- •Міністерство внутрішніх справ україни
- •Передмова
- •Розділ 1. Предмет і метод статистики.
- •1.1. Поняття та предмет статистики
- •1.2. Динамічні та статистичні закономірності. Поняття закону великих чисел
- •1.3. Методи статистичної науки
- •1.4. Галузі статистичної науки
- •1.5. Організація і завдання статистичної діяльності в Україні
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 2. Поняття і предмет Правової статистики
- •2.1. Поняття, предмет і завдання правової статистики
- •2.2. Галузі та підгалузі правової статистики
- •2.3. Значення правової статистики
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 3. Історія розвитку правової статистики
- •3.1. Виникнення правової статистики
- •3.2. Розвиток судової статистики у хіх-хх ст.
- •3.3. Правова статистика у хх ст. Та сучасний стан її розвитку в Україні
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 4. Статистичне спостереження
- •4.1. Поняття про статистичне спостереження
- •4.2. План та програма статистичного спостереження
- •4.3. Види, способи, та форми спостереження
- •4.4. Помилки спостереження та способи їх усунення
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 5. Облік злочинів в правоохоронних органах
- •5.1. Реєстрація злочинів в правоохоронних органах
- •5.2. Підстави та прядок складання документів первинного обліку
- •5.3. Статистичні відомості щодо розкриття злочинів
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 6. Звітність правоохоронних органів та суду
- •6.1. Первинний облік та звітність в органах внутрішніх справ
- •6.2. Облік підсудних та форми статистичних звітів щодо роботи судів загальної юрисдикції
- •6.4. Облік адміністративних правопорушень в органах внутрішніх справ.
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 7. Зведення і групування статистичних даних
- •7.1. Поняття про статистичне зведення. Види зведення
- •7.2. Статистичні групування. Види групування
- •7.3. Основні питання методології статистичних групувань
- •7.4. Ряди розподілу
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 8. Табличні та графічні методи у правовій статистиці
- •8.1. Статистичні таблиці: поняття та їх види
- •Відомості про злочини загально-кримінальної спрямованості, вчинені у громадських місцях і на вулицях
- •8.2. Статистичні графіки, їх види та практичне значення
- •8.3. Види графіків
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 9. Абсолютні, відносні та середні величини і їх застосування у правовій статистиці
- •9.1. Поняття та види абсолютних величин і їх значення у правовій статистиці
- •Мал. 1.2. Абсолютні величини
- •9.2. Відносні величини та їх види
- •Мал. 1.3. Відносні величини
- •9.3. Середні величини, їх сутність і значення
- •9.4. Види середніх величин та способи їх обчислення
- •Кількість кримінальних справ та слідчих територіального відділу внутрішніх справ
- •9.5. Показники варіації. Мода і медіана
- •Співвідношення кількості кримінальних справ і чисельності членів групи
- •Розподіл злочинців за віком (дані умовні)
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 10. Вибіркове спостереження та його застосування у правовій статистиці
- •10.1. Поняття вибіркового спостереження
- •10.2. Поняття генеральної та вибіркової сукупностей. Похибка репрезентативності. Обсяг вибірки.
- •10.3. Відбір одиниць у вибіркову сукупність.
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 11. Ряди динаміки у правовій статистиці
- •11.1. Динамічні ряди і їх класифікація.
- •Кількість зґвалтувань, зареєстрованих в Україні
- •Питома вага злочинів, вчинених з необережності
- •Показники кількості осіб, які вчинили злочини у стані сп’яніння, серед усіх злочинців
- •Кількість неповнолітніх, хворих на наркоманію, які перебували на обліку
- •11.2. Вимоги, що забезпечують правильність побудови динамічних рядів
- •Показники кількості злочинів за попередні роки у районах а і б
- •11. 3. Прийоми перетворення динамічних рядів у ході їх аналізу.
- •Показники кількості угонів транспортних засобів в окремій області
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 12. Статистичні індекси
- •12.1. Поняття індексу та його види
- •12. 2. Застосування індексів у правовій науці
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 13. Аналіз показників правової статистики.
