praktichnij_slovnik_sinonimiv_ukrajinskoji_movi

ФОРТУНА, МІГ. богиня щастя; П. щасливий випадок /збіг обставин/, удача, успіх, с. доля, талан, щастя.

ФОТЕЛЬ, /м'яке/ крісло. ФОТОГРАФІЯ, (чия) знімок, фотокартка, фото, картка, г. світлина, знимка; П. копія; Ф. обличчя, фізіономія; (приміщення) фотоательє; (дія) фотографування.

ФОТОГРАФУВАТИ, робити фотографію, жм. знімати, г. світити.

ФРАГМЕНТ, д! УРИВОК. ФРАГМЕНТАРНИЙ, уривковий, не цілий, роз'єднаний, неповний, УРИВЧАСТИЙ.

ФРАЗА, (кучерява) вислів, вираз; (граматична) речення; (пуста) ПРВ. МН. фразеологія, просторікування, ІД. марнослів'я; (крилата) ІД АФОРИЗМ.

ФРАЗЕР, марнослов; (що прибирає позу)

позер; п! БАЗІКА.

ФРАКЦІЯ, (шевців) ІСТ. цех, об'єднання; (у парляменті) група; (у партії) угруповання; (складної рідини) Т. компонент, складник, складова частина.

ФРАНЗОЛЯ, булочка, сов. французька булка.

ФРЕСКА, д! КАРТИНА. ФРИВбЛЬНИЙ, легковажний, вітрогбнський, не зовсім пристойний; п! ТРИВІ-

яльний.

ФРИЗЕР, д! ПЕРУКАР, ГОЛЯР. ФРОНТ, театр воєнних дій; лінія боїв, фронтова /передова/ лінія, ф. передова; (праці) поле діяльности, сфера, нива, стезя; (народній) рух; (будови) ФАСАД/А/.

ФРОНТАЛЬНИЙ, чоловий, лобовий; (бік) передній, лицьовий, зовнішній; П. загальний, всеосяжний, всеохопний /н. фронтальна перевірка/.

ФРОНТОН, у. причілок.

ФРУКТА, д! ОВОЧ; &сов. фрукт.

ФУҐАС, а/МІНА.

ФУНДАМЕНТ, (будови) підвалини, ПІДМУРОК, основа, основина; П. база, підвалина.

ФУНДАМЕНТАЛЬНИЙ, (міст) міц-

ний, тривкий, надійно /надовго/ зроблений;

(принцип) головний, основний; (- дослідження) ґрунтовний,глибокий, капітальний. ФУНДАТОР, а/ЗАСНОВНИК.

ФУНДАЦІЯ, (дія) заснування; (доброчинна) фонд.

ФУНДУВАТИ, д! ЗАСНОВУВАТИ.

ФУНКЦІОНУВАТИ, (нормально) діяти, працювати, робити; (як іцо) виконувати функцію чого', п-к -УЮЧИИ, що функціонує, здатний /покликаний/ ~, функціонер, п-к робочий, функціональний, о. тепер у дії, пі ДІЮЧИЙ.

ФУНКЦІЯ, (чия) обов'язок, повинність, с. місія; (грошей) призначення, роля; (органів) БІОЛ. праця, діяльність, робота.

ФУРҐОН, д! ХУРА; (автомобільний) причеп.

ФУРІЯ, МІТ. богиня помсти; П. д! ВІДЬМА, МЕГЕРА.

ФУРКАТИ, (- птахів) пурхати, спурхувати; (- веретено) фуркотіти, фуркотати; Р. пирхати, форкати.

ФУРМАН і ХУРМАН, д! ВІЗНИК.

ФУРОР, гучний успіх; ФР. могутнє враження /н. зробити фурор/; пі ЕКСТАЗА. ФУРУНКУЛ, чиряк, карбункул.

ФУС, осад, поденки, оденки, гуща. ФУТБОЛ, у. копаний м'яч.

ФУТЛЯР, (скрипки) коробка, скринька,

(шаблі) піхви; (мотора) Т. кожух.

ФУФАЙКА, д! ТІЛОГРІЙКА; & куфайка.

теристику, атестувати, окреслювати, б. з. ясувати.

ХАРАКТЕРИЗУВАТИСЯ, (чим) відзначатися, мати характерні риси чого.

ХАРАКТЕРИСТИКА, опис ознак /якостей, рис/; (з місця праці) атестація, (хороша)

рекомендація; (чого) фр. картина, (кого) фр. портрет; пі ОПИС.

ХАРАКТЕРНИЙ, властивий, притаманний, (факт) типовий; (акцент) прикметний, специфічний, своєрідний; (- особливість) основний, визначальний; п\ ПИТОМИЙ.

ХАРАКТЕРНИК, д\ ЧАРІВНИК.

ХАРАМАРКАТИ, мимрити, БУБОНІТИ, мурмотіти; & хамаркати. ХАРАПУДИТИСЯ і ХАРАПУДЛИВИЙ, д\ ЛЯКАТИСЯ і ЛЯКЛИВИЙ.

ХАРКАТИ, хрякати, харкотіти. ХАРПАК, старець, обідранець, ХАЛАМИДНИК, БІДАКА, нетяга, злидар. ХАРТІЯ, грамота, документ, УР. деклярація, акт, едикт, універсал, ОК програма. ХАРЦИЗ, розбійник, РОЗБИШАКА, ГРАБІЖНИК; & харцизник, харцизяка, харциза. ХАРЧ, ЇЖА, ПРОВІЗІЯ, ПРОДУКТИ, о. хліб /насущний/; (убогий) ХАРЧУВАННЯ; & ХАРЧІ.

ХАРЧІ = ХАРЧ, (консервовані) консерви; и! ХЛІБ-СІЛЬ, ХАРЧУВАННЯ. ХАРЧОВИЙ, (запас) продовольчий, продуктовий.

ХАРЧУВАННЯ, годування, (рослин) живлення; (харчі) продукти, ЇЖА, хліб насущний, з. харчовання, кн. продукти харчування, їстівні продукти, продовольчі товари.

ХАРЧУВАТИ, ГОДУВАТИ, кормити й поїти; (організм) живити; П. (кого) утримувати.

ХАРЧУВАТИСЯ, їсти й пити; (- організм) живитися; (- тварин) годуватися; (у кого) столуватися, р. стравуватися.

ХАТА, за. халупа, халабуда, хижа; (з глини) мазанка, ліплянка, (з хмизу) хворостянка; а. сакля; (велика) ПОБ. кімната, ІД. світлиця; Я. домівка, господа, пристановище, притулок; ФР. дім, квартира, житло; & хатина, хатинка, хатка.

ХАТНІЙ, домашній; (халат) кімнатний;

(- полотно) доморобний; (- справи) приватний, особистий.

ХАЩА і ХАЩІ, чагарник, густі зарості, ГУЩАВИНА; (лісу) нетрі, нетрища, глушина; & хащина, хащики.

ХВАЛА, /по/хвальба, величання, прославляння, уславлення; ФР. слава, ОСАННА. ХВАЛЕБНИЙ, величальний, славославний, похвалібний, хвальний.

ХВАЛИТИ, ВИХВАЛЯТИ, засипати похвалами, розсипатися у похвальбах, віддавати /воздавати, складати/ хвалу, співати хвалу /осанну/, курити тиміям /стжфіміам/; (Бога) славити, звеличувати, прославляти.

ХВАЛИТИСЯ, хвалити себе; (чим) вихвалятися, хвастати, ХИЗУВАТИСЯ, ЧВАНИТИСЯ, кн. фанфаронити; (убити) нахвалятися; (кому) говорити, повідати, повідомляти кого.

ХВАЛІЙ, хвалитель, прославйтель. ХВАЛЬБА, вихваляння, похвальба; хвастощі, вихвалка, с. хизування.

ХВАЛЬКО, ЧВАНЬКО, хвастун, хваст, хвастик; жм. задавака, (зухвалий) фанфарон. ХВАЛЬКОВИТИЙ, хвастовитий, хвастливий, с. ЧВАНЛИВИЙ; & хвастуватий.

ХВАЛЬНИЙ, (намір) похвальний; (гімн)

ХВАЛЕБНИЙ; (хто) хвали гідний, славний. ХВАСТАТИ, хвалитися, вихвалятися, с. ХИЗУВАТИСЯ, ЧВАНИТИСЯ,^, хвастатися.

ХВАСТОЩІ, д! ХВАЛЬБА. ХВАТКИЙ, д! ХАПКИЙ, БЕРУЧКИЙ. ХВАЦЬКИЙ, молодецький, бравий; (спів) загонистий, шпаркий; (кінь) БАСКИЙ.

ХВАЦЬКО і ХВАЦЬКИ пр., по-моло- децькому, браво, загонисто, (скакати) чортом.

