praktichnij_slovnik_sinonimiv_ukrajinskoji_movi

ворота

ВОРОТА мн., брама, в'їзд, ур. врата; (тріюмфальні) арка; & ворітця, ворітечка. ВОРОХ, купа, кучугура, бурта. ВОРУХЛИВИЙ і ВОРУШКИЙ, д! РУХЛИВИЙ.

ВОРУШИТИ, злегка рухати, жм. ворохобити; (сіно) перегортати, перевертати; (людей) спонукувати до дії, збуджувати; (горе) згадувати, пригадувати.

ВОСКРЕСАТИ, вставати з мертвих, оживати, повертатися до життя; (після краху)

підійматися з попелу /з руш/; (- любов) відроджуватися, відновлюватися; (з хвороби) видужувати; (- природу) прокидатися, пробуджуватися; (у нам 'яті) відновлятися, пригадуватися.

ВОСКРЕШАТИ, оживляти, підіймати з труни /могили/, відроджувати, повертати до життя; (з руїн) підіймати з попелу, відновлювати, відбудовувати; Ті. надихати, підтримувати на дусі; (минуле) пригадувати.

ВОСТАННЄ пр,, наостаинс, наостанці, наостанку, останній раз, останнім разом. ВОЧЕВИДЬ, відкрито, відверто, явно, ід. в очі; (бачити) наяву; & вочевйдьки. ВОЮВАТИ, вести війну; (з ким) підіймати зброю проти кого; (з чим) д! БОРОТИСЯ; (між собою) ворогувати, конфліктувати.

ВОЯЖЕР» у. обходисвіт. подорожній, МАНДРІВЕЦЬ.

ВОЯК, вояка, воїн, бо^ць, СОЛДАТ, армієць, ж. рубака, J. войовнгік, войовйк, іст. дружинник;(найманий)найманець,(піший) піхотинець, (царський) жм, служба, служака, (хоробрий) лицар, витязь; & вояченько; пор. ВІЙСЬКОВИК, СТРІЛЕЦЬ.

ВІЇ... крім наведених тут слів, див. УП...

ВПАМ'ЯТКУ /УПАМ'ЯТКУ/ пр., втямки, утямки, сов. пам'ятно. ВПЕВНЕНИЙ /УПЕВНЕНИЙ/, певний, переконаний; (в собі) самовпевнений, самопевний; (погляд) спокійний, рішучий; (рух)

натренований, звичний.

ВПЕНЬ /УПЕНЬ/ пр., цілком, зовсім, геть чисто, ВЩЕНТ.

ВПЕРЕД/!/ і УПЕРЙД/!/ пр., не назад; (платити) наперед, авансом; ЖМ. надалі, в майбутньому; (раніше) перед тим, спершу,

60

всуміш, вперемішку; впереміж/ку/, навперемінно.

ВПЕРТИЙ /УПЕРТИЙ/, затятий, заклятий, жм. клятий, заклятущий, натуристий, ід. з норовом, не з клоччя, д. огурний; (щодо мети) наполегливий, настирливий; (щодо поступок) непоступливий; (хто) стійкий, твердий, упертюх, мідне чоло /лоб/; (злочинець) запеклий, невиправний; (погляд) невідхильний, пильний; & упертющий.

ВПЕРШЕ /УПЕРШЕ/«p., у перший раз, упсрве, р. впервину; (бачили) ніколи досі не.

ВПЛИВ, дія, діяння, сил. тиск; У ФР. авторитет, вага /н. ужити свій вплив/.

ВПЛИВАТИ /УПЛИВАТИ/, 1. /док. УПЛИСТИ, УПЛИВТИ/, (-річку) вливатися; 2. /док. ВПЛИНУТИ/, мати /справляти/ вплив, діяти, з. ділати; (шкідливо) відбиватися.

ВПОДбБА /УПОДОБА/, симпатія; приємність, задоволення; УФР. смак.

ВПОДбБАТИ /УПОДбБАТИ/, засимпатизувати, сил. покохати, закохатися у; (місце) нагледіти.

ВПОРОЖНІ /УПОРОЖНІ/, пр. порожняком, без вантажу.

ВПбРУ /УПбРУ/ир., вчасно, своєчасно, вчас, саме враз.

ВПРАВЛЯТИСЯ, тренуватися, практикуватися, удосконалюватися, набивати ру-

КУ-

ВПРАВНИЙ, умілий, майстровитий, майстерний; (вояк) вишколений, натренований, вимуштрований; (рух) спритний, зграбний, меткий.

ВПРИПУСТ /УПРИПУСТ/ tip., досхочу, уволю, жм. скільки влізе, кн. без обмеження.

ВПРИТУЛ, щільно, тісно, один біли одного, чоло-в-чоло, ніс-у-ніс; (зайнятися) П. серйозно, як слід, по-справжньому.

ВПРОВАДЖУВАТИ /УПРОВАДЖУВАТИ/, (до хати) уводити, (у війну) втягати, затягати; (моду) запроваджувати, закорі- нювати, заводити.

61

ВПРОДОВЖ /УПРОДбВЖ/ пр., продовж, протягом, зет. на протязі.

ВПРОСТ /УПРОСТ/ пр., (до кого) просто, прямо, навпрост, безпосередньо, пор. НАВПРОСТЕЦЬ; ПРИЙ. уздовж; Ч. Г. зовсім, цілком.

ЄР.- крім наведених тут слів, бив. УР...

ВРАҐ, (нечиста сила) ДІДЬКО, біс, чорт, демон, диявол; УР. ворог, супостат.

ВРАЖАТИ /УРАЖАТИ/, дивувати, пан-

телйчити, спантеличувати, ошелешувати, ід. вдаряти в очі, аж за очі хапати; (приємно) тішити око, (прикро) різати око; (у серрце) ображати, завдавати болю; (- вигляд) впадати в око; (шкодити) д! УРАЖАТИ; п-к -АЮЧИЙ,

що вражає, здатний вразити, разючий, вразливий, приголомшливий, неймовірний, (образ) могутній, сильний; дк. ВРАЗИТИ, (у серце) ІД. вколоти ножем, вгородити /всадити/ ножа, різонути серпом /полоснути ножем/ по серцю.

ВРАЖЕННЯ, ефект, зет. вражіння; (- що) думка, ош'нія, оцінка, висновок. ВРАЖИЙ, ворожий; ЛАИ. проклятий, диявольський, саташ'вський, демонський, врагів. ВРАЗ /УРАЗ/, раптом, відразу, зненацька, нагло, ВМИТЬ, нараз; разом, спільно. ВРАЗЛИВИЙ, р. уразливий; (хто) діткливий, чутливий, сприйнятливий, чуйний на образу, жм. тонкошкірий, тонкосльозий; (- слово) прикрий, образливий, кривдний, пекучий, колючий, ущипливий; (-місце) слабкий, дошкульний; (крик) несамовитий, нестямний; (- рану) болючий; (біль) сильний; Г. настирливий, докучливий.

ВРАНЦІ /УРАНЦІ//?/?., ранком, зраня, рано, рано-вранці, раннім-рано.

ВРЕШТІ /УРЕШТІ/пр., д! ЗРЕШТОЮ, НАРЕШТІ

ВРИВАТИ /УРИВАТИ/, відривати, зривати, переривати, розривати; (мову) припиняти, обривати; (куш) діставати, захоплювати, одержувати, розживатися на; (платню) скорочувати, зменшувати; (серце) Р. надривати; (додому) ФАМ. бігти, утікати.

ВРИВАТИСЯ /УРИВАТИСЯ/, відриватися, перериватися, розриватися; (- розмову) припинятися, перериватися; (- терпець) вичерпуватися; (- стежку) обриватися;

ВСЕЛЯТИ

(круто) спадати; (з висоти) зриватися; (на хвилину) вириватися.

ВРИВЦЕМ /УРИВЦЕМ/ пр., уривками,

припадками, час від часу, уривково, прихапцем, прйхапки, колй-не-колй, врядй-го- дй, д. час до часу.

ВРОДА, краса, вродливість, ліпота, з. гарність, гарнота; ТІ. вигляд, зовнішність. ВРОДЛИВИЙ, гарний /на вроду/, гожий, красний, лепський, флк. хороший, д. хупавий, сил. прегарний, прекрасний, прехороший, хороший-прехороший.

ВРОЗДРІБ /УРбЗДРІБ/ пр., (продавати) нарізно, від штуки, поштучно, не гамузом.

ВРОЗТІЧ і УРбЗТІЧ пр., врізнобіч, врозсип, врозбрід, врозкидь, врозкидку, врозліт, врозпаш, не разом, не вкупі.

ВРОЗУМЛЯТИ, наводити на розум, НАПУЧУВАТИ.

ВРУНА лт., руна, рунь, сходи, прорість; (озимі) озимина, (ярі) ярина.

ВРУНІТИ, врунитися, зеленіти. ВРУЧАТИ, (орден) давати, доручати, доручувати, (адрес) підносити.

ВРЯД /УРЯД/, рядком, впритул, поряд, (- людей —- ще) попліч, пліч-6-пліч, плече-в- плече, рука в руку; (один за одним) підряд, поспіль, зряду.

ВРЯДИ-ГОДИ /УРЯДИ-ГОДИ/ пр , ко лй/сь/-не-колй/сь/, десь-колись, нема. нема, та й, час до /від/ часу, що-якййсь-час; іноді, інколи, деколи, часом, зрідка, здерідка, не часто, прихапцем,прихапком.

ВС... крім наведених тут слів, див. УС...

ВСЕ /УСЕ/, (ниє) завжди, завсіди, постійно, стало, без перерви; (дуб і дуб) усюди, скрізь; (пояснити) о. що. куди й до чого; (вище) ІД. щораз, чимраз, дедалі.

ВСЕБІЧНИЙ, глибинний, ВСЕОСЯЖНИЙ, о. від А до Я; (розум) широкозорий.

ВСЕЛЮДНИЙ /УСЕЛЮДНИЙ/, привселюдний, публічний, прилюдний, сов. гласний.

ВСЕЛЯТИ /УСЕЛЯТИ/, селити, поселяти, вселювати; (думку) навівати, навіювати, урбювати, надихати, накликати; (страх) сіяти, прищеплювати, збуджувати.

ВСЕОБІИМАЮЧИЙ

ВСЕОБІИМАЮЧИЙ, д! ВСЕОСЯЖНИЙ.

ВСЕ ОДНО пр., однаково, так чи так, без різниці, .жм. одна холера, один біс; (кому) байдуже; (з нст. як) подібно, так само; (здобуду) хай там що.

