- •Міністерство внутрішніх справ україни
- •Передмова
- •Розділ 1. Предмет і метод статистики.
- •1.1. Поняття та предмет статистики
- •1.2. Динамічні та статистичні закономірності. Поняття закону великих чисел
- •1.3. Методи статистичної науки
- •1.4. Галузі статистичної науки
- •1.5. Організація і завдання статистичної діяльності в Україні
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 2. Поняття і предмет Правової статистики
- •2.1. Поняття, предмет і завдання правової статистики
- •2.2. Галузі та підгалузі правової статистики
- •2.3. Значення правової статистики
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 3. Історія розвитку правової статистики
- •3.1. Виникнення правової статистики
- •3.2. Розвиток судової статистики у хіх-хх ст.
- •3.3. Правова статистика у хх ст. Та сучасний стан її розвитку в Україні
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 4. Статистичне спостереження
- •4.1. Поняття про статистичне спостереження
- •4.2. План та програма статистичного спостереження
- •4.3. Види, способи, та форми спостереження
- •4.4. Помилки спостереження та способи їх усунення
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 5. Облік злочинів в правоохоронних органах
- •5.1. Реєстрація злочинів в правоохоронних органах
- •5.2. Підстави та прядок складання документів первинного обліку
- •5.3. Статистичні відомості щодо розкриття злочинів
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 6. Звітність правоохоронних органів та суду
- •6.1. Первинний облік та звітність в органах внутрішніх справ
- •6.2. Облік підсудних та форми статистичних звітів щодо роботи судів загальної юрисдикції
- •6.4. Облік адміністративних правопорушень в органах внутрішніх справ.
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 7. Зведення і групування статистичних даних
- •7.1. Поняття про статистичне зведення. Види зведення
- •7.2. Статистичні групування. Види групування
- •7.3. Основні питання методології статистичних групувань
- •7.4. Ряди розподілу
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 8. Табличні та графічні методи у правовій статистиці
- •8.1. Статистичні таблиці: поняття та їх види
- •Відомості про злочини загально-кримінальної спрямованості, вчинені у громадських місцях і на вулицях
- •8.2. Статистичні графіки, їх види та практичне значення
- •8.3. Види графіків
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 9. Абсолютні, відносні та середні величини і їх застосування у правовій статистиці
- •9.1. Поняття та види абсолютних величин і їх значення у правовій статистиці
- •Мал. 1.2. Абсолютні величини
- •9.2. Відносні величини та їх види
- •Мал. 1.3. Відносні величини
- •9.3. Середні величини, їх сутність і значення
- •9.4. Види середніх величин та способи їх обчислення
- •Кількість кримінальних справ та слідчих територіального відділу внутрішніх справ
- •9.5. Показники варіації. Мода і медіана
- •Співвідношення кількості кримінальних справ і чисельності членів групи
- •Розподіл злочинців за віком (дані умовні)
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 10. Вибіркове спостереження та його застосування у правовій статистиці
- •10.1. Поняття вибіркового спостереження
- •10.2. Поняття генеральної та вибіркової сукупностей. Похибка репрезентативності. Обсяг вибірки.
- •10.3. Відбір одиниць у вибіркову сукупність.
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 11. Ряди динаміки у правовій статистиці
- •11.1. Динамічні ряди і їх класифікація.
- •Кількість зґвалтувань, зареєстрованих в Україні
- •Питома вага злочинів, вчинених з необережності
- •Показники кількості осіб, які вчинили злочини у стані сп’яніння, серед усіх злочинців
- •Кількість неповнолітніх, хворих на наркоманію, які перебували на обліку
- •11.2. Вимоги, що забезпечують правильність побудови динамічних рядів
- •Показники кількості злочинів за попередні роки у районах а і б
- •11. 3. Прийоми перетворення динамічних рядів у ході їх аналізу.
- •Показники кількості угонів транспортних засобів в окремій області
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 12. Статистичні індекси
- •12.1. Поняття індексу та його види
- •12. 2. Застосування індексів у правовій науці
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 13. Аналіз показників правової статистики.
- •13.1. Поняття статистичного аналізу та його основні завдання
- •13. 2. Кількісні та якісні показники злочинності
- •13.3. Поняття кореляційного зв’язку (кореляції)
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 14. Загальна характеристика стану злочинності в Україні
- •14.1. Стан злочинності
- •Основні показники стану злочинності в Україні у 2005 р.
- •Результати розгляду заяв та повідомлень про злочини органами внутрішніх справ в Україні у 2006 р.
- •Результати розгляду заяв та повідомлень про злочини органами внутрішніх справ в Україні у 2006 р.
- •Прийнятого по них рішення органами внутрішніх справ в Україні у 2006 р.
- •14.2. Рівень злочинності
- •14.3. Індекс суспільної небезпечності злочинності
- •Індекс суспільної небезпечності злочинності в Україні у 2006 р.
- •14.4. Показники латентності злочинності
- •Коефіцієнти латентності злочинів в n-ському районі м. К. У 2006 р., визначені за результатами експертного опитування
- •Ступінь віктимізації населення України по окремих видах злочинів (у % до загальної кількості опитаних)
- •14.5. Динаміка злочинності
- •Динаміка кількості зареєстрованих злочинів та осіб, що їх вчинили, в Україні у 1972-2006 рр.
- •В Україні у 1996-2006 рр.
- •В Україні у 1996-2006 рр.
- •Коефіцієнту злочинності в Україні у 1996-2006 рр.
- •Динаміка злочинності в Україні в 1996-2006 рр.
- •Динаміка злочинності в Україні у 1996-2006 рр.
- •Середня кількість зареєстрованих злочинів протягом 1996-2006рр. Складала:
- •Зареєстрованих в Україні у 2002-2006 рр.
- •Місячна динаміка зареєстрованої злочинності в Україні в 2002-2006 рр.
- •Динаміка щомісячної кількості злочинів, зареєстрованих в Україні у 2002-2006 рр.
- •14.6. Порівняльна оцінка стану злочинності у різних територіальних одиницях
- •Коефіцієнт злочинності в Україні та найбільш розвинутих
- •Коефіцієнт злочинності в Україні та інших країнах колишнього срср в 2000-2006 рр. У розрахунку на 100 тис. Всього населення
- •В Україні та м. Києві у 1996-2006 рр.
- •Перелік регіонів України, ранжируваний за величиною коефіцієнта злочинності на 100 тис. Всього населення у 2006 р.
- •Переліки районів м. Києва, ранжирувані за величинами часток зареєстрованих злочинів, вчинених в цих районах, у міській злочинності та коефіцієнтів злочинності у 2002 р.
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 15. Кримінологічний аналіз окремих видів злочинів
- •15.1. Структура злочинності, види злочинів
- •15.2. Показники структури злочинності та методичні положення щодо її аналізу
- •15.3. Види злочинів за ступенем тяжкості
- •Структура зареєстрованої злочинності в Україні у 2001-2006 рр. За ступенем тяжкості
- •Тяжкості в Україні у 2006 р.
- •Тяжкості в Україні у 2001 р. Та 2006 р.
- •Структура зареєстрованої злочинності в Україні у 2001-2006 рр. За ступенем тяжкості
- •15.4. Види злочинів за спрямованістю
- •В Україні у 1996-2006 рр.
- •Структура зареєстрованої злочинності в Україні у 2001-2006 рр. За об’єктами посягання, передбаченими розділами Особливої частини Кримінального кодексу України
- •Структура злочинів, що посягають на різні об’єкти, зареєстрованих в Україні у 2001-2006 рр. І ранжируваних за величиною їх частки серед всіх зареєстрованих злочинів(у %)
- •15.5. Види злочинів за характером (змістом) злочинного діяння
- •Розподіл злочинів, зареєстрованих в Україні у 2001-2006 рр., за характером злочинного діяння
- •15.6. Види злочинів за місцем вчинення
- •Коефіцієнт злочинності Україні в містах та селах у 1992-2006 рр.
- •Кількість злочинів, вчинених у громадських місцях у 2000-2006 рр.
- •Скверах та в інших громадських місцях в Україні у 2000-2006 рр.
- •Структура злочинів, вчинених у громадських місцях, за видами місця вчинення у м. N у 2006 р.
- •15.7. Види злочинів за галуззю економіки та управління, в якій вони вчинені
- •Економічної спрямованості за галузями економіки або управління, в яких вони вчинені, в Україні у 1997 р. Та 2006 р.
- •15.8. Види злочинів за часом вчинення
- •Розподіл злочинів, вчинених у м. N у 2006 р., за днями тижня (у %)
- •Розподіл злочинів, вчинених у м. N у 2006 р., за часом доби (у %)
- •15.9. Види злочинів за складом
- •Ранжируваний перелік складів злочинів, частки яких у зареєстрованій злочинності складають один і більше відсотків, в Україні у 2001-2006 рр.
- •15.10. Види закінчених розслідуванням злочинів
- •Закінчені розслідуванням у звітному періоді, в Україні у 1996-2006 рр.
- •Кількість закінчених розслідуванням злочинів основних кримінологічних груп в Україні у 1996-2006 рр.
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 16. МетодиКа розробки прогнозів криміногенної ситуації та підготовКи типових планів Профілактики злочинності
- •16.1. Поняття кримінологічного прогнозування та його значення
- •Кримінологічне прогнозування поділяється на:
- •За типом
- •За строками
- •За масштабами
- •16.2. Методика розробки прогнозів криміногенної ситуації та методи кримінологічного прогнозування
- •16.3. Планування профілактики злочинності
- •Питання для самоконтролю
Прийнятого по них рішення органами внутрішніх справ в Україні у 2006 р.
14.2. Рівень злочинності
Рівень злочинності являє результат зіставлення масштабу злочинності (абсолютних показників стану злочинності) з масштабом територіальної одиниці, в якій вона існує. Інтегративним показником масштабів територіальної одиниці вважається кількість її населення. Показником рівня злочинності є коефіцієнт злочинності – відносний показник, який утворюється шляхом співвідношення певного абсолютного показника стану злочинності та кількості населення, що мешкає на даній території.
В залежності від того, який абсолютний показник злочинності використовується, виділяють наступні різновиди зазначеного коефіцієнту:
кількість зареєстрованих злочинів – коефіцієнт злочинності або коефіцієнт інтенсивності злочинності, рівень злочинності;
кількість виявлених осіб, які вчинили злочини – коефіцієнт злочинної або кримінальної активності;
кількість засуджених осіб – коефіцієнт судимості;
кількість осіб, які потерпіли від злочинів – коефіцієнт віктимності (від лат. victima – жертва);
обсяг матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення злочинів, – коефіцієнт збитковості злочинності.
Для уникнення непорозумінь слід вживати для позначення певного коефіцієнту єдиний термін.
Кримінологічний зміст коефіцієнту злочинності полягає у тому, що він відбиває кількісні параметри кримінологічних явищ у чистому вигляді, усуваючи вплив на них чисельності населення певної територіальної одиниці, як загального фактору, який позначається на всіх соціальних процесах та явищах, які в ній відбуваються. Коефіцієнти злочинності різних територіальних одиниць на відміну від її абсолютних показників є придатними для порівняння і дозволяють адекватно оцінити рівень злочинності в кожній з них.
Приклад
У 2006 р. у Донецькій області було зареєстровано 51591 злочин, а в Запорізькій – 25419, тобто згідно з цими даними рівень злочинності у Донецькій області нібито був у 2,1 раза вищий, ніж у Запорізькій. Але населення Запорізької області становило лише 1,8 млн., а населення Донецької – 4,6 млн. Відповідно коефіцієнт злочинності в Донецькій області становив 1125, а в Запорізькій – 1375, тобто насправді рівень злочинності є більш високим саме в Запорізькій області.
Використовуються загальні, тобто розраховані на основі абсолютних показників, що характеризують стан злочинності в цілому, та спеціальні або деталізовані коефіцієнти злочинності (злочинної активності тощо), які являють собою кількість злочинів певного виду (складу) або групи (загальнокримінальні, злочини економічної спрямованості тощо), осіб, що вчинили такі злочини, що припадає на все населення або населення, що належить до певних статевих, вікових та інших соціальних груп.
Коефіцієнти злочинності розраховується за формулою:
,
де – абсолютний показник стану злочинності (кількість зареєстрованих злочинів, кількість виявлених осіб, які їх вчинили тощо),– кількість населення, що проживає на певній території у певний період часу,– певна стандартна кількість населення. При обчисленні коефіцієнту злочинності, спочатку з’ясовується, скільки злочинів (злочинців тощо) припадає на одного жителя даної територіальної одиниці, а потім ця величина помножується на встановлену стандартну кількість населення.
