
- •Передмова
- •МЕХАНІКА
- •1. КІНЕМАТИКА МАТЕРІАЛЬНОЇ ТОЧКИ
- •1.1. Основні поняття
- •1.4. Прямолінійний рух
- •1.5. Криволінійний рух. Рівномірний рух по колу
- •2. ДИНАМІКА МАТЕРІАЛЬНОЇ ТОЧКИ
- •2.1. Основні закони динаміки. Сила. Рівнодійна сила
- •2.2. Сили в механіці
- •2.4. Алгоритм розв’язання кількісних задач із фізики
- •2.5. Методичні рекомендації щодо розв’язання задач з динаміки
- •2.6. Приклади розв’язання задач
- •3. ЗАКОНИ ЗБЕРЕЖЕННЯ В МЕХАНІЦІ
- •3.1. Імпульс тіла. Імпульс сили
- •3.2. Закон збереження імпульсу
- •3.3. Реактивний рух
- •3.4. Енергія. Закон збереження енергії. Види енергії
- •3.5. Види механічної енергії та їх зв’язок з роботою
- •3.6. Механічна робота і потужність
- •3.7. Механічний удар
- •3.8. Прості механізми
- •4. МЕХАНІКА ТВЕРДОГО ТІЛА
- •4.1. Основні поняття
- •4.2. Умови і види рівноваги твердого тіла
- •4.3. Момент імпульсу. Закон збереження моменту імпульсу
- •4.4. Зіставлення рівнянь механіки поступального й обертального рухів (табл. 2)
- •4.5. Приклади розв’язання задач
- •5. ГІДРОСТАТИКА І АЕРОСТАТИКА
- •5.1. Тиск
- •5.2. Закон Паскаля
- •5.3. Гідростатичний тиск
- •5.4. Сполучені посудини
- •5.5. Гідростатичний парадокс
- •5.6. Гідравлічна машина
- •5.7. Закон Архімеда
- •5.8. Умови плавання тіл (табл. 3)
- •5.9. Атмосферний тиск, його вимірювання
- •5.10. Приклади розв’язання задач
- •6. ГІДРОДИНАМІКА І АЕРОДИНАМІКА
- •6.1. Струминна течія рідин і газів
- •6.2. Рівняння Бернуллі
- •6.3. Підйомна сила крила літака
- •6.4. Коефіцієнт лобового опору для тіл різної форми (табл. 4)
- •1. ОСНОВИ МОЛЕКУЛЯРНО-КІНЕТИЧНОЇ ТЕОРІЇ БУДОВИ РЕЧОВИНИ
- •1.1. Основні положення молекулярно-кінетичної теорії та їх дослідне обґрунтування
- •2. ВЛАСТИВОСТІ ГАЗІВ (ГАЗОВІ ЗАКОНИ)
- •2.2. Газові закони
- •2.3. Закон Дальтона
- •2.5. Середня довжина вільного пробігу молекул
- •2.6. Приклади розв’язання задач
- •3. ВЛАСТИВОСТІ ПАРИ
- •3.1. Пара. Випаровування і конденсація
- •3.2. Насичена і ненасичена пара
- •3.3. Вологість повітря (відносна й абсолютна). Точка роси
- •3.4. Кипіння. Перегріта рідина
- •3.5. Приклади розв’язання задач
- •4.2. Поверхнева енергія. Поверхневий натяг
- •4.3. Явище змочування. Капілярні явища
- •4.4. Формула Лапласа
- •4.5. Приклади розв’язання задач
- •5. ВЛАСТИВОСТІ ТВЕРДИХ ТІЛ
- •5.1. Кристалічні та аморфні тіла. Їхні властивості
- •5.2. Типи твердих кристалів
- •5.3. Рідкі кристали
- •5.4. Дефекти кристалічних ґраток
- •5.5. Механічні властивості твердих тіл
- •5.6. Приклади розв’язання задач
- •6. ТЕПЛОВЕ РОЗШИРЕННЯ ТВЕРДИХ І РІДКИХ ТІЛ
- •6.1. Графік залежності потенціальної енергії взаємодії найпростіших молекул від відстані між ними (потенціальна яма)
- •6.2. Лінійне й об’ємне розширення твердих і рідких тіл
- •6.3. Особливості теплового розширення води
- •6.4. Приклади розв’язання задач
- •1.1. Внутрішня енергія ідеального газу
- •1.2. Робота ідеального газу. Її геометричне тлумачення
- •1.5. Питома теплоємність речовини
- •1.6. Питома теплота згоряння палива. ККД нагрівача
- •1.7. Змінювання агрегатного стану речовини
- •2. ПЕРШИЙ ЗАКОН ТЕРМОДИНАМІКИ. АДІАБАТИЧНИЙ ПРОЦЕС
- •3. ДРУГИЙ ЗАКОН ТЕРМОДИНАМІКИ. ЕНТРОПІЯ
- •4. ТЕПЛОВІ ДВИГУНИ
- •ЕЛЕКТРОДИНАМІКА
- •1. ЕЛЕКТРОСТАТИКА
- •1.1. Електричний заряд. Закон збереження заряду
- •1.7. Електризація тіл
- •2. ПОСТІЙНИЙ СТРУМ
- •2.1. Електричний струм. Сила струму. Густина струму
- •2.3. Послідовне і паралельне з’єднання провідників
- •2.4. ЕРС. Закон Ома для повного кола. З’єднання елементів
- •2.6. Приклади розв’язання задач
- •3. СТРУМИ ПРОВІДНОСТІ
- •3.2. Струм в електролітах
- •3.4. Струм у напівпровідниках
- •3.5. Струм у вакуумі (струм переносу)
- •3.6. Приклади розв’язання задач
- •4. МАГНЕТИЗМ
- •4.1. Магнітне поле. Магнітна індукція поля
- •4.2. Магнітне поле струму
- •4.3. Дія магнітного поля на рухомий заряд (сила Лоренца) і провідник зі струмом (сила Ампера). Правило лівої руки
- •4.4. Дія магнітного поля на рамку зі струмом. Магнітний потік
- •4.5. Закон взаємодії паралельних струмів
- •4.6. Магнітне поле у речовині
- •4.7. Приклади розв’язання задач
- •5. ЕЛЕКТРОМАГНІТНА ІНДУКЦІЯ
- •5.1. Явище електромагнітної індукції. Вихрове електричне поле
- •5.3. Індукційні струми в суцільних провідниках
- •5.4. Самоіндукція. Індуктивність. Енергія магнітного поля
- •5.5. Електромагнітне поле. Теорія Максвелла в якісному вигляді
- •5.6. Приклади розв’язання задач
- •ФІЗИКА КОЛИВАНЬ
- •1. КОЛИВАЛЬНИЙ РУХ
- •1.1. Основні поняття
- •1.2. Гармонічні коливання
- •2. ЗМІННИЙ СТРУМ
- •2.1. Одержання змінного синусоїдного струму. Закономірності змінного струму
- •2.2. Діюче значення змінного струму
- •2.3. Опір змінному струму. Закон Ома для змінного струму
- •2.4. Електричний резонанс. Резонанс напруг. Резонанс струмів
- •2.5. Випрямлення змінного струму
- •2.6. Трансформація змінного струму
- •2.7. Змінний струм високої частоти
- •2.8. Приклади розв’язання задач
- •3. ЕЛЕКТРОМАГНІТНІ КОЛИВАННЯ
- •3.2. Закономірності вільних електромагнітних коливань. Згасаючі коливання
- •3.3. Отримання незгасаючих електромагнітних коливань
- •3.4. Приклади розв’язання задач
- •4. МЕХАНІЧНІ ХВИЛІ. ЗВУК
- •4.1. Поздовжні і поперечні хвилі. Промінь. Довжина хвилі. Фронт хвилі
- •4.2. Принцип Гюйгенса
- •4.3. Інтерференція хвиль
- •4.4. Дифракція хвиль
- •4.5. Звук. Звукові хвилі. Інтенсивність, висота і тембр звуку
- •4.6. Луна. Звуковий резонанс
- •4.7. Приклади розв’язання задач
- •5. ЕЛЕКТРОМАГНІТНІ ХВИЛІ
- •5.1. Випромінювання електромагнітних хвиль відкритим коливальним контуром
- •5.3. Принцип радіозв’язку. Модуляція і детектування (демодуляція)
- •5.4. Класифікація радіохвиль і особливості їх поширення
- •5.5. Приклади розв’язання задач
- •ОПТИКА
- •1. ХВИЛЬОВА ОПТИКА
- •1.1. Монохроматичне світло. Заломлення світла
- •1.2. Дисперсія світла
- •1.4. Інтерференція білого світла за Френелем
- •1.5. Інтерференція білого світла за Ньютоном. Кільця Ньютона
- •1.6. Дифракція білого світла
- •1.7. Поляризація світла
- •2. ГЕОМЕТРИЧНА ОПТИКА
- •2.2. Закони відбивання світла
- •2.3. Закони заломлення світла. Повне відбивання світла
- •2.4. Хід променів через плоскопаралельну пластинку, призму
- •2.5. Сферичні лінзи
- •2.6. Око як оптична система
- •2.8. Сферичні дзеркала
- •2.9. Приклади розв’язання задач
- •3. ВИПРОМІНЮВАННЯ ТА СПЕКТРИ
- •3.1. Люмінесценція
- •3.2. Інфрачервоні та ультрафіолетові промені
- •3.3. Рентгенівські промені
- •3.4. Спектри випромінювання. Спектри поглинання
- •3.5. Спектральний аналіз
- •1.1. Поняття про простір і час
- •1.2. Постулати СТВ. Перетворення Лоренца
- •1.4. Приклади розв’язання задач
- •2. КВАНТОВА ОПТИКА
- •2.1. Теорія Планка. Імпульс фотона
- •2.2. Фотоефект
- •2.3. Фотоелементи та їх застосування
- •2.4. Світловий тиск
- •2.5. Корпускулярно-хвильовий дуалізм
- •2.6. Хімічний вплив світла. Чорно-біла фотографія. Фотосинтез. Ланцюгові реакції
- •2.7. Приклади розв’язання задач
- •3. ФІЗИКА АТОМА
- •3.1. Планетарна модель атома Резерфорда
- •3.2. Постулати Бора. Борівські орбіти
- •3.3. Атом Гідрогену за Н. Бором
- •3.4. Приклади розв’язання задач
- •4. ФІЗИКА АТОМНОГО ЯДРА
- •4.1. Відкриття протона і нейтрона
- •4.2. Теорія будови ядра
- •4.3. Енергія зв’язку ядра. Дефект маси
- •4.4. Природна радіоактивність
- •4.6. Часткове звільнення внутрішньоядерної енергії при екзотермічних ядерних реакціях
- •4.7. Закон радіоактивного розпаду
- •4.8. Приклади розв’язання задач
- •5. ЕЛЕМЕНТАРНІ ЧАСТИНКИ
- •5.1. Фізика елементарних частинок
- •5.2. Приклади розв’язання задач
- •Предметний покажчик

2.Динаміка матеріальної точки
2.1.Основні закони динаміки. Сила. Рівнодійна сила
Динаміка — це розділ механіки, який вивчає причини
зміни швидкості руху тіл під впливом інших тіл.
Сила (у фізиці) є міра взаємодії тіл, частинок або части-
нок і поля.
Сила (в механіці) є причина прискорення тіл або частинок тіла.
Сила F — векторна величина.
Якщо до матеріальної точки прикладено декілька сил F1 , F2 ,... Fn (рис. 25), то їх дію можна замінити дією однієї сили Fp , яка називається рівнодійною силою:
Fр = F1 + F2 + …+ Fn .
Рис. 25
2.1.1. Перший закон Ньютона — закон інерції
Існують такі системи відліку, відносно яких поступально рухоме тіло зберігає свою швидкість сталою, якщо на ньо-
го не діють інші тіла (або вплив інших тіл компенсується). Такі системи відліку називаються інерціальними.
Інерціальна система відліку зв’язана з далекими зорями. Будь-яка система, яка рухається відносно зір рівномірно і прямолінійно, також інерціальна. У зв’язку з тим, що Земля, рухаючись відносно зір (Сонця), мало змінює швидкість, система «Земля» практично інерціальна. Отже, інерціальною буде також СВ, яка рухається відносно Землі рівномірно і прямолінійно.
37

Механіка
Явище збереження сталої швидкості (зокрема швидкості, що дорівнює нулю) називають інерцією.
Тому і СВ, відносно яких тіла рухаються зі сталою
швидкістю за умови компенсації зовнішніх впливів, нази-
ваються інерціальними, а перший закон Ньютона називають законом інерції.
2.1.2. Принцип відносності в класичній механіці (принцип відносності Галілея)
Принцип відносності в класичній механіці: для будь-яких механічних явищ усі інерціальні СВ є рівноправними.
Це зумовлено тим, що маса m, довжина l, проміжок ча-
су ∆t в усіх інерціальних СВ мають однакове значення (є інваріантними).
2.1.3. Міжнародна система одиниць у механіці
Основні одиниці у механіці: кг — кілограм, м — метр, с — секунда.
Усі інші одиниці фізичних величин є похідними на підставі фізичних закономірностей (м/с, м/с2 ) (табл. 1).
2.1.4. Маса. Центр маси
Маса — фізична величина, яка кількісно характеризує
інертні властивості тіла.
Інертність полягає в тому, що для зміни швидкості руху тіла даною силою потрібен деякий час. Чим більшим є цей час, тим інертнішим є тіло.