ВСЕОСЯЖНИЙ /УСЕОСЯЖНИЙ/, всеобіймущий, к. всеохопний, б. всеохбплгоючий; (погляд) універсальний, всебічний, о. панорамний; (- дослідження) глибинний; (світовий) вселюдський, всесвітній, гльобальний, сов. глобальний.

ВСЕПЕРЕМОЖНИЙ, непоборний, НЕЗДОЛАННИЙ, звитяжний, здатний здолати

БСС.

ВСЕПОГЛИНАЮЧИЙ б., всепожиру-

щий, всепоглинущий, здатний поглинути все. ВСЕПРАВЕДНИЙ, найправедніший, праведний з праведних, пренепорбчний.

ВСЕСВІТ, /цілий/ світ, світ Божий, земля і небо, ок. Галактика, піднебесна, обр. мільярди Ґаляктик, кн. світобудова; У ФР. космос, космічний простір.

ВСЕСВІТНІЙ /УСЕСВЇТШЙУ, (простір)

світовий, космічний; (рух) вселюдський, міжнародній, цілосвітній, к. загальнолюдський; (пияк) всьогосві'тній, знаний усім.

ВСЕСИЛЬНИЙ, всемогутній, всембжний, всевладний; (-любов) нездоланний, непереможний.

ВСЕСЛАВНИЙ, славетний, уславлений, світославний, світової слави, високославний, славнозвісний; & славний-преславний, найелавніший.

ВСЕЩЕДРИЙ, щедрий-прещедрий, ще- дрим-щедрий; & найщедріший, щедрющий.

ВСІЛЯКИЙ, див. ВСЯКИЙ.

ВСКОКИ /УСКОКИ/лр., навскоки, вскач, навскач, навскочки; пор. ПІДСКОКОМ. ВСЛІД /УСЛІД/ пр,, слідом, назирці, назирцем, пазирком, слідами, д. втропї; (кричати) у спину.

ВСМАК /УСМАК/ пр., (їсти) смачно, із смаком; (сміятися) залюбки, з приємністю, з насолодою.

ВСМЕРТЬ /УСМЙРТЬ/ пр., (злякати)

на смерть, смертельно, до смерти.

ВСМОКТУВАТИ /УСМОКТУВАТИ/,

62

всотувати, абсорбувати, вбирати; (з молоком матері) засвоювати.

ВСТАВАТИ /УСТАВАТИ/, зводитися, підводитися, (хутко) підхоплюватися; (на ворога) повставати, підійматися; (- туман) 'здійматися; (- зорі) сходити; (перед зором) поставати, виникати; (в уяві) виринати, з'являтися; (з мертвих) воскресати.

ВСТИГАТИ /УСТИГАТИ/, поспівати, не відставати, не спізнятися, fie пасти задніх; (всюди) справувітися, давати раду всьому; (у житті) досягати успіху, (у школі) бути попереду.

ВСТРІВАТИ /УСТРІВАТИ/, зустрічати, стрічати, здибати, стрівати, спотикати.

ВСТРОМЛЯТИ /УСТРОМЛЯТИ/, всаджувати, втикати; (у воду) заглиблювати, зануряти, занурювати; & встромлювати.

ВСТРЯВАТИ /УСТРЯВАТИ/, втручатися, вплутуватися, жм. влазити, (до розмови) уклинюватися, підпрягатися; (між. ким) устрягати, потрапляти, опинятися; Р, застрягати; (в халепу) уклепуватися.

ВСТУП, п. прелюдія; (військ) вмарш, вхід, в'їзд, ур. вшестя; (до твору) вступна стаття /слово/, інтродукція, р. уводини, ПЕРЕДМОВА; (до закону) вступна частина, преамбула; (до опери) увертюра, (до епопеї) зачин, (до науки) пропедевтика.

ВСТУПАТИ, (у стремено) ставати, ступати; (- військо) вмарш6вувати, входити, в'їздити; (у розмову) розпочинати /зачинати/ що; (у голову) заходити; (до партії)

записуватися; (в переговори) сідати за стіл

чого; (у стосунки) заходити.

ВСУПЕРЕЧ /УСУПЕРЕЧ/, в противагу, /на/проти, наперекір, незважаючи на, насупроти, супротивно, жм. упоперек; (здоровому глузду) ІД. взяти й /н. взяти й утопитись/.

ВСУЦІЛЬ /УСУЦІЛЬ/пр., суцільно, суціль, суспіль; (вряд) уряд, поспіль, покотом.

ВСЮДИ /УСЮДИ/ пр., повсюди, повсюдно, скрізь, ід. по всіх усюдах /закутках/, по всьому світі, куди не повернись /кинь/, в усіх кінцях.

ВСЯКИЙ /УСЯКИЙ/, всяк, кожен, кожний, д. кождий; (найрізноманітніший) всілякий; (інтерес) будь-який; У ФР, перцшй- ліпший, будь-хто, хто хочеш /хочете/, (- міс-

ця) різний: ОК найменший, ніякий, жодний /н. без всякого зла/.

ВСЯКО /УСЯКО/ пр., всяк, всяково, не однаково, по-різному; всіляко, на всі лади, і так і так, і звідти і звідси.

ВСЬОГО-НА-ВСЬОГО /УСЬОГО-.../

пр., лише, тільки, йно, ід. ні більше, ні менше.

ВТ... крім наведених слів, див. УТ...

ВТАЮВАТИ /УТАЮВАТИ/, приховувати, таїти, не виявляти /викривати/; не показувати.

ВТЕЧА /УТІЇЧА/, д. втіка, втіки, утік;

(військ.) ВІДСТУП; (від смерти) порятунок.

ВТИНАТИ /УТИНАТИ/, врізувати, відтинати, відрізувати; (голову) відсікати, відрубувати; (затято виконувати) ШКВАРИТИ, смалити, чистити, гатити, (танець) віддирати; док. ВТЯТИ, (штуку) утнути, встругнути, викинути; ЖМ, довершити, зробити, виконати; (пісню) заспівати, (гопака) заграти; (мову) зрозуміти.

ВТИРАТИ /УТИРАТИ/, обтирати, витирати; (мак) терти, розтирати; (шлях) второвувати, в'їжджувати; (борщ) ФАМ. уминати, їсти, (пиво) пити.

ВТИХОМИРЮВАТИ /УТИХОМИРЮВАТИ/, вгамовувати, заспокоювати, улагоджувати; (біль) притишувати, пригашувати; (бунт) умиротворяти, усмиряти; (собак) укоськувати.

ВТІКАТИ /УТІКАТИ/, давати драла /драпака/, показувати хвіст, кн. рятуватися втечею; (- армію) ВІДСТУПАТИ; (з неволі)

звільнятися, визволятися; (з дому) покидати

що; (з армії) дезертувати; (- вариво) вибігати; (з очей) пропадати, зникати; (чого) уникати, оминати; дк. ВТЕКТИ, дременути, драпонути, гайнути, дати дьбру /тяги/, ударитися навтіки, винести ноги; ФР. дітися /н. куди ти втечеш?/.

ВТІЛЕННЯ, див. УОСОБЛЕННЯ; пор, ВТІЛЮВАТИ.

ВТІЛЮВАТИ /УТІЛЮВАТИ/, втіляти, убирати /обертати/ в кров і плоть, надавати плоті й крови; (в життя) реалізувати, здійснювати; (в собі) УОСОБЛЮВАТИ собою;

док. ВТІЛИТИ, (в життя) ІД, покликати До життя.

ВТІЛЮВАТИСЯ /УТІ-/, реалізуватися, здійснюватися, о. набувати плоті й крови. ВТІМ /УТІМ/ сп., однак, одначе, проте, але, алеж, тільки, а втім, а проте.

ВТІХА /УТІХА/, радість, приємність, обр. радість для серця /душі/; (дітям) забава, розвага; (любовна) радощі, насолода, блаженство, раювання, сердечний рай; (у горі) розрада.

ВТІШАТИ /УТІШАТИ/, розважати, ба вити, забавляти, веселити, радувати, тішити серце кому; (зір) тішити.

ВТІШНИЙ /УТІШНИЙ/, втішливий; (- книжку) веселий, кумедний, забавний.

ВТОМА /УТОМА/, знемога, знесилення,

ВИСНАГА, змучення, перемучення, перевтома.

ВТбМЛЮВАТИ, стомлювати, змучувати, знесилювати, р. втомляти; (дуже) перевтомлювати; (балачкою) набридати; док.

ВТОМИТИ й УТОМИТИ, жм. вхоркати. ВТОМЛЮВАТИСЯ, див. СТОМЛЮВАТИСЯ.

ВТОПИТИ /УТОПИТИ/ док., потопити;

(справу) П. занапастити, погубити, знищити; (горе) заглушити; (очі) втупити, спрямувати.

ВТОРОПАТИ /УТОРОПАТИ/ фам. дк.,

розчумати, розчовпати, розшелепати, втямити, вчовпати, вшолбпати, літ. зрозуміти, збагнути, усвідомити; (маневр ворога) здогадатися про.

ВТРАПЛЯТИ /УТРАПЛЯТИ/, потрапляти;док. ВТРАПИТИ,(ЩОзробити)змогти, зуміти.

ВТРАТА /УТРАТА/, (чого) р. згуба, страта, (в торгу) проторг; (кого) загибель, смерть; У ФР. шкода; (дія) втрачання, загублепия; мн. ВТРАТИ, збитки, витрати.

ВТРАЧАТИ, губити, лишатися без, ід. випускати з рук, р. утрачати, погубляти; (силу) позбуватися /збуватися/ чого; (час) марнувати, гайнувати, гаяти; (в ділі) мати збитки /втрати/, зазнавати збитків /втрат/.

ВТРИМУВАТИ /УТРИМУВАТИ/, (рівновагу) держати, тримати; (рух) гальмувати, затримувати, притримувати, стримувати, здержувати; (гостя) не відпускати; (форте-

ВТРУЧАТИСЯ

цю) не віддавати; (вологу) зберігати, не губити.

ВТРУЧАТИСЯ /УТРУЧАТИСЯ/, (у що)

устрявати, вплутуватися, жм. лізти, пхатися, ід. стромляти /пхати, сунути/ носа, не стояти осторонь, кн. не триматися невтралітету; (в інтимне) лізти /з чобітьми/ в душу.

ВТЯГАТИ /УТЯГАТИ/, (куди) тягнути, тягти, затягати; (нитку) всиляти; (вологу) усмоктувати, засмоктувати; (живіт) підтягати; (до праці) залучати, притягати, заохочувати, неї. вплутувати, г. вмотувати.

ВТЯМИТИ /УТЯМИТИ/ док., зрозуміти, збагнути, усвідомити, вйсновити; (собі) затямити, запам'ятати; (підступ) здогадатися про; пор. ВТОРОПАТИ.

