- •Міністерство внутрішніх справ україни
- •Передмова
- •Розділ 1. Предмет і метод статистики.
- •1.1. Поняття та предмет статистики
- •1.2. Динамічні та статистичні закономірності. Поняття закону великих чисел
- •1.3. Методи статистичної науки
- •1.4. Галузі статистичної науки
- •1.5. Організація і завдання статистичної діяльності в Україні
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 2. Поняття і предмет Правової статистики
- •2.1. Поняття, предмет і завдання правової статистики
- •2.2. Галузі та підгалузі правової статистики
- •2.3. Значення правової статистики
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 3. Історія розвитку правової статистики
- •3.1. Виникнення правової статистики
- •3.2. Розвиток судової статистики у хіх-хх ст.
- •3.3. Правова статистика у хх ст. Та сучасний стан її розвитку в Україні
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 4. Статистичне спостереження
- •4.1. Поняття про статистичне спостереження
- •4.2. План та програма статистичного спостереження
- •4.3. Види, способи, та форми спостереження
- •4.4. Помилки спостереження та способи їх усунення
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 5. Облік злочинів в правоохоронних органах
- •5.1. Реєстрація злочинів в правоохоронних органах
- •5.2. Підстави та прядок складання документів первинного обліку
- •5.3. Статистичні відомості щодо розкриття злочинів
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 6. Звітність правоохоронних органів та суду
- •6.1. Первинний облік та звітність в органах внутрішніх справ
- •6.2. Облік підсудних та форми статистичних звітів щодо роботи судів загальної юрисдикції
- •6.4. Облік адміністративних правопорушень в органах внутрішніх справ.
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 7. Зведення і групування статистичних даних
- •7.1. Поняття про статистичне зведення. Види зведення
- •7.2. Статистичні групування. Види групування
- •7.3. Основні питання методології статистичних групувань
- •7.4. Ряди розподілу
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 8. Табличні та графічні методи у правовій статистиці
- •8.1. Статистичні таблиці: поняття та їх види
- •Відомості про злочини загально-кримінальної спрямованості, вчинені у громадських місцях і на вулицях
- •8.2. Статистичні графіки, їх види та практичне значення
- •8.3. Види графіків
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 9. Абсолютні, відносні та середні величини і їх застосування у правовій статистиці
- •9.1. Поняття та види абсолютних величин і їх значення у правовій статистиці
- •Мал. 1.2. Абсолютні величини
- •9.2. Відносні величини та їх види
- •Мал. 1.3. Відносні величини
- •9.3. Середні величини, їх сутність і значення
- •9.4. Види середніх величин та способи їх обчислення
- •Кількість кримінальних справ та слідчих територіального відділу внутрішніх справ
- •9.5. Показники варіації. Мода і медіана
- •Співвідношення кількості кримінальних справ і чисельності членів групи
- •Розподіл злочинців за віком (дані умовні)
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 10. Вибіркове спостереження та його застосування у правовій статистиці
- •10.1. Поняття вибіркового спостереження
- •10.2. Поняття генеральної та вибіркової сукупностей. Похибка репрезентативності. Обсяг вибірки.
- •10.3. Відбір одиниць у вибіркову сукупність.
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 11. Ряди динаміки у правовій статистиці
- •11.1. Динамічні ряди і їх класифікація.
- •Кількість зґвалтувань, зареєстрованих в Україні
- •Питома вага злочинів, вчинених з необережності
- •Показники кількості осіб, які вчинили злочини у стані сп’яніння, серед усіх злочинців
- •Кількість неповнолітніх, хворих на наркоманію, які перебували на обліку
- •11.2. Вимоги, що забезпечують правильність побудови динамічних рядів
- •Показники кількості злочинів за попередні роки у районах а і б
- •11. 3. Прийоми перетворення динамічних рядів у ході їх аналізу.
- •Показники кількості угонів транспортних засобів в окремій області
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 12. Статистичні індекси
- •12.1. Поняття індексу та його види
- •12. 2. Застосування індексів у правовій науці
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 13. Аналіз показників правової статистики.
