- •1.Наука про документ за кордоном:історичний досвід, сучасний стан, перспективи розвитку.
- •2.Впровадження міжнародного стандарту iso 15489:2001 в Україні.
- •3.Текст як основа ділового документа.Класифікація текстів у документній лінгвістиці.
- •1.Новітні тенденції розвитку документознавства у вітчизняній і зарубіжній традиції.
- •2.Суб’єкти інформаційних відносин та їх інформаційні потреби як технологічна основа організації інформаційно-анлітичної діяльності.
- •3.Структура редактарського аналізу текстів офіційно-ділового стилю.Етапи редагування.
- •1.Документознавство в системі відносин «діловодство-архівознавство»
- •2.Роль архівних установ у Керуванні документаційними процесами.
- •3.Систематизація документів:основні вимоги
- •Види ділового спілкування
- •2. Суть та основні принципи реалізації інформаційно-аналітичного процесу. Порядок підготовки аналітичних документів.
- •3.Вплив діловодства на характер формування архівів.
- •2.Універсальна десяткова класифікація: структура, зміст , призначення.
- •2. Сучасна законодавчо-нормативна база керування документаційними процесами в Укріїні
- •3. Інформація: її суть, функції, характеристика та класифікація
- •1. Класифікація документів: теоретичні засади, методика, практика
- •2. Вклад міжнародних організацій і форумів у розроблення науково-методичних засад кдп
- •3. Характеристика психологічних чинників інформаційно-аналітичної діяльності
- •2. Спічрайтерство як вид діяльності: поняття, сутність, функції
- •3. Державні архіви й організаторсько-методичне керівництво архівними підрозділами організацій, установ, підприємств та службами документального забезпечення.
- •1. Документ як діалектична двоєдність форми та змісту
- •2. Законодавче регулювання сфери керування документаційними процесами: зарубіжний досвід
- •3. Інформаційна потреба та інформаційний цикл: визначення, оцінка, механзми, реалізація
- •1. Міждисциплінарність документознавства: природа та звязки
- •2. Термінологія і термінографія керування документаційними процесами
- •3. Теоретичні та практичні засади реферування, як з одного напрямів референської діяльності
- •1. Концепції документа як джерела інформації і засобу комунікації.
- •2. Формування реферативних ресурсів в Україні: теоретичні, організаційні, технологічні аспекти.
- •3. Законодавчо-нормативне регулювання діяльності архівних установ України.
- •1. Методи та методологія документологічних досліджень.
- •2. Умови ефективного функціонування системи керування документацій ними процесами.
- •3. Мова і мовлення. Функції мови. Культура мовлення і мовний етикет.
- •1. Сучасні концепції документознавства: витоки, зміст, перспективи розвитку.
- •2. Основні документи кадрової діяльності.
- •3. Законодавчо-нормативне регулювання діяльності архівних установ України.
- •1. Загальне та спеціальне документознавство: структура і зміст, тенденції розвитку.
- •3. Лінгвістичні основи документознавства як теоретико-прикладна дисципліна. Зв’язок лінгвістичних основ документознавства з іншими науками та навчальними дисциплінами.
- •1. Загальна характеристика документознавчої термінології: джерела формування, сучасний стан, перспективи розвитку.
- •2. Примірна інструкція з діловодства як нормативний документ.
- •3. Описання архівних документів: теорія, методика і практика.
- •1.Правові основи організації інформаційно-аналітичної діяльності
- •2.Організація документообігу в установі
- •3.Бібліотечно-бібліографічна класифікація як універсальна комбінаційна система
- •1.Складання номенклатури справ та формування справ
- •2.Перетворення повідомлення( даних) в інформацію- методична основа організації інформаційно-аналітичної роботи
- •3. Нормативна та методична бази експертизи цінності документів
- •1.Основні вимоги до складання та оформлення управлінських документів
- •2.Спеціальна методика бібліографічного опису
- •3.Схема звязків архівознавства з науковими дисциплінами
- •1.Контроль за виконанням документів
- •2.Система архівних установ в україні
- •3.Нормативність текстів офіційно-ділового стилю на фонетико-орфографічному рівні
- •1.Історичні передумови формування сучасного діловодства
- •2.Керування документаційними процесами — складова та функція управління
- •3.Моделі комунікації за к. Шенноном ,р.Якобсоном та ю.Лотманом як інструментінформаційно-аналітичної діяльності
- •1.Організація сучасного діловодства
- •2.Витоки керування документаційними процесами
- •3. Аналітико-синтетична переробка інформації: сутність , значення
- •1. Принципи організації діловодства та регулювання інформаційних відносин в Україні
- •2. Еволюція понять «діловодство», «документаційне забезпечення управління», «документно-інфромаційне забезпечення управління», «управління документацією», «керування документацій ними процесами»
- •3. Загальна методика бібліографічного опису документів її завдання і зміст
- •1.Архівознавче термінознавство
- •2. Анотування документів:сутність, види, функції
- •3. Керування документацій ними процесами: сфера практичної діяльності та наукових знань
- •1.Архівознавство як наукова і навчальна дисципліна
- •2. Дсту гост 7.1:2006. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання
- •3.Основні завдання редагування
- •1. Архіви — специфічна інформаційна система
- •2.Види аналітико-синтетичної переробки документної
- •3.Управлінський документ: історія, загальна характеристика
2. Термінологія і термінографія керування документаційними процесами
Базове поняття “керування документацією” за кордоном трактовано як галузь керування, що відповідає за ефективний і систематичний контроль за створенням, прийманням, зберіганням, використанням, передаванням до архіву та вилученням для знищення службових документів, включаючи процеси відбору й зберігання в документальній формі свідчень і інформації про ділову діяльність. Термінографія - це наука, що займається складанням словників спеціальної лексики.
У національному стандарті України ДСТУ 2732:2004 “Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять” КД визначено як комплекс заходів, спрямованих на здійснювання процесів створювання й функціонування службових документів. Таким чином, у вітчизняному національному стандарті не враховано управлінську функцію, яку виконує КД. Натомість близькими за змістом є визначення понять “службовий документ” та “електронний документ”, прийняті у зарубіжних і вітчизняних нормативних документах.
Відсутні у вітчизняній практиці діловодства такі поняття, як “документаційна система”. За визначенням ISO 15489 “документаційна система” – це інформаційна система, яка включає службові документи, керує ними та забезпечує доступ до них у часі. Для сфери КД визначальним є поняття “підзвітності” або “відповідальності”. Це принцип, за яким окремі особи, установи та державні інституції відповідають за свої дії, та за яким від них можна вимагати пояснення їхніх дій. Для КД це означає обов’язковість фіксації певних дій кожної установи відповідно до законодавства, що регламентує її діяльність. Дотримання цього принципу означає створення відповідних службових документів та зберігання їх протягом строку, що забезпечує відповідність регламентувальним вимогам.
Специфічним для сфери КД є поняття “передавання”, що застосовують у двох значеннях:
а) передавання службових документів як зміна права контролю й власності щодо них та відповідальності службових осіб стосовно дій з ними;
б) передавання як фізичне переміщення службових документів з одного місця до іншого. Ці поняття доцільно унормувати у вітчизняній лексиці сфери створення та функціонування службових документів.
3. Теоретичні та практичні засади реферування, як з одного напрямів референської діяльності
Реферування – процес аналітично-синтетичного опрацювання інформації, що полягає в аналізі первинного документу, знаходженні найвагоміших у змістовому відношенні даних (основних положень, фактів, доведень, результатів, висновків). Реферування має на меті скоротити фізичний обсяг первинного документа за збереження його основного смислового змісту, використовується у науковій, видавничій, інформаційній та бібліографічній діяльності.
Процес реферування — низка логічних операцій, таких як: оцінка, відбір, аналіз та узагальнення відомостей, що містяться в первинному документі. Правила виконання кожної окремої операції, послідовність операцій становлять методику реферування. Процес реферування поділяється на такі етапи: попереднє загальне ознайомлення з первинним документом; реферативний аналіз змісту документа; узагальнення здобутої інформації; складання; редагування й остаточне оформлення реферату. Кожному етапу відповідає певний вид читання, бо кожен етап, як і вид читання, виконує свої конкретні завдання.
Основоположною дією референта в складанні реферату є читання, позаяк доводиться кілька разів читати і перечитувати первинний документ. Причому читання виступає як складний розумовий процес, пов’язаний з глибоким усвідомленням змісту документа. Розрізняють три основних види читання, застосовуваних у процесі реферування: ознайомлювальне, вивчальне, реферативне. Під ознайомлювальним читанням розуміють загальне ознайомлення з інформацією, яку містить документ, без настанови на дальше відтворення. Вивчальне читання — це інтенсивне, вдумливе читання, спрямоване на запам’ятовування змістової інформації тексту, використаних мовних засобів. Реферативне читання має бути таким, щоб унаслідок цього можна було коротко викласти зміст першоджерела.
ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ №16