praktichnij_slovnik_sinonimiv_ukrajinskoji_movi

МЕМОРІЯЛЬНИЙ, пам'ятний, пропа- м'ятнйй,^. вікопомний.

МЕМУАРИ, спогади, спомини,

МЕНДЖУВАТИ, (пре. кіньми) гендлювати, торгувати, суч. спекулювати.

МЕНТ, див. МИТЬ.

МЕНТАЛЬНІСТЬ г„ розум, інтелект, розумові здібності; психіка, душевний склад. МЙНТОР, див. НАВЧИТЕЛЬ. МЕНШАТИ, зменшуватися; (обсягом) маліти; (силою вияву) слабшати. МЕНШІСТЬ, менша частина; (національна) меншина..

МЕНШОВАРТІСТЬ, неповноцінність.

МЕРЕЖА, .(рибальська)'сіль', сітка, /велика/ невід, /невелика/ волок; П. плетиво, переплетення; (шляхів) система.

МЕРЕЖАНИЙ, дйв. ЦЯЦЬКОВАНИЙ. МЕРЕЖАТИ, мережити, робити мережку; (нитками) вишивати; (на дереві) різьбити узори; О. (землю) перетинати, перерізувати, краяти, (слова) виводити, писати.

МЕРЕЖИВО, мережка; Я павутиння; (думок) плетиво.

МЕРЕЖКА, мереживо; вишивка. МЕРЕХТІТИ, (- світло) блимати, мигтіти, миготіти; (відбивати світло) ряхтїти, поблискувати, виблискувати; (- очі) блискотіти; (- зорі) виморгувати; (перед очима)

сновигати; (- ягоди) рябіти, рясніти; (в далині) маячити, маячіти.

МЕРЕХТЛИВИЙ, миготливий, мигтючий, блискотливий, ряхтлйвий, ок. блимкйй, д. блимаючий.

МЕРЗЕШТИ, мерзіти, загрузати у гріхах; (губити людську подобу) паскудитися. МЕРЗЕННИЙ, (відворотний) бридкий, гидкий, огидний, потворний, мерзосвітній, гидосвітній; (вчинок) підлий, мерзотний, паскудний, гидбтний, негідний. МЕРЗЛИЙ, замерзлий, промерзлий, перемерзлий; (сніг) що взявся кригою /льодом/, обмерзлий, обледенілий; (- істоту) закляклий, задубілий.

МЕРЗЛЯК, змерзляк, змерзлюх, мерзлятина, о. паршиве порося.

М Е Р З Н У Т И , мерзти, замерзати, о. ш&- Цати зубами, жм. морозитися; (- землю)

дубіти; (- тіло — ще) коцюбнути, клякнути, заклякати; пі ХОЛОНУТИ.

МЕРЗОТА, паскудство, плюгавство, мерзенність; (втілена) нечисть, ПОГАНЬ, негідь; (хто) МЕРЗОТНИК, негідник, паскудник, паскуда, поганець, ПАДЛЮКА, лайдак.

МЕРЗОТНИЙ, див. МЕРЗЕННИЙ.

МЕРЗбТНИК, див. МЕРЗОТА; з. шевлюга; ЛАЙ. ПАДЛЮКА, ок. паразит. МЕРКАНТИЛЬНИЙ, корисливий, дрі- б'язкбво-ощадливиЙ.

МЕРКНУТИ, меркти, мерх/ну/ти; гаснути, згасати, темнішати, блякнути, померкати, примеркати; (з настанням ночі) неос.

поночіти, темніти; (- очі) тьмяніти; (тратити силу,.. значення) слабнути, слабшати, меркнути-зникати, послаблюватися.

МЕРСІ, див. СПАСИБІ.

МЙРТВИЙ, неживий, померлий, ур. бездиханний, р. мерлий, ев. покійний; (-росли- ну) сухий, засохлий; (від утоми) знесилений, стбмлений; (- барви) мертвотний, блідий, тьмяний; (- місто) порожній, спорожнілий, (- машину) нерухомий, завмерлий, (- тишу) безгомінний, абсолютний, (- красу) бездушний, безживний; (сон) непробудний, міцний, мертвецький.

МЕРТВИТИ, убивати, умертвляти; (позбавляти сонця, життя) притлумлювати, пригнічувати, заглушувати, о. дихати смертю. МЕРТВІТИ, завмирати, кн. омертвівати; (- руки) терпнути, німіти, ціпеніти; (- світло) згасити, мерхнути, блякнути; (- думку) застигати.

МЕРТВОТА, мертвотність, мертвенність; нерухомість, застій; П. інертність, бездіяльність.

МЕРТВбТНИЙ, МЕРТВИЙ; (спокій)

мертвенний, безживний, заціпенілий; (вплив) мертвущий.

МЕРТВЯК, мрець, труп, ев. небіжчик, покійник, як ім. МЕРТВИЙ, померлий, неживий, мерлий, покійний; П. живий труп.

МЕРТИ, вмирати, помирати, гинути, конати, (від мору) вимирати; (- серце) завмирати; (- тварин) здихати; док. див.- УМЕРТИ, ПОМЕРТИ.

МЕРЩІЙ пр., хутчій, швидше, д. метчій; якомога швидше, негайно; (!) не гайся! не

гайтесь! не барись /баріться/! повертайся /повертайтесь/!

МЕСНИК, помстйтель, р. мстйвець, відомститель.

МЕСТИ, (мітлою) замітати, підмітати, обмітати; (звідки) вимітати.

МЕТА, иіль; (для вправ) мішень; Я. задум, намір, плян, (життя) зміст. МЕТАЛЕВИЙ, металічний; (голос) дзвінкий; пор. ЗАЛІЗНИЙ, СТАЛЕВИЙ.

МЕТАМОРФОЗА і МЕТАМОРФОЗИ,

д! ВИДОЗМІНА і ПЕРЕТВОРЕННЯ. МЕТАТИ, кидати, вергати, жм. жбурляти, швиргати; (куди) закидати, викидати; (вгору) підкидати; (іскри) розсипати, розкидати.

МЕТАТИСЯ, борсатися, кидатися, ф. не знаходити собі місця; д. шамотатися; (з боку в бік) шарпатися, ґедзатися; (у ліжку) перевертатися, вертітися; (у сні) жахатися; (від вітру) хитатися, гойдатися; Р. метати; дк. МЕТНУТИСЯ, (бігти) кинутися, порснути; (куди) мотнутися, збігати, злітати; (на кого) накинутися, напасти.

МЕТЕЛИК, (комаха) метіль; (летючка)

листівка, проклямація; (книжчина) брошурка, книжечка; (предмет туалети) краватка /на взір банта/.

