praktichnij_slovnik_sinonimiv_ukrajinskoji_movi

виганятися; (- лани) простягатися; (до кого) відчувати потяг, (до чого) мати нахил /потяг/, прагнути чого; (у праці) старатися; (з останнього) витрачати що, ІД. вишукувати останні резерви /пре. коштів/; (- мелодію) линути повагом.

ТЯГУЧИЙ, (мед) сов. в'язкий, ок. глевкий; (- розмову) розтягнений; (звук) протяглий; (- тишу) П. одноманітний, нудний; & тягучкий.

ТЯЖИТИ, (вагою) обтяжувати; (- думки)

гнітити, мучити; (над ким) ТЯЖІТИ.

ТЯЖІННЯ, (земне) притягання, гравітація; (до кого) потяг, прихильність, с. пристрасть; (до чого) прагнення, поривання.

ТЯЖІТИ, (додолу) тягтися, притягатися; (до чого) мати потяг, прагнути; (- хмари) нависати, виснути; (над ким) висіти тінню /невідступно/, тиснути на кого.

ТЯЖКИЙ, важкий, не легкий, о. стопудовий; (хто) огрядний, масивний, опасистий; (- ноги) обважнілий; (- працю) виснажливий, сутужний, с. увередливий, каторжний; (час) трудний, скрутний; (подих) напружений, (сон) гнітючий, /- думки ще/ безрадісний, /ефект ще/ невідрадний; (шлях) тернистий; (- міру вияву) значний, інтенсивний; (докір) обтяжливийй; (- горе) глибокий; (танк) потужний; (гріх) великий, с. непростимий, неспокутймий, незамолймий, смертельний; (крок) незграбний; (- хворобу) небезпечний; (туман) густий, непроглядний; (погляд) похмурий, суворий; (запах) неприємний, сильний; (- жінку) вагітна; & тяженький, тяженний, тяжезний.

ТЯЖКО пр., важко і п. ф. від ТЯЖКИЙ;

Р. пуже/н. тяжко засмучений/.

ТЯМА, кмітливість, тямущість, розум; ФР. розуміння; Р. пам'ять, свідомість; & тямка, тямок.

ТЯМИТИ, знати, розуміти, усвідомлювати, о. брати до тями, кн. виявляти кмітливість /тямущість/; (на чому) розумітися; (що робити) уміти; (на собі /погляд/) Р. відчувати; (довіку) пам'ятати; & тямкувати, тямувати, д. тумкати.

ТЯМКИЙ, ТЯМОВИТИЙ і ТЯМУЩИЙ,

кмітливий, беручкий, головатий, бистрий на розум, св. мізкуватий; (дуже) ір. велемудрий; пі КВАЛІФІКОВАНИЙ; & тямучий, тямко-

ВЙ1ИЙ.

ТЯТИ і ТНУТИ, різати, краяти, панахати, (траву) косити, втинати; (голови) стинати, рубати; (гопака) садити, ТАНЦЮВАТИ, утинати, кресати; (на цимбалах) ф. смалити, шпарити; (- комах) кусати, жалити; П. бити. ТЬМА, д! ТЕМРЯВА і БЕЗЛІЧ.

ТЬМАРИТИ, затьмарювати, затемнювати; (небо) захмарювати; (вид) спохмурювати; (свідомість) запаморочувати.

ТЬМЯНИЙ, (- світло) туманний, неяскравий, померклий; (день) похмурий, хмарний; (- барву) бляклий; (- скло) непрозорий, мутний, матовий; (обрис) невиразний, розпливчастий, плиткйй, каламутний; (- очі) затьмарений, затуманений; (- хмари) темний, темнуватий; & тьмавий.

ТЬОХКАТИ, (- солов'я) щебетати, виспівувати, висвистувати, (- кулі) свистати; (- серце) тенькати,теленькати,стискатися, пі ЗАВМИРАТИ.

УБ... крім наведених тут слів, д! ВБ...

УБАЧАТИ /ВБАЧАТИ/, бачити, добачати; (образу) мати за, догледжувати.

УБАЧАТИСЯ /ВБАЧАТИСЯ/, здаватися; (у сні) привиджуватися, УВИЖАТИСЯ, уявлятися, ВЕРЗТИСЯ, являтися.

УБИВАТИ /ВБИВАТИ/, забивати, умертвляти, о. чинити Каїнове діло, заганяти на

той світ, позбавляти життя; (за вироком) страчувати; (худобу) бити; (свиней) різати, колоти; (здоров'я) занапащати; (горем) засмучувати; (любов) нищити; (час) губити, марнувати, гайнувати; (стежку) протоптувати; (землю) трамбувати, /док. утолочити/; (шлях) торувати; док. УБИТИ, уколошкати, спровадити на той світ, випустити кишки, обірвати життя.

УБИВАТИСЯ /ВБИВАТИСЯ/, убивати себе; (у що) набувати чого, здобувати що /н. убиватися в силу або славу/; 17. впадати у відчай; (за ким) побиватися, тужити.

УБИВСТВО /ВБИВСТВО/, душогубство, смертовбивство, убиття, забиття, умертвіння, г. морд, мордерство, д. головнйцтво, забйвство, жрґ. мокре діло; (дітей) дітовбивство, (брата) братовбивство; (масове) убивання, кроволиття, кровопролиття, г. масакра, с. геноцид; (як кара) СТРАТА.

УБИВЦЯ /ВБИВЦЯ/, душогуб, душогубець, зарізяка, горлоріз, різун, згубник, заріза, п. Каїн, д. головник, убйй-душа, забійник; (рідних) дітовбивця, дітогубець, братовбивця, убийбатько; 77. кат, душитель, вішатель; & вбійник, вбйвник.

УБИВЧИЙ, душогубний, (- зброю) смертоносний, смертовбивчий, смертельний; (- умови) душогубний; (вплив) згубний; (- сатиру) разючий, нищівний; (спокій) олімпійський, незворушний; (запах) важкий, прикрий; & убійчий.

УБИРАЛЬНЯ /ВБИРАЛЬНЯ/, (артиста) як їм. туалетна, гримувальна; (санвузол) ТУАЛЕТ/А/, (хатня) г.лазнйчка.

УБИРАТИ /ВБИРАТИ/, ОДЯГАТИ, прибирати, причепуряти, вичепуряти, виряджати, б. з. строїти; (чим) прикрашати; (чоботи) взувати; пі ЧЕПУРИТИ.

УБИРАТИСЯ /ВБИРАТИСЯ/, одягатися і п. ф. від УБИРАТИ; (за кого) перебиратися ким; (у що) прикрашати себе чим; (в похід) збиратися, споряджатися.

УБИТИЙ, забитий, замордований, (горем) прибитий; (чим) пригнічений, засмучений; (шлях) битий, /в/торований; (грунт) утрамбований.

УБІР, одяг, УБРАННЯ; (головний) ШАПКА; (воїна) ПОЕТ, спорядження; (землі) покрив

УБОГИЙ /ВБбГИЙ/, бідний, небагатий, незаможний, злиденний; (одяг) недорогий, непйшний, непоказний, простий; (врожай) мізерний; (обід) не ситний; (- щастя) недостатній, щербатий; (вираз) не яскравий, сірий; (колос) миршавий; (- душу) бідолашний; (блазень) нікчемний; (духом) ІД. вбогодухий.

УБбГІСТЬ, бідність, БІДАЦТВО, злидні і п. ф. від УБОГИЙ; & убозтво, убожество.

УБОЖІТИ /ВБОЖІТИ/, бідніти, убожчати, 0. сходити на пси, с. розорятися; док.

ЗУБбЖГТИ, озлидніти УБОЇЩЕ /ВБОЇЩЕ/, ломус, фр. упертюх; & убоїсько; пі ОДОРОБАЛО.