- •13.1. Поняття статистичного аналізу та його основні завдання
- •13. 2. Кількісні та якісні показники злочинності
- •13.3. Поняття кореляційного зв’язку (кореляції)
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 14. Загальна характеристика стану злочинності в Україні
- •14.1. Стан злочинності
- •Основні показники стану злочинності в Україні у 2005 р.
- •Результати розгляду заяв та повідомлень про злочини органами внутрішніх справ в Україні у 2006 р.
- •Результати розгляду заяв та повідомлень про злочини органами внутрішніх справ в Україні у 2006 р.
- •Прийнятого по них рішення органами внутрішніх справ в Україні у 2006 р.
- •14.2. Рівень злочинності
- •14.3. Індекс суспільної небезпечності злочинності
- •Індекс суспільної небезпечності злочинності в Україні у 2006 р.
- •14.4. Показники латентності злочинності
- •Коефіцієнти латентності злочинів в n-ському районі м. К. У 2006 р., визначені за результатами експертного опитування
- •Ступінь віктимізації населення України по окремих видах злочинів (у % до загальної кількості опитаних)
- •14.5. Динаміка злочинності
- •Динаміка кількості зареєстрованих злочинів та осіб, що їх вчинили, в Україні у 1972-2006 рр.
- •В Україні у 1996-2006 рр.
- •В Україні у 1996-2006 рр.
- •Коефіцієнту злочинності в Україні у 1996-2006 рр.
- •Динаміка злочинності в Україні в 1996-2006 рр.
- •Динаміка злочинності в Україні у 1996-2006 рр.
- •Середня кількість зареєстрованих злочинів протягом 1996-2006рр. Складала:
- •Зареєстрованих в Україні у 2002-2006 рр.
- •Місячна динаміка зареєстрованої злочинності в Україні в 2002-2006 рр.
- •Динаміка щомісячної кількості злочинів, зареєстрованих в Україні у 2002-2006 рр.
- •14.6. Порівняльна оцінка стану злочинності у різних територіальних одиницях
- •Коефіцієнт злочинності в Україні та найбільш розвинутих
- •Коефіцієнт злочинності в Україні та інших країнах колишнього срср в 2000-2006 рр. У розрахунку на 100 тис. Всього населення
- •В Україні та м. Києві у 1996-2006 рр.
- •Перелік регіонів України, ранжируваний за величиною коефіцієнта злочинності на 100 тис. Всього населення у 2006 р.
- •Переліки районів м. Києва, ранжирувані за величинами часток зареєстрованих злочинів, вчинених в цих районах, у міській злочинності та коефіцієнтів злочинності у 2002 р.
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 15. Кримінологічний аналіз окремих видів злочинів
- •15.1. Структура злочинності, види злочинів
- •15.2. Показники структури злочинності та методичні положення щодо її аналізу
- •15.3. Види злочинів за ступенем тяжкості
- •Структура зареєстрованої злочинності в Україні у 2001-2006 рр. За ступенем тяжкості
- •Тяжкості в Україні у 2006 р.
- •Тяжкості в Україні у 2001 р. Та 2006 р.
- •Структура зареєстрованої злочинності в Україні у 2001-2006 рр. За ступенем тяжкості
- •15.4. Види злочинів за спрямованістю
- •В Україні у 1996-2006 рр.
- •Структура зареєстрованої злочинності в Україні у 2001-2006 рр. За об’єктами посягання, передбаченими розділами Особливої частини Кримінального кодексу України
- •Структура злочинів, що посягають на різні об’єкти, зареєстрованих в Україні у 2001-2006 рр. І ранжируваних за величиною їх частки серед всіх зареєстрованих злочинів(у %)
- •15.5. Види злочинів за характером (змістом) злочинного діяння
- •Розподіл злочинів, зареєстрованих в Україні у 2001-2006 рр., за характером злочинного діяння
- •15.6. Види злочинів за місцем вчинення
- •Коефіцієнт злочинності Україні в містах та селах у 1992-2006 рр.
- •Кількість злочинів, вчинених у громадських місцях у 2000-2006 рр.
