупція; 3. П. розбещення, розпуста.

ДЕНАЦІОНАЛІЗУВАТИ, (банк) роздсржавлювати, (люд) асимілювати, випародовлювати.

ДЕНДІ, чепурун, піжон, ферт, фертик, жевжик, дженджик, сов. франт; п\ ДЖИҐУН. ДЕНЕБУДЬ пр., (де) десь, деінде, десьінде, дебудь, будь-де, абиде, хай де; (куди) кудинебудь, кудись, кудиінде.

ДЕ-НЕ-ДЕ пр., десь-не-десь, то сям, то там, де-пе-колй, рідко, мало де, ДЕ-ДЕ, місцями. ДЕНЬ, (виборів) дата; (цілий) доба; ОК.

світло /н. до дня/; (матері) свято; & днина, днинка, Божий /білий/ день; мн. ДНІ, (золоті) час, період; (мої) життя.

ДЕНЬ-У-ДЕНЬ пр, день-при-дні, щоденно, щодня, день-денно; пор. БЕЗПЕРЕРВНО.

ДЕПРЕСІЯ, (в економіці) занепад, спад, застій; (в душі) пригніченість, пригнобленість, приголомшеність, прибитість, меланхолія, кепський настрій.

ДЕРЕВ'ЯНИЙ, з дерева; (- обличчя) нерухомий, неживий, невиразний, тупий; &

(подібний до дерева hi. твердістю/) дерев'я- нистий.

ДЕРЕВ'ЯНІТИ, дубіти, деревіти; (- руки) терпнути, клякнути, заклякати, затерпати, ціпеніти, німіти, оклякати; ФР. застигати, тверднути, коцюбнути.

ДЕРЕНЧАТИ, дерчати, дренчати, бряжчати; (- голос) дрижати, тремтіти; & деренькотіти, деренькотати.

ДЕРЖАВА зет., маєток, володіння; (ніг) міць, сила, могуття; П. керівництво, влада.

ДЕРЖАВА, країна, край, земля; 3. П. нація, нарід, сов. народ; (монарха) МОНАРХІЯ;

(демократична) республіка; (могутня) наддержава, потуга; (союзна) федерація: (ядро імперії) метрополія; (рідна) БАТЬКІВЩИНА; пор. КОЛОНІЯ.

ДЕРЖАВЕЦЬ, монарх, володар, самодержець, самовладець, суч. диктатор; ІСТ. землевласник, поміщик, дідич; СУЧ. член уряду, державний діяч.

ДЕРЖАК, (ножа) черенок; (рапіри) ефес; (списа) ратище, (плуга) чепіга, (пуги) пужално, (сокири) сокирище; & держальце, держачок, держално, держало, держалко.

ДЕРЖАТИ, тримати, не відпускати, не випускати, не попускати, не віддавати; (дім) утримувати, вдержувати; (апелю) підтримувати; (без причини) затримувати, не пускати, не звільняти; (себе) поводити; (при собі) мати, зберігати; (уліво) рухатися, повертати. ДЕРЖАТИСЯ, триматися; (на чому) грунтуватися, базуватися, спиратися на що; (на людях) поводитися; (купи) ІД не розпадатися, не розкладатися, зберігатися; (у бою) не здаватися, не відступати, твердо стояти; (перед звабою) стримуватися, стримувати себе, утримуватися, кріпитися; (догм) додержувати, дотримувати.

ДЕРІЙ, здирник, дерун, драч, жмикрут, дряпіжник, дряпіка, дряпіжка, дерйлюд, обр. п'явка, кровопивець.

ДЕРТИ і ДРАТИ, рвати, розривати, роздирати, шматувати; (лико) відривати, відокремлювати; (проценти) здирати; (шкуру) лупити, П. оббирати, грабувати; (- ціну) правити, заправляти; (рот ложкою) дряпати, подразнювати; (як Сидорову козу) карати, сікти, бити; (одяг) зношувати; (щодуху) втікати, мчати.

ДЕРТИСЯ, рватися, розриватися, роздиратися; (на гору) вилазити, здійматися, здиратися; (через перешкоди) продіставатися, продиратися; (не своїм голосом) кричати, (- солов'я) співати; (- птахів) битися; (- одяг)

зношуватися.

ДЕСПОТ, тиран, (загарбник законної влади) узурпатор; самодержець, самовладець, автократ, диктатор; (у побуті) самодур, самоволець, своєволець, жм. бурбон.

дзиґлик

ня, площина; (явища) відбиток, відображення, віддзеркалення.

ДЗИҐЛИК, стільчак, ослін, ослінчик, стільчик.

ДЗИЖЧАТИ, дзизчати, дзинчати, дзуміти, дзизкати, дзумкотіти; (- бджіл) бриніти. ДЗУСЬ!, годі!, зась!, дідька лисого!, чорта з два; & /а/дзуськи!, адзусь.

ДЗЮРКІТ, дзюрчання, дзюркотіння, дзюркотання.

ДЗЮРКОМ пр., струмком, цівкою, струменем; У ФР. джерелом.

ДЗЮРЧАТИ, дзюркотати, дзюркотіти, булькотати, булькотіти, шумотіти; Я. текти, струмувати, струменіти; (- голос) щебетливо лунати, С- комах) ДЖЕРГОТАТИ.

ДИБА і ДИБКИ пр., (ставати) цапа, дибом, сторч, сторчма, стійма, дубом, дуба, дубала, навдибки.

ДИБАТИ, бук. ходити на дибах; 17. (іти незграбно) шкандибати, дибуляти, плентатися, (іти з дефектом) кривуляти, КУЛЬГАТИ, шкутильгати; пар. ЧВАЛАТИ.

ДИВАК, чудасій, химерник, кумедник, оригінал, проява.

ДИВИНА, див. ДИВО; & дивйнка, дивовижа, дивовище, дивовисько.

ДИВИТИСЯ, глядіти, р. зирити, ур. зріти, (пильно) придивлятися, зорити, пасти очима,

.кн. зосереджувати увагу; (раз-у-раз) поглядати, позирати, ГЛИПАТИ; У ФР. підглядати, заглядати, зазирати, озирати, кружляти /перебігати, шукати/ очима; (за чіт) спостерігати що; (як на взірець) брати приклад з, взоруватися на; (на якесь явище) розцінювати /розглядати/ що; (за ким) наглядати, ДОГЛЯДАТИ, піклуватися про; (на Київ) оглядати що; (у люстро) видквляти, видивлятися; (- вікно) виходити; (з ч. не) не звертати уваги.

