praktichnij_slovnik_sinonimiv_ukrajinskoji_movi

ЧИТЕЦЬ, декляматор, сов. декламатор; Р. читач.

ЧИЧЕРОНЕ, гі/ГІД

ЧІЛЬНИЙ, (стіл) головний, центральний, найвидніший; (- місце) П. передовий; (діяч) видатний, визначний; (- вікно) начільний.

ЧІП, (у бочки) ЗАТИЧКА; & чопик, чо-

пець.

ЧІПАТИ, (чим) зачіпати, черкати, торкатися, доторкатися; (з ч. не) не займати, не торкати, не рухати; (кого) турбувати; (глибоко) хвилювати, зворушувати, цікавити;

(дівчат) загравати з ким; (тему) П. г. заторкувати.

ЧІПКИЙ, (-руки) цупкий, д. ліпкий; (-хво- робу) причепливий, заразливий; (до чого) беручкий, охочий.

ЧІПЛЯТИ, (до чого) зачіпляти, причіпляти; (на що) вішати; (фартух) припинати; (квітку) пришпилювати; пі ЧІПАТИ.

ЧІПЛЯТИСЯ, (до кого) займати /чіпати/ кого; (ногою) зачіпатися; (рукою) хапатися, братися; (- фарбу) чіпатися, приставати; (як смола) 77. липнути; (до слів) ПРИСІКУВАТИСЯ; (за старе) держатися; (на гачок) ловитися.

ЧІТКИЙ, виразний, розбірливий, ясний,

(текст — ще) читкйй, прозірний; (- відповідь) зрозумілий, недвозначний; (звук) кришталевий; (крок) карббваний; (графік) злагоджений; пр. ЧІТКО, ясно, розбірливо, виразно, о. чорним по білому.

ЧКУРНУТИ док., дременути, дмухнути, майнути, стругнути, шмигнути, ЧЕРКНУТИ, порснути; в! ПОДАТИСЯ.

ЧЛЕН, (братства) братчик; (сестрицт- т) членкйня; (експедиції) учасник; (спілки)

спілчанин, /на паях/ пайовик; (ради) радник, з. радний; (системи) елемент, компонент, інгредієнт, одиниця; (статевий) орган; мн. ЧЛЙНИ, (тіла) кінцівки.

ЧЛЕНУВАТИ кн., у. паювати; 3. П. ділити /на частини/, поділяти; н! РОЗТИНАТИ.

ЧМАНІТИ, дуріти, туманіти, чуманіти; док. ОЧМАНІТИ, запаморочитися, р. ошаліти.

ЧМИХАТИ, (носом) сопти, пирхати; (- паровик) пихкати; 3. дмухати, дути.

ЧОБОТАР і ЧОБОТАРСЬКИЙ, д\

ШВЕЦЬіШЕВСЬКИЙ.

ЧОБОТИ мн., (з сап'яну) сап'янці; (старі) шкарбани, д. чалапути; & чобітки, од. чобіт.

ЧОВГАТИ, (ногами) совгати, п. ф. човг;

(мітлою) шурхати; П. ЖМ. плентатися. ЧОВЕН, (великий) байдак, баркас, (з рівним дном) каюк, шаланда, (видовбаний) дуб, (запорізький бойовий) -чайка, (пре. морський) ШЛЮПКА, (спортивний) байдарка, (венецький) ґондоля, се. гондола, (індіянський) пірога; зн. душогубка; & човенце, човник, човно; пі СУДНО.

ЧОВНАР, ЯК ІМ. ЧОВНОВИЙ; (на перевозі)

перевізник; (на гондолі) гондольєр.

ЧОВНОПОДІБНИЙ км., у. човпуватий, на взір човна.

ЧОВПТИ, повторювати, товкти, товкмачити, (напам'ять) зудйти; (романи) читати запосм; (кого) лупцювати, дубасити; (коло чого) зосереджуватися на чому.

ЧОГО пр., д! ЧОМУ; (?) нащо, навіщо, ф. якого дідька, якої холери; ід. ЧОГО ЦЕ, з якої речі, з якбго дива; ЧОГОСЬ /ТО/, д! ЧОМУСЬ.

ЧОЛО, лоб; (гори) П. вершок, верхівка, шпиль, вершина, чолопок; (споруди) лице, фасад/а/; 77. (еліта) вершки, сметанка; (мідяне) ІД. упєртюх.

ЧОЛОВИЙ, лобовий; (- стінку) ФРОНТАЛЬНИЙ.

ЧОЛОВІК, не жінка, р. мужчина; (законний) дружина, подружжя, ф. старий, мій, р. муж; ЖМ. людина, особа; ЕВ, не пан, селянин; & чоловічок, чолов'яга, чоловічище.

ЧОЛОВІЧОК, д! ЧОЛОВІК; (маленький) дитина; (в оці) ТІ. зіниця.

ЧОЛбМКАТИСЯ, д! ЗДОРОВКАТИСЯ.

ЧОЛОПОК і ЩОЛОПОК, (гори) верх, вершечок, шпиль, (голови) маківка; & чолопочок.

ЧОМУ і ЧОМ пр., (з якої причини) чого /це/, через що, ф. з якої радости. ЧОМУСЬ пр., чогось, через щось, з якб-

ШАБАТУРА і ШАБАТУРКА, д! від.

КОРОБКА і ПАЛІТУРКА.

ШАБАШ, (у гебреЩ субота, суботнє свято; (відьомський) збіговисько; ЖМ. кінець праці; ПР. СЛ. кінець, край, АМБА.

ШАБАШУВАТИ і ШАБАШИТИ, д! від. СВЯТКУВАТИ і КІНЧАТИ.

ШАБЛЯ, палаш, (двогостра) меч, (крива /на Сході/) ятаган, (з ребруватим клинком)

шпада, сов. шпага; (у кінноті) П. один кіннотник; & шабелька, шаблюка.

ЩАБЛЬбН, сов. шаблон; д! ТРАФАРЕТ; (у струментарстві) калібр; (у мові)

загальник, штамп; и/СТАНДАРТ.

ШАРІТИ/СЯ/, д! ЧЕРВОНІТИ.

ШАРЛАТ, багрець, пурпур, пурпура, кармазин, червінь.

ШАРЛАТАН і ШАРЛАТАНСТВО, д!

ШАХРАЙ і ШАХРАЙСТВО. ШАРПАК, див. ГОЛОДРАНЕЦЬ.

ШАРПАТИ, сіпати, смикати, тіпати, термосити, торгати, д. шамотати; (на шматки) розшарпувати; (вітром) рвати; (нерви) сотати; п! ШМАТУВАТИ.

ШАРПАТИСЯ, смикатися, рватися, сіпатися, д, шамотатися; (у путах) борсатися, пручатися, вириватися з чого; (- серце) тіпатися.

ШАРУВАТИ, (буряки) сапати, прашувати; (казан до блиску) терти, д. шурувати. ШАРУДІТИ, (в соломі) шурхотіти, шерхотіти, шерхотати, шамотіти, щамтіти; (- листя) шелестіти; (рукою) шолопати; пі ШКРЯБАТИ.

ШАРФА, кашне, соє. шарф.

ШАСТАТИ і ШАСТАТИСЯ, шмигляти, шмигати, сновигати, швендяти, никати, нйшкати, д. нипати.

ШАТИ, д! ОДЯГ; ц. ризи; (дерев) убрання; (сну) обійми; (на образах) оправа.

ШАТКУВАТИ, д! СІКТИ.

ШАТРО, намет, сов. палатка; (опуклий дах) баня; (зоряне) ІД НЕБО, баня неба.

ШАФЕР г., (на весіллі) дружба, боярин, дружко; д-о ШАФЕРУВАТИ, бути за дружбу.

тій, дурисвіт, ошуканець, ПРОЙДИСВІТ, ШЕЛЬМА, облудник, плутяга, (що вдає знавця) шарлатан; (у картах) шулер; & шахрун. ШАХРАЙСТВО, крутійство, дурисвітство, махляйство, махляретво, крутня, циганство, плутня, шарлатанство, д. шалапутнява, р. обдурювання.

ШАХРУВАТИ, дурити, обдурювати, ошукувати, махлювати, пересмикувати карти; & шахрати, шахраювати.

ШАХТА, Т. шахтний колодязь /стовбур/; ЖМ. копальня, рудня; (нафтова) г. яма. ШАХТАР, рудокоп, гірник; (вугільної шахти) вугляр, вуглекоп, (нафтової) г. ямар.

ШАШЕЛЬі ШАШІЛЬ, d/ШКІДНИК. ШВАҐЕР, (брат дружини) шуряк; (сестрин чоловік) зять.

ШВАЙКА, див. ШИЛО.

ШВАИЦАР, дверник, придверник, ф. вишибайло, викидайло; & сов. швейцар.

ШВАРҐОТІТИ і ШВАРҐОТАТИ, ОГОВОРИТИ.

ШВАЦЬКИЙ, сов. швейний; (цех) кравецький.

ШВАЧКА, шваля, кравчнха, кравчиня, модистка; (що вигниває) вишивальниця; (що гаптує) гаптарка.

ШВЕНДЯТИ, тинятися, шастати, сновигати, походеньки справляти; (швидко) гасати; (по світі) волочитися, віятися, валасатися, валандатися; пі БЛУКАТИ.

ШВЕЦЬ, чоботар, р. черевичник, жм. полатайко, ж. тягнйшкіра; (учень) шевчук; &

шевчик, шевчйна.

ШВИДКИЙ, прудкий, хуткий, скорий, бистрий, ір. борзий, о. прудконогий, легконогий, швидкобіжний; (у праці) беручкий, жвавий, ШПАРКИЙ, з. шамкий; (темп) навальний, с, ШАЛЕНИЙ; (-мову) квапливий, спішний, хапаний; (- поміч) негайний; (час) скороминущий, швидкоплинний; (птах) прудкокрилий; (транспорт) швидкісний, швидкохідний; (поїзд) кур'єрський; & швиде/се/нький.

ШВИДКІСТЬ, прудкість, хуткість, бистрота, темп / п. ф. від ШВИДКИЙ. ШВИДКО пр., прудко і п. ф. від ШВИДКИЙ, с. з усіх ніг, ПРОЖОГОМ, стрілою, о. скоком; (в скорім часі) невдовзі, скоро, незабаром; (падати) каменем; & швидкома. ШВИДШАТИ, набирати /набувати/ швйдкости /ходи, ходу/; (- ріст) прискорюватися.

ШВИДШЕ пр., мерщій, хутчій, скоріше / п. ф. від ШВИДКО, р. борше, боржій.

ШВИРГАТИ, див. КИДАТИ.

ШВИРГОМА пр., кидком, кидькома. ШВО, сов. шов; місце з'єднання; (у шшп-

ник; (гадюки) сичання, шипіння; & шйішк,

(- звук) шйпіт.

ШИПІТИ, (- гадюку) сичати; (на вогні)

шкварчати; & шипотіти. ШИРИНА, див. ШИРОЧІНЬ.

ШИРИТИ, поширювати, розповсюджувати; (очі) розширювати; (освіту) сіяти зерна

чого; (аромат) видихати; (запах) неос. проносити; (проміння) випромінювати; (рух) розвивати, розгортати; (жах) наганяти чого. ШИРИТИСЯ, поширюватися і п. ф. від ШИРИТИ; (- рух) розгортатися; (- чутки) розповсюджуватися, п. іти, розходитися, о. шугати.

ШИРМА, переносна перегородка, пре. г. параван; 77. камуфляж, маскування, димова завіса, ок. маекбвання, п. фіговий листок; ФР, МАСКА /н. під ширмою помочі/.

ШИРОКИЙ, не вузький; (світ) просторий, (степ) розлогий, розложистий, (простір) безмежний, НЕОСЯЖНИЙ; (одяг) вільний; (бриль) крисатий, ширококрисий, (- крону дуба) крислатий, гіллястий; (- права) великий; (вибір) різноманітний, рясний, (профіль) рясногранний; (фронт) розгорнутий; (- натуру) щедрий, щирий, (жест) розмашистий, її. великодушний; (- родину) численний; (- гласність) необмежений;

(розголос) далекосяжний, (- нараду) розширений, (- поняття) розтяжний; (- популярність) величезний, (рух) масовий; & широченький, широкуватий, широчезний, широченний.

ШИРОЧІНЬ, (безмежна) простір, ок.

просторінь; (плянів) П. розмах; & широкість, широчина, широчиня, шир, сов. ширина, широта.

ШИРШАТИ, розширюватися, р. широчйтися, (- коло друзів) більшати, збільшуватися, ширитися, поширюватися; (- опір) зростати, посилюватися.

ШИРЯТИ, шугати, ЛІТАТИ; (очима) перебігати, нишпорити; (думкою) линути.

ШИТВО, шиття; (золоте, срібне) вишивання, гаптування.

ШИТИ, (стібками) стьобати; (на машині)

строчити; (шовком) вишивати, мережити, (сріблом) гаптувати.

ШИТИСЯ, П. (в пани) пнутися, п'ястися,

лізти, пхатися; (у дурні) пошиватися; ЖМ. (до кого) лататися; (- струмок) в'юнитися, кривуляти,зап. петляти.

ШИФР, умовне письмо, код; (на архівних документах) реєстраційний знак /нумер/. ШИФРУВАТИ, писати шифром; (текст) зашифровувати, кодувати.

ШЙЯ, карк, жм. гамалик, ФР. потилиця /н. гнати в шию/; & шийка, шияка.

ШКАЛИК, д! ПЛЯШКА.

ШКАЛУБЙНА, розколина, ЩІЛИНА, ШПАРА, сов. тріщина; & шкарубина, шкарубинка.

ШКАНДИБА, як їм. кривий, кульгавий, кривоногий, р. кутернога; & шкандибайло. ШКАНДИБАТИ, кульгати, ШКУТИЛЬГАТИ, кривуляти, дибати, накульгувати; (тихо йти) плентатися, плестися, (через силу) волоктися, тягтися, ЧВАЛАТИ, тюпати; & шкандиляти; пі ЧИМЧИКУВАТИ.

ШКАПА, кандйба, д. хабета, ев. Россінант, ір. буцефал; & шкапина, шкапійка, шкапійчина; пі КІНЬ.

ШКАРАЛУЩА і ШКАРАЛУПА, (краба) панцер; П. оболонка, межі; & шкаралупина, шкарупа; пі ЛУШПАЙКА.

ШКАРЛЯТЙНА, сов. скарлатина.

ШКАРПЕТКИ мн., короткі панчохи, панчішки, (плетені) д. капчурі. ШКАРУБКИЙ, шорсткий, ШЕРЕХАТИЙ; (- руки) рспаниЙ, потрісканий; (- слово) П. різкий, колючий, терпкий, шпаркий.

ШКАТУЛА і ШКАТУЛКА, скринька, коробка, пуздро, пудло, (маленька) пуделко. ШКВАЛ, (на морі) раптовий порив вітру; (у житті) П. стрес, переполох, заворушення; (артилерії) Ті. гураганнии вогонь; (овацій) П. вибух, злива, буря.

ШКВАРИТИ, смажити, смалити, припікати; (затято виконувати) ВТИНАТИ, кресати, шпарити; (- комах) тяти; док. ШКВАРНУТИ, д! ВДАРИТИ /УДАРЯТИ/.

ШКВАРКА, вишкварка. ШКЕРЕБЕРТЬ, перекидом, перевертом, догори ногами /дном/, униз /сторч/ головою, сторчголов, сторчма, сторчака, /догори/ дрйґом.

ШКІВ, д! КОЛЕСО.

ня спілка; (нерівний) мезальянс; (таємний) ІД. крадений шлюб; (на віру) співжиття. ШЛЮБНИЙ, подружній, вінчальний, кн. матримоніальний; & шлюбовйй.

ШЛЮЗИ мн., (гідротехнічна споруда) у.

опуст; & од. шлюз.

ШЛЮПКА, д! ЧОВЕН; (велика) ял.

ШЛЯҐБАВМ і ШЛАГБАУМ, рогачка, рогатка, пі БАР'ЄР; П. ПЕРЕШКОДА.

ШЛЯХ, ДОРОГА, (рейковий) колія, (шосейний) шосе, (повітряний) траса, (брукований) бруківка, д. кам'яниця, (накреслений)

маршрут, курс; (плянети) орбіта, (кулі) траєкторія; (від А до Б) відстань; П. спосіб /н. таким шляхом/; (літературний) ТІ. діяльність, я. поле, нива; ФР. рух /н. година шляху/, прохід /н. розчистити шлях/, життєвий шлях /н. наші шляхи розійшлися/; мн.

ШЛЯХИ, (дихальні) МЕД. канали; & шляшок, шлях-дорбга, шляхй-дорбги. ШЛЯХЕТНИЙ, (рід) ШЛЯХЕТСЬКИЙ; (вчинок) лицарський; (хто) чесний, справедливий, праведний, правдивий, високогІдний; (- мету) високий, величний; (метал) високоцінний, коштовний, сов. благородний; (колір) вишуканий. ШЛЯХЕТСЬКИЙ, (рід) аристократичний, великопанський, дворянський, р. шляхетний.

ШЛЯХТА, панство, магнати, дворянство, шляхетство, аристократія, зап. знать. ШЛЯХТИЧ, пан, магнат, вельможа, дворянин, аристократ.

ШЛЬбНДРА, шльоха, шмара, ПОВІЯ. ШМАГАТИ, (батогом) хвиськати, хвоїти, хворостити, сікти, хльостати, репіжити, періщити, лупцювати; в! БИТИ.

ШМАРКАТИЙ, д\ СОПЛИВШ; ЯК ЇМ.

ШМАРКАЧ.

ШМАРКАЧ, сопляк, її. щеня, як ім. шмаркатий, соплйвий; &. шмаркуля. ШМАРОВбЗ, мастильник; ТІ. задрипанець, НЕХЛЮЙ, ЗАМАЗУРА; Л. нікчема, гпйда, шмаркач, холуй.

ШМАРУВАТИ, мастити, змащувати; (до блиску) шарувати, начищати; (одяг) бруднити.

ШМАТА, ШМАТИНА, ШМАТКА, д\

ГАНЧІРКА.

ШМАТОК] ШМАТ, кавалок; (хліба) партйка, СКИБКА, (мила) кусок, (цукру) грудка, (паперу) клапоть, клаптик, (клоччя) жмут; (землі) латка, клин, ділянка; (матерії) відріз; (пісні) уривок; & шматочок, зб. шмаття. ШМАТТЯ зб., д\ ШМАТОК; ЖМ. білизна; (старі речі) ДРАНТЯ; & шматтячко.

ШМАТУВАТИ, розшматовувати, роздирати /на шматки/, (серце) краяти, розривати; ТІ. ділити на частки, дробити; (лави ворога) трощити, розтрощувати; (- вітер) ШАРПАТИ, рвати; (небо) розтинати, розпанахувати; & шматкувати; н! ДЕРТИ.

ШМИГЛЯТИ і ШМИГАТИ, сновигати, ШАСТАТИ, р. нйшкати, (в діру) шурхати, п. ф. шмиг, шурх, шусть; (як блискавки) кресати; дк. ШМИГНУТИ, (в діру) шморгнути, шуснути.

ШМОРГАТИ, (носом) пошморгувати; (за що) смикати; (плечима) пересмикувати; (батогом) ХВИСЬКАТИ; (щось крізь щось)

просиляти; (куди) док. ШМОРГНУТИ, шурхнути, ШМИГНУТИ, (у яму ногою) потрапити, вскочити.

ШНУР, д! МОТУЗОК; (електричний)

дріт; ТІ. низка, (журавлів) ключ; (возів) валка; (для підпалу вибухівки) бікфордів шнур;

БУД. висок; & шнурок, шнурочок.

ШНУРІВКА, (до взуття) шнурок, (до личаків) /по/волбка; (одяг) корсет, шнуровиці; & шнуровання.

ШНУРУВАТИ, зашнуровувати, про-; (мотузком) зав'язувати, ув'язувати; П. РІВНЯТИ.

ШОВ, d!IHBO.

ШОВІНІСТ, крайній націоналіст, урапатріот, великодержавник, (російський) чорносотенець.

ШОВІНІСТИЧНИЙ, д\ ВЕЛИКОДЕРЖАВНИЙ; я! ШОВІНІСТ.

ШОВК, єдваб, китайка; ЗБ. шовкові нитки; (штучний) волокно; мн, ШОВКИ, дорогі убрання /шати/.

ШОВКОВИЙ, едвабний, китаєвий; ТІ. м'який, блискучий, тонкий; (голос) ніжний, лагідний, приємний; & шовковенький, шовковистий, шовкуватий.

ШОК, д!УДАР.

ШОКОЛЯДНИЙ, із шоколади; (колір)

ШТУЧНИЙ

го) напосідати на кого; (берег /- хвилі/) ТІ.

бити, вдаряти об.

ШТУЧНИЙ, (товар) поштучний, роздрібний; (квіт) рукотворний, неприродний, ненатуральний, несправжній, (шовк) синтетичний, неї. підроблений; (сміх) нещирий, роблений, силуваний, вимушений, (кашель

— ще) удаваний, фалшйвий; (- слова) надуманий, вигаданий, п. кований; (конфлікт) розі'граний, зрежисований; 3. майстерний, мистецький, мудрбваний.

ШУБОВСНУТИ док., (у воду) шея&нути, шуснути, булькнути, бовтнути, плюхнутися; (- воду /згори/) ринути, жбухнути; недок. р. ШУБОСТАТИ.

ШУГАТИ, летіти кулею /вітрові навздогін/; (вгору) пориватися, линути; (в небі) ЛІТАТИ, ширяти; линути; (- вітер) вирувати, /у вікна/ вдиратися; (- чутки) ширитися;

(сюди-туди) гасати; (убік) шарахати, г. цб-

фатися, (під стіл) шморгати; (- вогонь) злітати, вивергатися, палахкотіти; (у ніс /- запах/) вдаряти; (- кров) приливати; (в очі) кидатися; (птахів) ганяти, полохати; (під лід) пірнати; док. ШУГНУТИ, (стрілою) рушити прожогом; (у воду) шубовснути; (додолу) рйпути, (кого /з кручі/) трутити, турнути, шурнути.

ШУКАННЯ, шуканина, пошуки, розшуки.

ШУКАТИ, розшукувати; (затято) о. перекидати /перевертати/ догори ногами /все на світі/; (в лісі) прочісувати що; (ягоди) збирати; (слова) добирати, підшукувати; (шляхів) вишукувати; (слави) домагатися, прагнути; (правди) дошукуватися; (щастя) бажати, хотіти /всім серцем/, п. вмирати за чим; (де глибше) глядіти; (що /очима/) розглядатися за чим; (за ким) розшукувати кого; (у чому) ШПОРТАТИСЯ, п! НИШПОРИТИ;

(слід /- собак/) винюхувати; п-к -АЮЧИЙ,

що шукає, зайнятий пошуком, звиклий

472

/ставши/ шукати, покликаний розшукати, шукач, пошуксвець, дошукливий, пошукливий, о. у пошуках.

ШУКАЧ, шпиг, детектив, зн. нишпорка;

(пес) дойда; (пригод) любитель; (правди)

правдошукач; (скарбів) ки. скарбошукач.

ШУЛЕР і ШУЛЕРСТВО, д! ШАХРАЙ і ШАХРАЙСТВО.

ШУЛЇКА, яструб, каня, коршак, р. половйк; (хто) П. розбишака; & шульпіка, шуляк.

ШУЛЬГА, лівиця, ліва рука; ліва нога; (хто) лівак, сов. лівша.

ШУМ, (на юшці) піна, накип, шумовина, шумовиння; Р. вир; (листя) шелест, (води) клекіт, буркіт, (машин) гуркіт, стугін, стугіт, (полум'я) гуготіння, (між людей) Р. гамір, галас, буча; (сенсаційні пересуди) ТІ.

шелест, розголос.

ШУМІТИ, (- вино) ШУМУВАТИ; (- ліс)

шелестіти; (- воду) шумкотіти, дзюркотіти, буркотіти, с. клекотіти; (- людей) гомоніти, с. галасувати; (- життя) П. кипіти, вирувати; ні ЛУНАТИ, РЕВТИ.

ШУМКА, д! ПІСНЯ.

ШУМНИЙ, д! ПІНЯВИЙ; (натовп) СОВ.

гомінливий, галасливий, шумкий. ШУМУВАТИ, пінити/ся/, бродити, грати, ферментувати; (- хвилі) вирувати; (- вітер) шуміти.

ШУРУБУРИТИ, КОЛОБРОДИТИ, бешкетувати.

ШУРУВАТИ зап., (кочергою) шурхати, шарудіти; (піском) ШАРУВАТИ; пак. ШУРУЙ! (куди) смали! мотай!

ШУРЯ-БУРЯ, вихор, с. смерч; П. шарварок, розгардіяш, стовпотворіння.

ШУТКУВАТИ, д! ЖАРТУВАТИ.

ШУХЛЯДА, д! СКРИНЬКА. ШУШВАЛЬ, д! НАБРІД; & шушвалок, шуя.

ЩАДИТИ, милувати,' мати серце, мати Бога в серці /в животі/; (сили) берегти, шкодувати; (гріш) економити, заощаджувати; (з ч. не) травмувати /н. самолюбство/.

ЩАДНЙЦЯ, ощадна каса. ЩАСЛИВИЙ, хто мас щастя, кому щастить, таланйстий, таланлйвий, народжений у сорочці /під щасливою зіркою/, ЯК ЇМ. щасливець, щасливчик; (чим) задоволений;

(діяти) радий; (день) радісний; (збіг) дуже вдалий, сприятливий; (лов) удачливий, успішний; (- думку) золотий; (- життя) квітучий; (усміх) о. променистий; & щасний, ні БЕЗТУРБОТНИЙ.

ЩАСТИТИ, таланити, фортунити, ітися на щастя, д. пайдати, (добре йтися) вестися, удаватися; ІД. мати щастя /н. я маю щастя - мені щастить/; & щаститися; неос. ЩАСТИЛО, (кому) доля служила.

ЩАСТЯ, фортуна, доля, талан, щастя-дб- ля; (сімейне) щасливе життя; ФР. радість /н. щастя моє!/; П. досягнення, успіх, удача; (твоє) ІД тобі щастить /пощастило/; & щастячко.

ЩЕБЕТАТИ, (- птахів) теркотіти, теркотати, (- горобців) цвірінькати, цвіркати, (- солов 'я) СПІВАТИ, тьохкати, витьохкувати, лящати; (- жінок) цокотіти.

ЩЕБЕТЛИВИЙ, (- пташок) співучий;

(хто) БАЛАКУЧИЙ.

ЩЕБЕТУХА, д! ЦОКОТУХА.

ЩЕДРИЙ, не скупий, не зажерливий, д. гойний; (внесок) значний, багатий; (- обіцянки) надмірний, перебільшений; (- природу) буйний, розкішний; (- дощі) рясний, (піт — ще) густий; пр. ЩЕДРО, щедрою рукою, не скупо / всі п. ф. від ~.

ЩЕЗАТИ, ЗНИКАТИ, губитися, пропадати, о. іти під шум; (- дні) минатися; (в тумані) розпливатися; (- фарбу /на сонці/) линяти, вигоряти; док. ЩЕЗНУТИ, запропаститися, запропасти, о. щезнути, як булька на воді.

ЩЕМ і ЩЕМІТИ, д! від. БІЛЬ та БОЛІТИ, НИТИ.

ЩЕНЯ, цуценя, песеня, собача, собаченя, р. цуцик; Л. ШМАРКАЧ; & щенятко. ЩЕПА, прищеплене дерево; (парость для

щеплення) прищепа, живець, (винограду)

пибух, чубук; & щеп.

ЩЕПИТИ, д! ПРИЩЕПЛЮВАТИ; т. ЩЕПЛЕННЯ, прищеплення, (віспи) мед. вакцинація.

ЩЕРБАТИЙ, (край) вищерблений, надбитий, надколотий; (ніж) зазублений, визублений; (хто) беззубий; ТІ. (- правду) сумнівний, непереконливий; (- долю) О. нещасливий, лихий, гіркий.

ЩЕРБИНА, зазуб, зазубень, зазубець, визубень, сов. зазублина; & щербинка. ЩЕРБИТИ, вищерблювати; (ніж) визублювати, зазублювати.

ЩЕТИНА, д! ВОЛОССЯ, ШЕРСТБ; & шетйнка, щета, щеть.

ЩИПАТИ, (траву) скубти, скубати; (виноград) рвати; (вуса) посмикувати; П. (словами) дошкуляти, шпигати, колоти.

Щ И П Ц І , (господарські) обценьки; (ковальські) кліщі; (на вугілля) братки; (на горіхи) давйльце, д. лускач; & щипчики.

ЩЙРИИ, (хто) щиросердий, нелукавий, відвертий, правдивий, прямий, о. душа навстіж; (друг) вірний, справжній, дійсний; (до гостей) приязний, привітний, гостинний; (привіт) сердечний; (- любов) непідробний; (- працю) самовідданий, старанний; (- золото) непідроблений,чистий.

ЩИРО пр., з душі, від щирого серця, поклавши руку на серце, відверто і всі п. ф. від ЩИРИЙ; (любити) всім серцем; ФР. душею і серцем /н. ~ прихильний/.

ЩИРОСЕРДИЙ, щиродружній, ЩИРИЙ, НЕЛУКАВИЙ; & щиросердечний, щиросердний.

ЩИТ, (на стінах фортеці) заборбло; (від снігів) загорода; (під газету) стенд; П. заслона, оборона, захист; Т. (у шлюзах) затвор; Я/7. (розподільчий) плита, дошка; & щиток; п-к ЩИТОВИДНИЙ, ок. щитуватий; ід. ЩИТОВИДНА ЗАЛОЗА, щитівка. ЩІЛИНА, шпара, розколина, розпадина, скалуба, /за/шкалубина, шкарубина, р. роззів, сов. тріщина, пі ША?ІЕЦЬ; (між гір) міжгір'я; (замкова) отвір; & щілинка.

ЩІЛЬНИЙ, (- рядно) цупкий; (клуб диму) густий; (- обійми) міцний, дужий; (- покриття) суцільний; (- лави) зімкнений, зім-

ЩІЛЬНО

кнутий; (шрифт) збитий; П. (зв'язок) нерозривний, тісний; (паркан) без щілин; & щільненький.

ЩІЛЬНО пр., (закрити) /на/глухо, с. герметично; (притерти) тісно, впритул, ніс-у- ніс; (класти) суцільно; П. (узятися) наполегливо, старанно, ретельно; (присікатися) невідчепно; ФР. всі п. ф. від ЩІЛЬНИЙ.

ЩІТКА, (малювати хату) квач; (малярська) пензель, щітяк; & щіточка, щіть. ЩОБЇЛЬШЕ пр., навіть більше, мало того, зап. більше того.

ЩбГЛА, д! ЖЕРДИНА, ТИЧКА; (па судні /передня/) фок-щогла, фок, (задня) бізань, бізань-щогла; (для прапора) фляґштбк, сов. флагшток.

ЩОДАЛІ, <)/_ЧИМРАЗ.

ЩОДЕННИЙ, кожноденний; (одяг) повсякденний, буденний, не святковий, звичайний.

ЩОДЕННИК, з. діяріюш; (щоденне видання) суч. газета, часопис, ЩОДНЯ пр., щоденно, щоднини, кожного дня; & щодень; п! ДЕНЬ-У-ДЕНЬ.

ЩОДО пр-к, (чого) стосовно до, відносно, з приводу; ФР. про, за /н. скажи щодо мене/.

ЩОДУХУ /і/?., що є /було/ духу, якнайшвидше; (з усісї сили) ЩОСИЛИ, чимдуж, щомога; (гукати) якнайголосніше, на всі заставки.

ЩОЙНО пр., оце зараз, зовсім недавно,

474

КИ но ///. щойно увечері/; Ч. саме, якраз /н. щойно тепер/.

щолопок, а/чолопок.

ЩОНАЙБІЛЬШЕ »р„ якнайбільше; ФР, не більше, як,

жм. від сили /н. - один/. ЩОНАЙМЕНШЕ пр, принайменше, ПРИНАЙМНІ; ФР. не менше, як /н. - два дні/.

ЩОНЕБУДЬ з-к, будь-що, абищо; щось; & щобудь, сов. що-небудь.

ЩОПРАВДА пр., правда, справді, правду /щиро/ кажучи, правду казавши. ЩОРАЗ/У/ пр., кожен раз, кожного разу, п. щокрок; раз-у-раз; Ч. дедалі, ЧИМРАЗ. ЩОСИЛИ пр., що є /було/ сили, скільки є /було/ сили, з усієї сили; (бігти, кричати) ЩОДУХУ, (кричати — ще) на всі заставки. ЩОСЬ з-к, не знати /невідомо/ що, хтоз- на-що; хтось /н. щось гукає/; ФР. щонебудь /н. щось інше/, дещо /н. щось заробив/; ЯКПР. чомусь /н. щось не сплю/, приблизно, десь

///. щось із рік/; ід. ЩОСЬ ТО, щось таки /я. щось то буде/.

ЩУЛИТИ, (очі) МРУЖИТИ; (ухо /- шварип/) нащулювати, прищулювати, насторожувати.

ЩУЛИТИСЯ, (з холоду) зіщулюватися, кулитися; П. м'ятися, нітитися, ніяковіти, вагатися, жм. мулятися; (проти сонця I- очі/) МРУЖИТИСЯ.

ЩУР, пацюк; (птах) сов. стриж; & щу-

ЮВЕЛІР, золотар, срібляр, ки. майстер золотих справ; П. філігранний майстер, майстер тонких /витончених/ робіт.

ЮВЕЛІРНИЙ, золотарський; (виріб) її. філігранний, тонко /майстерно, витончено, філігранно/виконаний.

ЮВІЛЕЙ, б! РІЧНИЦЯ.

ЮВІЛЯР, ювілянт, г. ювілят, ж. іменинник.

ЮДА, ЗРАДНИК, ДОНОЩИК; & сов. іуда.

ЮДОФбБ, антисеміт. ЮЗОМ пр., поковзом, волоком.

ЮНАК, підліток, (дещо старший) молодик, ПАРУБОК, г. легінь, пі ХЛОПЕЦЬ; (сивоусий) О. завзятець, молодець.

ЮНАЦТВО, (вік) юність, молодість, юні дні /літа/; ЗБ. молодь, парубоцтво, юнаки; 17. молодецтво; & юнь.

ЮНАЦЬКИЙ, (запал) молодечий, парубочий; (вигляд) юний, молодий; & юначий.

ІОНҐА, д! МОРЯК.

ЮНИЙ, д! МОЛОДИЙ; (глядач) малолітній, не дорослий; (- зелень) свіжий; (спортсмен) ІД. юніор.

ЮНІСТЬ, д! МОЛОДІСТЬ; о. молоді /юні/ літа /дні/; (творчости) П. перші кроки, рання пора, світання; & ЗБ. юнацтво, юнь.

ЮРБА, натовп, юрма, гурма, зн. ТАБУН, д. галайстра; (гостей) гурт; (дика) п. орда; ЗН. голота, чернь, плебс, плебеї; (псів) зграя; (зірок) скупчення; & юрбище ЮРИДИЧНИЙ, правничий, правознавчий; (-рівність) правовий; п! ЗАКОННИЙ. ЮРИСДИКЦІЯ, право чинити суд, г. судовласть; (даноїустанови) прерогативи.

ЮРИСПРУДЕНТ і ЮРИСПРУДЕНЦІЯ,

д! від. ЮРИСТ і ПРАВОЗНАВСТВО. ЮРИСТ, правнйк, правознавець, юриспрудент, слуга закону, ір. служитель Теміди; (установи) юрисконсульт; (нотаріяту)

нбтар; & юриста; пі АДВОКАТ, СУДДЯ. ЮРМИТИСЯ, збиватися /в гурт, у зграю/,

громадитися, згромаджуватися, СКУПЧУВАТИСЯ, тиснутися, купитися, зосереджуватися, концентруватися; & кп. юрбитися:

ЮРОДИВИЙ, ЯК ЇМ. Божий чоловік, юрода; П. навісний, навіжений, божевільний.

ЮРОДСТВО, неприродні химери /збочення, поведінка, блазенство/; & юродствування.

ЮРОДСТВУВАТИ, чинити юродства, жм. юроди справляти.

ЮРТА, д! ДОМІВКА; (у народів Півночі)

чум, яранга.

ЮСТИЦІЯ, правосуддя, д. справедливість; & зб. юристи, правникй, слуги Теміди.

ЮХА, д! ЮШКА.

ЮШИТИ, д! ТЕКТИ.

ЮШКА, щерба, суп, г. зупа, (рибна) юха,

(з круп) крупник; (рідка частина оправи) як ім. рідке; П. кров; & юшечка.

Я з-к, П. (людське) єство, еґо; (творче) індивідуальність, особистість, ориґнальність; (національне) гідність, самоповага.

ЯБЕДА, ОБМОВА, наклеп, нашепт, донос; (хто)ЖМ. ЯБЕДНИК.

ЯБЕДНИК, брехун, набреха, донощик, с. наклепник, дсж. ябеда.

ЯБЛУКО, П. кулясте /сферичне/ тіло; (очне) сфера, куля, жм. банька; & яблучко;

ід. ЯБЛУКО НЕЗГОДИ, кістка незгоди;

ім. ЯБЛУНЯ, & яблунька, зб. яблуння.

ЯВА і ЯВ, не сон, не мрія, дійсність, очевйдь, реальність; тлк.-ЯВА, (у п'єсі) частина акту, сцена, відслона.

ЯВИЩЕ, феномен; (історичне) подія, факт, обставина, епізод; (феноменальне) ІД. дивовижа, диво, сенсація, .жм. щось такого; & з'явище.

ЯВКА, (куди) прихід, прибуття; (де) зустріч; (місце явки) конспіративна квартира.

ЯВЛЯТИ /СОБОЮ/, (приклад) бути чим; (виняток) становити; тлк. ЯВЛЯТИ, (ко-

му) показувати, демонструвати; (милість) виявляти; пі РЕПРЕЗЕНТУВАТИ.

ЯВЛЯТИСЯ - З'ЯВЛЯТИСЯ. ЯВНИЙ, (факт) очевидний, наочний, видимий, не поташний, безсумнівний, о. як на шкірі списаний; (- помилку) безперечний: (ворог) неприхований, відвертий, відкритий; пр. ЯВНО, очевидно, вочевидь, на очах, перед очима, без сумніву і п.ф. від ~: ФР. публічно, привселюдно.

ЯГА, д! МЕГЕРА, н! ВІДЬМА; & БАБАЯГА,<3! ЧАРІВНИЦЯ.

ягнитися, asкотитися.

ЯГОДА, д\ ПЛІД; & ягідка, ягідонька, зб. ягіддя.

ЯДЕРНИЙ, (- зброю) д. нуклеарний; ЯДЙРНИИ, (- зерно) добірний, зернистий; (місяць) повний, великий; (хто) дебелий, кремезний, здоровий, міцний; (дощ) краплистий; (плід) налитий, соковитий; (вітер) свіжий, прохолодний; Я. (- слова) змістовний, виразний; & ядряний, ядровий.

ЯДРО, осердя, центр, осереддя, осередок,

о. серце, (горіха) зерно, кн. сім'я; В-Й (гарматне) г. стрільно; 17. (гурту) авангард, еліта, п. кістяк, (зла) основа, первопричйна; & ядерце, ядеречко.

ЯДУХА, астма, дйхавйця; (в шахті) задуха.

ЯДУЧИЙ, (дим) їдкий, гризький; (газ) Р. отруйний; (вітер) дошкульний, щипучий; П. (біль) нестерпний, пекучий, (колір) рідкий, крикливий; (вираз) УЩИПЛИВИЙ, жовчний, д. ядушливий.

ЯЄШНЯ, смаженя, д. смажениця, (з молоком) пряженя, омлет.

ЯЗИК, кн. орган мовлення; (хто) /свій/

розвідник, /чужий/ полонений інформатор; (німий) ІД. німа тварина, німина, ок. німець, чужинець; ЗСТ. мова; УР. нарід, плем'я; У ФР. вислбвлювання /н. терпів за язик/; (у дзвоні) телепень; (риба) язь, язюк; (бичачий) лизень, лизь; (вогню) П. струмінь, виплеск, викид, стовп, сов. фонтан; мн. ЯЗИКИ, (вогню) спалахи, сплески, каскади; & язичок, язичище.

ЯЗИКАТИЙ, пащекуватий, пискатий, хто має довгий язик, БАЛАКУЧИЙ; гострий на язгік

ЯЗИЧНИК, д! ПОГАНИН.

ЯЙЦЕ, крашанка, мн. д. покладки; (мальоване) писанка; біол. яйцеклітина; (контур яйця) овал; & яєчко.

ЯЙЦЮВАТИЙ, овальний, на вчір /у формі/ яйця, як яйце, св. яйцеподібний, яйцевидний.

ЯК np.s у який спосіб, яким чином; ФР. коли /н. як я встав/; СП. наче, неначе, мов, немов, ніби; ніж /«. гірше, як пес/; подібно до /н. як я = подібно до мене/; якщо /«. хто, як не я/; Ч. хіба /н. як так можна?/, (з нст. ся. не) мало, ледве /н. іду — як не плачу/; ІД. ЯК ДО, (кого) залежно від, дивлячись на /н. як до чоловіка/; ЯК ТО, як таки; & ур. яко.

ЯКБИ сп., коли б, якщо б; Ч. нехай би Ін. якби ти на неї глянув/; & якби ж то.

ЯКИЙ з-к, котрий, которий, що за /н. що за ніч! = яка ніч!/; ФР. ЯКИЙНЕБУДЬ, якийсь /н. коли який не схоче/; (з нст. сл. час) якийсь, деякий; & який саме.

ЯКИЙГІЙБУДЬ З'К, котрийнебудь, кот-

рийбудь, БУДЬ-ЯКИЙ, байдуже /все одно, однаково/ який, хоч /там/ який, той чи той, абиякий; (маловартий) якйй-такйй.

ЯКИЙСЬ з-к, котрийсь, не знати /невідомо/ який, хоч якийнебудь; (час) ДЕЯКИЙ; хтось /н. якийсь із нас/; ід. ЯКИЙСЬ ТО, якийсь таки; пі ЯКИЙНЕБУДЬ.

ЯКІР, кітва, кітвиця; (у моторі) ротор; & якорець.

ЯКІСНИЙ, добротний, о. що називається, на всі сто /відсотків/, с. високоякісний. ЯКІСНО пр., добротно, на совість, кн. із знаком якости / всі п. ф. від ЯКІСНИЙ. ЯКІСТЬ, добротність, ступінь вартости /придатиости/, (золота) проба; (перекладу) рівень; мн. ЯКОСТІ, (людські) риси, прикмети, характер, пі ХАРАКТЕРИСТИКА. ЯКНАЙБІЛЬШИЙ, якомога /якмога/ більший, щонайбільший, пі МАКСИМАЛЬНИЙ.

ЯКНАЙКРАЩЕ пр., якомога /якмога/ краще, якнайліпше, якомога /якмога/ ліпше. ЯКНЕБУДЬ пр., у якийсь спосіб, якимось чином, так чи так; (недбало) сяк-так, якбудь, абияк, як набіжить /трапиться, доведеться/; якось, колись /н. якнебудь зайду/.

ЯК НЕ Є ід., що не кажи /кажіть/, сов. як не як, фр. сміх сміхом; & що не є.

ЯКОМОГА і ЯКМОГА пр, скількимога, чимдуж, з усіх сил, ЩОСИЛИ; (швидше) по змозі, у міру сил, ІД. якнайшвидше; (краще) ІД. якнайкраще.

