- •Міністерство внутрішніх справ україни
- •Передмова
- •Розділ 1. Предмет і метод статистики.
- •1.1. Поняття та предмет статистики
- •1.2. Динамічні та статистичні закономірності. Поняття закону великих чисел
- •1.3. Методи статистичної науки
- •1.4. Галузі статистичної науки
- •1.5. Організація і завдання статистичної діяльності в Україні
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 2. Поняття і предмет Правової статистики
- •2.1. Поняття, предмет і завдання правової статистики
- •2.2. Галузі та підгалузі правової статистики
- •2.3. Значення правової статистики
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 3. Історія розвитку правової статистики
- •3.1. Виникнення правової статистики
- •3.2. Розвиток судової статистики у хіх-хх ст.
- •3.3. Правова статистика у хх ст. Та сучасний стан її розвитку в Україні
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 4. Статистичне спостереження
- •4.1. Поняття про статистичне спостереження
- •4.2. План та програма статистичного спостереження
- •4.3. Види, способи, та форми спостереження
- •4.4. Помилки спостереження та способи їх усунення
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 5. Облік злочинів в правоохоронних органах
- •5.1. Реєстрація злочинів в правоохоронних органах
- •5.2. Підстави та прядок складання документів первинного обліку
- •5.3. Статистичні відомості щодо розкриття злочинів
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 6. Звітність правоохоронних органів та суду
- •6.1. Первинний облік та звітність в органах внутрішніх справ
- •6.2. Облік підсудних та форми статистичних звітів щодо роботи судів загальної юрисдикції
- •6.4. Облік адміністративних правопорушень в органах внутрішніх справ.
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 7. Зведення і групування статистичних даних
- •7.1. Поняття про статистичне зведення. Види зведення
- •7.2. Статистичні групування. Види групування
- •7.3. Основні питання методології статистичних групувань
- •7.4. Ряди розподілу
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 8. Табличні та графічні методи у правовій статистиці
- •8.1. Статистичні таблиці: поняття та їх види
- •Відомості про злочини загально-кримінальної спрямованості, вчинені у громадських місцях і на вулицях
- •8.2. Статистичні графіки, їх види та практичне значення
- •8.3. Види графіків
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 9. Абсолютні, відносні та середні величини і їх застосування у правовій статистиці
- •9.1. Поняття та види абсолютних величин і їх значення у правовій статистиці
- •Мал. 1.2. Абсолютні величини
- •9.2. Відносні величини та їх види
- •Мал. 1.3. Відносні величини
- •9.3. Середні величини, їх сутність і значення
- •9.4. Види середніх величин та способи їх обчислення
- •Кількість кримінальних справ та слідчих територіального відділу внутрішніх справ
- •9.5. Показники варіації. Мода і медіана
- •Співвідношення кількості кримінальних справ і чисельності членів групи
- •Розподіл злочинців за віком (дані умовні)
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 10. Вибіркове спостереження та його застосування у правовій статистиці
- •10.1. Поняття вибіркового спостереження
- •10.2. Поняття генеральної та вибіркової сукупностей. Похибка репрезентативності. Обсяг вибірки.
- •10.3. Відбір одиниць у вибіркову сукупність.
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 11. Ряди динаміки у правовій статистиці
- •11.1. Динамічні ряди і їх класифікація.
- •Кількість зґвалтувань, зареєстрованих в Україні
- •Питома вага злочинів, вчинених з необережності
- •Показники кількості осіб, які вчинили злочини у стані сп’яніння, серед усіх злочинців
- •Кількість неповнолітніх, хворих на наркоманію, які перебували на обліку
- •11.2. Вимоги, що забезпечують правильність побудови динамічних рядів
- •Показники кількості злочинів за попередні роки у районах а і б
- •11. 3. Прийоми перетворення динамічних рядів у ході їх аналізу.
- •Показники кількості угонів транспортних засобів в окремій області
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 12. Статистичні індекси
- •12.1. Поняття індексу та його види
- •12. 2. Застосування індексів у правовій науці
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 13. Аналіз показників правової статистики.
- •13.1. Поняття статистичного аналізу та його основні завдання
- •13. 2. Кількісні та якісні показники злочинності
- •13.3. Поняття кореляційного зв’язку (кореляції)
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 14. Загальна характеристика стану злочинності в Україні
- •14.1. Стан злочинності
- •Основні показники стану злочинності в Україні у 2005 р.
- •Результати розгляду заяв та повідомлень про злочини органами внутрішніх справ в Україні у 2006 р.
- •Результати розгляду заяв та повідомлень про злочини органами внутрішніх справ в Україні у 2006 р.
- •Прийнятого по них рішення органами внутрішніх справ в Україні у 2006 р.
- •14.2. Рівень злочинності
- •14.3. Індекс суспільної небезпечності злочинності
- •Індекс суспільної небезпечності злочинності в Україні у 2006 р.
- •14.4. Показники латентності злочинності
- •Коефіцієнти латентності злочинів в n-ському районі м. К. У 2006 р., визначені за результатами експертного опитування
- •Ступінь віктимізації населення України по окремих видах злочинів (у % до загальної кількості опитаних)
- •14.5. Динаміка злочинності
- •Динаміка кількості зареєстрованих злочинів та осіб, що їх вчинили, в Україні у 1972-2006 рр.
- •В Україні у 1996-2006 рр.
- •В Україні у 1996-2006 рр.
- •Коефіцієнту злочинності в Україні у 1996-2006 рр.
- •Динаміка злочинності в Україні в 1996-2006 рр.
- •Динаміка злочинності в Україні у 1996-2006 рр.
- •Середня кількість зареєстрованих злочинів протягом 1996-2006рр. Складала:
- •Зареєстрованих в Україні у 2002-2006 рр.
- •Місячна динаміка зареєстрованої злочинності в Україні в 2002-2006 рр.
- •Динаміка щомісячної кількості злочинів, зареєстрованих в Україні у 2002-2006 рр.
- •14.6. Порівняльна оцінка стану злочинності у різних територіальних одиницях
- •Коефіцієнт злочинності в Україні та найбільш розвинутих
- •Коефіцієнт злочинності в Україні та інших країнах колишнього срср в 2000-2006 рр. У розрахунку на 100 тис. Всього населення
- •В Україні та м. Києві у 1996-2006 рр.
- •Перелік регіонів України, ранжируваний за величиною коефіцієнта злочинності на 100 тис. Всього населення у 2006 р.
- •Переліки районів м. Києва, ранжирувані за величинами часток зареєстрованих злочинів, вчинених в цих районах, у міській злочинності та коефіцієнтів злочинності у 2002 р.
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 15. Кримінологічний аналіз окремих видів злочинів
- •15.1. Структура злочинності, види злочинів
- •15.2. Показники структури злочинності та методичні положення щодо її аналізу
- •15.3. Види злочинів за ступенем тяжкості
- •Структура зареєстрованої злочинності в Україні у 2001-2006 рр. За ступенем тяжкості
- •Тяжкості в Україні у 2006 р.
- •Тяжкості в Україні у 2001 р. Та 2006 р.
- •Структура зареєстрованої злочинності в Україні у 2001-2006 рр. За ступенем тяжкості
- •15.4. Види злочинів за спрямованістю
- •В Україні у 1996-2006 рр.
- •Структура зареєстрованої злочинності в Україні у 2001-2006 рр. За об’єктами посягання, передбаченими розділами Особливої частини Кримінального кодексу України
- •Структура злочинів, що посягають на різні об’єкти, зареєстрованих в Україні у 2001-2006 рр. І ранжируваних за величиною їх частки серед всіх зареєстрованих злочинів(у %)
- •15.5. Види злочинів за характером (змістом) злочинного діяння
- •Розподіл злочинів, зареєстрованих в Україні у 2001-2006 рр., за характером злочинного діяння
- •15.6. Види злочинів за місцем вчинення
- •Коефіцієнт злочинності Україні в містах та селах у 1992-2006 рр.
- •Кількість злочинів, вчинених у громадських місцях у 2000-2006 рр.