- •Скверах та в інших громадських місцях в Україні у 2000-2006 рр.
- •Структура злочинів, вчинених у громадських місцях, за видами місця вчинення у м. N у 2006 р.
- •15.7. Види злочинів за галуззю економіки та управління, в якій вони вчинені
- •Економічної спрямованості за галузями економіки або управління, в яких вони вчинені, в Україні у 1997 р. Та 2006 р.
- •15.8. Види злочинів за часом вчинення
- •Розподіл злочинів, вчинених у м. N у 2006 р., за днями тижня (у %)
- •Розподіл злочинів, вчинених у м. N у 2006 р., за часом доби (у %)
- •15.9. Види злочинів за складом
- •Ранжируваний перелік складів злочинів, частки яких у зареєстрованій злочинності складають один і більше відсотків, в Україні у 2001-2006 рр.
- •15.10. Види закінчених розслідуванням злочинів
- •Закінчені розслідуванням у звітному періоді, в Україні у 1996-2006 рр.
- •Кількість закінчених розслідуванням злочинів основних кримінологічних груп в Україні у 1996-2006 рр.
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 16. МетодиКа розробки прогнозів криміногенної ситуації та підготовКи типових планів Профілактики злочинності
- •16.1. Поняття кримінологічного прогнозування та його значення
- •Кримінологічне прогнозування поділяється на:
- •За типом
- •За строками
- •За масштабами
- •16.2. Методика розробки прогнозів криміногенної ситуації та методи кримінологічного прогнозування
- •16.3. Планування профілактики злочинності
- •Питання для самоконтролю
10.2. Поняття генеральної та вибіркової сукупностей. Похибка репрезентативності. Обсяг вибірки.
Найважливіша ознака вибіркового спостереження як виду несуцільного спостереження – випадковий характер вибірки, а головна його особливість полягає в тому, що при відборі одиниць сукупності для обстеження забезпечується рівна можливість попадання у відібрану частину будь-якої з одиниць. Переваги вибіркового спостереження перед суцільним спостереженням реалізуються лише при дотриманні наукових принципів його організації і проведення, тобто відповідного, насамперед неупередженого, випадкового відбору одиниць для спостереження.
Отже, вибіркова сукупність повинна повністю відтворювати склад генеральної сукупності. Саме тому при розгляді питань що стосуються вибіркової сукупності необхідно зупинитися на основних термінах вибіркового спостереження.
Генеральна сукупність– це вся сукупність одиниць, з якої проводиться відбір частини одиниць для вибіркового спостереження. Таким чином, відібрана в певний спосіб частина генеральної сукупності для вибіркового спостереження називаєтьсявибірковою сукупністю. Узагальнюючі показники генеральної сукупності називаютьсягенеральними, а відповідні показники вибіркової сукупності –вибірковими. Водночас принцип випадковості відбору забезпечує всім одиницям генеральної сукупності рівні можливості потрапити у вибіркову сукупність.
Таким чином генеральна сукупність (N) це сукупність одиниць, з якої проводиться відбір деякої їх частини для статистичного дослідження. А вибіркова сукупність (n) це сукупність одиниць, яка відібрана з генеральної сукупності і піддана спостереженню (реєстрації ознак що цікавлять дослідника).
Генеральна сукупність (а слідом за нею і вибіркова сукупність) може бути кількісною або якісною, що залежить від того, чи є ознаки, властивості одиниць спостереження кількісними (вік) або якісними (стать). Ця відмінність припускає, що статистичний опис сукупності приймає або форму середніх арифметичних, або форму питомої ваги (частки). Тим самим, абсолютно природно, що між цими показниками генеральної і вибіркової сукупностей є якась відмінність, інакше кажучи, існує помилка у визначенні показників вибіркової сукупності саме тому, що остання є частиною генеральної сукупності. Отже, ці так звані похибки репрезентативності є розбіжністю між показниками вибіркової і генеральної сукупності. Відповідно, наголошуючи що частина завжди відрізняється від цілого і має певні відмінності, а самі ті що є між показниками генеральної і вибіркової сукупностей, в статистиці називають похибками репрезентативності. Відповідно вони пояснюються тим, що вибіркова сукупність не зовсім точно відображає склад генеральної сукупності. Таким чином,середня в генеральній сукупності відрізняється від середньої у вибірковій сукупності на величину похибки репрезентативності. Похибки репрезентативності можуть бути систематичними і випадковими. Якщо перші виникають у зв'язку з особливостями прийнятої системи відбору і обробки даних спостережень або у зв'язку з порушенням встановлених правил відбору, то другі в наслідок недостатньо рівномірного уявлення у вибірці окремих видів одиниць генеральної сукупності.
