praktichnij_slovnik_sinonimiv_ukrajinskoji_movi

де) певність, впевненість, віра; МН. світогляд; (дія) переконування, переконання.

ПЕРЕКОНЛИВИЙ, (аргумент) сильний, резонний; & ок. переконавчий, перекональний.

ПЕРЕКОНЛИВО пр., доказово, обгрунтовано, вмотивовано, з усією переконливістю.

ПЕРЕКОНУВАТИ, (кого в ЧІМ) доводити

кому що; (з нст. що) пересвідчувати, упевняти, упевнювати, запевняти; (діяти) умовляти, схиляти, підбивати; п-к -УЮЧИИ, що переконує, здатний /покликаний/ переконати, ПЕРЕКОНЛИВИЙ.

ПЕРЕКОНУВАТИСЯ, приходити до переконання, ПЕРЕСВІДЧУВАТИСЯ; док.

ПЕРЕКОНАТИСЯ, (на досвіді) спрактикувати, досвідчитися.

ПЕРЕКОТИПОЛЕ, покотиполе, (хто)

літун, перелітний птах.

ПЕРЕКРАЮВАТИ, ПЕРЕРІЗУВАТИ;

(ще раз) краяти, різати; (поверхню) перетинати; (переробляти) змінювати, переінакшувати.

ПЕРЕКРЕСЛЮВАТИ, (лініями) перетинати, перехрещувати; (писане) закреслювати, викреслювати, г. скреслювати; (ще раз) креслити, накреслювати; П. (здобутки) заперечувати, знецінювати, викидати за борт; (пляни) псувати, перешкоджати чому.

ПЕРЕКРИВАТИ, (хату) крити, покривати, робити покриття; (яму) накривати; (звуки) заглушати, стишувати; ТІ. (рекорд) ПЕРЕВЕРШУВАТИ; (недостачу) надолужувати; (течію) перепиняти, перегороджувати; (воду) закривати.

ПЕРЕКРИВЛЯТИ і ПЕРЕКРИВЛЮВАТИ, ПЕРЕДРАЖНЮВАТИ, (риси) викривляти, спотворювати.

ПЕРЕКРІЙ, перетин, переріз, розріз.

ПЕРЕКРУЧУВАТИ, (ще раз) крутити, накручувати, обкручувати, викручувати; (як спіралю) скручувати; (круг осі) обертати, перевертати; (занадто) псувати; П. (кого) переламувати, (що) переінакшувати; (факти) викривляти, перебріхувати, підтасовувати, (зміст) кривотлумачити, спотворювати, робити з білого чорне.

НЕРЕКУПЕНЬ, перекупник, перепроду-

вач, спекулянт; (вона) перекупка, перекупниця.

ПЕРЕКУСКА, закуска; (пре. перед обідом) підобід, підобідець.

ПЕРЕКУШУВАТИ, (горло) прокушувати; П. ЇСТИ, закушувати; (хапливо) перехоплювати; & д. перекусювати.

ПЕРЕЛАЗИТИ, перелізати, лізти через;

(- плазунів) переповзати; (у кого) Р. перевтілюватися.

ПЕРЕЛЕСНИК, змій-спокусник, ДЕМОН; (хто) спокусник, звабник, облесник, баламут.

ПЕРЕЛИВАТИ, (з бочки) виливати, переточувати, (борщ) пересипати; (дух) передавати; (кров) вливати; (через край) наливати; (кров'ю) обливати; (метал) перетоплювати, /ще раз/ лити, відливати; ід. ПЕРЕЛИВАТИ З ПУСТОГО В ПОРбЖНЄ,

просторікувати, розпатякувати, лити воду.

ПЕРЕЛИВАТИСЯ, (з А у Б) литися; (із стану в стан) переходити, перетворюватися; (з посуду) виливатися; (- кров) циркулювати; (барвами) мінитися, вилискувати, перлйтися, грати /веселкою/, леліти.

ПЕРЕЛИВЧАСТИЙ, див. МІНЛИВИЙ.

ПЕРЕЛІГ, цілина; (неораний лан) обліг, толока; мн. ПЕРЕЛбГИ, (у худоби) КОРЧІ. ПЕРЕЛІК, (книг) список, каталог, реєстр, г. спис, (краму) прайскурант; (рекордів) таблиця; (маршрутів) розклад; (ліодиости) перепис; (дія) перерахунок, перераховування, перелічування.

ПЕРЕЛІСОК і ПЕРЕЛІТ, д! ЛІС і ПО

ЛІТ.

ПЕРЕЛІТАТИ, док. ПЕРЕЛЕТІТИ, літати, пролітати; (стрілою) мчати; (через рів) перескакувати; (- звуки) линути, ширитися; (- настрій) Р. передаватися; (в думці)

переноситися; (-літа) проминати; (кордон) перетинати.

ПЕРЕЛІТАТИ док., д! ОБЛІТАТИ. ПЕРЕЛОМ, П. поворотний пункт, (хвороби) криза; (епох) грань, злам; (крутий) ІД.

різкий поворот; & перелам. ПЕРЕЛОМНИЙ, поворотний, кризовий; (етап) перехідний; & переломовий, переламний.

мішувати; (коси) перевивати, /ще. раз/заплітати.

ПЕРЕПЛУТУВАТИ, (мотуззя) переплітати, сплутувати, заплутувати; (порядок) порушувати; (все на світі) перемішувати.

ПЕРЕПОВІДАТИ, д! ПЕРЕКАЗУВАТИ. ПЕРЕПОВНЮВАТИ і -ОБНЯТИ, переливати через край, наповнювати: (душу) заповнювати.

ПЕРЕПОЛбХ, ПАНІКА, ПЕРЕЛЯК, ТРИВОГА, ЗАМ'ЯТТЯ.

ПЕРЕПОНА, ПЕРЕПОЧИВАТИ, ПЕРЕПОЧИНОК, д! ПЕРЕШКОДА, ВІДПОЧИВАТИ,ВІДПОЧИНОК.

ПЕРЕПОЧИВАТИ, ВІДПОЧИВАТИ, о. розгинати спину.

ПЕРЕПРАВА, перевіз, порон; (понтонна) понтон.

ПЕРЕПРАВЛЯТЬСЯ, (через що) перевозитися, переїздити, переходити, форсувати що.

ПЕРЕПРОДУВАТИ, спекулювати; 3. П.

гендлювати, торгувати; & перепродавати. ПЕРЕПРбСИНИ, перепрошення, пробачення,вибачення.

ПЕРЕПРОШУВАТИ, (кого) вибачатися /персі ірошуватися, перепрошатися/ перед, просити пробачення в, складати пробачення кому,р. перепрошати, с. просити й перепрошувати.

ПЕРЕПУСТКА, г. перепуск, сов. пропуск.

ПЕРЕРАХОВУВАТИ, рахувати, лічити, перелічувати, г. вичислювати; (на рахунок) ЕК. записувати, переводити; (поіменно) називати.

ПЕРЕРВА, павза, перестапок, перестан, інтервал, ПЕРЕБІЙ, (літня) гик. вакації; (у праці) зупинка; п! ПЕРЕДИХ.

ПЕРЕРИВАТИ /дк. ПЕРЕРВАТИ/, розривати; (горло) перегризати; (сон) припиняти, порушувати; (мову) уривати, обривати, перебивати, перепиняти; (працю) робити перерізу у; (зв 'язок) перетинати.

ПЕРЕРИВАТИ /дк. ПЕРЕРИТИ/, перекопувати, (все в хаті) перекидати.

ПЕРЕРИВЧАСТИЙ, не суцільний, пе-

реривистий, їж перерйшшй; п! УРИВЧАСТИЙ.

