1.4. Загальна методологія розробки бізнес-плану

Запорукою ефективності бізнесу є успішний початок справи. Процес складання бізнес-плану є специфічним у кожному конкретному випадку. Тому досить складно дати універсальну (стандартну) схему його розробки.

Найскладнішим є опрацювання бізнес-плану для нового бізнесу. Узагальнення підприємницького досвіду дає змогу виділити в процесі розробки такого бізнес-плану три стадії: початкову, підготовчу, основну [25].

Якщо йдеться про розробку бізнес-плану для розширення діючого бізнесу, то необхідність у початковій стадії відпадає. У проекті удосконалення діяльності підприємства теж можна обмежитися лише основною стадією.

Розглянемо докладніше кожну стадію розробки бізнес-плану.

Початкова стадія. Опрацювання бізнес-плану для нового підприємства починається з розробки концепції, тобто основних прин­ципових рішень. У межах роботи над концепцією майбутнього бізнесу:

1. ведеться пошук підприємницької ідеї;

2. обирається сфера діяльності;

3. обґрунтовується форма організації бізнесу;

4. приймається рішення щодо способу започаткування бізнесу.

Відповідальним етапом, від якого залежать усі інші рішення щодо створення бізнесу, є пошук ідеї. Джерелами таких ідей найчастіше бувають: вивчення запи­тів і побажань споживачів; критичний аналіз товарів-конкурентів; вив­чення технічної літератури та патентної інформації; результати власних досліджень і розробок. Для пошуку підприємницьких ідей використовуються різні методи (“мозкового штурму”, конференції ідей, “колективного блокнота”, контрольних запитань, фокальних об’єктів тощо).

Вибір сфери підприємницької діяльності (виробництво, оптова торгівля, роздрібна торгівля, послуги, будівництво, фінансова ді­яльність тощо) ведеться з урахуванням:

1. сутності та спрямованості ідеї майбутнього бізнесу;

2. особистих факторів (практичний досвід та потенціал, наявність спеціальної освіти та знань, відповідність сфери бізнесу інтересам підприємця);

3. зовнішніх факторів (економічна ситуація, законодав­чі заборони, необхідність ліцензування діяльності, державні пріоритети в розвитку окремих галузей, сучасні й майбутні потреби споживачів, ступінь конкуренції в галузі, стадії життєвого циклу товарів, доступ до необхідних ресурсів, інші спе­цифічні зовнішні фактори).

Підприємницька діяльність реалізується в межах певної організаційної форми. Процедура вибору організаційно-правової форми бізнесу передбачає:

1. визначення форм організації бізнесу, які відповідають законо­давству України (рис. 1.2);

2. аналіз особливостей, переваг і недоліків кожної з цих форм;

3. з’ясування критеріїв вибору форми організації бізнесу (ступінь відповідальності, податки, обсяг фінансових ресурсів для заснування бізнесу, ступінь контролю, можливість залучення інших власників, наявність управлінських здібностей у підприємця, можливість розширення, диверсифікації бізнесу в майбут­ньому, умови його ліквідації);

4. вибір форми організації бізнесу (табл.1.1).

Рис. 1.2. Форми організації бізнесу в Україні [1]

Таблиця 2.1. Оцінка впливу на майбутній бізнес загальних макроекономічних факторів

Загальні макроекономічні фактори	Ступінь залежності майбутнього бізнесу від впливу загальних макроекономічних факторів					Сприятливі відносини	Загрози та небезпеки
	повна незалежність	часткова незалежність	нейтральність	слабка залежність	сильна залежність
1. Тенденції макроекономічних показників: 1.1. 1.2. 1.3.
2. Зміни в соціально-демографічній ситуації 2.1. 2.2. 2.3.
3. Державне регулювання бізнесу 3.1. 3.2. 3.3.
4. Природні умови й екологічні обмеження 4.1. .4.2. 4.3.

До основних питань розробки концепції бізне­су належить також вибір способу його започаткування. Тради­ційно розглядають три основні способи започаткування бізнесу:

1. створення нового підприємства “з нуля”;

2. придбання підприємства, що вже існує;

3. купівля франшизи, яка надає право на продаж (виробництво, іншу діяльніс­ть) товарів або послуг відомої фірми.

Крім того, існують нетрадиційні способи започатку­вання бізнесу, до яких належать:

• прямий маркетинг (сукупність операцій, за допомогою яких продавець доводить товари та послуги до цільових покупців);

• відокремлення бізнесу зі складу великої ком­панії;

• пересувна торгівля;

• інтернет-бізнес;

• надомний бізнес.

Підготовча стадія. Концепція власної справи ставить перед підприємцем велику кількість запитань. Завдання підготовчої стадії розробки бізнес-плану – це отримати відповіді на них. Чим його бізнес відрізнятиметься від бізнесу конкурентів? Що сприятиме (або заважатиме) його становленню та розвитку? На які конкурентні переваги слід орієнтуватися? Якими мають бути прог­рама дій та пріоритети майбутнього бізнесу?

