- •Передмова
- •МЕХАНІКА
- •1. КІНЕМАТИКА МАТЕРІАЛЬНОЇ ТОЧКИ
- •1.1. Основні поняття
- •1.4. Прямолінійний рух
- •1.5. Криволінійний рух. Рівномірний рух по колу
- •2. ДИНАМІКА МАТЕРІАЛЬНОЇ ТОЧКИ
- •2.1. Основні закони динаміки. Сила. Рівнодійна сила
- •2.2. Сили в механіці
- •2.4. Алгоритм розв’язання кількісних задач із фізики
- •2.5. Методичні рекомендації щодо розв’язання задач з динаміки
- •2.6. Приклади розв’язання задач
- •3. ЗАКОНИ ЗБЕРЕЖЕННЯ В МЕХАНІЦІ
- •3.1. Імпульс тіла. Імпульс сили
- •3.2. Закон збереження імпульсу
- •3.3. Реактивний рух
- •3.4. Енергія. Закон збереження енергії. Види енергії
- •3.5. Види механічної енергії та їх зв’язок з роботою
- •3.6. Механічна робота і потужність
- •3.7. Механічний удар
- •3.8. Прості механізми
- •4. МЕХАНІКА ТВЕРДОГО ТІЛА
- •4.1. Основні поняття
- •4.2. Умови і види рівноваги твердого тіла
- •4.3. Момент імпульсу. Закон збереження моменту імпульсу
- •4.4. Зіставлення рівнянь механіки поступального й обертального рухів (табл. 2)
- •4.5. Приклади розв’язання задач
- •5. ГІДРОСТАТИКА І АЕРОСТАТИКА
- •5.1. Тиск
- •5.2. Закон Паскаля
- •5.3. Гідростатичний тиск
- •5.4. Сполучені посудини
- •5.5. Гідростатичний парадокс
- •5.6. Гідравлічна машина
- •5.7. Закон Архімеда
- •5.8. Умови плавання тіл (табл. 3)
- •5.9. Атмосферний тиск, його вимірювання
- •5.10. Приклади розв’язання задач
- •6. ГІДРОДИНАМІКА І АЕРОДИНАМІКА
- •6.1. Струминна течія рідин і газів
- •6.2. Рівняння Бернуллі
- •6.3. Підйомна сила крила літака
- •6.4. Коефіцієнт лобового опору для тіл різної форми (табл. 4)
- •1. ОСНОВИ МОЛЕКУЛЯРНО-КІНЕТИЧНОЇ ТЕОРІЇ БУДОВИ РЕЧОВИНИ
- •1.1. Основні положення молекулярно-кінетичної теорії та їх дослідне обґрунтування
- •2. ВЛАСТИВОСТІ ГАЗІВ (ГАЗОВІ ЗАКОНИ)
- •2.2. Газові закони
- •2.3. Закон Дальтона
- •2.5. Середня довжина вільного пробігу молекул
- •2.6. Приклади розв’язання задач
- •3. ВЛАСТИВОСТІ ПАРИ
- •3.1. Пара. Випаровування і конденсація
- •3.2. Насичена і ненасичена пара
- •3.3. Вологість повітря (відносна й абсолютна). Точка роси
- •3.4. Кипіння. Перегріта рідина
- •3.5. Приклади розв’язання задач
- •4.2. Поверхнева енергія. Поверхневий натяг
- •4.3. Явище змочування. Капілярні явища
- •4.4. Формула Лапласа
- •4.5. Приклади розв’язання задач
- •5. ВЛАСТИВОСТІ ТВЕРДИХ ТІЛ
- •5.1. Кристалічні та аморфні тіла. Їхні властивості
- •5.2. Типи твердих кристалів
- •5.3. Рідкі кристали
- •5.4. Дефекти кристалічних ґраток
- •5.5. Механічні властивості твердих тіл
- •5.6. Приклади розв’язання задач
- •6. ТЕПЛОВЕ РОЗШИРЕННЯ ТВЕРДИХ І РІДКИХ ТІЛ
- •6.1. Графік залежності потенціальної енергії взаємодії найпростіших молекул від відстані між ними (потенціальна яма)
- •6.2. Лінійне й об’ємне розширення твердих і рідких тіл
- •6.3. Особливості теплового розширення води
