praktichnij_slovnik_sinonimiv_ukrajinskoji_movi

ПРОСТАК, як ім. нехитрий, ок. паївняк; ЗСТ. простолюдин, не шляхтич, не дворянин; & простачок, лростачйсько, зб. простацтво.

ПРОСТАЦЬКИЙ, простонародній, простолюдний; (рід) простий, не шляхетний, не родовитий; (тон) вульгарний.

ПРОСТЕЖУВАТИ, стежити, вистежувати; (за килі) допильновувати кого; д-о -СЯ, (якриса в чому) прозирати.

ПРОСТИЙ, не складний; (плян) не важкий, зрозумілий; (- мову) не вигадливий, не пишномовний, не кучерявий; (- життя) буденний; (обід) не пишний, не розкішний, скромний; (- гру актора) природний; (лист) звичайний, не рекомендований; (- карту) не козирний; (серцем) щирий, відвертий, простодушний, не двоєдушний; (у стосунках) невимушений, безпосередній; (- якість) грубий, неякісний; (рід) ПРОСТАЦЬКИЙ; (- дорогу) рівний, прямий, найкоротший; (дріб) МАТ. не десятковий.

ПРОСТИТУТКА, ПОВІЯ, паплюга, кокотка, продажна жінка; П. безпринципна особа.

ПРОСТІР, просторінь, обшар, поет, шир; (землі) територія, площа, терен; 77. розмах, воля, роздолля; (під що) вільне місце; & просторище, просторість, просторовисько.

ПРбСТО пр., по-простому, нескладно і всі п. ф. від ПРОСТИЙ; о. /як/ раз плюнути; ПРИЙ. проти /н. неба/; Ч. не інакше, як /н. просто брехня/; (з ч. не) не лише, не тільки /н. не просто пісня/; (звати) коротко; (робити) легко.

ПРОСТОВЙСНИЙ, вертикальний, прямовисний, простопадний, о. стрімкий.

ПРОСТОВОЛбСИЙ, без шапки /хустки, головного убору/; (- голову) непокритий. ПРОСТОДУШНИЙ, довірливий, наївний, нехитрий, простий серцем, щиросердий.

ПРОСТОЛЮД і ПРОСТОЛЮДДЯ,

простацтво, простонароддя, простота, зн. чернь, плебс, голота.

ПРОСТОРИЙ, місткий; (двір) великий; (шлях) широкий; (- море) БЕЗМЕЖНИЙ; (- життя) вільний; (- тему) розлогий.

ПРОСТОРІКУВАТИ і ПРОСТОРІКАТИ, розпатякувати, багато говорити, розводи-

тися, переливати з пустого в порожнє, говорити на вітер, РОЗВОДИТИ антимонії, (в повчальному тоні) резонерствувати; ТЕРЕВЕНИТИ.

ПРОСТОРІКУВАТИЙ, багатослівний, багатомовний, марнослівний, ок. рясномбвний.

ПРОСТОТА, нескладність і всі пах. від ПРОСТИЙ; тпк. ПРОСТОТА, ПРОСТОЛЮД.

ПРОСТРОМЛЮВАТИ, д! ПРОШИВАТИ.

ПРОСТРОЧЕНИЙ, задавнений, передавнений, г. вигаслий.

ПРОСТРОЧУВАТИ, (шво) прошивати строчкою; Я. прострілювати; (термін) пропускати, (сплату) ок. задавнювати, передав-

аювати, ПРОСТУВАТИ, (куди) ПРЯМУВАТИ;

(гордо) крокувати, виступати, іти церемоніяльним кроком, тримати /міряти/ крок; (за ким) іти /слідом/; пі РУШАТИ; (робити прямим) розгинати, випрямляти, випростувати.

ПРОСТУДА, застуда, перестуда, д. остуда.

ПРОСТЯГАТИ, (руку) витягати, /для вітання/ подавати; (крила) розпростувати, розпускати, розгортати, розпростирати; (руки) розставляти, (гілки) розкидати; (дорогу) прокладати; пі ПРОТЯГАТИ; ід. ПРОСТЯГТИ НОГИ, опрягтися, врізати дуба.

ПРОСТЯГАТИСЯ, протягатися, тягтися, (-руку) витягатися; (- гілля) розкидатися; (- рельєф) тягнутися, широчіти; (килимом) простелятися, розстилатися; (- лани) розлягатися; (до межі) сягати; дк. ПРОСТЯГТИСЯ, заорати носом, пі УПАСТИ.

ПРОСУВАТИ, рухати, (справу) давати хідчому,

ПРОСЯКАТИ, (що) просочуватися крізь що; (чим) наейчувати/ся/, просочувати/ся/, г. пересякати, /- душу/ наливатися, пі ПЕРЕЙМАТИСЯ.

ПРОСЬБА, прохання; (на письмі) заява, КЛОПОТАННЯ, АПЕЛЯЦІЯ, з. супліка. ПРОТЕ сп., але, та, однак, одначе, а втім. ПРОТЕГУВАТИ, (кому) сприяти, опікувати /бути опікуном/кого, опікуватися кіш. ПРОТЕЖЕ, як ім. протегований, опіку-

ваний, підопічний; П. улюбленець, с. фаворит.

ПРОТЕКТОР, опікун, захисник, о. рука, сов. покровитель.

ПРОТЕКЦІЯ, заступництво, опіка, підтримка, фр. рука, з. зарука, жрг. блат, дах.

ПРОТЕСТ, рішуча незгода /незадоволення, заперечення/.

ПРОТЕСТУВАТИ, засвідчувати /висловлювати/ протест, виступати з протестом; п-к -ЛТОЧИИ, що протестує, змушений п., протестант, учасник протесту, протестаційний.

ПРОТИ прий., супроти; (зими) назустріч

чому; (світла) насупроти; (п'ятниці) напередодні; (ночі) перед чим; (кого нема дужчого) порівняно з кіш.

ПРОТИБОРСТВУВАТИ, БОРОТИСЯ /з ким/, конфронтувати, п! ПРОТИДІЯТИ; -УЮЧИИ, що бореться /з/, втягнутий у протиборство /конфронтацію/, протиборчий,супротивний.

ПРОТИВИТИСЯ, див- ОПИРАТИСЯ.

ПРОТИВНИЙ, (бік) протилежний; (- течію) зустрічний, супротивний; (чиїйсь волі) непокірний, незгідний з; (- слово) суперечний.

ПРОТИДІЯТИ, діяти всупереч, бути в опозиції; ОПИРАТИСЯ, ставити /чинити/ опір /спиці в колеса/, ставати проти, протиббрствувати, протистояти: пі ПЕРЕШКОДЖАТИ.

ПРОТИЗАКОННИЙ, протиправний, незаконний; пі ЗАКОННИЙ.

ПРОТИЛЕЖНИЙ, (бік) противний; (погляд) полярний; (вітер) зустрічний, супротивний.