ДИВНИЙ, дивовижний, чудний, дивоглядний, химерний, чудернацький, дивацький, р. дивбчний, с. феєричний; (знак) незвичайний, незрозумілий; (факт) рідкісний, нетиповий, оригінальний, безпрецедентний; (образ) цікавий, загадковий, ексцентричний; ФР. кумедний, аномальний; (- подію) фантастичний, неймовірний; (овоч) екзотичний; (- красу) нечуваний, неповторний,

винятковий, чудовий, чарівний, збіса гарний; фр. диво- /н. дивосві'т/; & предивний. ДИВНО пр, в дивовижу, навдивовижу, ід. ти скажи; чудно / всі мож. пох. від ДИВНИЙ; ПР. СЛ. дивина, диво, дивовижа.

ДИВО, дивовижа, чудасія, чудо, сон вочевидь, ок. рідкість,/х дивогляд/ь/, див, с. диво дивне, нечувана річ /діло/, феноменальне явище; ФР. подив, дивування, здивування, •здивовання; & ДИВИНА, дивниця, дивота; ПР. дивно, чудно.

ДИВОВИЖА, йме. ДИВО. ДИВУВАТИ, викликати подив, здивовувати, вражати, чудувати, пантелйчити, збивати з пантелику, сил. ошелешувати, приголомшувати: Б. 3. дивуватися, чудуватися;

док. ЗДИВУВАТИ, сил. г. заскочити.

ДИВУВАТИСЯ, виявляти подив, чудуватися, зуміватися, чудувати, г. подивляти. ід. не могти вийти з дива, дивом дивувати/ся/, роззявляти рота, робити великі очі, витріщати /вирячувати, вилупляти/ очі, самому собі не вірити, не вірити своїм очам /вухам, ушам/; док. ЗДИВУВАТИСЯ, (дуже) не могти вийти з дива.

ДИКИЙ, (- тварин) вільний, не свійський, неприборканий; (- рослини) дикорослий, некультивбваний, природний; (куток) пустельний, глухий, необжйтий, незаселений, безлюдний, відлюдний; (нарід) первісний, нецивілізований, дикунський, варварський, примітивний; (хлопець) сором'язливий, від- людькуватий, с. непокірний, неслухняний; (звичай) нерозумний, безглуздий; (- радість) невгамовний, розгнузданий, непогамовний; (крик) відчайдушний; (голос) не свій; (сміх) нестримний, шалений, скажений, несамовитий, маніакальний; (гніт) неймовірний, жорстокий, страшний; ФР. незвичайний, дивний; ЯКІМ, дикун; & дикуватий, дйким-дй- кий.

ДИКІСТЬ, дикунство, варварство, відсталість, некультурність, нецивілїзованість. ДИКТУВАТИ, (кому) наказувати, приписувати, вимагати від кого, верховодити над ким, зобов'язувати кого, о. задавати топ; (свою волю) накидати; пі КОМАНДУВАТИ; (на тасьму) наговорювати.

ДИКУН, д! ВАРВАР.

ДИЛЕМА, одне з двох, жм. або-або, так чи так; 3. П. важкий вибір /альтернатива/. ДИЛЕТАНТСТВО, аматорство, дилетантизм; П. поверховість, школярство, доморбслість.

ДИНАМІЧНИЙ, не інертний, моторний, рухливий, активний, енергійний, діяльний, живий, жвавий, невтомний.

ДИПЛОМ, (інженера) свідоцтво, посвідчення, АТЕСТАТ; (почесний) грамота. ДИПЛОМАТІЯ, зовнішньо-політйчна діяльність; Я. інтриги, махінації, маневри; ЖМ. такт, тактовність, витриманість, (хитра) ФАМ. політика; У ФР. сприт, хитрування; ОК. мудрість, глузд, розсудливість. ДИРЕКТИВА, настанова, вказівка; циркуляр, обіжник, інструкція, припис; команда, наказ, розпорядження, г. зарядження. ДИРЕКЦІЯ, адміністрація, управа, управління, провід, керівництво. ДИСГАРМОНІЯ, МУЗ. какофонія, немилозвучність, неспівзвучність; Я. незлагода, незгода, розлад, невідповідність. ДИСЕНТЕРІЯ, різачка, червінка, кривавиця, БІГУНКА, пронос, розвільнення /шлунку/

ДИСКРЕДИТУВАТИ, д! РОЗВІНЧУВАТИ, ЗНЕСЛАВЛЮВАТИ.

ДИСКУСІЯ, обговорення, ДЕБАТИ, диспут, полеміка, словесний бій; ЖМ. спір, суперечка, сперечання, спірка, суперека.

ДИСПУТ, див. ДИСКУСІЯ. ДИСТАНЦІЯ, віддаль, відстань; (залізнична) дільниця; (у спорті) траса, шлях. ДИСЦИПЛІНА, (армійська) порядок, розпорядок; (особиста) самоконтроль, витримка, витриманість; (у школі) поведінка, поводження; (навчальна) предмет, курс, фах, спеціальність, галузь науки; & дисциплінка. ДИТИНА, дітвак, чадо; (мала) маля, маленя, обр. опецьок, капшук, карапуз, дит. ляля; (до року) немовля, пискля, пискун, ф. голопуцьок; (моя) нащадок, плоть І кров; У ФР. син, дочка, хлопець, парубок, спадкоємець; (своєї епохи) продукт, виразник, плоть від плоті; Я. простак, наївняк, молоде-зеле- не; & дитинча, дитиня, дитятко, дитяточко, Дитинка, дитинонька, дитинчатко, дитя.

ДИТИРАМБ, ДИФІРАМБ, ода, гімн; Я.

ДІВЧИНА

/по/хвальба, вихваляння, прослала, ФР. тиміям.

ДИТЯ, див. ДИТИНА.

ДИТЯЧИЙ, (- літа) малечий; (розум) незрілий, недозрілий, недосвідчений, зелений, наївний, недорозвинений; & д. дитинний,

ДІТОЧИЙ, ДИТИНЯЧИЙ.

ДИХАВЙЦЯ, див. АСТМА; & дйхавка. ДИХАННЯ, подих, вдих, видих; У ФР. дух /н. сперло дух/; (вітру) шепіт, зідхання;

(як процес) біол. газообмін; (весни) Я. наближення; (волі) віяння, повів; (часу) ознака; жм. ДИХАННЯ, жива істота.

ДИХАТИ, віддихати, вдихати, видихати, зводити дух, (важко) хекати, сапати, хапати повітря; Я. жити, існувати; (- вітер) віяти, повівати, подихати; (жаром) пашіти; (чим)

віддаватися чому; (відвагою /- лице/) відбивати що.