- •6.4. Приклади розв’язання задач
- •1.1. Внутрішня енергія ідеального газу
- •1.2. Робота ідеального газу. Її геометричне тлумачення
- •1.5. Питома теплоємність речовини
- •1.6. Питома теплота згоряння палива. ККД нагрівача
- •1.7. Змінювання агрегатного стану речовини
- •2. ПЕРШИЙ ЗАКОН ТЕРМОДИНАМІКИ. АДІАБАТИЧНИЙ ПРОЦЕС
- •3. ДРУГИЙ ЗАКОН ТЕРМОДИНАМІКИ. ЕНТРОПІЯ
- •4. ТЕПЛОВІ ДВИГУНИ
- •ЕЛЕКТРОДИНАМІКА
- •1. ЕЛЕКТРОСТАТИКА
- •1.1. Електричний заряд. Закон збереження заряду
- •1.7. Електризація тіл
- •2. ПОСТІЙНИЙ СТРУМ
- •2.1. Електричний струм. Сила струму. Густина струму
- •2.3. Послідовне і паралельне з’єднання провідників
- •2.4. ЕРС. Закон Ома для повного кола. З’єднання елементів
- •2.6. Приклади розв’язання задач
- •3. СТРУМИ ПРОВІДНОСТІ
- •3.2. Струм в електролітах
- •3.4. Струм у напівпровідниках
- •3.5. Струм у вакуумі (струм переносу)
- •3.6. Приклади розв’язання задач
- •4. МАГНЕТИЗМ
- •4.1. Магнітне поле. Магнітна індукція поля
- •4.2. Магнітне поле струму
- •4.3. Дія магнітного поля на рухомий заряд (сила Лоренца) і провідник зі струмом (сила Ампера). Правило лівої руки
- •4.4. Дія магнітного поля на рамку зі струмом. Магнітний потік
- •4.5. Закон взаємодії паралельних струмів
- •4.6. Магнітне поле у речовині
- •4.7. Приклади розв’язання задач
- •5. ЕЛЕКТРОМАГНІТНА ІНДУКЦІЯ
- •5.1. Явище електромагнітної індукції. Вихрове електричне поле
- •5.3. Індукційні струми в суцільних провідниках
- •5.4. Самоіндукція. Індуктивність. Енергія магнітного поля
- •5.5. Електромагнітне поле. Теорія Максвелла в якісному вигляді
- •5.6. Приклади розв’язання задач
- •ФІЗИКА КОЛИВАНЬ
- •1. КОЛИВАЛЬНИЙ РУХ
- •1.1. Основні поняття
- •1.2. Гармонічні коливання
- •2. ЗМІННИЙ СТРУМ
- •2.1. Одержання змінного синусоїдного струму. Закономірності змінного струму
- •2.2. Діюче значення змінного струму
- •2.3. Опір змінному струму. Закон Ома для змінного струму
- •2.4. Електричний резонанс. Резонанс напруг. Резонанс струмів
- •2.5. Випрямлення змінного струму
- •2.6. Трансформація змінного струму
- •2.7. Змінний струм високої частоти
- •2.8. Приклади розв’язання задач
- •3. ЕЛЕКТРОМАГНІТНІ КОЛИВАННЯ
- •3.2. Закономірності вільних електромагнітних коливань. Згасаючі коливання
- •3.3. Отримання незгасаючих електромагнітних коливань
- •3.4. Приклади розв’язання задач
- •4. МЕХАНІЧНІ ХВИЛІ. ЗВУК
- •4.1. Поздовжні і поперечні хвилі. Промінь. Довжина хвилі. Фронт хвилі
- •4.2. Принцип Гюйгенса
- •4.3. Інтерференція хвиль
- •4.4. Дифракція хвиль
- •4.5. Звук. Звукові хвилі. Інтенсивність, висота і тембр звуку
- •4.6. Луна. Звуковий резонанс
- •4.7. Приклади розв’язання задач
- •5. ЕЛЕКТРОМАГНІТНІ ХВИЛІ
- •5.1. Випромінювання електромагнітних хвиль відкритим коливальним контуром
- •5.3. Принцип радіозв’язку. Модуляція і детектування (демодуляція)
- •5.4. Класифікація радіохвиль і особливості їх поширення
- •5.5. Приклади розв’язання задач
- •ОПТИКА
- •1. ХВИЛЬОВА ОПТИКА
- •1.1. Монохроматичне світло. Заломлення світла
- •1.2. Дисперсія світла
- •1.4. Інтерференція білого світла за Френелем
- •1.5. Інтерференція білого світла за Ньютоном. Кільця Ньютона
- •1.6. Дифракція білого світла
- •1.7. Поляризація світла
- •2. ГЕОМЕТРИЧНА ОПТИКА
- •2.2. Закони відбивання світла
- •2.3. Закони заломлення світла. Повне відбивання світла
- •2.4. Хід променів через плоскопаралельну пластинку, призму
- •2.5. Сферичні лінзи
- •2.6. Око як оптична система
- •2.8. Сферичні дзеркала
- •2.9. Приклади розв’язання задач
- •3. ВИПРОМІНЮВАННЯ ТА СПЕКТРИ
- •3.1. Люмінесценція
- •3.2. Інфрачервоні та ультрафіолетові промені
- •3.3. Рентгенівські промені
- •3.4. Спектри випромінювання. Спектри поглинання
- •3.5. Спектральний аналіз
- •1.1. Поняття про простір і час
- •1.2. Постулати СТВ. Перетворення Лоренца
- •1.4. Приклади розв’язання задач
- •2. КВАНТОВА ОПТИКА
- •2.1. Теорія Планка. Імпульс фотона
- •2.2. Фотоефект
- •2.3. Фотоелементи та їх застосування
- •2.4. Світловий тиск
- •2.5. Корпускулярно-хвильовий дуалізм
- •2.6. Хімічний вплив світла. Чорно-біла фотографія. Фотосинтез. Ланцюгові реакції
- •2.7. Приклади розв’язання задач
- •3. ФІЗИКА АТОМА
- •3.1. Планетарна модель атома Резерфорда
- •3.2. Постулати Бора. Борівські орбіти
- •3.3. Атом Гідрогену за Н. Бором
- •3.4. Приклади розв’язання задач
- •4. ФІЗИКА АТОМНОГО ЯДРА
- •4.1. Відкриття протона і нейтрона
- •4.2. Теорія будови ядра
- •4.3. Енергія зв’язку ядра. Дефект маси
- •4.4. Природна радіоактивність
- •4.6. Часткове звільнення внутрішньоядерної енергії при екзотермічних ядерних реакціях
- •4.7. Закон радіоактивного розпаду
- •4.8. Приклади розв’язання задач
- •5. ЕЛЕМЕНТАРНІ ЧАСТИНКИ
- •5.1. Фізика елементарних частинок
- •5.2. Приклади розв’язання задач
- •Предметний покажчик
Електродинаміка
вихровими струмами нагрівається. Для послаблення вихрових струмів виготовляють магнітне осердя (генераторів, трансформаторів тощо) із тонких ізольованих пластин феромагнетиків, розташованих перпендикулярно до напрямку можливого виникнення вихрових струмів.
5.4. Самоіндукція. Індуктивність. Енергія магнітного поля
Самоіндукція — це явище виникнення електрорушійної сили індукції у провіднику при зміні сили струму в ньому самому.
1.Якщо в провіднику сила струму збільшується, магнітний потік навколо провідника зростає. Тому виникає вихрове електричне поле, яке протидіє зростанню струму і здійснює при цьому відповідну роботу. Це означає виникнення ЕРС індукції, протилежної за знаком ЕРС джерела.
2.Якщо в провіднику сила струму зменшується, виникає ЕРС індукції, яка збігається за знаком з ЕРС джерела.
Закон самоіндукції:
Eс. і = −L ∆∆It ,
∆I >0 E <0 , ∆I <0 E >0 .
L — індуктивність провідника, власна характеристика провідника, яка чисельно дорівнює відношенню магнітного потоку, що виникає навколо провідника, до сили струму в ньому:
L = ΦI = ∆Φ∆I .
Індуктивність провідника чисельно дорівнює ЕРС само-
індукції у провіднику за одиницю часу при зміні сили струму в ньому на одиницю:
L =Eс. і |
|
∆t |
. |
|
|
∆I |
|
||
|
|
|||
|
|
|
Одиниця виміру індуктивності в СІ — генрі (Гн).
276
5. Електромагнітна індукція
Генрі — це індуктивність провідника, навколо якого магнітний потік змінюється на 1 Вб при зміні в ньому сили струму на 1 А:
|
=1 |
|
Вб |
=1 |
В с |
|
L |
Гн, 1 |
|
|
. |
||
А |
А |
Або:
Генрі — це індуктивність провідника, у якому виникає ЕРС самоіндукції 1 В при зміні сили струму в ньому на 1 А за 1 с.
Індуктивність провідника залежить від його розмірів та форми, наявності феромагнітного осердя. Індуктивність тору (замкненого у вигляді кільця соленоїда) максимально залежить від кількості витків (N) і магнітних властивостей осердя :
L =µµ0 Nl2S .
Генрі — це величезна індуктивність. Індуктивність звичайних обмоток з осердями становить кілька мГн.
Енергія магнітного поля провідника із струмом:
= LI2
Wмагн 2 .
Густина енергії магнітного поля:
ωмагн = B2 .
2µµ0
5.5. Електромагнітне поле. Теорія Максвелла в якісному вигляді
Електромагнітне поле — це вид матерії, якому власти-
ві:
—неперервність розподілу в просторі;
—дискретність структури;
—здатність поширюватися у просторі зі швидкістю, наближеною до швидкості світла c:
c ≈3 108 мс ;
—силова дія на електрично заряджені частинки або тіла, яка залежить від швидкості їхнього руху.
277
Електродинаміка
Електромагнітне поле описується двома основними векторами: E — напруженість електричного поля:
E = Fqел ,
B — магнітна індукція магнітного поля:
B = |
Fмагн max |
. |
|
q v |
Сила, з якою електромагнітне поле діє на електричний заряд,— узагальнена сила Лоренца:
Fу. Л = Fел + Fмагн ,
Fу. Л = qE+q v×B .
Теорія електромагнітного поля (теорія Максвелла) — це теорія, що встановлює зв’язок між векторами, які описують електромагнітне поле, з одного боку, і джерелами та вихора-
ми цих векторів — з другого. Ці зв’язки кількісно виражає
рівняння Максвелла.
Джерела вектора — об’єкти, на яких лінії вектора починаються або закінчуються. Вихори вектора — об’єкти, на-
вколо яких лінії вектора замикаються.
Якісно ці зв’язки показує табл. 7.
Таблиця 7
Вектори Джерела |
Вихори |
Вільні і зв’я Змінні магнітні поля
Eзані заряди (електромагнітна індукція)
B |
Джерела |
|
|
||||
|
не має — |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
магнітне |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
поле завжди |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
вихрове |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Макро- і мікроструми («струми зміщення»).
Змінні електричні поля (магнітоелектрична індукція)
278
5. Електромагнітна індукція
У певних системах відліку не виявляється магнітна або електрична складова електромагнітного поля, і тоді поле відповідно називається електричним або магнітним.
Навколо зарядженої кульки, що перебуває у спокої в си стемі «Земля» (джерело E ), електромагнітне поле називається електричним (немає вихорів B) (рис. 260).
Навколо постійного магніту, що перебуває у спокої в си стемі «Земля» (мікроструми — вихори B), електромагнітне поле називається магнітним полем (немає джерел і вихорів
E ) (рис. 261).
|
S |
N |
E |
|
|
|
|
B |
Рис. 260 |
|
Рис. 261 |
У системі, що рухається відносно системи «Земля», поля E і B змінюються (вихори B і E ) — поле електромагнітне.
5.6. Приклади розв’язання задач
Задача 1.
Виток провідника по центру пронизується змінним з постійною швидкістю магнітним потоком. Чому дорівнює різниця потенціалів точок A і B? Що покажуть вольтметри 1 і 2, підключені до точок A і B (рис. 262)?
Розв’язання:
У провіднику проходить індукційний струм під дією вихрового електричного струму:
I = ERінд , отже, ϕ1 −ϕ2 =0.
279
Електродинаміка
Рис. 262
У тому ж вихровому електричному полі перебувають вольтметри, в них проходить струм. Контур AV1B1A потоком не перетинається, отже, ЕРС в контурі дорівнює 0, але за законом Ома:
E =Uν +U1 |
|
|
Uν |
|
= |
|
U1 |
|
, |
|
|
|
|
||||||
E =0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
тобто вольтметр 1 фіксує напругу (падіння напруги) на ділянці A1B. Аналогічно вольтметр 2 — на ділянці A2B.
Задача 2.
Чи можна вибрати таку систему відліку, у якій магнітна індукція в просторі навколо провідника зі струмом дорівнювала б нулю?
Відповідь: не можна, оскільки в такій системі відліку електромагнітне поле було б відсутнім, а воно матеріальне і не існувати не може. Тільки в різних системах відліку його прояв різний.
Якщо взяти систему відліку, що рухається вздовж провідника зі швидкістю упорядкованого руху електронів у ньому, то в цій системі відліку електронний струм дорівнює 0 (відсутній), але назустріч рухається ґратка позитивних іонів. Струм позитивних іонів створює такий самий
вихор B. Тому в такій системі відліку є магнітне поле з тим
же B. Якщо ж у провіднику не іонний струм, а напрямлено рухомий пучок електронів, то в системі відліку, що рухаєть-
ся вздовж пучка з тією ж швидкістю, B = 0, але є поле E (джерело E — об’ємний заряд пучка).
280
5. Електромагнітна індукція
Задача 3.
У магнітному полі, індукція якого 5 10−2 Тл, обертаєть-
ся стрижень завдовжки 1 м зі сталою кутовою швидкістю
20 радс . Вісь обертання проходить через кінець стрижня
і паралельна силовим лініям магнітного поля. Визначте ЕРС індукції, що виникає у стрижні.
Дано: |
|
|
|
|
Розв’язання: |
|
|
|
|
|
|
|
|||
B =5 10−2 Тл |
|
Стрижень, |
обертаючись, |
перети- |
|||
l =1 м |
рад |
|
|
нає лінії магнітної індукції. При кожно- |
|||
ω=20 |
|
|
му оберті він перетинає магнітний потік |
||||
|
с |
|
Φ1 = BS = Bπl2 . |
|
|
||
|
|
|
|
|
Протягом однієї секунди, за яку стри- |
||
|
|
|
|
|
жень обернеться ν разів, він |
перетинає |
|
|
|
|
|
|
|||
Eінд — ? |
|
магнітний потік у ν разів більший, ніж Φ1. |
|||||
|
Оскільки зміна потоку відбувається за 1 с, то вона і визначає ЕРС індукції, яка дорівнює
Eінд = −Bπl2ν .
Частота обертання ν і кутова швидкість ω пов’язані між собою співвідношенням
ω=2πν , звідки ν = 2ωπ .
Отже, маємо |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
Eінд = −Bπl2 |
ω |
= − |
Bl2ω |
. |
|
|
|
|||||||||
|
|
|
2π |
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Обчислення: |
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
= |
|
Тл м2 |
|
= |
|
Н |
|
|
м2 |
= |
Дж |
= |
В , |
||||
Eінд |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
с |
|
|
А м |
|
|
с |
|
Кл |
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
{Eінд }= − |
5 10−2 12 20 |
= −0,5 . |
|
|
||||||||||||||
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
Відповідь: Eінд |
= −0,5 В. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
281