ПРОТИЛЕЖНІСТЬ, р. противність; (кому) антипод; фр. п. полюс; (діяметральна) Щ. небо і земля; пі КОНТРАСТ.

ПРбТИНКА, кома.

ПРОТИОТРУТА, антидот; (проти моди) П. засіб, лік.

ПРОТИПРИРОДНИЙ, ненормальний, ненатуральний, неприродний, незвичайний.

ПРОТИСТАВЛЯТИ і ПРОТИСТАВИТИ, (кого кому) ставити у приклад, прирівнювати до.

ПРОТОКА і ПРОТОКОЛЮВАТИ, д\

КАНАЛ і ЗАПИСУВАТИ.

ПРОТОПРЕСВІТЕР, див. СВЯЩЕНИК.

ПРОТОТИП, г. первовзір; (героя) прообраз, первообраз; (речі) зразок, взірець.

ПРОТОЧИНА, (у греблі) діра; (у човні) сов. теча.

ПРОТбЧНИЙ і ПРОТЇЧНИЙ, (- воду)

не стоячий, текучий, біжучий.

ПРОТЯГ, 1. (у хаті) продув; (у полі)

/шпаркий/ вітер; 2. (часу) біг, плин; (у мові) сповільнення, затримка; Б. 3. продовження; & ок. простяж.

ПРОТЯГАТИ, ТЯГТИ через, (руку) ПРОСТЯГАТИ, (слова) роз-, (до ранку /- хворого/) до-, (холодом) по-, (час) за-, ІД. зволікати, (фазу) продовжувати; (в газеті) /гостро/ критикувати; док. ПРОТЯГТИ, (на пенсії) прожити, проіснувати.

ПРОТЯГЛИЙ, (звук) тягучий, довгий, плавний, з протягом, д. тягучкий, протяжний.

ПРОТЯГОМ прий., (зими) продовж; ПР.

протягло, тягуче, з протягом, розтягаючи. ПРОФАН, НЕУК, невіглас, ев. некомпетентна особа.

ПРОФЕСІЙНИЙ, фаховий, сов. професіональний; пр. ПРОФЕСІЙНО, кваліфіковано.

ПРОФЕСІОНАЛ, фахівець, спеціяліст, жм. спец, д. професіоналіст.

ПРОФЕСІЯ, фах, спеціальність, кн. рід занять; (шевця) ремесло; п! КВАЛІФІКАЦІЯ.

ПРОФЕСОР, д! НАУКОВЕЦЬ; Ж. ЗНАВЕЦЬ; Г. УЧИТЕЛЬ; & зб. професура. ПРОФІЛАКТИКА, запобіжні /профілактичні/ заходи.

ПРОФІЛАКТИЧНИЙ, д! ЗАПОБІЖНИЙ.

ПРОФІЛЬ, вигляд збоку, пі ОБР.ИС; (дороги) ТЕХ. переріз; (фаху) спрямування; (установи) спеціялізація.

ПРОХАННЯ і ПРОХАТИ, д! ПРОСЬБА і ПРОСИТИ.

ПРОХАЧ, давець скарги, скаржник, з. суплікатор; (милостині) ЖЕБРАК, зн. канюка.

обрій; (останній) П. межа, грань; (вечірній)

упруг.

ПРУДКИЙ, швидкий, хуткий, бистрий, (як стріла) нестримний, сов. стрімкий; (хто) меткий, моторний, прудконогий, прудкобіжний; (до чого) здібний, спритний.

ПРУДКІСТЬ і ПРУДКО, д! ШВИДКІСТЬ і ШВИДКО.

ПРУЖНИЙ, пругкий, тужавий, пружйстий; (рух) пружинистий; (- тіло) тугий, гнучкий, м'язистий, міцний, пружнястий, пружнастий; & пружкий.

ПРУТ, хворостина, хлудйна, різка, дубець, хмизина, (з лози) лозина; (металевий) стрижень; & пруток, прутйна, зо. пруття.

ПРУЧАТИСЯ, (чинити опір) огинатися, опинатися, опиратися; (руками й ногами) борсатися, шарпатися; (- немовля) корчитися; 77. не підкорятися, протидіяти.

ПРЯЖЕНЯ, омлет.

ПРЯЖИТИ і ПРЯГТИ, (на вогні) смажити, просмажувати, прожарювати; (молоко) спряжувати; (вогнем) катувати; (- сонце) палити.

ПРЯМИЙ, рівний, не кривий; (- лінію) простий; (волос) не кучерявий; (почерк) не похилий; (як явір) стрункий; (курс) невідхильний; (- переговори) безпосередній; (- значення) буквальний, не переносний; (- користь) очевидний, безперечний; (виклик) неприхований, незамаскований; (- протилежність) повний, цілковитий; (- вдачу) відвертий, щирий, (погляд) чесний; ЖМ. справжній, достеменний; (кут) ІД. кут 90°; & пряменький, прямісінький.

ПРЯМО пр., рівно, просто, без закрутів і

всі мож. пох. від ПРЯМИЙ; (ходити) не згинаючись; (під пряміш кутом) прямовисно, навсторч, вертикально; (проти чого) якраз, саме; (як хто) цілком, чисто, достеменно.

ПРЯМОВИСНИЙ, див. ПРОСТОВИС-

ний.

ПРЯМОКУТНИК, див. ПАРАЛЕЛОГРАМ; (рівнобічний) квадрат. ПРЯМУВАТИ, іти, ПРОСТУВАТИ; (за ким) іти назирці; (на що) тримати курс, орієнтуватися; (- думки) П. спрямовуватися; (- вулицю) пролягати, простягатися; п-к -УЮЧИИ,

що прямує, по дорозі /в дорозі, з думкою

пй/ куди, п-к/ім. подорожній.

ПСАЛОМ і ПСАЛЬМА, (релігійний) пісня, молитва; (кому) гімн.

ПСЕВДОНІМ, прибране ім'я /прізвище/;

(підпільника) г. псевдо.

ПСИХ і ПСИХОПАТ, д! НЕНОРМАЛЬНИЙ; ПСИХІКА, ментальність, душевний склад.

ПСИХІЧНИЙ, (стан) душевний; (світ)

внутрішній, духовий, сов. духовний. ПСУВАТИ, (речі) пошкоджувати, д. нищити; (харчі) переводити; (здоров'я) збавляти, нівечити, (життя) калічити; (роботу) партачити; (дитину) розбещувати; (машину) виводити з ладу; пі МАРНУВАТИ.

ПСУВАТИСЯ, (- речі) нищитися; (- господарство) підупадати, сходити на пси, тріщати по всіх швах; (- добро) ПЕРЕВОДИТИСЯ; (- погоду) гіршати, погіршуватися; (- мотор) відмовляти, терпіти аварію.