МЕТЕЛИЦЯ, заметіль, сніговійниця, сніговиця; (з вітром) хуртовина, ЗАВІРЮХА, ВІХОЛА.

МЕТЕбР, див. ЗІРКА; (яскравий) болід.

МЕТИКбВАНИИ, метикуватий, кмітливий, тямущий, тямовитий; (на чому) досвідчений у, практикований у.

МЕТИКУВАТИ, міркувати, думати, мізкувати, мудрувйти, розмірковувати, розкидати головою /мізками/, ф. кумекати, микйтити, варити головою; (на чому) знатися, розумітися; (прикидати в голові) обмірковувати, обдумувати.

МЕТИС, (суміш двох рас) мїшанець, (напівчорний) мулят; (суміш порід) гібрид.

МЕТКИЙ, проворний, моторний, спритний; (- рибу) рухливий; (швидкий) прудкий; (у скруті) кмітливий, бистрий на розум, вигадливий, винахідливий,ПРОМІТНИЙ.

МЕТЛЯТИСЯ, (на вітрі) маяти, майоріти, сов. розвіватися; (в русі) погойдуватися:

(хилитатися) теліпатися; (- дорогу) витися, гадючитися, кривуляти. МЕТОДИЧНИЙ, ПОСЛІДОВНИЙ, систематичний; пр. МЕТОДИЧНО, о. п'ядь за п'яддю.

МЕТРИКА, див. СВІДОЦТВО. МЕТРОПОЛІТЕН, метро, підземка

МЕТРОПОЛІЯ, див. ДЕРЖАВА. МЕТУШИТИСЯ, (хапливо рухатися)

шамотатися, мотатися, мотлятися, бігати, гасати, о. крутитися, як муха в окропі /сироватці/; (по хаті) товктися /як Марко у пеклі/; (на кухні) поратися; (біля чого) клопотатися, комашйтися, крутитися.

МЕТУШЛИВИЙ, (в поведінці) неспокійний, неврівноважений, поквапливий, з. потовкучий; (- подію) безладний, хаотичний.

МЕТУШНЯ, (біганина) руханйна, мотанина, шамотня, д. ворушня, закрутанйна, крутанина, заметушня, с. СУМ'ЯТТЯ, паніка, содбма, рейвах; (пуста) буря в склянці води; (в юрбі) штовханина, шарпанина; & метушіння, метушливість.

МЕФІСТОФЕЛЬ, дух сумніву, демон, спокусник; див. ДИЯВОЛ.

МЕФІСТОФЕЛЬСЬКИЙ, див, УЩИПЛИВИЙ.

МЕХАНІЗМ, (невеличкий) прилад, пристрій; (великий) машина; (державний) система, устрій; (війни) механіка; (мислення) процес; (реакції) X. перебіг.

МЕХАНІКА, П. будова, структура; (взаємин) закуліси, кухня, підклад, механізм.

МЕХАНІЧНИЙ, (жест) МАШИНАЛЬНИЙ; (підхід) механістичний, неглибокий, поверховий.

МЕЧЕТ і МЕЧЕТЬ, див, ХРАМ.

МЕШКАНЕЦЬ, (дому) жилець, пожилець, комірник, соє. квартирант; (краю) житель.

МЕШКАННЯ, (приміщення) помешкання, житло, КВАРТИРА; (стале) домівка, оселя, господа, ф. кйшло; (розкішне) хороми, палати, апартаменти; (місцеперебування) осідок; (дія) проживання.

МЕШКАТИ, (де) проживати, г. замешкувати; (безвиїзно) домувати, (на квартирі)

квартирувати; п! ЖИТИ; п-к -АЮЧИЙ, шо

ність) мізерність; (щось неварте) дрібниця, дріб'язок; (хто) нікчема.

МІЗЕРНИЙ, дуже малий, манюній; (скарб) убогий, злиденний; (зміст) неглибокий, пустий; (- кількість) незначний; (дух) жалюгідний, нікчемний, суєтний; (- тіло) малосилий, кволий.

МІЗЕРНІТИ, див. МИРШАВІТИ.

МІЗКУВАТИ, розмірковувати, МЕТИКУВАТИ; (у чому) розуміти, тямити, розумітися на.

МІКРОБ, бактерія, бациля /сов. бацила/, мікроорганізм.

МІКРОСКОПІЧНИЙ, (обсяг) украй малий, малим-малйй, жм. манюсінький, мацюпусінький; (- аналізу) проникливий, до найменших дрібниць, скрупульозний.

МІКСТУРА і МІЛЙДІ, д! СУМІШ і ПАНІ.

МІЛИНА і МІЛКОВЙНА, мілководдя, мілковіддя, (при березі) обмілина,/), обміль; як ім. МІЛКЕ.

МІЛІЦІОНЕР, як Ім. міліцейський, жм. міліцай, г. міліцІянт, зн. поліцай.

МІЛКИЙ, неглибокий, плиткйй; (- тарілку) плескатий, сов. плбекий; як ім. МІЛКЕ, мілина, мілковйна; & міленький, мілкуватий.

МІЛКО пр., неглибоко, плитко, о. горобцеві по коліна.

МІЛКОВЇДДЯ, див. МІЛИНА.

м і л к о в о д и й , МІЛИННИЙ, МІЛКОВОДНИЙ,

неглибокий,МІЛКИЙ.

МІНА, 1. (обличчя) вираз, неї. гримаса; 2.

(вибухуща) бомба, фугас; (плавуча) торпеда; 3. (підземний хід) катакомба; 4. ІСТ. обмін, міньба.

МІНАРЕТ, див. ВЕЖА.

МІНИТИСЯ, мінятися, змінюватися; (виходити з рівноваги) губити витримку /самовладу/, д. пасіювати; (- світила) затемнюватися, меркнути; (різними барвами) грати, вигравати, перлйтися, полискувати, переливатися.

МІНІМАЛЬНИЙ, якнайменший, найменший, дуже малий; (тиск) найнижчий. МІНІМУМ, найменша величина /кіль-

кість/; ЯК ПР. щонайменше, найменше, мінімально.

МІШСТЕР, див. УРЯДОВЕЦЬ. МІШЯТЮРНИЙ, дуже малий, крихітний, манюній; & сов. мініатюрний. МІНЛИВИЙ, непостійний, несталий, змінний, перемінний, хисткий, щораз інший; (- барви) переливистий, веселковий, грайливий, переливчастий, переливний.

МІНОР муз., журливий лад /тон, тональність/; Я. сумний настрій.