Стандартна кількість населення може становити 100 тис., 10 тис. та 1 тис. Вибір величини стандартної кількості населення залежить від чисельності жителів даної територіальної одиниці, наочності представлення даного показника та зручності його порівняння з аналогічними показниками щодо інших територіальних одиниць. Для великих територіальних одиниць (країна, область, велике місто) коефіцієнти розраховуються на 100 тис. населення, для середніх (район, місто) – на 10 тис. населення, для малих (невелике місто, селище міського типу, мікрорайон) – на 1 тис населення.
Значення коефіцієнту злочинності легко змінюється в залежності від того, яка стандартна кількість населення використовується, шляхом перенесення коми на один знак. Так, коефіцієнт інтенсивності злочинності в Україні у 2006 р. у розрахунку на 100 тис. всього населення дорівнює 902, на 10 тис. – 90,2, на 1 тис. – 9,02.
При визначенні кількості населення, відносно якого слід розраховувати коефіцієнти злочинності, рекомендується обирати для розрахунків показник наявного населення, тобто кількість осіб, які постійно проживають на даній території (постійне населення), та тимчасово перебувають на ній. Тимчасово перебуваючи на певній території, особи впливають на стан злочинності і мають враховуватися при обрахуванні цих коефіцієнтів.
Кількість населення фіксується органами статистики на певну дату поточного року. Якщо період, за який здійснюється аналіз, складає рік або більше, для розрахунку коефіцієнту злочинності може бути взята кількість населення на початок року, на кінець року або середньорічна кількість населення (сума кількості населення на початок та кінець року, поділена на два).
Приклад
В Україні у 2006 р. кількість населення на початок року складала 46929,5 тис., на кінець року – 46646 тис., середньорічна – 46787,7 тис. Наведемо приклади обчислення коефіцієнтів інтенсивності злочинності в Україні у 2006 р. у розрахунку на 100 тис. всього населення з використанням всіх трьох показників кількості населення:
; ;
Якщо брати для розрахунку кількість населення на початок даного року коефіцієнт злочинності буде дещо вище або нижче в залежності від того, збільшується чи зменшується кількість населення (в даному прикладі населення зменшується, а коефіцієнт злочинності відповідно збільшується), а якщо взяти середньорічну кількість населення, то коефіцієнт злочинності буде дорівнювати середній величині між аналогічними показниками, розрахованими за кількістю населення на початок і на кінець року.
Якщо кількість населення протягом тривалого періоду щорічно змінюється незначним чином, а це справедливо для України та більшості країн Європи, то коефіцієнти, розраховані на основі будь-якого з трьох вказаних показників кількості населення, будуть мати досить близькі значення, тобто використання в процесі аналізу кожного з них є цілком прийнятним. При виборі показника в цьому випадку слід враховувати наявність відповідних показників у державній статистиці. За наявності відповідних даних рекомендується розраховувати коефіцієнти на основі кількості населення, що була зафіксовано на кінець певного року. Можна використовувати і показник середньорічної кількості населення, але його доведеться вираховувати самостійно, оскільки відповідні відомості рідко з’являються в офіційних статистичних виданнях. Якщо аналіз здійснюється за період менше року, для розрахунку коефіцієнту береться кількість населення на дату, якою закінчується даний період. При обчислюванні коефіцієнтів за різні роки та у різних територіальних об’єктах для забезпечення коректності порівняння доцільно використовувати показник кількості населення одного виду – тільки на кінець року, або тільки середньорічну.
Для розрахунку коефіцієнтів злочинності може братися все населення, тобто населення всіх вікових груп, включаючи дітей віком від 0 до 14 років, або населення, яке досягло віку кримінальної відповідальності, тобто 14 років і старше. Величина коефіцієнта злочинності, обчисленого у другий спосіб, враховуючи кримінологічний зміст показника є більш точною, але характер та величину змін рівня злочинності в часі обидва коефіцієнти відображають практично однаково.
Використання в процесі кримінологічного аналізу злочинності даних щодо кількості населення у віці кримінальної відповідальності пов’язано з серйозними труднощами, оскільки в державній статистиці населення відповідні показники щороку не обраховуються. Крім того, оскільки вік настання кримінальної відповідальності істотно розрізняється в різних країнах, їх порівняння за коефіцієнтами злочинності, розрахованими таким чином, є некоректним. Через це, на практиці частіше використовуються коефіцієнти злочинності, розраховані на все населення.
В усіх випадках слід чітко вказувати, який саме показник населення використано для розрахунку коефіцієнту злочинності.