ХВЕРТИК = ФЕРТИК, д! ФЕРТ

ХВИЛИНА, 60 секунд; (вільна) час; (відрізок часу) хвиля, часина, часинка, /ще коротший/ хвилька, мить, мент, момент, секунда; & хвилинка.

ХВИЛИННИЙ, короткочасний, скороминущий, тимчасовий, не/довго/тривалий, хвилевий, ХВИЛЮВАТИ, бігти хвилями; (- море)

зиряти; пі ХВАЛИТИСЯ, ХВАСТАТИ, ЧВАНИТИСЯ.

ХИЛИТИ, клонити, гнути, нахиляти, при-, нагинати, при-; (на сон) тягнути, вдаряти в; (до чого) схиляти, /- розмову/ навертати, спрямовувати; (горілку) пити, хиляти.

ХИЛИТИСЯ, нагинатися, нахилятися, по-; (- трави) никнути; (на що) опускатися, схилятися; (від вітру) валитися, падати; (до кого) горнутися, прихилятися; (перед ким) гнутися, догоджати кому; (до вечора) іти, наближатися; (до обріюАсвітила/) котйти/ся/.

ХИЛЬЦЕМ і ХЙЛЬЦЇ пр, схилившись, зігнувшись, НАХИЛЬЦЕМ; & хильки. ХИМЕРА, МІТ. страховище, монстр, потвора; П. дивацтво, фантазія, нереальна мрія, витвір уяви, р. галюцинація; (хто) дивак; мн. ХИМЙРИ, безглузді /нездійсненні/ пляни; ФР. нісенітниці, дурниці; (чиї) примхи, дивацтва; П. дивні істоти /факти, явища/. ХИМЕРИТИ, ВЕРЕДУВАТИ, ВИГАДУВАТИ, дуріти, чудотворити, лихотворити; & химерувати.

ХИМЕРНИЙ, чудернацький, незвичайний, нех. потворний; (- долю) мінливий, зрадливий; (хто) примхливий, вередливий, химеристий; (світ) фантастичний; (- мрію) нездійсненний, нереальний; (- вістки) неймовірний; (лябіринт) заплутаний, ок. нерозгаданпий; (задум) складний, незрозумілий; пр. ХИМЙРНО, дивовижно, кумедно, по-чудернацькому, жм. капдибббером і п. ф. від ХИМЕРНИЙ.

ХИРЕННИЙ, д! ХИРИЙ.

ХИРИЙ і ХИРНИЙ, кволий, немічний, нєздолящий, худий; (- лози) чахлий; П. нікчемний, нікудишній; & хиренний, хирлявий, хирявий.

ХИРІТИ, кволіти, хлянути, хляти, занепадати, слабнути, марніти, чахнути, підупадати /на силах/, р. гйбіти, чевріти, чучверіти; п! ХВОРІТИ.

ХИРЯВИЙ, кволий, ХИРИЙ, миршавий, хворовитий, слабовитий, немічний, безсилий.

ХИСТ, уміння, здібності, с. дар, кебета, обдаровання, талант, о. іскра Божа; (до чого) потяг, нахил; & хисть.

ХИСТКИЙ, хибкий, хиткий, несталий, нестійкий, нетривкий, непевний; (крок) невпевнений, хитливий, хитлявий; (- ноги) кволий, ненадійний; (- світло)і розсіяний, невиразний; (обрій) неокреслений; (- хмари) без форми, непостійний, щораз іншої форми; (доказ) непереконливий; (- славу) скороминущий; (стан) гнучкий.

ХИТАТИ, хилитати, гойдати, колисати, коливати, р. хибати, хиляти; (ритмічно) погойдувати; (стовп) розхитувати; (головою) кивати; (репутацію) П. підривати.

ХИТАТИСЯ, хилитатися, коливатися, гойдатися, р. хибатися, хилятися; (від поштовху) тремтіти, здригатися, /- людей/ втрачати /губити/ рівновагу; (- світло) блимати, моргати; (від утоми) похитуватися; її. вагатися. .

ХИТКИЙ, дІ ХИСТКИЙ, (- становище) п. слизький; & хитливий, хитлявий. ХИТРИЙ, підступний, лукавий, о. хитроокий, с. хитрий, як лис; (шахраюватий) шельмуватий; (хід) лисячий; ЯК ЇМ. ХИТРУН; (на що) здатний, меткий; (плян) розумний, мудрий; (розум) проникливий; (крок) замаскований, прихований; (прилад) вигадливий, мудрбваний, складний,р. вузлуватий; (-мо- ву) хитромудрий, п. кучерявий; & хитренький, хитруватий, хитрющий, хйтрим-хйт- рий.

ХИТРІСТЬ, д! ХИТРОЩІ. ХИТРОМУДРИЙ, (хто) дуже мудрий /розумний/; (апарат) МУДРОВАНИЙ; (вислів) кучерявий, пишномовний, хитромовний, хитросплетений.

ХИТРОЩІ мн., підступи, каверзи, лукавство, жм. штуки; Ір. мудрування, мудрощі, хитромудрість, б. з. мудрбвання; ФР. хитрування; & хитрість.

ХИТРУВАТИ, пускатися на хитрощі, вдаватися до хитрощів, підлазити з хитрощами, виявляти хитрощі; (над чим) мудрувати; (вивертатися) крутити хвостом, крутити на всі боки, викручуватися; & хитрити. ХИТРУН, крутій, мудрагель, мудрагелик, шельма, як їм. хитрий, с. проноза, пролаза. о. лис; & хитрик, хитряк, хитрюга.

ХІД, (прудкий) рух, хода, крок; ФР. ходьба/W. година ходу/; (поїзда) швидкість; (ко-

ХМУРНИЙ, д! ПОХМУРИЙ. ХНЮПИТИ, (голову) похнюплювати, вішати.

ХОБОТ, д! НІС; (гармати) р. люфа, О.

тіло, сов. ствол, жерло; & хоботок.

ХОВ, (дітей) Д. виховання; (тварин) годівля, відгодівля.

ХОВАТИ, заховувати, хоронити; (втікача) укривати, переховувати; (од лиха) боронити, захищати, оберігати; (від очей) затуляти, прикривати, маскувати; (вади) приховувати; (гріхи) покривати; (думки) не виявляти, не показувати, тримати в секреті; (в собі) таїти; Д. виховувати; (небіжчика) віддавати землі /тіло/, проводжати в останню Дорогу, ур. погребати.

ХОВАТИСЯ, хоронитися і п. ф. від ХОВАТИ; (від дощу) укриватися; (у хмарах)

зникати; (за обрій /- сонце/) сідати, заходити; (з чим) таїтися, критися, не виявляти /не показувати/ чого, ховати що.

ХОДА і ХбДУ, ФР. драла, дьору, навтіки, навтікача /н. дати ходу/.

ХОДА, крок, похід, ступа; (вчута вухом) звуки кроків; ФР. ходьба, хід /я. година ходи/; (поїзда) швидкість; (історії) поступ, прогрес.

ХОДАК, ж. ходоман; П. посланець, ЖМ. адвокат; мн. ХОДАКИ, постоли, Р. чоботи. ХОДИТИ, (повільно) походжати, (по лісах) блукати, (без діла) вештатися, тинятися; (під музику) маршувати; (до церкви) відвідувати що, бувати де; (звідки) виходити, (куди) приходити; (до хати) заходити, входити; (на що) рушати; (до лікаря) звертатися; (за ким) залицятися до кого; (в походи)

брати участь у чім; (- поїзд) курсувати; (рікою) плавати; (- тіні) рухатися; (- м'язи) сіпатися, смикатися, о. грати; (- двері) гуляти;

(- хвилі) гойдатися; (- чарку) кружляти; (- вітер) повівати; (очима) водити, прясти; (- деталі машин) працювати; (у чім) одягатися у /мати на собі/що; (за кого) виступати в ролі кого; (у героях) вважатися за кого; (матір'ю) бути важкою; (коло чого) глядіти за Чим, доглядати що; (коло кого) піклуватися /дбати/ про; (коло землі) обробляти що; (з уст до уст) переказуватися; (- біду) мати місце; (- чуму) поширюватися; (- гроші) бу-

ти в обігу; (у шахах) робити хід; (дівкою) Щ. дівувати; (за нуждою) відправляти що; (о що) тлк. З ос. ХбДИТЬ /ХОДИЛО/, йде /ішла/ мова, йдеться /ішлося/; ід. ХОДИТИ ХбДОРОМ, двигтіти, труситися, здригатися.

ХОДКА, (вояж круговим маршрутом)

круг, захід, наворот, тур, жм,- рип /н. одним рипом/; ЖМ. дорога, мандрівка; Д. валка; пі ЦИКЛ.