ПЕРЕРІЗ, див. ПЕРЕКРІЙ.

ПЕРЕРІЗУВАТИ, ПЕРЕКРАЮВАТИ, розрізувати, (пилкою) перепилювати, (ще раз) різати; (землю) нарізувати; (дорогу) перетинати.

ПЕРЕРОБЛЯТИ, (ще раз) робити; (сировину) піддавати переробці /обробці/, обробляти; (природу) змінювати, перетворювати, переінакшувати; (людину) перековувати, перевиховувати; & перероблювати.

ПЕРЕРОДЖУВАТИСЯ, ставати іншим;

(на що) обертатися, перевтілюватися, перетвбрюїїатися; (раптом) змінюватися до невпізнання; (нінащо) ПЕРЕВОДИТИСЯ.

ПЕРЕСАДЖУВАТИ, (деінде) садити, саджати, (людей) садовити; (через паркан)

перевалювати, /голову/ ОК. висувати; (тканину) мед. трансплянтувати.

ПЕРЕСВІДЧУВАТИСЯ, переконуватися, упевнятися, упевнюватися, допевнятися, допевнюватися; (з нст. як або чи) довідуватися, дізнаватися.

ПЕРЕСЕЛЯТИСЯ, перекочовувати, мігрувати, переміщатися; (деінде) селитися, (у межах міста) ПЕРЕБИРАТИСЯ, (з країни)

емігрувати, (до країни) імігрувати. ПЕРЕСЕРДЯ, роздратовання, гнів, гнівання, с. лють.

ПЕРЕСИЛАТИ, слати, посилати, за-, (куди) ви-, (кому) від-, над-, (через кого) передавати.

ПЕРЕСИЛЮВАТИ, переборювати, перемагати, долати, (себе) переламувати, робити зусилля над собою; (голос) заглушати, (бажання) поборювати.

ПЕРЕСИП, д! КОСА; & переспа; ПЕРЕСИПАТИ, перетрушувати, (жартами) перевивати.

ПЕРЕСИЧУВАТИСЯ, /занадто/ насичуватися, просякати вщерть; (чим) набивати оскому.

ПЕРЕСІЧНИЙ, посередній, звичайний, рядовий, сірий; (- величину) сов. середній. ПЕРЕСІЧНО пр., сов. в середньому.

ПЕРЕСКАКУВАТИ, (через що) скакати, перестрибувати, переплигувати, о, перелітати; (- вогонь) перекидатися; (оком) ґіе-

ПЕРЕХІДНИЙ, (люд) перехожий; (- кімнату) прохідний; (етап) переходовий, проміжний, тимчасовий.

ПЕРЕХОВУВАТИ, ховати, приховувати, (втікача) перетримувати; (від дощу) захищати; (у сейфі) зберігати.

ПЕРЕХОДИТИ, (через що) іти, проходити; (убрід) переправлятися; (межу) переступати; (- фронт) перекочуватися; (- настрій) передаватися; (до ворога) ПЕРЕКИДАТИСЯ; (на працю) переноситися, переводитися; (- час) минати, проминати; (перед очима) перебігати; (- опади) припинятися, переставати, /дощі — ще/ випадати; (сподівання) перевершувати; (на інше) переключатися; (на що інше) перетворюватися; (межу) переступати; дк. ПЕРЕЙТИ, (танець)

протанцювати; (на хліб та воду) сісти.

ПЕРЕХОЖИЙ, ЯК ЇМ. ПОДОРОЖНІЙ, д. прохожалий; (на прощу) прочанин; (люд) перехідний.

ПЕРЕХОПЛЮВАТИ, переймати, перестрівати, перепиняти, затримувати; (руку) вхоплювати, хапати, (думку) підхоплювати; (сигнал) ловити, переловлювати; (мову) ПЕРЕБИВАТИ; (стан) обхоплювати; (шнурком) стягати; (горло) стискати; (дух) перетинати, захоплювати, займати; ЖМ. (їжу) перекушувати; (за межу) переступати.

ПЕРЕХРЕСТЯ, (шляхів) перетин, роздоріжжя, розтік, з. розтока, д. розебша, середохрестя; МЕД. соняшне сплетіння.

ПЕРЕХРЕЩУВАТИСЯ, перетинатися, схрещуватися; (- думки) збігатися, накладатися; (хреститися) класти /накладати/ хрест; (- віру) хреститися, вихрещуватися.

ПЕРЕЧІКУВАТИ, вичікувати, пережидати, перечасовувати; док. перегодити. ПЕРЕШКОДА, перепона, бар'єр, о. камінь спотикання, загата, підводне каміння, с. китайська стіна, (в роботі) гальмо, жм. перечіпка, зачіпка, перемішка, р. перегорода, зет. притичина; мн. ПЕРЕШКОДИ, труднощі, утруднення.

ПЕРЕШКОДЖАТИ, заважати, ставати на заваді /переметі, перешкоді, шляху/, стояти на дорозі /поперек дороги/, заступати дорогу /стежку/, кидати колоди під ноги, перетинати /обтинати/ шлях, не давати хо-

ду, підставляти ногу, бути /стояти/ на заваді, ставити /стромляти/ дрючки в колеса, перепиняти дорогу; (щось робити) не давати; З.П. унеможливлювати, гальмувати, не сприяти; п-к -АЮЧИИ, що перешкоджає, здатний /радий/ перешкодити, несприятливий, гальмівний, поставлений на дорозі.

ПЕРИПЕТІЯ /сов. ПЕРИПЕТІЯ/, несподівана пригода /ускладнення/; мн. ПЕРИПЕТІЇ, д! ЗЛИГОДНІ.

ПЕРИФЕРІЙНИЙ, провінційний, далекий від центру, жм. містечковий, сільський.

ПЕРИФЕРІЯ, (- місцевість) провінція;

(далека) глухий закуток, ГЛУШИНА. ПЕРІОД, стадія, фаза; (часу) проміжок, протяг, відтинок; (історії) етап, доба, ера;

(мирний) час, часи; (життя) смуга; ФР.

тривалість /н. період обертання/.

ПЕРІОДИЧНО пр., регулярно, систематично, раз-у-раз, раз-по-раз, раз за разом. ПЕРІЩИТИ, (- дощ) іти, лупити, хлюпати, хлюпотіти, сікти, прати, пороги, хлюскати, хляпати, шкварити; (- сніг) ліпити; (батогом) шмагати, стьобати, хльоскати, бити; (кого) жм. ЧИСТИТИ.

ПЕРЛИ і ПЙРЛА мн., перлини; (оздоба) намисто; од. зб. ПЕРЛИНА, р. перло; П. (землі) окраса; & перлинка.

ПЕРЛИСТИЙ, перлинний, перловий, перластий, перлуватий; (колір) сріблястосі-

рий.

ПЕРМАНЕНТНИЙ, безперервний, вічний, постійний, сталий; (рух) неспинний. ПЕРО, (птаха) пір'їна, пірйна, зб. пір'я;

(писця) р. писало, Г. зап. ручка; (риби) плавець; (цибулі) пагін; (літератора) її. хист, зброя; Т. лопать; & пірце.

ПЕРОН, плятформа, зет. дебаркадер; пі РАМПА.

ПЕРПЕНДИКУЛЯРНИЙ і ПЕРПЕНДИКУЛЯРНО, д! СТОРЧОВИЙ і СТОРЧ.

ПЕРПЕТУУМ-МОБІЛЕ, ВІЧНИЙ дви-

гун.

ПЕРСИК, бросквйна.