ДИЯВОЛ, дідько, біс, сатана, чорт, нечиста сила, демон, жм. враг, гаспид. ДИЯВОЛЬСЬКИЙ, бісів, бісівський, сатанівський, чортів, чортячий, гемонський, анахтемський, р. дідьчий; Я. злий, віроломний, підступний, гадючий; (задум) жахливий, потворний, жорстокий, демонічний, мефістофельський, пекельний; (обстріл) нестримний, навальний, інтенсивний, гураґанний; ЛАЙ. проклятий, проклятущий. ДІБРОВА, листвянйй ліс; ЖМ. дубняк, дубник, дубина, дубиння; пор. ЛІС. ДІВАТИ, (що) знаходити місце для, приміщати, прилаштовувати, (не знати де) запроторювати; (кого) прихищати, давати притулок; (добро) витрачати, зуживати. ДІВАТИСЯ, запропадати, зникати, губитися, западати/ся/; (від кого) ховатися; (з сім'єю) знаходити пристановище /притулок/; дк. ДІТИСЯ, притулитися, прихилитися.

ДІВКА, дівчина на порі, відданиця; (у панів) служниця, покоївка, наймичка. ДІВОЦТВО, (період) дівочі літа, дівування, дівуваннячко; (стан) незайманість, невинність, ур. непорочність, п. вінець. ДІВОЧИЙ, дівчачий, дівоцький. ДІВЧИНА, юначка, юнка; (на порі) відданиця; (моя) кохана, наречена, любка, подруга; & дівча, дівчатко, дівчатонько, дів-

дід

чинка, дівонька, дівчинонька, дівчисько, діва, дівка, дівиця, дівуля, діваха.

ДІД, (віком) стариган, зн. старий шкарбун;

(з торбою) старець; (на городі) опудало; & дідок, дідунь, дідусь, дідуга/н/, дідисько, дідище; ДІД-МОРОЗ, СВЯТИЙ Миколай; ми. ДІДИ, предки, пращури, прадіди, прабатьки.

Д І Д І В С Ь К И Й , предків, предківський, пращурів, прабатьківський, прадідівський, прадідній; П. старовинний, ДАВНІЙ.

ДІДІВЩИНА, спадщина, дідизна; (минуле) давні часи, ДАВНИНА.

ДІДЬКО, біс, чорт, сатана, ДИЯВОЛ, нечиста сила, анциболот, пекельник, нечистий /злий/дух, демон.

ДІЖКА, кадіб, кухва; (на тісто) діжа, (з віком) ббдня, (на воду) водянка; & діжечка, діжчина.

ДІЗНАВАТИСЯ, дізнавати, прознавати, ДОШУКУВАТИСЯ, довідуватися, пронюхувати, вивідувати, доколупуватися, р. назнавати, сов. узнавати; (з чиїх уст) почути від кого; (питаючи) допитуватися, цікавитися; (горя) зазнавати, пізнавати що; док. ДІЗНАТИСЯ, прочути.

ДІЙМАТИ, докучати, надокучати, грати на нерви, сил. допікати, дошкуляти, дозоляти /до живих печінок/; ігор. ДРАТУВАТИ.

ДІЙОВИЙ, (засіб) ефективний, результативний; (- співпрацю) плідний, плодотворний; (чинник) активний.

ДІЙСНИЙ,- справжній, справдешній, реальний, щирий, достеменний, не уявний, не фіктивний, не фалшйвий, правдивий; (стан речей) фактичний, кн. істинний, неспотвбрений, непідробний, неперекручений; (закон) чинний, правоейльний; (член) законний, легальний, правоможний.

ДІЙСНІСТЬ, реальність і всі мож. пох. від ДІЙСНИЙ, жм. очевидність, ок. очевйдь; 3. П. істина, правда, факт; (навколишня) світ.

ДІЙСНО пр., справді, насправді, навсправжки, в дійсності, де факто, на ділі, р. достоту; істинно, воїстину, якраз, саме, (після слова) таки; ВСТ. правда, достеменно, ясна річ, безсумнівно, без сумніву, поза всяким сумнівом.

ДІЛ, ДОЛИНА, пор. РІВНИНА; (у mini) до-

лівка, підлога; (для мерця) яма, могила; Уфр земля, низ, спід; Р. пай, частка.

ДІЛИТИ, розділяти, розподіляти, паювати, дрібнити, дробити, (навпіл) половинити: (громаду) роз'єднувати, розколювати, розбивати; (на категорії) клясифікувати; (горе)

поділяти; (карти) роздавати.

ДІЛИТИСЯ, (останнім) відривати від свого рота, док. віддати останню сорочку. ДІЛО, заняття, праця, робота; (чиє) справа; (до кого) потреба, інтерес; (бізнес) фірма, підприємство; (минуле) подія, випадок: (судове) досьє, папка; & дільце.

ДІЛОВИЙ, (ритм) робочий; (- пораду)

практичний; (хто) працьовитий, досвідчений, кваліфікований, підготований; (вигляд) діловитий, заклопотаний; (ліс) товарний, промисловий.

ДІЛбК, див. КОМБІНАТОР. ДІЛЯНКА, (землі) клапоть, шматок, клин, (велика) плянтація; (науки) галузь, сфера, царина, сов. область.

ДІЛЬНИЦЯ, (адміністративна одини-

ця) відділок, відділ, філія, (шляху) дистанція.

ДІМ, БУДИНОК, (величезний) будівля, споруда; ФР. хата, домівка, господа, пристановище, р. домівля, (батьків) п. стріха; 3. П. сім'я, родина; (царський) династія; (торговий) фірма; & домок, дбмик, домочок, домина.

ДІРА, отвір, проріз, щілина, відтулина, душник; П. глушина, загумінок, провінція: & дірка, дірочка, діромаха, дірбвисько.

ДІРЯВИЙ, (одяг) драний, подертий, зношений; & дірчастий, дірчавий, дірчатий, діруватий, діркуватий, продірявлений.

ДІСТАВАТИ, (звідки) брати, витягати: (рукою) досягати; (дані) здобувати, відшукувати; (листи) одержувати, отримувати: (насолоду) мати; (грипу) підхоплювати, захворювати на, заражатися чим; (енергію) видобувати, виробляти; ЖМ. вистачати, ставати; док. ДІСТАТИ, (у пику) зловити, спіймати.

ДІСТАВАТИСЯ, (до мети) добиратися, добуватися; (з-за ґрат) продіставатися, проникати; (до лап) потрапляти; (на волю) виходити; (на горіхи) перепадати; (на долю)

ДОБРИДЕНЬ!

ДОБРИДЕНЬ! па добридень! доброго дня! добрий день! здоров /був/! здорові /були/! здоровенькі були! доброго здоров'я! (при праці) помагайбі! Бог на поміч!

ДОБРИЙ, не злий, не лихий, непоганий, кн. позитивний; (хто) приязний, чуйний, привітний, ДОБРОТЛИВИЙ, ласкавий, щирий, з доброю душею, доброзичливий, людяний, (не скупий) щедрий, добродійний; (- слово) прихильний, співчутливий; (- раду) корисний, потрібний, ДОЛАДНИЙ; (шанс) слушний; (продукт) добротний, добрячий, с, пєршоклясний, першорядний, взірцевий; (настрій) безтурботний, веселий; (майстер) умілий, компетентний, досвідчений, працьовитий, (учень — ще) вихований, не відсталий; (- ім'я) заслужений, хвали гідний, незаплямований; (- місце) вигідний, зручний; (заробіток) чималий, порядний; (урожай) значний, багатий, великий, високий; (слух) гострий, розвинений; (документ) дійсний; (мед) смачний (- погоду) ясний, приємний, соняшний; & добренький, добренний; п! ГАРНИЙ.