ХОДОВИЙ, (вал) робочий; (деталь) рухомий; (товар) популярний, що має попит; (вітер)погожий,сприятливий,св. попутний.

ХОДОВЙТИЙ, (кінь) ШВИДКИЙ, (човен) швидкобіжний, кн. швидкохідний.

ХОДОРОМ пр., ФР. д! ХОДИТИ.

ХОДОЮ пр., повільно, тихо, ступою. ХОДЯЧИЙ, який ходить /рухається/; (банкір) мандрівний, кочовий; (хворий) не лежачий, не постільний; (з нст. сл. енциклопедія) живий; (вислів) крилатий, загальновживаний, поширений; (жарт) банальний; (образ) типовий.

ХОДЬБА, ходня, ходіння, (без діла) тиняння; ФР. хід, хода/н. година ходьби/. ХОЛЕРА, ФР. хвороба, зараза, інфекція; Л. мерзота, паскуда, паскудство.

ХОЛОД, студінь, р. сівер, ж. циганське тепло, с. собачий холод, МОРОЗ; (невеликий) прохолода; (у стосунках) байдужість, с. неприязнь, ворожість, о. лід; (самоти) безнадія; & холоднеча; мн. ХОЛОДИ, холодна пора, зима, морози.

ХОЛОДИТИ, студити, ОХОЛОДЖУВАТИ, (легко) освіжати; (хату) напускати холоду до.

ХОЛОДНИЙ, студений, д. зимний; (вітер) б. з. сіверкий, сіверний; (- тіло) мертвий; (борщ) прохололий, охолоджений; (промінь) що не гріє, не гріючий, ок. незогрівущий; (блиск) тьмяний; П. (хто) байдужий, безпристрасний; (- гру артиста) одноманітний, безбарвний, без вогню; (- зброю) не вогнепальний; (- голову) тверезий, поміркований; (у стосунках) стриманий, сухий, непривітний; & холодненький, холоднуватий, холоднавий, холоднющий; ім. ХОЛОДНІСТЬ, (у відносинах) лід.

ХОЛОДНОКРОВНИЙ, урівноважений,

ХРЕСТИТИСЯ, класти на себе хрест; (в іншу віру) вихрещуватися.

ХРЕСТОМАТІЯ, д! ЗБІРКА. ХРЕЩАТИЙ, ХРЕСТАТИЙ, кн. хрестовидний, хрестоподібний; & хрещатенький, хрещастий.

ХРЕЩЕНИЙ, похрещений, вихрещений; (люд) християнський, православний; ЯК ІМ. хрещений батько.

ХРЕЩЕНИК, похресник, хрещений син. ХРЕЩЕННЯ, схрещення; (свято) Водохрещі, Йордан; (бойове.) ТІ. випроба.

ХРИПКИЙ, (голос) з хрипотою, хрипливий, хрипучий, р. скрипучий; & хрипкенький, хрипкуватий; & ХРИПЛИЙ, захриплий.

ХРИСТИЯНИН, послідовник учення Хриета, поб. хрещений /чоловік/; п! ВІРЯ-

нин.

ХРИСТОС, Син Божий, Син Чоловічий, Спасйтель /світу/, Богочоловік. Спас, Месія, Ісус /Христос/.

ХРИСТОСАТИСЯ, ХРИСТбСУВАТИСЯ, д! ЦІЛУВАТИСЯ.

ХРОБАК, (комахи) личинка; (деревний)

шашіль»; (у моркві) робак, гробак, черв'як; (хто) II. тля, нікчема, плазун, раб; (вагань) тягар, муки, грижа; & хробачок, хробачйсько, зб. хробаччя, хробачня, хробацтво.

ХРОНІКА, літопис; (літ. твір) сага; (подій) хронологія, послідовний виклад /перебіг/; (скандальна) пригоди; (газетна) короткі повідомлення /вістки/, (як рубрика) відділ хроніки; (на екрані) кінохроніка.

ХРОНІЧНИЙ, (- хворобу) затяжний, фр.

задавнений; (голод) ПОСТІЙНИЙ, тривалий.

ХРОНОЛОГІЧНИЙ, (- таблицю) літописний; (запис) д! ПОСЛІДОВНИЙ. ХРОНОЛОГІЯ, літописання; (подій) ХРОНІКА, послідовність.

ХРОПТИ, вихрбпувати, давати /витинати/ хропака; Ф. спати; ЖМ. хрипіти; & хропіти.

ХРУМАТИ, (сухарі) хрумкати, хрупати; П. їсти, жувати; & хрумсати, хрумчати. ХРУМТІТИ, (на зубах) тріщати, хрускотіти, хрустіти, хрускати, хрупати, хру-

потіти, хрупостіти, хряскати; (що) ХРУМАТИ; (чим) хрумкотіти.

ХРУСК, ХРУСКІТ, луск/іт/, тріск/гг/, хрупіт, хрумтіння; (на зубах) хрумкіт. ХРУСКОТІТИ, хрупотіти, хрупостіти, хрускати; (на зубах) ХРУМТІТИ; (- кості) тріщати; & хрустіти.

ХРУСТКИЙ, (у роті) хрумкий, хрумкотливий, хрумтливий, хрускотливий; (лід) КРИХКИЙ, ламкий.

ХРУЩ, д! ЖУК

ХТИВИЙ, (хто) ласолюбний, любострасНИЙ; (- очі) сласний; (потяг) плотський, чуттєвий, фізіологічний, жм. поганий; (- нутро) ненаситний, жадібний, зажерливий, пожадливий; пі ЕРОТИЧНИЙ.

ХТО, (7) хто такий, ф. який дідько /біс/; який /н. рідко хто/; дехто, деякі Аі хто спить, а хто дрімає/; хтось, хтонебудь /н. чи є хто тут?/.

ХТОЗНА пр., погибель його зна, хто його зна, невідомо; ФР. бозна-, казна-. ХТОЗНА-ДЕ пр., бозна-де, не знати де, невідомо де; далеко; & хтбзна й де. ХТОЗНА-КОЛИ пр., бозна-коли, не знати /невідомо/ коли; давно; & хтбзна й коли.

ХТОЗНАКОЛЙШШЙ, д! ДАВНІЙ, БОЗНАКОЛИШШЙ.

ХТОЗНА-КУДИ пр., бозна-куди, не знати /невідомо/ куди, у незнане місце; далеко. ХТОЗНА-ХТО з-к, бозна-хто, не знати /невідомо/ хто, хтось, незнаний, ж. хтбцька. ХТОЗНА-ЩО з-к, чортзна-що, не знати /невідомо/ що, чортибатька-що; ід. ХТОЗНА ВІД ЧОГО, без видимої причини.

ХТОЗНА-ЯКИЙ, бозна-який, не знати який, невідомо який; (- ціну) неймовірний, страшенно високий, п. дикий.

ХТОНЕБУДЬ з-к, хтось, байдуже хто, хоч /хай/ хто, будь-хто; пі АБИХТО.

ХТОСЬ, (невідомий) ХТОЗНА-ХТО; (з багатьох) ХТОНЕБУДЬ; & хтось там; /V). ХТОСЬ ТО, хтось таки.

ХУГА, (вітер із снігом) д! ХУРТОВИНА;

П. чвара, колотнеча, сварка.

ХУДИЙ, (хто) сухий, не гладкий, с. кістки та шкура, шкура й кості, о. ребрами світить; (кощавий) сухоребрий; (- тіло) тон-

кгій, сухорлявий; & худе/се/нький, худавий, худорлявий, худющий, худий-худющий, худий як швайка; пі ХИРИЙ.

ХУДНУТИ, ставати худим, спадати з тіла, танути, скидати жир, позбуватися жиру; док. СХУДНУТИ, (дуже) отягнутися на нитку, перепастися на смик; пі МАРНІТИ.

ХУДОБА зб., скотина, товар, д. маржйна, (робоча) тягло; од. зб. худобина, худібчина; Л. бйдло, скотиняка; & худібка.

ХУДОЖНИК зап., у. маляр, мистець, митець, сов. живописець, неї. богомаз; (слова) майстер; (вільний) артист.

ХУДОЖНІЙ зап., у. мистецький; (промисел) декоративний; (- засоби) образотворчий; (смак) естетичний; (- гру) артистичний; (- ковзання) фігурний.

ХУДОРБА, худорлявість, сухорлявість, сухоребрість; (- худу істоту) худяк, як ім. худорлявий; П. бідність, злиденність; ЗБ. бідота, голота, злидота.

ХУДОРЛЯВИЙ, д! СУХОРЛЯВИЙ, ХУДИЙ.

ХУК, д! ШТРАФ.

ХУКАТИ і ХУ'ХАТИ, (на страву) дмухати, дути; (на руки) дихати; Р. хекати.

ХУЛІГАН, у. раклб, БЕШКЕТНИК, пробййголова; Л. халамидник, хам, харцизяка, сибіряка.

ХУРА і Ф^РА, ВІЗ, підвода; (критий) фургон, халабуда, балагула; & фіра. ХУРДЕЛИТИ, кушпелити, віхолити, хуртовинити, мести /віяти, крутити/ снігом.

ХУРДЕЛИЦЯ, д! ХУРТОВИНА.

ХУРДИГА, д! В'ЯЗНИЦЯ; Р. негода, хуртовина.

ХУРМАН і ФУРМАН, д! ВІЗНИК.

ХУРТОВИНА, метелиця, завірюха, заметіль, хуґа, сов. пурга, р. сніговиця, сніговійниця, хвйща; (піскова) гураган; П. нещастя, знегода, лиха година, лихоліття; & хуртеча.

ХУРЩИК, д! ВІЗНИК.

тинка; (вовняний шаль) плед; & хустонька, хусточка, зб. хуетя.

ХУСТЯ, д! БІЛИЗНА; Р. одяг; пі ХУСТКА.

ХУТІР, (окреме господарство) ферма, фарма; (поселення) виселок; & хуторець. ХУТКИЙ, прудкий, ШВИДКИЙ, СКОРИЙ; меткий; & хутенький, хутесенький. ХУТКІСТЬ, д\ ШВИДКІСТЬ.

ХУТКО пр., скоро, справно, ШВИДКО, с. хутчій, хутче, хутчіш; & хутко-хутко.

ХУТОРНЙЙ, ХУТІРНИЙ, (люд) з хутора; сільський, селянський; & хутірський, хуторянський.

ХУТОРЯНИН, власник /житель/ хутора, фермер, фармер; П. /сільський/ обиватель, ФІЛІСТЕР.

ХУТРО, (звірів) шерсть; ЗБ. шкури хутрових звірів, хутряний товар, хутровина.

ХУХАТИ і ХУХКАТИ, а! ХУКАТИ.

ЦАБЕ, (висока особа) IP. достойник, туз, о., кум королю /і сват міністру/; ЯК (!) д! ПРАВОРУЧ.

ЦАЛЬ, (міра довжини) сов. дюйм.

ЦАПКИ пр., дибки, ДИБА; & папа, цапкбм.

ЦАР, самодержець, самовладець, ур. помазанець Божий; ЖМ. володар, (пре. з нст. сл. і Бог) необмежений володар; (небесний) ІД. Бог; (дерев, звірів) наймогутніший представник; & царик; п! МОНАРХ.

ЦАРАТ, царський режим, самодержавство, самовладдя, самовладство, царизм; пі АБСОЛЮТИЗМ.

ЦАРЕДВОРЕЦЬ, царський слуга, придвбрець, як ім. зап. придворний.

ЦАРИНА, край /кінець, околиця/ села, з. застава /в селі/; (де збирають череду) вигін, пасовисько; Р. поле, степ; (освіти) П. сфера, ділянка, галузь.

ЦАРСТВО, (царя) держава, країна; (чиє)

володіння; Р. царювання; (пітьми) панування, (снів) сфера, світ; &ур. царствіє.

ЦАРСТВУВАТИ, д! ЦАРЮВАТИ; (на небі) раювати, ур. блаженствувати.

ЦАРСЬКИЙ, (син) царів; (лад) монархічний, самодержавний; (- службу /за царя/) державний, сов. казенний; (обід) П. розкішний, багатий, пишний, г. люксусовий.

ЦАРЮВАТИ, керувати царством, сидіти на троні, ур. царствувати; ЖМ. орудувати, верховодити; (над чим) П. панувати, домі-

нувати.

ЦВЕНЬКАТИ, (- птахів) цвірінькати;

(по-польськи) говорити; (язиком) молоти,

патякати, варнякати.

ЦВИНТАР, д! КЛАДОВИЩЕ; (біля церкви) церковний двір.

ЦВІКАТИ, докоряти, дорікати; (в очі) тикати, грубіянити, колоти що; & цвіркати;

нак. (тлк. з ч. не) НЕ ЦВЇКАЙ! не горлай! не горлопань!

ЦВІЛИЙ, ПЛІСНЯВИЙ, запліснявілий, зацвілий, с. гнилий; (- очі) вйцвілий; (хто) П. поприщений, прищуватий.

ЦВІЛЬ, пліснява, з. мброх, снядь; & цвілля.

ЦВІРІНЬКАТИ, (- птахів) ЩЕБЕТАТИ;

(- цвіркунів) ЦВІРКАТИ; (в очі) цвікати; & цвірінчати, цвірінькотіти, цвірінькотати, п. ф. цвірінь.

ЦВІРКАТИ, (- пташку) ЦВІРІНЬКАТИ, теркотіти, теркотати; (- цвіркуна) сюрчати; (крізь зуби) спльовувати, цикати, циркати; (в очі) цвїкати; & цвірчати, цвіркотати,

цвіркотіти.

ЦВІРКУН, (польовий) коникАстрибунець/; & цвіркунча, цвіркунчик, цвіркунець.

ЦВІСТИ, квітнути; (- квіти) розпускатися, розкриватися, поет, бриніти; (- степ) вкриватися квітами /цвітом/; (- жито) кві-

тувати, половіти; П. (- прапори) красуватися, (- край) процвітати; (- харчі) пліснявіти. ЦВІТ зб., квіт, поет, цвітінь; од. зб. квітка; (перший) первоцвіт; (медоносів) медоцвіт; ФР. цвітіння, квітування, розквіт, процвітання /н. у цвіті віку/; (лицарства) П. еліта, сметанка, вершки, як ім. найкращі; & цвіть.

ЦВЯХ, (малий) гвіздок, (для кування ко-

ней) вухналь, ухналь; & цвяшок. ЦВЯХбВАНИЙ, оббитий цвяшками,

оздоблений бляшками; пі ЦЯЦЬКОВАНИЙ. ЦЕБЕНЙТИ, тлк, 3 ос. 3. лаяти; ЦЕБЕ- НІТИ, (- кров) сильно юшити /дзюрити, лйтися/.

ЦЕБЙР, (великий) балія, шаплик, велике відро, з. шерітвас; (на посуд) мийниця, (на

помиї) помийниця, (у лазні) ряжа, ряжка; ФР- відро /н. дощ лйє, як з цебра/; & цебро, цебрик; пі КАДІБ.

ЦЕБЙРКА, див. ВІДРО.

ЦЕБТО сл., себто, тобто, інакше кажучи. іншими словами; ЯК Ч. значить, виходить.

ЦЕГЕЛЬНЯ, сов. цегельний завод; & цегольня.

ЦЕГЛА зб., (бита) цегелля; од. зо. цеглй-

н а ' & цеглиння.

ЦЕГЛЯНИЙ, з цегли, цегловий; (колір) цеглястий, цеглистий, жовточервоний. ЦЕДУЛКА, записка, шпаргалка, писулька; & цидулька, цидулка, цидула.

ЦЕЗАР, due. КЕСАР.

ЦЕЗУРА, див. ПАВЗА.

ЦЕЙ, не той, оцей, сей, отсей; (рік) біжучий, поточний, (світ) земний, грішний. ЦЕЛІБАТ, безшлюб'я, безшлюбність, г. безженство, безженний стан. ЦЕЛЮЛЬОЗА, клітковина, г. клітнйна,

сов. целюлоза.

ЦЕМЕНТ, П. те, що єднає /гуртує, братає, в'яже/.

.ЦЕМЕНТУВАТИ, покривати /з'єднувати/ цементом; (будівельні суміші) бетонува-

ти; П. згуртовувати, братаТи, об'єднувати, (дружбу) зміцнювати.

ЦЕНЗ, ІСТ. перепис майна; (вимога до шукача посади) див. УМОВА; (освітній)

потрібний рівень освіти; (майновий) потріб-

н™ м а и н 0 В І 1 и с т а н -

ЦЕНЗОР, див. ІНСПЕКТОР. ЦЕНЗУРА, (творів) перегляд, перевірка,

ІНСПЕКЦІЯ; (- заклад) цензурне відомство, ЦЕНЗУРУВАТИ, піддавати цензурі; контролювати, інспектувати,

ЦЕНТР, (кімнати) середина; (міста) ссредмістя; (країни) столиця; (подій) осере-

локляк; & циліндрик; п-к ЦИЛІНДРИЧНИЙ, у. з. стовбоватий, стовбуватий.

ЦИЛЮРНИК /ЦИРУЛЬНИК/ і ЦИЛЮРНЯ /ЦИРУЛЬНЯ/, д\ ГОЛЯР і ГОЛЯРНЯ.