Одиницею маси в СІ є 1 кг.
Еталон маси, виготовлений зі сплаву іридія та платини , зберігається в м. Севр поблизу Парижа.
Масу можна визначити:
1. За взаємодією тіла масою mт з еталоном (тілом відо-
мої маси):
mт = aет . mет aт
38

2. Динаміка матеріальної точки
Маса як міра інертності тіла визначається відношенням модуля прискорення еталона до модуля прискорення тіла
при його взаємодії з еталоном: |
|
|
m = |
aет |
m . |
|
||
т |
aт |
ет |
|
|
2.Зважуваннямнаважільнихтерезах,депорівнюється взаємодія тіла і важків із Землею.
3.Розрахунком її за відомою густиною речовини і об’є
мом тіла:
m=ρV.
4.Вираженням її через масу однієї молекули m0 та кількість молекул N:
m = m0N .
|
|
|
|
|
Таблиця 1 |
|
|
|
|
|
|
Одиниці фізичних величин в СІ |
|
||||
|
|
|
|
|
|
Величини |
|
Одиниці |
|
||
|
|
|
|
|
|
Найменування |
|
Позна |
Найменування |
|
Позна |
|
чення |
|
чення |
||
|
|
|
|
||
|
|
Основні |
|
||
|
|
|
|
||
Довжина |
|
l |
Метр |
|
м |
Маса |
|
m |
Кілограм |
|
кг |
Час |
|
t |
Секунда |
|
с |
Температура |
|
T |
Кельвін |
|
К |
Сила струму |
|
I |
Ампер |
|
А |
Сила світла |
|
J |
Кандела |
|
кд |
Кількість |
|
ν |
Моль |
|
моль |
речовини |
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Додаткові одиниці |
|
||
|
|
|
|
||
Плоский кут |
|
ϕ |
Радіан |
|
рад |
|
|
|
|
|
|
Тілесний кут |
|
Ω |
Стерадіан |
|
ср |
39

Механіка
У механіці Ньютона вважається, що:
— маса тіла не залежить від швидкості його руху;
— для тіла виконується закон збереження маси.
У релятивістській механіці (механіці великих швидкостей v ≈ c) маса тіла залежить від швидкості його руху:
m = |
m0 |
|
, |
|
1− |
v2 |
|
||
|
|
|
||
|
c2 |
|
|
|
|
|
|
|
де m0 — маса спокою тіла; c =3 108 м/с .
Центр маси — точка, через яку повинна проходити лінія дії сили, щоб тіло рухалось поступально.
На рис. 26 точка C — центр маси тіла.
Рис. 26
Центр маси системи рухається як матеріальна точка, у якій зосереджена маса всієї системи і на яку діє сила, що дорівнює геометричній сумі всіх зовнішніх сил, що діють на тіло.
2.1.5. Другий закон Ньютона в класичній і релятивістській механіці
Сила, яка діє на тіло, дорівнює добутку маси тіла на прискорення, яке надається даною силою:
F =ma .
Ця сила тільки надає тілу прискорення і не залежить
від дії інших сил на це тіло.
Основне рівняння динаміки — якщо на тілодіє декілька сил, то геометрична сума всіх зовнішніх сил дорівнює до-
40

2. Динаміка матеріальної точки
бутку маси тіла на прискорення, з котрим рухається тіло під впливом усіх сил:
F1 + F2 +…+ Fn =ma.
Одиницею сили є 1 Н (ньютон).
1 Н — це постійна сила, яка надає тілу масою 1 кг прискорення 1 м/с2 :
1Н =1кг см2 .
Межі застосування другого закону Ньютона
Цей закон застосовується:
1)під час розглядання руху тіл зі швидкостями набагато меншими від швидкості світла (v c);
2)в інерціальній системі відліку.
Другий закон Ньютона в імпульсній формі застосо вується як у класичній механіці (механіці Ньютона), так
і в релятивістській (механіці Ейнштейна).
Другий закон Ньютона в імпульсній формі — імпульс сили, що діє на тіло, дорівнює зміні імпульсу тіла:
F∆t =mv −mv0 , або F∆t = ∆p.
Імпульс тіла — це векторна величина, яка дорівнює добутку маси тіла на його швидкість:
p = mv .
Одиницею виміру імпульсу є 1 кг мс .
2.1.6. Третій закон Ньютона
Тіла діють одне на одне із силами, спрямованими вздовж однієї прямої, рівними за модулем і протилежними за напрямком:
F1 = − F2 , F1 = F2 .
41