ПЕРСОНА, ПЕРСОНАЖ і ПЕРСОНАЛЬНИЙ, д.' ОСОБА і ОСОБИСТИЙ. ПЕРСОНАЛ, (лікарні) штат, особовий склад; (обслуговчий) ОБСЛУГА.

просьбу) настійний, (- потребу) пекучий;

(хто) старанний, ретельний, дбайливий, ревний, запопадливий; (- око) хазяйський; (- вухо) сторожкий, чуйний; & пильновйтий; п! СПОСТЕРЕЖЛИВИЙ.

ПИЛЬНУВАТИ, стерегти, доглядати, охороняти, пантрувати, дивитися в чотири ока; (за ким) стежити, слідкувати, мати на оці; (кого) глядіти, піклуватися /дбати/ про, ходити коло; (ніч) не спати, не дрімати, чатувати, стояти на сторожі, не стуляти очей, ок. неспати.

ПИНДЮЧИТИСЯ, д! БУНДЮЧИТИСЯ.

ПИРІГ, (солодкий) пляцйнда; Г. вареник; Я. здобуток, набуток; & пиріжок. ПИРСКАТИ, (водою) бризкати, порскати, хлюпати; (зо сміху) пирхати; (парою) пихкати; (з пересердя) пхикати. ПИРХАТИ, чмихати; (зо сміху) ПИРСКАТИ; (- коней) форкати; (- машину) фуркотіти.

ПИСАКА, письмак, перодряп; 3. пйсар, канцелярист, писець; (нездалий) письменник, журналіст; графоман.

ПИСАНИЙ, (письмовий) написаний, пописаний, списаний, рукописний; (портрет) мальований; (красень) СОВ. гарний, як намальований.

ПИСАНИНА, (невправна) базгранина, невдалий твір, пі ПИСАННЯ; ЗБ. папери, рукописи, шпаргали, шпаргалля; (дія) писання,базграння.

ПИСАННЯ, пре. зн. писанина; (святе)

письмо; МН. (чиї) твори.

ПИСАР, писець, канцелярист, з. писака. ПИСАТИ, (букви) виводити, виписувати; (невміло) дряпати /як курка лапою/, базграти; (список) укладати; (до реєстру) записувати, заносити; (фахово) бути літератором,

/час до часу/ пописувати; (портрет) малювати.

ПИСЕМНИЙ, (- пам'ятку) писаний, написаний; (стіл) письмовий; (стиль) книжний.

ЛИСК, пискнява, пискотня, пискотнява, пискання.

ПИСКЛИВИЙ, писклявий, пискучий.

ПИСЬМЕНА, (стародавні) літери, букви, /писемні/ знаки; (китайські) гієрогліфи. ПИСЬМЕННИЙ, грамотний, освічений, с. високоосвічений, зет. едукований.

ПИСЬМЕННИК, літератор, майстер слова, працівник пера, зет. письмак, письмовець, зн. писака; (прози) повістяр, прозаїк,

(поезій) поет, (фантазій) фантаст; (визнаний) клясик; (нездалий) графоман; (даного твору) АВТОР.

ПИСЬМЕННІСТЬ, грамотність, Р. письменство; (система букв) писемність, грамота, жм. азбука.

ПИСЬМЕНСТВО, письменництво, література, словесність, літературна творчість; Р. ПИСЬМЕННІСТЬ; ід. КРАСНЕ ПИСЬМЕНСТВО, белетристика, сов. художня література.

ПИСЬМб, (система букв) писемність, грамота, зет. ПИСЬМЕННІСТЬ; (ідеографічне) клинопис; (реалістичне) стиль, манера; (святе) писання; Р. почерк.

ПИСЬМОВИЙ, написаний, ПИСАНИЙ; (стіл) писемний; (папір) писальний, для письма, г. до писання.

ПИТАННЯ, запитання, (до уряду) запит; (складне) проблема, справа; & питаннячко. ПИТАТИ, запитувати, ставити питання; (кого) допитуватися у; (всіх) розпитувати, с. питати стрічного й поперечного; (дозволу) ІД. питатися; (звіту) вимагати, (праці) напитувати; (поради) просити, шукати, удаватися за; (в суді) допитувати ПИТВО, НАПІЙ, пиття; «! ТРУНОК.

ПИТИ, випивати, (повагом) попивати,

(могорич) запивати, (жадібно) дудлити, хаіуктати, (поволі) тягти, цмулити, цідити; (кров) смоктати; (горілку) полоскатися у чому, підхмелятися чим, с. пити безбщадно /запоєм, без просипу/, заливати пельку, ІД. ПИЯЧИТИ; (на похмілля) похмелятися; & дит. питки, питоньки.

ПИТОМИЙ, рідний; (- рису) характерний, ПРИТАМАННИЙ; & питоменний. ПИТТЯ, ПИТВО; (дія) випивання, ПИЯТИКА.

ПИТУЩИЙ, ЯКІМ. ПИЯК, пияка, п'яниця, р. питець, жл{. заливаха, ПИХА, пихатість, гонор, чванство, р. ви-

пихАтий

сокодумство; (матері) гордість; ФР. зарозумілість, самовпевненість, самолюбство, погорда; (напускна) бундючність, б. з. принда; (шик) помпезність, урочистість, жм. помпа; (дія) пишання.

288

смикувати, шморгати, флк. мед-горілку/мед- виио/пити.

ПІВГОЛОСОМ пр., півголосно, напівголосно; стиха, пошепки.

п і в д е н н и й, полудневий, полудній,

ПИХАТИЙ, ГОНОРИСТИЙ, БУНДЮЧНИЙ, ЗАРОЗУМІЛИЙ, пановйтий, чванливий, високодумний і пох. від ПИХА; (вираз обличчя) зверхній; & пихлйвий, пиховитий, пихуватий.

ПИШАТИСЯ, величатися, гордувати, високо літати /нестися/, гонорувати, вдаватися в пиху, сповнюватися гордощів, жм. заноситися, задирати носа, дерти кирпу, д.

фудулитися; (як попівна в гостях) БУНДЮЧИТИСЯ; (силою) красуватися; (буйно) рости, квітнути, розцвітати, процвітати, буяти, с. буйним цвітом процвітати.

ПИШНИЙ, (сад) буйний, (- зелень) рясний, густолистий, (- роги) крислатий; (волос) густий, (- вовну) пухнастий, (пиріг)

пухкий, м'який; (тілом) повний, ситий, натоптаний, вгодований; (- вроду) розкішний;

(- картину) величний; (- веселку) БАРВИСТИЙ; (- слова)ПИШНОМОВНИЙ, бундючний; (- свято) бучний, урочистий, помпезний; (край) багатий; (одяг) парадний, святковий, шикарний, чепурний, ошатний; (дар) коштовний, цінний; (розвиток) могутній, рясногранний.

ПИШНОМОВНИЙ, (трактат) багатослівний; (- слова) високомовний, помпезний, ПИШНИЙ.

ПИШНОТА, пишність, розкіш; барвистість; ошатність; урочистість, помпезність, жм. помпа; велич, могуття, багатство; дш. ПИШНОТИ, красоти.

ПИЩАЛЬ, див. РУШНИЦЯ.

ПИЩАТИ, пискати, пискотіти, с. верещати; Я. квилити, скиглити, Р. ремствувати.

ПИЯК, пияка, п'яниця, заливйха, ВИПИВАКА, питець, як ім. питущий, о. не-ми- най-корчма; п! АЛЬКОГОЛІК.