УБОЛІВАННЯ /ВБО-/, д! ТУРБОТА, ПЕРЕЖИВАННЯ.

УБОЛІВАТИ /ВБОЛІВАТИ/, тліти серцем /душею/; (за що) турбуватися, потерпати, тривожитися чим, сов. переживати; (душею) боліти; (за себе) боятися, тремтіти.

У Б Р А Н Н Я /ВБРАННЯ/, ОДЯГ, туалет/а/, іардероб/а/; (кімнати) оздоблення; (землі) покрив; (місячне) О. світло, освітлення; & убраннячко.

УБУВАТИ, (- воду) спадати; (числом)

меншати, ЗМЕНШУВАТИСЯ.

УВ— крім наведених тут слів, д! ВВ...

УВАГА, (до чого) зацікавлення чим, зосередженість на чому; (до кого) піклування /турбота, уболівання/ про кого; (до слів) заувага, зауваження, репліка; мн. УВАГИ, (до тексту) примітки.

УВАЖАТИ, д! ВВАЖАТИ; (на кого) берегтися /остерігатися/ кого.

УВАЖНИЙ, (погляд) пильний, зосереджений; (хто) турботливий, ЧУЙНИЙ, р. убачливий; & уважливий.

УВЕРЕДЖУВАТИ/СЯ/, дк. УВЕРЕДИТИ/СЯ/, д! НАДРИВАТИ/СЯ/ і НАДСАДЖУВАТИ/СЯ/.

УВЕРТІОРА, (до опери) музичний вступ; Я прелюдія, пролог, початок.

УВЕЧЕРІ /ВВЕЧЕРІ/, (пізно) проти ночі, (напередодні) звечора.

УВИВАТИ, (шию) ОБВИВАТИ; (вінок)

звивати, сплітати.

УВИВАТИСЯ, (- шлях) витися, звиватися; (коло кого) крутитися, вертітися, Я. догоджати кому, (коло дівчат) УПАДАТИ.

УВИЖАТИСЯ /ВВИЖАТИСЯ/, привиджуватися, поставати в уяві, уявлятися, мрітися, убачатися; (у сні) верзтися, бачитися, снитися, маритися; (перед очима) снувати.

лізти в очі; (ким) ЗДАВАТИСЯ; & увйджуватися.

УВІКОВІЧУВАТИ, увічнювати, робити безсмертним, кн. убезсмертнювати, утривалювати; док. УВІКОВІЧИТИ, прославити навіки.

УВІНЧУВАТИ, покладати вінець, (вінцем) покривати, (славою) вкривати, (чим) нагороджувати; п. ф. УВІНЧУВАТИСЯ, (чим)

приносити що /н. п. успіх/, І п. ф. від ~. УВІРУВАТИ дк., повірити, пойняти віри.

УВбДИТИ /ВВбДИТИ/, заводити; (до гурту) приймати; (в обіг) пускати; (у гріх)

доводити до чого; (у вену) МЕД. вливати; (порядки) запроваджувати, впроваджувати;

ІД. (у хрест) хрестити, (в неславу) знеславлювати, (в оману) перти тумана в очі, (в сором) соромити, (в таємниці) ЗАП. втаємничувати.

УВОЛЮ /ВВбЛЮ/, д! ДОСХОЧУ.

УВОЗИТИ /ВВбЗИТИ/, (куди) завозити;

(крам) довозити, /з-за кордону/ імпортувати.

УВ'ЯЗНЕНИЙ, д! АРЕШТАНТ.

УВ'ЯЗНЕННЯ, арешт, НЕВОЛЯ, відбування /відбуття/ кари /покарання/. УВ'ЯЗНЮВАТИ, АРЕШТОВУВАТИ; (до тюрми) замикати, запаковувати, УПАКОВУВАТИ; ід. садовити на хліб і воду /на казенний хліб/.

УВ'ЯЗУВАТИ, (А з Б) в'язати, (речі) за- в'язувати, обв'язувати, б. з. об'язувати; (шнурком) ушнуровувати, шнурувати; (до чого) прив'язувати; пі УПАКОВУВАТИ.

УВ'ЯЗУВАТИСЯ, (за ким) ходити тінню; (до кого) чіплятися; і п. ф. від УВ'ЯЗУВАТИ.

УГ... крім наведених тут-слів, д/ ВГ...

УГАВАТИ /ВГАВАТИ/, переставати; (- бурю) ущухати, затихати; (- звуки) замовкати; (- сварку) припинятися; (- жагу) слабшати.

УГАДУВАТИ /ВГАДУВАТИ/, відгадувати, здогадуватися, додумуватися; (секрет) розгадувати; (душею) відчувати; (долю) передбачати, казати наперед; (кого) розпізнавати, (щось знайоме) пізнавати, упізнавати; док. УГАДАТИ, збагнути, зрозуміти, ВТО-

РОПАТИ, о. схопити за хвіст /хвоста/; (влучно) як в око вліпити.

УГАДЬКО /ВГАДЬКО/, відгадько, кн.

угадник, вгадник, відгадник, розгадник.

УГАМОВУВАТИ /ВГАМОВУВАТИ/,

заспокоювати, УТИХОМИРЮВАТИ, тихомирити, с. приборкувати, укоськувати, уговтувати, (затятого) улагоджувати; (дітей) уцитькувати; (кров) гамувати, зупиняти; (біль) полегшувати, тамувати, жм. знімати; (гнів) стримувати; (жагу) стишувати.

УГАЧУВАТИ /ВГАЧУВАТИ/, ГАТИТИ;

док. УГАТИТИ, (у що) всадити, (чим) ударити, (кулею) влучити.

УГИНАТИСЯ /ВГИНАТИСЯ/, гнутися;

(в поклоні) схилятися; (- ноги) згинатися, сов. підгинатися; (від страв /- столи/) сов. ломи-

тися; ЖМ. огинатися, опиратися; (- шлях) р. вигинатися.

УГЛЕДІТИ /ВГЛЕДІТИ/ док., побачити, помітити, назйрити, уздріти, гзуздріти /оком/; (знайомого) пізнати, розгледіти; (натяк) добачити, убачити; (з ч. не) незчутися, не постерегти, проґавити; (за чим) догледіти.

УГОДА, домовлення, домовленість, умова, пакт, трактат, договір, (тимчасова) модус вівенді; (з Ватикаиом) конкордат; (з працедавцем) контракт; (ґешефт) торг, діло, операція, інтерес, шахер-махер.

УГбДНИК, д! СВЯТИЙ. УГОДОВЕЦЬ, ді ОПОРТУНІСТ.

УГбЛОС /ВГОЛОС//ф., наголос, голосно, с. на повний голос, на повні груди.

УГОРІ /ВГОР//и/?., на /у/ висоті, високо /в небі/; (на чім) нагорі, зверху.

УГОРУ /ВГбРУ/ пр., догори, не вділ, не вниз, поет, горі, д'горі, (з шахти) нагора;

(річкою) проти течії чого.

УГОТОВЛЯТИ лі., рокувати; дк. УГОТбВИТИ, фр. підсунути /н. доля підсунула сюрприз/.

УГРИЗАТИСЯ /ВГРИЗАТИСЯ/, (зубами) в'їдатися; (у землю) заглиблюватися; П. (у мозок) врізуватися, закарбовуватися, зап. врізатися; (у дуіиу) западати.

УГРІВАТИ, огрівати, гріти, зігрівати; док. УГРІТИ, (кого) ВДАРИТИ, ВГАТИТИ.

застилатися, затягатися; (травою) поростати; (пилом) припадати, покриватися; (від чого) ховатися, берегтися, рятуватися.

УКРІПЛЕННЯ, оборонна споруда, фортифікація, форт, ФОРТЕЦЯ, БАСТІОН; (на Січі) паланка; п-к УКРІПНИЙ кн., (- споруду) фортифікаційний.