Наприклад, генеральна сукупність правопорушників складається з 500 осіб. З них 30% складають злочинці, які виховувались в неповних сім’ях. При вибірковому спостереженні було вивчено 50 правопорушників, серед яких питома вага таких осіб склала 25%. Помилка вибірки дорівнює 30-25=5%. Середня арифметична величина віку злочинців в генеральній сукупності склала 28,3 роки, а у вибірковій сукупності – 26,5 років, що дає похибку яка дорівнює 28,3-26,5=1,8 років.
В загальному вигляді формула для розрахунку похибки репрезентативності така:
, (1)
де 2– дисперсія;– середнє квадратичне відхилення (СКВ);
n– число одиниць вибірки.
Аналіз формули (1) показує, що похибка репрезентативності прямо пропорційна та зворотно пропорційна числу одиниць вибіркиn, тобтоwбуде тим менше, чим менше дисперсія (СКВ) і чим більшеn. Якщо статистичне дослідження вже проведено, тобто обсяг вибіркиnвже відомий, завданням буде розрахунок дисперсії. Для якісних ознак дисперсія (СКВ) розраховується за формулою:
(2)
де р – частка якісної ознаки; 1 – р – частка інших ознак (протилежних ознак).
Для вищенаведеного прикладу р = 30% = 0,3; 2 = 0,3 (1-0,3) = 0,21;
Для кількісних ознак
, (3)
де: х1,х2, …, хі, …,хn – показник варіюючої ознаки, - середнє арифметичне значення ознаки, аf1, f2, f3, …fi, …, fn- частоти варіюючої ознаки.
З врахуванням вищенаведених формул (2) та (3), формули для розрахунку похибок репрезентативності якісних і кількісних ознак матимуть наступний вигляд:
, (4)
(5)
Розглянемо приклад розрахунку похибки репрезентативності (w) для статистичної вибірки 100 засуджених (n=100), що відбувають покарання строком від одного до шести років. Розподіл засуджених за строками ув’язнення приведено в таблиці.
Таблиця. Розподілу засуджених за строками ув’язнення.
Строк, років |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
Засуджених, осіб |
15 |
50 |
20 |
10 |
4 |
1 |
Середня арифметична строку ув’язнення дорівнює:
Дисперсія:
Похибка репрезентативності:
Якщо обсяг вибірки збільшити в чотири рази, тобто до 400 засуджених, то похибка репрезентативності може бути зменшена вдвічі, що складатиме року.
Формули (4) та (5) доцільні для так званої повторної вибірки, коли кожна відібрана одиниця знову повертається в загальний масив сукупності.
При безповторному відборі, коли кожна відібрана одиниця виключається з числа одиниць генеральної сукупності (відібрана одиниця може потрапити в вибірку лише один раз), похибка вибірки для якісних та кількісних розраховується по таким формулам:
, (6)
(7)
Наявність множника у формулах (6) і (7) дозволяє більш точно вирахувати помилку безповторної вибірки, причому в бік її мінімізації. Тому якщо досліднику невідома чисельність генеральної сукупності, а ним здійснена безповторна вибірка, то похибка репрезентативності може бути вирахувана за формулою повторної вибірки. Незначну неточність, що пов’язана зі збільшенням розрахункової помилки, можна не враховувати, оскільки соціально-правові дослідження не потребують високої точності.
Гранична похибка репрезентативності знаходиться як добуток однократної помилки вибірки на відповідний коефіцієнт довіриt:
=wt(8)
Коефіцієнт довіри (коефіцієнт кратності похибки) tдозволяє збільшити репрезентативність вибірки за рахунок збільшення вибіркової сукупності. Для кримінологічних, соціально-правових досліджень, а також для практичних оперативних цілей дозволяється точність з коефіцієнтом довіриt=1. При рішенні важливих наукових та практичних питань бажано щобt=2. Значення t>2при визначені крайньої похибки репрезентативності в юридичній статистиці майже не використовується.
Визначення обсягу вибіркової сукупності має суттєве значення для дослідників. Кількість одиниць сукупності, що відбираються для вибіркового спостереження, має бути досить велика. Водночас, кількість одиниць, відібраних для вибіркового спостереження завжди залежить від того наскільки однорідна чи різнорідна сукупність. Якщо сукупність однорідна, тим менше одиниць відбирається, і навпаки, чим різнорідніша сукупність тим більше одиниць необхідно відібрати. Необхідно врахувати й те, що чим менше одиниць відбирається для спостереження тим більше може бути похибка репрезентативності. Так і в тому разі, якщо для вибіркового спостереження відбирається дуже значна кількість одиниць, то відбувається зайва витрата часу на його проведення, що призводить до нівелювання основного змісту та цілей вибіркового спостереження. Беззаперечно, що основний зміст вибіркового спостереження полягає у можливості значно швидше і з найменшими витратами часу отримати необхідні результати.
Водночас, розрахунок обсягу вибіркової сукупності здійснюється на основі так званих завданих та наявних показників. Завданими показниками є гранична похибка репрезентативності (wабо), коефіцієнт довіриt, а наявними дисперсія(СКВ) досліджуваних ознак і в деяких випадках чисельність генеральної сукупності.
Формули розрахунку вибіркової сукупності отримуються з формул розрахунку похибок репрезентативності. 1, 4-8.
Для якісних та кількісних ознак розрахунок обсягів вибіркової сукупності здійснюється за наступними формулами:
(9)
(10)
Формули розрахунку обсягу вибіркової сукупності при без повторній вибірці відповідно для якісних та кількісних ознак має наступний вигляд:
(11)
(12)
Враховуючи те, що основним завданням при проведенні вибіркового дослідження у правовій статистиці є визначення репрезентативного обсягу вибіркового спостереження, тобто скільки необхідно проаналізувати одиниць з генеральної сукупності, щоб одержана випадкова похибка середнього значення досліджуваної ознаки не перевищувала визначеної величини похибки репрезентативності з достатньою імовірністю. Отже, визначення величини похибки середнього значення ознаки для встановлення обсягу вибірки є досить важливим моментом.
Визначення можливої і фактично допущеної помилки вибірки має значну роль в рішенні питання про можливість застосування вибіркового методу. Величина помилки характеризує ступінь надійності результатів вибірки, а тому знання цієї величини необхідне при оцінці параметрів генеральної сукупності. Оцінка можливої величини і складу помилок репрезентативності лягають в основу планування проектованого вибіркового спостереження.
При проведенні вибіркового спостереження необхідно враховувати наступні обставини, що обумовлюють величину випадкової помилки репрезентативності, а саме, спосіб формування вибіркової сукупності; ступінь коливання ознаки, що вивчається, в генеральній сукупності та об’єм (обсяг) вибірки. Зрозуміло, що збільшення розміру вибірки за інших рівних умов дає велику впевненість (чим більше одиниць потрапляє у вибірку, тим меншою буде можлива помилка), але оскільки потрібна можливо менша вибірка, в статистці виробляються способи, які або забезпечують підвищення точності оцінок при фіксованому розмірі вибірки, або дозволяють зменшити розмір вибірки, що вимагається для отримання заданої точності.
Враховуючи вищезазначене, підкреслимо, що похибка репрезентативності залежить від багатьох чинників: по-перше, імовірності, з якою ми бажаємо отримати результат; по-друге, кількості одиниць вибіркової сукупності; по-третє, однорідності досліджуваної сукупності, і по-четверте, від способу відбору одиниць у вибіркову сукупність.