ПИЯТИКА, пияцтво, випивання, пиття. ПИЯЧИТИ, пйти-гуляти, ПИТИ, заливати очі /пельку/, заливати за комір, не розлучатися з чаркою, заглядати в чарку, тинятися по шинках, киснути в горілці, ев. пере-

(час о 12 г. дня — ще) полуденний; (вітер) з

півдня, б. з. низовий; (клімат) теплий. ПІВДЕНЬ, полудень, середина дня, 12 година дня, як ім. полуднє; (сторона світу) мор. зюйд, ЖМ. теплі сторони /краї/.

ПІВЕНЬ, когут, кокош, (кастрований)

каплун, з. кур; (на даху) флюгер; (хто) ЗАДЕРІЙ; & півник.

ПІВКОЛО, півкружало, дуга, півдуга, півдужжя.

ШВ-НА-ШВ, навпіл, пополовині, (з чим) наполовину; (ділити) надвоє.

ПІВНІЧ, 12 година ночі; ФР. ніч /«. глупа північ/; (сторона світу) мор. норд, ЖМ. холодні сторони /краї/; (Далека) ІД. Арктика.

П І В Н І Ч Н И Й , (час) ОПІВНІЧНИЙ; (вітер) з

півночі, б. з. горішній; (клімат) холодний,

п і в с о н н и й , напівсонний, о. з непро-

дертими очима.

ПІВТЕМРЯВА, напівтемрява, напівморок, (вечірня) сутінок, сутінь, присмерк. ПІГМЕЙ, д! КАРЛИК; (хто) нікчема. ПІГМЕНТ, забарвлення, барвник. ШҐУЛКА, ді ТАБЛЕТКА.

ПІДБАДЬОРЮВАТИ, бадьорити, осмїлювати, заохочувати, додавати охоти /енергії/, підносити дух, підтримувати на дусі; (коня) підганяти; п-к -ЮЮЧИИ, що підбадьорює, здатний підбадьорити, підбадьорливий, бадьорущий, бадьористий, для бадьбрости.

ПІДБИВАТИ, (зі споду) прибивати; (одяг)

підшивати /підбій/; (подушку) перебивати; (куряву) збивйти, здіймати; (на що) ПІДБУРЮВАТИ; (на свій бік) схиляти; (птаха) підстрелювати; П. знесилювати; (під свою руку) підкоряти; (балянс) підсумовувати; ід. ПІДБИВАТИ КЛИНЦІ, залицятися ПІДБИВАТИСЯ, (- сонце) ПІДІЙМАТИСЯ; (ідучи) стомлюватися, знесилюватися, натруджувати ноги; (з віком) П. старіти/ся/, підтоптуватися; (під кого) підшиватися, лататися.

ПІДБИВКА, див. ПІДКЛАД.

ПІДБИРАТИ, (з землі) підіймати, збирати, визбирувати, брати; (покинуте) підхоплювати; (віжки) підтягати, натягати; (ноги) ПІДГОРТАТИ; (слова) ДОБИРАТИ.

ПІДБИРАТИСЯ, підкрадатися, крастися; (за якістю) добиратися; (під тон) приладжуватися, підстроюватися, пристосовуватися.

ПІДБИТТЯ, підбивання; (країни) 77. підкорення.

ПІДБІГАТИ, надбігати, наближатися; (за кіш) бігти; (слізьми) опливати.

ПІДБІР, (кадрів) добір, добирання, підбирання; ми. ШДБбРИ, обцаси, закаблуки. ПІДБРЕХАЧ, ді БРЕХУН, ПІДСПІВУВАЧ.

ПІДБУРЮВАТИ, підбивати, підмовляти, під'юджувати, підштрикувати, иіддрбчувати, підцьковувати, підструнчувати, наущати, р. юдити, г. підбехтувати; (на що) спонукувати, штовхати, схиляти до, (заохочувати) додавати /піддавати/ охоти /вогню, жару/, підохочувати; (бунтувати) баламутити; (проти) настроювати; (кого) збуджувати, розпалювати; п-к -ЮЮЧИЙ, що підбурюс, готовий підбурити, підбурювач, пІдбехтувач, підбурговальний, підохочувальний.

ПІДБУРЮВАЧ, див. ЗАВОДІЯКА; (з метою штовхнути на щось) провокатор.

ПІДВАЛ, ПИВНИЦЯ; (житло) сутерени; (у газеті) підвальна стаття.

ПІДВАЛИНА, ОСНОВА, ПІДМУРОК; мн. ПІДВАЛИНИ, засади, принципи, база, наріжний камінь.

ПІДВИЩУВАТИ, робити вищим, підіймати /вище/; (ціну) підносити, (платню) збільшувати, набавляти; (вправність) удосконалювати; (на службі) просувати; (у війську

/рангом/)вивищувати.

ПІДВИЩУВАТИСЯ, ставати вищим,

підноситися, підійматися, (- ціни) зростати, іти вгору, (в чиїх очах) виростати; (- шанси) збільшуватися, (- темп) посилюватися; (- добробут) поліпшуватися; (в ціні) ІД. дорожчати.

ПІДВІДДІЛ, підрозділ, підгрупа; пор. ВІДДІЛ, ФІЛІЯ.

ПІДВІШУВАТИ, (злочинця) вішати, /що інше/ чіпляти, підчіплювати, (вирок) Д. відкладати, призатримувати, сов. призупиняти.

П І Д В Л А Д Н И Й , підпорядкований, під-

леглий, підконтрольний; (людині) контрольований /підкорений/ ким', (уярмлений) під'- яремний, підневільний; ЯКІМ, підданий.

ПІДВОДА, див. ХУРА, ВІЗ. ПІДВОДИТИ, (куди) вести, наближати, спрямовувати; (воду) підключати; (на гріх) штовхати, схиляти до; (голову) ПІДІЙМАТИ, (руку) підносити, (на ноги) ставити; (на що) ПІДБУРЮВАТИ; (під критику) піддавати чому; 77. не виправдувати сподівань; зраджувати надії, с. піддурювати, об-; (під манастир) ІД. зводити на слизьке; док.

ПІДВЕСТИ, (- пам'ять) схибити.

ПІДВОДИТИСЯ, (з лави) ВСТАВАТИ,

(навшпиньки) ставати, (протії гніту) повставати; (- рослину) виростати; (над чим) підноситися, підійматися, зводитися.

ПІДВОЗИТИ, (куди) везти, довозити, завозити, привозити.

ПІДВОРІТТЯ, (в будинку) під'їзд.

ПІДГАНЯТИ, КВАПИТИ, наглити, жм. нукати, (пугою) підстьобувати, підбатожувати; (ріст) стимулювати; (деталі) припасовувати, (факти) підтасовувати; & підгонити.

ПІДГИНАТИ, (ноги) підгортати; док.

ПІДІГНУТИ, підібгати.

ПІДГЛЯДАТИ, підзирати, піддивлятися,/), надглядати.

ПІДГОДОВУВАТИ, підживлювати, підхарчовувати; п-к ШДГОДОВЧИИ, підживлювальний.

ПІДГОЛІВ'Я, (річ) підголовач, прйголовач; (місце) узголів'я, фр. голови /н. класти в голови/.

ШДГбРЛЯ, підгбрлина, підшийок, сов. підгруддя, (у бика) воло. ШДГОРОДЯНИН, передміщух, кн. передміщанин.

ПІДГОРТАТИ, (волос) підбирати, підбивати, опоряджати; (картоплю) огортати; (лопатою) підгрібати; (ноги) ПІДГИНАТИ; (хвоста) попускати; & підгортувати.

ПІДГОТОВКА, /при/готування, лаштування, ок. підготівля, (кадрів) вишкіл.

підпорядковувати, ід. брати в шори, жм. підхиляти /підвертати/ під себе. ПІДКОРЯТИСЯ, коритися, виявляти покору, підпорядковуватися, слухатися, ід. танцювати під чиюсь дудку, підставляти шию під ярмо; (обставинам) пливти за течією /водою/.

