- •Передмова
- •МЕХАНІКА
- •1. КІНЕМАТИКА МАТЕРІАЛЬНОЇ ТОЧКИ
- •1.1. Основні поняття
- •1.4. Прямолінійний рух
- •1.5. Криволінійний рух. Рівномірний рух по колу
- •2. ДИНАМІКА МАТЕРІАЛЬНОЇ ТОЧКИ
- •2.1. Основні закони динаміки. Сила. Рівнодійна сила
- •2.2. Сили в механіці
- •2.4. Алгоритм розв’язання кількісних задач із фізики
- •2.5. Методичні рекомендації щодо розв’язання задач з динаміки
- •2.6. Приклади розв’язання задач
- •3. ЗАКОНИ ЗБЕРЕЖЕННЯ В МЕХАНІЦІ
- •3.1. Імпульс тіла. Імпульс сили
- •3.2. Закон збереження імпульсу
- •3.3. Реактивний рух
- •3.4. Енергія. Закон збереження енергії. Види енергії
- •3.5. Види механічної енергії та їх зв’язок з роботою
- •3.6. Механічна робота і потужність
- •3.7. Механічний удар
- •3.8. Прості механізми
- •4. МЕХАНІКА ТВЕРДОГО ТІЛА
- •4.1. Основні поняття
- •4.2. Умови і види рівноваги твердого тіла
- •4.3. Момент імпульсу. Закон збереження моменту імпульсу
- •4.4. Зіставлення рівнянь механіки поступального й обертального рухів (табл. 2)
- •4.5. Приклади розв’язання задач
- •5. ГІДРОСТАТИКА І АЕРОСТАТИКА
- •5.1. Тиск
- •5.2. Закон Паскаля
- •5.3. Гідростатичний тиск
- •5.4. Сполучені посудини
- •5.5. Гідростатичний парадокс
- •5.6. Гідравлічна машина
- •5.7. Закон Архімеда
- •5.8. Умови плавання тіл (табл. 3)
- •5.9. Атмосферний тиск, його вимірювання
- •5.10. Приклади розв’язання задач
- •6. ГІДРОДИНАМІКА І АЕРОДИНАМІКА
- •6.1. Струминна течія рідин і газів
- •6.2. Рівняння Бернуллі
- •6.3. Підйомна сила крила літака
- •6.4. Коефіцієнт лобового опору для тіл різної форми (табл. 4)
- •1. ОСНОВИ МОЛЕКУЛЯРНО-КІНЕТИЧНОЇ ТЕОРІЇ БУДОВИ РЕЧОВИНИ
- •1.1. Основні положення молекулярно-кінетичної теорії та їх дослідне обґрунтування
- •2. ВЛАСТИВОСТІ ГАЗІВ (ГАЗОВІ ЗАКОНИ)
- •2.2. Газові закони
- •2.3. Закон Дальтона
- •2.5. Середня довжина вільного пробігу молекул
- •2.6. Приклади розв’язання задач
- •3. ВЛАСТИВОСТІ ПАРИ
- •3.1. Пара. Випаровування і конденсація
- •3.2. Насичена і ненасичена пара
- •3.3. Вологість повітря (відносна й абсолютна). Точка роси
- •3.4. Кипіння. Перегріта рідина
- •3.5. Приклади розв’язання задач
- •4.2. Поверхнева енергія. Поверхневий натяг
- •4.3. Явище змочування. Капілярні явища
- •4.4. Формула Лапласа
- •4.5. Приклади розв’язання задач
- •5. ВЛАСТИВОСТІ ТВЕРДИХ ТІЛ
- •5.1. Кристалічні та аморфні тіла. Їхні властивості
- •5.2. Типи твердих кристалів
- •5.3. Рідкі кристали
- •5.4. Дефекти кристалічних ґраток
- •5.5. Механічні властивості твердих тіл
- •5.6. Приклади розв’язання задач
- •6. ТЕПЛОВЕ РОЗШИРЕННЯ ТВЕРДИХ І РІДКИХ ТІЛ
- •6.1. Графік залежності потенціальної енергії взаємодії найпростіших молекул від відстані між ними (потенціальна яма)
- •6.2. Лінійне й об’ємне розширення твердих і рідких тіл
- •6.3. Особливості теплового розширення води
- •6.4. Приклади розв’язання задач
- •1.1. Внутрішня енергія ідеального газу
- •1.2. Робота ідеального газу. Її геометричне тлумачення
- •1.5. Питома теплоємність речовини
- •1.6. Питома теплота згоряння палива. ККД нагрівача
- •1.7. Змінювання агрегатного стану речовини