ВУАЛЬ, (жіночий) приб. серпанок; П. пелена, запона, завіса.

ВУГОЛ д., (у хаті) кут, куток; (дому) ріг.

ВУДЖЕНЙНА, шинка; & вуджениця. ВУЗОЛ, (на линві) ґудзь, петля, зав'язь; (з речами) клунок; (волосся) жмут; (доріг)

схрещення, перехрещення; (зв'язку) осередок, центр; (енергетичний) комплекс, система; (життєвий) П. проблема, плетиво обставин; (деталів) ТЕХ. бльок, блок; (ревматичний) МЕД. розширення, затвердіння.

ВУЗЬКИЙ, неширокий; (світогляд) обмежений, (- галузь науки) спеціальний; & вузенький, вузесенький, вузісінький.

ВУЗЬКОЛОБИЙ, вузькочолий; П. обмежений, відсталий, недорозвинений. ВУЙКО, вуй, дядько, брат матері, брат жінки; ЕВ. ведмідь.

ВУИНА, дядина, тітка, сестра матері. ВУЛИК, р. вулій, д. вулень, (з колоди) дуплянка; Р. рій /бджіл/; (галасливий гурт) шарварок, циганський табір.

ВУЛИЦЯ, (широка) проспект, (з алеями)

бульвар, (центральна) артерія, магістраля; (у США) авеню; (глуха) завулок, провулок, вуличка; ОК. дорога, проїзд; (людське дно) П. голота, чернь, плебс, люмпен, сов. жрг. шпана.

ВУЛИЧНИЙ, (хлопець) безпритульний, бездомний, бродячий; П. неийхований, некультурний; (- прізвище) неофіційний; (вираз) ВУЛЬГАРНИЙ.

ВУЛЬГАРНИЙ, (жарт) вуличний, не-

64

пристойний, сороміцький, брутальний, масний; (вираз) базарний, нелітературний, нецензурний; (- теорію) спрощений, примітивний, збіднений, ненауковий,низькопробний.

ВУТЛИЙ, (човен) неміцний, благенький, благий; (одяг) старий, потертий, убогий; (цвіт) слабий, кволий, хирлявий, хиренний, хирявий, недорозвинений, немічний.

ВХ... крім наведених тут слів, див. УХ...

ВХІД, (в будинку) двері, (з колонами) портал/ь/; (до двору) хвіртка; (в'їзд) брама, ВОРОТА; (дія) входження, вступ,ур. вшестя.

ВХІДЧИНИ, входини, новосілля.

ВХОДИТИ /ВВІХбДИТИ, УВІХОДИТИ/, заходити, вступати, переступати поріг,

зн. увалюватися; (клином між А і Б) уклинюватися; (у свідомість) продіставатися, просякати що; (в душу) западати; (до складу) належати, брати участь у; (у специфіку) заглиблюватися, старатися збагнути що.

ВЧ... крім наведених тут слів, див. УЧ...

ВЧАСНО пр., своєчасно, без запізнення, ВПОРУ, саме вчас /враз/, в самий раз; Р. до речі.

ВЧАЩАТИ /УЧАЩАТИ/, бувати, приходити, заглядати, відвідувати, ід. топтати стежку, net. УНАДЖУВАТИСЯ; (до судів) оббивати пороги.

ВЧЕНИЙ /УЧЙНИЙ/, освічений, тренований, навчений, вишколений, досвідчений; ЯК ІМ. науковець, знавець, ерудит, ок. фахівець, спеціяліст; (ведмідь) муштрований; (- книжку) ЖМ. серйозний, мудрий; (битий) провчений.

ВЧЕННЯ /УЧЕННЯ/, (у школі) наука, навчання, д. вчиття; (Коперніка) теорія; (релігійне) віровчення, догмати; (батькове) ЖМ. порада, настанова.

ВЧЕПИСТИЙ /УЧЙПИСТИЙ/, причепливий, прискіпливий, сов. прив'язливий; ігор ВЛІЗЛИВИЙ.

ВЧИНОК, р. учинок; дія, чин, акція, акт; (непохвальний) витівка, вибрик, коник; (лицарський) подвиг; (негідний) прогріх; мн.

ВЧИНКИ, поведінка, поступовання. ВЧИТИ /УЧИТИ/, навчати, школити; (наочно) показувати; (маси) освічувати, просвічувати, р. просвіщати; (любови) виховувати /прищеплювати/ що; (давати поради)

повчати, научати, сов. наставляти; ЖМ. карати; (з нст. що) доводити; З- П. вивчати, студіювати, засвоювати, опановувати; (напам'ять) запам'ятовувати.

ВЧИТИСЯ /УЧИТИСЯ/, (чого) вивчати /студіювати, засвоювати/ що, обр. сидіти на шкільній /студентській/ лаві; (практично) набивати руку, переймати досвід; (у школі) ходити /вчащати/ до, відвідувати що.

ВЧОВПАТИ, див. ВТОРОПАТИ. ВЧОРА /УЧОРА/лр., минулого дня, напередодні; ЯК ЇМ. вчорашній день, МИНУЛЕ.

ВЧУВАТИ /УЧУВАТИ/, чути, відчувати; (щось нерозкрите) добачати, здогадуватися; (голос) відтворювати собі.

ВШ... крім наведених тут слів, див. УШ...

ВШАНбВУВАТИ /УШАНОВУВАТИ/,

складати шану, віддавати належне; (чим) відзначати, нагороджувати; (присутністю) робити честь кому; (гостя) частувати, пригощати.

ВЩ... крім наведених тут слів, див. УЩ...

ВЩЕНТ /УЩЕНТ/ пр., зовсім, остаточно, без залишку, внівець, впень, дощенту, нанівець, до ноги /пня, цурки/, дочиста, на гамуз, упрах, на порох; (розбити /ворога/) на голову.

ВЩЕРТЬ /УЩЕРТЬ/пр., по вінця, повно, до краю, украй; П. цілком, повністю.

В'ЮН, (хто) пролаза, хитрун; (хамелеон)

крутихвіст; & в'юнок, в'юнець.

ГАБА, (біла) /турецьке/ сукно; Я покриття, покрив, ПОЕТ, покров, покривало, пелена, запинало; (хустки) береги, ОБЛЯМІВКА, крайка, лиштва, оторочка; (берегова) смуга. ГАВАНЬ, бухта, ЗАТОКА, (на річці) сага; (для тих, хто в морі) порт, пристань; (тиха) П. притулок, сховок, укриття, сховище, пристановище.

ГАВКІТ, брехіт, брех, (з усіх боків) валування, ґвалтування; (цуцика) дзявкіт; & гавкотіння, гавкання, гавкотня, гавк.

ГАВКАТИ, брехати, (звідусіль) валувати,

ГАДКА

В'ЮНИТИСЯ, (- річку) ЗВИВАТИСЯ, петляти; (- волос) закручуватися, кучерявитися.

В'ЮНКИЙ, верткий, виверткий, в'юнистий; (- стежку) звивистий, кручений, ВИТКИЙ.

В'ЯЗАТИ, ЗВ'ЯЗУВАТИ, ви-, за-, об-, пере-, під-, по-, при-, у-, (мотузком) мотузувати, (руки ще) скручувати; (панчохи) ЗАП. плести.

В'ЯЗАТИСЯ, зв'язуватися, поєднуватися, сполучатися, (в думці) асоціюватися; (до кого) чіплятися, приставати, прив'язуватися; (- овочі) зачинатися, зав'язуватися; ід. В'ЯЖЕТЬСЯ, (бесіда) налагоджується, за- н'язується, /з ч. не/ не виходить В'ЯЗЕНЬ, АРЕШТАНТ, як ім, ув'язнений.

В'ЯЗИ, шийні хребці; ЖМ шия. В'ЯЗКИЙ, тягучий, липучий, липкий, р. глизявий; (мочар) грузький, глейкий, глеюватий, тванистий; (страх) чіпкий; (матеріям) в'яжучий; (метал) приб. ковкий.

В'ЯЗНИЦЯ, тюрма, г. кримінал, жм. хурдига, тюряга, арешт, як ім. чорна, з. остріг, ев. курорт, санаторія; (у цитаделі) равелін: пі БУЦЕГАРНЯ.

В'ЯНУТИ, (- зела) сохнути, всихати, за- в'ядати, відцвітати, відмирати, ПРИВ'ЯВАТИ; (- красу) занепадати, пропадати, гинути, марніти; (- серце) завмирати, нити.

ґвалтувати, (- цуцика) дзявкати, дзявкотіти; & гавкотіти.

ГАД, гадина, гадюка, змія, гаспид; ЛАЙ. ПАДЛЮКА; & зб. гадь, гаддя, гадюччя. ГАДАТИ, думати, міркувати, розмірковувати; Р. мріяти; (з нст. сл що) вважати; (наперед) передбачати, припускати; (піти) мати намір, збиратися; Р. сподіватися ГАДКА, думка, ідея, міркування, погляд, ур. мисль; (піти) намір, задум; (здогад) припущення, передбачення; У ФР, поняття, підозра /н. і гадки не мав/.

ГАДЮЧИН

ГАДЮЧИЙ, (погляд) злий, отруйний, отруйливий; П. віроломний, підступний.

ГАЗАРД, сов. азарт; (у грі) приб. запал, завзятість, затятість, гарячка, пристрасть, відчайдушність, брак розсудливости.

ГАЗЕТА, часопис, щоденник, (щотижнева) тижневик, (щомісячна) місячник, (щоквартальна) квартальний; (урядова) офіціоз, орган, публікація, видання.

ГАЗЕТЯР, журналіст, ок. ноішнар, р, газетник; 3. П. репортер, кореспондент, літпрацівнйк, редактор.

ГАЙ, лісок, лісочок, (у балці) байрак; & гайок.

ГАИ-ГАИ! ой леле! леле!; та ба! овва!; який жаль! жаль-жаль! (та) дарма! ГАЙДА! ходи! ходім! ходіть! вперед! рушай/мо/! рушайте! з Богом! д, гай! дейко! ГАЙДУК, (на Балканах) повстанець; (княжий) ІСТ. ОХОРОНЕЦЬ, драбант; (у панів) слуга, льокай, сов. лакей.

ГАЙНИЙ, забарний, загайний, забарливий.

ГАЙНО, кізяк, лайняк; ЗБ. гній, кал, лайно.

ГАЙНУВАТИ, (майно) марнувати, цйндрити, витрачати, розтринькувати, переводити.

ГАЙОВИЙ г., лісівник, побережник, сов. лісник, лісничий.

ГАК, кандзюба; (на рибу) ості ми., св. багор; (на deep]) защіпка; (на підкові) шип; П.