УКУПІ /ВКУПІ/, пр. спільно, разом, гуртом, ур. купно; & укупці, укупочці.

УЛ... крім наведених тут слів, д! ВЛ...

УЛАГОДЖУВАТИ /ВЛАГОДЖУВА-^ ТИ/, полагоджувати, залагоджувати, (сварку) уладнувати, заладнувати; (кого) уласкавлювати, улещувати; док. д! УЛАДНАТИ.

УЛАДНАТИ /ВЛАДНАТИ/док., влагодити, полагодити, залагодити, з. загодити; (що) упорядкувати, налагодити, дати раду чому; п! УЛАГОДЖУВАТИ.

УЛАЗИТИ /ВЛАЗИТИ/ і УЛІЗАТИ /ВЛІЗАТИ/, (в нутро) залізати, продіставатися, зап. проникати; (у дрібниці) входити, заглиблюватися, сов. вникати; (в жупан)

одягати що; (до хати /- злодія/) забиратися;

(в судді) пролазити, влаштовуватися ким; (у чужі діла) втручатися; (у чию шкуру) перевтілюватися в кого.

УЛАЗЛИВИЙ /ВЛАЗЛИВИЙ/, влізливий, улізливий; (гість) унадливий; (комар) уїдливий, набридливий.

УЛАМОК, відламок, зламок, (дерев '- Ший) оцупок; (бомби) сов. осколок; (старовини) П. пережиток, залишок; & улбмок, влбмок.

УЛАН, д! КАВАЛЕРИСТ. УЛАСКАВЛЮВАТИ /ВЛАСКАВЛЮВАТИ/, задобрювати, УЛАГОДЖУВАТИ, о. топити /док. розтопити/серце.

УЛЕСЛИВИЙ /ВЛЙСЛИВИЙ/, підлесливий, облесливий, лестивий, з медом на устах; (голос) підлазистий, масний; (- уста) п. медоточивий, солодкий.

УЛЕЩУВАТИ /ВЛЕЩУВАТИ/ і УЛЕЩАТИ /ВЛЕЩАТИ/, (кого) УЛАСКАВЛЮВАТИ, задобрювати, с. годити як болячці

кому, (хвальбою) ЛЕСТИТИ кому, о. мастити словами.

УЛІВО /ВЛІВО/пр., ліворуч, вліворуч, уліворуч, у ліву руку /бік/.

УЛІТІ /ВЛІТІ/ і УЛІТКУ /ВЛІТКУ/ пр.,

літом, літньою /теплою/ порою, серед літа, об літній порі.

УЛОВЛЮВАТИ /ВЛОВЛЮВАТИ/, (запах) схоплювати, (думку) вгадувати, розпізнавати, (зміст) осягати; (глум) постерігати, помічати; док. ВЛОВИТИ, спіймати, затримати, (на гарячому) впіймати, застукати, заскочити; (звук) почути.

УЛОГОВИНА /ВЛОГОВИНА/, заглибина, западина, жолобина, видолинок, п! БАЛКА; & улоговинка, улягавша.

УЛЮБЛЕНЕЦЬ, укоханець, улюбленик. р. облюбенник; (царя) фаворит; (у сім'ї) МАЗУН, ПЕСТУН; (муз) обранець; (долі) кн. пєщенсць; & любленець; п! ПРОТЕЖЕ.

УЛЮБЛЕНИЙ, укоханий, люблений, жм мазаний; (- стихію) рідний, свій; пі ЛЮБИЙ.

УЛЯГАТИСЯ /ВЛЯГАТИСЯ/, (на що)

лягати; (- сніг) злягатися, ущільнюватися;

(- куряву) сідати; (у що) П. вкладатися; (- стихії) ущухати; (-рух) слабшати; (- гнів) минати, розвіюватися.

УЛЬТИМАТИВНИЙ, (тон) категоричний, безапеляційний, крутий. УЛЬТИМАТУМ, категорична вимога, г. ультимат, о. або-або.

УМ... крім наведених тут слів, д! ВМ...

УМАЩУВАТИ, БРУДНИТИ, МАСТИТИ; док. УМАСТИТИ, попасти в масть, вліпити в око.

УМАЮВАТИ, д! КВІТЧАТИ.

УМЕРТВЛЯТИ, присипляти на смерть, УБИВАТИ; (дух) придушувати, глушити, мертвити.

УМЕРТИ /ВМЙРТИ/ док,, сконати, кінчитися, ПОМЕРТИ, переставитися, ур. відійти /в засвіти/, упокоїтися, спочити /навіки/, піти в лоно Авраамове /в Иософатову долину/, перенестися у Божу вічність /у Божі засвіти/, о. сплющити очі навіки, зійти /лягти/ в могилу, заплющити очі, переступити на той світ, випустити /спустити/ дух, пуститися духу, віддати Богові духа /душу/, простягнути ноги, дати /врізати/ дуба, віддати кінці, вул. опрягтися, гйїііуги, задерти /відкинути/ ноги; (в бою) /по/ляггй, загинути; пі УМИРАТИ.

УМИВАТИ /ВМИВАТИ/, мити, обмивати, ви-; (землю /дощем/) зрошувати; (слізьми /кого/) ІД плакати над ким; (руки) ІД.

знімати з себе відповідальність, (руки /від чого/) відмежовуватися, не втручатися у що, д. дистанціюватися.

УМИВАТИСЯ /ВМИВАТИСЯ/, митися, обмиватися; (дощем) зрошуватися, (потом) вкриватися, (кров'ю) заливатися; (слізьми)ІД. плакати.

УМИНАТИ /ВМИНАТИ/, м'яти, виминати, розминати; (їжу) наминати, трощити, теребити, ЛОПАТИ, затирати, тріскати, с. уминати за обидві щоки /на всі заставки/, ЖЕРТИ.

УМИРАТИ /ВМИРАТИ/, конати, кінчатися, ПОМИРАТИ, ур. відходити /у засвіти/, о. прясти на тонку, лягати в землю /яму, могилу/, сходити в могилу, іти в сиру землю /на той світ/, лишати /покидати, з. опускати/ світ, розлучатися /прощатися/ із світом /з життям/; (в ліжку) приймати смерть; (за ким) П. пропадати, умлівати, душі не чути; (зо сміху) падати, лягати; пі УМЕРТИ; п-к -АЮЧИЙ, що вмирає, змушений вмирати, приречений вмерти, майже мрець, /хворий/ агонїйний, з. прйсмертний, смертенний, о. в обіймах смерти, на Божій дорозі /постелі/, на відході у вічність /засвіти/.

УМИСНИЙ /ВМИСНИЙ/, д! НАВМИСНИЙ.

УМІННЯ /ВМІННЯ/, здатність, досвід, майстерність, вправність, умілість, с. хист, жм. тяма; (високе) мистецтво, техніка; (тонке) спритність, зграбність.

УМІТИ /ВМІТИ/, (оповідати) мати хист /здібність, здатність/; ЖМ. знати, тямити; (зробити) могти; док. ЗУМІТИ, змогти, потрапити, вдати.

ясь) вимога, пропозиція; (попередня) передумова; (задачі) вихідні дані; 3. умовляння, напучення; мн. УМОВИ, (миру) засади, (життя) обставини, умбвини; (залучення до певної сфери) ценз.

УМОВЛЯТИ /ВМОВЛЯТИ/, переконувати, просити, упрохувати, с. БЛАГАТИ, сов. урезонювати; (на що) схиляти до; (в горі) заспокоювати, потішати.

УМОВЛЯТИСЯ /ВМОВЛЯТИСЯ/, домовлятися /про умови/, укладати угоду, зв'язуватися умовами, сов. договорюватися. УМОВНИЙ, (знак) домовлений, умовлений, розпізнавчий; (жарґон) штучний;

(рефлекс) КН. набутий; (- поняття смаку)

відносний; (розстріл) фіктивний, несправжній; (кордон) уявний; (образ) схематичний, символічний; (- одиницю обрахунку) пересічний /н. кількість пального на умовний трактор/; (вирок) д. підвішений.

УМОГЛЯДНИЙ, д! АБСТРАКТНИЙ. УМОРА, д! КУМЕДІЯ; (!) умреш!.

УМОЧАТИ /ВМОЧАТИ/, замочувати, змочувати; ід. ВМОЧИТИ РУКИ, нагріти руки.

УМОЩУВАТИСЯ /ВМОЩУВАТИСЯ/,

ти /бокувати/ від; (розмов) УХИЛЯТИСЯ від, оминати що; (чвар) не допускати, запобігати чому; (горілки) не вживати, обходитися без, утримуватися від; (небезпеки /негідно/) ховати голову в пісок, ховатися в кущі; док. УНИКНУТИ, (чого) розминутися з чим; (з ч. не) не минути.

УНИКЛИВИЙ, (- відповідь) ухильний, непрямий, с. крутійський.

УНІВЕРСАЛ, (гетьмана) грамота, маніфест, ДЕКРЕТ; (хто) всезнавець, на всі руки майстер, о. ір. усі розуми поїв.

УНІВЕРСАЛЬНИЙ, всеосяжний, всеохолиийл (закон) для всіх, загальний, с. ВСЕСВІТНІЙ; (хист) всебічний, різнобічний; пі УЗАГАЛЬНЕНИЙ.

УНІКАЛЬНИЙ, однйм-едйний, неповторний, неперевершений, о. без порівняння; небачений, нечуваний, РІДКІСНИЙ, винятковий.

УШКУМ, єдиний екземпляр, раритет; (хто) д! ОРИГІНАЛ.

УНІТАРНИЙ, ЄДИНИЙ, об'єднаний, монолітний, неподільний, соборний. УНІФІКУВАТИ, стандартизувати, ок. уодностайнювати, о. стригти під один гребінець

УНІФОРМА, у. однострій; д! ОДЯГ. УНІЯ, спілка, об'єднання, союз.

УНОЧІ /ВНОЧІ/ пр, серед ночі, об нічній порі, у нічний час.

УО... крім наведених тут слів, д! ВО...

УОСОБЛЕННЯ, (явищ природи) персоніфікація; (волі народу) втілення.

УОСОБЛЮВАТИ, (явища) персоніфікувати; (образ) втілювати, матеріялізувати. УП... крім наведених тут слів, д! ВП...

УПАДАТИ, (до ніг) падати; (коло кого)

турбуватися /піклуватися/ про кого, (коло дівчат) витися, увиватися, тупцювати, ЗАЛИЦЯТИСЯ /липнути, підсипатися, тулитися, жм. мизкатися/ до кого; пі ПІДЛАБУЗНЮВАТИСЯ; (біля худоби) ф. тупати;

(на дусі) занепадати /падати/ духом, (серцем) зневірятися, тратити надію.

УПАКбВУВАТИ, впаковувати; (речі)

спаковувати, збирати, укладати; (у певній вазі) фасувати, розфасовувати; (до тюрми) запаковувати, запроторювати, засаджувати.

УПАСТИ /ВПАСТИ/ док., повалитися, простягнутися, (з грюком) гепнути/ся/, бебехнути/ся/, грюкнутися, грймнутися, беркйцьнугися, (у воду) брьохнутися, ШУБОВСНУТИ; (- руки) опуститися; (на що А тінь/)

укрити що, (на землю /- ніч/) настати, насунутися, огорнути що; (на кого) спіткати кого, випасти на чию долю; (- звук) пролунати, гримнути; (- дорогу) випасти, (- тиск) спасти, (- вітер) ущухнути, (- розмову) припинитися; (- форт) здатися; (духом) занепасти, підупасти; (- ціни) зменшитися; (в бою) загинути; (низько) пуститися берега, попустити себе; ІД. (як у воду) зникнути, пропасти.

УПЕВНЮВАТИ /ВПЕВНЮВАТИ/ і УПЕВНЯТИ /ВПЕВНЯТИ/, запевняти, запевнювати, переконувати, вселяти певність.

УПЕВНЮВАТИСЯ /ВПЕВНЮВАТИСЯ/, переконуватися, пересвідчуватися; & упевнятися.

УПЕРЕДЖЕНИЙ, (проти кого) наставлений; (погляд) небезсторонній, необ'єктивний, наперед складений, несправедливий, негативний.

УПЕРЕКИДЬ /ВПЕРЕКИДЬ/ і УПЕРЕХРЕСТ /ВПЕРЕХРЕСТ/, д! від. ПЕРЕВЕРТОМ і НАВХРЕСТ.

УПЕРТІСТЬ, запеклість, завзяття, наполегливість, настирливість, стійкість, затятість, непоступливість; п! ВПЕРТИЙ.

УПЕРТЮХ, убоїще, як їм. упертий, о. мідяне чоло, мідний лоб, п. осел, ішак.

УПИВАТИСЯ /ВПИВАТИСЯ/, тдхмелятися, хмеліти, п'яніти; (сонцем) втішатися, чаруватися, зазнавати насолоди від; док. УПИТИСЯ, ф. надудлитися, насмоктатися, налигатися, набратися.

УПИНАТИ /ВП-/, (кігті) встромляти, всаджувати, вганяти; (сорочку) всувати; дк.

УП'ЯСТИ, (кігті) всадити, (пальііі /у ще/) прикипіти чим до чол>; (очі /у що/) вирячитися на що, прикипіти /уп'ястися, втупитися/ очима у що.

УПИНАТИСЯ, (в тіло) вганятися, вгризатися; (чим) всаджувати що /и. уп'явся зубами = всадив зуби/; (оком) втуплюватися; (в губи) всмоктуватися; (рукою) хапатися,

УРВЙТЕЛЬ, д! УРВИГОЛОВА.

УРЕГУЛЬОВУВАТИ /ВРЕ-/, д! РЕГУЛЮВАТИ.

УРИВКАМИ пр., уривково, уривцем, ко- лй-не-колй, прихапцем, прйхапки, прихапком.

УРИВОК, (мотузка) з. вирва; (паперу) шматок, клапоть; (тексту) фрагмент, уступ. УРИВЧАСТИЙ, не суцільний, уриваний, Уривковий; (зуривків) фрагментарний; (- дані)

неповний; (звук) стрибучий; (- слова) відрубний; я! ПЕРЕРИВЧАСТИЙ.

УРІВНОВАЖЕНИЙ /ВРІВНОВАЖЕНИЙ/, збаляпсований; (хто) стриманий, витриманий, спокійний; л! ХОЛОДНОКРОВНИЙ.

УРНА, д\ ПОСУДИНА.

УРОДЖЕНИЙ /ВРОДЖЕНИЙ/, народжений; (дар) природжений, не набутий;

(рефлекс) кн. безумовний.

УРОДЖУВАТИСЯ /ВРОДЖУВАТИСЯ/, народжуватися, (щасливіш) вдаватися; (з-під землі) з'являтися, виринати, витикатися, виникати; док. УРОДИТИСЯ, (- хліб) вирости, дозріти.

УРОЖАЙ /ВРОЖАЙ/, д. дорід; (на кого) П. поява великого числа кого.

УРОЖАЙНИЙ /ВРОЖАЙНИЙ/, (грунт)

родючий; (рік) дорідний, д. зарідливий; (на що) багатий, (на хліб) хлібородний, хлібний, (на овочі) плодоносний; п\ ПЛОДЮЧИЙ.

УРОК, (у школі) лекція, година; (для кого)

пам'ятка, наука, повчальна лекція.

УРОСТАТИ /ВРОСТАТИ/, (в землю/- хату/) осідати; (чим) обростати, поростати; (з чого) виростати; П. закорінюватися, загніжджуватися.

УРОЧИСТИЙ /ВРОЧИСТИЙ/, урочий, величний, святковий, тріюмфальний; (марш) церемоніальний, парадний; (день) знаменний, вікопомний, всеславний; (настрій) піднесений; (тон) патетичний; (- присягу) священний; (- приняття) пишний.

УРУХОМЛЮВАТИ, пускати в рух/дію/, вводити в дію; (мотор) заводити, запускати; (справу) давати хід чоліу; п. ф. УРУХОМ- ЛЮВАТИСЯ, приходити в рух.

УРЯД, (держави) адміністрація, керівництво; (дія) УРЯД, врядування, управління; 3. посада; Р. установа.

УРЯДЖАТИ /ВРЯДЖАТИ/ і УРЯДЖУВАТИ/ВРЯДЖУВАТИ/, (баль) влаштовувати, організовувати, упоряджати, споряджати, СПРАВЛЯТИ; (обід) давати; n-к -АЮЧИЙ, що уряджає, покликаний урядити, звиклий

ромлювати, соромити; переконувати, перевиховувати.

УСПАДКОВУВАТИ, діставати у спадок /спадщину/; (традиції) переймати, брати на озброєння; док. УСПАДКУВАТИ, одідйчити.

УСПІХ, удача, досягнення, с. фурор, трІіомф; (у змаганні) перемога, виграш; (книжки) визнання; мн. УСПІХИ, (в науці) поступання, поступ, прогрес; п\ ЩАСТЯ.

УСПІШНИЙ, вдалий, щасливий, результативний, ефективний, плідний, с. тріюмфальний; (виступ артиста) с. блискучий;

ім. УСПІШНІСТЬ, (учнів) успіхи УСТА і ВУСТА, д\ ГУБИ, РОТ.

УСТАВ, д\ СТАТУТ.

УСТАЛЕНИЙ, сталий, узвичаєний, г. устійнсний; (лад) узаконений; (- форму) устояний.

УСТАЛЮВАТИ/СЯ/, г. устїйнювати/ся/, ок. стабілізувати/ся/; (склад чого) встанбвлговати/ся/; (- традиції) узвичаювати/ся/; (• вдачу) формувати/ся/.

УСТАНОВА, заклад, інституція, (громадська) організація; ЖМ. правило, с. закон; (медична) клініка, шпиталь, лікарня; п. ф. УСТАНОВКА зап., агрегат, пристрій, механізм, устатковання; (дія) установляння, становлення, д. інсталяція; п-к УСТАНбВОЧНИЙ, агрегатний; (- інструкцію) для встановлення, ок. установчий.

УСТАНОВЛЮВАТИ /ВСТАНбВЛЮВАТИ/ і УСТАНОВЛЯТИ /ВСТАНОВЛЯТИ/, ставити, розміщати; (факти) виявляти, г. устійнювати; (опіку) уряджати, (причину) визначати, розпізнавати; (закон фізики) відкривати, формулювати; (зв'язок) а. знаходити, о. НАЛАГОДЖУВАТИ, здійснювати; (стосунки) започатковувати, погоджуватися мати, (лад) ЗАВОДИТИ, УЗАКОНЮВАТИ; (порядок) наводити, (межі) регл я менту вати; (чергу) стежити за чим; (антену) СТАВИТИ, споруджувати, д. інсталювати; пі СТАБІЛІЗУВАТИ.

УСТАНОВЛЮВАТИСЯ /ВСТ-/ і УС- ТАНОВЛЯТИСЯ /ВСТ-/, (куди) ставитися, вставлятися; (- стосунки) усталюватися, формуватися; (- лад) УТВЕРДЖУВАТИСЯ;

(- зиму) наставати; (- славу /за ким/) закріп-

люватися, закріплятися; (-моди) вироблятися; і п.ф. від УСТАНОВЛЮВАТИ; док. ВСТАНОВИТИСЯ, устабілізуватися.

УСТАТКУВАННЯ, обладнання, жм. машинерія, и! ТЕХНІКА.

УСТАТКОВУВАТИ /ВСТ-/, д! ОБЛАДНУВАТИ.

УСТАТКУВАННЯ, (дія) улаштування, упорядження, обладнання, зап. інсталяція.

УСТЕЛЯТИ /ВСТЕЛЯТИ/ і УСТЕЛЮВАТИ /ВСТЕЛЮВАТИ/, стелити; (землю)

укривати; (столи) накривати; (під ноги) розстеляти.

УСТРІЙ, (державний) лад, порядок, режим; (побутовий) уклад, триб.

УСТУП, (тексту) абзац, фрагмент, УРИВОК.

УСТУП, (на схилі гори) виступ або заглибина, пі ТЕРАСА; (у шахті) частина вибою; п-к УСТУПЧАСТИЙ, сходистий, падйстий.

УСТУПАТИСЯ /ВСТУПАТИСЯ/, (за кого) заступатися; (від кого) відходити, відступати/ся/; (кому) поступатися.

УСУВАТИ, (хиби) ліквідувати, ок. ліквідовувати, /з тексту/ видаляти, вилучати, викидати; (кого) позбуватися; (з посади) ЗВІЛЬНЯТИ, знімати, виганяти, скидати; (перепоїш) долати, (незгоди) переборювати.

УСЯК /ВСЯК/, 3-К кожен, ВСЯКИЙ; ПР. всіляко, всяко, по-всякому /н. буває всяк/, жм. усяково, з. всіляково.

УСЯЧИНА /ВСЯЧИНА/, о. все на світі, і те, і се, і третє, і десяте; (з минулого) випадки, пригоди, факти; пі МІШАНИНА, РОЗМАЇТТЯ.

УСЬОГОСВЇТШЙ /ВСЬОГОСВІТНШ/,

д\ ВСЕСВІТНІЙ.

УТ... крім наведених тут слів, д\ ВТ...

УТАЄМНИЧУВАТИ /ВТАЄМНИЧУВАТИ/, (кого) відкривати таємницю кому, кн. вводити в таємниці; (від кого) СОВ. утаювати, ховати, тримати в секреті.

УТВЕРДЖУВАТИ, усталювати, УСТАНОВЛЮВАТИ, (владу — ще) закріплювати, зміцнювати.

УТВЕРДЖУВАТИСЯ, закріплюватися, УСТАНОВЛЮВАТИСЯ, закорішоватися,

УХВАЛЮВАТИ, постановляти, вирішувати, ураджувати, виносити УХВАЛУ, (порядок дня) затверджувати; Р. схвалювати; док. УХВАЛИТИ, розсудити.

УХИЛ, схил, нахил, (рельєфу) спад; (школи) спєціялізацІя; (од курсу) відхилення. УХИЛЯТИСЯ, відхилятися, вивертатися, від-, (різко) сахатися, г. цофатися, (від чого) відмйкувати, УНИКАТИ чого, огинатися; (убік) збочувати; (від відповіді) крутити хвостом; (від відповідальности) о. ховатися за чужу спину.

УХИЛЬНИЙ, д! УНИКЛИВИЙ. УХНАЛЬ і ВУХНАЛЬ, д! ЦВЯХ. УХОПИТИ /ВХОПИТИ/ док., схопити, впіймати, зловити, спіймати, злапати; (за- вах>вловйти; (ляща) дістати; (суть) збагнути, утямити, зварити головою; (чаю) сьорбнути, похапки зажити; (- сум) пойняти, взяти, охопити; (за душу) ІД. зворушити

УХОПИТИСЯ /ВХОПИТИСЯ/док., (рукою) взятися, схопитися; (за Ідею) виявити глибоке зацікавлення чим, взяти на озброєння що\ (за слово) вчепитися.

УЦІЛЯТИ /ВЦІЛЯТИ/, ВЛУЧАТИ; док. ВЦІЛИТИ, (в око) вліпити.