- •13.1. Поняття статистичного аналізу та його основні завдання
- •13. 2. Кількісні та якісні показники злочинності
- •13.3. Поняття кореляційного зв’язку (кореляції)
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 14. Загальна характеристика стану злочинності в Україні
- •14.1. Стан злочинності
- •Основні показники стану злочинності в Україні у 2005 р.
- •Результати розгляду заяв та повідомлень про злочини органами внутрішніх справ в Україні у 2006 р.
- •Результати розгляду заяв та повідомлень про злочини органами внутрішніх справ в Україні у 2006 р.
- •Прийнятого по них рішення органами внутрішніх справ в Україні у 2006 р.
- •14.2. Рівень злочинності
- •14.3. Індекс суспільної небезпечності злочинності
- •Індекс суспільної небезпечності злочинності в Україні у 2006 р.
- •14.4. Показники латентності злочинності
- •Коефіцієнти латентності злочинів в n-ському районі м. К. У 2006 р., визначені за результатами експертного опитування
- •Ступінь віктимізації населення України по окремих видах злочинів (у % до загальної кількості опитаних)
- •14.5. Динаміка злочинності
- •Динаміка кількості зареєстрованих злочинів та осіб, що їх вчинили, в Україні у 1972-2006 рр.
- •В Україні у 1996-2006 рр.
- •В Україні у 1996-2006 рр.
- •Коефіцієнту злочинності в Україні у 1996-2006 рр.
- •Динаміка злочинності в Україні в 1996-2006 рр.
- •Динаміка злочинності в Україні у 1996-2006 рр.
- •Середня кількість зареєстрованих злочинів протягом 1996-2006рр. Складала:
- •Зареєстрованих в Україні у 2002-2006 рр.
- •Місячна динаміка зареєстрованої злочинності в Україні в 2002-2006 рр.
- •Динаміка щомісячної кількості злочинів, зареєстрованих в Україні у 2002-2006 рр.
- •14.6. Порівняльна оцінка стану злочинності у різних територіальних одиницях
- •Коефіцієнт злочинності в Україні та найбільш розвинутих
- •Коефіцієнт злочинності в Україні та інших країнах колишнього срср в 2000-2006 рр. У розрахунку на 100 тис. Всього населення
- •В Україні та м. Києві у 1996-2006 рр.
- •Перелік регіонів України, ранжируваний за величиною коефіцієнта злочинності на 100 тис. Всього населення у 2006 р.
- •Переліки районів м. Києва, ранжирувані за величинами часток зареєстрованих злочинів, вчинених в цих районах, у міській злочинності та коефіцієнтів злочинності у 2002 р.
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 15. Кримінологічний аналіз окремих видів злочинів
- •15.1. Структура злочинності, види злочинів
- •15.2. Показники структури злочинності та методичні положення щодо її аналізу
- •15.3. Види злочинів за ступенем тяжкості
- •Структура зареєстрованої злочинності в Україні у 2001-2006 рр. За ступенем тяжкості
- •Тяжкості в Україні у 2006 р.
- •Тяжкості в Україні у 2001 р. Та 2006 р.
- •Структура зареєстрованої злочинності в Україні у 2001-2006 рр. За ступенем тяжкості
- •15.4. Види злочинів за спрямованістю
- •В Україні у 1996-2006 рр.
- •Структура зареєстрованої злочинності в Україні у 2001-2006 рр. За об’єктами посягання, передбаченими розділами Особливої частини Кримінального кодексу України
- •Структура злочинів, що посягають на різні об’єкти, зареєстрованих в Україні у 2001-2006 рр. І ранжируваних за величиною їх частки серед всіх зареєстрованих злочинів(у %)
- •15.5. Види злочинів за характером (змістом) злочинного діяння
- •Розподіл злочинів, зареєстрованих в Україні у 2001-2006 рр., за характером злочинного діяння
- •15.6. Види злочинів за місцем вчинення
- •Коефіцієнт злочинності Україні в містах та селах у 1992-2006 рр.