МІНОРНИЙ, (тон) тихий, НІЖНИЙ, сумовитий; (настрій) смутний, журливий.

МІНУС, МАТ. знак віднімання; П. вада, Ґандж, недолік, г. недотягнення. МІНЯТИ, обмінювати, вимінювати; заміняти, замінювати, (кадри) заміщати; (переінакшувати) змінювати; (гроші) розмінювати; (наказ) жм. перетакувати; n-к МІНЯЮЧИЙ, що міняє, охочий міняти, спритний до міньби, міняйло, міняльний.

МІНЬБА, обмін, г. виміна; іст. міна. МІРА, (вівса) мірка; (успіху) мірило, критерій; (знань) рівень; (дія) міряння. МІРИЛО, критерій, міра, еталон, о. пробний камінь, р. мірка; (на мат) маштаб.

МІРКА, (одягу) розміри; (вівса) міра; (у млині) мірчук; Р. мірило, критерій. МІРКУВАННЯ, (дія) думання, метикування; (наслідок дії) думка, переконання, погляд, ок. мірковання.

МІРКУВАТИ, МЕТИКУВАТИ, розмірковувати; думати, обмірковувати, аналізувати; ЖМ. розуміти, усвідомлювати.

МІРНИЙ, (рівномірний) розмірений, ритмічний; (прилад) МІРЧИЙ; (у мові) стриманий, поміркований; (- якість) помірний, пересічний, середній.

МІРЧИИ, вимірювальний, міряльний, вимірний, мірний

МІРЯТИ, (що) виміряти, об-, вимірювати, об-, зап. проміряти, заміряти; (оком) змірювати; (шлях) долати; (взуття) приміряти;

(звіра) ціляти.

МІРЯТИСЯ, (силами, якостями) змагатися; Д. намагатися, силкуватися, пробувати.

МІШОК, міх, лантух, торба, (для оброку)

рептух; (дорожній) саквояж; (повітряний) порожнина, /в атмосфері/ яма; (під оком)

набряк; В-Й оточення,котел.

МІЩАНИН, городянин, г. зн. міщух; П. обиватель, філістер, зн. салогуб.

МЛА, імла, мряка, морок, темінь, темрява; (- погоду) мжичка, мрячка, туман; (від диму) серпанок; (вікова) П. дикість, дикунство, безкультур'я.

МЛИВО, (дія) молоття, помел; (змолоте зерно) борошно, д. меливо.

МЛИН, (ручний) жорна; (вітряний) вітряк; (водяний /з наливним колом/) з. корениш млин, коречник, корчак, /що діє лише весною/ з. вешняк; (на крупи) драч, крупорушка, круподерня; & млинок.

МЛИСТИЙ, імлистий, туманний, мрячний, сльотавий, сльотливий, сльотний, сльотяний, замрячений, затуманений.

МЛІСТЬ, млость, млосність; (солодка) знемога, /зо/мління; св. розслабленість. МЛІТИ, умлівати, замлівати, розімлівати, завмирати; (від болю) знемагати; (~ руки-ноги)

терпнути, затерпати; (- серце) в'янути; (втрачати пам'ять) непритомніти; КУЛ. (- страви) упрівати.

МЛОЇТИ, (серце, дуіиу) п'янити, сов. томити; неос. нудити.

МЛОСНИЙ, запаморочливий; (- пахощі) п'янкий, п'янливий, п'янючий; (~ спеку) нестерпний, задушливий, душний.

МЛЯВИЙ, нежвавий, неактивний, небадьорий, вайлуватий, нешвидкий, неповороткий, сонний, напівсонний, оспалий, о. мов неживий; (погляд) невиразний; (рух) лінивий, повільний; (промінь) тьмяний, неяскравий.

МНОЖИТИ, (кількість) збільшувати, примножувати, намножувати, розмножувати; (числа) перемножувати; (живність) розплоджувати, иашюджувати.

МНОЖИТИСЯ, збільшуватися; (плодитися) розмножуватися, намножуватися, наплоджуватися, розплоджуватися; (- числа) перемножуватися.

МОБІЛІЗУВАТИ, (до армії) прикликати, св. призивати; (сили) напружувати, при-

водити у стан поготівлі /готбвости/; (ресурси) призбирувати; & мобілізовувати.

МОВ сп., немов, нїби, наче, неначе, як, буцім, мовби, немовби, начеб, неначебто, мовбито, нібито, немовбито, буцімто, г. гейби.

• МОВА, мовлення, говбрення, р. річ; ЖМ. розмова, бесіда, балачка, гутірка; (місцева)

діялект; (найпоширеніша штучна) есперанто; (політичних мафій) новолексика; (виступ) ПРОМОВА.

МОВЕЦЬ, мовлянин, носій мови.

МОВИТИ, говорити, казати, кн. висловлюватися,/?, мовляти; (на вічу) промовляти.

МОВЛЯВ ч,, мовляли, мовляють; Р. так би мовити.

МОВНИК, (викладач мови) словесник;

ЖМ. мовознавець; пі ФІЛОЛОГ. МОВОЗНАВЕЦЬ, філолог, ЛІНГВІСТ,

ЖМ. МОВНИК.

МОВЧАЗНИЙ, небалакучий, неговіркий, маломовний, невелемовний, небагатослівний, немовний, скупий на слово, д. мовчущий, мовчкуватий, неговорючий; (беззвучний) безгомінний, безгучний, німотний, безмовний; (- згоду) безсловесний.

МОВЧАН, мовчун, немова, д. мовчак. МОВЧАНКА, (дія) мовчання, німування; (безголосся) безгоміння, німота, німотність; (мертва) тиша.

МОВЧАТИ, не говорити, німувати, о. справляти мовчанку, тримати язик за зубами, не розтуляти рота, дк. у рот води набрати, прикусити язик; (- що) не розказувати чого, критися з чим, не давати волі язику;

(не висловлюватися) тримати при собі думки; (- чуття) не виявлятися; Ті. не протестувати, /покірно/ терпіти, зносити; & мовчати, як риба; нак. МОВЧИ!, МОВЧІТЬ!, цить!, цитьте!.

МОВЧКИ яр., без слів /слова/, мовчазно, безмовно, німо, не кажучи ні слова; (беззвучно) безгучно, безгомінно, безголосно; (без галасу) потихеньку, тихо, тихенько; П. без протесту, покірно; пор. АНІ МУР-МУР.

МОГИЛА, (для небіжчика) яма, гріб; (місце погребу) поховання; (висока) курган;

ТІ. смерть; UP. CJJ. кінець, капут, каюк.

МОЛИТОВНИК, молитвослов, збірка молитов; (з календарем святих) полустав.

МОЛИТОВНЯ, молитовний дім; пі БОЖНИЦЯ.

МОЛІЛЬНИК, богомол, (завзятий) спасенник, ір. як ім. святий та божий. МОЛОДЕЦТВО, нестримна хоробрість /завзяття, сміливість, відвага/; юнацькі роки, юнацтво, молодість.

МОЛОДЕЦЬ, юнак, парубок, хлопецьмолодєць, жм. козак, с. зух, хват; (завзятець) сміливець, с. відчаяка, відчайдух; & молодчага.

МОЛОДЕЦЬКИЙ, хвацький, завзятий, заповзятий, зуховатий, бравий, відважний; (- пісню — ще) загонистий, задиристий, задирливий.

МОЛОДЕЧИЙ, (щодо молодця) МОЛОДЕЦЬКИЙ, хвацький; (щодо молоді) молодіжний, юнацький, р. молоднечий.

МОЛОДШІ, юний, не старий; (- літа) юнацький, молодечий; (- зорю) новонароджений; (фахівець) ж. новоспєчений; {- сало) свіжий; ЯК ЇМ. НАРЕЧЕНИЙ, етн. князь; & молоденький, МОЛОДЯВИЙ; мн. МОЛОДІ, наречені, молодята, новоженці, молодожони.

МОЛОДИК, (на небі) молодий місяць, місячний серп; (на землі) парубок, молодий чоловік; наречений.

МОЛОДИТИ, робити молодшим, підмолоджувати, відмолоджувати.

МОЛОДИЦЯ, dtie: ЖІНКА: МОЛОДІСТЬ, юність, молоді /іоні/ літа, о. цвіт життя; & молодощі.

МОЛОДІТИ, молодшати, ставати молодшим; (душею) підноситися духом, воскресати.

МОЛОДНЯК, (молода худоба) доріст; молодий ліс /дерева/; (на овочевих деревах) пагін; ЖМ. СОВ. молодь, доріст.

МОЛОДЯВИЙ, молодистий, сов. моложаний.

МОЛОДЬ, юнь, юнацтво, молоді люди /голови/, юнаки й дівчата, р. молоднеча, молодята, з. челядь; (молоде покоління) доріст; & жм. молодіж.

МОЛОКб, (матері) покорм; (кисле) кис-

ляк; П. сивина; (рослин) сік; (вапняне) Т. розчин; пі НАБІЛ.

МОЛОТИ, (що) перемелювати; II. клепати /теліпати, плескати, ляпати/ язиком, патякати, шеретувати, сікти язиками, точити язики, теревенити, плести сухого дуба.

МОЛОТИТИ, (збіжжя) змолочувати, обмолочувати, вимолочувати; П. бити; (жадібно їсти) уминати, тріскати, ЛОПАТИ.

МОЛОЧНИЙ, (жир) з молока; (- кашу)

на молоці; (посуд) на молоко; (- худобу) дійний, 3. П. на диво молочний; (- телят) годований молоком; (пункт) молочарський; (брат) годований одною матір'ю; (колір) білий; (- скло) матовий; (Шлях) Чумацький;

(цукор) ІД. лактоза; (- зуби) мн. перші, первинні.

МОЛЮСКА, м'якун

МОМЕНТ, мить, мент; (життя) етап. МОМЕНТАЛЬНИЙ, негайний, блискавичний, миттєвий; пр. -НО, вмить, як стій і

п'.ф.

МОНАРХ, самодержець або самовладець /цар, король, цісар, імператор/, а. богдохан /св. богдихан/, мікадо, хан, шах, падишах, султан, каган, негус, фараон.

МОНАРХІЯ, (володіння монарха) царство, королівство, цісарство, імперія, ханство, султанат, каганах; пор. МОНАРХ.

МОНАХ, ЧЕРНЕЦЬ; Ж. самітник, відлюдник.

МОНЕТА, (мідна) мідяк, (срібна) срібняк;

ЗБ. гроші.

МОНОГРАФІЯ, наукова розвідка /праця/.

МОНОЛІТ, суцільна брила; її. одноцілість, одне ціпе; (колос) АЙСБЕРГ. МОНОЛІТНИЙ, суцільний; П. міцно згуртований /об'єднаний, збратаний, злютбваний/; пі ЦІЛІСНИЙ.

МОНОПОЛІЯ, (виробнича) трест, концерн, картель, синдикат; & монополь.

МОНОПОЛЬНИЙ, (- торгівлю) безконкурентний.

МОНОТбННИЙ, однотонний, одно-

МОСТИВИЙ p., вельможний, іменитий, св. знатний, з. значний; ЯКЗВ. милостивий. МОСТИНА, (у підлозі) дошка, з. мостнйця; (в мості — ще) мостовйна.

МОСТИТИ, вимощувати, замощувати; (міст) будувати; (дорогу) брукувати; (А до Б) примощувати, вмощувати; (гніздо) вити, звивати.

МОСТИТИСЯ, вмощуватися; розміщатися, приміщатися; /7. збиратися, мати намір, /н. сватати/, (у кого) пнутися, мітити, ЦІЛИТИСЯ /н. в зяті/; (з нст. щоб) пристосовуватися, примощуватися /н. щоб поживитися/; (- птахів) КУБЛИТИСЯ.

МОСЯЖ, жовта мідь, сов. латунь. МОСЯЖЕВИЙ, мосяжний, мусянжевий, сов. латунний.

МОТАТИ, навивати, накручувати, намотувати, об-, роз-; (головою) хитати, кивати;

(хвостом) махати; (майно) ЗАП. тринькати,

МАРНОТРАТИТИ.

МОТАТИСЯ, хитатися, хилитатися, теліпатися; (заклопотано) метушитися, МОТлятися; Р. ТИНЯТИСЯ; док. МОТНУТИСЯ, метнутися, кинутися, збігати, о. злітати.

МОТИВ, (учинку) спонука, підстава, причина, привід; (пісні) мелодія, наспів, ц. глас; мн. МОТИВИ, мотивація, б. з. мотивбвання, сов. мотивування.

МОТИВУВАТИ, вмотивовувати, обґрунтовувати, подавати мотиви, г. узасаднювати; Р. виправдувати.

МОТЛОХ, (господарський) непотріб, негідь, жм, барахло, (матер 'яний — ще) ДРАНТЯ, ганчір'я, вереття, р. хабоття; (металевий) брухт; (літературний) макулятура; (- людей) шушваль, набрід, наволоч, потолоч. МОТОР, двигун, рушій.