ДОБРІСТЬ, доброта, добросердя, чуйність, привітність, ласка, приязнь, прихильність; УФР. послуга/н. зроби добрість!/.

ДОБРО, усі добре, ур. благо, кн. позитив; (людське) майно, власність, багатство, скарб, net. БЕБЕХИ; ЯК UP. ДОБРЕ, в порядку.

ДОБРОБУТ, гаразд, гаразди, достаток, достатки, р. гараздування, обр. повна чаша, сов. благополуччя.

ДОБРОВІЛЬНО пр., непримусово, доброхіть, доброхітпо, самохіть, самохіттю, добром, по-доброму, /своєю/ охотою, ласкою, кн. за власним бажанням.

ДОБРОВбЛЕЦЬ, волонтер, охотник, як ім. охочий.

ДОБРОДІЙ, чоловік, людина; ЖМ. ДОБРОЧИНЕЦЬ; зв. ДОБРОДІЮ! пане! чоловіче! з. мосьпане!

ДОБРОДІЙНИЙ, доброчинний, милосердницький, філантропічний, доброносний, о. давущий hi. рука давущого/; (заклад) добродійницький, г. харитативний, допомо-

говий.

ДОБРОДУШНИЙ, див. ДОБРОТЛИ-

вий.

90

ДОБРОЗВИЧАЙНИЙ, пристойний, добропристойний, добропорядний, позитивний, добрий, з. звичайний; УКР. етичний: пор.ДОБРОЧЕСНИЙ.

ДОБРОЗИЧЛИВЕЦЬ, (чий) прихильник, симпатик, с. добрий геній чий.

ДОБРОЗИЧЛИВИЙ, не злостивий, не злобний, добрий, зичливий, приязний, прихильний, ласкавий, співчутливий, спочутливий, с. людолюбний.

ДОБРОМНАБУТИЙ, чесно нажитий /набутий, здобутий, придбаний, зароблений/.

ДОБРОПРИСТОЙНИЙ, див. ДОБРОЗВИЧАЙНИЙ.

ДОБРОСЕРДИЙ, див. ДОБРОТЛИВИЙ. ДОБРОСЕРДЯ і ДОБРОТА, див, ДОБРІСТЬ.

ДОБРОТЛИВИЙ, сумирний, смирний, добросердий, добросердечний, лагідний, ласкавий, злагідний, тихий, нбев'арлгівий, м'який серцем, р. плохий, сов. добродушний.

ДОБРОТНИЙ, доброякісний, високоякісний; (стіл) міцний, добрий; (- сукно) цупкий, надійний; & добрячий, добрящий.

ДОБРОЧЕСНІСТЬ, чеснота, чесноти, цнотливість, цнота; чесність, моральність; добропристойність, добропорядність.

ДОБРОЧИНЕЦЬ, добродійник, філантроп, милостивець, ласкавець, патрон, р. добродій; (митців) меценат.

ДОБРОЧИННИЙ, див. ДОБРОДІЙНИЙ.

ДОБРЯЧИЙ, див. ДОБРОТНИЙ. ДОБУВАТИ, діставати, роздобувати; (працею) заробляти, дороблятися; (у бою) здобувати, оволодівати чим; (з піхов) виймати, витягати, вихоплювати; (олію) одержувати, виготовляти; (дітей) Д. народжувати; (термін) дослужувати, довідбуватн. ДОБУВАТИСЯ, ДОБИРАТИСЯ; (на гору) здиратися, видиратися; (з грудей) вириватися; (звідки /- дим/) виходити /продіставатися/ назовні; (грошей) ДОБУВАТИ що. ДОВБАТИ і ДОВБТИ, длубати, колупати, відколупувати, відламувати; (дзьобом) дзьобати; (долотом) видовбувати, виколупувати; П. бЙТИ, вдаряти; (те саме) товкти,

р. зачіпки, (сумління) ІД. докори серця; пі ДОГАНА.

ДОКІРЛИВИЙ, докірний, дорікливий; (погляд) несхвальний, осудливий. ДОКЛАДАТИ, (до чого) додавати, добавляти, долучати; (кому) рапоргувати, віддавати рапорт, звітувати, розповідати, повідомляти

кого, (таємно) доносити; ~ ВЕЛИКИХ ЗУСИЛЬ, докладати праці, с. лити кривавий піт. ДОКЛАДНИЙ, (опис) ґрунтовний, детальний, вичерпний, повний, деталізований, з усіма подробицями /дрібницями/; (-рецен- зію) розгорнутий; в/ ТОЧНИЙ.

ДОКОНАНИЙ, здійснений, довершений, зроблений, виконаний, вчинений, скоєний.

ДОКОНЕЧНИЙ, конечний, неодмінний, обов'язковий, с. неминучий. ДОКбНУВАТИ, ДОВЕРШУВАТИ; (намір) здійснювати, виконувати; дк. ДОКОНАТИ, (кого) замучити, добити, знищити. ДОКОНЧЕ пр., конче, конечно, неодмінно, обов'язково, доконечне; (треба) о. до зарізу, кров з носа.

ДОКбПУВАТИСЯ, див. ДОШУКУВАТИСЯ ДОКОРЯТИ, ДОРІКАТИ, вичитувати,

читати мораль /молитву/, картати /п. сповідати/ кого, вражати докорами, д. урікати; (згадуючи гріхи) виказувати, виговорювати; п! ГУДИТИ.

ДО КРАЮ пр., до крайньої межі, до неможливого, гранично, так. що далі нема куди; (добалакатися) до абсурду; (спалити)

цілком, зовсім, украй, остаточно; (потрібно) конче, ДОКОНЧЕ.

ДОКТОР, лікар, ж. ескулап, ір. цілитель;

(науковий ступінь) доктор наук.

ДОКТОРАЛЬНИЙ, (тон) повчальний, категоричний, самовпевнений, безапеляційний.

ДОКТРИНА, вчення, теорія, система поглядів; ФР. теза, принцип, світогляд; пі ДОГМА,ПЕРЕКОНАННЯ.

ДОКТРИНЕР, схоластик, догматик, кабінетний теоретик, сов. начотчик, талмудист. ДОКУКА, досада, клопіт, докучливість.

ДОКУМЕНТ, (діловий) акт, протокол, офіційний папір, іст. грамота; (особистий)

ДОЛІШНІЙ

посвідчення, посвідка, пашпорт, сов. паспорт, г. вйказка; У ФР. книжка, книжечка /я. трудова книжка/; (- освіту) свідоцтво, диплом; (одержати /товар/) ордер, /гроші/

чек; пор. МАНДАТ.