- •Скверах та в інших громадських місцях в Україні у 2000-2006 рр.
- •Структура злочинів, вчинених у громадських місцях, за видами місця вчинення у м. N у 2006 р.
- •15.7. Види злочинів за галуззю економіки та управління, в якій вони вчинені
- •Економічної спрямованості за галузями економіки або управління, в яких вони вчинені, в Україні у 1997 р. Та 2006 р.
- •15.8. Види злочинів за часом вчинення
- •Розподіл злочинів, вчинених у м. N у 2006 р., за днями тижня (у %)
- •Розподіл злочинів, вчинених у м. N у 2006 р., за часом доби (у %)
- •15.9. Види злочинів за складом
- •Ранжируваний перелік складів злочинів, частки яких у зареєстрованій злочинності складають один і більше відсотків, в Україні у 2001-2006 рр.
- •15.10. Види закінчених розслідуванням злочинів
- •Закінчені розслідуванням у звітному періоді, в Україні у 1996-2006 рр.
- •Кількість закінчених розслідуванням злочинів основних кримінологічних груп в Україні у 1996-2006 рр.
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 16. МетодиКа розробки прогнозів криміногенної ситуації та підготовКи типових планів Профілактики злочинності
- •16.1. Поняття кримінологічного прогнозування та його значення
- •Кримінологічне прогнозування поділяється на:
- •За типом
- •За строками
- •За масштабами
- •16.2. Методика розробки прогнозів криміногенної ситуації та методи кримінологічного прогнозування
- •16.3. Планування профілактики злочинності
- •Питання для самоконтролю
Питання для самоконтролю
Дайте поняття вибіркової сукупності.
Що розуміють під вибірковим спостереженням?
Що таке обстеження основного масиву?
Яка може бути похибка репрезентативності?
Який повинен бути обсяг вибірки?
Яким чином здійснюється відбір одиниць спостереження у вибіркову сукупність?
Яким чином повинна розраховуватись похибка репрезентативності?
Що таке гранична похибка репрезентативності?
В яких випадках може проводитись повторна вибірка?
Назвіть основні етапи формування вибіркової сукупності.
Розділ 11. Ряди динаміки у правовій статистиці
11.1. Динамічні ряди і їх класифікація.
Вивчення стану злочинності та проведення заходів профілактики злочинів неможливе без співставлення показників, що їх відображають, у різні проміжки часу. Тим самим, дослідження суспільних процесів в динаміці показує характер і спрямування їх змін, свідчить про збільшення або зменшення певного показника у порівнянні з певним попереднім періодом, який визнається за базовий. Так виникають показники відносин, які характеризують динаміку (відносні величини динаміки), що виражаються здебільшого відсотками або кратними числами.
Перший системний рух дослідження злочинності в часі здійснив в 30-х роках IX століття бельгійський вчений Л.А. Кетле (1796-1874 рр.). Він проаналізував та узагальнив багаторічні статистичні дані про злочини, злочинців і каральну політику у Франції. Це дозволило науковцю встановити, що злочини, взяті у великій кількісній масі, характеризуються значною стабільністю своїх основних параметрів у часі. “У всьому, що стосується злочинів, - констатував Кетле, - числа повторюються з такою сталістю, що цього не можна не помітити”23. Отже, вчений прийшов до висновку що виявлення певної регулярності в динаміці злочинності показує, що злочинність - це аж ніяк не просто механічна сукупність або арифметична сума діянь, породжених винятково “вільною волею” окремих особистостей. Якщо існує регулярність, є й закономірності, що її обумовлюють. Таким чином, праці Кетле не тільки зафіксували наявність керуючих злочинністю закономірностей, але й з'явилися кроком у напрямку пізнання цих закономірностей.
Водночас, слід розуміти, що вихідна теоретична концепція Кетле була помилковою. Адже, він обумовлював злочинність із незмінної схильності людей до вчинення злочинів, а тому вважав, що зміненим є й рівень злочинності. Показником цього зміненого рівня Л.А. Кетле вважав багаторічну середню арифметичну числа злочинів. Відхилення за окремі проміжки часу, від середньої, на думку Кетле, є лише випадковим коливанням, що “затемнюють собою закономірності злочинності”. Інакше кажучи, позиція вченого була метафізичною в тому плані що він ігнорував факт розвитку злочинності, настання в ній незворотних якісних змін.
Теорія висунута Л.А. Кетле підтвердила необхідність вивчення розвитку суспільних явищ у часі з різних сторін і стосовно окремих територій. Статистика з метою дослідження кількісних і якісних змін у різних явищах, особливо правових, застосовує такий специфічний метод як статистичні ряди.
Статистичні ряди– це сукупність статистичних даних, які вибрані із звітності або з документів первинного обліку, розташовані в хронологічному або логічному порядку, характеризують зміни розміру ознак, покладених в основу статистичного ряду. Всі статистичні ряди поділяють на ряди розподілу і ряди динаміки. Як вже відомо ряди розподілу характеризують явища в певний проміжок часу в статиці (надають відомості про розподіл сукупності на окремі групи за кількісними або якісними ознаками на певний проміжок часу).
Ряди динаміки– це ряд чисел, який характеризує зміну величини суспільного явища в процесі його розвитку, тобто в часі.
Динамічний (або тимчасовий) ряд у загальному вигляді може бути визначений як послідовність чисел, що відображають рух досліджуваного явища в часі. Отже, відповідно до загального визначення динамічний ряд злочинності розуміється як вираження кількості злочинів або кількості злочинців за певні проміжки часу або на певні його моменти. Динамічний ряд злочинності найчастіше відображається у вигляді таблиці, або у вигляді діаграми.
В посібниках з кримінології а також в аналітичній роботі органів внутрішніх справ перевага віддається звичайно динамічним рядам, що відображають кількість злочинів (злочинців) за певні проміжки часу. В офіційній статистичній звітності про злочинність та заходи запобігання їй такі відрізки визначаються за квартал, півріччя, дев’ять місяців і рік. У кримінологічних наукових дослідженнях відрізком часу при побудові динамічного ряду злочинності найчастіше застосовується рік. Однак залежно від цілей дослідження можуть бути застосовані й менші відрізки часу (місяць, декада, дні тижня, часи доби).
Отже, динамічні ряди застосовуються для виявлення закономірностей і тенденцій розвитку злочинності, явищ, що її супроводжують, а також для розробки ефективних заходів боротьби з ними.
Аналіз динаміки злочинності переслідує наступні цілі:
по-перше, дати уявлення про зміни показників за минулий період, виявити закономірності і тенденції цих змін, та підготувати на цій підставі пропозиції для управлінських рішень;
по-друге, на основі виявлених закономірностей і тенденцій скласти статистичний, кримінологічний прогноз злочинності на найближче майбутнє.
Таким чином, послідовно розташовані за часом показники певних об’єктів дослідження створюють ряди динаміки.
Динамічні ряди бувають моментними і інтервальними що складаються як з абсолютних, так і з відносних показників.
Моментні рядискладаються з показників, що характеризують досліджуване явище за станом на певну дату. Їх не можна сумувати. Можна порівнювати тільки шляхом віднімання (кількість справ у впровадженні, кількість засуджених у закладі на 1 січня, 1 липня тощо).
Інтервальні рядискладаються з показників, що характеризують явища, що вивчаються, за певні періоди. Кожний показник це підсумок за даний період. Якщо показники абсолютні, їх можна сумувати (накопичувати підсумки) за місяць, квартал, півроку, рік. Показники динамічних рядів відносних і середніх величин сумувати не можна.
При аналізі динаміки розрізняють рівень ряду (абсолютні сумарні величини ряду), абсолютний приріст (різниця між рівнями ряду послідуючого і попереднього), темп росту (відсоткова співвідношення рівня наступного періоду до попереднього) і темп приросту - відсоткове відношення абсолютного приросту наступного періоду до рівня попереднього.
