- •Передмова
- •МЕХАНІКА
- •1. КІНЕМАТИКА МАТЕРІАЛЬНОЇ ТОЧКИ
- •1.1. Основні поняття
- •1.4. Прямолінійний рух
- •1.5. Криволінійний рух. Рівномірний рух по колу
- •2. ДИНАМІКА МАТЕРІАЛЬНОЇ ТОЧКИ
- •2.1. Основні закони динаміки. Сила. Рівнодійна сила
- •2.2. Сили в механіці
- •2.4. Алгоритм розв’язання кількісних задач із фізики
- •2.5. Методичні рекомендації щодо розв’язання задач з динаміки
- •2.6. Приклади розв’язання задач
- •3. ЗАКОНИ ЗБЕРЕЖЕННЯ В МЕХАНІЦІ
- •3.1. Імпульс тіла. Імпульс сили
- •3.2. Закон збереження імпульсу
- •3.3. Реактивний рух
- •3.4. Енергія. Закон збереження енергії. Види енергії
- •3.5. Види механічної енергії та їх зв’язок з роботою
- •3.6. Механічна робота і потужність
- •3.7. Механічний удар
- •3.8. Прості механізми
- •4. МЕХАНІКА ТВЕРДОГО ТІЛА
- •4.1. Основні поняття
- •4.2. Умови і види рівноваги твердого тіла
- •4.3. Момент імпульсу. Закон збереження моменту імпульсу
- •4.4. Зіставлення рівнянь механіки поступального й обертального рухів (табл. 2)
- •4.5. Приклади розв’язання задач
- •5. ГІДРОСТАТИКА І АЕРОСТАТИКА
- •5.1. Тиск
- •5.2. Закон Паскаля
- •5.3. Гідростатичний тиск
- •5.4. Сполучені посудини
- •5.5. Гідростатичний парадокс
- •5.6. Гідравлічна машина
- •5.7. Закон Архімеда
- •5.8. Умови плавання тіл (табл. 3)
- •5.9. Атмосферний тиск, його вимірювання
- •5.10. Приклади розв’язання задач
- •6. ГІДРОДИНАМІКА І АЕРОДИНАМІКА
- •6.1. Струминна течія рідин і газів
- •6.2. Рівняння Бернуллі
- •6.3. Підйомна сила крила літака
- •6.4. Коефіцієнт лобового опору для тіл різної форми (табл. 4)
- •1. ОСНОВИ МОЛЕКУЛЯРНО-КІНЕТИЧНОЇ ТЕОРІЇ БУДОВИ РЕЧОВИНИ
- •1.1. Основні положення молекулярно-кінетичної теорії та їх дослідне обґрунтування
- •2. ВЛАСТИВОСТІ ГАЗІВ (ГАЗОВІ ЗАКОНИ)
- •2.2. Газові закони
- •2.3. Закон Дальтона
- •2.5. Середня довжина вільного пробігу молекул
- •2.6. Приклади розв’язання задач
- •3. ВЛАСТИВОСТІ ПАРИ
- •3.1. Пара. Випаровування і конденсація
- •3.2. Насичена і ненасичена пара
- •3.3. Вологість повітря (відносна й абсолютна). Точка роси
- •3.4. Кипіння. Перегріта рідина
- •3.5. Приклади розв’язання задач
- •4.2. Поверхнева енергія. Поверхневий натяг
- •4.3. Явище змочування. Капілярні явища
- •4.4. Формула Лапласа
- •4.5. Приклади розв’язання задач
- •5. ВЛАСТИВОСТІ ТВЕРДИХ ТІЛ
- •5.1. Кристалічні та аморфні тіла. Їхні властивості
- •5.2. Типи твердих кристалів
- •5.3. Рідкі кристали
- •5.4. Дефекти кристалічних ґраток
- •5.5. Механічні властивості твердих тіл
- •5.6. Приклади розв’язання задач
- •6. ТЕПЛОВЕ РОЗШИРЕННЯ ТВЕРДИХ І РІДКИХ ТІЛ
- •6.1. Графік залежності потенціальної енергії взаємодії найпростіших молекул від відстані між ними (потенціальна яма)
- •6.2. Лінійне й об’ємне розширення твердих і рідких тіл
- •6.3. Особливості теплового розширення води
- •6.4. Приклади розв’язання задач
- •1.1. Внутрішня енергія ідеального газу
- •1.2. Робота ідеального газу. Її геометричне тлумачення
- •1.5. Питома теплоємність речовини
- •1.6. Питома теплота згоряння палива. ККД нагрівача