ЯКОСЬ пр., у якийсь спосіб, якимось чином, не знати /невідомо/ як, яковбсь; (бовкнув) випадково, мимохіть; (не міг) чомусь; ЯКбСЬ, (удень) одного разу, раз; ід. ЯКОСЬ ТО, якось таки.

ЯК ОТ, д!. НАПРИКЛАД.

ЯКРАЗ пр., саме; (- одяг) в самий раз; Ч. (такий) достеменно, точно, достоту, 6ко-в- око; IP. авжеж! атож! ід. ЯКРАЗ І, зовсім /н. пити якраз і не конечно/, всупереч сподіванням /н. ми якраз і спіймали/.

ЯКЩО сп., коли, як; ФР. раз /н. якщо так, то... = раз так, то.../.

ЯЛ, ді. ШЛЮПКА; & ялик.

ЯЛИНА, ЗБ. ялинник, ялиновий ліс; (дерево) & ялинка.

ЯЛОВИЙ, безплідний, не плодючий, (- худобу -— ще) молодий; ЖМ. бездітний; (- поле) неродючий; 17. (- пораду) безкорисний, пустий, не помічний, (захід) марний.

ЯЛОВИЧИНА, воловина, волове м'ясо. ЯЛОЗИТИ, (поверхню) терти, витирати; (язиком) слинити; (масним) заяложувати, засмальцьовувати, засалювати; (губи) натирати, змащувати; П. (що) морочитися з.

ЯМА, западина, заглибина, заглиблення; (на шляху) вибій, (з водою) баюра, ковбаня, калабаня, (на річці) бакай, (від бомби) вирва; (боргова) ІД. тюрма; П. смітник, вигрібна яма, дно; & ямка, ямище.

ЯНГОЛ, д! АНГЕЛ.

ЯНИЧАР, перевертень, відступник; ЛАЙ. каратель, кат, душитель свободи; мн. ЯНИЧАРИ, ІСТ. турецьке військо з дітей-бран- ців.

ЯНИЧАРСЬКИЙ, д! ЗРАДНИЦЬКИЙ.

ЯР, глибока западина, БАЛКА, г. звір, (глибокий) чорторйй; 17. прірва; ПОЕТ, весна; & ЯРбК, яруга.

ЯРИЙ, (хліб) яровий, ярйнний, весняний; Р. молодий; ПОЕТ, яскравий; & ярній. ЯРИНА, яровина, Г. городина. ЯРИСТИЙ, крутоярий; & яркуватий; п! КРУТОБЕРЕГИЙ:

ЯРЛИК, (на товарі) наліпка, етикетка, (прив'язаний) бирка; П. /дискримінаційна/ характеристика, незаслужене тавро; ІСТ. ханська грамота; & ярличок.

ЯРМАРКУВАТИ, торгувати /на ярмарку/, базарювати.

ЯРМАРОК, /великий/ торг /базар/; П. шарварок, метушня, циганський табір.

ЯРМЇС і ЯРМЙС з., спосіб; (для чого) привід, зачіпка.

ЯРМО, Я. тягар, (царське) гніт, утиски, гноблення, кормига, неволя; & яремце.

ЯРОВИЙ, ді ЯРИЙ.

ЯРОК, вибалок, виярок, видолинок, переярок, (більший) БАЛКА, байрак; & ярочок. ЯРУС, (будинку) пбверх; (в театрі) ряд л/ь/ож; мн. ЯРУСИ, (книг) стоси, (гірських порід) ГЕОЛ. шари, пласти, (рельєфу) тераси, пади, пороги; пі РЯД.

ЯСА ур., сигнал, знак; (гарматна) салют;

ТІ. чутка, поголос, розголос, розголошення: ПОЕТ, світло, сяйво; & ЯСОЧКА, як зв. зіронька, ластівка, ласочка.

ЯСИР, ді БРАНЕЦЬ /БРАНЦІ/; ФР ІСТ. полон, НЕВОЛЯ /н. забрали вясйр/. ЯСКРАВИЙ, блискучий, сліпучий, ІСКРИСТИЙ, осяйний, ур. ярий, сонцеясний, св. сяючий; (колір) разючий, соковитий, ПРОМЕНИСТИЙ, насичений, п. гарячий, палкий; (день) соняшний; (- мову) багатий, образний, кольорйтний; (талант) феноменальний, видатний; (доказ) переконливий; (спогад) чіткий, виразний; (образ) ефектний; (опис) мальовничий; пр. ЯСКРАВО, ясно /

я. ф.; ід. ЯСКРАВО ВИЯВЛЕНИЙ, чітко окреслений.

ЯСЛА, П. (дитячі) п. світличка; & ясельця.

ЯСНИЙ, світлий; (день) безхмарний, со- няшний, погожий, ФР. білий; (- небо) чистий; (- ніч) видний; (- воду) прозорий, не каламутний; (звук) чіткий, виразний; П. (- думки) зрозумілий; (- діло) очевидний; (розум) логічний; (погляд) об'єктивний, розсудливий; (- долю) щасливий, безтурботний; (усміх) привітний, відвертий, радісний, теплий; {- перла) ПОЕТ. ЯСКРАВИЙ; У ЗВ, ясновельможний; & ясненький, яснісінький, яснуватий.

ЯСНІТИ, світліти, світлішати, ставати /робитися/ світлішим; (- сонце) світитися, яріти, блищати, сяяти, променіти; (- небо) вияснюватися; (в далечі) ВИДНІТИСЯ.

ЯСНОВЕЛЬМОЖНІСТЬ, (Ваша) світлість, кн. сіятельність, зап. сіятельство. ЯСНОВИДЕЦЬ, провидець, провісник, пророк, ВІЩУН.

ЯСНОВИДЮЩИЙ, (хто) поет, винозорий, сов. прозірливий, прозорливий; пі ПРОРОЧИЙ.

ЯСТРУБ, д! ШУЛІКА.

ЯСУВАТИ, ді З'ЯСОВУВАТИ, ПОЯСНЮВАТИ, СВІДЧИТИ, ВИКЛАДАТИ, ХАРАКТЕРИЗУВАТИ.

ЯТІР, верша, пастка на рибу; & ятірець. ЯТКА, (на базарі) буда, будка, зап. рундук; (від сонця) повітка; & яточка.

ЯТРИТИ, (рану) троюдити, роз'ятрювати, розтроюджувати, розвереджувати, трав-