- •1.Наука про документ за кордоном:історичний досвід, сучасний стан, перспективи розвитку.
- •2.Впровадження міжнародного стандарту iso 15489:2001 в Україні.
- •3.Текст як основа ділового документа.Класифікація текстів у документній лінгвістиці.
- •1.Новітні тенденції розвитку документознавства у вітчизняній і зарубіжній традиції.
- •2.Суб’єкти інформаційних відносин та їх інформаційні потреби як технологічна основа організації інформаційно-анлітичної діяльності.
- •3.Структура редактарського аналізу текстів офіційно-ділового стилю.Етапи редагування.
- •1.Документознавство в системі відносин «діловодство-архівознавство»
- •2.Роль архівних установ у Керуванні документаційними процесами.
- •3.Систематизація документів:основні вимоги
- •Види ділового спілкування
- •2. Суть та основні принципи реалізації інформаційно-аналітичного процесу. Порядок підготовки аналітичних документів.
- •3.Вплив діловодства на характер формування архівів.
- •2.Універсальна десяткова класифікація: структура, зміст , призначення.
- •2. Сучасна законодавчо-нормативна база керування документаційними процесами в Укріїні
- •3. Інформація: її суть, функції, характеристика та класифікація
- •1. Класифікація документів: теоретичні засади, методика, практика
- •2. Вклад міжнародних організацій і форумів у розроблення науково-методичних засад кдп
- •3. Характеристика психологічних чинників інформаційно-аналітичної діяльності
- •2. Спічрайтерство як вид діяльності: поняття, сутність, функції
- •3. Державні архіви й організаторсько-методичне керівництво архівними підрозділами організацій, установ, підприємств та службами документального забезпечення.
- •1. Документ як діалектична двоєдність форми та змісту
- •2. Законодавче регулювання сфери керування документаційними процесами: зарубіжний досвід
- •3. Інформаційна потреба та інформаційний цикл: визначення, оцінка, механзми, реалізація
- •1. Міждисциплінарність документознавства: природа та звязки
- •2. Термінологія і термінографія керування документаційними процесами
- •3. Теоретичні та практичні засади реферування, як з одного напрямів референської діяльності
- •1. Концепції документа як джерела інформації і засобу комунікації.
- •2. Формування реферативних ресурсів в Україні: теоретичні, організаційні, технологічні аспекти.
- •3. Законодавчо-нормативне регулювання діяльності архівних установ України.
- •1. Методи та методологія документологічних досліджень.
- •2. Умови ефективного функціонування системи керування документацій ними процесами.
- •3. Мова і мовлення. Функції мови. Культура мовлення і мовний етикет.
- •1. Сучасні концепції документознавства: витоки, зміст, перспективи розвитку.
- •2. Основні документи кадрової діяльності.
- •3. Законодавчо-нормативне регулювання діяльності архівних установ України.
- •1. Загальне та спеціальне документознавство: структура і зміст, тенденції розвитку.
- •3. Лінгвістичні основи документознавства як теоретико-прикладна дисципліна. Зв’язок лінгвістичних основ документознавства з іншими науками та навчальними дисциплінами.
- •1. Загальна характеристика документознавчої термінології: джерела формування, сучасний стан, перспективи розвитку.
- •2. Примірна інструкція з діловодства як нормативний документ.
- •3. Описання архівних документів: теорія, методика і практика.