ПТАХ, птиця; (невмируіций) міт. Фенікс; (залізний) ІД, літак; (хто) IP. тип, проява, екземпляр; 8с пташечка, пташка, пташок, птаха, пташина, зб. пташня, птаство ПТАШАЧИЙ, пташиний, г. пташий, д. птичий.

ПУБЛІКА, (в залі) авдиторія, глядачі, глядацтво, слухачі, слухацтво, відвідувачі; ЖМ. люди, народ, (багата) товариство; (така) сорт людей; П. громадськість.

ПУБЛІКА, сором, ганьба; (- жінку) повія; (- чоловіка) розпусник.

ПУБЛІКАЦІЯ, (- втрату грошей) оголошення; (дія) друкування, оприлюднення, видання, публікування; мн. ПУБЛІКАЦІЇ, як ім. надруковане.

ПУБЛІКУВАТИ, (твори) видавати, друкувати, оприлюднювати, пускати у світ. ПУБЛІЦИСТ, письменник, ЖУРНАЛІСТ.

ПУБЛІЧНИЙ, ПРИВСЕЛЮДНИЙ; (суд) гласний, відкритий; (шпиталь) громадський; (- бібліотеку) загальний, загальнодоступний; (спокій) суспільний.

ПУГА, див. БЛТІГ.

ПУДЛО, футляр, коробка, д. пуздерко; & пуделко.

прям, маршрут, курс; (далека) подорож; (терниста) поле /діяльносте/.

ПУХ, дрібне пір'я; ЖМ. перина, пуховик, /пухова/ подушка; П. сніг.

ПУХИР, (на воді) булька, бульбашка, пузир; (жовчний) міхур; & пухирець, піхур.

ПУХКИЙ, розейпчастий; (грунт) м'який, копкий; (пиріг) пухнастий; (- тіло) пухнатий, ПУХЛИЙ; п! СИПКИЙ.

ПУХЛИЙ, опухлий, набряклий, набубнявілий; (- тіло) ПУХКИЙ; (гаманець) товстий, роздутий, набитий; (пиріг) Р. пухнастий; пі БРЕЗКЛИЙ.

ПУХЛИНА, опух, набряк, пухлятина, (водяна) набреск; (під оком) синець; (ракова) МЕД. новоутворення.

ПУХНАСТИЙ, (- пташеня) пухнатий, вкритий пухом; (килим) волохатий, кошлатий, ворсистий; (сніг) лапатий; (- шерсть) м'який, густий, пишний; (пиріг) пухкий.

ПУХНУТИ, опухати, набрякати, бубнявіти; ЖМ. гладшати; ТІ. роздаватися, роздиматися, сов. розбухати.

ПУЧКА, кінчик пальця; (руки) палець; (тютюну) дрібка, сов. щіпка; & пучечка.

ПУЧОК, в'язка, жмут/ок/, ПУК; (волосся) пасмо, пелех; (рож) букет; (іскор) сніп.

ПХАТИ, штовхати, турляти, підштовхувати; (на що) ТІ. підбивати; (звідки) виштовхувати, (куди) заштовхувати, (скрізь) розпихати, (носа) стромляти; (у горло) запихати,

РАБ, невільник,/), невольник,як їм. під'я- ремний, підневільний; (февдала) кріпак; 17. сліпий виконавець /знаряддя/; (Божий) вірянии; ФР. слуга, віддана особа.

РАБА, рабиня, невільниця.

РАБСТВО, кормига, неволя, невільництво, іст. кабала, п. ярмо; (февдальне) кріпацтво, кріпаччина; (духове) плазування, низькопоклонство, сервілізм.

Р А Б С Ь К И Й , ИСВІЛЬНИЧИЙ, невільницький;

(уярмлений) яремний, під'яремний, підневіль-

(до кишені) засувати; (до рук) сунути, тицяти.

П'ЯВКА, кровопйвчий хробак; (хто) П. КРОВОЖЕР, ПАВУК.

П'ЯДЬ, (землі) смужка, клаптик, латка; ФР. крок/н. ні на п'ядь/.

П'ЯНИЙ, нетверезий, жм. напитай, зн.

налиганий, (трохи) підпилий, підпитий, захмелений, (дуже) п'яний, як ніч /чіп, земля, квач/; (від щастя) сп'янілий, одурілий; (трунок) хмільний, п'янкий; пор. П'ЯНИЦЯ.

П'ЯНИТИ, оп'яняти, хмелити, пі ЗАПАМОРОЧУВАТИ, сов. дурманити; Я. збуджувати, захоплювати.

П'ЯНИЦЯ, пияк, пияка, пропій, пропбєць, пиворіз, брагун, бражник; & п'янюга, п'яничка; пор. АЛЬКОГОЛІК, ВИПИВАКА.

П'ЯНКИЙ, хмельнйй, п'янливий, дурманний, задурливий, п'якющий, ок. медосолодкий.

П'ЯСТИСЯ і ПНУТИСЯ, (чимраз вище)

дертися, видиратися, здиратися; (- рослини) витися; (вгору) тягтися, підійматися, пориватися; (- жили) випинатися, напинатися; (з усіх сил) П. силкуватися, намагатися, напружуватися, о. лізти із шкури; (в пани) моститися, тиснутися, пошиватися; (в генерали) цілитися.

П'ЯТА, (ступні) п'ятка; (скелі) П. основа, опора, підошва.

ний, поневолений; (-залежність)кабальний; (-наслідування)низькопоклонський.

РАДА, ПОРАДА, пропозиція, вказівка, рекомендація; (обранців) нарада, засідання, збори; (міністрів) кабінет, (лікарів) конейліюм, (кардиналів) конклав, (архцпастиріє)

синод; пор. АСАМБЛЕЯ.

РАДИ прий., заради, задля, для.

РАДИЙ і РАД, врадуваний; ФР. радісний, веселий; (діяти) згодний, згідний, щасливий; & раденький, д. радний.

РАДИКАЛЬНИЙ, (захід) найдійбвіший,

найрезультативніший; (- зміни) докорінний, рішучий, фундаментальний, кардинальний. РАДИТИ, давати /по/раду, дораджувати, консультувати, д. раяти; (над чим) радитися; (у скруті) вживати заходів /н. треба щось радити/; (ким) Я З, ПОРЯДКУВАТИ; док. ПОРАДИТИ, піддати думку.

РАДИТИСЯ, радити /держати/ раду, д. нараджуватися, радити над чим; (з лікарями) консультуватися; (що робити) обговорювати, обмірковувати.

РАДІО, бездротовий телеграф; ЖМ. радіопередача //(. слухати радіо/, радіоприймач /н. включй радіо!/, радіостанція /н. працювати на радіо/.

РАДІСНИЙ, веселий, життєрадісний, о, сонцелюбний, сонцелйкий, просвітлий; пор, ВТІШНИЙ, ОСЯЙНИЙ.

РАДІСТЬ, задоволення, приємність; (єдина) втіха; & радощі; зв. РАДОСТЕ! (моя) серце! золото! раю!

РАДІТИ, (з чого) тішитися, с. тріюмфувати, землі /ніг/ не чути під собою. РАДІЮС, б,з. промінь; (колеса млина)

рамено; П. (дії) г. засяг, (лету) віддаль. РАДНИК, порадник, дорадник, як ім. радний, зет. радця; (посольства) урядовець. РАДО пр., охоче, з охотою, ЗАЛЮБКИ;

(зустрічати) привітно.

РАДОЩІ, див, РАДІСТЬ.

РАДШЕ пр., охочіше, з більшою охотою; 3. П. скоріше, краще; & радніше. РАДЯНСЬКИЙ, (лад) совітський, совєтський.

РАЗ, один раз; ФР. випадок /н. в такому разі/; & разок; ПР. якось, одного разу /дня/, колись; СП. якщо, коли /н. раз так/.

РАЗИТИ, уражати, завдавати удару /ударів/ кому; (ворога) трощити; (очі) вражати, с, сліпити, осліплювати.

РАЗОМ пр., спільно, вкупі, гуртом, купою, при купі, в одній лаві,р. купно, посполу, собором, хором, (- двох) у парі, на пару; (сказати) ОДНОЧАСНО, заразом, воднораз, в одне слово, мов на команду; раптом, зненацька, враз.

РАЗ-У-РАЗ пр., раз-пб-раз, раз-за-разом, раз-поза-раз, регулярно, систематично, безперервно, жм- одно, знай, тільки й знає, що.

РАЗЮЧИЙ, (факт) разлйвий, приголомшливий, дивовижний, подиву гідний; (контраст) різкий; (гумор) нищівний, нещадний, влучний; (- красу) сліпучий.

РАЙ, (біблійний) сад, едем; (небесний) Небо, Небеса, вічне /небесне, Боже/ царство, жйтлище святих, Єлисейські поля; (земний) казковий край, Аркадія; П. щасливе життя, насолода, блаженство, щастя; зв. РАЮ! д! РАДОСТЕ!

РАЙДУГА, див. ВЕСЕЛКА.

РАЙОН, (гірський) регіон, терен, зона, область, місцевість; (адміністративний) одиниця/поділу/.

РАЙСЬКИЙ, небесний; (мотив) чудовий, чарівний; (куток) блаженний; (- умови) ідеальний; (голос) чйстий-пречйстий, мелодійний.

РАКЛО, див. ХУЛІГАН.

РАКОМ пр,, рачки, рака, задом, задом наперед, назадгузь.

РАЛО, ур. орало; (залізне) плуг.

РАМА і РЯМА, (дзеркала) оправа; (ікони) оклад; (віконна) коробка; (машини) станина; (авта) шасі; (воза) осада; П, облямівка; & рамка, обрамок, мн. рямці.

РАМЕНО, due. ПЛЕЧЕ.

РАМПА, (перед сценою) бар'єр; П. сцена, кін, театр; (залізнична) n-о перон.

РАНА, поранення; (натерта) саднб; (невигойна) виразка; (душевна) травма, біль, страждання; П. пекуча проблема; мн. РАНИ, (війни) збитки, шкідливі наслідки.

РАНҐ і РАНҐА, звання, титул, сов. чин, (духовний) сан; ФР. КАТЕГОРІЯ, розряд. РАНЕЦЬ, наплічник, наплечник, з. нараменник.

РАНИТИ, зранювати, пре. док, поранювати, о. пускати кров; (душу) уражати, завдавати болю чому; док. ПОРАНИТИ, (легко /кулею/) зачепити.

РАНІШ і РАНІШЕ пр., див. ДАВНІШЕ, ПЕРЕД ТИМ; спочатку, перше; у минулому.

РАНІШНІЙ, ранковий, (- росу) дозірній, д. поранній; (птах) ранній.

РАНКОМ пр„ ВРАНЦІ, РАНО, рано-вран-

ці, поет, рано-пораненьку, ок. на ранок;

(раннім) ІД. на світанні.

РАННІЙ, (- росу) РАНІШНІЙ; (цвіт) перший; (сніг) передчасний; (етап) початковий. РАНО пр., ранньою порою, РАНКОМ; (сивіти) ПЕРЕДЧАСНО; ПР. СЛ. не пора, не час.

РАНОК, початок дня; жм. рання, рано, д. поранок; (літературний) ранкова імпреза.

РАПОРТ і РАПОРТУВАТИ, див. ПОВІДОМЛЕННЯ_ІПОВІДОМЛЯТИ. РАПТОВИЙ, наглий, несподіваний, непередбачений, жм. ґвалтовний; (рух) миттєвий, блискавичний.

РАПТОМ пр., зненацька, враз, нараз, несподівано, ЗНАГЛА, раптово і пох. від РАПТОВИЙ, о. як сніг на голову, як грім з ясного неба, ні сіло, ні пало, ні з того, ні з сього; блискавично, миттю.

РАСА, (тварин) порода, ФР. походження; (людська) ф. масть; РАСОВИЙ, породистий.

РАТАЙ ур., орач, ПЛУГАР; & оратай.

РАТИФІКУВАТИ, д! ЗАТВЕРДЖУВАТИ.

РАТУВАТИ зп., (за що) обставати, стояти горою, розпинатися, обстоювати що. РАФІНОВАНИЙ, очищений, звільнений від домішок; (зміст) вишуканий, витончений; (Дон Жуан) довершений, викінчений.

РАХМАННИЙ, див. СМИРНИЙ.

РАХУБА, лічба, рахунок, рахування; П. клопіт, морока.

РАХУВАТИ, лічити, вести лік, числити; (гроші) ПЕРЕРАХОВУВАТИ; (виторг) підраховувати, вираховувати, обчислювати; (з ч. не) скидати з рахунку /рахуби/, не враховувати, не брати до уваги; (на що) РОЗРАХОВУВАТИ, важити; (за кого) вважати, мати; ВСТ. вважай/те/, можна сказати /н. він, рахувати, мрець/.

РАХУВАТИСЯ, розраховуватися; (з чим) зважати па, враховувати /брати до уваги або в рахунок/ що; (з ким) поважати /цінувати/ кого; (за кого) вважатися, мати славу кого.

РАХУНОК, г. конто; (змагань) підсумок, результат; (за крам) квитанція, квиток; Р. рахування; П. розрахунок, доцільність, ра-

ція, вигода /н. нема жодного рахунку йти/;

(кому) звіт; (на товар) фактура; мн. РАХУНКИ, (особисті) порахунки.

РАЦІОНАЛЬНИЙ, (вжиток) корисний, доцільний; (одяг) практичний, вигідний, зручний; (- знання) перевірений логікою, базований на розумі; (- число) МАТ. цілий або дробовий.