- •2. ПЕРШИЙ ЗАКОН ТЕРМОДИНАМІКИ. АДІАБАТИЧНИЙ ПРОЦЕС
- •3. ДРУГИЙ ЗАКОН ТЕРМОДИНАМІКИ. ЕНТРОПІЯ
- •4. ТЕПЛОВІ ДВИГУНИ
- •ЕЛЕКТРОДИНАМІКА
- •1. ЕЛЕКТРОСТАТИКА
- •1.1. Електричний заряд. Закон збереження заряду
- •1.7. Електризація тіл
- •2. ПОСТІЙНИЙ СТРУМ
- •2.1. Електричний струм. Сила струму. Густина струму
- •2.3. Послідовне і паралельне з’єднання провідників
- •2.4. ЕРС. Закон Ома для повного кола. З’єднання елементів
- •2.6. Приклади розв’язання задач
- •3. СТРУМИ ПРОВІДНОСТІ
- •3.2. Струм в електролітах
- •3.4. Струм у напівпровідниках
- •3.5. Струм у вакуумі (струм переносу)
- •3.6. Приклади розв’язання задач
- •4. МАГНЕТИЗМ
- •4.1. Магнітне поле. Магнітна індукція поля
- •4.2. Магнітне поле струму
- •4.3. Дія магнітного поля на рухомий заряд (сила Лоренца) і провідник зі струмом (сила Ампера). Правило лівої руки
- •4.4. Дія магнітного поля на рамку зі струмом. Магнітний потік
- •4.5. Закон взаємодії паралельних струмів
- •4.6. Магнітне поле у речовині
- •4.7. Приклади розв’язання задач
- •5. ЕЛЕКТРОМАГНІТНА ІНДУКЦІЯ
- •5.1. Явище електромагнітної індукції. Вихрове електричне поле
- •5.3. Індукційні струми в суцільних провідниках
- •5.4. Самоіндукція. Індуктивність. Енергія магнітного поля
- •5.5. Електромагнітне поле. Теорія Максвелла в якісному вигляді
- •5.6. Приклади розв’язання задач
- •ФІЗИКА КОЛИВАНЬ
- •1. КОЛИВАЛЬНИЙ РУХ
- •1.1. Основні поняття
- •1.2. Гармонічні коливання
- •2. ЗМІННИЙ СТРУМ
- •2.1. Одержання змінного синусоїдного струму. Закономірності змінного струму
- •2.2. Діюче значення змінного струму
- •2.3. Опір змінному струму. Закон Ома для змінного струму
- •2.4. Електричний резонанс. Резонанс напруг. Резонанс струмів
- •2.5. Випрямлення змінного струму
- •2.6. Трансформація змінного струму
- •2.7. Змінний струм високої частоти
- •2.8. Приклади розв’язання задач
- •3. ЕЛЕКТРОМАГНІТНІ КОЛИВАННЯ
- •3.2. Закономірності вільних електромагнітних коливань. Згасаючі коливання
- •3.3. Отримання незгасаючих електромагнітних коливань
- •3.4. Приклади розв’язання задач
- •4. МЕХАНІЧНІ ХВИЛІ. ЗВУК
- •4.1. Поздовжні і поперечні хвилі. Промінь. Довжина хвилі. Фронт хвилі
- •4.2. Принцип Гюйгенса
- •4.3. Інтерференція хвиль
- •4.4. Дифракція хвиль
- •4.5. Звук. Звукові хвилі. Інтенсивність, висота і тембр звуку
- •4.6. Луна. Звуковий резонанс
- •4.7. Приклади розв’язання задач
- •5. ЕЛЕКТРОМАГНІТНІ ХВИЛІ
- •5.1. Випромінювання електромагнітних хвиль відкритим коливальним контуром
- •5.3. Принцип радіозв’язку. Модуляція і детектування (демодуляція)
- •5.4. Класифікація радіохвиль і особливості їх поширення
- •5.5. Приклади розв’язання задач
- •ОПТИКА
- •1. ХВИЛЬОВА ОПТИКА
- •1.1. Монохроматичне світло. Заломлення світла
- •1.2. Дисперсія світла
- •1.4. Інтерференція білого світла за Френелем
- •1.5. Інтерференція білого світла за Ньютоном. Кільця Ньютона
- •1.6. Дифракція білого світла
- •1.7. Поляризація світла
- •2. ГЕОМЕТРИЧНА ОПТИКА
- •2.2. Закони відбивання світла
- •2.3. Закони заломлення світла. Повне відбивання світла
- •2.4. Хід променів через плоскопаралельну пластинку, призму
- •2.5. Сферичні лінзи