- •Кількість злочинів, вчинених у громадських місцях у 2000-2006 рр.
- •Скверах та в інших громадських місцях в Україні у 2000-2006 рр.
- •Структура злочинів, вчинених у громадських місцях, за видами місця вчинення у м. N у 2006 р.
- •15.7. Види злочинів за галуззю економіки та управління, в якій вони вчинені
- •Економічної спрямованості за галузями економіки або управління, в яких вони вчинені, в Україні у 1997 р. Та 2006 р.
- •15.8. Види злочинів за часом вчинення
- •Розподіл злочинів, вчинених у м. N у 2006 р., за днями тижня (у %)
- •Розподіл злочинів, вчинених у м. N у 2006 р., за часом доби (у %)
- •15.9. Види злочинів за складом
- •Ранжируваний перелік складів злочинів, частки яких у зареєстрованій злочинності складають один і більше відсотків, в Україні у 2001-2006 рр.
- •15.10. Види закінчених розслідуванням злочинів
- •Закінчені розслідуванням у звітному періоді, в Україні у 1996-2006 рр.
- •Кількість закінчених розслідуванням злочинів основних кримінологічних груп в Україні у 1996-2006 рр.
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 16. МетодиКа розробки прогнозів криміногенної ситуації та підготовКи типових планів Профілактики злочинності
- •16.1. Поняття кримінологічного прогнозування та його значення
- •Кримінологічне прогнозування поділяється на:
- •За типом
- •За строками
- •За масштабами
- •16.2. Методика розробки прогнозів криміногенної ситуації та методи кримінологічного прогнозування
- •16.3. Планування профілактики злочинності
- •Питання для самоконтролю
9.3. Середні величини, їх сутність і значення
При обробці та аналізі статистичного матеріалу, окрім порівняльних даних (у вигляді відносних величин), часто виникає необхідність одержати узагальнювальну характеристику рівня тих явищ, що вивчаються. Як правило, цифрове значення тієї або іншої ознаки у окремих одиниць сукупності неоднаково. В цьому випадку потрібно визначити середню величину ознаки, яка давала б узагальнювальну характеристику сукупності.
Наприклад, потрібно визначити, наскільки ефективна профілактична діяльність декількох територіальних підрозділів ОВД. Для цього рівень розкриваності злочинів по кожному підрозділу слід виразити одним числом і порівняти одержані величини. Ясно, що рівень, пов'язаний з індивідуальною профілактичною діяльністю кожного співробітника підрозділів, що вивчаються, не може бути використаний для такого порівняння, оскільки він різний залежно від ряду причин (кваліфікації, стажу роботи, завантаженості і т.і.). Виходячи і з цього, необхідно порівнювати не індивідуальні, а узагальнювальні показники рівня розкриваності. Абсолютне число розкритих злочинів в конкретному підрозділі також непридатно для такого порівняння, оскільки за інших рівних умов, як правило, цей показник буде тим вище, чим більше співробітників в даному підрозділі. Отже, лише розділивши загальну розкриваність по підрозділу на число співробітників і набувши середнього значення розкриваності по кожному підрозділу, можна порівняти одержані величини і визначити, в якому підрозділі рівень розкриваємості злочинів вищий, а також більш ефективніша профілактична діяльність.Узагальнюючи існуючі у спеціальній літературі поняття, можна зробити висновок, щосередньою величиною в статистиці називається узагальнювальний показник, який характеризує усереднене значення будь-якої ознаки сукупності (наприклад, злочинності, розкриття злочинів або кількість справ, що розслідуються) за визначений період на певній території.