РАЦІЯ, 1. (пересувна) радіостанція; 2. підстава, обгрунтбвання; ФР. доцільність, розрахунок /н. нема рації/; (величальна) орація, промова.

РАЮВАТИ, (в раю) жити, перебувати, ур. царствувати; (в добрі) РОЗКОШУВАТИ, жм. богувати, купатися в щасті; П. кн. зазнавати насолоди /втіхи/.

РВАТИ, дерти, (на шматки) розривати, роздирати, шматувати; (вуха) різати, вражати; (з рук) виривати, шарпати; (жили) надривати; (овочі) зривати; (волос) скубти, смикати; (зуб) видаляти; (здобич) загризати; (мости) підривати, висаджувати /пускати/ в повітря; (до бою) П. поривати.

РВУЧКИЙ, (рух) поривчастий, шпаркий, різкий, сов. стрімкий; (сміх) уривчастий, різкий; (до науки) беручкий; & рвачкйй.

РЕАБІЛІТУВАТИ і РЕГАБІЛІТУВАТИ, поновлювати репутацію, повертати права, скасовувати знеславлення, визволяти із слави, д. відмивати; (на суді) виправдувати. РЕАГУВАТИ, (на критику) відповідати, відгукуватися, виявляти ставлення до.

РЕАКЦІЙНИЙ, не прогресивний, назадницький, ретроградний; пі КОНСЕРВАТИВНИЙ; ім. РЕАКЦІОНЕР, ретроград; РЕАКЦІЯ, відголос, відгук, РЕЗОНАНС; (у державі) антидемократія, антидемократичні сили; (на подразнення) рефлекс.

РЕАЛІЗУВАТИ, (плян) здійснювати, втілювати в життя; (товари) продавати. РЕАЛЬНИЙ, дійсний, не УЯВНИЙ; (- науки) практичний, прикладний; Р. реалістичний.

РЕБРО, (стик площин) руб, грань, пруг; (Адамове) ІД. Ж. жінка; & реберце. РЕБУС, див. ЗАГАДКА; П. головоломка,

(щось загадкове) таємниця.

РЕВ, ревіння, (людей) КРИК, ҐВАЛТ, ЛЕ-

МЕНТ; (пре. хижаків) рик; (мотора) гуркіт, стугін; (дітей) плач; & ревище, ревнява. РЕВА чол. і жін,, рюма, рюмса, нюпя, тонкослізка, мішок сліз; тлк. чол. плаксій; тлк. жін. плаксійка.

РЕВАНШ, (за поразку) відплата; (у спорті) вирівняння рахунку.

РЕВИЩЕ, див. РЕВ; Р. різниця, сов. бойня. РЕВІЗУВАТИ, контролювати, перевіряти; (учення) піддавати ревізії, переглядати.

РЕВІТИ і РЕВТЙ, (- вола) рикати; (- людей) лементувати, РЕПЕТУВАТИ, ЗН. співати; (- бурю) вити, завивати, скиглити, голосити; ЖМ. плакати, ридати; (- гармати) гуркотіти, гримотіти.

РЕВМАТИЗМ, у. гризь.

РЕВНИВИЙ, який ревнує, ЯК ЇМ. ревнивець; (до щастя інших) ЗАЗДРИЙ; КН.

ревний.

РЕВНИЙ, запопадливий, дуже старанний /ретельний/, дбайливий; (- пісню) зворушливий; (- тугу) болісний; (- сльози) гіркий; (погляд) ревнивий.

РЕВНОЩІ, (в коханні) з. ревнйці; (до успіхів інших) заздрість, заздрощі. РЕВНУВАТИ, відчувати ревнощі; (до сліз) сохнути /в'янути, страждати/ з ревнощів.

РЕВОЛЮЦІЯ і РЕВТЙ, д! ПЕРЕВОРОТ і РЕВІТИ.

РЙГІТ, голосний /нестримний/ сміх; & реготня, регітпя, реготання.

РЕГОТАТИ, реготатися, гигикати, лягати /помирати/ зо сміху, заходитися сміхом, ф. іржати.

РЕГАЛІЇ, (царя) символи, знаки, іст. клейноди; (вояка) ордени, медалі, відзнаки.

РЕГЕНТ, (хору) диригент; (у монархіях)

тимчасовий державець /сов. правитель/. РЕҐЛЯМЕНТ, (зборів) порядок /денний/, (асамблеї) правильник; (праці) розпорядок, режим; П. Інструкція.

РЕҐРЕС, рух назад, занепад, деградація, ок. пазадництво.

РЕГУЛЮВАТИ, (рух) впорядковувати, керувати чим; (прилад) настроювати, р. достосовувати; п-к -іОГОЧИИ, що регулює, покликаний p., регулювальник, регулювальний, для регулювання.

РЕГУЛЯРНИЙ, періодичний, систематичний, рівномірний; (- армію) постійний. РЕДАГУВАТИ, (текст) перевіряти, виправляти, доводити до кондицій; (газету) керувати виданням чого.

РЕДАКЦІЯ, (газети) редакційний колектив /колегія/; П. приміщення редакції; (твору) варіянт; (виразу) формулювання, формула, форма викладу; (дія) редагування, формулювання.

РЕЄСТР, список, перелік; (словника) /гніздові/ слова; & зап. регістр. РЕЄСТРУВАТИ, записувати, перс-, вносити до реєстру /списку/, д. списувати; (судно) приписувати; (шлюб) оформляти; (параметри) фіксувати.

РЕЖИМ, (царський) лад, устрій, порядки; (праці) розпорядок, розклад, правила:

(зберігання) умови.

РЕЗЕРВА, запас, сов. резерв; мн. РЕЗЕРВИ, можливості, потенції; (сил) джерело; (трудові) СОВ. кадри.

РЕЗЕРВІСТ, запасник; п-к РЕЗЕРВНИЙ, запасний, д. припаснйй; & резервбвий. РЕЗЕРВУАР, посудина, вмістище; (циліндричний) цистерна; (водогону) водосховище, басейн; П. джерело, резерви. РЕЗЕРВУВАТИ /док. ЗА-/, д. приберігати; (квитки) бронювати, замовляти наперед.

РЕЗИДЕНЦІЯ, (короля) ОСІДОК; (штабу) штаб-квартира; (літня, зимова) Ж.

ЖИТЛО.

РЕЗОЛЮЦІЯ, (з 'їзду) рішення, постанова, ухвала; ЖМ. розпорядження, вказівка. РЕЗОН, підстава, причина; мн. РЕЗбШі, докази, аргументи, міркування, запевнення. РЕЗОНАНС, відлуння; її. відгук, відголос, відгомін, луна, реакція.

РЕЗОНУВАТИ: п-к -УЮЧЇЇЙ, що резонує, здатний резонувати, резонатор, резонаторний.

РЕЗУЛЬТАТ, наслідок, (праці) плід;

(підрахунків) підсумок; пі СУМА. РЕЙДУВАТИ, (за фронтом) оперувати, робити рейди, діяти в тилу; п-к -УЮЧИЙ, що рейдує, зайнятий рейдами, покликаний рейдувати, п-к рейдовий.

РЕЙС, (космічний) подорож, (розваговий)

круїз; мн. РЙЙСИ, (суден) курсування, плавання.

РЕКЛЯМА, (дія) афішування, популяризація; (річ) афіша, сов. реклама, пі ОБ'ЯВА. РЕКЛЯМУВАТИ, афішувати, популяризувати, робити рекляму; (кого) вихваляти.

РЕКОМЕНДУВАТИ, пропонувати, радити, давати пораду; ФР. характеризувати; (кого кому) заповідати, відрекомендовувати, св. представляти, знайомити кого з ким.

РЕКОНСТРУКЦІЯ, перебудова, переобладнання; (рис) відновлення, відтворення. РЕКОРД, СПРТ. найвище досягнення /показник/; (брехні) найвищий ступінь /вияв/.

РЕКТИ нрв.ур.,д! ПРОМОВЛЯТИ.

РЕЛІГІЙНИЙ, (- догми) теологічний; (- літературу) духовний; (хто) богомільний, віруючий, ір. святий та божий.

РЕЛІГІЯ, віра; (конкретна) віровизнання, віросповідання; (краси) П. обожнювання.

РЕЛЯТИВНИЙ, відносний.

РЕЛЬЄФНИЙ, (- зображення) об'ємний;

(орнамент) опуклий; (образ) виразний, чітко окреслений,яскраво відтворений. РЕМАНЕНТ, сов. інвентар; д! СПОРЯДЖЕННЯ, ЗНАРЯДДЯ.

РЕМАРКА, позначка; (до тексту) примітка, заувага; (у п 'єсі /в дужках/) пояснення. РЕМЕСЛб, ЖМ. фах, професія; П. нудна /нетворча/ праця; & ремество, рукомесло, рукомествб.

РЕМІННИЙ, шкіряний.

РЕМІНЬ, шкіряний ПОЯС; (машинний) пас; & ремінець, ремінчик, зб. реміняччя.

РЕМІНЬ, (оброблена шкіра) шевський товар; & реміння.

РЕМІСНИК, рукомесник; П. шабльонний виконавець, мистець без надхнення /вогню/. РЕМОНТ, направа, лагодження, ремонтування,/?, поправа.

РЕМОНТУВАТИ, лагодити, НАПРАВЛЯТИ, рихтувати, усувати дефекти, виправляти пошкодження, латати діри.

РЕМСТВО і РЕМСТВУВАТИ, д! НАРІКАННЯ і НАРІКАТИ.

РЕНЕГАТ, перекинчик, ЗРАДНИК, перевертень, відступник, рел. віровідступник.

РЕНЕСАНС, (- епоху) Відродження; П. розквіт, піднесення, відродження. РЕНТАБЕЛЬНИЙ, ДОЦІЛЬНИЙ, прибутковий, г. поплатний.

РЕПАНИИ, потрісканий, р. тріслий; (хто) некультурний, НЕПИСЬМЕННИЙ. РЕПАТИ і РЕПАТИСЯ, тріскати/ся/, лопати/ся/, лускати, давати тріщини; (- голову) розколюватися.

РЕПЕТ, КРИК, зойк; ГАМІР, галас; & репетування.

РЕПЕТИРУВАТИ, (п'єсу) робити пробу; (учня) підтягати; РЕПЕТИЦІЯ, (вистави) проба.

РЕПЕТУВАТИ, кричати, волати, лементувати, горлати, ґвалтувати, галасувати, вигукувати, зіпати, дерти пельку, кричати не своїм голосом /на живіт, на пуп/.

РЕПОРТАЖ, (з місця події) інформація, повідомлення, розповідь.

РЕПОРТЕР, див. ЖУРНАЛІСТ.

РЕПРЕЗЕНТУВАТИ, (кого) сов. представляти, г. заступати; (собою) являти. РЕПРЕСІЇ мн., утиски, гоніння, переслідування, нагінка.

РЕПРОДУКЦІЯ, (картини) відбиток, копія; (дія) відтворення, віддзеркалення; БІОЛ. розмноження.

РЕПУТАЦІЯ, реноме,;-, слава, пі ПРЕСТИЖ, АВТОРИТЕТ.

РЕСПЕКТ і РЕШПЕКТ, д! ПОВАГА.

РЕСТАВРУВАТИ недок. і док., (картину) відновлювати /відновити/, (порядки) поновлювати /поновити/, відроджувати /відродити/.

РЕСТОРАН, кафе, кафетерія, у. кав'ярня, (з естрадою) кабаре, кафе-шантан, жм. шантан, іст. шинок; & ресторація.

РЕСУРСИ мн., запаси, джерела, можливості, засоби, ек. кошти, (людські) кадри. РЕТЕЛЬНИЙ, старанний, запопадливий, РЕВНИЙ, сумлінний, пунктуальний; (- вишкіл) ґрунтовний; (обшук) пильний, прискіпливий; (запис) чіткий, акуратний. РЕФЕРАТ, див. ДОПОВІДЬ.

РЕФЕРЕНДУМ, всенародній опит /голосування/, плебісцит.

РИТОРИКА, красномовство, ораторське мистецтво; ТІ. марнослів'я, теревені. РИТУАЛ, обряд, церемонія, ур. дійство; п! ЦЕРЕМОНІЯЛ.

РИТУАЛЬНИЙ, обрядовий, обрядний; (танець) культовий.

РИФ, див. СКЕЛЯ; (на вітрилі) петля, отвір.

РИХТУВАТИ/СЯ/, готувати/ся/; (в дорогу) збирати/ся/, лагодити/ся/, лаштуватися/, споряджати/ся/; (дефект) направляти; (колію) ЗАЛ. вирівнювати.

РИШТУНОК, спорядження, припас, припаси, жм. причандалля; Р. риштовання. РІВ, КАНАВА, ТРАНШЕЯ, д. фоса, зап. кювет; & рівчак, рівець; п! ЯМА.

РІВЕНЬ, г. позем; (води) висота стояння; (освіти) міра, ступінь, щабель, обсяг; (життєвий) міра добробуту; (загальний) розвиток, освіченість; (виробництва) культура; Т. ватерпас, г. рівнйло.

РІВНИЙ, гладкий; (як промінь) прямий, простий; (як стіна) крутий, стрімкий; (стан) стрункий; (лоб) не опуклий; (пай) однаковий, такий самий; (з чим) рівновартий, рівноцінний, рівнозначний; (- дихання) рівномірний, РИТМІЧНИЙ; (голос) однотонний; (серед інших) рівноправний; ФР. паритетний; (- вдачу) 77. врівноважений, спокійний;

(рахунок) круглий.

РІВНИНА, (гірська) полонина, плоскогір'я, (з крутими краями) плято; & рівнява.

РІВНОБІЖНИЙ, паралельний.

РІВНОВАГА, (між А і Б) балянс, сов. баланс, стійке співвідношення; (душевна) ТІ. врівноважений /спокійний/ стан /душі/.

РІВНОВАРТИЙ, рівновартіспий, рівнозначний,рівноцінний, (силою) рівносильний.

РІВНОМІРНИЙ, (стукіт) ритмічний;

(обсяг) рівновеликий.

РІВНОПРАВНИЙ, з рівними правами; ФР. паритетний, рівний.

РІВНЯТИ, вирівнювати, розрівнювати, (трохи) підрівнювати; (до кого) порівнювати, уподібнювати, ототожнювати з; (з чим) зіставляти, прирівнювати до; (А з Б) ставити в один ряд /на одну дошку/, зрівнювати, о. стригти під одну гребінку; (по шнуру)

шнур/к/увати; п. ф. РІВНЯТИСЯ, (на кого) взоруватися; в-й шнуруватися.

РІГ, муз. ріжок; (вулиці) д. вугол; (стола)

край, кут; (берега) мис; (місяця)- кінчик;

(якоря) сов. лапа; мн. РИГИ, д! ЗРАДЖУВАТИ.

РІД, родина, рідня, як ім. рідні; (кельтів) клан, (царів) династія; Р. порода; (військ) тип, категорія, вид; ФР. гатунок, сорт; пі ПОКОЛІННЯ,КОДЛО.

РІДКИЙ, текучий, плинний, ПЛИВКИЙ;

(борщ) не густий; (птах) рідкісний; (туман)

розріджений; (- нагоду) нечастий; & ріденький, обрідкий, /об/рідкуватий. РІДКІСНИЙ, раритетний, унікальний, рідкий.

РІДКІСТЬ, раритетність: (музейна) рідкісна річ, раритет; & рідкощі.

РІДКО пр., ЗРІДКА, мало коли, нечасто і пох. від РІДКИЙ; (не вкупі) розкидано. РІДНИЙ, (брат) кровний, кров від крови, кість від кости; (- місто) родинний, родимий; (духом) близький, споріднений; (- діло) улюблений; (звук) знайомий; (край) батьківський, ур. отецький, отчий; (- мову) матірній; мн. як ім. РІДНІ, /близькі/ родичі; & рідненький, ріднесенький.

РІДНЯ зб., родичі, родина, як Ім. кревні; (кому) родич, родичка.

РІЗАНИНА, П. кроволиття, кровопролиття, душогубство, г. мордерство, масакра. РІЗАТИ, тяти, (коси) зрізувати, стинати, (по шматку) відрізувати, відтинати, (краї) обрізувати, обтинати; (чим) краяти, розрізувати, розтинати, жм. панахати, чикрижити; (людей) убивати, винищувати; ЖМ. оперувати, робити операцію; (труп) анатомувати; (душу) шматувати; (під серцем) пекти, колоти, (око) вражати; (на іспитах) провалювати; (правду) говорити відверто; (- вітер) шмагати.

РІЗАТИСЯ, тятися і всі мож. пох. від РІЗАТИ; (з ворогами) битися, рубатися, воювати; (- зуби) прорізуватися; (у карти) дутися, /затято/грати.

РІЗАЧКА, (біль) колька; (хвороба) дисентерія, червінка, пронос, сов. дизентерія. РІЗКА, пруток, прутик, пі ПРУТ; (кормів) січка; мн. РІЗКИ, кара різками.

ма) водити; (спирт) розчиняти, розпускати; (водою) розріджувати; (тугу) розсіювати, позганяти; (вівці) розплоджувати, розмножувати, заводити /собі/, (мак) вирощувати; (вогонь) розкладати, розпалювати; (пари) підіймати; (сад) закладати, засаджувати; (дискусії) вести; (порядки) запроваджувати; (багато) ІД. просторікувати, розводитися.

РОЗВОДИТИСЯ, розлучатися, розходитися; розмножуватися, розплоджуватися, вирощуватися; просторікувати; (- пияцтво) поширюватися; (з чим) морочитися.

РОЗВОРУШУВАТИ, ворушити; (до дій)

розбурхувати, розрахувати, активізувати; (почуття) будити, викликати; (людей) хвилювати, тривожити, збуджувати, наелектризовувати; (душу) зворушувати, розчулювати; (діяльність) Р. розгортати.

РОЗВ'ЯЗКА, кінець, закінчення; (задачі) розв'язання, рішення; (дія) розв'язання.

РОЗВ'ЯЗУВАТИ, (задачу) вирішувати,

(загадку) розгадувати, відгадувати; (війну) розпочинати; пі РОЗМОТУВАТИ; дк. РОЗ- В'ЯЗАТИ, розмотузувати, (супоню) розсупонити

РОЗГАДУВАТИ, (таїну) осягати розумом; (кого /в кому/) вбачати, вгадувати; (зміст) розкривати; (ребус) розв'язувати, (загадку) відгадувати, (шифр) розшифровувати; док. РОЗГАДАТИ, о. розкусити /горішок/, (облуду) розгледіти.

РОЗГАЛУЖЕННЯ, розгілка, розгілля, відгалуження; (шляху) розвилка, розебха,

пор. РОЗТІК; (мистецтва) П. галузь, напрям.

РОЗГАЛУЖУВАТИСЯ, відгалужуватися; (- дерево) розростатися; (- шляхи) розбігатися, розходитися, розтікатися; П. (на відділи) ділитися.

РОЗГАРДІЯШ, БЕЗЛАДДЯ, ХАОС, ВЕРЕМТЯ.

РОЗГІН, (Січі) ліквідація; (натовпу) розсіювання, розвіювання; ФР. швидкість; (від А до Б) відстань; пі РОЗМАХ.

РОЗГЛЯД, (питання) аналіза /сов. аналіз/, обговорення; (справи судом) г. розправа, жм. розсуд; & розглядини, розглядання. РОЗГЛЯДАТИ, оглядати, спо-; (навколо) роздивлятися, розглядатися, (з нст. сл.

чи або де) розшукувати очима; (питання) П. вивчати, досліджувати, аналізувати, /в гурті/ обговорювати, розбирати; (з нст. як) вважати за; п.ф. -СЯ, роззиратися, ж. продавати витрішки; дк. РОЗГЛЕДІТИ, побачити, розпізнати, (оману) розгадати.

РОЗГНІВАТИ док., розсердити, озлити, розізлити, розлютити, с. осатанити.

РОЗГНІВАТИСЯ, озлитися і пох. від

РОЗГНІВАТИ, с. осатаніти, ударитися в гнів. РОЗГОЛОС, розголошення, (у пресі) оприлюднення; (широкий) жм. шелест; (- що) чутка, поговір; пі СЛАВА.