МОТбРНИЙ, 1. (човен) моторбвий; 2. (хто) спритний, промітний, жвавий, енергійний, меткий; 3. (- функції м'язів) руховий, р. рушійний.

МОТОРОШНИЙ, жаский, жахливий, маркітний, г. *макабрйчний; (голос) замогильний.

MOTTO, афоризм, /влучний/ вираз; (до твору) епіграф; (життя) девіз/а/. МОТУЗ, линва, кодола, сов. канат; (з ло-

зи) ужва, вужівка; (для худоби) налигач; & МОТУЗОК, зб. мотуззя.

МОТУЗОК, поворозка, шворка, з. швїрка, (з кручених ниток) шнур; & д. мотузка.

МОХАММЕДАНИН, див. МУСУЛМА-

нин.

МбЧАР, див. БАГНО.

МОЧИТИ, змочувати, зволожувати; (коноплі) вимочувати; (шкури) розмочувати. МОШКА зб., мошкара, мошва. МРЕЦЬ, див. МЕРТВЯК.

МРІЙЛИВИЙ і МРІЙНИЙ, (погляд) задуманий, замріяний.

МРІЙНИК, фантазер, п. Дон-Кіхот. МРІТИ, 1. бовваніти, маячіти, манячіти, д. мрячйти; (- світло) ледве світити; (- зорі) мерехтіти; НЕОС. світати; 2. Р. мріяти.

МРІЯ, (солодка) сон; (заповітна) бажання, прагнення, жадання; (фантастична) химера; мн. МРІЇ, мари, мріяння, марення, ід. захмарні замки.

МРІЯТИ, марити, снити /наяву/, ід. заходити в хмару, жм. багатіти думкою; (- що) бажати /прагнути, жадати/ чого.

МРУЖИТИ/СЯ/, жмурити/ся/, щулити- /ся/; тлк. МРУЖИТИСЯ, мружити очі. МРЯКА, морок, пітьма, темрява, темінь, ур. тьма, д. померки; (Імла) мряковина, туман, мла; (дрібний дощ) мрячка, мжичка, сльота.

МРЯЧЙТИ, імжити, мжйчити, мжити, обр. сіяти /як крізь сито/; Д. мріти.

МРЯЧКА, див. МЖИЧКА.

МРЯЧНИЙ, ІЗ мрячкою, із мжичкою, імлистий, млистий, туманний; (день) сльотавий, сльотливий,сльотний, сльотяний.

МСТИВИЙ, помстлйвий, лихопдмний; сов. злопам'ятний, злопам'ятливий. МСТИТИСЯ, помщатися, відплачувати, віддячувати, чинити помсту, ф. квитатися, о. платити тією ж монетою; (аби на кому) зганяти злість /оскому/; дк. помстйтися. МУГИКАТИ, курникати, (під ніс) /стиха/ наспівувати.

МУГИР, неотеса, хам, хамло, мудь, мужик, гевал, мурмило, ЛОБУР; & мугиряка. МУДРЕЦЬ, мудра голова, ір. мудрагель, розумака, жм. Соломон, як їм. мудрий; (вче-

ваниця, б. з. мурівля, (будинок — іце) кам'я- ниця.

МУРУВАТИ, вимуровувати, будувати, зводити, споруджувати; ФР. замуровувати. МУСІТИ, бути зобов'язаним /змушеним, примушеним, повинним/, мати /я. я маю йти/.

МУСКУЛЯСТИЙ, жилавий, м'язистий, м'язуватий.

МУСКУЛЯТУРА, див. М'ЯЗ.

МУСУВАТИ кн., (чутки) перетирати на язиках, /перебільшуючи/ роздмухувати кадило.

МУСУЛМАНИН, (визнавець ісляму) мо-

хаммеданин, сов. магометанин, зн. бусурмен.

МУТАЦІЯ, див. ЗМІНА.

МУТИТИ і МУТНИЙ, див. КАЛАМУТИТИ, БАЛАМУТИТИ і КАЛАМУТНИЙ.

МУТРА, гайка.

МУХА, (смертоносна) цеце; & мушка, зб. мушва, мушня.

МУЧЕНИК, страдник, страждениик, страждальник.

М У Ч Е Н И Ц Ь К И Й , страдницький,стражденний, страждальницький.

МУЧИТЕЛЬ, кат, розпинатель; (супостат) гнобитель, дйспот, тиран; Ф. варивода.^

МУЧИТИ, завдавати мук, катувати, розпинати, мордувати, брати на муки; (морально) краяти серце /душу/, тягти душу з кого; (голодом) морити; (- думки) турбувати, хвилювати, жм. муляти; (тиранізувати) тиранити, варити воду.

МУЧИТИСЯ, страждати, зазнавати мук, КАРАТИСЯ; (робити щось над силу) вибиватися із сил, мордуватися; (дуіиевно) нести тягар у серці.

МУШКЕТ, див. РУШНИЦЯ. МУШЛЯ, черепашка.

МУШТРА, (військова) муштрування, вйшкІл; (служба) муштравина. МУШТРУВАТИ, школити, вишколювати, тренувати; П. навчати, повчати; Ж. виховувати.

МЧАТИ, бігти /їхати, летіти/ стрілою, о.

мчати на всіх /повних/ парах; (конем) /гоном/ гнати, гнати як вітер, з. улягати; (- час) летіти, линути, минати; дк. ПОМЧАТИ, погнати, полетіти стрілою.

М'ЯЗ, мускул; мн. М'ЯЗИ, зб. мускулятура.

М'ЯЗИСТИЙ, жилавий, МУСКУЛЯСТИЙ.

М'ЯКИЙ, не твердий, не цупкий; (тілом) ніжний, пухкий, крихкотілий; (віск) еляс- тичний, пругкий; (волос) тонкий, шовковий, шовковистий; (- меблі) пружинний, пружйновий; (тон) приємний, не дратівливий; (звук) тихий, приглушений; (- рухи) повільний, плавкий, сов. плавний; (обрис) розпливчастий, невиразний; (- вдачу) поступливий, піддатливий, лагідний, м'якосердий; (хто) добрий, сердечний, чутливий, (погляд — ще) ніжний; (вирок) не суворий, поблажливий; (докір) чемний, ввічливий, не різкий; (клімат) помірний, теплий, морський.

М'ЯКОСЕРДИЙ і М'ЯКОТІЛИЙ, див.

М'ЯКИЙ.

М'ЯКУН, молюска, сов. молюск.

М'ЯКШАТИ, (ставати м'якшим) зм'якшуватися, пом'якшуватися, розм'якшуватися, кн. м'якшитися; П. лагідніти.

