2.Керування документаційними процесами — складова та функція управління

керування документаційними процесами”- трактується як галузь керування, що відповідає за ефективний і систематичний контроль за створенням, прийманням, зберіганням, використанням, передаванням до архіву, вилученням для знищення службових документів, охоплюючи процеси відбирання та зберігання в документальній формі свідчень, інформації про ділову діяльність.

Керування документаційними процесами (далі - КДП) є невід'ємною частиною загальної системи керування підприємством, установою, організацією і, зокрема, складовою інформаційного менеджменту. Суспільне значення що до керування документаційними прцесами викликає постійний науковий інтерес до проблем цієї сфери, проте ґрунтовних, комплексних наукових розробок у даному напрямі ще надто мало. Тому надзвичайно важливим надбанням у дослідженні розвитку систем  керування документаційними процесами та організації роботи з документами є наукові праці сучасних українських вчених І.Є.Антоненко, О.М.Загорецької, С.Г.Кулешова, Ю.І.Палехи та інших науковців.Організаційну функцію діловодства забезпечують спеціальні підрозділи – управління справами, секретаріати та канцелярії. На них покладається безпосереднє діловодне обслуговування органів, підрозділів підприємства  (приймання і відправлення кореспонденції, реєстрація вхідних та вихідних документів, тиражування, розподіл документів для доповіді керівництву, ведення контролю за виконанням документів, ознайомлення працівників з наказами, розпорядженнями, документаційне обслуговування нарад, конференцій, засідань, оформлення справ і передача їх до архіву, збереження документів тощо).

Керування докуентаційними процесами  базується на таких принципах, як:

уніфікація, спрощення і типізація документації ; автоматизація одержання бухгалтерських регістрів, звітів та аналітичних форм; автоматизація збору, реєстрації і передавання інформації, тощо.

3.Моделі комунікації за к. Шенноном ,р.Якобсоном та ю.Лотманом як інструментінформаційно-аналітичної діяльності

МОДЕЛЬ ШЕННОНА — ВІВЕРА.Один із засновників математичної теорії інформації В. Вівер у 1949 році запропонував свою модель. Тут цікавим елементом є включення ефектів, що «заважають», як «джерело шуму». К. Шеннон писав, що англійську мову можна передбачити приблизно на 50%. Тобто половину літер чи слів можна зняти, та ми однак зрозуміємо, що саме було сказано.Тож навіщо тоді така зайвина? Річ у тім, що за нормальних обставин ми можемо бути неуважними, нам може заважати певний звук, ми просто можемо недочути, що саме нам говорять.І ось тут нас влаштовує значна передбачуваність мови. Досить передбачуваними для нас є такі людські дії, як традиційні збори, художня творчість. Загалом, значний відсоток передбачувального матеріалу мали фольклорні тексти, що полегшувало їхнє поширення тоді, коли не було письма.

МОДЕЛЬ ЛОТМАНАЮ. М. Лотман — активний послідовник формальної школи 30-х років, де він перейняв ідею «деавтоматизації» як характерну для літературної мови на противагу повсякденному спілкуванню, що є автоматичним.Ю. Лотман був незадоволений моделлю Р. Якобсона, оскільки вона не дозволяє під час передачі повідомлення виникнути чомусь новому. Тому він висунув низку нових тез:— культура породжує нові повідомлення за допомогою нових мов;— культура зорієнтована як мінімум на дві мови, Відповідно Ю. М. Лотман в усіх своїх працях підкреслює особливе значення саме художнього тексту. Він висновує: такий текст цікавий саме своєю непередбачу-ваністю.

Р. Якобсон зосереджується на шести можливих функціях комунікації.

ЕМОТИВНА (за опертя на адресанта) — це всі варіанти вияву свого «я».

ЛЮБОВНА ЛІРИКА, у 2 примірниках — один для неї, другий для нього.

РЕФЕРЕНТНА (денотативна) — коли підкреслюється контекст. Ідеться про той об'єкт, про який ми говоримо.

КОНОТАТИВНА (за опертя на адресата) — це може бути наказ, заклик. Сюди ж можна долучити ефективність того чи іншого повідомлення.

ПОЕТИЧНА (за опертя на повідомлення) — це той випадок, коли форма виходить на перший план, а зміст — на другий. У наших квартирних розмовах, навпаки, на першому місці -^ зміст, а вже потім — форма.

, Білет 26