На підготовчій стадії:

1. збирається та аналізується маркетингова, виробнича, фінансова і загальноекономічна інформація про майбутній бізнес (процес фор­мування інформаційного поля бізнес-плану). Чим більше інформації буде зібрано, то більш обґрунтованими будуть розрахунки;

2. з’ясовуються сприятливі можливості та загрози розвитку біз­несу в зовнішньому середовищі. Для вивчення факторів зовнішньо­го середовища їх сукупність поділяють на три гру­пи: загальноекономічні фактори; галузеві фактори; конкуренти;

3. оцінюються сильні та слабкі сторони бізнесу. Сильні сторони - це особливі, унікальні спо­соби конкурентної боротьби. Слабкі сторони - це те, в чому фірма відстає від конкурентів;

4. визначається місія фірми, тобто головне призначення, специ­фічна роль, особливий шлях у бізнесі, що відрізнятимуть її від кон­курентів;

5. формулюються цілі діяльності фірми на певний період часу;

6. аналізуються стратегічні альтернативи та обирається страт­егія діяльності фірми. При виборі стратегії підприємець орієнтується на типові стратегії бізнесу: кон­троль за витратами; диференціація; фокусування.

Основна стадія - це безпосереднє опрацювання бізнес-плану. Головна мета цієї стадії - довести економічну доцільність створення даного бізнесу, переконливо показати, як саме кошти, інші ресурси потенційного інвестора забезпечать очікуваний зиск. Це можна зробити за допомогою якісно підготовленого бізнес-плану. При цьому сформульовані концепція, місія, цілі та стратегія майбутнього бізнесу створюють “каркас” бізнес-плану, визначають його спрямованість, логіку побудови і зміст розділів.

ВИСНОВКИ

1. Бізнес-план є письмовим документом, в якому викладено сут­ність, шляхи і способи реалізації підприємницької ідеї; охарактеризова­ні ринкові, виробничі, організаційні і фінансові аспекти майбутнього бізнесу. Він є основою для здійснення підприємницької діяльності, необхідною передумовою залучення інвес­торів до фінансування розробки та реалізації підприємницької ідеї, до інноваційно-інвестиційних проектів.

2. Бізнес-план виконує дві ва­жливі функції: зовнішню (ознайомлення ділових партнерів із сутністю та ефективністю реалізації підприємницької ідеї) і внутрішню (формування системи управління підприємницьким проектом).

3. Бізнес-плани класифікуються за трьома основними ознаками: сферою бізнесу - виробництво, будівництво, торгівля, надання послуг, посередницька діяльність тощо; масштабами бізнесу - малий, серед­ній, великий; типом товару - традиційний, принципово новий, товари виробничо-технічного й споживчого призначення. У межах кожної класифікаційної ознаки можна розроб­ляти: а) повний бізнес-план інвестиційного проек­ту (для партнерів та інвесторів); б) бізнес-план фірми (для ради директорів або акціонерів); в) бізнес-план структурного підрозділу (для керівництва). Можуть також складатися спеціальні (скорочені) бізнес-плани для зацікавлених осіб, а також бізнес-плани розвитку регіону, бюджетних організацій.

4. Цілями розробки бізнес-плану як багатофункціо­нального документа є такі:

• налагодження комунікацій між підприємцем і партнерами (інвесторами);

• проектування системи управління новим бізнесом;

• передбачення можливих перешкод і проблем на шля­ху до успіху;

• формування та розвиток управлінських якостей підприємця;

• можливість перевірки ефективності підприємницької ідеї до практичної реалізації.

5. Обов’язковою передумовою розробки бізнес-плану є формування інформаційного поля, тобто ціле­спрямовано відомостей для забезпечення інформаційних потреб підприємця в процесі бізнес-планування. для розробки бізнес-плану необхідна інформація: маркетингова (конкуренти, споживачі, ціни, особливості просування на ринок); виробнича (технологія, устаткування, вироб­ничі площі, сировина й матеріали, персонал); фінансова (дохідність і рентабельність, кредити, податки, страхування); загальноекономічна й галузева (економічна ситуація, законодавство, політичні та соціаль­ні умови, тенденції розвитку галузі). При цьому важливо забезпечити об’єктивність, актуальність, своєчасність, комунікативність і наоч­ність інформації.

6. Джерелами інформації для розробки біз­нес-плану є: власний досвід практичної діяльності у відповідній сфері бізнесу; контакти з потенційними споживачами, постачаль­никами, торговими агентами; статистична інформація про стан і тен­денції розвитку галузі, діяльність кон­курентів; аналітичні огляди економічної ситуації; реклама, інформаційно-комерційні матеріали виставок (ярмарків), спеціалізованих науково-практичних конференцій (семінарів); вітчизняні та зарубіжні публікації з питань бізнес-діяльності.

7. Загальна методологія розробки бізнес-плану охоп­лює три стадії: початкову, підготовчу та основну. Початкова стадія є обов’язковою при заснуванні нової справи. на цій стадії роз­робляється концепція майбутнього бізнесу, в рамках якої ведеться пошук підприємницької ідеї, вибір сфери діяльності та форми ор­ганізації бізнесу, приймається рішення щодо започаткування бізнесу. На підготовчій стадії формується інформа­ційне поле майбутнього бізнесу; виявляються сприятливі фактори та загрози зовнішнього середовища; оцінюються сильні й слабкі сторони фірми; формулюються місія та цілі; обирається стратегія; виявляються стратегічні аль­тернативи. На основній стадії відбувається опрацю­вання бізнес-плану.

РОЗДІЛ 2. ПІДГОТОВКА БІЗНЕС-ПЛАНУ