М'ЯКШИТИ, зм'якшувати, пом'якшувати, розм'якшувати, розминати; (серце) розчулювати; (гіркоту) послаблювати; (звуки) ліні, паляталізувати.

М'ЯСИСТИЙ, (- тіло) тілистий; (плід) соковитий.

М'ЯСО, м'ясиво; (на костях) м'язи; (тварин) туша; (кавуна) м'якуш; & м'ясце. М'ЯСОРУБКА, П. війна, кровопролиття, табір смерти.

М'ЯТИ, тиснути, стискати, розминати, р. м'яшкурити; (одяг) виминати; (папір) бгати, жмакати; (слова) розтягати, витискати з себе.

М'ЯТИСЯ, (- одяг) виминатися; П. (виявляти нерішучість) вагатися, мулятися, тертися-м'ятися; (не поспішати) гаятися; (біля кого) тертися, крутитися.

М'ЯЧ, б. з. опука; & м'ячик.

НА! бери! візьми! держи! маєш! (з непі, сл. тобі) ось, от; мн. НАТЕ! беріть! візьміть! держіть! маєте! (з нст. сл. вам) ось, от. НАБАВКА, (платні) накидка, надвишка; (ціни) націнка; (додаток) наддаток.

НАБАВЛЯТИ, (ціну) підвищувати, підносити; (платню) збільшувати; (крок) наддавати; (сили) додавати.

НАБАГАТО пр., (я. з нст. сл, краще) багато, значно, куди, далеко, геть то. НАБАЧИТИ док., постерегти, помітити, побачити, зауважити, угледіти, назйрити, забачити; (багато) набачитися, надивитися. НАБЕРЕЖНИЙ, надбережний, побережний,прибережний.

НАБИВАТИ, (міх) напихіти, натоптувати, натовкмачувати; (голову) забивати, начиняти; (кишеню) напаковувати, наповнювати; (обруч) насаджувати; (кріс) сов. заряджати, г. ладувати; (палі в землю) забивати, вганяти; (підошву) прибивати; (каміння) розбивати; док. НАБИТИ, (міх) набгати;

(дичину) навбивати, (пику) натовкти, (ґулю)

наварити.

НАБИВАТИСЯ, наповнюватися, наповнятися, напихатися, натоптуватися; (до хати) натовплюватися, натискатися, наринати; (з чим) НАПРОШУВАТИСЯ.

НАБИРАТИ, брати, збирати; (воду) черпати, (повітря) вдихати; (висоту) забирати, ІД. ширяти вище й вище; (на працю) НАЙМАТИ; (шрифт) складати; (число телефону) накручувати, нацокувати; (матерію) купувати; (ваги) набувати; (форми) прибирати.

НАБИРАТИСЯ, (- гостей) збиратися, сходитися; (сили) убиватися в силу /пір'я./; (на працю) найматися, вербуватися; (досвіду) навчатися, переймати /запозичати/ що; (горілки) НАПИВАТИСЯ; (водою) НАСИЧУВАТИСЯ, .іросякати, насочуватися; док. НАБРАТИСЯ, (біди) зазнати, натерпітися, назнатися.

НАБІГАТИ, (з розгону) наскакувати, натикатися; (- хвилі) накочуватися; (військом)

нападати; (- бурю) налітати; (на обличчя) покривати що; (- спогад) виринати, навертатися, (- сльози — ще) виступати, з'являтися; (на думку) спадати, спливати; (- людей) збігатися; (- воду) збиратися, натікати; (- літа) сповнятися; (- тулю) вискакувати, з'являтися, сідати; (- свята) надходити, наставати;

(кров 'ю) наливатися; (- масив зелені) наступати; дк. НАБІГТИ, (втрачене) знайти

НАБЇЙ, патрон; (у гарматі) гарматень, г. стрільни, сов. снаряд; (деінде) заряд. НАБІЛ з. г., молочні продукти, молоко. НАБІЛО, (переписати) начисто, остаточно.

НАБІР пр., наборг, у борг, у кредит, на віру, на слово.

НАБІР, (дія) набирання; (набрані люди)

поповнення; (струментів) КОМПЛЕКТ.

НАБЛИЖАТИ, зближати; (речі на площині) присувати; (подію) прискорювати; Р. наближатися; & наближувати; д-о НАБЛИЖАТИСЯ, (до чого) зближатися, зближуватися, щораз ближчати, доступатися, добігати чого, о. стояти на порозі чого, (до землі) припадати; (- дату) надходити; (- смерть) бути за плечима; & наближуватися.

НАБОЛІЛИЙ, (- тіло) змучений, намучений, намордований; (із сл. душа) переболілий, пережитий; (- проблему) назрілий, пекучий, болючий, накипілий.

НАБРИДАТИ, надокучати, обридати, ДОКУЧАТИ, д. настирюватися, г. навкучати, о. гризти /скребти/ голову, лізти осою /межи очі/, сидіти у печінках, стирчати більмом в оці, стояти кілком у горлі; (присутністю) мозолити очі; дк. НАБРИДНУТИ, осточортіти, осоружитися, ок. зосоружіти, д. неос. навкучитися.

НАБРИДЛИВИЙ, див. ДОКУЧЛИВИЙ.

НАБРИДЛИЙ, насточортілий, огидлий, осточортілий, ок. зосоружілий.

НАБРІД, шушваль, наволоч, потолоч, негідь, нечисть, покидьки, /людський/ мотлох, сміття, непотріб, лем. сволота.

НАБРІХУВАТИ, наговорювати, зводити наклеп, наплітати, оббріхувати, обмовляти, наклепувати; (потай) нашіптувати.

НАБРЯК, опух, пухлина, набряклість, г. набреск, пухлятина, пухленйна. НАБРЯКАТИ, розпухати, опухати, напухати, бубнявіти, сов. набухати; (від вологи) роздиматися, розширюватися, роздуватися; (- бруньки) наброщуватися, наливатися /соками/; док. НАБРЯКНУТИ, набучавіти.

НАБРЯКЛИЙ, набубнявілий, набучавілий, напухлий і всі моле. пох. від НАБРЯКАТИ.

НАБУВАТИ, діставати, ЗДОБУВАТИ, купувати, кн. придбавати; (працею) дороблятися; (майно) наживати, нагромаджувати, накопичувати, пор. ДБАТИ; (значення) набирати, (форми) прибирати; док. НАБУТИ, надбати, придбати.

НАБУВАЧ кп., призбирувач, загреба, раб мамони, г. доробкевич, ФР. заробітчанин. НАБУНДІОЧЕНИЙ, надутий, напиндючєний, д. нагоґошений, напужений. НАБУТИЙ, надбаний, нажитий, придбаний; (досвід) нагромаджений, накопичений, здобутий.