ДОКУПИ пр., до гурту, в одне ціле, воєдино; разом.

ДОКУЧАТИ, надокучати, набридати, обридати, настирюватися, о. гризти голову, с. остогидати, осточортівати, док. остобісіти; (навмисне) дозоляти, доїдати, ДОШКУЛЯТИ, ДОПІКАТИ, надозоляти, грати на нерви.

ДОКУЧЛИВИЙ, надокучливий, набридливий, доїдливий, надокучнйй, остогидливий, учепистий, учепливий, с. осоружний, невідчепний; (хто) зола, смола, оса, іржа, настира; (наполегливий) налазливий, настирливий.

ДОЛАДНИЙ, (- фігуру) зграбний, привабливий; (спів) приємний; (опис) ясний, зрозумілий; (майстер) тямущий, досвідчений; (хто) пристойний, порядний, путній, путящий.

ДО ЛАДУ пр,, гаразд, добре, як слід, як треба, до речі, доречно, доладно. ДОЛАТИ, (річку) форсувати, (бар'єр) брати, (- сон) морити, зморювати, пі ПЕРЕБОРЮВАТИ.

ДОЛИНА, діл, (невелика) падина, ур. паділ; (улоговина) видолок, видолинок; (у горах) полонина; & долинка, долинонька; пор. РІВНИНА,НИЗ.

ДОЛИНАТИ, (- звук) прориватися, долітати, надлітати, западати в ухо, д. доноситися; (- запах) тягнути, ширитися; пі ЛИНУТИ.

ДО ЛИЦЯ пр., лйчить, пасує, підходить. ДбЛІ пр., (де) внизу, на землі, на долівці, г. вдолйні /в долині/, надолйні /на долині/; (куди) униз, додолу, на землю, на долівку, г. надолйну /на долину/.

ДОЛІВКА, підлога; (дерев'яна) поміст.

ДОЛІЛИЦЬ пр., ниць, долічерева, (розкинувши руки) крижем, простершися, нерухомо.

ДОЛІШНІЙ, нижній, нижчий, спідній, поприземний, р, дільний.

глядати, оберігати; (кого) підстерігати, чатувати на.

ДОПИС, (у газеті) статгя, статійка, репортаж; мн. ДОПИСИ, Р. кореспонденція. ДОПИТЛИВИЙ, цікавий, доскіпливий, спраглий /жадущий/ знань, жадібний знати; (погляд) пильний, запитливий. ДОПИТУВАТИ, розпитувати, випитувати, жм. брати опит; (підсудного) робити допит кому, сов. знімати допит з кого. ДОПІВГОЛИЙ, напівголий, майже голий, допівроздягнений; & півголий. ДОПІВСОННИЙ, напівсонний: П. млявий, бездіяльний, байдужий; (- вулицю) тихий, безлюдний; & півсонний.

ДОПІКАТИ, (хліб) довипікати; (кого) П.

діймати, дратувати, виводити з терпіння /рівноваги/, нервувати, ДОШКУЛЯТИ /дозоляти, досаджати, грати на нерви/ кому, с. заливати сала за шкуру, їсти живцем.

ДОПІРУ пр., недавно, щойно, от-от; & доперва, дош'ро.

ДОПЛИВ, (вод) приплив, надходження;

(річки) сов. притока.

ДО ПНЯ, див. ДО НОГИ.

ДО ПОБАЧЕННЯ! на все добре! бувай здоров! бувайте здорові! ідіть здорові! щасливо! щасливої дороги! з Богом!

ДОПОВІДЬ, (у клюбі) виступ, промова, лекція; (на письмі) повідомлення, рапорт, звіт, доповідна записка; (наукова) реферат.

ДОПОВНЕННЯ, див. ДОДАТОК. ДОПОМАГАТИ, помагати, подавати поміч /допомогу/, запомагати кого, (чим) зараджувати, р. пособляти, обр. приходити на поміч, подавати руку /помочі/, підставляти плече, сил. вирятовувати; (фахівцеві) асистувати; (морально) підтримувати; (у міру am) підпомагати, сприяти, д. підсобляти; (грішми) надавати грошову допомогу, субсидувати, жм. підігрівати; (від хвороби) лікувати виліковувати/ що.

ДОПОМИНАТИСЯ, (прав) вимагати, ДОМАГАТИСЯ, добиватися, доправлятися. ДОПОМІЖНИЙ, спомагавчий, помічний, (кінь) підручний; (агрегат) додатковий, не головний; пор. ДОПОМОГОВИЙ.

ДОПОМОГА, поміч, запомога, (мораль- Па) підтримка, (у міру сил) підмога, підпо-

ДОРІКАТИ

мога, сприяння; (матеріяльна) грошова допомога, субсидія, жм. підігрів, (фірмі від уряду) дотація; У ФР. порятунок; (медична)

лікування.

ДОПОМОГОВИЙ, лапомоговий, для сприяння; (заклад) добродїйницький, г. харитатйвний; пор. ДОПОМІЖНИЙ.

ДОПРАВДИ, див. СПРАВДІ. ДОПРАВЛЯТИСЯ, (свого) вимагати, ДОМАГАТИСЯ, добиватися; (куди) добиратися.

ДОПУСКАТИ, (якусь акцію) дозволяти, не забороняти; (образи) терпіти, миритися з, толерувати, дивитися крізь пальці на;

(можливість) припускати.

ДО ПУТТЯ пр., гаразд, як слід, як треба, як годиться /годилося б/, розумно, доречно, з користю, результативно.

ДОРАДЖУВАТИ, радити, рекомендувати, давати пораду /поради/.

ДО РЕЧІ пр., доречно, до діла, до ладу, до пуття, до шмйги; (прийти) своєчасно, вчасно; (сказати) як треба, як слід, вдало, влучно, по суті; ВСТ. між іншим.

ДОРЕЧНИЙ, ВІДПОВІДНИЙ, такий, як треба, підхожий, слушний; (виступ) вчасний, своєчасний; (вираз) вдалий, влучний.

ДО РЕШТИ, due. ДО НОГИ.

ДОРЇБОК і ДОРОБОК, (автора) творча спадщина, твори, написане ким; (театру) репертуар; (композитора) створене ким; 3. заробіток, прибуток.

ДОРІВНЮВАТИ, (до кого) прирівнювати, рівняти /ототожнювати/ з; (чому) бути рівним.

ДОРЇД, див. УРОЖАЙ.

ДОРІДНИЙ, не дрібний, добірний; (- фігуру) ЗАП. масивний, дебелий, опасистий, тілистий, огрядний; (- зелень) буйний, розкішний; (лан) родючий, плодючий; (урожай) багатий; (рік) урожайний; (- відьму) 3.

