- •1.Наука про документ за кордоном:історичний досвід, сучасний стан, перспективи розвитку.
- •2.Впровадження міжнародного стандарту iso 15489:2001 в Україні.
- •3.Текст як основа ділового документа.Класифікація текстів у документній лінгвістиці.
- •1.Новітні тенденції розвитку документознавства у вітчизняній і зарубіжній традиції.
- •2.Суб’єкти інформаційних відносин та їх інформаційні потреби як технологічна основа організації інформаційно-анлітичної діяльності.
- •3.Структура редактарського аналізу текстів офіційно-ділового стилю.Етапи редагування.
- •1.Документознавство в системі відносин «діловодство-архівознавство»
- •2.Роль архівних установ у Керуванні документаційними процесами.
- •3.Систематизація документів:основні вимоги
- •Види ділового спілкування
- •2. Суть та основні принципи реалізації інформаційно-аналітичного процесу. Порядок підготовки аналітичних документів.
- •3.Вплив діловодства на характер формування архівів.
- •2.Універсальна десяткова класифікація: структура, зміст , призначення.
- •2. Сучасна законодавчо-нормативна база керування документаційними процесами в Укріїні
- •3. Інформація: її суть, функції, характеристика та класифікація
- •1. Класифікація документів: теоретичні засади, методика, практика
- •2. Вклад міжнародних організацій і форумів у розроблення науково-методичних засад кдп
- •3. Характеристика психологічних чинників інформаційно-аналітичної діяльності
- •2. Спічрайтерство як вид діяльності: поняття, сутність, функції
- •3. Державні архіви й організаторсько-методичне керівництво архівними підрозділами організацій, установ, підприємств та службами документального забезпечення.
- •1. Документ як діалектична двоєдність форми та змісту
- •2. Законодавче регулювання сфери керування документаційними процесами: зарубіжний досвід
- •3. Інформаційна потреба та інформаційний цикл: визначення, оцінка, механзми, реалізація
- •1. Міждисциплінарність документознавства: природа та звязки
- •2. Термінологія і термінографія керування документаційними процесами
- •3. Теоретичні та практичні засади реферування, як з одного напрямів референської діяльності
- •1. Концепції документа як джерела інформації і засобу комунікації.
- •2. Формування реферативних ресурсів в Україні: теоретичні, організаційні, технологічні аспекти.
- •3. Законодавчо-нормативне регулювання діяльності архівних установ України.
- •1. Методи та методологія документологічних досліджень.
- •2. Умови ефективного функціонування системи керування документацій ними процесами.
- •3. Мова і мовлення. Функції мови. Культура мовлення і мовний етикет.
- •1. Сучасні концепції документознавства: витоки, зміст, перспективи розвитку.
- •2. Основні документи кадрової діяльності.
- •3. Законодавчо-нормативне регулювання діяльності архівних установ України.
- •1. Загальне та спеціальне документознавство: структура і зміст, тенденції розвитку.
- •3. Лінгвістичні основи документознавства як теоретико-прикладна дисципліна. Зв’язок лінгвістичних основ документознавства з іншими науками та навчальними дисциплінами.
- •1. Загальна характеристика документознавчої термінології: джерела формування, сучасний стан, перспективи розвитку.
- •2. Примірна інструкція з діловодства як нормативний документ.
- •3. Описання архівних документів: теорія, методика і практика.
- •1.Правові основи організації інформаційно-аналітичної діяльності
- •2.Організація документообігу в установі
- •3.Бібліотечно-бібліографічна класифікація як універсальна комбінаційна система
- •1.Складання номенклатури справ та формування справ
- •2.Перетворення повідомлення( даних) в інформацію- методична основа організації інформаційно-аналітичної роботи
- •3. Нормативна та методична бази експертизи цінності документів
- •1.Основні вимоги до складання та оформлення управлінських документів
- •2.Спеціальна методика бібліографічного опису
- •3.Схема звязків архівознавства з науковими дисциплінами
- •1.Контроль за виконанням документів
- •2.Система архівних установ в україні
- •3.Нормативність текстів офіційно-ділового стилю на фонетико-орфографічному рівні
- •1.Історичні передумови формування сучасного діловодства
- •2.Керування документаційними процесами — складова та функція управління
- •3.Моделі комунікації за к. Шенноном ,р.Якобсоном та ю.Лотманом як інструментінформаційно-аналітичної діяльності
- •1.Організація сучасного діловодства
- •2.Витоки керування документаційними процесами
- •3. Аналітико-синтетична переробка інформації: сутність , значення
- •1. Принципи організації діловодства та регулювання інформаційних відносин в Україні
- •2. Еволюція понять «діловодство», «документаційне забезпечення управління», «документно-інфромаційне забезпечення управління», «управління документацією», «керування документацій ними процесами»
- •3. Загальна методика бібліографічного опису документів її завдання і зміст
- •1.Архівознавче термінознавство
- •2. Анотування документів:сутність, види, функції
- •3. Керування документацій ними процесами: сфера практичної діяльності та наукових знань
- •1.Архівознавство як наукова і навчальна дисципліна
- •2. Дсту гост 7.1:2006. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання
- •3.Основні завдання редагування
- •1. Архіви — специфічна інформаційна система
- •2.Види аналітико-синтетичної переробки документної
- •3.Управлінський документ: історія, загальна характеристика
1.Правові основи організації інформаційно-аналітичної діяльності
Організація інформаційно-аналітичної діяльності містить, насамперед:
Визначення цілей і загальних завдань, ролі та місця інформаційно-аналітичної діяльності в практиці управління відповідними процесами, подіями чи діями підчас виконання спільної роботи певною кількістю учасників, які виконують свою частину роботи окремо або з інших причин обмежені у погодженні напряму своїх дій з рештою партнерів, тому керуються з визначеного єдиного центру, відповідального за координацію дій всіх учасників виробничого процесу.
Утворення системи органів та інших структур - механізму, відповідального за створення сприятливих зовнішніх і внутрішніх умов реалізації стратегічних і поточних завдань, заходів у галузі забезпечення правопорядку, боротьби зі злочинністю; оборони держави; громадської, державної, національної безпеки та захисту національних інтересів України, та життєво важливих інтересів її громадян.
Правові форми організації визначених вище видів організації діяльності здійснюються шляхом:o видання правових актів, спрямованих на вирішення таких питань організації діяльності у державах і у суб'єктів господарювання, як створення зовнішньополітичних органів, відповідних спецслужб, правоохоронних органів, охоронних підрозділів, служб безпеки, мережі Інформаційно-довідкових, просвітницько-консалтингових структур, інформаційно-аналітичних підрозділів;o визначення і правового закріплення їх компетенції; джерел фінансування; порядку комплектування, визначення кваліфікаційних вимог до особового та керівного складу, процедур призначення на посади і службового просування посадових осіб, охорони праці та соціального забезпечення співробітників, підготовки і підвищення кваліфікації кадрів;o нормативного регулювання взаємодії, співробітництва з іншими органами та спецслужбами, взаємовідносин між ними (тобто зовнішньополітичних відомств і спецслужб з поліцією, судом, прокуратурою, адвокатурою тощо і навпаки); утворення механізму поширення правових знань і проведення Інших профілактичних заходів серед населення.
Законодавство України про інформацію складають Конституція України, Закон Про Інформацію, законодавчі акти про окремі галузі, види, форми і засоби інформації, міжнародні договори та угоди, ратифіковані Україною, та принципи і норми міжнародного права. Основні закони, якими регулюється сфера інформаційно-аналітичної діяльності – Закон України “Про інформацію”, “Про захист інформації в автоматизованих системах”, “Про науково-технічну інформацію”, "Про державну таємницю", Про інформаційні агентства, інші законодавчі акти. Цими Законами закріплюється право громадян України на інформацію, закладаються правові основи інформаційної діяльності. Закон України Про інформацію стверджує інформаційний суверенітет України і визначає правові форми міжнародного співробітництва в галузі інформації.
2.Організація документообігу в установі
Документообіг – рух документів організації з моменту їх створення або отримання до закінчення їх виконання або відправки.
Організація документообігу – це правило, у відповідності з якими відбувається обіг документів в організації. Організація документообігу передбачає раціональний рух документів, включаючи як операції з документами, так і їх переміщення в апараті управління, їх отримання, розгляд, оформлення і відправка. Документообіг являється важливою ланкою діловодства, так як визначає не тільки інстанцію руху документів, але і швидкість цього руху.
Головне правило документообігу – оперативний рух документів по найбільш короткому шляху з мінімальними витратами часу і роботи. Реалізувати це правило в конкретних організаціях можна шляхом чіткої регламентації шляхів проходження документів, в ході якої перевіряється обслуговування всіх операцій, цілеспрямованість всіх переміщень.
Організація роботи з документами залежить від об’єму документообігу, організаційної структури і форми роботи з документами, прийнятої технології обробки документів. Робота з документами складається з ряду поступових операцій: прийом документів, їх розподілення і направлення на виконання, виконання і відправка.
Незалежно від об’єму діяльності організації, операції по прийнятті і відправки документів зазвичай проводять централізовано. В структурі служби діловодства великих організацій для цього передбачають створення спеціалізованого дільниці – експедиції, як одного їх структурних підрозділів служби. В канцеляріях і загальних відділах організаціях створюється дільниця по прийнятті і обробки документів з тими ж функціями. В організаціях, котрі не створюють свою службу діловодства, прийняття і обробка документів, операції по їх відправки виконуються централізовано секретарем.
Про правила відправлення документів говорилося вище, тож зупинимося на правилах обробки вхідних документів. В нормативних документах регламентування правила первинної обробки вхідних документів. Вони зводяться до наступного:
Перевіряється правильність доставки. Помилково доставлена документація повертається на пошту для пересиланню адресату.
Перевіряється цілісність конверта, збереження печаток. Конверти відкриваються, перевіряється комплектність і збереженість вкладеного.
При поступленні електронних документів обробляється тільки супроводжувана документація, машинні носії в упаковці передаються за призначенням.