УЧ... крім наведених тут слів, д! ВЧ...

УЧАДІТИ /ВЧАдага/док., отруїтися чадом; П. очманіти, здуріти.

УЧАСНИК, СПІВУЧАСНИК, спільник,

(уділі) партнер,/творчий/,співавтор; (війни)

ветеран; (експедиції) член; (неодмінний /н. подорожей/) бувалець, товариш.

УЧАСТЬ, співучасть, співпраця, г. уділ; (у ділі) партнерство.

УЧВАЛ /ВЧВАЛ/, д! НАВСКАЧ.

УЧЕНЬ, школяр, о. вихованець, (старших класів) старшокласник, (випускного класу) випускник; (вищих шкіл) студент; (військового училища) курсант, іст. кадбг; (курсів)

слухач; (Дареіна) ТІ. послідовник, визнавець.

УЧИНЯТИ /ВЧИНЯТИ/, чинити, робити, (помсту) здійснювати, (волю) виконувати, (бучу) зчиняти, здіймати, (зло) коїти, укоювати, (честь) виявляти, (позов) давати, подавати, справляти.

УЧИНЯТИСЯ /ВЧИНЯТИСЯ/, ставатися, відбуватися, чинитися, робитися, коїтися;

(- галас) зчинятися, здійматися; док. УЧИНИТИСЯ, (-якусь подію) початися.

УЧИТЕЛЬ /ВЧИТЕЛЬ/, педагог, викладач, викладовець, г. професор; (хто виховує) вихователь, навчйтель, НАПРАВНИК, кн. метр.

УЧИТИ, (чого) навчати, (кого) школити, освічувати, давати освіту кому, 3. П. повчати, на-, при-, карати /н. не слуха? Буду вчити/; (мови) вивчати, студіювати.

УЧИТИСЯ, вивчати, студіювати, навчатися; (на кого) думати бути ким.

УШ... крім наведених тут слів, д! ВІН...

УШЕЛЕПАТИСЯ /ВШЕЛЕПАТИСЯ/

док., (у що) вскочити, втелющитися, (в халепу) втелепатися, УКЛЕПАТИСЯ; & ушелепкатися.

УШКВАРИТИ /ВШКВАРИТИ/док., (завзято зробити) утнули, ВТЯТИ, (гопака)

УДАРИТИ; (- дощ) уперіщити, хлюпонути; (лозиною) стьобонути, цвьохнути, шмагонути, уперезати; & вшкварнути.

УШКОДЖУВАТИ, завдавати шкоди, уражати; (рану) РОЗ'ЯТРЮВАТИ; (здоров'я) псувати, підривати; док. УШКОДИТИ, (себе) ІД. ушкодитися, скалічитися, дістати травму.

УЩ... крім наведених тут слів, д! ВЩ...

УЩИПЛИВИЙ, (язик) колючий, сповнений їді, (- слова — ще) вразливий, уїдливий, їдкий, терпкий, ядучий, ядушливий, ДОШКУЛЬНИЙ; (сміх) мефістофельський, САРДОНІЧНИЙ; (вітер) пронизливий, шпаркий; ім. УЩИПЛИВІСТЬ, їдь.

УЩІЛЬНЮВАТИ, стискати, робити цупкішим /густішим, щільнішим/; (землю) пресувати, УТОПТУВАТИ; (нормований час) скорочувати.

УЩІЛЬНЮВАТИСЯ, щільніти, дебеліти, п-о грубшати; (тверднути) ТУЖАВІТИ; (- туман) густіти /дк. згустіти/, згущатися.

УЩУХАТИ /ВЩУХАТИ/,(-стихії)-сжб-

шати, затихати, припинятися, р. залягати; (- хвилі) влягатися; (- галас) замовкати, вгавати; (- біль) угамовуватися; (- запал) спадати;

(- розлючену людину) заспокоюватися.

УЯВА, г. виображення; ФР. думка, свідо-

УЯВЛЕННЯ

мість, фантазія /н. у моїй уяві/; Р. ббраз, зображення; пі УЯВЛЕННЯ.

УЯВЛЕННЯ, фр. гадка /н. і гадки не маю/; (- що) поняття, розуміння чого; (дія) відображення /в уяві, в думці, в думках/, ок. уявляння.

УЯВЛЯТИ, (що) мати /складати/ уявлення про, бачити в думці /уяві, думках/, воскрешати в пам'яті; (собі) усвідомлювати, розуміти; (з ч. не) не вкладатися в голові кому.

436

УЯВЛЯТИСЯ, спливати в уяві, стояти в очах /перед очима/, поставати у свідомості, з'являтися в думках; (чим) здаватися.

УЯВНИЙ, гаданий, уявлюваний, г. спо- вйдний,р. позірний; Р. примарний; пі УДАВАНИЙ.

УЯРМЛЮВАТИ, накидати ярмо /зашморг/, запрягати в ярма, ПОНЕВОЛЮВАТИ, обертати в рабство; док. УЯРМИТИ, закайданити.

ФАБРИКА, у. виробня; (промислова)

підприємство, виробництво; П. кузня /н. кузня інтрйґ- ф. інтриг/.

ФАБРИКАНТ, капіталіст, власник фабрики; (пліток) ІД. шгіткар, наклепник.

ФАБРИКАТ, а! ВИРІБ.

ФАБРИКУВАТИ, (товар) виготовляти, виробляти, продукувати; (докази) фальсифікувати, підробляти; (справу) партблити, жм. шити, пришивати, ліпити.

ФАБРИЧНИЙ, (виріб) не кустарний, промисловий; (центр) індустріальний.

ФАБУЛА, байка, побрехенька; (твору) сюжетна основа /лінія, канва/, хронологія подій.

ФАВНА, тваринний світ /цйрство/, сов. фауна.

ФАВОРИТ, (царя) протеже, улюбленець; (цариці) коханець, полюбовник.

ФАЕТОН, (екіпаж з відкидним верхом) у. коч, коляса; и! ЕКІПАЖ.

ФАЗА, період, стадія, етап, (життя — ще) смуга; (генератора) струм, вироблений в одній з /трьох/ обмоток.

ФАЙНИЙ, д! ГАРНИЙ.

ФАКІР, (в Індії) жебрак-чернець, дервіш; П. мандрівний фігляр /штукар/.

ФАКСИМІЛЕ, д! КОПІЯ.

ФАКТ, реалія, реальний випадок /подія, явище/, приклад /н. ще один факт/; П. реальність, дійсність; (злочину) наявність. Існування; мн. ФАКТИ, відомості, дані; ПР.

правда, безсумнівно; ід. ФАКТ ФАКТОМ, (з нст. що) не підлягає сумніву. ФАКТИЧНИЙ, ДІЙСНИЙ, справжній, реальний; (стан) неприкрашений, непідмальбваний.

ФАКТИЧНО пр., реально, дійсно, справді, на ділі, практично; (голий) просто таки. ФАКТОР, чинник, рушійна сила; (хто) посередник, маклер, комісіонер, АГЕНТ; МАТ. співмножник.

ФАКТУРА, д\ РАХУНОК. ФАКУЛЬТЕТ, д\ ВІДДІЛ.

ФАЛАНГА, а! ЗАГІН, ПАВУК.

ФАЛД і ФАЛДА, (спідниці) зборка, складка, зморшка, брижа; (шинелі) пола.

ФАЛШ і ФАЛЬШ, підробка, облуда, шахрайство; (у мові) штучність, надуманість, нещирість, лицемірство, кн. удаваність.

ФАЛ/Ь/ШИВИИ, (доляр) підроблений, фальшований, жм. липовий; (блиск) неприродний, штучний, показний; (шлях) облудний; (алярм) несправжній, фіктивний; (сміх) удаваний, нещирий, лицемірний, роблений; (сором) безпідставний, невиправданий.

