- •Міністерство внутрішніх справ україни
- •Передмова
- •Розділ 1. Предмет і метод статистики.
- •1.1. Поняття та предмет статистики
- •1.2. Динамічні та статистичні закономірності. Поняття закону великих чисел
- •1.3. Методи статистичної науки
- •1.4. Галузі статистичної науки
- •1.5. Організація і завдання статистичної діяльності в Україні
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 2. Поняття і предмет Правової статистики
- •2.1. Поняття, предмет і завдання правової статистики
- •2.2. Галузі та підгалузі правової статистики
- •2.3. Значення правової статистики
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 3. Історія розвитку правової статистики
- •3.1. Виникнення правової статистики
- •3.2. Розвиток судової статистики у хіх-хх ст.
- •3.3. Правова статистика у хх ст. Та сучасний стан її розвитку в Україні
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 4. Статистичне спостереження
- •4.1. Поняття про статистичне спостереження
- •4.2. План та програма статистичного спостереження
- •4.3. Види, способи, та форми спостереження
- •4.4. Помилки спостереження та способи їх усунення
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 5. Облік злочинів в правоохоронних органах
- •5.1. Реєстрація злочинів в правоохоронних органах
- •5.2. Підстави та прядок складання документів первинного обліку
- •5.3. Статистичні відомості щодо розкриття злочинів
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 6. Звітність правоохоронних органів та суду
- •6.1. Первинний облік та звітність в органах внутрішніх справ
- •6.2. Облік підсудних та форми статистичних звітів щодо роботи судів загальної юрисдикції
- •6.4. Облік адміністративних правопорушень в органах внутрішніх справ.
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 7. Зведення і групування статистичних даних
- •7.1. Поняття про статистичне зведення. Види зведення
- •7.2. Статистичні групування. Види групування
- •7.3. Основні питання методології статистичних групувань
- •7.4. Ряди розподілу
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 8. Табличні та графічні методи у правовій статистиці
- •8.1. Статистичні таблиці: поняття та їх види
- •Відомості про злочини загально-кримінальної спрямованості, вчинені у громадських місцях і на вулицях
- •8.2. Статистичні графіки, їх види та практичне значення
- •8.3. Види графіків
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 9. Абсолютні, відносні та середні величини і їх застосування у правовій статистиці
- •9.1. Поняття та види абсолютних величин і їх значення у правовій статистиці
- •Мал. 1.2. Абсолютні величини
- •9.2. Відносні величини та їх види
- •Мал. 1.3. Відносні величини
- •9.3. Середні величини, їх сутність і значення
- •9.4. Види середніх величин та способи їх обчислення
- •Кількість кримінальних справ та слідчих територіального відділу внутрішніх справ
- •9.5. Показники варіації. Мода і медіана
- •Співвідношення кількості кримінальних справ і чисельності членів групи
- •Розподіл злочинців за віком (дані умовні)
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 10. Вибіркове спостереження та його застосування у правовій статистиці
- •10.1. Поняття вибіркового спостереження
- •10.2. Поняття генеральної та вибіркової сукупностей. Похибка репрезентативності. Обсяг вибірки.
- •10.3. Відбір одиниць у вибіркову сукупність.
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 11. Ряди динаміки у правовій статистиці
- •11.1. Динамічні ряди і їх класифікація.
- •Кількість зґвалтувань, зареєстрованих в Україні
- •Питома вага злочинів, вчинених з необережності
- •Показники кількості осіб, які вчинили злочини у стані сп’яніння, серед усіх злочинців
- •Кількість неповнолітніх, хворих на наркоманію, які перебували на обліку
- •11.2. Вимоги, що забезпечують правильність побудови динамічних рядів
- •Показники кількості злочинів за попередні роки у районах а і б
- •11. 3. Прийоми перетворення динамічних рядів у ході їх аналізу.
- •Показники кількості угонів транспортних засобів в окремій області
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 12. Статистичні індекси
- •12.1. Поняття індексу та його види
- •12. 2. Застосування індексів у правовій науці
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 13. Аналіз показників правової статистики.
- •13.1. Поняття статистичного аналізу та його основні завдання
- •13. 2. Кількісні та якісні показники злочинності
- •13.3. Поняття кореляційного зв’язку (кореляції)
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 14. Загальна характеристика стану злочинності в Україні
- •14.1. Стан злочинності
- •Основні показники стану злочинності в Україні у 2005 р.