ЦЙМБАЛ, дурбйло, йолоп, ТЕЛЕПЕНЬ;

ми. ЦИМБАЛИ, (музичний струменій) &

цимбалики.

ЦИМБАЛІСТ, ЦИМБАЛЙСТА і ЦИМБАЛЙСТ, д\ МУЗИКА.

ЦИНА, сов, олово; & цінь. ЦИНАМОН, сов. кориця.

ЦИНГА, у, гнилець, мед. скорбут, мед. С- авітамінбз.

ЦЙНҐЕЛЬ, язичок, заскочка, гачок, курок, сов. курок.

ЦЙНДРА і ЦЙНДРЯ, жужіль, жужелиця; Р. ошурки, залізна тирса; (хто) п. іржа. ЦЙНДРИТИ, (гроші) розтрачувати, МАРНОТРАТИТИ, розтринькувати, тринькати, проциндрювати, жм. мантачити; (майно) марнувати,гайнувати, переводити.

ЦИНІК і ЦИНІЧНИЙ, дї БЕЗСОРОМНИКіЬ^ЕЗСОРОМНИЙ.

ЦИНОБРА, сов. кіновар.

ЦИНОВИЙ, з цйни, сов. олов'яний. ЦИРК, циркове мистецтво; (будова /в Римі/) Колізей; (!) умреш! кумедія!

ЦИРКУЛЮВАТИ, (- кров) здійснювати кровообіг, оббігати; (- чутки) кружляти, ширитися, поширюватися; п! ОБЕРТАТИСЯ.

ЦИРКУЛЯР, у. обіжник; 3. послання, звернення; пі ДИРЕКТИВА.

ЦИРКУЛЯЦІЯ, (крови) кровообіг; (грошей) обіг.

ЦИРУЛЬНИК /ЦИЛІОРНИК/1 ЦИРУЛЬНЯ /ТДИЛЮРНЯ/, д! ГОЛЯР і ГОЛЯР-

ня.

ЦИСТЕРНА, див. РЕЗЕРВУАР. ЦИТАДЕЛЯ, фортеця, форт, сов. цитадель; (свободи) бастіон, твердиня, опліт, сов. оплот; (абсолютизму) п. Бастілія; пі УКРІПЛЕННЯ.

ЦИТАТА, (з тексту) випис, витяг, виписка, уривок, (в чолі твору) епіграф; & цитатка; пі ІЛЮСТРАЦІЯ.

ЦИТУВАТИ, наводити цитати, /витяги/;

(кого) повторювати /відтворювати/ чиї слова.

ЦИФРА, числовий знак /символ/; ЖМ. число, кількість, (кругла) сума, (пересічна або середня) показник.

ЦИФРОВИЙ, (знак) числовий; (вираз) мат. чисельний; (- дані) кількісний. ЦІВКА, (води) струмінь, р. струмінець, струмінчик; (у ткацькім верстаті) шпулька; Т. трубка, рурка; (кріса) люфа, сов. ствол; (дерева) СТОВБУР, /тонка/ жердина; (пшениці) стебло, стеблина; (бузинова) дудка.

ЦІВКОЮ пр., струмком, струменем, дзюрком, джерелом.

ЦІДИЛО, д! СИТО, пі ФІЛЬТР; & цідйльпе, цідилко, цідильник.

ЦІДИТИ, проціджувати, на-, з-, фільтрувати, (крізь що) пропускати; (з чого) виціджувати, точити; (як з відра) ЛИТИ; (світло) розсівати; ЖМ.(ром) смоктати; (слова)

розтягати; (крізь зуби /юшку/) тягнути, /слова/ІД. видушувати з себе.

ЦІКАВИЙ, (дуже) гостроцікавий, захопливий; (- зовнішність) гарний, привабливий; (- жінку) гарненький; (хто) допитливий, с. доскіпливий, ц. до всього: (знати) зацікавлений; (до чого) меткий, спритний;

(на язик) ІД. ц. співрозмовник; (- подробиці)

курйозний.

ЦІКАВИТИ, зацікавлювати, привертати увагу, викликати зацікавлення; (- перспективу) приваблювати.

ЦІКАВИТИСЯ, (дуже) питати й перепитувати; (чим) виявляти цікавість /інтерес/ до чого, мати на оці що; (у кого) питати, допитуватися, с. доскіпуватися.

ЦІКАВІСТЬ, допитливість, сов. інтерес; (гостра) зацікавлення, зацікавленість, с. доскішіивість; (твору) привабливість.

ЦІКАВО пр., захоплююче; (дивитися) з

цікавістю, з інтересом, допитливо. ЦІЛИЙ, не поділений, .не подрібнений; (віз) повний; (калач) непочатий; (день) весь; (міст) не пошкоджений, не попсований, не зруйнований; (- тіло) не покалічений, не поранений; (хто) живий, не вбитий; (із сл. драма тощо) справжній; (з ппр. сл. твій) ІД. IP. горе /н. твій цілий академік = горе-ака-

демік; (- число) МАТ. не дробовий; & ціленький, цілісінький, цілий-цілісінький. ЦІЛИНА, новина, переліг, обліг, пар; 77. щось незаймане /необроблене, сирове/. ЦІЛИННИЙ, незайманий, (- землю) непочатий, перелоговий; П. цнотливий, доброчесний, морально чистий.

ЦІЛИТИ, (у кого) ЦІЛИТИСЯ; (куди /в бесіді/) П. гнути, мати на оці /увазі/що. ЦІЛИТИ, див. ЛІКУВАТИ. ЦІЛИТИСЯ, ЦІЛЯТИ, цілити, мірити, міряти; П. збиратися, мати намір; (на що) зазіхати, прагнути захопити що; (у генерали) пнутися, моститися; & цілятися. ЦІЛІСНИЙ, (без домішок) ОДНОЦЇЛИЙ, МОНОЛІТНИЙ; (- вдачу) зібраний; пі СУЦІЛЬНИЙ.

ЦІЛКОВИТИЙ, (крах) повний, абсолютний; (- волю) необмежений; (нездара) справжній; пі СУЦІЛЬНИЙ.

ЦІЛКОМ пр., цілковито, абсолютно, повністю, зовсім, до краю, геть чисто, до останку, до решти, дощенту, до пня, /з початку/ до кінця, згори донизу, з голови до п'ят, без останку, зап. згбла; (віддатися) з руками й ногами; ід. ЦІЛКОМ І ПОВНІСТЮ, з руками й ногами, з усім гамузом.

ЦІЛУВАТИ, жм. цьомати, цьомкати, цмокати.

ЦІЛУВАТИСЯ, цьбматися, цмокатися;

(вітаючись) чоломкатися; (на Великдень)

христосуватися, христосатися. ЦІЛУНОК, див. ПОЦІЛУНОК.

ЩЛІОЩИЙ, (засіб) гойний, лікувальний; (вплив) оздоровчий, живодайний; (із ся. вода) живущий, живлющий; & зцілющий.

ЦІЛЯТИ, цілити, цілитися, мірити, міряти, лучити, цілятися.

ЦІЛЬ, (для вправ) мішень; П. мета; мн.

ЦІЛІ, наміри, фр. потреби /я. на іншу потребу/; n-к ЦІЛЬОВИЙ, (кредит) ек. спеціальний.

ЦІНА, вартість; (за працю) плата, винагорода; (послуг /пре. офіційних/) такса, пі ТАРИФ; ФР. значення, цінність, вага /н. мати ціну/, кошт/н. ціною життя/.

ЦІННИЙ, вартісний, коштовний, ДОРОГИЙ, с. дорогоцінний; (свідок) важливий; (- книжку) потрібний, корисний; ім. ЦЇН-

ШСТЬ, вартість, ЦІНА, (річ) КОШТОВНІСТЬ; мн. ЦІННОСТІ, (культурні) надбання, (моральні) стандарти, ідеали.

ЦІНУВАТИ, ЦІНИТИ, оцінювати, складати ціну чому; (майно) описувати, робити опис /оцінку/; (цінні папери) ек. квотувати, зп. котирувати; 77. шанувати, (дуже) /високо/ ставити, ставити над усіма, дорожити

ким/з. кого/; пі ОЦІНЮВАТИ.

ЦІНУВАТИСЯ, ЦІНИТИСЯ, мати ціну /вартість/, бути в ціні, вартувати. ЦІПЕНІТИ, клякнути, заклякати, дубіти, костеніти, дерев'яніти, с. леденіти; (з жаху) німіти, завмирати, терпнути, затерпати, замлівати.

ЦІПОК, кий, палиця, бук, патик, ломака, дрючок, ґирлиґа, ковінька, костур.

ЦІСАР, д! КЕСАР; (австро-угорський)

імператор; пі МОНАРХ.

ЦІСАРСТВО, (австро-угорське) імперія; пі ЦАРСТВО, МОНАРХІЯ. ЦІСАРСЬКИЙ, (лад) монархічний, ЦАРСЬКИЙ; (- службу/у цісаря/) державний.

ЦІХА, риса, ознака, прикмета; знак; п! ТИЧКА.

ЦМОКАТИ, п. ф. цмок; (язиком) обкати;

(губами) плямкати, цямкати, цмакати; (кого) ЦІЛУВАТИ.

ЦНОТА, цнотливість, непорочність, доброчесність, чеснота, невинність, чесність, незайманість, моральність, кн. чеснотлйвість, моральна чистота.

ЦНОТЛИВИЙ, доброчесний, моральний, невинний, чистий, незайманий, чеснотливий; (- дівчат — ще) недоторканий; п! ПРАВЕДНИЙ.

ЦОБ!, awe. ЛІВОРУЧ.

ЦОКАТИ, (зубами) клацати, дзвонити, (- годинник) тікати; & цокотати, цокотіти. ЦОКІТ, клацання, брязкіт; (годинника) цокання; (зубів) стук; (язиками) ТІ. базікання; & цокотання, цокотня.

ЦОКОЛЬ, (пам'ятника) постамент, підніжжя, П'ЄДЕСТАЛ/Ь/; ГЕОЛ. обніжжя, підошва.

ЦОКОТІТИ, (підборами) ЦОКАТИ; (- комах) стрекотіти; (- людей) дріботіти язиком. ЦОКОТУХА, щебетуха, лепетуха, гово-

руха, балакуха, торохтійка, талалайка, ф. базіка, ляскуха, (сварлива) пащекуха, пліткарка, д. колотниця.

ЦУҐОМ пр., один за одним, чередою, вервечкою, низкою, рядком, валкою, упростяж, нога за ногою, (- птахів) ключем.

ЦУКЕРНЯ, сов. як ім. кондитерська; & цукорня.

ЦУКЕРОК і ЦУКЕРКА, (з цукрового сиропу) карамелька, зб. монпансьє, карамеля, карамель; (з молока й цукру) тягучка; & цукорок, цукбрка.

ЦУКОР, (сипкий) пісок, цукор-пісок; (грудковий) рафінад, цукор-рафінад. ЦУКРОВАРНЯ, д. сахарня, сов. цукровий завод, /велика/ иукрокомбітт.

ЦУКРОВИЙ, з цукру, з цукром, на цукрі; (горох) цукристий, багатий на цукор; (завод) цукроварний; & цукрянйй.

ЦУПИТИ, тягти, волочити; (за патли) тягати; (чуже) красти; (гроші з кого) стягати, здирати, лупити; (- мороз) тиснути; & д. цуприкувати, цурпелити.

ЦУПКИЙ, тугий, пружний; (папір) твердий, щільний; (мороз) міцний, сильний, (волос) ЖОРСТКИЙ; (- вдачу) упертий, огурний; (хто) дужий, витривалий; (від морозу /- одяг/) зашкарублий; (- обійми) п, залізний, мертвий; & цупкенький.

ЦУРАТИСЯ, сахатися /як від чуми/, пекатися, уникати, триматися осторонь, обертатися спиною до кого, д. відчужуватися, р. чужатися, цурати, с. зрікатися, відмовлятися від; (людей) тікати від кого; (чого) гребувати чим.

ЦУРКА, цурпалок, кілочок; тріска, скалка.

ЦУРПАЛОК, (дерева) уламок, обрубок;

(льоду) шматок; (втята рука) кукса; & ЦУРКА, цурупалок, зб. цурпалля, цурупалля.

ЦУЦИК, д! СОБАКА, ПЕС.

ЦЮКАТИ, (чим /пре. невміло/) вдаряти,

стукати; (сокирою) РУБАТИ, тесати, невміло орудувати; (сапкою) сапати; (дзьобом) дзьобати, клювати.

ЦЮПА, хижа; ЗСТ. буцигарня, як ім. холодна.

ЦЯМРИНА, (криниці) зруб; 3. П. одна деревина зрубу, одне кільце зрубу, надземна частина зрубу; 77. криниця; & зб. цямриння.

ЦЯТА і ЦЯТКА, плямка, крапка, ляпка, зірочка, точка; & цяточка, цятйн/к/а. ЦЯТКОВАНИЙ, поцяткований; плямистий, у крапочку, крапчастий, краплистий.

ЦЯТКУВАТИ, вицятковувати, обцятковувати; п\ ЦЯЦЬКУВАТИ.

ЦЯЦЯ, д\ ЦЯЦЬКА; ДИТ. гарний хлопчик /дівчинка/; ЖМ, IP. красуня; (невелика) П. IP. цабе, пан; (велика) IP. особа, ІД. туз, достойник; & цяцянка.

ЦЯЦЬКА, іграшка, лялька, забавка, виграшка, цяцяпка; ЕВ. зброя; ЖМ. витребенька; & цяця.

ЦЯЦЬКАТИСЯ, д\ ПАНЬКАТИСЯ; о. гратися /бавитися/ в піжмурки; я! МОРОЧИТИСЯ.

ЦЯЦЬКОВАНИЙ, обцяцькований, поцяцькований; (- тканини) мережаний, мережчатий, узористий; (квітами) заквітчаний, ІД. квітчастий; (різьбою) різьблений: (посуд) розмальований; (танок) оздоблений, прикрашений; (цвяхами) цвяхований.

ЦЯЦЬКУВАТИ, прикрашати, оздоблювати, вицяцьковувати, об-; (блюзку) мережити, вимережувати; (квітами) заквітчувати; (різьбою) різьбити; (посуд) розмальовувати; (цвяхами) цвяхувати.

ЦЬВбХКАТИ, д! ХВИСЬКАТИ, ХЛЮСКАТИ; & цвьохати, цвьохкати, цьвохкотіти.

ЦЬКУВАТИ, (псів) нацьковувати; (звіра)

гонити, переслідувати, зацьковувати, (людей — ще) піддавати цькуванню; (підбивати на щось) підштрикувати, під'юджувати.

ЧАВИТИ, давити, роздавлювати, роздушувати, розчавлювати; (сік) вичавлювати, витискати; (підлеглих) ТІ. душити, гнітити;

(щось у собі) П. придушувати.

ЧАВКАТИ, (- твань) чвакати, чавкотіти, чвакотіти; (ротом) жвакати, плямкати, цямкати,тевкати.

ЧАВУН, див. ПОСУДИНА. ЧАВУННИЙ, З чавуну; П. міцний, дужий, п. ЗАЛІЗНИЙ; (крок) важкий; (колір) тсмносірий.

ЧАГАР, ЧАГАРЇ і ЧАГАРНИК, кущі, зарість; & чагарець, чагарники; н! ГУЩАВИНА.

ЧАД, кн. чадний газ, т. оксид вуглецю;

ЖМ. їдкий дим; (від бузини) сморід; П. (ревнощів) шал, засліплення, (чвар) задуха, тяжка атмосфера; ФР. запаморочення, безпам'- ять /н. як у чаду/; п! ХМІЛЬ.

ЧАДИТИ, виділяти чад; диміти, куріти; (чим) димити, курити, кадити.

ЧАДІТИ, отруюватися чадом; П. запаморочуватися, чманіти, чуманіти.

ЧАДНИЙ, (- хату) димний, курний; ТІ. паморочливий,п'янкий.

ЧАДРА, див. ПОКРИВАЛО.

ЧАЙКА, д. мева; (запорізька) ді ЧОВЕН; & чаєчка.

ЧАЙНИК, жм. носатка; пі ПОСУДИНА. ЧАКЛУВАТИ, ворожити, характерствувати, відьмувати, шаманити, з. химородити; (над кіш) діяти чари; IP. свящєнодіяти; & чаклунити; пі ЧАРУВАТИ.

ЧАКЛУН, відьмак, маг, ЧАРІВНИК, чорнокнижник, характерник, з. химородник, кн. чародійник, а. шаман; пі ЗНАХУР.

ЧАЛАПАТИ і ЧАЛАПКАТИ, (по багні)

брьохати, тьопати, хляпати, хлюпати; (по землі) телепати, пі ЧОВГАТИ.

ЧАЛИЙ, (кінь) сірий, сіробурий.

ЧАЛМА, д! ЗАВІЙ. ЧАН, див. КАДІБ.

ЧАР і ЧАРИ, чаклування, чарування, чарівництво, чародійпицтво, відьомство, чорнокнижництво, характерство, знахурство, чудодійство, шаманство, з. химорбда; (кохання) магічна сила; (слова) чарівність, чарівливість, краса; (краси) принади, поваби:

тлк. ЧАР, (чий) а. шарм.