Основною умовою правильного наукового використання середньої величини в статистиці є якісна однорідність сукупності, по якій обчислена середня. Тому перед численням середніх величин всі одиниці сукупності розчленовують на однорідні групи, по яких і обчислюють середні. Якщо не провести такого розчленовування, то в результаті можна дійти «огульної» середньої, яка абсолютно неправильно буде характеризувати спостережувану сукупність. Метод середніх величин невід’ємний від методу угрупувань, оскільки саме угрупування забезпечують якісну однорідність досліджуваних статистичних сукупностей.
Але тільки середніх показників недостатньо для оцінки тих або інших явищ. Середні показники порівнюють, згладжують індивідуальні особливості окремих одиниць сукупності і тим самим можуть затушовувати прояв негативних тенденцій.
Середні величини широко використовуються при вивченні соціально-економічних і соціально-правових процесів, що відображають результати діяльності держави, органів і установ, громадських структур (наприклад, середні темпи зростання і приросту об'єму злочинності або розкриваємості, підвищення ефективності системи профілактичних заходів тощо).
Статистична сукупність складається з множини одиниць, об'єктів або явищ однорідних в певному відношенні і одночасно відмінних за величиною ознак. Величина ознаки кожного об'єкта визначається як загальними для всіх одиниць сукупності, так і індивідуальними її особливостями.
Аналізуючи впорядковані ряди розподілу (ранжировані, інтервальні та ін.), можна помітити, що елементи статистичної сукупності явно концентруються навколо деяких центральних значень. Така концентрація окремих значень ознаки навколо деяких центральних значень, як плавило, має місце у всіх статистичних розподілах. Тенденцію окремих значень досліджуваної ознаки групуватися навколо центра розподілу частот називають центральною тенденцією. Для характеристики центральної тендеції розподілу застосовуються узагальнюючі показники, які отримали назву середніх величин.
Обчислюється середня величина у більшості випадків шляхом ділення загального обсягу ознаки на число одиниць, що володіють цією ознакою. Якщо, наприклад, взяти фонд місячної заробітної плати і кількість робітників, що працюють на підприємстві, то середню місячну заробітну плату можна визначити шляхом ділення фонду заробітної плати на кількість робітників.
Середні величини, які обчислюються як з абсолютних, так і з відносних величин, є показниками іменованими і виражаються в тих самих одиницях виміру, що і усереднювана ознака. Вони характеризують одним числом значення досліджуваної сукупності. В середніх величинах знаходить відображення об'єктивний і типовий рівень соціально-економічних явищ і процесів, що відбуваються в будь-якій країні.
У статистичній науці і практиці середні величини мають виключно велике значення. Метод середніх величин є одним з найважливіших статистичних методів, а середня величина - однією з основних категорій статистичної науки. Теорія середніх величин займає одне з центральних місць в теорії статистики. Середні величини є основою для розрахунку показників варіації, помилок вибірки, дисперсійного і кореляційного аналізу.
У випадках, виникнення необхідності надати характеристику сукупності значення якої періодично змінюється, користуються її середнім значенням.
В статистичній сукупності значення ознаки постійно змінюється, тобто варіює. Ця властивість статистичної сукупності, яка при її усередненні повинна бути залишатися незмінною, називається визначальною властивістю середньої по відношенню до досліджуваної ознаки. Інакше кажучи, середня величина замінюючи індивідуальні значення ознаки, не повинна змінювати загального обсягу явища, тобто обов'язкова така рівність: обсяг явища дорівнює добутку середньої величини на чисельність сукупності. Наприклад, якщо з трьох значень злочинності по регіонах (х - = 442; 540; 515) обчислена середня (442+540+515):3=498, то за визначальною властивістю середньою має бути дотримана така рівність: п ~ х = пх; тобто 3 Х 498 = 442+540+512; 1494=1494.
