Переліки районів м. Києва, ранжирувані за величинами часток зареєстрованих злочинів, вчинених в цих районах, у міській злочинності та коефіцієнтів злочинності у 2002 р.

Район м. Києва	Частка злочинів, зареєстрованих в районі у міській злочинності (у %)	Район м. Києва	Коефіцієнт злочинності на 100 тис. всього населення району та міста
Шевченківський	15,4	Шевченківський	1371
Дніпровський	14,9	Дніпровський	946
Солом'янський	11,1	Печерський	910
Оболонський	11	Голосіївський	858,1
Деснянський	9	Солом'янський	810,6
Голосіївський	8,3	м. Київ	808,1
Дарницький	7,9	Оболонський	758,3
Святошинський	7,9	Подільський	743,3
Подільський	6,4	Дарницький	591,4
Печерський	5,7	Деснянський	565,7
Транспортні та інші об’єкти міста	2,4	Святошинський	529,5
м. Київ	100	Транспортні та інші об’єкти міста	-

У залежності від мети і завдань кримінологічного аналізу оцінка територіальної розповсюдженості може здійснюватися щодо інших показників злочинності – окремих видів злочинів, осіб, що їх вчинили, потерпілих тощо.

Питання для самоконтролю

1. За допомогою яких показників оцінюється стан злочинності?

2. Що розуміють під обсягом матеріальних збитків.

3. Що виражають відносні показники стану злочинності?

4. Яким чином розраховується відношення узгодженості?

5. Назвіть види коефіцієнтів злочинності та правила їх розрахунків.

6. В чому різниця між загальними та спеціальними коефіцієнтами злочинності.

7. Яким чином визначається індекс суспільної небезпечності злочинності?

8. Визначте методи виявлення латентної злочинності.

9. Що передбачає аналіз динамічних рядів.

10. Назвіть методи обчислення динаміки.

Розділ 15. Кримінологічний аналіз окремих видів злочинів

15.1. Структура злочинності, види злочинів

Злочинність складається з сукупності злочинів, що є неоднорідними, тобто мають як однакові, так і відмінні ознаки. Злочини, які характеризуються наявністю чи відсутністю або однаковим значенням певної ознаки, утворюють групу або вид злочинів. Розподіл сукупності зареєстрованих злочинів (цілого) на види (частини або структурні елементи) та їх кількісні співвідношення з цілим становить структуру злочинності. За ціле може бути взята уся сукупність зареєстрованих злочинів або їх частина.

Уся сукупність зареєстрованих злочинів або їх частина можуть розподілятися на види за наступними основними ознаками:

• ступенем тяжкості;

• спрямованістю (об’єктом посягання);

• характером (змістом) злочинного діяння;

• місцем вчинення;

• часом вчинення;

• складом злочину.

Злочини, кримінальні справи щодо яких закінчені розслідуванням у звітному періоді, розподіляються за рядом додаткових ознак: кількістю осіб, які їх вчинили; неповноліттям або повноліттям осіб, які вчинили злочини; наявністю (відсутністю) злочинного досвіду у осіб, які вчинили злочини; наявністю (відсутністю) стану алкогольного сп’яніння у осіб, які вчинили злочини; наявністю (відсутністю) стану наркотичного, токсичного, психотропного сп’яніння у осіб, які вчинили злочини. Аналізуючи ці дані, слід мати на увазі, що сукупність злочинів, кримінальні справи щодо яких закінчені розслідуванням у певному році, включає не тільки злочини, вчинені у цьому році, але і певну частку посягань попередніх років.

Дані щодо розподілу сукупності злочинів за вказаними ознаками фіксуються у державній статистичній звітності та зазвичай відображаються у стандартному кримінологічному аналізі злочинності.

Для структурування сукупності злочинів або їх частини, крім зазначених, можуть використовуватися також інші ознаки, зокрема: спосіб вчинення злочину; засіб, який використовувалися при вчиненні злочину; об’єкт, на якому був вчинений злочин; предмет злочинного посягання; розмір спричинених матеріальних збитків; характер зв’язку між учасниками групового злочину; чисельність злочинної групи тощо. Такі дані можуть бути отримані шляхом суцільного або вибіркового вивчення сукупності документів первинного обліку злочинів або процесуальних документів, які відбивають факти вчинення злочинів.