Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Фізика / Соколович_Ю.А.-Фізика._Навчально-практичний_довідник-Ранок(2010).pdf
Скачиваний:
316
Добавлен:
06.02.2016
Размер:
5.63 Mб
Скачать

4. Властивості рідин

4.1.Особливості поверхневого шару рідини

Найбільш характерною властивістю рідкого стану є наявність різкої межі, яка розділяє рідину та її пару.

Молекули рідини, що містяться на її поверхні, притягуються молекулами, які є всередині рідини. Притягання молекул пари, які містяться над поверхнею, є мізерно малим. Під впливом рівнодійної сили притягання молекули поверхневого шару втягуються всередину рідини, кількість молекул на поверхні зменшується, і площа поверхні скорочується. На поверхні залишається така кількість молекул, при якій її площа виявляється мінімальною для даного

об’єму рідини (рис. 136, а).

Сила поверхневого натягу — це сила, яка діє на межі стикання рідини з твердим тілом перпендикулярно до межі по дотичній до поверхні рідини (рис. 136, б).

   

а

б

Рис. 136

4.2. Поверхнева енергія. Поверхневий натяг

Поверхневим натягом називається величина, вимірювана відношенням модуля сили поверхневого натягу до довжини межі поверхні плівки:

σ = Fн .

lмежі

У СІ поверхневий натяг виражається в ньютонах на

σ =

Н

метр:

 

.

м

165

Молекулярна фізика

Величина поверхневого натягу залежить від виду рідини і температури.

Енергія поверхневого шару рідини площею S:

П = σS .

Робота при зміні площі поверхневого шару плівки:

A = σ∆S = ∆П .

Величину поверхневого натягу можна визначити мето-

дом відриву крапель:

σ = mlкg ,

де mк — маса краплі;

g — прискорення вільного падіння;

l — довжина межі поверхневого шару.

4.3. Явище змочування. Капілярні явища

Рідина, яка розтікається по твердому тілу, називається змочуючою дане тверде тіло (вода по склу і т. п.). При цьо-

му рівнодійна сил притягання молекул на межі зіткнення з молекулами рідини менша, ніж з молекулами твердого тіла

(рис. 137, а).

Рідина, що не розтікається, а стягується міжмоле­ кулярними силами в краплі, називається незмочую-

чою дане тверде тіло (вода на жирній поверхні і т.  п.). Рівнодійна сила притягання молекул на межі зіткнення з молекулами рідини більша, ніж з молекулами твердого тіла (рис. 137, б).

       

а

б

Рис. 137

166

4. Властивості рідин

θ — крайовий кут.

Якщо повне змочування, θ =0.

Якщо повне незмочування, θ = π.

Змочування — це трифазне явище, оскільки воно відбувається на межі трьох фаз: твердої, рідкої і газоподібної.

У тонкій трубці — капілярі — у разі змочування рідина піднімається по стінці, утворюється ввігнута поверхня рідини (увігнутий меніск) (рис. 138, а).

Висота підйому рідини в трубці:

h = 2σcosθ .

ρgr

де σ — поверхневий натяг; r — радіус трубки;

ρ — густина рідини.

Незмочуюча рідина опускається в капілярі на h, меніск при цьому є опуклим (рис. 138, б).

F

h

h

 

F

   

а

б

Рис. 138

4.4. Формула Лапласа

Формула Лапласа

Додатковий тиск, який зумовлений кривиною поверхні рідини, визначається так:

 

1

 

1

 

 

p = ±σ

 

+

 

 

,

R1

R2

 

 

 

 

де R1 і R2 — радіуси кривини двох взаємно перпендикулярних перетинів поверхні рідини; знак «+» — для опуклого меніска, «–» — увігнутого.

167

2Rσ .

Молекулярна фізика

Тиск у точках A і A′ зазначений на рис. 139:

p0 — тиск на вільну поверхню. Якщо R1 = R2 = R (сферична по-

верхня), то

p =

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Для тонкостінної порожньої сфери

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(бульбашки), що має дві поверхні — зо-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

внішню і внутрішню — лапласів тиск

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

дорівнює:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 139

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

p =2

 

=

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

R

R

4.5. Приклади розв’язання задач

Задача 1.

Корковий кубик із ребром 2 см плаває у воді. Визначи­ ти глибину його занурення у воду, вважаючи змочування повним.

Дано:

кг

 

 

 

Розв’язання:

 

 

 

ρ

 

=240

 

 

 

 

 

пр

 

м3

Н

 

Розглянемо сили, які діють на кубик.

 

 

 

σв =7,2 10

−2

 

Сила натягу піднімає воду на поверхню

 

 

м

кубика (змочування), діючи на нього вер-

ρ

 

=1000

кг

 

тикально вниз. Сила тяжіння напрямле-

 

рід

0

 

 

м3

на вниз, а архімедова сила — угору.

θ =

 

 

 

 

 

 

 

 

a =2 10−2

 

м

 

 

 

 

h — ?