зайвина, лишок /н. з гаком/; Ф. АМБА /н. тут їм і г./; & гачок, гачечок

ГАЛАБУРДНИК, див. БЕШКЕТНИК.

ГАЛАС, крик, ГАМІР, ревище, ґвалт, лемент, репет, рейвах, содома, шарварок, волання, галасування, вереск, виск, зик, зойк; П. розголос, сенсація, з. яса; пор, ГОМІН, ГУК.

ГАЛАСЛИВИЙ, крикливий, ГАМІРЛИВИЙ, верескливий; (натовп) гомінливий, гомінкий, стоголосий, стоязикий; (- аферу) гучний; & галасуватий.

ГАЛАСУВАННЯ, див. ГАЛАС.

ГАЛАСУВАТИ, галасати, КРИЧАТИ, волати, ґвалтувати, ГОРЛАТИ, зіпати, лемен-

66

тувати, репетувати, ячати, ід. дерти горло, крутити веремію, д. гаморйти, горлопанити.

ГАЛЛО! галльб! гей! агов!

ГАЛУЗЗЯ, гілля, віття, пагілля; (сухе) штурпаччя.

ГАЛУЗИСТИЙ, гіллястий, вітластий, гілчастий, (- дерево) розлогий, крислатий; П. розгалужений.

ГАЛУЗКА, гілка, гілляка, вітка, віта, гілочка, гіллячка; & галузочка, галузь, галуза, галузина, зб. ГАЛУЗЗЯ.

ГАЛУЗЬ, ГІЛКА, ГАЛУЗКА; (науки) царина, сфера, ділянка, сов. область. ГАЛЯВИНА, галява, поляна, д. пролісок, (ужиті) прогалина, (улісі) перелісся. ГАЛЬМО, П. перешкода, затримка, г. затрим; (дія) гальмування; & гальма. ГАЛЬМУВАТИ, (рух) сповільнювати, уповільнювати, стишувати, притишувати; (розвиток) загальмовувати, затримувати, стримувати, глушити, перешкоджати чому. ГАМАНЕЦЬ, портмоне, (дамський) ридикюль.

ГАМАРНЯ, ливарня, ливарний завод. ГАМІР, крики, ГАЛАС, крик, лемент, шарварок, гук, р. гомін; ЖМ. гармидер.

ГАМІРЛИВИЙ, ГАЛАСЛИВИЙ, крикливий; & гамірний.

ГАМСЕЛИТИ, див. БИТИ.

ГАМУВАТИ, (гнів) тамувати, вгамовувати, спиняти, стримувати; (жагу) гасити; (кого) заспокоювати, утихомирювати; (бунт) умиротворяти, усмиряти, приборкувати.

ГАМУЗОМ пр., жужмом, зужмом, зуздром; (продавати) гуртом, усе разом. ГАНЕБНИЙ, (вчинок) безчесний, осуду гідний, осудний, осудливий, нечесний, підлий, паскудний, безсовісний, нелйцарський, неподобний; (кінець) негідний, срамбтний, безславний; (- смерть) собачий. ГАНИТИ, гудити, огуджувати, сил. ГАНЬБИТИ, ганьбувати, ОСЛАВЛЯТИ, ославлю-

вати, знеславлювати, чорнити, очорнювати, паплюжити; (підлеглих) ЛАЯТИ, сварити, костити, шпетити.

ГАНЧІРКА, шмата, шматка, шматина,

дрантина, (у каглі) каглянка; (хто) слабодух, квач, хрунь.

ГАНЯТИ, ФР. гнати, гонити, підганяти, проганяти, виганяти, с. гоном гнати; (звіра) переслідувати; (босоніж:) гасати, БІГАТИ, о. літати.

ГАНЬБА, (на цілий світ) соромота, страм, безчестя, гана, огуда, д. осудовисько; (дія) ганьблення, паплюження, очорнювання, ославлювання; (!) сором!

ГАНЬБИТИ, (за щось) соромити; (вкривати ганьбою) неславити, плямувати, плюгавити, паплюжити, ОСЛАВЛЯТИ, паскудити, шпетити, бештати, обр. уводити в славу, обкидати болотом; (честь) топтати під ноги; (дії) засуджувати; пор. ГАНИТИ.

ГАПТОВАНИЙ, вишиваний, вишитий, мережаний.

ГАПТУВАННЯ, (дія) вишивання; (річ)

гаптовання, вишивка, мережка. ГАПТУВАТИ, (шовком) вишивати, мережати, мережити; пор. ЦЯЦЬКУВАТИ. ГАРАЗД/!/ пр., добре, як має бути, як слід, належним чином, до пуття; (усе) в порядку; & гаразденько; (!) згода! нехай! хай буде /так/! чудово! блискуче!

ГАРАЗД ш., щастя, добробут; мн. ГАРАЗДИ, достатки, сил. розкоші.

ГАРАПНИК, див. БАТІГ.

ГАРБА, due. ВІЗ.

ГАРБАТИ, (руками) загрібати; П. грабувати, брати, хапати, цупити, загарбувати, захоплювати.

ГАРИВО, як ім. горіле, сов. гар.

ГАРИКАТИ, (на кого) буркотіти, бубоніти, сил. покрикувати, погримувати. ГАРИКАТИСЯ, гйркатися, сваритися, сперечатися, гризтися.

ГАРМИДЕР, галас, гамір, базар, шарварок, метушня, катавасія, бедлам, содома; (хаос) безладдя, розгардіяш, кавардак, ід. циганський табір.

Г А Р М О Н І Й Н И Й , милозвучний, добро- ЗВУ^іний, зграйний; (хор) злагоджений, узгоджений; (спів) мелодійний; (розвиток) гармонічний; пор. СУГОЛОСНИЙ.

ГАРМОНІЮВАТИ, гармонувати; (з ото-

ченням) пасувати до; (між собою) перегукуватися

ГАРМОНІЯ, співзвуччя, співзвучність, милозвучність; (у гурті) злагода, згода, любов, дружба, товариськість, ур. єдиномйсліє; (струмєнт) гармоніка, гармонь.

ГАРНИЙ, не поганий; (- вроду) вродливий, гожий, лепський, миловидий, хороший, поет, красний, з. сподобний, кн. благоліпий; (на виду) привабливий, приємний; (як оцінка) блискучий, ефектний, добрий, добрячий, чудовий, чудесний, г. файиий; (спів) милозвучний; & гарненький, гарнюній, гарнісінький, збіса гарний, прегарний, гарнимгарний.

ГАРНО пр., хороше, добре, гоже, мило, любо, файно, славно, добряче, чудово, чудесно, зет. ліпо, обр. медяно; (звучати) приємно, милозвучно, блискуче, ефектно, сил. збіса гарно, страх як гарно.

ГАРНЮК, красюк, вродливець, красунь, красень, хорошун, флк. білозір.

ГАРТ, (дія) гартування; П. незламність, стійкість, витривалість, міць, сила. ГАРЦЮВАТИ, (конем) басувати, вигравати, грати, д. герцювати; П. красуватися, красувати, красі'ти, викрашатися, пишатися; (- дітей) пустувати, бігати, скакати; (гопака) танцювати.

ГАРЯЧИЙ, (- літо) палкий, палючий, пекучий; (пісок) нагрітий, зігрітий, перегрітий; (колір) яскравий; (слід) свіжий, теплий; (- вдачу) енергійний, запальний, пристрасний, завзятий; (кінь) жвавий, баский, обр. як змій; (бій) напружений, запеклий, жорстокий; (час) кипучий; & гаряченький, гаря- чий-прегарячий.

ГАРЯЧКА, пропасниця; (тіла) температура, жар; (у праці) збудження, напруження, поспіх, ажіотаж, газард.

ГАРЯЧКУВАТИ, нетерпеливитися, хапатися, нервуватися, поспішати, квапитися, ід. пороти гарячку, г. газардувати.

ГАСАТИ, не сидіти, БІГАТИ, ганяти, шмигляти, п. літати, д. гайсати, носитися; п! МЧАТИ.

ГАСИТИ, (електрику) вимикати; (емоції)

гамувати, тамувати; (борг) сплачувати. ГАСЛО, заклик, поклик, льбзунг, сов. по-

зунг; (в руках демонстранта) плякат; (умовний знак) сигнал, пароль, попередження; (у словнику) гніздо; пар. ДЕВІЗА.

ГАСНУТИ, згасати, загасати, вигасати;

(- людей) марніти; (- мрії) зникати, (- звук)

затихати; (- барви) тьмяніти; п-к ГАСНУЧИЙ, загасущий, майже згаслий, щораз тьмяніший /марніший, глухіший/, покинутий згасати, приречений згаснути.

ГАСПИД, (отруйний) змій, гадюка; ЛАЙ. дідько, біс, диявол, сатана, чорт, нелюд.

ГАТИТИ, загачувати, робити гать; (молотком) стукати, вдаряти, бити.

ГАТЬ, гребля, дамба, загата, р. тама; & гатка, гата.

ГАЧОК, (на одязі) гаплик; (великий) гак, ключка; (на письмі) заковика, закарлюка, закарлючка, кривулька; П. зачіпка, причіпка,ПРИВІД.

ГАЯТИ, (час) марнувати, гайнувати, переводити; (когось) барити.

ГАЯТИСЯ, див. БАРИТИСЯ. ГЕЙ! див. АГОВ!

ГЕКАТбМБА, ІСТ. жертва /принос/ богам; П. різанина, душогубство.

ГЕН пр он там, ДАЛЕКО, сил. ГЕН-ГЕН. ГЕН-ГЕН пр., аж там аж там, геть-геть далеко, дуже далеко.

ГЕНДЕЛЬ, торг, торгівля, комерція, гендлярство, неї. шахер-махер; & д. гембель. ГЕНДЛЯР, д! КОМЕРСАНТ.

ГЕНЕЗА, походження, зародження, виникнення; ОК. розвиток; Не сов. генезис.

ГЕНЕРАЛЬНИЙ, (писар) найстарший;

(п.іян) головний, провідний, чільний, найважливіший; (бій) вирішальний, остаточний; (трус) загальний, Ґрунтовний, кардинальний.

ГЕНІЙ, (хто) талант з талантів, напівбог; (духу) гігант, титан; (творчий) ТІ. гепіяльність, талановитість, вдатність, здібність; МІТ. дух-хоронйтель.

ГЕНІЯЛЬНИЙ, винятково талановитий /обдарований/; (твір) нсперевершений, найдосконаліший; пор. ТАЛАНОВИТИЙ.

ГЕП! беркиць! хрьоп! хряп! гряк! гуп! плюх!