ФАЛ/Ь/ШІВНЙК, фальсифікатор; п\ ОКОЗАМИЛЮВАЧ.

ФАЛ/Ь/ШУВАТИ, підробляти, фальсифікувати; (співаючи) тягнути не в тон.

ФАЛЬСИФІКУВАТИ, фальшувати, підробляти; (факти) підтасовувати, перекручувати, викривляти, /витлумачуючи/ кривотлумачйти.

ФАЛЬЦЕТ, а! ГОЛОС.

фАМІЛІИНИИ ( сов. ФАМІЛЬНИЙ,

(маєток) родовий, спадковий; (альбом) родинний.

ФАМІЛІЯ, родина, сім'я, (царська) династія.

ФАМІЛЬЯРНИЙ, /за/панібратський, безцеремонний, БЕЗПАРДОННИЙ, с. розгнузданий.

ФАНАБЕРІЯ, примха, дивацтво; пиха, чванливість; & фанаберство.

ФАНАТИК, (релігійний) бузувір; (якогось діла) загорілець, пристрасний прихильник; (патріотизму) шовініст; (у політиці)

екстреміст; & фанат, фан. ФАНАТИЧНИЙ, бузувірський; загорілий; шовіністичний; (- любов) пристрасний.

ФАНЕРА, дикт; п-к ФАНЕРНИЙ, диктовий.

ФАНТАЗЕР, мрійник, будівник казкових замків, романтик, Дон-Кіхбт, прожектер, (творець утопій) утопіст; & фантаст.

ФАНТАЗІЯ, (людська) творча уява; пре. мн. мрія; (пуста) вигадка, казка, байка, кн. фантасмагорія, о. на вербі груші, сон рябої кобили, с. утопія; (чиясь) примха, химера, фанаберія.

ФАНТАЗУВАТИ, мріяти, марити, снити, поринати у фантазії, віддаватися фантазіям, снувати /удаватися в/ химери, заходити в хмару, будувати казкові замки; пі ВИГАДУВАТИ.

ФАНТАСМАГОРІЯ, химерний образ /образи/; вигадка, ФАНТАЗІЯ. ФАНТАСТИКА, вигадка, казка; (в літературі) фантастичний жанр; (!) ФАНТАСТИКА! дивовижа! неймовірно! фантастично! щось надзвичайне! умреш! г. не до подумання! щось такого! пі ФАНТАЗІЯ.

ФАНТАСТИЧНИЙ, (світ) чарівний, казковий, вигаданий, уявний, нереальний; (плян) нездійсненний, утопічний, фантасмагоричний; (сон) химерний, чудернацький; (палац) умреш який; (розмір} гігантський, колосальний; пі ФЕСРЙЧНИЙ.

ФАНТОМ, привид, ПРИМАРА, ілюзія. ФАНФАРОН, д! БАЗІКА, ХВАЛЬКО. ФАРАОН, а/ МОНАРХ; П. можновлаіець, повелитель; ЗН. поліцай.

ФАРБА, (водяна) акварель, (олійна) олія, (кубова) калія, сов. індиго, (в кералщі) полива, поливо; (осени) барва, колір; (обличчя) рум'янець.

ФАРБУВАТИ, (рідину) забарвлювати;

(брови) малювати; (лишати сліди /- фарбовані речі/) бруднити /мастити/ фарбою. ФАРВАТЕР, (на річці) у. стрижень; (судна) визначений шлях; (діяльности) П. напрям, річище; пі КУРС.

ФАРИСЕЙ, П. ЛИЦЕМІР, ір. святенник, святоха, о. святий та божий.

ФАРИСЕЙСЬКИЙ, а/ ЛИЦЕМІРНИЙ. ФАРМА і ФАРМЕР, д! від. ДВІР, ХУТІР іСЕЛЯНИН.

ФАРМАЦЕВТ, д! АПТЕКАР; ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ, (довідник) формаційний; (препарат) лікарський; (- промисловість) фармакологічний.

ФАРС, ІСТ. комедія, сценічний жарт; П. дешеве /брехливе, цинічне, пропагандйвне/ шоу, окозамилювання; З.П. /візницький, солоний/ жарт, витівка.

ФАРФОР, порцеляна.

ФАРШ, начинка; д-о ФАРШУВАТИ і ФАРШИРУВАТИ, начиняти фаршем, нафаршировувати; (шпігом) шпігувати, нашпіговувати.

ФАСАДА, сов. фасад; (будинку) лице, чоло, фронт, фас.

ФАСОН, (одягу) крій, модель, зразок; (меблів) стиль; ЖМ. манера, мода; П. хизування, показуха, форс, шик, /н. для фасону/; п-к ФАСбНИСТИЙ, а/ ЧЕПУРИСТИЙ.

ФАТА, а/СЕРПАНОК.

ФАТАЛЬНИЙ, (удар) неминучий, невідворотний, невідверненний; (вплив) доленосний; (збіг) рокбваний; (- кохання) згубний; (- помилку) непоправний; (кінець) нещасливий, трагічний, ЕВ. СМЕРТЕЛЬНИЙ.

ФАТА МОРҐАНА, міраж, МАРИВО. ФАТУМ, доля, п, хрест; неминучість, рокбваність, приреченість, фатальність.

ФАХ, професія, спеціяльність, рід занять, кваліфікація, поле /сфера/ діяльности, фр. хліб /н. легкий хліб/.

ФАХІВЕЦЬ, СПЕЦІЯЛІСТ, жм. спец, майстер /знавець/ свого діла.

ФЕВДАЛ, ІСТ. сюзерен, сеньйор; (у Росії) поміщик, кріпосник, землевласник; (у Прусії) юнкер; &. сов. феодал.

ФЕДЕРАЛЬНИЙ, федеративний; (у СІЛА, ФРН) загальнодержавний, всенаціональний.

ФЕДЕРАЦІЯ, д! ОБ'ЄДНАННЯ. ФЕЄРИЧНИЙ, (сюжет) казковий, фантастичний; (образ) чарівний, чарівливий, магічний; (- видовище) захоплюючий, умреш який; пі ДИВНИЙ.

ФЕЄРІЯ, фантастична вистава /п'єса/; П. фантастичне видовище.

ФЕЙЛЕТбН, д! ГУМОРЕСКА.

ФЕНІКС, діПТАХ.

ФЕНОМЕН, д! ЯВИЩЕ; (хто) д! ОРИ-

ПНАЛ.

ФЕРМА і ФАРМА, д! ДВІР, ХУТІР. ФЕРМЕНТ, БІОЛ. ензим; Я. каталізатор, (громади) активний прошарок, о. дріжджі.

ФЕРМЕР і ФАРМЕР, д! СЕЛЯНИН.

ФЕРТ, фертик, чепурун, піжон, жевжик, джиґун, прилйза, (що обєрта шик у культ)

сноб; п! ВІТРОГОН.

ФЕСТИВАЛЬ, д! СВЯТО.

ФЕТИШ, об'єкт обожнювання, ідол, бовван, божок, о. священна корова, р. ікона. ФЕТР, д! ПОВСТЬ,

ФЕШЕНЕБЕЛЬНИЙ, (одяг) дорогий і модний, стильний, вишуканий, елегантний, шикарний; (готель) розкішний, люксусовий; (стиль) великосвітський, аристократичний.

ФЕЯ, д! ЧАРІВНИЦЯ; (добра) ІД. доброчинний^;ТІ. красуня.

ФІГУРА, у. постать; (мармурова) статуя, скульптура, маняк; (землі) форма, контури, конфігурація; (геометрична) МАТ. тіло; (у танці) викрутас; (у шахах) не пішак; (стилістична) ЛҐ. зворот; (головна) ІД о. перша скрипка; (пілотажу) ТРЮК.

ФІГУРАЛЬНИЙ, (вираз) переносний, образний, алегоричний, метафоричний, фігурний.