 

 

 

 

 

 

 

Оскільки кубик перебуває у рівновазі, то геометрична сума сил, діючих на кубик, дорівнює нулю (рис. 140):

FA +mg + FH =0 .

 

У проекції на Ox:

 

FA FH mg =0.

(1)

Розпишемо діючі на кубик сили. Сила Архімеда­ :

 

FA рідgh a2 .

 

168

4. Властивості рідин

Сила поверхневого натягу:­

 

FH = σl ,

 

де l — периметр куба.

 

Оскільки l = 4a, то Fн =4σa .

 

Розпишемо силу тяжін-

 

ня кубика:

 

mg = pпр ga3 .

 

Підставимо значення сил

Рис. 140

у рівняння (1):

 

ρрідgh a2 −4σa −ρпр ga3 =0 .

 

Виразимо шукану глибину занурення кубика в рідину h :

h =

ρпр ga3

+4σa

.

(2)

ρрідga2

 

 

 

Скорочуючи на a чисельник і знаменник виразу (2), дістанемо:

h = ρпр ga2 +4σ .

ρрідga

 

 

 

 

 

 

Обчислення:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

кг

 

 

м

м

2

+

Н

м

3

с

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

м3

 

с2

 

 

 

 

 

 

 

[h]

=

 

 

 

 

 

 

 

м

 

 

 

 

= м ,

 

 

 

 

 

 

 

кг м м

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

{ h} =

240

9,8 (2

10−2 )2 +4 7,2 10−2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

≈6,2 10−3 .

 

 

 

1000 9,8 2 10−2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Відповідь: ∆h =0,62 см.

Задача 2.

На протилежних кінцях трубки-трійника видули дві мильні бульбашки A і B різних діаметрів, після чого вихідний отвір трубки закрили (рис. 141). Що станеться з буль­башками, якщо залишити їх самих, захистивши від зовнішніх впливів (відкрити крани 1 і 3)?

Аналіз і розв’язання:

Об’єм бульбашки A зменшуватиметься, а об’єм бульбашки B — збільшуватиметься, оскільки лапласів тиск

169

Молекулярна фізика

p1 =

більший від лапласового тиску p2 =

(більшо-

R

R

 

 

 

 

1

 

2

 

му радіусу відповідає менший лапласів тиск).

Рівновага настане, коли тиск eсередині бульбашок (лапласові тиски) зрівняється, тобто коли поверхні обох плівок (радіус кульового сегмента першої плівки R1′ і радіус кулі другої плівки R2′ ) матимуть однакову кривину: R1= R2

(рис. 142).

 

2

2

 

1

3

1

3

 

 

R1

 

A R1

R2

R1 R2

R2

 

 

B

 

 

Рис. 141

Рис. 142

 

Задача 3.

Під час посухи на поверхні землі утворюється тверда кірка. Чи треба зберігати її, щоб запобігти висиханню нижніх шарів землі?

Аналіз і розв’язання:

Ні, ґрунт слід розрихлювати, щоб перешкодити підйому ґрунтової води по капілярах, які утворюються у верхніх затверділих шарах ґрунту.

Задача 4.

У капілярній трубці, зануреній вертикально у воду на глибину l, вода піднялась на висоту h (рис. 143). Трубку закривають знизу пальцем, виймають із води і знову відкривають. Визначити довжину x стовпчика води, який залишився в трубці. Кривину верхнього ввігнутого і нижнього опуклого менісків вважати однаковою.

170

4. Властивості рідин

Дано:

 

 

 

 

 

 

 

Розв’язання:

 

 

 

 

 

 

 

 

капіляр

 

 

 

Оскільки скляна трубка є капіляром­ ,

l

 

 

 

 

 

то з’являється надлишковий

лапласів

h

кг

 

 

тиск, зумовлений кривиною меніска:

3

 

ρрід =10

 

 

м3

 

 

 

 

 

 

 

pл =

,

(1)

змочування

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

R

 

x — ?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

де R — радіус капіляра.

 

Для визначення R використовуємо закон капілярності:

 

 

 

 

 

h =

 

.

(2)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ρgR

 

Виразимо R із формули (2) і підставимо у формулу (1):

 

 

R =

pл

=

ρgh gh .

(3)

 

 

 

 

 

 

 

 

ρgh

 

 

Лапласів тиск дорівнює гідростатичному тиску стовпчика рідини заввишки h. Коли трубку виймаємо з води, утворюється два меніски. Лапласів тиск збільшується, а отже, збільшується висота стовпчика води в капілярі. Визначимо цю висоту. Коли трубку відкриваємо, вода з капіляра виливається доти, поки внизу не утвориться опуклий меніск. Лапласів тиск напрямлений угору і дорівнює:

pл = pл1 + pл2;

а) якщо l > h , то (рис. 144, а)

pл =2pл gx1 ,  2ρgh gx1 , x1 =2h ;

б) якщо l < h , то (рис. 144, б)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

а

 

 

 

 

 

б

 

 

Рис. 143

Рис. 144

 

 

171

A = σ∆S .