природжений, уроджений. •

ДОРІКАННЯ, дт. ДОКІР. ДОРІКАТИ, корити, гризти, ДОКОРЯТИ, картати, вичитувати, бештати, пробирати, жм. вибивати очі, випікати очі чим, цвікати /в очі/; (перелічуючи прогріли) виказувати, виговорювати.

ДбРІСТ

ДОРІСТ, МОЛОДЬ, молодняк, молоде покоління, сов. підростаюче покоління.

ДОРОБЛЯТИСЯ і ДОРОБЛЮВАТИСЯ, (працею) заробляти, набувати, діставати; (гаразду) пре. док. ДОРОБИТИСЯ, забагатіти.

ДОРОГА, шлях, ур. путь, (велика) битий шлях, гостинець, (сільська) путівець; (при вулиці) їздня; (поштова) тракт; (асфальтна) шосе, автострада; (важлива) магістраль, траса, п. артерія; (від руху чогось) слід; (до серця) доступ; (далека) подорож, мандрівка, (піша) ходка; (своя) П. напрям/ок/ розвитку /діяльности/; & доріжка, доріжечка, доріженька.

ДОРОГИЙ, не дешевий; (самоцвіт) коштовний, вартісний, цінний, у ціні, с. неоцненний, безцінний, дорогоцінний; (- ціну) високий; (серцю) найдорожчий, милий, любий, близький; (гість) бажаний, жаданий, жданий; ЯК ЗВ. шановний, вельмишановний, високоповажаний; (!) голубе!, дорогенький!; & дорогуватий.

ДОРОГОВКАЗ, (на дорозі) знак, ціха, вказівка, стрілка, напис, стовп, тичка; (прилад) компас; П. програма, заповіт; пор. МАЯК.

ДОРОГОЦІННИЙ, ЦІННИЙ, дорогий, коштовний, неоціненний, безцінний; (- вістку) дуже важливий, преважлйвий.

ДОРОЖИТИ, /високо/ цінувати, дорожйтися, не могти скласти ціни чому, трястися над чим; П. надавати значення; (честю) оберігати /береггй, боятися згубити/ що.

ДОРОЖНІЙ, шляховий, колійний; (костюм) для дороги, подорожній, мандрівницький; (стовп) придорожній.

ДОРОЖЧАТИ, рости в ціні, ставати дорожчим, г. дорожіти.

ДОРОСЛИЙ, не малий, не маленький, старший, змужнілий, зрілий, розвинений, сформований, юр. повнолітній, жм. доходжалий, вилюднілий,р. дійшлий.

ДОРОСЛІШАТИ кн., виростати, мужніти, доходити літ, доростати свого розуму, зводитися на ноги, вбиватися в пір'я.

ДОРУЧАТИ, (кому) припоручати, покладати на, (щось неприємне) спихати, звалювати /на плечі/; (у руки) вручати, давати, передавати; & доручувати.

ДОРУЧЕННЯ, припорука, припоручен-

ня; (на письмі) довіреність.

ДОСАДА, незадоволення, розчарованість (у душі) гіркота; У ФР. прикрість, неприємність; ЯКПР. досадно; & досадонька.

ДОСВІД, (набутий) знання, уміння, мудрість, практика; (життєвий) школа життя, як їм. пережите, р. пережиття, ід. злети й падіння, б. ноу-хау; & досвідченість.

ДОСВІДЧЕНИЙ, бувалий, спокушений. БИТИЙ, спрактикований, о. кований на всі чотири, хто знає що до чого /має досвід, бував у бувальцях, був на коні й під конем, падав не з одного коня/, старий вовк, р, дійшлий, досвідний; (- око) призвичаєний, натренований, знавецький, жм. наламаний; (-руку) набитий, вправний.

ДОСВІТ, д! ДОСВІТОК.

ДОСВІТНІЙ, передсвітній, удосвітній, дуже ранній; & досвітковий, досвітчаний.

ДОСВІТОК, передсвітанок, передсвітання, передсвіт, р. досвітки; У ФР. передрання, передрань; & досвіт; пор. СВІТАНОК.

ДОСИТА пр., ситно, доволі, ДОСХОЧУ, обр. по саЧіу зав'язку, по саме нікуди.

ДОСИТЬ пр., достатньо, достатком, порядком, якраз стільки, саме враз, с. багато, задосить; ФР. вистачає, вистачить; (!) вистачить! буде! годі! менше з тим!

ДОСІ пр., дотепер, до сеї пори, до сього часу, донині, до сьогодні, ур. доднесь; & д. досіль, дбсеньки.

ДОСКІПУВАТИСЯ, присікуватися, прискіпуватися, чіплятися; (/до/ істини) дошукуватися /докопуватися/ чого. ДОСКОНАЛИЙ, ідеальний, довершений, викінчений, взірцевий, відмінний, бездоганний, безпомильний, с. неперевершений, незрівнянний,неповторний.

ДОСКОЧИТИ док., дострибнути, доскакнути; (на мить) забігти, добігти; (чого) здобути що; (свого) досягти, домогтися; (біди) набратися, наробити /накоїти/ собі.

ДОСЛІВНИЙ, буквальний, точний, б.з. достотній, сч. достотний; (- цитату) незмінений, неперекручений, автентичний; ДОСЛІВНО, слово-в-слово і всі пох. від ДОСЛІВНИЙ. ДОСЛІД, експеримент, проба, о. пробний

камінь, пробна куля; ми. ДОСЛІДИ, Р. дослідження, обстеження, розслідування. ДОСЛІДЖЕННЯ, вивчення, аналіз/а/, (текст) розвідка; (фахівця) експертиза. ДОСЛІДЖУВАТИ, вивчати, аналізувати, розглядати, студіювати; (надра) розвідувати; ФР. ставити /робити/ досліди, експериментувати; 3. П. обстежувати, оглядати. ДОСЛІДНИЙ, (заклад) дослідчий, дослідницький; (шлях) експериментальний, пробний, опертий на практику, кн. емпіричний; (політ) випробовчий, випробувальний. ДОСЛІДНИК, (надр) розвідник; З.П. вчений, науковець, винахідник, шукач; (не теоретик) практик, експериментатор. ДОСЛУХАТИСЯ, вслухатися, прислухатися; П. брати до уваги, мотати на вус. ДО СМАКУ пр., до вподоби, до душі, до серця, до шмйги; (їсти) смачно, всмак.

ДО СМЕРТИ, due. ДО ЗАГИНУ.

ДОСМЕРТНО пр., довічно, довіку, з. до живбття.

ДО СНАГИ пр., під силу.

ДОСОЛЮВАТИ, див. ДОШКУЛЯТИ. ДОСПІВАТИ, див. ДОЗРІВАТИ; (кого)

наздоганяти, спостигати, спобігати. ДОСТАВА, (харчів) доставляння, довіз, сов. доставка; П. постачання.