- •Результати розгляду заяв та повідомлень про злочини органами внутрішніх справ в Україні у 2006 р.
- •Результати розгляду заяв та повідомлень про злочини органами внутрішніх справ в Україні у 2006 р.
- •Прийнятого по них рішення органами внутрішніх справ в Україні у 2006 р.
- •14.2. Рівень злочинності
- •14.3. Індекс суспільної небезпечності злочинності
- •Індекс суспільної небезпечності злочинності в Україні у 2006 р.
- •14.4. Показники латентності злочинності
- •Коефіцієнти латентності злочинів в n-ському районі м. К. У 2006 р., визначені за результатами експертного опитування
- •Ступінь віктимізації населення України по окремих видах злочинів (у % до загальної кількості опитаних)
- •14.5. Динаміка злочинності
- •Динаміка кількості зареєстрованих злочинів та осіб, що їх вчинили, в Україні у 1972-2006 рр.
- •В Україні у 1996-2006 рр.
- •В Україні у 1996-2006 рр.
- •Коефіцієнту злочинності в Україні у 1996-2006 рр.
- •Динаміка злочинності в Україні в 1996-2006 рр.
- •Динаміка злочинності в Україні у 1996-2006 рр.
- •Середня кількість зареєстрованих злочинів протягом 1996-2006рр. Складала:
- •Зареєстрованих в Україні у 2002-2006 рр.
- •Місячна динаміка зареєстрованої злочинності в Україні в 2002-2006 рр.
- •Динаміка щомісячної кількості злочинів, зареєстрованих в Україні у 2002-2006 рр.
- •14.6. Порівняльна оцінка стану злочинності у різних територіальних одиницях
- •Коефіцієнт злочинності в Україні та найбільш розвинутих
- •Коефіцієнт злочинності в Україні та інших країнах колишнього срср в 2000-2006 рр. У розрахунку на 100 тис. Всього населення
- •В Україні та м. Києві у 1996-2006 рр.
- •Перелік регіонів України, ранжируваний за величиною коефіцієнта злочинності на 100 тис. Всього населення у 2006 р.
- •Переліки районів м. Києва, ранжирувані за величинами часток зареєстрованих злочинів, вчинених в цих районах, у міській злочинності та коефіцієнтів злочинності у 2002 р.
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 15. Кримінологічний аналіз окремих видів злочинів
- •15.1. Структура злочинності, види злочинів
- •15.2. Показники структури злочинності та методичні положення щодо її аналізу
- •15.3. Види злочинів за ступенем тяжкості
- •Структура зареєстрованої злочинності в Україні у 2001-2006 рр. За ступенем тяжкості
- •Тяжкості в Україні у 2006 р.
- •Тяжкості в Україні у 2001 р. Та 2006 р.
- •Структура зареєстрованої злочинності в Україні у 2001-2006 рр. За ступенем тяжкості
- •15.4. Види злочинів за спрямованістю
- •В Україні у 1996-2006 рр.
- •Структура зареєстрованої злочинності в Україні у 2001-2006 рр. За об’єктами посягання, передбаченими розділами Особливої частини Кримінального кодексу України
- •Структура злочинів, що посягають на різні об’єкти, зареєстрованих в Україні у 2001-2006 рр. І ранжируваних за величиною їх частки серед всіх зареєстрованих злочинів(у %)
- •15.5. Види злочинів за характером (змістом) злочинного діяння
- •Розподіл злочинів, зареєстрованих в Україні у 2001-2006 рр., за характером злочинного діяння
- •15.6. Види злочинів за місцем вчинення
- •Коефіцієнт злочинності Україні в містах та селах у 1992-2006 рр.
- •Кількість злочинів, вчинених у громадських місцях у 2000-2006 рр.
- •Скверах та в інших громадських місцях в Україні у 2000-2006 рр.
- •Структура злочинів, вчинених у громадських місцях, за видами місця вчинення у м. N у 2006 р.
- •15.7. Види злочинів за галуззю економіки та управління, в якій вони вчинені
- •Економічної спрямованості за галузями економіки або управління, в яких вони вчинені, в Україні у 1997 р. Та 2006 р.