Молекулярна фізика

pл1 + pл2 gx2 , ρgh gl gx2 , x2 =l +h .

Відповідь: x1 =2h , якщо l > h ; x2 =l +h, якщо l < h.

Задача 5.

Яку роботу треба виконати, щоб розтягнути на відстань d = 10 см мильну плівку на дротяній рамці з рухомою перекладиною завдовжки l = 5 см?

Дано:

СІ:

 

 

d =10 см

d =0,1

м

l =5 см

l =0,05

м

σ =40 10−3

Н

 

σ =40 10−3

Н

м

м

 

 

 

 

 

 

 

 

 

A — ?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розв’язання:

Робота A дорівнює збільшенню енергії вільної поверхні рідини:

Оскільки треба враховувати збільшення поверхні з обох боків плівки, то ∆S =2dl .

Тоді A =2σdl .

Обчислення:

A = Нм м м = Н м = Дж ,

{ A} =2 40 10−3 0,1 5 10−2 =4 10−4 .

Відповідь: A = 400 мкДж.

Задача 6.

Яка кількість теплоти виділиться в навколишнє середо­ вище, якщо при злитті крапельок діаметром 1 мкм вийде 1 кг чистої води при тій самій температурі? На скільки градусів нагрілась­ би вода, якби не було тепловіддачі?

172

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4. Властивості рідин

Дано:

 

 

 

 

 

 

 

СІ:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

m =1 кг3

кг

m =1 кг3

кг

ρв

=10

 

 

 

 

 

 

 

 

ρ

 

=10

 

 

 

 

 

 

 

 

м

3

 

 

 

 

в

 

 

 

 

 

 

 

Дж

 

м3

 

 

 

 

 

 

 

cв

=4200

 

 

cв

=4200

 

Дж

(кг К)

 

 

 

 

 

 

(кг К)

d =1 мкм

d =10−6

м

σ =73 10−3

Н

 

σ =73 10−3

Н

 

 

 

м

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

м

t

— ?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розв’язання:

Краплі, порівняно з водою, яка міститься в одній посудині, мають значно більшу поверхневу енергію. Ця надлишкова енергія

П = σвS .

 

(1)

Визначимо ∆S :

 

 

S = Sn ,

 

 

де S — поверхня однієї краплі;

 

 

    n — кількість крапель.

 

 

S =4πR2 , n =

 

V

,

 

V

 

 

 

 

 

1

 

де V і V1 — відповідно об’єм 1 кг води і краплі.

Підставимо значення ∆S у формулу (1):

 

П =4πR2

V

 

σв .

V

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

Визначимо V і V1 :

 

 

 

 

 

 

 

 

V =

m

; V1

=

4

 

πR3 ,

 

 

 

 

 

 

 

ρв

3

 

 

 

тоді

 

 

 

 

 

 

 

 

П =

R2mσв

=

 

3mσв

.

 

 

 

 

ρв

4

πR3

 

 

 

 

 

 

ρвR

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Обчислимо, на скільки підвищилася б температура во-

ди, якби не було теплообміну з навколишнім середовищем.

Q = cвmt t =

Q

.

 

 

c m

 

в

173

Молекулярна фізика

Згідно із законом збереження енергії Q = П, тоді

 

t =

 

 

3mσв

 

 

=

в

.

 

 

 

ρвRcвm

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ρвRcв

 

 

 

 

 

 

Обчислення:

 

 

 

 

 

 

Н м3 кг К

 

 

t

=

 

 

= К

,

м2 кг м Дж

{ t} =

 

 

 

 

 

3 73 10−3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

=0,1.

 

 

 

 

 

1

 

 

 

−6

 

 

 

 

 

3

 

 

10

4200

 

 

10

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Відповідь: t = 0,1°C , T = 0,1К .

Задача 7.

Яку роботу проти сил поверхневого натягу треба виконати, щоб видути мильну бульбашку радіусом R? Чому дорівнює надлишковий тиск усередині бульбашки?

Розв’язання:

Мильна бульбашка являє собою дуже тонку плівку мильної води приблизно сферичної форми. Ця плівка має дві поверхні — зовнішню і внутрішню. Нехтуючи товщиною плівки і вважаючи тому радіуси обох сфер однаковими, знайдемо їхню спільну площу:

S =4πR2 +4πR2 =8πR2 .

(1)

Збільшення поверхневої енергії пов’язане зі збільшенням ∆S :

П = σ∆S .

(2)

Виконувана під час видування бульбашки робота проти сил поверхневого натягу іде на збільшення поверхневої енергії на П. Таким чином, із (1) і (2) дістанемо:

A = ∆П =8πR2σ .

Надлишковий (порівняно із зовнішнім) тиск усередині бульбашки дорівнює:

p = 4Rσ .

174