ДОСТАТКИ, див. ДОСТАТОК. ДОСТАТНІЙ, (- суму) вистачальний, (- здоров'я) задовільний; (- міру) належний;

(матеріял для висновку) обґрунтований, переконливий; Р. заможний.

ДОСТАТНЬО, досить, доволі, г. подо-

статком, жм. є і є; (вишколений) належно.

ДОСТАТОК, забезпеченість, заможність, добробут, достатки, обр. повна чаша, сил. багатство; (харчів) ДОСТАЧА, п. море; мн. ДОСТАТКИ, гаразди; Р. прибутки.

ДОСТАЧА, достаток, ряснота, сил. багатство; П. достатність, вистачання. ДОСТЕМЕННИЙ, справжній, ДІЙСНИЙ; (на диво подібний) викапаний, схожий око-в-око, точнісінько такий, достотній, сов. достотний; & нестеменний. ДОСТЕМЕННО пр., справді, дійсно; (схожий) достоту, око-в-бко; ВСТ. якраз

ДОСЯЖНИЙ

так, саме так, точнісінько так; (знати) як своїх п'ять пальців, ф. як облупленого. ДОСТИГАТИ, ДОЗРІВАТИ, визрівати, доспівати; (- конфлікт) сов. назрівати. ДОСТИГЛИЙ, стиглий, дозрілий, зрілий, доспілий, спілий.

ДОСТОВІРНИЙ зал., у. ВІРОГІДНИЙ.

ДОСТОЙНИЙ ур., вартий, гідний; (син народу) заслужений, шановний, вартий поваги.

ДОСТОЙНИК, титулована /висока/ особа, представник влади, жм. велике цабе, фігура

ДОСТОТНІЙ і ДОСТбТНИЙ, справжній, кн. істинний, жм. справдешній; (факт) вірогідний, вірний, /цілком/ певний, безсумнівний, точний; (на диво подібний) схожий око-в-око, ДОСТЕМЕННИЙ.

ДОСТбТУ пр., точно, якраз, саме так, ДОСТЕМЕННО, достотно, око-в-око; справді, дійсно, кн. істинно.

ДОСТУП, (до чого) прохід, підхід, дорога; (до кого) приступ, безперешкодне спілкування, фр. дотовп; (до архіву) право користування чим; (повітря) приплив, надходження.

ДОСТУПНИЙ, (для всіх) відкритий, досяжний, загальноприступний; (текст) приступний, нескладний; (виклад) дохідливий, зрозумілий; (хто) товариський, не зарозумілий, не гордовитий; (- ціну) ДЕШЕВИЙ, з. поцінний.

ДОСХОЧУ пр., вдосталь, у достачу, уволю, вволю, по саме нікуди, по саму зав'язку, скільки влізе, скільки душа забажає, без обмеження; (наїстися) досита; & донесхочу, донехочу.

ДОСЯГАТИ, (чого) доходити /доїздити, добиратися, діставатися/ до; (межі) добігати; (/до/ стелі) сягати; (успіху) добиватися, домагатися, осягати /здобувати, мати/ що; (розмірів) набувати.

ДОСЯГНЕННЯ, (творче) успіх, перемога, успішний результат /наслідок/, осягнення, г. осяг; (раптове) ривок; (техніки)

останнє слово.

ДОСЯЖНИЙ, (- мету) здійсненний, можливий, не важкий; (для всіх) ДОСТУПНИЙ.

ДОСЯЖНІСТЬ

ДОСЯЖНІСТЬ кн., фр. засяг /«. радіюс засяіу/, досяг /н. за межами дбсягу/.

ДОТАЦІЯ, (з бок>> .y/wdyj асигнбвання, субсидія, ДОПОМОГА; (дія) асигнування. ДОТЕП, хорт, віц, гостре /влучне/ слово, жм. прикладка, докладна; (гра слів) калямбур, сов. каламбур; 77. дотепність, кмітливість.

ДОТЕПЕР, due. ДОСІ. ДОТЕПЕРІШНІЙ, давнішній, давніший, не теперішній, не сучасний, колишній, минулий

ДОТЕПНИЙ, (хто) гострий на язик, жартівливий; (до чого) здібний, здатний, вдатний; (вираз) влучний, оригінальний.

ДОТЕПУВАТИ, сипати жарти /дотепи/, жартувати, говорити дотепи, обр. пришивати квітку; пор. ГЛУЗУВАТИ.

ДОТИ пр., (- час) до тої пори, до того часу; (- відстань) до того місця, (з додатком жесту) поти; & дотіль.

ДОТИК, (одноразовий) доторк, прйторк; (дія) торкання, дотикання, доторкання. ДОТИЧНИЙ, що має відношення, ок. доторкальний; пор. СУМІЖНИЙ.

ДО ТОГО /Ж/, крім /опріч/ того, поза тим, на додаток, понадусім, плюс до всього. ДОТОРКАТИСЯ, доторкати, торкатися/, приторкатися, дотикатися; її. зачіпати, г. заторкувати; (з ч. не /до їжі/) не куштувати, не їсти; & доторкуватися.

ДОХЛИЙ, (- тварин) неживий, мертвий; її. кволий, немічний, слабосилий, плохий. ДОХЛЯКА, живий труп, дохлятина. ДОХЛЯТИНА, падло, стерво, дохлйна; (- людину) живий труп, дохляка. ДОХНУТИ, (- тварин) здихати, подихати, дубіти, пропадати, гинути, вмирати.

ДОХОД зон, у. прибуток; ВАЛОВИЙ ДОХОД, гуртовий п.; ЧИСТИЙ ДОХОД,

зиск, чистий п.

ДОХОДИТИ, (до чого) підходити, наближатися, досягати чого; (- пошту) прибувати;

(до вищих органів) достукуватися; (до серця)

зворушувати /розчулювати/ що; (- звуки) долинати, долітати; (самому) додумуватися; (в печі) доткатися, досмажуватися; (- зібрані овочі) ДОЗРІВАТИ, достигати; (розуму) до-

ростати; ЖМ. марніти, худнути, хлянути, захарчовуватися, мізерніти, с. умирати, агонізувати, о. прясти на тонку; (кінця) добігати, ІД. закінчуватися.

ДОХОЖАЛИЙ і ДОХОДЖАЛИЙ, (- рослини) який дозріває, ок. дозрівущий, сов. дозріваючий; (хто) уже немолодий, підстаркуватий, пристаркуватий, постарий, підтоптаний, літній, у літах; Р. дорослий.

ДОЦІЛЬНИЙ, раціональний; У ФР. розумний, мудрий, корисний, слушний. ДОЧАСНИЙ, (- смерть) передчасний; (- лихо) тимчасовий, не постійний.

ДО ЧАСУ пр:, дочасно, передчасно; ДО ЧАСУ, до певної пори, тимчасово. ДОЧИСТА пр., геть чисто все, повністю, цілком, під мітлу, начисто, без залишку, до крихти.

