2. Вклад міжнародних організацій і форумів у розроблення науково-методичних засад кдп

Проблеми КД досліджуються Міжнародною радою архівів (МРА) та у межах Програми ЮНЕСКО з питань КД та архівної справ (RAMP). Тут також вагомим є внесок фахівців США, Канади, Великої Британії, Австралії. Зокрема, під егідою RAMP були опубліковані результати досліджень Дж. Роудса “Роль архівів та КД в національних інформаційних системах”, Г. Ноглера “Архівна експертиза цінності машиночитаних документів”, К. Гаврел “Концептувальні проблеми функціонування електронних документів”, Т. Кука “Архівна експертиза документів, що містять особисту інформацію” тощо. Практично на всіх форумах МРА розглядаються проблеми КД. Якщо на першому конгресі це були питання зберігання службових документів у центрах документації, то у подальшому, з поширенням новітніх інформаційних технологій, все частіше для обговорення пропонувалися проблеми електронних документів, їх правового статусу, експертизи цінності документів, визначення автентичності, організації довгострокового зберігання. Питання теорії та практики КД постійно порушуються на сторінках фахових видань“American Archivist”, “Information Management”, “Records Management Quaterly. ARMA”, “Archives and Manuscripts”, “Records Management Journal” тощо.

3. Характеристика психологічних чинників інформаційно-аналітичної діяльності

Хід процесу та результати індивідуальної інформаційної діяльності багато в чрму залежать саме від персональних особливостей протікальних психологічних процесів (сприйняття, пам'ять, мислення, уява), психологічного стану (увага, емоції, почуття, воля) та психологічних особливостей індивіда (темперамент, здібності, характер). При чому спицифіка психології інформаційної діяльності полягає в тому, що перелічені характеристики впливають на цей вид діяльності. Отримання повідомлення людиною починається з відчуття носія інформації.

Повідомлення як складний і цілісний образ може бути результатом лише складнішого процесу сприйняття. Виняткове значення для ефективної інформаційної діяльності має пам'ять – серсорна, короткотермінова, довготермінова. Протікання цих процесів залежить від психологічних рис особистості, знання цих рис необхідно для ефективного спілкування з постачальниками та отримувачами інформації і вдосконалекння внутрішньої організаційної інфориаційної діяльності у певній структурі чи у підрозділах.

Фундаментальне значення для розуміння механізмів інформаційної діяльності має знання основ психоаналізу засновником якого є З. Фрейд.(психіка людини має трирівневу будову: діяльність свідома – склад. з відчуттів і переживань, ділянка пересвідомого – доступ людини до несвідомого, несвідоме).

ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ №13

1. Документознавство як наука та навчальна дисципліна

Метою вивчення дисципліни документознавство є формування у студентів необхідних теоритичних та практичних знань про суть документа, структуру, функції та класифікацію документів.

Документознавство – це наука про документ і документаційно-комунікативну діяльність. Досліджує процеси створення, поширення і застосування документів в суспільстві. Всебічно аналізує документно-комунікаційну діяльність. Документознавство як наука використовує загальнонаукову методологію дослідження і входить до комплексу наук про управління суспільними процесами.

Обєктом дослідження документознавства є комплексне вивчення документа, як системного обєкта, спеціально створеного для зберігання та поширення інформації в просторі і часі, документно-комунікаційна діяльність (процес створення, виробництва, збереження та використання документів, створення систем документацій).

Предметом дослідження документознавства є особливості інформаційної та матеріальної складової документа, їх класифікація та систематизація.

Документознавство як наука структурно складається з двох підсистем або частин: 1 – загальне документознавство, 2 – особливе документознавство. Кожна структурна підсистемна частина має свою специфіку вивчення документа та документно-комунікаційної діяльності.

1 – загальне документознавство складається з трьох розділів: теорія документа, історія документа, історія і теорія документно-комунікаційної діяльності.

2 – спеціальне документознавство поділяється на дві частини: спеціальне і часткове документознавство.