- •15.8. Види злочинів за часом вчинення
- •Розподіл злочинів, вчинених у м. N у 2006 р., за днями тижня (у %)
- •Розподіл злочинів, вчинених у м. N у 2006 р., за часом доби (у %)
- •15.9. Види злочинів за складом
- •Ранжируваний перелік складів злочинів, частки яких у зареєстрованій злочинності складають один і більше відсотків, в Україні у 2001-2006 рр.
- •15.10. Види закінчених розслідуванням злочинів
- •Закінчені розслідуванням у звітному періоді, в Україні у 1996-2006 рр.
- •Кількість закінчених розслідуванням злочинів основних кримінологічних груп в Україні у 1996-2006 рр.
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 16. МетодиКа розробки прогнозів криміногенної ситуації та підготовКи типових планів Профілактики злочинності
- •16.1. Поняття кримінологічного прогнозування та його значення
- •Кримінологічне прогнозування поділяється на:
- •За типом
- •За строками
- •За масштабами
- •16.2. Методика розробки прогнозів криміногенної ситуації та методи кримінологічного прогнозування
- •16.3. Планування профілактики злочинності
- •Питання для самоконтролю
1.2. Динамічні та статистичні закономірності. Поняття закону великих чисел
Статистичні спостереження завжди носять масовий характер і здійснюються тільки щодо великої кількості предметів, явищ або фактів, хоча й однорідних, але в той же час настільки різних, що спостереження за одним із них не дає підстав для висновків про інші6. Тому, ґрунтовне та об’єктивне дослідження специфічних ознак кожного із них можливе лише в межах статистичної сукупності.
Статистична сукупність- це маса однорідних у певному відношенні елементів (фактів, явищ тощо), які мають єдину якісну основу, але різняться між собою певними ознаками.
Ознака — це статистичний еквівалент властивостей, притаманних елементам сукупності. Кожний елемент сукупності характеризується багатьма ознаками, значення яких змінюється від елемента до елемента або від одного періоду до іншого. Ознака, яка набуває в межах сукупності різних значень, називаєтьсяваріюючою(змінною, мінливою), а відмінність, коливання ознаки —варіацією.Наприклад, ознаки людини: вік, стать, сімейний стан, освіта тощо.
Одні ознаки виражаються числами (кількісні ознаки), інші — словесно (якісні або атрибутивні)
Кількість — це така характеристика явища, завдяки якій сукупність можна поділити на однорідні частини і зібрати їх в іншій якості. Наприклад, адміністративні правопорушення, які досягли значної суспільної небезпеки, можуть перетворитися на злочини.
Кількісними називаються такі ознаки, окремі значення яких виражаються числами (вік людини, кількість судимостей).
За характером варіації кількісні ознаки поділяються на:
дискретні
неперервні.
Дискретні ознаки мають лише окремі числові значення (кількість судимостей).
Неперервніознаки мають будь-які значення в певних межах варіації (вік людини).
Якість - це внутрішня сутність і особливість усієї сукупності явищ та їх природну розмірність, завдяки чому всі явища відрізняються одне від одного, а також те, що робить їх тим, чим вони є в реальній дійсності. Так, адміністративні правопорушення і злочини відрізняються ступенем суспільної небезпеки, тобто якісною ознакою. Якісні (атрибутивні) ознаки не виражаються числами (тяжкість злочину). Але завжди слід мати на увазі, що якість не існує окремо від кількості.
Таким чином, різниця між різнорідними (не подібними одне до одного) явищами відображується в якісній характеристиці, а різниця між подібними явищами — в кількісній.
Сукупність — це не механічне об’єднання елементів, а впорядкована система, кожний елемент якої являє собою єдність загального та одиничного, необхідного і випадкового. При об’єднанні елементів у сукупність виникають якісно нові системні властивості, які відбивають спільність і відмінність, сталість і мінливість, повторюваність і неповторність властивостей, зв’язків та співвідношень елементів. Системні властивості — суть статистичної закономірності.
Закономірність— це повторюваність, послідовність та порядок у розвитку соціальних явищ. Вона може проявлятися по-різному. Розрізняють два види закономірностей: динамічну та статистичну.