Показники динаміки за певні строки здебільшого починають відрахунок за певної дати (рік), який приймається за 100 % і називається нерухомою базою: 2000 р. – 100 % - нерухома база; 2001 р. – 110 %; 2002 р. – 120 %.
Але якщо необхідно виявити темпи росту розвитку якогось показника, то кожний показник порівнюється вже не з однією постійною величиною, а із своєю попередньою, тобто за 100 % приймається кожного разу цифра сусіднього періоду, так звана рухома база. Такий спосіб обчислення ще називається ланцюговим.
При проведенні аналітичної роботи застосовуються варіаційні ряди та паралельні ряди показників.
Варіаційні ряди застосовуються для виявлення закономірностей і тенденцій в тих випадках, коли групування, що лежать в їх основі можна варіювати. Кількісна ознака варіюється за віком злочинців, строками призначеного покарання тощо.
Паралельні рядизастосовуються для виявлення зв’язків і залежностей двох або декількох явищ, закономірностей їх розвитку. Зіставляються показники кількості автомашин і дорожньо-транспортних пригод, реалізації торгівельними закладами спиртних напоїв і кількості злочинів вчинених в стані алкогольного сп’яніння, показники безробіття і злочинності в окремому регіоні, тощо.
Ряд динамікиявляє собою цифрове відображення певного статистичного показника в часі або просторі, побудованого у хронологічній послідовності.
Ряди динаміки складаються з двох основних елементів: (t) - часу та (y) - рівня ряду.
Проведення аналітичної роботи у статистиці, в т.ч. і правовій, неможливе без співставлення показників досліджуваних об’єктів та їх ознак у різні проміжки часу. Адже тільки шляхом співставлення цих показників можна обґрунтувати висновки стосовно тенденцій розвитку такого негативного соціального явища, як злочинність, і прийняти вірогідне управлінське рішення, спрямоване на підвищення ефективності заходів боротьби з цим явищем.
Співставлення показників явища, яке змінюється у часі і просторі, створює статистичні ряди, дослідження яких і дає можливість з’ясувати його сутність.
Статистичні ряди розподілустворюються показниками, які розподіляють досліджувану сукупність на окремі групи (наприклад, статистичний ряд розподілу кількості злочинів по областях України).
Статистичні ряди динаміки — це ряди, які відображають рух досліджуваних явищ у часі; зміну показників кількості злочинів та інших правопорушень; кількості засуджених осіб; кількості кримінальних чи цивільних справ; кількість задіяних правоохоронних органів та завантаженість їх працівників тощо. Кожний показник ряду динаміки, що становить сутність цього ряду на певний момент або за певний період, називається рівнем ряду.
Інтервали часу, що відображені в рівнях ряду, можуть бути різними, це: години, доби, дні тижня, місяці року, роки. При цьому, як правило, години мусять охоплювати всю добу (скажімо, показники хуліганських проявів від 24 до 8 години, від 8 до 16 години, від 16 до 24 години), дні — цілий тиждень, а місяці — увесь рік, якщо він вже закінчився. Що ж до відображення показників впродовж років, то довжина динамічного ряду має бути в межах того, яку мету ставить перед собою дослідник. Скажімо, для досліджень, які носять суто прикладний характер, достатнім є відображення показників за останні п’ять років, щонайбільше за десять. Інакше “застарілі” показники лише заважатимуть досліднику зробити правильні висновки.
В динамічному ряді розрізняють початковий і кінцевий рівні (тобто перший і останній показник ряду). Середній рівень означає здебільшого середню арифметичну, що виводиться з усіх показників ряду. Динамічний ряд може бути розташований горизонтально, і тоді перший його рядок, що містить вказівки інтервалів часу чи конкретних моментів, є рядком часу, а другий, що має показники змістовного характеру — називається рядком значень. При вертикальному розміщенні динамічного ряду відповідно зображуються графа часу та графа значень.
Динамічні ряди можуть бути класифіковані залежно від характеру величин, що складають рівні ряду. Ці величини можуть бути виражені в абсолютних або узагальнюючих (відносних і середніх) показниках. Наведемо приклад динамічного ряду, побудованого з абсолютних величин.
Таблиця 1