РОЗГОЛОШУВАТИ, (вістку) поширювати, розповсюджувати, роздзвонювати, розляпувати, розплескувати, виносити на люди; ф< дзвонити, трубити, розславлювати, розносити /поговір/; (хатні чвари) виносити сміття з хати; (таїну) виказувати, не тримати /не зберігати/ в секреті, /мимохіть/ виляпувати; (у пресі) оприлюднювати; док. РОЗГОЛОСИТИ, о. рознести, як сорока на хвості.

РОЗГОНИСТИЙ, (крок) навальний, сов.

стрімкий; (потяг) швидкий; (лап) широкий, просторий; (почерк) розкидистий; (спів) голосний, розкотистий, розлогий.

РОЗГОРТАТИ і РОЗГбРТУВАТИ, (сувій) розвивати, розмотувати, розкручувати; (крила) розкидати, розпростувати; (книжку) розкривати; (гілля) розсувати, розводити; (пісок) розгрібати; (наступ) П. розвивати, здійснювати, інтенсифікувати; (думку) викладати; (якусь справу) о. розворушувати.

РОЗГОРЯТИСЯ, розпалюватися, розжев- рю-, братися полум'ям, (- зорі) розсвічуватися.

РОЗГРІШАТИ і РОЗГРІШУВАТИ, (гріхи) відпускати, прощати.

РОЗГРбМ, див. ПОРАЗКА. РОЗГРОМЛЮВАТИ, (ворога) розтрощувати, громити, розбивати, пі ПЕРЕМАГАТИ; (країну) розоряти, спустошувати; (підпілля) ліквідувати, знищувати.

РОЗГУБЛЮВАТИСЯ, губитися; П. НІЯКОВІТИ, нітитися, засоромлюватися, сов. конфузитися, о. не знати на яку ступити; док. РОЗГУБИТИСЯ, обараніти, усі шляхи погубити, г. затеряти пам'ять.

рогий, п. царський; (- життя) комфортний, безтурботний; (палац) шикарний; (сон) чудовий; (дуб) буйний; (волос) пишний; (- сонце) яскравий, сліпучий; пр. РОЗКІШНО, (жити) на всю губу, на широку ногу, на панській стопі, паном діло.

РОЗКЛАД, (матерії) розпад, розкладання, пі ГНИТТЯ; (руйнація) розвал; (руху)

графік,/?, розпис; (дня) розпорядок, режим.

РОЗКЛАДАТИ, класти; (по тацях) розподіляти; (ширму) розставляти; (вогонь) розпалювати, розводити; (на складники) ділити, розділяти, розщеплювати; (морально) 77. деморалізувати; (і сяк, і так) ІД. розмірковувати, розкидати /головою/.

РОЗКЛАДАТИСЯ, ГНИТИ, РОЗПАДАТИСЯ; її. деморалізуватися.

РОЗКОЛЮВАТИ, колоти; (тишу) роздирати, розтинати; (громаду) РОЗ'ЄДНУВАТИ.

РОЗКОТИСТИЙ, (віз) швидкохідний; (рельєф) спадистий, похилий, положистий; (грім) гучний, лункий, з розкотами; (спів) розгонистий, розлогий.

РОЗКОЧУВАТИСЯ, котитися вусебіч;

(- звуки) ЛУНАТИ, ЛЯЩАТИ; (- чутки)

ширитися; док. РОЗКОТИТИСЯ, (- грім)

загусти.

РОЗКОШУВАТИ, гараздувати, раювати, жирувати, жити в розкошах /як у Бога за дверима, як сир у маслі, як у Христа за пазухою/, купатися в золоті, зазнавати насолоди /розкошів/, ж. богувати.

РОЗКРАДАТИ, КРАСТИ, п. розтягати, розволікати, потай розносити; п. ВИКРАДАТИ.

РОЗКРИВАТИ, (очі) розтуляти, розмикати, розплющувати, вул. продирати, поет. відкривати; (пелюстки) розпускати; (кулак) розтискати; (рот) жм. роззявляти; (пакет) розпаковувати, розпечатувати; (карти) викладати; (суть) пояснювати, давати уявлення про, кидати світло на; (таїну) розсекречувати, підіймати завісу над; (себе) виявляти, показувати; (злочини) розплутувати клубок /знаходити кінці/ чого; (аґента) викривати, демаскувати /док. з-/, зривати маску з, виводити на чисту воду; док. РОЗКРИТИ,

(клубок злочинів) розмотати.

РОЗКУДОВЧИТИ док., розкуйовдити, розкошлати, розпатлати, розкучмати, розтріпати.

РОЗКУМЕКАТИ док., розчовпати, розшолопати, розчумати, розібратися в, ЗРОЗУМІТИ.

РОЗКУРКУЛЮВАТИ, від. мародерствувати, нищити селянство, чинити геноцид селян.

РбЗЛАД, нелад; РОЗБРАТ, чвари, ворожнеча; (між: чим) невідповідність, неузгодженість, незгідність; (нервовий) струс, с. ступор, шок; & розладнання, розладдя.

РОЗЛИВ, РОЗЛЙВА, розлиття; (ріки) повінь, повідь; О. плесо, гладінь, поверхня. РОЗЛИВАТИСЯ, литися, виливатися, (трохи) розхлюпуватися; (- річку) виходити з берегів, заливати береги; (- звук) поширюватися, ширитися, розлягатися; (тілом) розходитися, розпливатися; (слізьми) заливатися; (піснею) виспівувати що.

РОЗЛОГИЙ, (віз) великий, просторий; (дуб) крислатий, гіллястий, ширококронний; (спів) РОЗГОНИСТИЙ; (ритм) плавний; (рельєф) РОЗКОТИСТИЙ; & розложистий.

РОЗЛОМЛЮВАТИ і РОЗЛАМУВАТИ, ламати, ломити, переламувати, переломлювати; (скриню) розбивати; (тіло ру~ хапкою) ЖМ. розминати, розрахувати.

РОЗЛУКА, розставання, прощання; Р. розлучення.

РОЗЛУЧАТИСЯ і РОЗЛУЧУВАТИСЯ, розходитися; (з ким) поривати стосунки, покидати /залишати/ кого; (з жінкою) розривати шлюб; (з мрією) розставатися, прощатися.

РОЗЛЮТИТИ, (кого) розсатанйти, збудити звіра в кому.

РОЗЛЯГАТИСЯ, (на землі) простягатися, розкидатися, розташовуватися; (- пашню /від бігу коня/) розступатися, розсуватися; (- пісню) лунати, розкочуватися.

РОЗЛЯПУВАТИ, (воду) РОЗПЛІСКУВАТИ, розхлюпувати; (секрет) РОЗГОЛОШУВАТИ.

РОЗМАЇТТЯ, розмаїтість ; всі мож. пох від РІЗНОМАНІТНИЙ; (барв) мозаїка; (засобів) МН. багатства, розсипища.