ПІДКРАДАТИСЯ, крастися, підбиратися, скрадатися; (- зиму) наближатися, наставати, надходити.

ПІДКРЕСЛЮВАТИ, (у викладі) П, наголошувати, акцентувати, робити акцент /наголос/, виділяти, вирізняти, ставити крапку над «і», з. ясувати; (зневагу) виявляти; (риси) увиразнювати, відтіняти.

ПІДКРІПЛЮВАТИ, (їжею) підживляти, (засобами) підсилювати, посилювати; (сили) покріпляти, підкріпляти; (ділом) підтверджувати, підпирати; n-к -ЮЮЧИИ, покріпнйй, покріпущий, підкріпливий, фр. підтримковий, додатковий, підсильний, для підкріплення.

ПІДКУПЛЯТИ, підкуповувати; (кого) підплачувати /ПІДМАЗУВАТИ/ кому.

ПІДКУШУВАТИ, д! ПІДШТРИКУВАТИ.

ПІДЛАБУЗНИК, підлабуза, підлиза, підлизник, підлизень, підлизуй, підшивайло, забігайло, зн. підніжок, вул. підчйхвіст, (тонкий) ПІДЛЕСНИК; (жінка) підлизуха.

ПІДЛАБУЗНЮВАТИСЯ, див. ПІДЛЕЩУВАТИСЯ.

ПІДЛАТАТИСЯ док.,д. приматкобожитися і всі п. ф. від ЛАТАТИСЯ, ПІДЛЕЩУВАТИСЯ.

ПІДЛАЩУВАТИСЯ, підмазуватися, лащитися, стелитися листом; ПІДЛЕЩУВАТИСЯ.г ПІДЛЕВА, підлива, поливка, підливка, соус, г. сос.

ПІДЛЕГЛИЙ, підпорядкований, підвладний, ж. підкаблучний, іс. підручний, с. під'я- ремний, уярмлений, сов. підневільний.

П І Д Л Е С Л И В И Й , улесливий, облесливий, підлесний, ЛЕСТИВИЙ; (голос) підла-

зистий.

ПІДЛЕСНИК, облесник, ЛЕСТУН, ПІДЛАБУЗНИК,г.підхлібник.

ПІДЛЕЩУВАТИСЯ, підлабузнювати-

ся, підлизуватися, піддобрюватися, підсипатися, підсватуватися, р. примилятися, д. підлипати, ід. звиватися в'юном, світити в очі, жм. під'їздити, підкочуватися, ЛАТАТИСЯ, (- жінок) підгортатися: (запобігати)

гнути коліна, лизати руки /халяви/; (лащитися) ПІДЛАЩУВАТИСЯ. ПІДЛИВАТИ, доливати; (рослини) поливати; Р. підмочувати.

ПІДЛИЙ, (непорядний) безчесний, ниций, мерзенний, низький; (вчинок) негідний, ганебний, підлотний; (намір) підступний, злочинний; ЛАЙ. падлючий, паскудний.

ПІДЛІТОК, півпарубок, підпарубок, парубчак, ур. отрок, р. виросток, жн. піддівок. ПІДЛОГА, (з дощок) б. з. поміст, (паркетна) паркет, (глиняна) долівка, діл.

ПІДЛОЖНИЦЯ, сов. наложниця, (в гаремі) одаліска; пор. ПОВІЯ.

ПІДЛОТА, підлість, безчестя, мерзота; пор. ПІДЛИЙ.

ПІДЛЯГАТИ, (залежати) підкорятися, підпорядковуватися; (суду) підпадати під.

ПІДМАЗУВАТИ, (мастю) підмащувати, підмаслювати, шмарувати; (хабарем) підкупляти, підмогоричувати, підплачувати, підсипати, (чим іншим) піддобрювати; (хату) підбілювати, (щоки) підмальовувати, підфарбовувати; (брови) підводити.

ПІДМАЛЬОВАНИЙ, підфарбований, підмазаний; (образ) підкрашений, прикрашений.

ПІДМАЛЬОВУВАТИ, підфарбовувати, фарбувати, ПІДМАЗУВАТИ, (правду) підкрашувати.

ПІДМАНЮВАТИ, див. ПІДДУРЮВАТИ, СПОКУШАТИ.

ПІДМАЩУВАТИ, див. ПІДМАЗУВАТИ.

ПІДМИВАТИ, (зісподу) мити; (берег) розмивати, П. руйнувати; НЕОС. СОВ. кортіти, поривати, тягнути, шпигати, муляти, пекти під п'яти.

ПІДМОВЛЯТИ, підохочувати, умовляти, підцьковувати, ПІДБУРЮВАТИ, закликати до.

ПІДМОЛОДЖУВАТИ/СЯ/, молодитися/, робйти/ся/ молодим, (пиво) підсолоджувати/ся/.

ШДМбГА, див. ДОПОМОГА; д. підсо-

хи/; (під кого) підкопуватися, копйти яму /капостити, підсувати свиню/ кому.

П І Д Р И В Н И Й , ШКІДНИЦЬКИЙ, диверсій-

ний, саботажницький.

0ІДРЇЗУВАТИ, підтинати, надрізувати, об-, з-, різати, сов. підрізати, (поли) вкорочувати, (волос) підстригати; дк. ПІДРІЗАТИ, Ф- підчикрижити; (крила) ІД. приборкати.

ПІДРОБКА, (річ) фалшйвка, імітація, фальсифікація, ф, липа, шахер-махер, (щось підсунуте) підміна, ок. підсув; (дія) підробляння, підроблення, фалшування.

ПІДРОБЛЕНИЙ, несправжній, ненатуральний, штучний; (підкладений) підсунутий, підмінний, підкладний; (пашпорт) фал- шивий, фалшований; (доказ) фальсифікований,спартолений.

ПІДРОБЛЯТИ, (гроші) фалшувати; (на стороні) підзаробляти; & підроблювати. ПІДРОЗДІЛ, (військ) частина, одиниця;

(адміністративний) ланка, підвідділ; (статті закону) параграф.

ПІДРОСТАТИ, виростати, рости, зростати; (розумом) доростати свого розуму; (мужніти) доростати /доходити/ літ, жм. підхоплюватися, сов. дорослішати.

ПІДРУЧНИЙ, ЯК ЇМ. помічник, пре. зн.

поплічник, р. підручник; (коваль) ок. спома- гавчий, сов. підсобний; (матеріял) ПІК. навчальний, допоміжний; (кінь) орчиковий, підпряжний; ІСТ. підлеглий; пор. ПОМІЧНИЙ.

ПІДРЯД пр., поспіль, без перебору; послідовно, по черзі, по порядку; (кілька днів) без перерви; (з ппр. сл. усе) усе без винятку, геть чисто все.

ПІДРЯДНИЙ, (- організацію) підпорядкований, низовий, сов. нижчестоящий, ПІДСВІДОМИЙ, (процес) інстинктивний, не усвідомлений; поет, недосвідомий.

ПІДСВІЧНИК, у, ставнйк, (на кілька свічок) канделябр.

ПІДСИЛЮВАЛЬНИЙ, покріпнйй, <ж. покртущии^ідпирущий

ПІДСИХАТИ, сохнути, протряхати, (- рослини) прив'ядати; п-к -АЮЧИЙ, що підсиха, підсушуваний, щораз сухіший, покинутий підсихати, майже підсохлий.

ПІДСКАКУВАТИ, підстрибувати, підплигувати, (з місця) підхоплюватися; (на вибоях) підлітати; (- ціни) підвищуватися, підноситися, рости; (до кого) прискакувати, скакати; док. ШДСКбЧИТИ, (- гарячу пору) П. надійти, настати.

ПІДСКОКОМ пр., підстрибом, підстрибцем, підскакуючи, підстрибуючи, ЇЇ ПІДСКО-

КИ.

ПІДСЛІПИЙ, підсліпуватий, сліпуватий; (- світло) тьмяний, неяскравий. ПІДСЛУХУВАТИ, підслуховувати, підслухати, ходити на підслухи; П. шпигувати; п-к -УЮЧИИ, шо підслухує, звиклий підслухувати, (апарат) иідслухбвий, для підслухів.

ПІДСМЇЮВАТИ, підсміхатися, підсміхуватися, посмішкувати/ся/, зап. підсміюватися; див. ще КЕПКУВАТИ.

П І Д С О Б Н И Й зап., ДОПОМІЖНИЙ, підруч-

ний, ок. спомагавчий.

ПІДСОЛОДЖУВАТИ, солодити, засолоджувати; (пиво) підмолоджувати. ШДСбННЯ, клімат; СОВ. осоння.

ПІДСПІВУВАТИ, (хорові) підтягати;

(кому) 17. ПОТУРАТИ, підтакувати, притакувати, (в розмові) підпрягатися до кого.

ПІДСПІВУВАЧ і ПІДСПІВАЧ, (у хорі)

підголосок; П. підтакачка, підбрехач, підтакувач.

ПІДСТАВА, (під що) підставка; П. причина, привід, резон, претекст, мотив; ФР. заміна, підміна /н. узяв його на підставу/.

ПІДСТАВЛЯТИ, (під що) ставити; (до чого) приставляти; (кигиеню) наставляти: (голову) ІД. наражатися на небезпеку /ризик/.

ПІДСТАРКУВАТИЙ, літній, немолодий, у літах, пристаркуватий, ф. підтоптаний, д. доходжалий, підстарий.

ШДСТАРШИНА,' підофіцер, сов. молодший командир.

ПІДСТЕЛЯТИ, (під що) стелити, класти; & підстилати.

ПІДСТЕРІГАТИ, див. ЧИГАТИ.

ПІДСТІЛКА, підстилка, підклад, підкладка.

ПІДСТРИБУВАТИ, д! ПІДСКАКУВАТИ.

ПІДСТРИГАТИ, СТРИГТИ, ПІДРІЗУВАТИ, (кущі) підчикувати.

ШДСТРЇЛЮВАТИ, (літак) підбивати;

(дичину) ранити.

ПІДСТУП, підступність, підступництво, хитрощі, лукавство; мн. ПІДСТУПИ, інтриги, каверзи, підкопи; (до міста) СОВ. підходи.

ПІДСТУПАТИ, підходити, наближатися, підступатися; (- час) наставати; (до чого) /роз/починати що, (до кого) звертатися; (до горла) підкочуватися, тиснутися.

ПІДСТУПНИЙ, хитрий, лукавий, віроломний, криводушний, єхидний; (плян) демонічний, диявольський; пі ЗРАДЛИВИЙ.

ПІДСУДОК, соє. засідатель.

ШДСУМбВУВАТИ, підбивати балянс /підсумок/, підводити підсумки; П. узагальнювати, робити висновки /підсумки/.

ПІДСУМОК, МАТ. сума; (діячьности)

наслідок, результат, ур. АПОТЕОЗА.

ПІДТАСОВУВАТИ, (факти) підганяти, . пристосовувати, препарувати, викривляти, перекручувати.

ПІДТВЕРДЖУВАТИ, потверджувати, стверджувати; (фактом) підпирати; (ділом) ПІДКРПЛЮВАТИ; (істину) засвідчувати, свідчити про; (документом) дк. задокументувати.

ПІДТИНАТИ, ПІДРІЗУВАТИ, підрубувати, підсікати, (косою) підкошувати; (вуса) вкорочувати; (сили) підривати, (кого) виснажувати, нищити.

ШДТбПТАНИЙ, (горем) побитий, замучений; (чобіт) зношений; (хто) ПІДСТАРКУВАТИЙ.

ПІДТРИМКА, (у біді) підпертя, підпора, д. піддержка; (грішми) ДОПОМОГА, (чим іншим) сприяння; пі ПРОТЕКЦІЯ.

ПІДТРИМУВАТИ, (що) підпирати, д.

піддержувати; (кого) бути на боці, держати руку чию, тягти руку за ким, сприяти /підставляти плече/ кому, (ідеї) поділяти, соліда-

ризуватися з; (грішми) ДОПОМАГАТИ, субсидіювати, фінансувати; (вогонь) зберігати, доглядати, утримувати; (порядок) тримати;

(таємно) стояти за спиною; (знайомство) ІД. водити хліб та сіль; п-к -УЮЧИИ, що підтримує, радий /покликаний/ підтримати, підтрймувач, підтримкбвий, підтрймувальний, для підтримки.

ПІДТЮПЦЕМ пр, тюпцем, тюпки; (- коней) труськом; пар. БІГМА.

ПІДТЯГАТИ, (до чого) тягнути; (вгору)

підіймати, (пояс) затягати, (струну) натягати, (війська) стягати; (співцю) підспівувати; (учня) підучувати, репетирувати ПІДУПАДАТИ, (- рід) занепадати, не розвиватися, переводитися; (- здоров'я) гіршати, погіршуватися; (на ami) спадати, ІД. знесилюватися; (- настрій) псуватися; (- пеш'ять) притуплятися; (на дусі) сов. падати чим. ШДУПАЛИЙ, занепалий, ослаблий, заниділий, охлялий, змиршавілий, знесилений, зачучверілий, зачучвірений, о. спорохнявілий; (край) збіднілий, зубожілий; (рід) здрібнілий.

ПІДХІД, (до людей) ключ, ставлення, уміння поводитися з ким; (до чого) погляд на що; (класовий) критерій, (індивідуальний)

мірка; мн. ПІДХбДИ, див. ПІДСТУПИ.

П І Д Х М А Р Н И Й , піднебесний; (еиеочтний) захмарний, ТІ. недосяжний. ПІДХОДИТИ, наближатися, надходити; (- поїзд) прибувати; (до чого) ставитися; (до кого) підступати, приступати; (- пору) наставати; (кому) лйчити, пасувати, відповідати, приставати; (до теми) вписуватися у; (- ключ) приходитися, годитися; (під смак) Р. підроблятися; (- тісто) підійматися. ПІДХОЖИЙ, придатний, сов. підходящий, підходященький; (- людей) відповідний; (нас) слушний; (пост) вигідний, прийнятний, можливий.

ПІДХОПЛЮВАТИ, (руками) хапати, брати; (на лету) ловити; (з собою) прихоплювати; (пісню) продовжувати, (поний — ще) наслідувати, копіювати; (хворобу) дста-

вати, док. ПІДХОПИТИ, спіймати.

ПІДШТАНКИ, підштаники, кальсони, як їм. спідні.

ПІДШТОВХУВАТИ, підпихати, попи

сов. плачучий; (день) сльотавий, дощовий; П. Р. тужливий, скорботний, жалісний. ПЛАКСІЙ, плакса, рюма, рюмса, тонкослізка, рева, нюня, плаксун, ід. мішок сліз.

ПЛАСКИЙ і ПЛбСКИЙ, плескатий, плесковатий, плисковатий, пласкуватий; (як дошка) рівний, (від тиску) сплющений; (жарт) СОВ. БАНАЛЬНИЙ, заяложений, утертий.

ПЛАСТ, див. ШАР.

ПЛАСТИКА, ліплення, різьбярство, скульптура; (рухів) гармонійність, Грація, узгодженість; (образів) виразність, рельєфність.

ПЛАСТИЧНИЙ, (виріб) ліплений, різьблений, тятий, литий; (образ) виразний, рельєфний; (рух) граціозний, ПЛАВКИЙ, гармонійний, ГНУЧКИЙ; (- масу) не ламкий.

ПЛАСТОВЕЦЬ, (снігу) пластовень, пластовйк; мн. ПЛАСТІВЦІ, клапті, (снігу) платкй.

ПЛАСТУВАТИ, (рибу) потрошити, розчиняти; пі ПЛАЗУВАТИ.

ПЛАСТУН, див. РОЗВІДНИК.

ПЛАТА, (грішми) платня, винагорода, (митцям) гонорар, (не грішми) віддяка, нагорода, ур. мзда; (підплата) хабар; (за морський вантаж) фрахт; П. (помста) розплата, відплата; (дія) платіж, виплата, сплата.

ПЛАТИТИ, (за що) винагороджувати, оплачувати іцо, (за крам) розплачуватися, розраховуватися, (борг) сплачувати, виплачувати, (за добро) віддячувати, (за зло) відплачувати, давати здачі, метатися; (хабарі) д\ ПІДМАЗУВАТИ.

ПЛАТІВКА, (звукозапису) сов. пластинка, г. плита.

ПЛАТІЖ, виплата, сплата, ПЛАТА, фр. розрахунок, оплата; (частка боргу) г. рата. ПЛАТНИЙ, не безплатний /безкоштовний/, за гроші /плату/; (робітник) плачений, оплачуваний, найнятий.

ПЛАТНЯ, (заробітна) зарплатня, зарплата, (урядовця) сов. оклад, (за вислугу) пенсія, (митцям) гонорар, (студентам) стипендія;

пор. ПЛАТА.

ПЛАХТА, СПІДНИЦЯ, зн. плахтйна; (на стіні) килим, (на ліжку) покривало.

ПЛАЧ, ридання і п. ф. від ПЛАКАТИ, (над мерцем) голосіння, тужіння. ПЛАЧЛИВИЙ, д! ПЛАКСИВИЙ; (спів) жалісний, плакучий, з плачем,/?, плачний. ПЛАЩ, (безрукавий) накидка, (довгий)

мантія, (льокая) ліврея, б. з. Ліберія; Г. пальто; & плащйна.

ПЛЕБЕЙ, ПЛЕБЕЙСЬКИЙ і ПЛЕБС,

д! від. ХАМ, ХАМСЬКИЙ і ГОЛОТА. ПЛЕВРИТ мед., запалення плеври, у. олегниця.

ПЛЕКАТИ, викохувати, кохати, вирощувати, ростити, виховувати, культивувати, зет. леліяти; (дитину) пестити, пестувати; (надії) живити, гріти, снувати, пестити в серці, тішитися /тішити себе/ чим.

ПЛЕМІННИЙ, див. ПОРОДИСТИЙ.

ПЛЕМІННИК і ПЛЕМІННИЦЯ, див.

НЕБІЖ і НЕБОГА.

ПЛЕМ'Я, рід, до коліно, суч. народність;

(суче) лап. кодло; ЗСТ. рідня, родичі, діти, покоління.

ПЛЕНТАТИСЯ, (рухатися поволі) тарганитися, плуганитися; (у хвості) плестися, волоктися, тягтися, п! ДИБАТИ; (десь) блукати; (за ким) іти слідом.

ПЛЕНУМ, див. ЗБОРИ.

ПЛЕСКАТИ, (- воду) хлюпати, плюскати, хлюпотати; (водою) бризкати, порскати, хлюпатися, /об що/ битися, плескотати /-іти/. плюскотати; (- прапор) лопотіти; (молотом) ляскати, (в долоні — ще) бити /док. ударити/, ІД. апл/ь/одувати; (хліб) випліскувати; (язиком) ляпати, молоти, клепати, (на кого) наговорювати.

ПЛЕСКАТИЙ, див. ПЛАСКИЙ.

ПЛЕСКАТИСЯ, (об що) битися, плескати; (у воді) хлюпатися, плюскатися, брьохатися, хлюпостатися, талапатися; (водою) БРИЗКАТИСЯ; (- прапор) лопотіти.

ПЛЕСКІТ, хлюпіт, плюскіт, хлюпання, плюскання, хлюпанйна, ок. плеск, плюск; (прапорів) лопотіння, (долонь) плескання, ляскання.

ПЛЕСО, (водне) гладінь, поверхня, площина, площа, ДЗЕРКАЛО.

ПЛЕСТИ, сплітати, виплітати, переплітати, (мережу) в'язати; (язиком) ПЛЕСКАТИ,

ід. плести сухого дуба; (інтриги) снувати,

(плітки — ще) ширити; док. НАПЛИСТИ,

наговорити сім мішків гречаної вовни. ПЛЕСТИСЯ, див, ПЛЕНТАТИСЯ. ПЛЕТЕНИЦЯ, вінок, гірлянда; (думок) плетиво, (предметів) низка, ряд, гирилйця. ПЛЕТИВО, сплетіння, переплетення, ПЛЕТЕНИЦЯ, мішанина, плутанина; (інтриг) павутиння; (ажурне) мереживо; (дія) плетіння, плетення.

ПЛЕЧЕ, р. рамено, г. рам'я; (в терезах) важіль, (семафора) рука; ми. ПЛ£ЧІ, дит.

ґоргбші; & плічко, мн. плечйці. ПЛЕЧИСТИЙ, плечастий, широкоплечий, о. кремезний, широкий у плечах. ПЛЕЯДА, низка; (вчених) когорта, п. сузІр'я, (імен) галерія /галерея/; пі ХОР. ПЛИВТИ, плисти, плинути; (в небі) летіти, (небом) котйти/ся/; (- хмари) снувати/ся/; (- запах) линути; (- час) текти, бігти, збігати, спливати, минати; (як пава) Я Іти; (- юрбу) пливти плавом, валити валом; (по тілу) розтікатися, розпливатися; (перед очима) перебігати, (в очах) крутитися, обертатися.

ПЛИВУЧИЙ, плавучий; (- воду) текучий, біжучий; (ґрунт) пливкий; (- пісню) тягучий, плавкий.

ПЛИН, (часу) біг, лет, з. плив; (подій) перебіг, хід, тяг; (води) течія, потік; (машин) рух; (життя) колесо; (дія) збігання, спливання; Г. Р. рідина.

ПЛИННИЙ, рідкий, текучий, рухомий; Я минущий, с. скороминущий, швидкоплинний; Я. мінливий, непостійний; (- мелодію) пливучий, плавний.

ПЛИТА, (каменю) плаха, брила; (могильна) нагробок; (кухенна) ПІЧ; (звукова) Г.

ПЛАТІВКА; & плитка.

ПЛІВКА, оболонка, пліва; (фото-) стрічка, тасьма; (на молоці) шкурка, кожушок. ПЛІД, (дерев) овоч, (кущів) ягода; (утробний) зародок, ембріон; (зусиль) П. наслідок, результат, підсумок, г. вислід; (праці) доробок; (фантазії) ВИТВІР; 3. рід, родина, рідня, нащадки, вул. кодло; ФР. розплід /я. на плід = на розплід/.

ПЛІДНИЙ, плодібчий, плідливий, сов. плодовитий, (- свиню) поросливий, (грунт)

родючий, (сад) плодоносний; (- працю) плодотворний, продуктивний, дійовий. ПЛІСНЯВА, цвіль; & плісня, пліснявина, пліснявка, д. плісень.

ПЛІСНЯВИЙ, цвілий, зацвілий, запліснявілий; (- життя) рутинний, мертвотний. ПЛІСНЯВІТИ, цвісти, зацвітати; Я занепадати.

ПЛІТ, ОГОРОЖА, (з острішком) остріг; & опліт, опліток; (на сплав лісу) дараба. ПЛІТКА, поговір, обмова; мн. ПЛІТКИ, пересуди, язичення; пор. ПОГОЛОСКА. ПЛІТКАР, плетун, плетій, обмовник, фабрикант пліток; пор. НАКЛЕПНИК.

ПЛІТКАРСЬКИЙ, обмовний.

ПЛІЧ-О-ПЛІЧ пр., впритул, щільно, поруч, рука в руку; (одностайно) плече-в-ґше- че, солідарно.

ПЛІШИВИЙ, лисий, голомозий, гйрявий. ПЛОДИТИ, породжувати, родити, народжувати, виплоджувати; множити, розмножувати.

ПЛОДЮЧИЙ, (рід) ПЛІДНИЙ; (сад)

урожайний; (грунт) родючий.

ПЛОСКИЙ, див. ПЛАСКИЙ. ПЛОТСЬКИЙ, тілесний, фізіологічний; (- любов) почуттєвий, не платонічний; (інтерес) матеріальний, земний, не духов/н/ий; & б. з. плотянйй.

ПЛОТЬ, тіло, ЗСТ. м'ясо; (антипод духу)

фізіологія, емоційність, чуттєвість. ПЛОХИЙ, (- вдачу) боязкий, несміливий, нерішучий, смирний, тихий, сумирний, СОРОМ'ЯЗЛИВИЙ; Р. поганий.

ПЛОЩА, (землі) ділянка, поверхня; (озера) плесо; (у місті) майдан; (на муштру)

пляц; (базарна) ІД. базарище, торг, торжище; (кола) мат. квадратура.

ПЛОЩИНА, рівнина; (озера) плесо, (похила) поверхня; 77. сфера, галузь, коло.

ПЛУГ, див. РАЛО.

ПЛУГАР, орач, ур. оратай, ратай; Я. СЕЛЯНИН, хлібороб, гречкосій; & плугатар. ПЛУТАНИЙ, заплутаний, переплутаний; (зміст) суперечливий, туманний, неясний, нечіткий; (крок) нетвердий, непевний.

ПЛУТАНИНА, (стежок) плетиво, (в го-

лові) безладдя, каша, мішанина; (дія) плутання; & плутня, плутанка, плутаниця. ПЛУТАТИ, сплутувати, за-, пере-, (слова) змішувати; (у висновках) плутатися, помилятися, збиватися; (на допиті) крутити, викручуватися; (кого) збивати з пантелйку, вводити в оману, дезорієнтувати, забивати баки кому; ЖМ. блукати.

ПЛУТАТИСЯ, сплутуватися, заплутуватися; (- стежки) кривуляти, звиватися, гадючитися; (- язик) заплітатися, (- думки) переплутуватися; (у здогадах) помилятися, збиватися, губитися; ЖМ. никати, вештатися, (заблукавши) блукати,

ПЛУТНЯ, ПЛУТЯГА, ПЛУТОКРАТ,

д! від. ШАХРАЙСТВО, ШАХРАЙ і МОЖНОВЛАДЕЦЬ.

ПЛЮВАТИ, спльовувати, випльовувати,

(в душу) напльовувати; (на що) Я. не зважати, не звертати уваги, ЗНЕВАЖАТИ що, сов. чхати.

ПЛЮГАВИЙ, (тип) непоказний, миршавий, с. ГИДКИЙ, підлий; (-річ) мізерний.

ПЛЮГАВСТВО і ПЛЮГАВЕЦЬ, див.

ГИДОТА і ПАСКУДА. ПЛЮНДРУВАТИ, пустошити, спустошувати, руйнувати, нищити; (цінності) псувати, нівечити.

ПЛЮС, знак додавання; Я. перевага, вигода, позитив; (чийсь) заслуга. ПЛЮЩИТИ, (очі) заплющувати, закривати, склепляти, стуляти, сов. змикати; (залізо) розплескувати, розплюстувати, сплющувати, розчавлювати; (як мух) П. давити.

ПЛЯҐІЯТ і ПЛЯЖ/А/, див. від. КРАДІЖКА і БЕРЕГ.

ПЛЯКАТ, (на матерії) транспарант; пі ЛЬОЗУНҐ.

ПЛЯМА, ляпка, цятка, (чорнильна) клякса; (ганебна) тавро; & плямка, плямила. ПЛЯМИСТИЙ, цяткований, (кінь) рябий, в яблуках, (півень) зозулястий; & плямовйтий, плямуватий.

ПЛЯМКАТИ, (ївши) жвакати, жвякати, чвякати, цямкати, прицмокувати, б. з. тевкати; (взуттям) чвохтіти, чвяхкотіти.

П Л Я М У В А Т И , (робити плями) ПЛЯМИ-

ТИ; Я ГАНЬБИТИ, (сваволю) ЗАСУДЖУВАТИ.

ПЛЯН, задум, сов. план; (дому) креслення, рисунок; (дій) програма; (твору) композиція; (далекий) перспектива; ФР. місце /н. на другому пляні/; пі ПРОЄКТ.

ПЛЯНЕР, д! ЛІТАК; & сов. планер. ПЛЯНЕТА, небесне тіло, сов. планета; (мала) астероїд; Я Земля; (щаслива) ДОЛЯ.

ПЛЯНЕТАРНИЙ, плянетний; Я всесвітній; (рух) ТЕХ. обертальний /круг двох осей/.

ПЛЯНОМІРНИЙ, систематичний, послідовний, регулярний, періодичний. ПЛЯНТАТОР, див. ЕКСПЛУАТАТОР; & сов. плантатор.

ПЛЯНУВАТИ, 1. проектувати, програмувати, складати плян, (війну) задумувати; (діяти) мати намір, збиратися; 2. (землю) розплянбвувати, рівняти, вирівнювати, нівелювати; & сов. планувати.

ПЛЯТб, д! РІВНИНА; & св. плато. ПЛЯТФОРМА, майданчик, сов. площадка, (дерев'яна) поміст; (на станції) перон; (низькобортний вагон) вагон-шющадка;

(партії) її. програма; & сов. платформа. ПЛЯЦ, площа, майдан, (для муштри — ще) зет. пляц-парад; & сов. плац.

ПЛЯЦДАРМ, вихідний пункт, стартовий майданчик; (для наступу) п. трамплін, г. відскочня; св. плацдарм.

ПЛЯЦЕНТА, дитяче місце, соє. послід, г. чистило; & сов. плацента.

ПЛЯШКА, (чотиригранна) штоф; (велика) сулія, сов. бутель; (маленька) шкалик, пляшечка; & плящйна; пі ФЛЯКОН.

ПНУТИСЯ і ПОБАЖАННЯ, д! від.

П'ЯСТИСЯ і БАЖАННЯ.

ПОБАЧЕННЯ, (коханих) зустріч, спіткання, кн. рандеву, г. сходини; &р. бачення. ПОБАЧИТИ док., угледіти, уздріти, заздріти, зобачити, спостерегти; (в гостях) зустріти, спіткати, здибати; (кого у кому) відгадати, визнати; (з нст. що) зрозуміти, усвідомити, вйсновити; (горе) зазнати, пережити; ФР. перекопатися /н. ось побачиш!/; (тлк 1 ос.) подумати /н. Побачу!/.

ПОБИВАТИ, бити, розбивати, товкти, вбивати; (градом) вибивати, (ноги) забивати, (ворога) перемагати, (у грі) перевершу-