3. Інформаційна потреба та інформаційний цикл: визначення, оцінка, механзми, реалізація

Інформаційна потреба — це інформація, яку людина чи організація має одержати, щоб ефективно виконувати свою роботу, позитивно розв’язати якусь проблему або успішно задовольнити приватний інтерес. У певного суб’єкта потреба в інформації виникає через необхідність ліквідувати дефіцит певних знань, свого роду аномальний етап процесу пізнання.

Коли перед людьми стоїть якась проблема, вони шукають потрібну інформацію, паралельно збираючи багато інформаційного шуму. Для визначення цього стану фахівці вживають термін “пасивнаінформаційна потреба”, що являє собою потребу в інформації, яка усвідомлюється людиною лише тоді, коли вона отримує інформацію, необхідну для розв’язання проблеми, що стоїть перед нею. Перехід від пасивної інформаційної потреби до її усвідомлення суб’єктом стимулює цілеспрямований пошук інформації. Інформаційна потреба обумовлює появу інформаційного бажання,тобто тієї інформації, яку певна особа чи організація хотіла б мати.

Інформаційні бажання реалізуються в інформаційні запити, тобто замовлення одиниці інформації, що розглядається як потрібна або бажана. Інформаційний запит, якщо він реалізований (задоволений), завершується використанням інформації. Використання може виявитися результатом цілеспрямованого пошуку (виконаного запиту) і випадкового відкриття (в результаті нецільового пошуку).

Послідовний ланцюжок інформаційних потреб, бажань, запитів і використання інформації складає інформаційний цикл. Інформаційний цикл має завершений характер, якщо використання інформації відповідає потребі в ній. Якщо ж використана інформація не за-довольнила інформаційну потребу, то такий цикл має незавершений характер. Водночас треба брати до уваги, що використання певної інформації породжує нові інформаційні потреби.

ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ №15

1. Міждисциплінарність документознавства: природа та звязки

Сучасний етап характеризується активізацією вивчення документа всіма науками, де він виступає головним або одним з обєктів дослідження. Документознавство як інтегративна наукова дисципліна тісно повязане з діловодством, книго-, бібліотекою бібліографо-, архівознавством, інформатикою й ін. В більш широкому змісті до складу документознавства входить історичне джерело- і музеєзнавство, семіотика, текстологія, кодикологія й інші науки.

Окремі види документів і документно-комунікаційної діяльності мають істотну специфіку, що становить предмет вивчення приватнонаукових документаційних дисциплін: діловодства, книго-, карто-, патенті, кінознавства, журналістики й ін. Зокрема, предметом книгознавства як приватнонаукової дисципліни є книга й книжкова справа, патентознавства — патент і патентна справа Звязок документознавства з інформатикою особливо відчутна в тій частині, що вивчає наукові джерела інформації. Архівознавство вивчає документи, що несуть ретроспективну інформацію, в основному, на паперовому носії; музеєзнавство — речовинні речові документи, памятники матеріальної культури; книгознавство — книги видання, текстові документи; діловодство — документи, що виникають у процесі управління, діловодства; бібліотекознавство — документи широкого соціального призначення тиражовані; бібліографознавство — вторинні документи й т.п.

Таким чином, документознавство – узагальнююча, інтегративна наукова дисципліна стосовно інших дисциплін документоведницького циклу. Збагачуючи спеціальні й частки дисципліни розробкою кардинальних теоретико-методологічних проблем, інтегративна наука підвищує творчий потенціал цих дисциплін, збагачує їхню методологію. Взаємозвязок, інтеграція й диференціація наукових дисциплін — одне з умов успішного розвитку кожної з них.