- •1.7. Змінювання агрегатного стану речовини
- •2. ПЕРШИЙ ЗАКОН ТЕРМОДИНАМІКИ. АДІАБАТИЧНИЙ ПРОЦЕС
- •3. ДРУГИЙ ЗАКОН ТЕРМОДИНАМІКИ. ЕНТРОПІЯ
- •4. ТЕПЛОВІ ДВИГУНИ
- •ЕЛЕКТРОДИНАМІКА
- •1. ЕЛЕКТРОСТАТИКА
- •1.1. Електричний заряд. Закон збереження заряду
- •1.7. Електризація тіл
- •2. ПОСТІЙНИЙ СТРУМ
- •2.1. Електричний струм. Сила струму. Густина струму
- •2.3. Послідовне і паралельне з’єднання провідників
- •2.4. ЕРС. Закон Ома для повного кола. З’єднання елементів
- •2.6. Приклади розв’язання задач
- •3. СТРУМИ ПРОВІДНОСТІ
- •3.2. Струм в електролітах
- •3.4. Струм у напівпровідниках
- •3.5. Струм у вакуумі (струм переносу)
- •3.6. Приклади розв’язання задач
- •4. МАГНЕТИЗМ
- •4.1. Магнітне поле. Магнітна індукція поля
- •4.2. Магнітне поле струму
- •4.3. Дія магнітного поля на рухомий заряд (сила Лоренца) і провідник зі струмом (сила Ампера). Правило лівої руки
- •4.4. Дія магнітного поля на рамку зі струмом. Магнітний потік
- •4.5. Закон взаємодії паралельних струмів
- •4.6. Магнітне поле у речовині
- •4.7. Приклади розв’язання задач
- •5. ЕЛЕКТРОМАГНІТНА ІНДУКЦІЯ
- •5.1. Явище електромагнітної індукції. Вихрове електричне поле
- •5.3. Індукційні струми в суцільних провідниках
- •5.4. Самоіндукція. Індуктивність. Енергія магнітного поля
- •5.5. Електромагнітне поле. Теорія Максвелла в якісному вигляді
- •5.6. Приклади розв’язання задач
- •ФІЗИКА КОЛИВАНЬ
- •1. КОЛИВАЛЬНИЙ РУХ
- •1.1. Основні поняття
- •1.2. Гармонічні коливання
- •2. ЗМІННИЙ СТРУМ
- •2.1. Одержання змінного синусоїдного струму. Закономірності змінного струму
- •2.2. Діюче значення змінного струму
- •2.3. Опір змінному струму. Закон Ома для змінного струму
- •2.4. Електричний резонанс. Резонанс напруг. Резонанс струмів
- •2.5. Випрямлення змінного струму
- •2.6. Трансформація змінного струму
- •2.7. Змінний струм високої частоти
- •2.8. Приклади розв’язання задач
- •3. ЕЛЕКТРОМАГНІТНІ КОЛИВАННЯ
- •3.2. Закономірності вільних електромагнітних коливань. Згасаючі коливання
- •3.3. Отримання незгасаючих електромагнітних коливань
- •3.4. Приклади розв’язання задач
- •4. МЕХАНІЧНІ ХВИЛІ. ЗВУК
- •4.1. Поздовжні і поперечні хвилі. Промінь. Довжина хвилі. Фронт хвилі
- •4.2. Принцип Гюйгенса
- •4.3. Інтерференція хвиль
- •4.4. Дифракція хвиль
- •4.5. Звук. Звукові хвилі. Інтенсивність, висота і тембр звуку
- •4.6. Луна. Звуковий резонанс
- •4.7. Приклади розв’язання задач
- •5. ЕЛЕКТРОМАГНІТНІ ХВИЛІ
- •5.1. Випромінювання електромагнітних хвиль відкритим коливальним контуром
- •5.3. Принцип радіозв’язку. Модуляція і детектування (демодуляція)
- •5.4. Класифікація радіохвиль і особливості їх поширення
- •5.5. Приклади розв’язання задач
- •ОПТИКА
- •1. ХВИЛЬОВА ОПТИКА
- •1.1. Монохроматичне світло. Заломлення світла
- •1.2. Дисперсія світла
- •1.4. Інтерференція білого світла за Френелем
- •1.5. Інтерференція білого світла за Ньютоном. Кільця Ньютона
- •1.6. Дифракція білого світла
- •1.7. Поляризація світла
- •2. ГЕОМЕТРИЧНА ОПТИКА
- •2.2. Закони відбивання світла
- •2.3. Закони заломлення світла. Повне відбивання світла
- •2.4. Хід променів через плоскопаралельну пластинку, призму
- •2.5. Сферичні лінзи
- •2.6. Око як оптична система
- •2.8. Сферичні дзеркала
- •2.9. Приклади розв’язання задач
- •3. ВИПРОМІНЮВАННЯ ТА СПЕКТРИ
- •3.1. Люмінесценція
- •3.2. Інфрачервоні та ультрафіолетові промені
- •3.3. Рентгенівські промені
- •3.4. Спектри випромінювання. Спектри поглинання
- •3.5. Спектральний аналіз
- •1.1. Поняття про простір і час
- •1.2. Постулати СТВ. Перетворення Лоренца
- •1.4. Приклади розв’язання задач
- •2. КВАНТОВА ОПТИКА
- •2.1. Теорія Планка. Імпульс фотона
- •2.2. Фотоефект
- •2.3. Фотоелементи та їх застосування
- •2.4. Світловий тиск
- •2.5. Корпускулярно-хвильовий дуалізм
- •2.6. Хімічний вплив світла. Чорно-біла фотографія. Фотосинтез. Ланцюгові реакції
- •2.7. Приклади розв’язання задач
- •3. ФІЗИКА АТОМА
- •3.1. Планетарна модель атома Резерфорда
- •3.2. Постулати Бора. Борівські орбіти
- •3.3. Атом Гідрогену за Н. Бором
- •3.4. Приклади розв’язання задач
- •4. ФІЗИКА АТОМНОГО ЯДРА
- •4.1. Відкриття протона і нейтрона
- •4.2. Теорія будови ядра
- •4.3. Енергія зв’язку ядра. Дефект маси
- •4.4. Природна радіоактивність
- •4.6. Часткове звільнення внутрішньоядерної енергії при екзотермічних ядерних реакціях
- •4.7. Закон радіоактивного розпаду
- •4.8. Приклади розв’язання задач
- •5. ЕЛЕМЕНТАРНІ ЧАСТИНКИ
- •5.1. Фізика елементарних частинок
- •5.2. Приклади розв’язання задач
- •Предметний покажчик
Електродинаміка
а
R1 |
R2 |
б |
в |
Рис. 182
2.4. ЕРС. Закон Ома для повного кола. З’єднання елементів
Джерело струму — це пристрій, у якому діють сторонні сили, які розділяють заряди (рис. 183).
+ |
|
- |
+ |
r |
||
|
|
|||||
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
R |
||
Рис. 183 |
|
Рис. 184 |
Кулонівські сили завжди з’єднують різнойменні заряди. У замкненому колі діють сторонні сили в джерелі й кулонівські сили у всьому колі, але робота кулонівських сил
у замкненому контурі дорівнює нулю (рис. 184).
Електрорушійна сила джерела (Eдж ) є величина, що чи-
сельно дорівнює роботі сторонніх сил у джерелі, затраченій на переміщення одиничного позитивного заряду через усе
коло: A
Eдж = q .
Робота, затрачена на переміщення заряду через усе коло, дорівнює сумі робіт на зовнішній ділянці кола і всередині
228
2. Постійний струм
джерела (ділянка кола з опором r, де r — власний, внутрішній опір джерела):
A = Aзовн + Aвнутр .
Eдж =Uзовн +Uвнутр , Eдж = IR + Ir .
Закон Ома для повного кола: сила струму в замкненому колі дорівнює електрорушійній силі джерела, поділеній на
повний опір кола:
I = REдж+r .
Наслідки закону Ома для повного кола
— Напруга на полюсах замкненого джерела струму
(рис. 185, а):
U =Eдж − Ir .
— Напруга на полюсах незамкненого джерела струму
(рис. 185, б):
U =Eдж при Rвольтметра r .
— Коротке замикання джерела струму, тобто R →0
(рис. 185, в):
Imax = Eджr .
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
а |
|
|
|
|
|
|
б |
|
|
|
|
|
в |
Рис. 185
ККД джерела струму:
η= U ,
Eдж
де U — напруга на зовнішній ділянці кола.
229
Електродинаміка
З’єднання елементів у батарею
1.При послідовному з’єднанні елементів у батарею електрорушійна сила батареї дорівнює алгебраїчній сумі ЕРС елементів (рис. 186, а):
Eб = E1 +E2 +…En .
2.При паралельному з’єднанні елементів з однаковою ЕРС електрорушійна сила батареї дорівнює ЕРС одного елемента (рис. 186, б):
Eб = E1 .
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
а |
|
|
|
|
б |
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Рис. 186 |
|
|
|
|||||||
2.5. Робота і потужність струму. |
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
Закон Джоуля—Ленца |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||
Робота струму A = qU, де q = It; |
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
A = IUt. |
|
|
|
|||||||
Потужність струму |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
P = |
A |
; P = IU , P =1 А В =1Вт . |
|
|
|
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
t |
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
Закон Джоуля—Ленца про кількість теплоти, яка виді- |
|||||||||||||||||||||||||||||
ляється при проходженні струму: |
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Q = I2Rt . |
|
|
|
||||||||
Якщо в провіднику струм справляє тільки теплову дію, |
|||||||||||||||||||||||||||||
то A = Q: |
|
U2 |
|
|
|
|
|
|
U2 |
|
|||||||||||||||||||
|
A = Q = IUt = I2Rt = |
|
t , P = IU = I2R = |
|
. |
||||||||||||||||||||||||
|
|
R |
|
|
|||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
R |
230
2. Постійний струм
2.6. Приклади розв’язання задач
Задача 1.
Дано електричне коло (рис. 187). Визначити силу струму в провіднику. Елементи однакові з E = 1,5 В і r = 0,5 Ом кожний. Опір провідників: R1 = R4 = 2 Ом, R2 = 1 Ом,
R3 = 3 Ом.
Дано: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Розв’язання: |
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
E = 1,5 |
В |
|
|
|
Провідники R2 |
і R3 |
з’єднані паралель- |
|||||||||||||||||||||
r = 0,5 |
Ом |
|
но, отже: |
|
|
R2R3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
R1 = R4 = 2 |
Ом |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
I3 |
= |
|
|
|
|
R2 + R3 |
|
, I3 = I |
|
R2 |
. |
|||||||||||||
R2 = 1 Ом |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
R3 |
|
|
|
|
|||||||||||||
R3 = 3 |
Ом |
|
|
|
|
|
I |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
R2 + R3 |
|||||||||||
|
|
|
Сила струму в колі: |
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
I = |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Eдж |
|
|
|
. |
|
|||||
I3 — ? |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
R2R3 |
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
R1 + |
+ R4 |
+ rдж |
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
R2 + R3 |
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Рис. 187
Оскільки однакові елементи з’єднані паралельно, то
2r .
Тоді сила струму в колі:
I = |
|
|
|
E |
|
|
|
. |
R1 + |
R R |
+ R4 + |
r |
|||||
|
R2 |
+ R3 |
2 |
|
|
|||
|
|
|
2 |
3 |
|
|
|
|
231
Електродинаміка
|
|
Обчислення: |
|
|||
I = |
|
|
1,5 |
|
A =0,3 |
А, |
|
|
|
|
|||
|
3 |
|
|
|||
2+ |
+2 |
+0,25 |
|
|
||
4 |
|
|||||
|
|
|
|
|
|
I3 =0,3 14 A =0,075 А.
Відповідь: I3 = 75 мА.
Задача 2.
Два елементи з ЕРС 2 В і 1,5 В, внутрішнім опором r1 = r2 = 0,5 Ом з’єднані паралельно. Опір зовнішнього кола R = 2 Ом. Визначити силу струму у зовнішньому колі, силу струму в батареї.
Дано: |
|
|
Розв’язання: |
|||||
|
||||||||
E1 |
= 2 В |
|
|
|
|
|
r1 |
|
E2 |
= 1,5 В |
|
|
|
|
|
|
|
r1 |
=r2 =0,5 |
Ом |
|
|
|
|
r2 |
|
R |
=2 Ом |
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
I — ? |
|
|
|
R |
||||
I1 |
— ? |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
З а з а ко н о м Ом а д л я в с ь о г о ко л а:
|
|
|
I = |
|
Eдж |
|
|
, |
||
|
|
|
|
R + |
r |
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
де Eдж =U на незамкненому джерелі; |
||||||||||
U =U1 =U2 |
(на кожному елементі). |
|||||||||
E1 >E2 , виходить, у батареї перший елемент є джерелом |
||||||||||
струму, отже: U1 =E1 − I1r , |
|
|
|
|
|
|
||||
I1 = |
(E1 +(−E2 )) |
|
(сила струму в батареї). |
|||||||
|
||||||||||
|
r1 +r2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Обчислення: |
|||||||
|
I1 = |
|
2−1,5 |
|
А = 0,5 А, |
|||||
|
0,5+0,5 |
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
232
2. Постійний струм
εдж =(2−0,5 0,5) В = 1,75 В,
I = 2+1,750,25 А ≈0,78 А.
Відповідь: I ≈0,78 А, I1 = 0,5 А.
З’єднання резисторів й обчислення їхнього опору
При розв’язанні задач цього типу потрібно пам’ятати, що точки з однаковим потенціалом можна з’єднувати і роз’ єднувати (за умови, що роз’єднання не приводить до розриву кола). Робота кола від цього не порушиться.
Задача 3.
На скільки рівних частин треба розрізати дріт опором 100 Ом, щоб при паралельному з’єднанні цих частин отримати опір 1 Ом?
Аналіз й розв’язання:
Нарізаний провідник можна уявити собі як складовий з n частин. Тоді його опір R1 = nR . При паралельно-
му з’єднанні опір n рівних частин дорівнює R2 = Rn . Тоді
R = R2n , R1 =n2R2 , звідки n = |
R1 |
=10 . |
|
R |
|||
|
|
||
|
2 |
|
Задача 4.
Знайти загальний опір кола, якщо струм входить у вузол 1 (вузлом називають точку, де з’єднуються не менше трьох провідників) і виходить з вузла 4. Опір кожної сторони квадрата R, діагоналі 2R (рис. 188, а).
Аналіз й розв’язання:
Ділянки кола 12 і 23 з’єднані послідовно, отже, опір ділянки 123 дорівнює 2R (рис. 188, б).
Ділянка123включенапаралельноділянці13.Загальний
опір цих двох ділянок дорівнює |
2R |
= R (рис. 188, в). |
|
2 |
|||
|
|
233
Електродинаміка
Ділянки 13 і 34 з’єднані послідовно, отже, їхній загальний опір дорівнює 2R. У той же час ділянка 134
включена |
паралельно |
ділянці 14 |
(рис. 188, г), отже, |
||||||||
|
1 |
= |
1 |
+ |
1 |
= |
3 |
; R = |
2R |
. |
|
|
Rзаг |
|
R |
|
2R 2R |
заг |
3 |
|
|
||
|
|
|
|
|
|
Таким чином, послідовно переходячи за допомогою еквівалентних схем до більш простої, ми розв’язали задачу.
а |
|
б |
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
в |
г |
Рис. 188
Задача 5.
Даний дротяний каркас у вигляді куба. Опір кожного реб ра R. Знайти загальний опір (рис. 189, а).
Аналіз й розв’язання:
Точки 1, 2, 3 мають однаковий потенціал, оскільки точка A загальна, а опори сторін куба однакові, аналогічно ϕ4 = ϕ5 = ϕ6. З’єднаємо точки однакового потенціалу. Режим кола не порушиться. Сторони куба будуть з’єднані паралельно, оскільки мають однакові потенціали на початку і кінці провідника. Накреслимо еквівалентну схему (рис. 189, б).
234
2. Постійний струм
а |
б |
Рис. 189
Загальний опір Rзаг = R3 + R6 + R3 = 56 R .
Задача 6.
Знайти опір R такого реостата, щоб можна було зменшувати силу струму в n разів.
Аналіз й розв’язання:
Накреслимо схему:
Максимальний струм буде при знаходженні движ-
ка реостата в крайньому лівому положенні: Imax = U .
R0
Мінімальний струм буде при знаходженні движка реостата
в крайньому правому положенні: |
Imin = |
U |
. За умо- |
|||||
|
||||||||
(R0 + R) |
||||||||
вою Imin = |
Imax |
, отже, Imin = |
U |
|
. Тоді R = R0 (n −1). |
|||
n |
R n |
|||||||
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
0 |
|
|
|
|
Задача 7.
На кожний атом міді припадає 1 електрон провідності. Яка середня швидкість електронів провідності, якщо через мідний дріт діаметром 2 10−4 м протікає струм 10 А?
235