ГЕПАТИ, (дрючком) бити, стукати, вдаряти; (на спину) падати, гепатися; док. ГЙПНУТИ, шелепнути, шелеснути, (у воду) шубовснути.

ГЕРБ, (держави) емблема, символ, знак;

(України) тризуб.

ГЕРЕСЬ, віровідступство, див. ЄРЕСЬ; ЖМ. БЛЮЗНІРСТВО.

ГЕРЕТИК, відступник, віровідступник, див. ЄРЕТИК; ЖМ. атеїст, безбожник, безвірник, невіра, недовірок, блюзнір.

ГЕРМЕТИЧНИЙ, (посуд) жм. щільний,

непроникний, непроникливий, закритий наглухо, ок. непросяжний.

ГЕРОЇЗМ, геройство, лицарство, молодецтво, самовідданість, мужність; (епохи) героїчність, героїка.

ГЕРОЙ, переможець, звитяжець, лицар, витязь, здобувець; ЖМ. молодець, молодчага, ас, лев, орел, відчайдух; (дня) кумир, ідол; (твору) персонаж, дійова особа, б. з. лицедій.

ГЕРОЙСТВО, героїзм, молодецтво, відвага, хоробрість, відважність, самовідданість, мужність, безстрашність.

ГЕРЦЬ, турнір, двобій, дуель, поєдинок, єдиноборство; П. сутичка, зудар, боротьба; (словесний) полеміка, диспут.

ГЕТЬ пр., (піти) з меж, за межі, звідси, з цього місця, далі, убік, з дороги, далеко;

(витертий) дуже, сильно, зовсім; (довкола)

скрізь; (!) ГЕТЬ! геть звідси! гайда звідси! -забирайся! геть з-перед очей! геть з очей! не хочемо! не бажаємо! щоб і дух не пах! ми. ГЙТЬТЕ! забирайтесь!

ГЕТЬ-ГЕТЬ пр., добряче, порядно; У ФР. далеченько,широченько, височенько. ГЕТЬ ТО пр. p., чимало, багатенько, порядно; (по-злодійськи) зовсім.

ГЕТЬ ЧИСТО пр., абсолютно, зовсім, цілком, цілковито, повністю, (витовкти — ще) до кінця, дощенту, до ноги.

ГЙБІТИ, страждати, терпіти, гнути спину; (- здоров'я) слабувати, нездужати, хворіти.

ГИГОТАТИ і ГИГОТІТИ, іржати; П.

сміятися, реготати, жм. гигикати.

ГИД, бруд, нечистота, грязюка, нечисть,

глАдкии

ГЛАДКИИ, рівний /як скло/; (волос) пригладжений, прямий; & гладенький. ГЛАДКИИ, огрядний, опасистий, вгодований, сгітий, натоптаний, натоптуватий, товстий, тілистий; & гладенький.

ГЛАДКО пр., рівно, рівномірно, о. як по маслу; (викласти) чітко, правильно; (обійшлося) легко, без ускладнень.

ГЛАСНИЙ зап., (суд) відкритий, публічний, вселюдний, привселюдний. ГЛЕВКИЙ, (хліб) недопечений, глевтякуватий, обр. як глина; (розум) недозрілий; (хто) незграбний; & гливкйй; пор. ТЯГУЧИЙ.

ГЛЕК, глечик, гладущик, дзбан, гладун,

(з тикви) тиква, (під глину) глиняник, анал.

амфора.

ГЛИБИНА, глибінь, глибочінь, глиб, глибипя, глибочиня, глибокість; (віків) давнина, віддаленість; (твору) мудрість, значущість, змістовність; (думки) сила, потуга.

ГЛИБОКИЙ, не мілкий, глибоководий; (- небо) безодній, безденний, незглйбний, незглибимий; (тил) віддалений, глибинний; (- давнину) незапам'ятний, хтознаколйшній; (твір) мудрий, глибокодумний, серйозний; (- очі) вдумливий, виразний; (голос) низький, густий, грудний; (- зміни) істотний, значний; (сум) сильний, {- любов) палкий; (- тишу) повний, цілковитий; (- знання) ґрунтовний, фундаментальний, поглиблений; & глибоченький, глйбшенький, глибочезний, глибоченний.

ГЛИБОКО, на дні, (дихати) на повні груди, (любити) палко / всі пох. від ГЛИБОКИЙ

ГЛИПАТИ фам., дивитися, глядіти, поглядати, позирати, обр. водити очима, шугати поглядом, фам, лупати, /кліпати, блимати, зиркати/ очима.

ГЛИТАЙ, (хто) жмикрут, п. павук, п'явка; & глитаяка, зб. глитайня.

ГЛИТАТИ, ковтати, поглинати, лигати, дт. гам/к/ати; НЕҐ. їсти, жерти, уминати. ГЛИЦЯ, (сосни) голка, шпилька, сов. хвоя;

(для нанизування) шпичка, шпйця; (через воду) Д. кладка; БУД. балясина.

ГЛОБУС, (модель Землі) г. Гльоб; П. Земля, /земна/ куля.

70

ГЛУЗД, розум, інтелект; (у чім) сенс, рація, зміст; (здоровіш) розсудливість. ГЛУЗИ, глузування, кпини, кепкування, сил. наруга, посміх, глум.

ГЛУЗЛИВИЙ, глумливий, насмішкуватий, посмішливий; (тонко) іронічний. ГЛУЗУВАТИ, (з кого) кепкувати, кпйти- /ся/, сміятися, збиткуватися, висмівати кого, с. глумитися, посмішкуватися, о. підіймати на глузи /глум, посміх, сміх), брати на сміх /глум, глузи, кпини/, д. шкйлити, шкилювати; (тонко) іронізувати.

ГЛУМ, висміювання, висмівання, посміх, поглум, поглумка, насміхання, ГЛУЗИ, сил. наруга; (в очах) глузливість.

ГЛУХИЙ, (хто) ЯК ЇМ. глухман, глушман; (звук) приглушений; (світ) нечуйний, байдужий; (- боротьбу) прихований; (гай) дикий, (шлях) відлюдний, безлюдний; (- село) віддалений; (паркан) суцільний, непроникний; (- осінь) пізній, глибокий; & глухенький, глухуватий, г. приглуховатий, сил. глухий, як пень.

ГЛУХО пр., (звучати) приглушено; ПР. СЛ. мовчазно; (з'єднати) щільно, наглухо;

(закупорити) герметично.

ГЛУШИНА, (сільська) глушінь, глухий закуток /закутина/; (лісова) нетрі, нетрища, дичина, дичавина, з. застум; П. безлюддя, відлюддя; & глушня, глуш.

ГЛУШИТИ, відбирати слух, оглушувати; (звуки) заглушати, заглушувати; 17. відбивати памороки, приголомшувати.

ГЛЯДІТИ, дивитися, позирати, ур, зріти, ф. глипати, зиркати,;?, зорити; (кого) шукати; (гордо) виглядати; (як ока) берегти, зберігати; (дітей) пильнувати, доглядати, р. виглядати /док. виглядіти/; ФР. переглядати.

ГНАНИЙ, переслідуваний, гонений, утискуваний, цькований; пор. ГНОБЛЕНИЙ. ГНАТИ, гонити; (в шию) турити; (з дому) витуряти; ФР. виганяти, про-, під-, пере-; (швидко) мчати, гнати гоном; (звіра) переслідувати, цькувати; (за ким) гнатися; & гнати в тришия /в три вирви/.

ГНАТИСЯ, гонитися, переслідувати, наздоганяти, мчати; П. (за кіш) змагатися з, ГНИЛЙИ, зогнйлий, про-, пере-; (- сіно)

прілий, зотлілий; (стовбур) ТРУХЛИЙ; (-воду) застояний, затхлий, несвіжий; (клімат) вологий, сирий, (- погоду) сльотавий, туманний; 17. зіпсутий, нездоровий, з ґанджем; & гниленький, гнилуватий, гнилим-гнилйй.

ГНИЛЬ зб., пріль, прілина; (гнила рослина) гниляк, зб. гниляччя; (системи) прогнйлість, гнилість; & гнилятина, гнилизна, гнилеча, р. гнилля.

ГНИСТИ і ГНИТИ, кн. розкладатися, (у землі або на купі) пріти, (- дерево) трухлявіти; /7. животіти, занепадати, переводитися, пропадати.

ГНІВ, гнівання, обурення, роздратовання, шал, пасія, пересердя, с. лють, г. іритація. ГНІВАТИ, гнівити, сердити, ДРАТУВАТИ, роздратовувати, нервувати, сил. розлючувати, г. іритувати; 3. гніватися. ГНІВАТИСЯ, сердитися, гнівитися, мати гнів на; нервуватися, дратуватися, г. денервуватися, з. гнівати, с. лютувати, рвати й метати, пеклом /важким духом/дихати. ГНІВНИЙ, сердитий, розгніваний, роздратований, рознервований, обурений, виведений з рівноваги, г. зденєрвбваний;

(схильний гніватися) гнівливий.

ГНІЗДО, (пташине) кубло; 17. /домашнє/ вогнище, оселя; (княже) сім'я, рід; (у деталях) ТЕХ. заглибина, заглиблення, отвір; & гніздечко, гніздище.

ГНІТ, (у діжці з солінням) тягар; 17. тиск, тиснення; ФР. п'ята /н. під п'ятою/; (національний) утиск, /при/гнобленпя, мн. утиски, р. гнобительство.

ГНІТИТИ, (сир) давити; П. (серце, душу)

лягати каменем /тягарем/ на що, лежати каменем на чому; (тіло) ГНОБИТИ. ГНІТИТИСЯ, (чим) мати /вважати/ за тягар що; (хто чим) обтяжувати кого що /н. син гнітився минулим = минуле обтяжувало сина/.

ГНОБИТЕЛЬ, кн. пригноблювач, поневолювач, визискувач, експлуататор, поет. гонитель, душитель, ок. душман, обр. кровопивець, хижак, акула.

ГНОБИТИ, гнітити, пригнічувати, пригноблювати, визискувати, утискувати, кн. експлуатувати, обр. гнути /в три дуги/.

ГНОБЛЕНИЙ, пригнічуваний, пригноб-

ГНУТИ, згинати, за-, пере- (дугу) ви-; (вділ) на-, під-, при-, хилити, нахиляти, пе- ре-; П. гнобити, гнітити, визискувати; (до чого /в розмові/) мати на меті що.

ГНУТИСЯ, згинатися / всі пох. від ГНУТИ; (дугою) вигинатися; (під вагою) вгинатися; (перед ким) стелитися /листом/, ЗАПОБІГАТИ, коритися /підкорятися/кому.