ЧАРА, д! КЕЛИХ, ЧАРКА. ЧАРІВЛИВИЙ, повен чару /чарів/, р. чарівкйй, зап. чаруючий; (сон тощо) ЧАРІВНИЙ.

ЧАРІВНИЙ, (- силу) магічний, чародійний, ЧАРІВНИЧИЙ, р. урочий; (- слово) чародійський, що чарує; (як міра вияву) дуже /на диво/ гарний, неземний, небесний, принадний, чудовий, БЛИСКУЧИЙ; (куток) райський; (сон) дивний, загадковий, фантастичний; (голос) мелодійний, милозвучний; (- красу) СПОКУСЛИВИЙ, ЧАРІВЛИВИЙ; їм. ЧАРІВНІСТЬ, чар, чарівливість, зап. шарм і п. ф. від ~.

ЧАРІВНИК, ЧАКЛУН, характерник, маг, ур. волхв; (слова) ІД майстер, чародійник.

ЧАРІВНИЦТВО, д! ЧАР і ЧАРИ

ЧАРІВНИЦЯ, чародійниця, чаклунка, відьма, з. химородниця, (добра) фея, (зла) баба-яга; П. (- блискучу жінку) богиня, королева, пі КРАСУНЯ.

ЧАРІВНИЧИЙ, чародійний, чародійницький, магічний, чаклунський, чудодійний, шаманський, з. химородний; & чарівницький; пі ЧАРІВНИЙ.

ЧАРКА, (велика) келих, чара; (маленька)

келишок; ФР. пияцтво /н. чарка загубила/, тост /н. піднести чарку - піднести тост/; & чарочка, чаронька, чарчина.

ЧАРУВАТИ, відьмувати, ЧАКЛУВАТИ, чарувати чарами, чари діяти /творити/, чародіяти; (красою) ЗАВОРОЖУВАТИ, полонити; (зір) приваблювати; (кого) закохувати.

ЧАРУЮЧИЙ зап., який чарує, здатний зачарувати, повен чарів, ЧАРІВЛИВИЙ, (як

міра вияву) неземний, небесний, фр. спокусливий, принадний.

ЧАС, (вечірній) пора; (лихий) година; (слугиний) момент; (у перегонах) СПРТ. тривалість; ФР. період /н. деякий час/, вільна година, /н. за браком часу/; (недалекий) ІД /найближче/ майбутнє; мн. ЧАСИ, (середньовіччя) епоха, доба; ІД. (давні) давнина, (найдавніші) сива давнина.

ЧАСИНА і ЧАСИНКА, короткий проміжок часу, /ще коротший/ мить, хвилька, хвилинка, хвилина; (вільна) час; (якась) ІД. деякий час; & часиночка.

ЧАСОВИЙ, (- лихо) тимчасовий; ЧАСОВИЙ, (орієнтир) що стосується до часу. ЧАСОМ up., іноді, інколи, деколи, зрідка, порою; вряди-годи, часами, колй-не-колй, подеколи; ФР. випадково, бува /ft. ви часом не лікар?/.

ЧАСОПИС, ді ГАЗЕТА; Р. журнал. ЧАСТИЙ, (дощ) систематичний, с. безперервний; (стукіт) повторюваний, неодноразовий; (- зустрічі) не рідкий; (вогонь) В-Й

густий, щільний; (пульс) прискорений, пришвидшений; (гість /непроханий/) унадливий; & частенький.

ЧАСТИНА, (цілого) частка, пай, пайка, шматок, уривок; (світу) сторона; В-Й відділ, одиниця, з'єднання, формовання, сов.

формування; (запасна) деталь; (складова) ІД. компонент, ІНГРЕДІЄНТ, елемент; ФР. порція; & частинка, ЧАСТКА.

ЧАСТКА, ЧАСТИНА; (з поділу) пай; (у спільну справу) внесок; (сота) часточка, частинка, ІД. відсоток; (від ділення) МАТ.

результат чого.

ЧАСТКОВИЙ, (переклад) частинний, неповний; Р. поодинокий, окремий, ізольований.

ЧАСТКОВО пр., до деякої /певної/ міри, деякою /певною/ мірою; & частинно. ЧАСТО пр., не раз, нерідко, зчаста, неодноразово, кількаразово, с. часто-густо; (садити) густо; (без упину) раз-у-раз; & частенько, частесенько.

ЧАСТОКІЛ, палісад, штахети; пі ОГОРОЖА, ПЛІТ.

ЧАСТУВАННЯ, пригощання, ок. при- гощйни, фр. хліб-сіль, флк. гостина.

ЧАСТУВАТИ, гостити, пригощати, р. трактувати, о. саджати за стіл, ділитися шматком хліба, ділити хліб-сіль, ок. шанувати, ні ПРИЙМАТИ, ВІТАТИ; (історіями) ТІ. розважати; (киями) бити; док. ПОЧАСТУВАТИ, (вином) дати /піднести/ по чарці. ЧАСТУВАТИСЯ, гостйтися, гостювати - ся, їсти хліб-сіль у кого.

ЧАТА, сторожа, ВАРТА, застава; мн. ЧАТИ, вартування; ФР. ЗАСІДКА /н. сидіти на чатах/.

ЧАТОВИЙ ЯК Ш., СТІЙКОВЙЙ, СТІЙЧИК, ча-

ТІІІНЙК, сов. постовий, караульний. ЧАТУВАТИ, вартувати, сторожити, стояти на стійці /чатах, варті, сторожі, посту/; (у засідці) сидіти на чатах; (на кого) очікувати,

(на здобич) стерегти /підстерігати/ кого; (на що) чекати, вичікувати; (з нст. щоб) пильнувати.

ЧАХЛИЙ д., (цвіт) змарнілий, немічний, хирий, хирявий, хиренний; МИРШАВИЙ; (- рослинність) убогий, мізерний; (хто) змиршавілий, зачучверений, зачучверілий.

ЧАХНУТИ, МАРНІТИ; (- вогонь) гаснути, згасати; П. занепадати.

ЧАША, КЕЛИХ; (озера) улоговина, котлован, (неба) баня; УР. ПОСУДИНА; (гірка) ІД. горе, страждання, випробування; & чашечка, чашка.

ЧАШКА, (на чай) горнятко, філіжанка; (квітки) чашечка; пі ЧАША.

ЧАШОВЙДНИЙ, ЧАШОПОДІБНИЙ,

у. мискуватий, чашкуватий.

ЧВАКАТИ, д! ЧАВКАТИ.

ЧВАЛ, (біг навскач) ґальоп, сов. галоп,

зап. намет.

ЧВАЛАТИ, (поволі йти) тарабанитися, плуганитися, плентатися, чапати, човпти, волоктися, тарганитися, брести, д. цупитися; (- коня) скакати, бігти чвалом, чвалувати.

ЧВАНИТИСЯ, пишатися, величатися, високо нестися, гнути кйрпу, задирати носа; (чим) хвалитися, вихвалятися, хвастати; пі ХИЗУВАТИСЯ.

ЧВАНЛИВИЙ, хвальковитий, хвастовитий, пихатий, лем. фанаберистий; & чваньковитий, чванькуватий.

ЧВАНСТВО і ЧВАНЬ, бундючність, пи-

ха, зарозумілість, величання, хвастовитість, ХВАСТОЩІ, хизування; & чванливість, чваньковитість, чванькуватість.

ЧВАНЬКО, хвастун, хвалько, б. з. принда, о. Хлестаков.

ЧВАРА, звада, розбрат, свара, с. ворожнеча; 3. гроза, буря; мн. ЧВАРИ, (сімейні) сварки, колотнеча, розлад; (дрібні) суперечки, незгоди; (князів) /між/усобиці.

ЧВЕРТЬ, четвертина; (року) квартал, три місяці; (години) 15 хвилин; (Місяця) серп, кн. фаза, ІД. підповня; & чвертка.

ЧВІРКА, (коней) четверик, четверня; (у картах) четвірка.

ЧЕБРЕЦЬ, бот. тиміям; & чабрець, чебрик.

ЧЕК, д! ДОКУМЕНТ, КВИТОК.

ЧЕКАЛЬНЯ, (у лікаря) почекальня; (на вокзалі) чекальна заля; (в театрі) фойє.

ЧЕКАТИ, (на кого) ждати; (чого) сподіватися, дожидати, очікувати, передбачати /мати надію на/ що; (терпляче) вичікувати, вижидати, зп. піджидати; нак. ЧЕКАЙ! начувайся!

ЧЕЛЯДНИК з., наймит, робітник, слуга; & челядин, челядинець.

ЧЕЛЯДЬ зб., 3. молодь; (члени родини) посімейство; ІСТ. не шляхта; (у поміщика) дворові кріпаки, двораки, слуги, прислужники, попихачі.