НАБУТОК і НАБУТТЯ, див. НАДБАННЯ.

НАВАЖУВАТИСЯ, зважуватися, відважуватися, важитися, НАСМІЛЮВАТИСЯ, осмілюватися, набиратися духу, збиратися з силою, надумуватися, мати сміливість, кн. брати на себе сміливість; Р. мати намір, збиратися, вирішувати.

НАВАЛА, напад, зап. вторгнення, нашестя, р. потопа, з. нахід, кн. інвазія. НАВАЛОМ зап., купою, насипом; ПОЕТ. навально.

НАВАЛЮВАТИ, (на кого) накладати, по-, звалювати; (чого) нагромаджувати, насипати, накидати, накочувати; дк. НАВАЛИТИ, навергати, навернути; (- людей) неос. насунути, иатйснутися.

НАВАЛЬНИЙ, (нестримний) блискавичний, гінкий, св. стрімкий, стрімливий; (смертоносний) нищівний; (гуркіт) сильний; (- працю) невідкладний /терміновий/ і завальний; (вітер) рвучкий, поривчастий, шпар-

кий, поривний, шквальний; (крок) розгонистий; (- зиму) сніговитий; (- пашню) буйний; (- хмари) густий, грозовий.

НАВАНТАЖЕННЯ, навантага, тягар; 3. П. завантаженість; (обоє 'язками) обтяження.

НАВАНТАЖУВАТИ, вантажити, ладувати; (вагон) завантажувати, (працею) обтяжувати.

НАВВИПЕРЕДКИ пр., навипередки, навзаводи, один поперед одного, на перегони.

НАВВИПИНКИ пр., струнко, вйструнчено, виструнчившися.

НАВДИВОВИЖУ пр., напрочуд, надйво, напредиво, надзвичайно; дуже добре, чудово. НАВЕРТАТИ, повертати; (гори чого) вергати, НАВАЛЮВАТИ; (розмову) звертати, міняти, спрямовувати; (на свій бік) прихиляти; (на віру) схиляти до, св. обертати в;

(утрачене) НАДОЛУЖУВАТИ; ЖМ, (худобу) завертати, (убік) звертати, (провішу) спихати, перекладати; ЕВ. (києм) бити; Р. (тугу) накликати, наганяти.

НАВЕРТОМ пр., (одним) наворотом, заходом, нападом, рипом; пі НАСКОКОМ. НАВЕРХ пр., нагору, угору; на вищий поверх; (у шахті) на-гора.

НА ВЕСНІ пр., весною, (на початку весни) напровесні, (з початком весни) об весні;

ПОЕТ, розквітаючи, у розквіті /сил/; & сов. навесні.

НАВЗАВОДИ пр., див. НАВВИПЕРЕДКИ.

НАВЗАМІН пр., в замін, в обмін, на заміну.

НАВЗДОГАД пр., навдогад, наздогад; (без упевнености) навмання.

НАВЗДОГІН і НАЗДОГІН пр,, на/в/здогінці, у догбню /догонь/; (кричати) у спину. НАВЗНАК пр., (як) навзнаки, ГОРІЛИЦЬ, горічерева, на спині; (падати) крижем, трупом; (куди) на спину.

НАВИВОРІТ пр., (~ одяг) сподом назовні; ЖМ. навпаки, наопак, задом наперед, з. ііавбакйр, назворот.

НАВИЛІТ пр., див. НАСКРІЗЬ.

НАВИСАТИ, (над) висіти; (- небезпеку)

зависати, висіти тінню; п-к -АЮЧИЙ, схй-

НАГЛЯДАТИ /дк. НАГЛЙНУТИ/, пильнувати, слідкувати, стежити, спостерігати, назирати, стояти над душею, дивитися в чотири ока, д. дозирати; (на що) поглядати; (до чого) навідуватися, заглядати /н. наглянув до хати/; -АЮЧИЙ = НАГЛЯДОВИЙ. НАГЛЯДАТИ /док. - ще НАГЛЙДІТИ/, (місце) підшукувати, вибирати, добирати.

НАГЛЯДАЧ, дозорець, як ім. Дозорчий; 3. П. доглядач; тік. НАГЛЯДАЧ, підглядач. НАГЛЯДбВИЙ, (орган) наглядний, для нагляду.

НАГНІТАТИ, (газ) помпувати, млинкувати; (шум) збільшувати; (атмосферу) розпалювати, ід. робити духоту; пі НАГНІЧУВАТИ; п-к -АЮЧИИ, нагнітальний, для нагнітання НАГНІЧУВАТИ, натискати, натискува-

ти, надавлювати, тиснути, давити, притискати.

НАГОВІР, обмова, наклеп; (нашепт) каверза, клявза, зап. донос. НАГОВбРЮВАТИ, багато говорити /оповідати, розказувати/, о. док. наговорити сім мішків гречаної вовни; (на кого) зводити наклеп, наплітати, плескати, клепати, обмовляти /оббріхувати/ кого, (таємно) нашіптувати; (текст) диктувати; (проти кого) підбурювати, підбивати; п.ф. дк. НАГОВОРИТИСЯ, виговоритися, набалакатися.

НАГОДА, (слушний момент) оказія, випадок, шанс, можливість.

НАГОДИТИСЯ док., підвернутися /під руку/, трапитися; (куди) наспіти, нахопитися, приспіти, надбігти, примандрувати, жм. налучйтися; (де) знайтися, бути.

НАГОЛО пр., (- меч) напоготові; (стригти) під корінь; (все, всі) поголовно, геть чисто, начисто.

НАГОЛОШУВАТИ, (думку) підкреслювати, виділяти, (звук) притискати, натискати /робити наголос, вдаряти/ на.

НАГОРІ пр., вгорі, на поверхні, зверху, д. наверха, зап. наверху; на вищому поверсі. НАГОРОДА, винагорода, ур. мзда, з. наділ; (на змаганнях) приз; (заохочення) премія; & д. надгорода.

НАГОРОДЖУВАТИ, винагороджувати,

давати нагороду, преміювати, д. надгороджати.

НАГОРУ пр., вгору, на поверхню, р. наверх; на вищий поверх, (у шахті) на-гора. НАГОТА, голизна, гблість; П. непривабливість, незугарність, непоказність. НАГОТОВЛЯТИ, наготовлювати, готувати, підготовляти; (їжу) наварювати; (зброю) нарихтовувати; (робити запас) запасати, припасати.