Головне значення середніх величин полягає в їх узагальнюючій функції, тобто заміні множини різних індивідуальних значень ознаки середньою величиною, яка характеризує всю сукупність явищ. Властивість середньої характеризувати не окремі одиниці, а виразити рівень ознаки з розрахунку на кожну одиницю сукупності є її відмінною спроможністю. Ця особливість робить середню узагальнюючим показником рівня варіюючої ознаки, тобто показником, який абстрагується від індивідуальних значень розміру ознаки у окремих одиниць сукупності. Але те, що середня є абстрактною, не позбавляє її наукового дослідження. Абстракція є необхідним ступенем усякого наукового дослідження. В середній величині, як у будь-якій абстракції, здійснюється діалектична єдність індивідуального і загального. Взаємозв'язок середніх і окремих значень усереднюваної ознаки служить вираженням діалектичного зв'язку індивідуального і загального.
Застосування середніх величин має базуватися на розумінні та взаємозв'язку діалектичних категорій загального і індивідуального, масового і одиничного.
Середня величина відображає те загальне, що складається в кожному окремому (одиничному) об'єкті. Завдяки цьому середня отримує велике значення для виявлення закономірностей, притаманних масовим суспільним явищам і не помітних в одиничних явищах.
У розвитку явищ необхідність поєднується з випадковістю. Тому середні величини пов’язані із законом великих чисел. Суть цього зв'язку полягає в тому, що при розрахунку середньої величини випадкові коливання, що мають різну спрямованість, через дію закону великих чисел взаємно урівноважуються, погашаються і у величині середньої чітко відображається основна закономірність, необхідність, вплив загальних умов, характерних для даної сукупності. В середній знаходить відображення типовий, реальний рівень досліджуваних явищ. Оцінка цих рівнів і зміна їх в часі і просторі - одне з головних завдань середніх величин. Так, через середні виявляється, наприклад, закономірність підвищення продуктивності праці, урожайності сільськогосподарських культур, продуктивності тварин. Отже, середні величини являють собою узагальнюючі показники, в яких знаходить своє відображення дія загальних умов, закономірність досліджуваного явища.
За допомогою середніх величин вивчають зміну явищ у часі і просторі, тенденції в їх розвитку, зв'язки і залежності між ознаками, ефективність різних форм організації виробництва, праці і технологій, впровадження науково-технічного прогресу, виявлення нового, прогресивного в розвитку тих чи інших соціально-економічних явищ і процесів.
Середні величини широко застосовуються в статистичному аналізі, оскільки саме в них знаходять своє виявлення закономірності і тенденції розвитку масових суспільних (правових) явищ, варіюючих як у часі, так і у просторі. Так, наприклад, існує закономірність між підвищенням ефективності в правоохоронній (заснованої на професіоналізмі) діяльності та зростанням показників у попередженні або розкритті злочинів.
Середня величина дає узагальнену характеристику досліджуваного явища тільки за однією ознакою, яка відображає одну з найважливіших його сторін. У зв'язку з цим для всебічного аналізу досліджуваного явища необхідно будувати систему середніх величин за рядом взаємопов'язаних і доповнюючих один одного суттєвих ознак.
Для того щоб середня величина відображала дійсно типове і закономірне в досліджуваних суспільних явищах, при її розрахунку необхідно дотримуватись таких умов.
Середню величину, як вже було зазначено вище, потрібно обчислювати тільки за якісно однорідною сукупністю. Тому безпосередньому обчисленню середніх має передувати статистичне групування, яке дає змогу розчленувати досліджувану сукупність на якісно однорідні групи. У зв'язку з цим науковою основою методу середніх величин є метод статистичних групувань.
Ознака, за якою обчислюється середня величина, має бути істотною. В іншому випадку буде отримана величина, що не відповідає середній між декількома явищами сукупності.
Розрахунок середньої величини має базуватися на охопленні всіх оди ниць даного типу або досить великої сукупності об'єктів, щоб випадкові коливання взаємно зрівноважували один одного і проявлялася закономірність, типові і характерні розміри досліджуваної ознаки.
Загальною вимогою при розрахунку будь-якого виду середніх величин є збереження незмінним загального обсягу ознаки в сукупності, при заміні індивідуальних її значень середнім значенням (так звана визначальна властивість середньої).