ГНУЧКИЙ, елястйчний, р. вигинистий; (стан) хисткий, хибкий; (графік) мінливий, змінний, ок. ковзучий; & гнучий.

ГОВІРКА, діялект; (певної соціяльної групи) арго, нег. жаргон, сленг, суржик; (дитяча) лексикон; Д. розмова, бесіда.

ГОВІРКИЙ, балакучий, балакливий, гомінливий, гомінкий, лепетливий, д. говірливий, говорючий.

ГОВІТИ, постити; ЖМ. сповідатися, причащатися.

ГОВбРЕННЯ, розмови, балачки, БАЛАКАНИНА; У ФР. заперечення, полемізування, пересуди; & говоріння.

ГОВОРИТИ, казати, мовити, вести річ /мову/, висловлюватися, жм. дейкати, подейкувати; ур. ректи, глаголати, зн. цвенькати, обертати язиком; (на вічу) держати річ; (з ким) БАЛАКАТИ, РОЗМОВЛЯТИ; (між собою) гомоніти, гуторити; (забагато) просторікувати, молоти, мати довгий язик;

(швидко, незрозуміло) ШВАРҐОТІТИ; (грубо) гаркати, рикати; (неохоче) кидати слова /через плече/; (повільно) зимувати на кожному слові; (крізь зуби) цідити; (у творі)

оповідати, викладати; (у вироку) твердити; (з ппр. сл. совість) підказувати, віщувати; (з непі. сл. що) свідчити, вказувати.

ГОДИНА, (міра часу) 60 хвилин; (лиха)

час, пора, момент; (слушна) нагода; (чорна, гірка) скрутні обставини, скрута; (історії) лекція, сов. урок; ОК. погода.

ГОДИННИК, ок. часомір, (на вежі) дзиґарі, (кишеньковий) дзигарик, (який будить) будильник, (з музикою) куранти, (водяний)

клепейдра, (з гирями) сов. ходики. ГОДИТИ, (кому) догоджати, потрапляти, лататися /підлабузнюватися, підлещуватися/ до кого, запобігати /стелитися листом,

ким) тужити, оплакувати кого; (гучно) КРИЧАТИ, вигукувати; (правду) проголошувати, проклямувати, ширити, поширювати.

ГОЛОСІННЯ, (над мерцем) заводи, заводини, голосьба, плач; (за ким) тужба, побивання; Р. лемент, КРИК, ридання.

ГОЛОСНИЙ, ГУЧНИЙ, р. грімкий, с. громовий; (голос) ок. ляскйй, ляскучий; (базар) гомінливий, гомінкий, шумливий; (дзвоник) голосистий; (факт) широковідомий, знаменний; (- назву) претенсійний; (- подію) скандальний; (звук) ІД голосівка.

ГОЛОСНО, вголос, наголос, повним голосом, с. громовладно, на всю хату /вулицю/. ГОЛОСУЮЧИЙ, хто -ує, готовий -ува- ти, учасник голосування, виборець, фр. голос.

ГОЛОТА, злидота, гольтіпа, лобурня, біднота, плебс, чернь, голодранці, худорба. ГОЛУБЕ!, брате!, лебедику!, любчику!, золотце!, серце!; жін. голубко!, рибко!.

ГОЛУБИТИ, пестити, пестувати, лащити, приголублювати, жалувати, пригортати, милувати, ніжити; (надію) плекати, виношувати.

ГОЛУБИТИСЯ, милуватися, пестуватися, лащитися, пеститися, тулитися, горнутися, пригортатися.

ГОЛУБІНЬ, див. БЛАКИТЬ.

ГОЛУБЛЕННЯ, милування, ніжності, ніжність, ніження, пестощі, ласка, пестування, пестіння, голубіння.

ГОЛУБЛИВИЙ, (погляд) ласкавий, ніжний, пестливий.

ГОЛЯК, див. БІДАК.

ГОЛЯКА пр., голяком, гольцем, обр. як мати вродила, в костюмі Еви.

ГОЛЯР, голій, перукар, цирульник, д. цилюрник, фризер, стрижій, ок. цйруль. ГОЛЯРНЯ, цирульня, перукарня, д. фризерня, цилюрня.

ГОЛЬТІПАКА, див. ГОЛОДРАНЕЦЬ.

ГОМІН, (голосів) звуки, (струн) передзвін; У ФР. розмови, чутки; (дня) гамір, гук, галас.

ГОМІНКИЙ і ГОМІНЛИВИЙ, ГАЛАСЛИВИЙ, шумливий; (- людину) ГОВІРКИЙ. ГОМОНІТИ, говорити /розмовляти/ тих-

ГОРДІСТЬ

цем; (з нст. сл. що) розповідати, подейкувати; (- хвилі) шуміти; (- голоси) не замовкати.

ГОНЕЦЬ, посланець, кур'єр, як ім. посильний; & д. гінець.

ГОНИТЕЛЬ, переслідувач, ГНОБИТЕЛЬ, душитель.

гонити, а«е. ГНАТИ.

ГОНІННЯ, переслідування, нагінка, цькування, утиски, р. гоньба; пор. ГНІТ. ГОНОР, (панський) гордість, гординя, гонористість, гордовитість, сил. чванство, пиха, чванливість, бундючність, погорда; У ФР. честь, гідність, самоповага. ГОНОРАР, д! ^ВИНАГОРОДА. ГОНОРИСТИЙ, чванливий, чваньковитий, гоноровитий, чванькуватий, гордовитий, р. гонорний, гоноровий, ок. заносистий, сил. ПИХАТИЙ, ЧЕСТОЛЮБНИЙ.

ГОНОРИСТІСТЬ, див. ГОНОР.

ГбНЩИК, перегбнець, ок. гончак, скорогбн; (кінний) верхогонець. ГОПЦЮВАТИ, танцювати, скакати /витинати/ гопки, вибрикувати, вигуцувати, давати лиха закаблукам; (- коней) скакати, підскакувати, стрибати, підстрибувати.

ГОРА, (підвищення) узийшшя, сов. висота; (невисока) ГОРБ, ок. сопка; (шпичаста)

пік, шпиль; (чого) купа, с. море, ейла-силен- на; Д. горище; (надвшиок у мірці) наша; мн.

ГОРИ, гірський край; & гірка, гіронька; пі КРЯЖ.

ГОРБ, пагорб, пагорок, гірка, р. згірок; ТІ. спина, хребет; (піщаний) дюна; & горбок, горбик, горбйна, горбовина; пор. ГОРА,

шпиль.^

ГОРДИЙ, гордовитий, гордівливий, гордлйвий, сил. пихатий, ГОНОРИСТИЙ, набундючений, д. пановйтий; (час) піднесений; & гордуватий.

ГОРДИНЯ, славолюбство, кн. марнолюбство, марнославство, честолюбство, шанолюбство; ЖМ. ПИХА, /порожній/ гонор; п! АМБІЦІЯ.

ГОРДІВНИК і ГОРДІЙ, див. ГОРДУН.

ГОРДІСТЬ, (людська) самоповага, гідність; (надмірна) пихатість, гординя; & гордовитість, гордівливість, гордлйвість, гордощі, гордота.

ГОРДОВИТИЙ

ГОРДОВИТИЙ і ГОРДОВИТІСТЬ, д!

ГОРДИЙ І ГОНОР.

ГОРДУВАННЯ, гребування, ЗНЕВАГА, погорда, зневажання, нехтування, ігнорування.

ГОРДУВАТИ, ПИШАТИСЯ, заноситися; (ким) греб/ув/ати, гордити, зневажати /ігнорувати/кого, п! НЕХТУВАТИ.

ГОРДУВАТИЙ, див. ГОНОРИСТИЙ. ГОРДУН, гордівник, гордій, гордяк, д.

пишак.

ГОРЕ, нерадість, смуток, печаль; (людське) безголов'я, біда, нещастя, лихо, поневіряння, обр. гірка чаша; пор. СКРУТА.

ГОРИЗОНТ, д! ВИДНОКОЛО; -АЛЬ- НЖИ,г. поземний.

ГОРІЛИЦЬ пр., навзнак, навзнаки, догоричерева, голічерева, горічерева. ГОРІЛКА, сивуха, як ім. оковита, гірка, пінна, (варена з медом) варенуха, (запечена в печі) запіканка, ев. ледащиця, живиця, зелений змій, адамові сльози, скажене молоко, скляний бог; (доморобна) самогін, самогон, самогонка /з буряків/ бурячанка; & д. горінка; пор. АЛЬКОГОЛЬ.

ГОРІТИ, згоряти, сил. палати, пломеніти, полум'яніти, (спалахуючи) палахкотіти, палахкотати, обр. бурхати; (- майно) іти з димом; (~ світло) світитися, (ледве) жевріти, жаріти, (жаром) сяяти, зоріти, (- очі) блищати; (на сопці /- рослини/) сохнути, висихати, пересихати; (повільно) тліти, пріти, гнити; (- щоки) паленіти, червоніти; (на іспиті) провалюватися; (- задум) не здійснюватися; Ф. вскакувати в халепу, зазнавати невдачі.

ГбРІІПШЙ, верхній, ОК. вищий; (вітер) північний, ІД горішняк.

ГОРЛАНЬ, крикун, верещака; & горлопан, горлач, горлай.

ГОРЛАТИ, кричати, волати, галасувати, лементувати, репетувати, ревти, обр. дерти горло, рвати /дерти/ пельку, д. галайкати, галайкотіти.

ГОРЛО, горлянка, зи. пелька; (посуду) отвір, горловина.

ГОРЛОПАН, дш. ГОРЛАНЬ.

ГОРНИЛО, горно, горен; (кадрів) кузня, гартівня, гартувальня.

74

ГОРНИЦЯ, світлиця, кімната, покій; ОК. вітальня; & горничка.

ГОРНО, горен, ГОРНИЛО.

ГОРНУТИ, (землю) згрібати, (граблями)

гребти, загрібати; (сіно) громадити; (воду) веслувати; (до серця) пригортати; (до себе) привертати, приваблювати; (сторінки) Д. гортати, перегортати.

ГОРНУТИСЯ, пригортатися, тулитися:

(до чогось гарного) сусідитися; (до праці)

тягнутися, мати потяг; (в одяг) кутатися. ГОТОВИЙ, див. ГІРСЬКИЙ. ГОРОБИНА, верховина, нагір'я. ГОРОЇЖИТИСЯ, приндитися, козиритися, кострйчитися; (ставати дубом) стовбурчитися, випинатися.

ГОРОЮ пр., понад головами /землею

тощо/; (іти по горі /горах/) верхом, /верхами/; (підіймати) заввишки з гору /гори/, горами; (сипати) купкою, купою.

ГОРСТКА, (лепта) пучок, жмут; (конопель) снопок, снопик.