НАГРІВАТИ, гріти, зігрівати, підігрівати, огрівати; (місце) ІД. обживатися; п-к -АЮЧИЙ, що гріє, нагрівальний, о-, ви-, нагрівний, о-, ви-, для нагрівання; дк. НАГРІТИ, (руки) П. вмочити; (чуба) ІД упріти, стомитися, попрацювати.

НАГРОБНИЙ, (пам'ятник) намогильний; (- промову) надгробний. НАГРОБОК, нагробний камінь /пам'ятник, плита/; (намогильна споруда) мавзолей, /фараонів/ піраміда; 3. епітафія; & надгробок, надгробник.

НАГРОМАДЖЕННЯ, (дія) накопичування, нагромаджування, призбирування, примноження; (наслідок) накопичення, надбання; (предметів) скупчення, згромадження; мед. кумуляція; т. акумуляція.

НАГРОМАДЖУВАТИ, навалювати /насипати, накладати, накидати/ купою, скупчувати, назбирувати, р. копйчити; (сіно) згрібати, громадити; (капітал) призбирувати, накопичувати; (досвід) примножувати; пі АКУМУЛЮВАТИ; п-к -УЮЧИЙ, здатний нагромадити, нагромаджувач, для нагромадження, т. кумулятивний.

НАДАВАТИ, (право) давати; (звання) присуджувати, присвоювати; (сили) додавати;

(землю) наділяти чим; (собі вигляду) напускати на себе що; док. НАДАТИ, 3. призначити, поставити, настановити, /н. надати царя/.

НАДАЛІ пр., у майбутньому, надальше, у перспективі; наперед, на майбутнє, на майбутній час.

НАДАННЯ, давання, надавання; (звань) присвоєння, присудження.

НАДБАНИЙ, набутий, нажитий, (досвід) нагромаджений, накопичений, здобутий. НАДБАННЯ, (дія) придбання, нажитні,

набуття, здобуття, ІіАГРОМАДЖЕННЯ, здобування, набування; (надбане) здобуток, набуток, р. надбанок, як ім. добромнабуте; (культурне) доробок, спадщина.

НАДБЕРЕЖЖЯ, узбережжя, набережжя, побережжя, прибережжя.

НАДБЕРЕЖНИЙ, набережний, побережний, прибережний.

НАДБІГАТИ, прибігати, підбігати, добігати.

НАДВЕЧІР пр., перед вечером, д. надвечорй.

НАДВИШКА, due. НАБАВКА. НАДВІР пр., на подвір'я, на вулицю, назовні, з приміщення/хати/.

НАДВІРНШ, (у дворі) дворовий; (вигляд)

зовнішній; (гук) вуличний, позахатній. НАДВОРІ пр., у дворі, на вулиці, не в хаті /приміщенні/, назовні, зовні, на природі, на повітрі.

НАДДШПРЯНЕЦЬ, східній українець, східняк, жрґ. совїт, іст. малорос.

НАДДНІПРЯНЩИНА, Східня /Велика/ Україна, іст. Малоросія.

НАДДНІСТРЯНЕЦЬ, галичанин, західник, західній українець, іст. русин.

НАДЗВИЧАЙНИЙ, ВИНЯТКОВИЙ, ВИЇМ-

КОВИЙ, особливий, незвичайний, с. феноменальний, лем. /аж/ он який; (- якість) чудовий; (вплив) могутній; (- силу) надлюдський; (з'їзд) позачерговий, екстрений; п! НЕПЕ-

РЕВБРШЕНИЙ.

НАДЗВИЧАЙНО пр., страшенно, надзвйчай, НАДИВО, фр. що аж-аж-аж /н. гарячий, що аж-аж-аж/; (гарний) збіса і всі мож. пох. від НАДЗВИЧАЙНИЙ; пор. НАВДИВОВИЖУ.

НАДЗЕЛЕНЬ пр., зеленцем, зазелень. НАДЗЕМНИЙ, понадземний; (позаземний) небесний, космічний, НАДЗОРЯНИЙ, міжзоряний, міжплянетний; (світ) потойбічний, замогильний, загробний; Р. наземний.

НАДЗОРЯНИЙ, надзірній, небесний, запебесний,НАДЗЕМНИЙ.

НАДИВО пр., навдивовижу, напрочуд, напредгіио, НАДЗВИЧАЙНО.

НАДИМАТИ, роздимати, роздувати; (гру-

ди) випинати, (губи) закопилювати; п! НАДУВАТИ.

НАДИТИ, приваблювати, принаджувати, приманювати, манити, вабити; (рибу) ловити /на принаду/.

НАДИХАТИ і НАДИХУВАТИ, наснажувати, запалювати /душу, серце/, жм. піддавати жару; док. НАДХНУТИ і НАТХНУ-

ТИ.

НАДІВАТИ, див. НАДЯГАТИ.

НАДІЙНИЙ, (замок) безпечний; (хто) перевірений, ВІРНИЙ, зап. покладливий. НАДІЛ, (землі) ділянка, іст. уділ; 3. нагорода; г. НАДІЛ, пай, пайка, частка. НАДІЛЯТИ, (за що) нагороджувати, обдаровувати; (землею) нарізати, надавати що; (чим) уділяти /давати/ що, ФР. постачати

що.

НАДІЯ, сподівання, сподіванка; (нездійсненна) МРІЯ; (надійність) впевненість.

НАДІЯТИСЯ зап., сподіватися, мати /покладати, плекати/ надію, ір. ждати з моря погоди, ур. уповати; (на що) РОЗРАХОВУВАТИ; (на кого) покладатися /с. як на кам'я- ну гору/.

НАД'ЇЗДИТИ, над'їжджати, заїжджатися, з'їздйтися.

НАДЛІТАТИ, прилітати, підлітати; П, надбігати, підбігати; (- звук) долинати.

НАДЛІОДСЬКИЙ, {- зусилля) нелюдський, надприродний, феноменальний, надзвичайний.

НАДМІР, надлишок, зайвина, жм. гак,

(невеликий) хвостик; пор. ЛИХВА. НАДМІРНИЙ, (- кількість) зайвйнний, надлишковий; (-витрати)непомірний; (-чем- ність) подвійний.

НАДМІРУ пр., надмір, надмірно, непомірно, понад міру, через край, /за/надто. НАДМОРСЬКИЙ, морський, понадмбрський,приморський.

НАДМОР'Я, узбережжя моря, морське узбережжя, сов. примор'я.

НАДОКУЧАТИ, див. НАБРИДАТИ;

(присутністю) крутитися перед очима.

НАДОКУЧЛИВИЙ, ДОКУЧЛИВИЙ, р.

навратливий; (спогад) невідступний, настирливий, налазливий.