ДОЧКА, донька, доня, доця; (свого народу) УР. патріотка, героїня; зв. ДОЧКО! дівчино! панно! & дочечка, донечка.

ДОШКА, д. тертйця, (тонка) шалівка, (широка) плаха, (тесана) тес, (з корою на поверхні) обапіл; (шкільна) г. таблиця; (пам'я- тна) плита; (для об'яв) табльб, сов. табло: мн. ДОШКИ, кн. дошки, (тесані) тес.

ДОШКУЛЯТИ, діймати, доїдати, дозоляти, ДОПІКАТИ, досолювати, виводити з терпіння /рівноваги/, пре. док. насолювати, наперчуватй, (язиком) д. дотинати, ід. зачіпати за болюче місце, допікати до живого /живих печінок/, впікати у живе, колоти ножем у серце, пекти /діймати/ до /живого/ серця; (- мороз) пробирати /проймати/ до кісток; & шкулити; пор. ДРАТУВАТИ.

ДОШКУЛЬНИЙ, (вітер) шпаркий, різкий, відчутний, сильний, пронизливий; (мороз) щипучий; (- місце) вразливий, діткливий; (сміх) ущипливий, уїдливий, їдкий. (вираз — ще) гострий, пекучий, жалкий, жаллйвий; & шкульнйй, /до/шкулький.

ДОШУКУВАТИСЯ, розшукувати, вишукувати, шукати; (/до/ правди) докопуватися, доскіпуватися.

ДОЩ, д. дощовиця, моква; (як з відріз)

злива, (з громом) гроза; (дрібний з туманом) мряка, мжичка, мигичка, мрячка; (дощова погода) сльота, д. плюта; (питань) потік, град; & дощик, дощичок.

ДОЩЕНТУ, див. ДО НОГИ.

ДРАГВА, (грузьке місце) драговина, БАГНО._ ДРАГЛИЙ, ЯК драглі, драглистий; (- що-

ки) обвислий, пор. БРЕЗКЛИЙ.

ДРАГЛІ, студенець, холодець, кул. желе;

(подоба драглів) д. дрігавйця, дрігва.

ДРАЖЛИВИЙ, делікатний, діткливий, вразливий; (який дратує) подразливий, дратівний; (характер) нервовий, дратівливий.

ДРАЖНИТИ, злити, дратувати, дрочйти, задирати, роздражнювати; (прізвиськами) дражнитися, обзивати; (красою) вабити, збуджувати.

ДРАЖНИТИСЯ, (з кого) передражнювати /перекривляти/ кого, (з ким) дратувати

кого.

ДРАЗЛЙВИЙ, (нервовий) ДРАТІВЛИВИЙ; (який дратує) ДРАЖЛИВИЙ, вразливий.

ДРАКОН, (мітичний) /сємиголовий/ змій, потвора, страхіття, страховище, страховисько, біб. левіятан /сов. левіафан/; (водяний) гідра.

ДРАМА, (літ. твір) /побутова/ п'єса; (життєва) конфлікт, трагедія, переживання, тяжке горе; (будівля) драматичний театр.

ДРАНИЙ, (одяг) подертий, рваний, зношений, дрантивий; (дзбан) дірявий, продірявлений, з дірками.

ДРАНКА, ДРАНТЯ, дрантина, драння;

(для. тинькування) БУД. дрань, драниця.

ДРАНТЯ, лахміття, лахи, лахмани, рам'я, лахманина, канцур'я; ЗН. одяг; (клапті одягу) шмаття, ганчір'я; її. мотлох, непотріб.

ДРАТИ, див. ДЕРТИ.

ДРАТІВЛИВИЙ, ДРАЗЛЙВИЙ, нервовий; (запах) дратівний, подразливий; & Дратливий.

ДРАТУВАТИ, злити, роздратовувати, роздражнювати, сердити, виводити з терпіння /рівноваги/, нервувати, г. денервувати; (навмисне) дражнити, дрочйти, грати на нерви, псувати кров, с. ДОПІКАТИ; (чуття) збуджувати, посилювати, загострювати.

ДРАЧ, див. ДЕРІЙ.

ДРЕМЕНУТИ док., (кинутися навтіки)

чкурнути, махнути, майнути, дмухнути, дря-

понути, о. дати драла /драчки, дьору/, накивати п'ятами,р. лопонути, дризнути.

ДРЕСИРУВАТИ, (звірів) муштрувати;

(людей) тренувати, школити, вишколювати.

ДРИҐОТИ, див. ДРИЖАКИ.

ДРИҐОТІТИ, дрижати, тремтіти, (- землю) двиггіти, двиготіти.

ДРИҐАТИ, (ногами) рухати, совати, пересмикувати; (-м'язи) пересмикуватися.

ДРИЖАКИ і ДРИГбТИ, здригання, дрижання, тремтіння, дріж, сов. дрож, кн. трепет, ід. циганський піт.

ДРИЖАТИ, тремтіти, тіпатися, труситися, трястися, тріпотіти, тріпотати, р. дриґотіти, кн. трепетати, о. ловити /хапати, їсти/ дрижаки; (- землю) двигтіти, движати; (- листя) коливатися, хитатися; (- світло) миг/о/тіти, мерехтіти; (- серце) калатати, битися, с. кидатися; (зо страху) потерпати, боятися, побоюватися; (над чим) боятися згубити що; (з ч. аж) страшенно хотіти; п\ БРИНІТИ.

ДРИЖАЧИЙ д., тремтливий, тремтячий, (- світло) мерехтливий, тріпотливий, миготливий; р. дриготлйвий, дрижкйй, о. як у трясці, з тремтінням.

ДРІБ, (мисливський) шріт; П. малі діти, малеча, дробина, дрібні птахи /худоба/; Р. дрібнота, дріб'язок; МАТ. неціле число; (кулемета) дріботіння.

ДРІБКА, крихта, кришка, крихітка, крихтйнка; (чого) часточка, (соли) пучка, грудочка; П. (мізерна величина) крапля в морі; & дрібочка, дрібок.

ДРІБКУ пр., трохи, трошки, небагато, зовсім мало, часточку; & дрібочку. ДРІБНИЙ, малий, невеликий, не масивний; (на зріст) невисокий; (- гроші) маловартісний, малоцінний, розмінний; (прогріх) незначний; (- справу) неважливий, другорядний; (господар) малозаможний, небагатий, кн. маломіцний; (сміх) дрботлйвий; & дрібненький, дрібнесенький, дрібнюній. ДРІБНИТИ, (на шматки) дробити, розчленовувати /різати, ламати, рубати тощо/, сил. шматувати; П. знецінювати; (- дощ) сіятися.

ДРІБНИЦЯ, (річ) абищиця, витрибенька, цяцянка, нікчемниця; (факт) дурниця, дурничка, марнйця; (дріб 'язковий конфлікт)