ГОРТАНЬ, горлянка; ГОРТАННИЙ, горловий, горляніій.

ГОРТАТИ, (сторінки) перегортати, горнути.

ГОРЮВАТИ, сумувати, журитися, смутитися; (за ким) тужити, засмучуватися /вдаватися в тугу/ через кого; (у злиднях) бідувати, поневірятися.

ГОСПОДА, дім, домівка, оселя, У ФР. хата; 3. господарство.

ГОСПОДАР, г. ґазда, зап. хазяїн; (землі)

ВЛАСНИК; 3. П. селянин, хлібороб; (своєї долі) /сам собі/ пан, сам собі голова.

ГОСПОДАР, див. ВЛАДАР.

ГОСПОДАРСТВО, г. ґаздівство, господарка, зап. хазяйство; (народне) економіка, господарювання; (сільське) виробництво; (цеху) обладнання; (своє) власність; (селянське) ферма, фірма, обійстя, двір.

ГОСПОДАРЮВАТИ, г. ґаздувати, гос подарити, зап. хазяювати; (у хаті) порядкувати, поратися по хазяйству; (у чужій хаті) хазяйнувати; (над світом) панувати.

ГОСПОДНІЙ, Божий; пор БОЖЕСТ-

ВЕННИЙ.

ГОСПбДЬ, див. БОГ.

75

ГОСТИНА, гостювання; (до кого) відвідини; У ФР. частування, пригощання; (святкова) бенкет; Р. гість, гостя.

ГОСТИНЕЦЬ, битий шлях, велика /верстова/ дорога; (від кого) подарунок, дарунок, дарбвання, презент; (на палі'ять) сувенір; ЕВ. слід побиття; & гостинчик.

ГОСТИННИЙ, (хто) гостелюбний, хлібосольний, привітний, щирий; ЯК ЇМ. хлібосол.

ГОСТИННО, (зустрічати) з розкритими обіймами, привітно і всі пох. від ГОСТИННИЙ.

ГОСТИТИ, (вином) пригощати, частувати, (уласкавлюючи) могоричити; (у кого)

гостювати, гостйтися.

ГОСТРИЙ, (кіл) загострений, гострякуватий; (ніж) вигострений, нагострений, гостролезий; (погляд) проникливий, допитливий, (слух) тонкий; (запах) різкий; (біль) пекучий; (зір) орлій; (брак) величезний; (з ворогом) рішучий, безцеремонний; (жарт) дотепний, влучний, дошкульний; (- страву) присмачений; (конфлікт) напружений; (- цікавість) сильний, підвищений; & гостренький, гострющий, гострим-гбстрий; пі ШПИЧАКУВАТИЙ, ГОСТРИТИ, вигострювати, загострюва-

ти, нагострювати, (косу) мантачити, заправляти, (бритву) правити.

ГОСТРЯК, див. ВІСТРЯ.

ГОТЕЛЬ, заїзд, корчма; (автотуристів)

мотель; (безплатний) нічліжка, нічліг. ГОТОВИЙ, підготований, підрихтований, зібраний; (вмерти) згодний, схильний, ладен; (до чого) приготований; (- їжу) зготовлений, зготований, (посуд) виготовлений, зроблений, (канал) завершений, збудований; (рецепт) скомпанований; (поет) вироблений, викінчений; & готовенький. ГОТОВІСТЬ, (до чого) підготованість; (на смерть) згода; (діяти) бажання, охота; (бойова) поготова, г. поготівля. ГОТУВАТИ, (вози) рихтувати, лагодити, підрихтовувати, нарихтовувати, споряджати, збирати, сов. підготовляти; (кадри) навчати, тренувати, школити, вишколювати, °км. підковувати; (посуд з глини) виготовляти; (на кухні) куховарити, (страву) вари-

ГРАТИ

ти, /абияк/ партолити; (певний захід) плянувати, задумувати, мати на меті. ГОТУВАТИСЯ, рихтуватися, лагодитися, ладнатися, збиратися, мати намір, о. розводити пари, розправляти крила; (до бою) тримати порох сухим; (- події) насуватися, передбачатися.

ГРА, забава, забавка, грйще, гулянка; У ФР. спорт, розвага; (променів) мигтіння, мерехтіння, переливання; (оркестри) виступ, (артиста) виконання; (дипломатична) інтрига, таємний маневр; & ігрище, граття, грання.

ГРАБІЖ, грабунок, розбишацтво, грабіжництво, пограбування, (на війні) мародерство; (дія) грабування; (податком) побори, здирство, драчка; & грабіжка.

ГРАБІЖНИК, РОЗБИШАКА, розбійник, (на війні) мародер; П. драч, здирник. ГРАБУВАТИ, (кого) окрадати, жм. чистити, відбирати у, с. оббирати /до нитки, до сорочки/, дерти, драти, обдирати /як Сидорову козу/; (на війні) мародерствувати; док.

ПОГРАБУВАТИ, ф. обчухрати. ГРАВЕЦЬ, (у грі) партнер; (на скрипку) з. ігрець, гудеш»; (у карти) картяр; (у шахи) шахіст; (у футбол) футболіст; & р. грач, грець, зн. гравцюня.

ГРАД зб., градобій, градопад, градобиття, д. гряд; & градище, од. зб. градин/к/а. ГРАДОМ пр., нестримно, безупинно, один за одним, раз-у-раз; (- сльози) як горох. ГРАЙЛИВИЙ, (кінь) жвавий, рухливий; (настрій) жартівливий, пустотливий, несерйозний; (погляд) кокетливий; (напій) пінявий, іскристий; (двозначний) нескромний. ГРАМОТА, документ, АКТ, указ; П. освіта, знання, писемність; 3. лист, послання. ГРАНИЦЯ, (мрій) грань, межа, ліміт, поріг, стеля; Д. кордон, вододіл, св. рубіж. ГРАНИЧНИЙ, (термін) крайній; (- хуткість) найбільший, максимальний, т. пороговий.

ГРАНЬ, (лінія поділу) межа, границя; (між явищами) вододіл; (діяманта) ребро, руб, пруг, ок. поверхня; (характеру) риса; (у печі) жар.

ГРАТИ, (музику) музичити, (гопака) сил.

різати, нарізувати; (на скрипку) зн. пиляти,

ГРАТИСЯ

цигикати, терликати, (на трубу) трубити,

(на бандуру) вдаряти по струнах; (на нерви) псувати що; (з вогнем) гратися; (у карти)

дутися, різатися; (дурня) ВДАВАТИ, прикидатися кіш; (на сцені) виступати, (ролю) виконувати, (п'єсу) виставляти; (- вино) іскритися, пїнити/ся/, шумувати; (- очі) блищати, світитися; (- зорі) мерехтіти, мигтіти; (весілля) справляти; (барвами) мінитися, переливати/ся/; (очима) підпускати бісиків; (конем) гарцювати на кому; (- море) вирувати; (-мед) бродити.

ГРАТИСЯ, гуляти, бавитися, тулятися, розважатися, забавлятися.

ГРЕБІНЬ, (півня) наріст; (гори) вершок, верхівка; (ребро даху) коник; (хвилі) п. хребет; & гребінець, гребінка.

ГРЕБЛЯ, див. ГАТЬ; (захисна /від хвиль/)

мол, хвилеріз.

ГРЕБТИ, (веслом) веслувати, гребтися; (сіно) громадити, згрібати; (лопатою) горнути; У ФР. загрібати, вигрібати, підгрібати, підгортати, розгрібати; (до себе) дбати собі, р. придбавати; & д. грабати.

ГРЕБУВАТИ, (їжею) ГИДУВАТИ, (ким)

ГОРДУВАТИ, (чим) НЕХТУВАТИ що, цуратися чого.

ГРЕЦЬ, параліч, /апоплексичний/ удар, апоплексія; (на скрипку) ГРАВЕЦЬ.

ГРЕЧКОСІЙ, хлібороб, селянин, зн. мужик, хлоп; ЕВ. плебей.

ГРИВНА, штраф, пеня; (прикраса) ІСТ.

золотий обруч.

ГРИЗНЯ, (собак) бійка; її. сварка, лайка, р. заїдня; ЗН. боротьба, змагання; гриза, гризотня, гризанйна, гризота.

ГРИЗОТА, (душі) страждання, мука; ЖМ. клопіт, турбота; (за гріхи) муки совісти, докори сумління, каяття; (у хаті) ГРИЗНЯ.

ГРИЗТИ, (лікті) кусати; (горіхи) лузати; (- шашіль) точити; (голову) золити; (словами)

докучати, дошкуляти, допікати, сил. їсти живцем /їдьма, їдцем, як іржа залізо/; (- думи) мучити, непокоїти, хвилювати.

ГРИЗТИСЯ, (- псів) кусатися; (- людей)

сваритися, сперечатися, гйркатися; П. турбуватися, сушити голову, боліти душею /сер-

76_

цем/, тліти серцем /душею/; (ким) журитися, потерпати за кого.

ГРИЗЬКИЙ, (біль) гризучий, нестерпний, гризотний; ТІ. болісний, болючий; (пес) злий, лютий; (дим) їдкий, ядучий.

ГРИМАТИ, (чим) стукати, грюкати, вдаряти, бити, погрюкувати, погримувати; (на кого) покрикувати, гиркати, гарикати, с. лаяти /сварити/ кого, дорікати кому; (сердито) зіпати, волати, кричати.

ГРИМІТИ, гуркати, гуркотати, гуркотіти; (- звук вибуху) лупати, розлягатися; (славою) славитися, бути в зеніті слави; & гримотіти, гримотати, грІмкотіти.

ГРЙМНУТИСЯ док., гримнути, впасти, звалитися, беркицьнутися, грюкнутися, грякнутися, хрьопнутися, ГЕПНУТИ, гепнутися.

ГРІБ, домовина, труна, р. деревище, (кеш л- ний) іст. саркофаг, рака; Р. могила. ГРІЗНИЙ, жорстокий, суворий, лютий, безжалісний; (циклон) небезпечний, страшний; (нас) грозяний, буремний, лихий; (бій) шалений, запеклий.

ГРІМ, етн. перун; & грімотня, гримотіння, гримотання, гуркання; пор. ГУРКІТ. ГРІТИ, нагрівати, зо-, о-, піді-; (душу) розраджувати, надихати; (по чім) стукати, бити; (за хиби) картати, шпетити, критикувати. ГРІХ, провина, лрогріх; ФР. неподобність, неподобство, порушення, недозволеннсть, спокуса; (плотський) розпуста, перелюб, перелюбство; (в роботі) огріх, помилка, хиба, похибка, недолік, недогляд; & грішок; ПР. СЛ. непорядно, негарно, негаразд, не вільно.