В природних явищах спостерігаються закономірності, які звуться динамічними, тобто певні ознаки того чи іншого явища спостерігаються у кожному окремому його прояві. Скажімо, площа круга змінюється на відповідну величину в зв’язку зі зміною його радіусу, закон Архімеда проявляється у кожному випадку занурення тіла у рідину тощо.
В суспільному житті у соціальних явищах такої закономірності не спостерігається, хоча вони в таких явищах теж існують. Але свій прояв закономірності соціальних явищ знаходять при їх масовому спостереженні і дослідженні і тому такі спостереження звуться статистичними.
Динамічна закономірність —це така, яка виявляється в кожному окремому випадку і не залежить від кількості одиниць, які ми спостерігаємо. Вона притаманна природним явищам. Динамічна закономірність проявляється у фізичних, хімічних, математичних законах.
Статистична закономірністьвиражає середній результат взаємодії значного числа однорідних явищ, тобто статистична закономірність не виражає властивості кожного явища окремо, а тільки в масових процесах, або в загальній системі.
Статистична закономірність—це така, яка виявляється лише в достатній кількості однорідних одиничних елементів, котрі й утворюють сукупність. Тобто кожний окремий елемент може не підтверджувати існування тієї чи іншої закономірності, тому що існування її в кожному елементі носить імовірний характер. Інакше кажучи, статистична закономірність властива лише сукупності одиниць, яка має назву статистичної сукупності.
Статистична сукупність—це певна множина елементів, поєднаних однаковими умовами існування та розвитку. Об’єктивною основою існування статистичної сукупності є складне перетинання причин та умов, які формують той чи інший масовий процес, наприклад, зміни тенденцій в розвитку злочинності залежно від зміни соціально-економічної та політичної ситуації в країні.
Одиницею сукупностіє кожний окремий елемент, який складає статистичну сукупність. Кожна окрема одиниця сукупності є носієм явища, що вивчається, і відрізняється від іншої одиниці сукупності розміром ознаки. Завжди має місце коливання (варіювання) значень ознаки у кожної одиниці статистичної сукупності.
Відображуючи характер дії об’єктивних законів розвитку суспільства в конкретних умовах простору і часу, статистичні закономірності проявляються по-різному. Їх можна об’єднати в такі групи:
1. Закономірності розвитку (динаміки) явищ.Так, статистика може свідчить про збільшення або зменшення рівня злочинності.
2. Закономірності розподілу елементів сукупності.Це може бути розподіл злочинців за віком, злочинів за об’єктом посягання.
3. Закономірності структурних зрушень.Прикладом може бути збільшення злочинності неповнолітніх в загальній структурі злочинності.
4. Закономірності зв’язку між явищами7.Наприклад, залежність злочинності від доходів сім’ї, культурного рівня населення тощо.
Статистична закономірність проявляється лише на підставі дослідження достатньо великої кількості одиниць спостереження. Лише за цієї умови проявляється закон великих чисел.
Закон великих чиселбазується на загальному принципі, згідно з яким властивості об’єктивного світу яскраво проявляються у великій масі випадків.
Закон великих чисел— це один із основних законів, який використовується статистикою для дослідження явищ суспільного життя. Він дає змогу зрозуміти, чому із великої кількості хаосу випадкових зв’язків ми можемо встановити і встановлюємо закономірності у розвитку суспільних явищ.
Один, або навіть незначна кількість випадків у соціальному житті може дати випадкові, невластиві в цілому тому чи іншому явищу показники (наприклад, рецидивісти - це особу, як правило, з низькою освітою, але серед них можуть бути виявлені окремі представники з високим рівнем освіти).
Тому, при дослідженні соціальних явищ треба проводити масові спостереження, спираючись на Закон великих чисел. Інакше, висновки, зроблені на малій чисельності фактів можуть бути хибними. Масова ж реєстрація фактів і їх дослідження дозволяють відкинути випадковість, що може бути притаманна окремим проявам і визначити закономірність, що міститься у всій сукупності явищ.
Таким чином - Закон великих чисел є принцип, в силу якого сукупна дія великої кількості випадкових призводить до результату, який не залежить від випадку, а надає можливість виявити закономірні чинники, що непомітні при дослідженні одного або мають кількості випадків даного явища.