ФІГУРЙСТИЙ, д! ГРАЦІОЗНИЙ.

ФІГУРНИЙ, (~ оздобу будинку) скульптурний; (- руханкову вправу) акробатичний. ФІГУРУВАТИ, (на мапі) значитися, стоя-

ти; (у тексті) згадуватися, виступати, зображатися.

ФІГА, інжир, р. винна ягода.

ФЇҐЕЛЬ, кучерик, сов. завиток; ми. ФЇҐЛІ, витівки, штуки, трюки, коники; фїґлі-миглі; п! ФОКУС.

ФЇҐЛІ-МЙГЛІ, д! ФІГЛІ, ЖЕНИХАННЯ; & фїґлі-мїглі.

ФІҐЛЮВАТИ і ФГГЛЮВАТИ, робити фіглі /штуки/, викидати коники; ТІ. ВИКРУЧУВАТИСЯ.

ФІГЛЯР і ФІГЛЯР, штукар, кумедник, пор. ФАКІР; блазень, мартопляс; акробат; П. кривляка, позер; (- дитину) пустун, витівник.

Ф І З И Ч Н И Й , (світ) матеріальний, речовий, предметний, не духовий; (недолік) тілесний; (- потреби організму) фізіологічний; (- силу) мускульний, м'язовий.

ФІЗІОНОМІЯ, д! ОБЛИЧЧЯ.

ФІКСУВАТИ, закріплювати, встановлювати; (у пам 'яті) карбувати, зафіксовувати; (на папері) зображати, відтворювати; (увагу) зосереджувати; (події) реєструвати;

(азот) БІОЛ. засвоювати.

ФІКТИВНИЙ, несправжній, вигаданий, (акт) ФАЛШИВИЙ; (шлюб) уявний, г. спо-

ВЙДНИЙ.

ФІКЩЯ, вигадка, витвір фантазії; (щось штучно створене) підробка, фабрикація, (вигадка) о. мильна бульбашка, жм. бульба; пі ІЛЮЗІЯ.

ФІЛАНТРОП і ФІЛАНТРОПІЧНИЙ, д!

ДОБРОЧИНЕЦЬ і ДОБРОДІЙНИЙ. ФІЛЕ, 1. (м'ясо) полядвиця; & філей; 2.

(плетиво) мереживо.

ФІЛІГРАННИЙ і ФІЛІҐРАНОВИЙ, д!

ТОНКИЙ.

ФІЛІЖАНКА, д! ЧАШКА. ФІЛІППІКА, ми. ФІЛІППІКИ, потоки /злива, фоєрверк/ гнівних слів /образ/, словесна атака, жм. прокльони, с. плювок в обличчя; пі ПРОМОВА.

ФІЛІСТЕР, обиватель, міщанин, обмежена особа, ір. добрий чоловік, п. ХУТОРЯНИН.

ФІЛІЯ, (установи) відділок, відділення; & філіял, сов. філіал; пі АГЕНТСТВО.

ФІЛОЛОГ, мовознавець, лінгвіст; (знавець лексики) лексиколог, (знавець діяяек-

тів) діялектблог; (словникар) лексикограф; ЖМ. студент на відділі філології.

фІЛбСОФ і ФІЛОЗОФ, мислитель, мудрець, ур. любомудр, жм. Соломон; ФР. теоретик; П. ЗН. мудрагель, мудраґелик; ЖМ. студент на відділі філософії.

ФІЛОСОФІЧНИЙ, філософський; (-роз- думи) абстрактний, метафізичний; (тон) глибокодумний.

ФІЛОСбФІЯ, (Канта) учення, вчення, філософська доктрина /система/; (міщан) світогляд, переконання /сов. переконання/, погляди; (життєва) мудрість; ЖМ. мудрування, розумування, філософування; Г. факультет філософії.

ФІЛОСОФУВАТИ, ЖМ. мудрувати, розумувати, зап. філософствувати.

ФІЛЬВАРОК і ФОЛЬВАРОК, маєток, економія; (дрібний) садиба, хутір, ферма, виселок.

ФІЛЬМ, (мистецький) кінокартина, жм

картина, кіно; (світлочутливий) плівка. ФІЛЬМУВАТИ, знімати фільм, сов. робити кінозйомку/кінознімання/.

ФІЛЬТР, цідило

ФІЛЬТРУВАТИ, цідити, проціджувати, профільтровувати.

ФІНАЛ, кінець, закінчення, завершення, підсумок; (п'єси) ФІНАЛЬНИЙ /останній/ акт /сцена/; (у змаганні) СПРТ. останній тур /раунд/.

ФІНАЛЬНИЙ, завершальний, заключний, кінцевий; (акт) останній.

ФІНАНСИ мн., кошти, фонди; ЖМ. гроші, п. валіота; (державні) фінансова система.

ФІНАНСИСТ, банкір, фінансовий туз, обр. золотий мішок; пор. КАПІТАЛІСТ.

ФІНАНСОВИЙ, (клопіт) грошовий; (- поміч) матеріальний; (капітал) п-о банківський; (- кризу) економічний.

ФІНІШ, д! КІНЕЦЬ; д-о ФІНІШУВАТИ, приходити до фінішу.

ФІРА г.,д/ХУРА. ФІРАНКА, д! ЗАВІСА.

ФІРМА, (приватна) компанія; (виробни-

ча) підприємство; (комерційна) дім, діло, а. бізнес; пі КОРПОРАЦІЯ, ТРЕСТ.

ФІСКАЛ, шпиг, ДОНОЩИК, викажчик, юда, секебт, стукач, АГЕНТ.

ФІСТУЛА, у. нориця.

ФІНІКА, (у настільних іграх) значок, марка.

ФІЯКР, д! КАРЕТА.

ФІЯЛКОВИЙ, соє. фіолетовий, (колір — ще) бузковий.

ФІЯСКО, невдача, неуспіх, провал, с. поразка, оіем. пшик; & сов. фіаско.

ФЙОРД, сов. ФійРД, ді ЗАТОКА.

ФЛАНГ, (фронтових позицій) крило, край, г. флянк; мн. ФЛАНГИ, боки, сторони.

ФЛЕГМА, апатичність, апатія, інертність, незворушний спокій; (хто) Р. флегматик;

(результат перегонки) ХЕМ. конденсат.

ФЛЕГМАТИК, нєзворушнО'Сгіокійна особа,^, недвига серцем, р. флегма.

ФЛЕГМАТИЧНИЙ, (темперамент)

врівноважений, безпристрасний, незворушний; (погляд) БАЙДУЖИЙ, апатичний, млявий; п! ІНЕРТНИЙ, СОННИЙ.

ФЛІҐЕЛЬ, прибудова, прибудівкат при-

будівля; (осторонь від дому) р. офіцйни.

ФЛІРТ, /любовна/ гра, кокетування, залицяння, ФІҐЛІ-МИГЛ1; пі ЗАКОХАННЯ. ФЛІРТУВАТИ, крутити любов /роман/, ЗАЛИЦЯТИСЯ, пускатися в зальоти, кокетувати.

ФЛОЯРА, дудка, сопілка. ФЛІОҐЕР, у. погодник, млинок.

ФЛЮС, МЕД. опух ясен, набряк щоки; Т. дбмішка /що сприяє топленню руди/. ФЛЯГМАН, (хто) командир фл/ь/отйлії, проводир ескадри /ескадрильї/, фл/ь/отоводець; (що) флягманський корабель /літак/; & сов. флагман.

ФЛЯКОН, (з-під ліків) пляшечка; & сов.

флакон.

ФЛЬОРА, рослинний світ /царство/, рослинність; & сов. флора.

ФЛЬОТА /сов. ФЛОТ/, судна, кораблі, ФР. морський транспорт; (вітрильна) вітрильники; (військова) морські сили, бойові