- •1.Правові основи організації інформаційно-аналітичної діяльності
- •2.Організація документообігу в установі
- •3.Бібліотечно-бібліографічна класифікація як універсальна комбінаційна система
- •1.Складання номенклатури справ та формування справ
- •2.Перетворення повідомлення( даних) в інформацію- методична основа організації інформаційно-аналітичної роботи
- •3. Нормативна та методична бази експертизи цінності документів
- •1.Основні вимоги до складання та оформлення управлінських документів
- •2.Спеціальна методика бібліографічного опису
- •3.Схема звязків архівознавства з науковими дисциплінами
- •1.Контроль за виконанням документів
- •2.Система архівних установ в україні
- •3.Нормативність текстів офіційно-ділового стилю на фонетико-орфографічному рівні
- •1.Історичні передумови формування сучасного діловодства
- •2.Керування документаційними процесами — складова та функція управління
- •3.Моделі комунікації за к. Шенноном ,р.Якобсоном та ю.Лотманом як інструментінформаційно-аналітичної діяльності
- •1.Організація сучасного діловодства
- •2.Витоки керування документаційними процесами
- •3. Аналітико-синтетична переробка інформації: сутність , значення
- •1. Принципи організації діловодства та регулювання інформаційних відносин в Україні
- •2. Еволюція понять «діловодство», «документаційне забезпечення управління», «документно-інфромаційне забезпечення управління», «управління документацією», «керування документацій ними процесами»
- •3. Загальна методика бібліографічного опису документів її завдання і зміст
- •1.Архівознавче термінознавство
- •2. Анотування документів:сутність, види, функції
- •3. Керування документацій ними процесами: сфера практичної діяльності та наукових знань
- •1.Архівознавство як наукова і навчальна дисципліна
- •2. Дсту гост 7.1:2006. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання
- •3.Основні завдання редагування
- •1. Архіви — специфічна інформаційна система
- •2.Види аналітико-синтетичної переробки документної
- •3.Управлінський документ: історія, загальна характеристика
2. Сучасна законодавчо-нормативна база керування документаційними процесами в Укріїні
Сучасну законодавчо-нормативну базу КДП в Україні складають:
1. Закони, що регламентують загальні засади політики держави в галузі інформації взагалі та діловодства зокрема: закони України (ЗУ) «Про державну таємницю» 21.01.1994, «Про національний архівний фонд і архівні установи» 13.12.2001, «Про електронні документи і електронний документообіг» 22.05.2003, «Про електронно-цифровий підпис» 22.05.2003, «Про інформацію» 02.10.1992, «Про стандартизацію» від 01.12.2005.
ЗУ «Про інформацію» визначає основні види інформації (статистична, масова та інформація про діяльність органів влади та органів самоврядування), називає основні види інформаційної діяльності (одержання, використання, поширення та зберігання інформації), визначає інформацію за режимом доступу на відкриту та з обмеженим доступом, визначає поділ інформації з обмеженим доступом на конфіденційну та таємну.
2. Нормативні акти міжвідомчого характеру.
3. Відомчі нормативні акти (інструкції з діловодства окремих установ, галузеві переліки документів).
4. Законодавчо-нормативні акти, що регулюють спеціальне діловодство (ЗУ «Про судоустрій» 07.07.2010, Правила ведення нотаріального діловодства.)
3. Інформація: її суть, функції, характеристика та класифікація
Інформація - сукупність відомостей (повідомлень, даних), яка визначає міру наших знань про ті чи інші явища, події та їх взаємозв´язки. Дане визначення використовується у широкому розумінні слова. У вузькому розумінні інформація - це відомості, які є об´єктом обробки, передачі і зберігання.
Класифікація інформації: За формою передачі (одержання): візуальна, аудіовізуальна, цифрова, кодована. За джерелом одержання: зовнішня, внутрішня, вхідна (вихідна). За ступенем опрацювання: виробнича, первинна. За часом використання: постійна, перемінна прогнозна, перспективна, оперативна. За роллю в процесі управління: директивна, планова, звітна, контрольна. За характером змісту: статистика, бухгалтерська, кадрова. За можливостями використання: корисна, надлишкова, зайва. За порядком виникнення - первинна і похідна. за характером носіїв інформації - документована і недокументована. За режимом доступу: відкрита, інформація з обмеженим доступом
До основних характеристик інформації можна віднести: цільове призначення, обсяг, цінність, повноту, надійність, вірогідність, надмірність, швидкість передавання та переробки інформації.
Цільове призначення інформації є однією з важливіших її характеристик, оскільки одна і та ж інформація часто використовується з різною метою.
Для передачі та обробки інформації важливого значення набуває її обсяг, котрий в простішому випадку залежить від кількості знаків (символів), що передаються.
Цінність інформації залежить також від ряду інших характеристик інформації: повноти, надійності, вірогідності.
Характеристика, що називається повнотою, використовується для визначення змісту найбільш істотних параметрів інформації, що передається.
За допомогою надійності характеризується наявність помилок в інформації, що передається.
Для визначення ступеня відповідності використовують характеристику, яку називають вірогідністю.
Під надмірністю інформації розуміється збільшення обсягів даних, що передаються, але які не спричиняють одержання додаткових нових відомостей.
Швидкість передавання та переробки інформації. Вона залежить від швидкості технічних засобів та систем, що використовуються.
Функції інформації – пізнавальна, соціальна, психологічна, регулятивна, впливаюча, культурологічна, прогностична, маніпулятивна, розважальна і ін. Логічна інформація, будучи "суспільним надбанням", забезпечує функціональну злагодженість людських спільнот. У цьому виявляється консолідуюча функція інформації.
ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ №12