- •Передмова
- •МЕХАНІКА
- •1. КІНЕМАТИКА МАТЕРІАЛЬНОЇ ТОЧКИ
- •1.1. Основні поняття
- •1.4. Прямолінійний рух
- •1.5. Криволінійний рух. Рівномірний рух по колу
- •2. ДИНАМІКА МАТЕРІАЛЬНОЇ ТОЧКИ
- •2.1. Основні закони динаміки. Сила. Рівнодійна сила
- •2.2. Сили в механіці
- •2.4. Алгоритм розв’язання кількісних задач із фізики
- •2.5. Методичні рекомендації щодо розв’язання задач з динаміки
- •2.6. Приклади розв’язання задач
- •3. ЗАКОНИ ЗБЕРЕЖЕННЯ В МЕХАНІЦІ
- •3.1. Імпульс тіла. Імпульс сили
- •3.2. Закон збереження імпульсу
- •3.3. Реактивний рух
- •3.4. Енергія. Закон збереження енергії. Види енергії
- •3.5. Види механічної енергії та їх зв’язок з роботою
- •3.6. Механічна робота і потужність
- •3.7. Механічний удар
- •3.8. Прості механізми
- •4. МЕХАНІКА ТВЕРДОГО ТІЛА
- •4.1. Основні поняття
- •4.2. Умови і види рівноваги твердого тіла
- •4.3. Момент імпульсу. Закон збереження моменту імпульсу
- •4.4. Зіставлення рівнянь механіки поступального й обертального рухів (табл. 2)
- •4.5. Приклади розв’язання задач
- •5. ГІДРОСТАТИКА І АЕРОСТАТИКА
- •5.1. Тиск
- •5.2. Закон Паскаля
- •5.3. Гідростатичний тиск
- •5.4. Сполучені посудини
- •5.5. Гідростатичний парадокс
- •5.6. Гідравлічна машина
- •5.7. Закон Архімеда
- •5.8. Умови плавання тіл (табл. 3)
- •5.9. Атмосферний тиск, його вимірювання
- •5.10. Приклади розв’язання задач
- •6. ГІДРОДИНАМІКА І АЕРОДИНАМІКА
- •6.1. Струминна течія рідин і газів
- •6.2. Рівняння Бернуллі
- •6.3. Підйомна сила крила літака
- •6.4. Коефіцієнт лобового опору для тіл різної форми (табл. 4)
- •1. ОСНОВИ МОЛЕКУЛЯРНО-КІНЕТИЧНОЇ ТЕОРІЇ БУДОВИ РЕЧОВИНИ
- •1.1. Основні положення молекулярно-кінетичної теорії та їх дослідне обґрунтування
- •2. ВЛАСТИВОСТІ ГАЗІВ (ГАЗОВІ ЗАКОНИ)
- •2.2. Газові закони
- •2.3. Закон Дальтона
- •2.5. Середня довжина вільного пробігу молекул
- •2.6. Приклади розв’язання задач
- •3. ВЛАСТИВОСТІ ПАРИ
- •3.1. Пара. Випаровування і конденсація
- •3.2. Насичена і ненасичена пара
- •3.3. Вологість повітря (відносна й абсолютна). Точка роси
- •3.4. Кипіння. Перегріта рідина
- •3.5. Приклади розв’язання задач
- •4.2. Поверхнева енергія. Поверхневий натяг
- •4.3. Явище змочування. Капілярні явища
- •4.4. Формула Лапласа
- •4.5. Приклади розв’язання задач
- •5. ВЛАСТИВОСТІ ТВЕРДИХ ТІЛ
- •5.1. Кристалічні та аморфні тіла. Їхні властивості
- •5.2. Типи твердих кристалів
- •5.3. Рідкі кристали
- •5.4. Дефекти кристалічних ґраток
- •5.5. Механічні властивості твердих тіл
- •5.6. Приклади розв’язання задач
- •6. ТЕПЛОВЕ РОЗШИРЕННЯ ТВЕРДИХ І РІДКИХ ТІЛ
- •6.1. Графік залежності потенціальної енергії взаємодії найпростіших молекул від відстані між ними (потенціальна яма)
- •6.2. Лінійне й об’ємне розширення твердих і рідких тіл
- •6.3. Особливості теплового розширення води
- •6.4. Приклади розв’язання задач
- •1.1. Внутрішня енергія ідеального газу
- •1.2. Робота ідеального газу. Її геометричне тлумачення
- •1.5. Питома теплоємність речовини
- •1.6. Питома теплота згоряння палива. ККД нагрівача
- •1.7. Змінювання агрегатного стану речовини
- •2. ПЕРШИЙ ЗАКОН ТЕРМОДИНАМІКИ. АДІАБАТИЧНИЙ ПРОЦЕС
- •3. ДРУГИЙ ЗАКОН ТЕРМОДИНАМІКИ. ЕНТРОПІЯ
- •4. ТЕПЛОВІ ДВИГУНИ
- •ЕЛЕКТРОДИНАМІКА
- •1. ЕЛЕКТРОСТАТИКА
- •1.1. Електричний заряд. Закон збереження заряду
- •1.7. Електризація тіл
- •2. ПОСТІЙНИЙ СТРУМ
- •2.1. Електричний струм. Сила струму. Густина струму
- •2.3. Послідовне і паралельне з’єднання провідників
- •2.4. ЕРС. Закон Ома для повного кола. З’єднання елементів
- •2.6. Приклади розв’язання задач
- •3. СТРУМИ ПРОВІДНОСТІ
- •3.2. Струм в електролітах
- •3.4. Струм у напівпровідниках
- •3.5. Струм у вакуумі (струм переносу)
- •3.6. Приклади розв’язання задач
- •4. МАГНЕТИЗМ
- •4.1. Магнітне поле. Магнітна індукція поля
- •4.2. Магнітне поле струму
- •4.3. Дія магнітного поля на рухомий заряд (сила Лоренца) і провідник зі струмом (сила Ампера). Правило лівої руки
- •4.4. Дія магнітного поля на рамку зі струмом. Магнітний потік
- •4.5. Закон взаємодії паралельних струмів
- •4.6. Магнітне поле у речовині
- •4.7. Приклади розв’язання задач
- •5. ЕЛЕКТРОМАГНІТНА ІНДУКЦІЯ
- •5.1. Явище електромагнітної індукції. Вихрове електричне поле
- •5.3. Індукційні струми в суцільних провідниках
- •5.4. Самоіндукція. Індуктивність. Енергія магнітного поля
- •5.5. Електромагнітне поле. Теорія Максвелла в якісному вигляді
- •5.6. Приклади розв’язання задач
- •ФІЗИКА КОЛИВАНЬ
- •1. КОЛИВАЛЬНИЙ РУХ
- •1.1. Основні поняття
- •1.2. Гармонічні коливання
- •2. ЗМІННИЙ СТРУМ
- •2.1. Одержання змінного синусоїдного струму. Закономірності змінного струму
- •2.2. Діюче значення змінного струму
- •2.3. Опір змінному струму. Закон Ома для змінного струму
- •2.4. Електричний резонанс. Резонанс напруг. Резонанс струмів
- •2.5. Випрямлення змінного струму
- •2.6. Трансформація змінного струму
- •2.7. Змінний струм високої частоти
- •2.8. Приклади розв’язання задач
- •3. ЕЛЕКТРОМАГНІТНІ КОЛИВАННЯ
- •3.2. Закономірності вільних електромагнітних коливань. Згасаючі коливання
- •3.3. Отримання незгасаючих електромагнітних коливань
- •3.4. Приклади розв’язання задач
- •4. МЕХАНІЧНІ ХВИЛІ. ЗВУК
- •4.1. Поздовжні і поперечні хвилі. Промінь. Довжина хвилі. Фронт хвилі
- •4.2. Принцип Гюйгенса
- •4.3. Інтерференція хвиль
- •4.4. Дифракція хвиль
- •4.5. Звук. Звукові хвилі. Інтенсивність, висота і тембр звуку
- •4.6. Луна. Звуковий резонанс
- •4.7. Приклади розв’язання задач
- •5. ЕЛЕКТРОМАГНІТНІ ХВИЛІ
- •5.1. Випромінювання електромагнітних хвиль відкритим коливальним контуром
- •5.3. Принцип радіозв’язку. Модуляція і детектування (демодуляція)
- •5.4. Класифікація радіохвиль і особливості їх поширення
- •5.5. Приклади розв’язання задач
- •ОПТИКА
- •1. ХВИЛЬОВА ОПТИКА
- •1.1. Монохроматичне світло. Заломлення світла
- •1.2. Дисперсія світла
- •1.4. Інтерференція білого світла за Френелем
- •1.5. Інтерференція білого світла за Ньютоном. Кільця Ньютона
- •1.6. Дифракція білого світла
- •1.7. Поляризація світла
- •2. ГЕОМЕТРИЧНА ОПТИКА
- •2.2. Закони відбивання світла
- •2.3. Закони заломлення світла. Повне відбивання світла
- •2.4. Хід променів через плоскопаралельну пластинку, призму
- •2.5. Сферичні лінзи
- •2.6. Око як оптична система
- •2.8. Сферичні дзеркала
- •2.9. Приклади розв’язання задач
- •3. ВИПРОМІНЮВАННЯ ТА СПЕКТРИ
- •3.1. Люмінесценція
- •3.2. Інфрачервоні та ультрафіолетові промені
- •3.3. Рентгенівські промені
- •3.4. Спектри випромінювання. Спектри поглинання
- •3.5. Спектральний аналіз
- •1.1. Поняття про простір і час
- •1.2. Постулати СТВ. Перетворення Лоренца
- •1.4. Приклади розв’язання задач
- •2. КВАНТОВА ОПТИКА
- •2.1. Теорія Планка. Імпульс фотона
- •2.2. Фотоефект
- •2.3. Фотоелементи та їх застосування
- •2.4. Світловий тиск
- •2.5. Корпускулярно-хвильовий дуалізм
- •2.6. Хімічний вплив світла. Чорно-біла фотографія. Фотосинтез. Ланцюгові реакції
- •2.7. Приклади розв’язання задач
- •3. ФІЗИКА АТОМА
- •3.1. Планетарна модель атома Резерфорда
- •3.2. Постулати Бора. Борівські орбіти
- •3.3. Атом Гідрогену за Н. Бором
- •3.4. Приклади розв’язання задач
- •4. ФІЗИКА АТОМНОГО ЯДРА
- •4.1. Відкриття протона і нейтрона
- •4.2. Теорія будови ядра
- •4.3. Енергія зв’язку ядра. Дефект маси
- •4.4. Природна радіоактивність
- •4.6. Часткове звільнення внутрішньоядерної енергії при екзотермічних ядерних реакціях
- •4.7. Закон радіоактивного розпаду
- •4.8. Приклади розв’язання задач
- •5. ЕЛЕМЕНТАРНІ ЧАСТИНКИ
- •5.1. Фізика елементарних частинок
- •5.2. Приклади розв’язання задач
- •Предметний покажчик
Фізика коливань
|
U2 = |
U1 |
− I2R2 . |
|
||
|
k |
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
Обчислення: |
|
||||
[U |
] = В – А · Ом = В; {U |
} = |
120 |
−1,2 5 =6 . |
||
|
||||||
2 |
|
|
2 |
10 |
|
|
|
|
|
|
|
Відповідь: U2 = 6 В.
3.Електромагнітні коливання
3.1.Коливальний контур.
Вільні електромагнітні коливання
Електромагнітні коливання — це коливання електрич-
ного заряду (q), сили струму (I), напруги (U), пов’язані з ни ми коливання напруженості електричного поля (E) та індукції магнітного поля (B) , а також самостійні коливан-
ня E і B в електромагнітній хвилі.
Збудниками електромагнітних коливань є електричні
заряди, що рухаються з прискоренням.
Електричні коливання — це коливання q, I та U.
Гармонічні електромагнітні коливання виникають у коливальному контурі. Коливальний контур — це електричне
коло, яке складається з конденсатора, замкненого на котушку індуктивності. Такий контур називається замкненим,
оскільки майже не випромінює енергії в простір. Контур називають ідеальним, якщо його активний опір R → 0.
При наданні конденсатору заряду q виникає електрич-
не поле E, а на його пластинах — різниця потенціалів ϕ1 – ϕ2 = U. Виникає струм, який збільшується поступово, оскільки його збільшенню протидіє вихрове електричне поле, що виникає внаслідок збільшення магнітного потоку котушки. Струм зростає, поки вся енергія електричного поля конденсатора не перейде в енергію магнітного поля котушки. З цього моменту струм у колі продовжує проті-
302
3. Електромагнітні коливання
кати внаслідок самоіндукції, перезаряджаючи конденсатор і створюючи між його пластинами зростаюче електричне поле, яке заважає протіканню струму. Струм зменшується поступово, оскільки його підтримує вихрове електричне поле, що виникає внаслідок зменшення магнітного поля котушки. Струм припиняється, коли вся енергія магнітного поля котушки перейде в енергію електричного поля конденсатора. Потім процес повторюється.
Якщо проводити аналогію між електромагнітними коливаннями в контурі й механічними коливаннями математичного маятника, то q — аналог x, Wел — аналог Eп,
Wмаг — аналог Eк (рис. 279, а—г).
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
а |
|
|
|
б |
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
в |
г |
Рис. 279
3.2. Закономірності вільних електромагнітних коливань. Згасаючі коливання
Період вільних незгасаючих електромагнітних коливань у коливальному контурі (установив У. Томсон):
T =2π LC , якщо R = 0.
303
Фізика коливань
Перетворення енергії в ідеальному коливальному контурі (закон збереження енергії):
CU2m2 = LI2m2 = Cu2 + Li22 .
Коливання в ідеальному контурі є гармонічними — з циклічною частотою:
ω= |
2π |
= |
1 |
|
|
, |
|||
T |
LC |
||||||||
|
|
|
|
||||||
q = qm cosωt , |
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
π |
|
|
||
i = Im cos ωt + |
|
|
|
|
, |
||||
|
2 |
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
π |
||
u =Um cosωt , E = Em cosωt , B = Bm cos |
ωt + |
|
. |
|
2 |
||||
|
|
|
При наявності в коливальному контурі активного опору R період коливань у ньому визначається за формулою
Томсона для повного опору контура:
= 2π LC
T .
1− R2C
4L
Коливання в такому контурі згасаючі, тобто амплітуда коливань зменшується, а період дещо збільшується. Коливання згасають, оскільки частина енергії електромагнітного поля при кожному коливанні перетворюється у внутрішню (теплову) енергію активного опору R (рис. 280).
q
t
Рис. 280
304
|
|
|
|
3. Електромагнітні коливання |
|
Якщо R = R |
= 2 |
L |
(критичний опір), |
||
|
|||||
|
|
кр |
|
C |
|
|
|
|
|
||
то T → ∞ — коливання неможливі. |
|||||
|
R |
— коефіцієнт згасання. |
|||
|
2L |
||||
|
|
|
|
|
Згасаючі коливання негармонічні.
3.3. Отримання незгасаючих електромагнітних коливань
Для отримання незгасаючих електромагнітних коливань у неідеальному контурі необхідно протягом кожного періоду коливань передавати контуру порцію енергії. Так працює генератор незгасаючих електромагнітних коливань. У ньому енергія джерела струму порціями передається контуру за допомогою транзистора (рис. 281).
Рис. 281
3.4. Приклади розв’язання задач
Задача 1.
Конденсатор ємністю C, що має заряд q, увімкнений у коло (рис. 282). Визначити максимальну силу струму, що йде через котушку індуктивністю L, після замикання ключа K.
305
Фізика коливань
Дано: |
Розв’язання: |
q |
|
C |
|
L |
|
Imax — ?
Рис. 282
Електрична ємність контуру після замикання ключа дорівнює 2C, тому що конденсатори з’єднані паралельно. Оскільки в контурі немає активного опору, вважаємо контур ідеальним. У ньому енергія електричного поля конденсатора повністю перетворюється в енергію магнітного поля котушки:
q2 |
= |
LI2 |
I = |
q |
|
|
max |
|
. |
||
|
|
|
|||
2 2C |
|
2 |
max |
2LC |
|
|
|
|
Відповідь: Imax = |
q |
. |
|
|
|||
2LC |
|||
|
|
Задача 2.
Конденсатор ємністю 10 мкФ зарядили до напруги U1 = 400 В і приєднали до котушки. Після цього в контурі виникли згасаючі коливання. Яка кількість теплоти виділиться в коливальному контурі за час, протягом якого амплітуда напруги зменшиться вдвічі?
Дано: |
СІ: |
|
C = 10 мкФ |
C = 1 · 10–5 Ф |
|
U1 |
= 400 В |
|
U2 |
= 200 В |
|
|
|
|
Q — ? |
|
|
|
|
|
Розв’язання:
Оскільки виникають згасаючі коливання в коливальному контурі завдяки перетворенню енергії електричного поля у внутрішню (нагрівання провідника), то із закону збереження енергії випливає:
|
= Q + W |
|
CU2 |
= Q + |
CU2 |
||
W |
; |
|
1 |
2 |
, |
||
|
|
|
|||||
1 |
2 |
2 |
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
306