ГРІХОВНИЙ, (намір) недозволенний, неподобний, (погляд) рел. геретйчний, зап. єретичний: (- думки) спокусливий; пор. ГРІШНИЙ.

ГРІШИТИ, чинити гріх, прогріїштися, неподобствувати, о. брати гріх на душу, ур. согрішати; (проти правил) порушувати що; (в роботі) оступатися, помилятися, хибувати; ЕВ. гріховодити, перелюбствувати, чинити перелюб, скакати в гречку.

ГРІШНИЙ, (у чому) винний, провинний; ЕВ. розпусний, розпутній /зап. розпутний/, перелюбний; (намір) ГРІХОВНИЙ.

_77

ГРІШНИК, гріховод/а/, блудник, с. нечестивець, ЕВ. перелюбець, перелюбник;

(порушник догм) ГЕРЕТИК.

ГРОБАК, хробак, черв'як; (хто) нікчема, нікчемник, гнида, тля; & гробачок. ГРОБбВЙЩЕ, кладовище, цвинтар, гробки, могилки, д. гробйшє; (родинне) склеп, поховання, г. гробівець, сов. гробниця. ГРОЗА, громовиця, мн. громи, сил. буря, Р. злива; (над головою) лихо, небезпека, обр. чорні хмари; (для ворогів) пострах.

ГРОЗИТИ і ГРОЗЙТИСЯ, погрожувати, за-, нахвалятися; (війною) лякати, залякувати.

ГРОМАДА, суспільство, громадянство, суспільність, спільнота; (студентська) товариство, об'єднання, середовище, гурт, група, угруповання; П. громадськість; ЦЕР. мир, парафія, г. парбхія; & громадка, громадонька. ГРОМАДИТИ, згрібати, згромаджувати, купчити, скупчувати, стягати, складати; (факти) збирати, нагромаджувати, копйчити; пор. ГРЕБТИ.

ГРОМАДСЬКИЙ, суспільний; (дім) колективний, спільний, загальний, народній, (-чи- тальню) публічний; (ревізор) добровільний; Р. товариський, компанійський.

ГРОМАДЯНИН, член суспільства /громади/, виборець, з правом голосу, як ім. цивільний, ур. син /н. сини вітчизни/; платник /платій/ податків, ок. податкбвець.

ГРОМАК, Р. баский кінь; (для ковзання з гори) грімак, ковган, ковганка.

ГРОМИТИ сов., (маєток) трощити, руйнувати, розбивати, нищити; (кого) перемагати, бити, розтрощувати, ламати хребта кому; (за що) шпетити, картати, п. гріти.

ГРОНО і ГРбНО, (ягід) кетяг, китиця, кім'ях; (винограду — ще) виногроно, жм.

гронка; (кукурудзи) волоть; (народів) П.

співдружність, сім'я.

ГРОШІ мн., (паперові) асигнації, банкноти, кредитки, ок. бони, купони; фам. валюта, монета, купило, побрязкачі, фінанси; (готові) готівка; (срібні) срібняки, (мідні) мідяки, (дрібні) дрібняки; її. капітал.

ГРУБИЙ, товстий, огрядний, гладкий; (пісок) зернистий; (- шкіру) твердий, жорсткий; (виріб) невйтончений, неделікатний;

ГУБИТИ

(голос) неприємний, різкий; (- манери) грубіянський, некультурний, неґречний, нечемний, БРУТАЛЬНИЙ, /хто/ неотесаний; (тон) образливий; (рахунок) приблизний; & грубенький,грубуватий,грубезний.

ГРУБІСТЬ, грубіянство, брутальність, хамство, хамські слова/вчинки/.

ГРУБІЯН, хам, хамло, хамлюга, поганий на язик, с. ХУЛІГАН.

ГРУБІЯНИТИ, кривословити, давати волю язику, кривдити словами, гарикати на

кого.

ГРУДИ, (жіночі) перса, бюст, ж.м. вул.

цицьки; & груденята; (краї одягу) барки. ГРУДНИЙ, (голос) низький, повнозвучний, густий,глибокий.

ГРУЗНУТИ, грузти, вгрузати, загрузати, застрягати, застрявати, зав'язати, д. стрягнути, (у багно) засмоктуватися; док. ЗАГРУЗНУТИ, захряснути,захрясти.

ГРУЗЬКИЙ, (грунт) драглистий, тванистий, БАГНИСТИЙ, ок. грузлий; (шлях) розгрузлий; (- тіло) важкий.

ГРУПА, гурт, громада, компанія, осередок, товариство; (суспільна) угруповання, середовище; & групка; пор. ФРАКЦІЯ.

ГРУПУВАТИ, клясифікувати, систематизувати; (навколо кого) ГУРТУВАТИ. ГРЮКАТИ, грякати, хрьопати, хряпати; (по столу) стукати, стукотіти; & грюкотіти, грюкотати.

ГРЮКІТ, стук/іт/, стукотнява, гуркіт; & грюк/анйна/, грюкотнява, грюкотіння. ГРЯДУЩИЙ, див. ПРИЙДЕШНІЙ. ГРЯЗЮКА, (під ногами) болото, багно, кал, калюка, грязь; У ФР. бруд.

ГРЯК! стук! грюк! геп! гуп! хрьоп! хряп! ГРЯСТИ ур., іти, приходити, надходити, наставати; док. ГРЯНУТИ, грімнути.

ГУБИ мн., уста, вуста, д. варґи, пор. РОТ;

(рослинні) гриби.

ГУБИТИ, (що) втрачати, позбуватися чого; (пір'я) ронити; (час) витрачати, переводити, збавляти; (слова) забувати; (душу) запропащати, погубляти, доводити до згуби; (кого) нищити, знищувати, занапащати, ід. пхати в яму /домовину/; (до ноги) вибавляти, вигублювати.

ГУГІТ

ГУГІТ, гуготіння, стуготіння, стугоніння, стугін, сов. гул.

ГУГНЯВИТИ, гугнявіти, гугнити, гугніти.

ГУГОТІТИ, гугоніти, густи, гудіти, стугоніти.

ГУДИТИ, критикувати, осуджувати, не похваляти, ганити, кобенити, шпетити, п. судити судом, с, ГАНЬБИТИ, ганьбувати, ОСЛАВЛЯТИ, ославлювати, знеславлювати.

ГУДІННЯ, гуд, стугін, стугоніння, гугіт, гуготіння, дудніння, сов. гул.

ГУДІТИ і ГУСТИ, дудніти, дудоніти, стугоніти; (- полум'я) гуготіти, гоготіти, гоготати, гугоніти.

ГУЖОВИЙ, возовий, тягловий.

ГУК, (голосів) гомін, ми. вигуки; (грому)

гуркіт; У ФР. поклик, вигук; & гукання, гуканина.

ГУЛІ мн., гулянка, гуляння, гульня, гульба, гульбище, гульки, гульбоші, погуляння, погулянка.

ГУЛЯКА і ГУЛЬТЙЙ, д! ГУЛЬВІСА. ГУЛЯТИ, (у парку) прогулюватися; (- дітей) гратися, бавитися, тулятися, забавлятися; (на святі) веселитися, бенкетувати; (весілля) справляти, святкувати; (в шахи) грати; (на дозвіллі) розважатися, відпочивати, не працювати; 77. пиячити, мед-горілку /мед-вино/ пити; (з кіш) водитися, ходити, зустрічатися, сил. співжити; (- землю) марнуватися, дармувати; (- тварин) паруватися.

ГУЛЯЩИЙ, неробочий, незайнятий, незаанґажбваний, (час) вільний, свобідний; (-зем- лю) не використовуваний, не оброблюваний.

ГУЛЬБА і ГУЛЬБИЩЕ, д! ГУЛІ. ГУЛЬВІСА, гультіпака, гультяй, гуляка, нероба, ледар, д. галган.

ГУМАННИЙ, людяний, людолюбний,>р. чоловіколюбний; (- серце) людський; (володар) не жорстокий, не суворий.

ГУМОР, сміхотвбрство, (убивчий) сатира; У ФР. сміхота, сміхи, жарти, дотепи, веселість, жартівливість, дотепність; (добрий) настрій.

ГУМОРЕСКА, сміховинка, її. усмішка,

78

жарт; (в газеті) фейлетон, (гумористичне наслідування) пародія.

ГУМОРИСТ, сміхотворепь, сміхотвор;

(автор сатири) сатирик; (у житті) geceлун, СМІХУН, сміхотун, жартун, жартівник.

ГУПАТИ, гопати, гупотіти, тупати, тупотіти; (бомбою) гахкати; (дверми) грюкати. ГУПОТІННЯ, тупотіння, тупання, тупотнява; & гупанйна, гупання, гупотнява,/?, гупіт.

ГУРАҐАН, буря, буревій, борвій, сов. ураган, (з вихорем) шуря-буря, смерч, сил. циклон, тайфун; пор БУРЯ, ШТОРМ.

ГУРАҐАННИИ, (вітер) шалений, скажений, несамовитий, шквальний, п. сердитий; (наступ) нездоланний, навальний, нестримний, сов. стрімкий.

ГУРКАТИ, спричиняти гуркіт, гуркотати, гуркотіти; пор. ГРИМІТИ.

ГУРКІТ, грюк, грюкіт; & гуркотіння, гуркотання, гуркотня, гуркотнява, гуркання, гуркотнеча; пор. ГРІМ.

ГУРМА д., (людей) натовп, юрба, юрма; (худоби) отара, стадо, (птахів) зграя. ГУРТ, група, ГРОМАДА, компанія, колектив, артіль; (натовп) юрба, юрма, гурма, ватага; (худоби) стадо, отара, (птахів) зграя; & гурток, гуртик, гурточок.

ГУРТІВНЯ, гуртовий склад /склеп, гамазей, магазин/.

ГУРТОВИЙ, спільний, колективний; (- ціну) не роздрібний, бар, оптовий.

ГУРТОЖИТОК, пре. іст. бурса, жм. кошара; (для солдат) казарма, г. касарня. ГУРТОМ пр., (спільними силами) толокою, шарварком, разом, спільно, колективно, вкупі, купно, юрбою, д. вайлом; (продавати) гамузом, усе разом.

ГУРТУВАТИ, згуртовувати, єднати, групувати, об'єднувати, консолідувати, братати; п.ф. ГУРТУВАТИСЯ, громадитися і

п.ф.

ГУСЕНИЦЯ ж, у. гусінь; (танка) у. плазун, ланцюг; -ИЧНИИ, (трактор) ланцюговий

ГУСНУТИ, загусати, тужавіти; (- туман) густіти, густішати, сов. згущатися.