ЧЕМНИЙ, ВВІЧЛИВИЙ; (шанобливий)

ПОШТИВИЙ,

ЧЕМОДАН, див. ВАЛІЗА.

ЧЕМПІОН, переможець змагань /у змаганнях/, г. першун; пі СПОРТСМЕН. ЧЕПУРИТИ, прикрашати, прибирати; (себе) причепурювати, ви-, опоряджати;

(пір'я/- птахів/) чистити.

ЧЕПУРИСТИЙ, фасонистий, піжбнистий, дженджуристий, пі ЧЕПУРНИЙ. ЧЕПУРИТИСЯ, виряджатися, опоряджатися, вичепурюватися, при-, жм. хорошйтися, р. строїтися; (- дім) прибиратися; (- птахів) чиститися; пі УБИРАТИСЯ. ЧЕПУРНИЙ, (хто) охайний, чистий, акуратний, д. кукібний, хайний; (- жінок) дженджуристий; (одяг) ошатний, елегантний; & чепурненький,чепуристий.

ЧЕПУРУН, чистьоха, чистюк, чистун, акуратист; (модник) дженджик, хвйнтик, ферт, хвертик, жевжик, хлюст, піжон, ні ДЕНДІ; & чепура, чепурко.

ЧЕРВА зб., д! ЧЕРВ'ЯК.

ЧЕРВИВИЙ, зачервивілий, зачервйвлений, з хробаками.

ЧЕРВІНЕЦЬ, золота монета; ЖМ. десять карбованців, десятка.

ЧЕРВІНКА, різачка, бігунка, кривавиця, пронос, ж. швидка Настя, мед. дисентерія. ЧЕРВОНИЙ, (колір) темпорожевий, кривавий, багряний; (темночервопий) буряковий; (- щоки) рум'яний, рожевий; (червонуватий) червонястий, кровйстий; (- губи) малиновий; (терор) П. большевйцький, комуністичний; & червоненький, з. черлений.

ЧЕРВОНІТИ, червонішати, ставати червоним /червонішим/, багряніти; (- щоки) рожевіти, рум'яніти, шаріти/ся/, жаріти, маковіти, заливатися /обливатися, закрашуватися, спалахувати/ рум'янцем, наливатися жаром, займатися полум'ям; (із сорому) згоряти на виду, пекти рака /раків/; (з напруги) набігати кров'ю; (- овочі) буріти; (здаля) червонітися.

ЧЕРВ'ЯК, д! ХРОБАК; (хто) П. нікчема, плазун, раб, гнида, шмаровбз, тля; Т. КН. шнек; & черв'ячок, зб. черви; n-к ЧЕР- В'ЯЧНИЙ, (механізм) шнековий.

ЧЕРГА, (людей) хвіст, ряд, лінія, колія; (автоматна) серія; ФР. плин, течія /н. іти своєю чергою/, черговість/я. поза чергою/.

ЧЕРГОВИЙ, (зряду) наступний, г. слідуючий; ЯК Ш. той, шо чергує, чергувальник, з. черговець.

ЧЕРГУВАТИ, (в армії) бути черговим; (біля хворого) перебувати, доглядати по черзі за КІШ; (А з Б) міняти /комбінувати/ по черзі; Р. чергуватися.

ЧЕРГУВАТИСЯ, мінятися по черзі, р. чергувати.

ЧЕРЕВАНЬ, пузань, гладун, товстун, о. барило.

ЧЕРЕВАТИЙ, пузатий, тельбухатий, товстий, грубий; (глек) бокатий; (- жінку) вагітна; пі ГЛАДКИЙ, ЧЕРЕВИКИ мн., полуботки, штиблети; (з

утятими халявками) ТУФЛІ; & черевички.

ЧЕРЕВО, пузо, ЖИВІТ, ур. чрево; (печі) порожнина; (танка) спід, низ; & черевце.

ЧЕРЕДА, (корів) гурт; (гусей) стадо, зграя; (людей) П. юрба; (хмар) скупчення; (думок) черідка, низка, плетениця, вервечка, ейлянка; пі СТАДО.

ЧЕРЕДНИК і ЧЕРЕДАР, пастух /череди/, скотар.

ЧЕРЕЗ пр-к, (стінку) крізь; (силу) над; (одну ніч) за; (зиму) почерез, продовж чого; (голови) понад, /стріляти/ понад чим; (брак) з огляду на, у зв'язку з чим, завдяки чому; ФР. за посередництвом /допомогою/ /н. через слуг до царя/.

ЧЕРЕП, д> КІСТЯК.

ЧЕРЕПОК, (глека) уламок; (- глиняний посуд) ЗН. горщик, чашка, миска; П. ЗН. череп; & черепочок, зб. череп'я.

ЧЕРЕП'ЯНИЙ, (посуд) глиняний, керамічний, гончарний, гончарський; (голос) деренькучий, сов. надтріснутий.

ЧЕРЕС, див. ПОЯС.

ЧЕРІНЬ, (печі) дно, спід, днище, д. печище, ватра; її. площина, рівнина. ЧЕРКАТИ, п. ф. черк; (що) торкатися чого; (сірник) терти, витирати; (ним) дряпати;

(кулею) зачіпати; (на папері) ЖМ. писати, строчити; (написане) викреслювати; (серпом) різати; (воду /крильми/) борознити; (хмари) сягати чого; (дахи /світлом/) сріблити, золотити; (горілку) хлептати; (чортами) сипати ким і кого, ІД. черкатися; док.

ЧЕРКНУТИ, ЧЕРКОНУТИ, різонути, кресонути; (куди) чкурнути, порснути; (об землю) жбурнути, вергнути, шкварнути, гепнути, хрьопнути;(києм) угатити, вчистити, торохнути, зацідити, уперіщити, п. переписати.

ЧЕРНЕЦЬ, монах, брат, чорноризець, законник, ЖМ. каптурник, (вищої ранги)

схимник; (у скиті) скитник; (католицький) капуцин, (буддистський) дервіш, (тібетський) лама, (ісламський) факір; & ченчик, черчик.

ЧЕРНЕЧИЙ, монаший, схимницький, капуцйпський; П. аскетичний; & чернецький.

ЧЕРНЬ ур., простолюд, плебс, у. лобурня, голота; (- селян) мужицтво, хлопство.

ЧЕРПАК, див. КІВШ.

ЧЕРПАТИ, (куди) начерпувати, (воду — ще) набирати; (звідки) вичерпувати; П. (досвід) запозичати, запозичувати, (знання) здобувати, (сили) набиратися чого.

ЧЕРСТВИЙ, (хліб) несвіжий, твердий, засохлий, затвердлий; (хто) П. нечуйний, нечулий, бездушний, /і. холодний, с. суворий, жорстокий.

ЧЕРСТВІТИ, д! ТВЕРДНУТИ.

ЧЕСАТИ, (волос) розчісувати, за-, (вовну) ви-, чухрати; (кого) дубасити, шмагати;

(затято виконувати) шкварити, смалити, (танець) оддирати, (гопака) кресати; (словами) сипати, ф. стригти.

ЧЕСНИЙ, (погляд) правдивий, відвертий: (хто) без хитрощів, сумлінний, порядний, непідкупний, /добро/совісний, с. високоморальний, шляхетний; (- громаду) шановний, поважний, справедливий; (отець) ц. преподобний, всечесний, всечесніший.

ЧЕСНОТА, доброчесність, ЦНОТА; невинність, непорочність, цнотливість; чесність.

ЧЕСТОЛЮБНИЙ, шанолюбний, славолюбний, марнолюбний,ГОНОРИСТИЙ. ЧЕСТЬ, (людська) гідність, самоповага; (дівоча) невинність, незайманість, цнотливість; (хто) П. слава, гордість /н. честь нашої науки/; ФР. знак поваги /пошани/, шана, пошана, шаноба /н. віддати честь/, чесне ім'я, репутація, авторитет/н. зганьбити честь/; /(/СУМЛІННЯ.

ЧЕТВЕРНЯ, д.' ЧВІРКА; (у матері) четверо немовлят.

ЧЕТВЕРТУВАТИ, у /на/ чверті рубати;

пі СТРАЧУВАТИ.

ЧЕТВІРКА, цифра 4, чвірка; (предметів) четверо, (дітей) четвірко.

ЧИ сп., або; Ч. хіба /н. чи я знаю?/; (з нст. ч. не) майже /н. десь, чи не сто/.

ЧИГАТИ, (на кого) чекати, очікувати, /таємно/ засідати, ЧАТУВАТИ, сидіти на чатах, підстерігати /р. сочйти/ кого; (на що) дожидати чого; п! ЧЕКАТИ.

ЧИЙБУДЬ, due. АБИЧИЙ. ЧИЙНЕБУДЬ, (з гурту) належний комусь /комунебудь/, чийсь; пі АБИЧИЙ.