- •2.6. Око як оптична система
- •2.8. Сферичні дзеркала
- •2.9. Приклади розв’язання задач
- •3. ВИПРОМІНЮВАННЯ ТА СПЕКТРИ
- •3.1. Люмінесценція
- •3.2. Інфрачервоні та ультрафіолетові промені
- •3.3. Рентгенівські промені
- •3.4. Спектри випромінювання. Спектри поглинання
- •3.5. Спектральний аналіз
- •1.1. Поняття про простір і час
- •1.2. Постулати СТВ. Перетворення Лоренца
- •1.4. Приклади розв’язання задач
- •2. КВАНТОВА ОПТИКА
- •2.1. Теорія Планка. Імпульс фотона
- •2.2. Фотоефект
- •2.3. Фотоелементи та їх застосування
- •2.4. Світловий тиск
- •2.5. Корпускулярно-хвильовий дуалізм
- •2.6. Хімічний вплив світла. Чорно-біла фотографія. Фотосинтез. Ланцюгові реакції
- •2.7. Приклади розв’язання задач
- •3. ФІЗИКА АТОМА
- •3.1. Планетарна модель атома Резерфорда
- •3.2. Постулати Бора. Борівські орбіти
- •3.3. Атом Гідрогену за Н. Бором
- •3.4. Приклади розв’язання задач
- •4. ФІЗИКА АТОМНОГО ЯДРА
- •4.1. Відкриття протона і нейтрона
- •4.2. Теорія будови ядра
- •4.3. Енергія зв’язку ядра. Дефект маси
- •4.4. Природна радіоактивність
- •4.6. Часткове звільнення внутрішньоядерної енергії при екзотермічних ядерних реакціях
- •4.7. Закон радіоактивного розпаду
- •4.8. Приклади розв’язання задач
- •5. ЕЛЕМЕНТАРНІ ЧАСТИНКИ
- •5.1. Фізика елементарних частинок
- •5.2. Приклади розв’язання задач
- •Предметний покажчик
Фізика коливань
1.Коливальний рух
1.1.Основні поняття
Коливання — це рух або зміна стану, що має той чи інший ступінь повторюваності в часі (рис. 263, а, б).
|
|
а |
б |
Рис. 263
Коливальний рух здійснюють маятники годинників, мембрани телефонів, поршні двигунів внутрішнього згоряння тощо.
282
1. Коливальний рух
Періодичні коливання — це коливання, при яких значення фізичної величини повторюються через однакові проміжки часу. Період коливання (T) — це проміжок часу, протягом якого тіло здійснює повне коливання, тобто повторюються значення всіх величин, які характеризують коливальний рух.
[T] = 1 с.
Частота коливання (ν)— це число повних коливань за одиницю часу.
ν = T1 , [ν] = 1с =1 Гц (герц).
Циклічна (колова) частота (ω) — це число повних коли-
вань за 2π одиниць часу:
ω=2πν = 2Tπ , [ω] = 1с .
1.2.Гармонічні коливання
1.2.1. Рівняння гармонічних коливань
При гармонічних коливаннях зміна коливальної величини з часом відбувається за законом синуса чи косинуса
(рис. 264):
x= xmax sin(ωt +ϕ0 ) ,
x= xmax cos(ωt +ϕ0 ) ,
де x — миттєве значення коливальної величини (зміщення від положення рівноваги);
xmax — максимальне значення коливальної величини або
амплітуди коливання (A);
ωt — фаза коливання. Це кутова величина, яка визначає частку періоду (в градусах чи радіанах), що минула від початку коливання: при описі коливання через синус — від найближчого моменту, коли величина мала нульове значення; при описі коливання через косинус — від найближчого моменту, коли величина мала максимальне значення:
ωt =2πνt = 2Tπ t , ωt = Tt 2π ;
283
Фізика коливань
ϕ0 — початкова фаза, тобто значення фази коливання в момент початку відліку часу (t0).
Рис. 264 |
Вільні коливання зручніше описувати функцією коси-
нуса, оскільки cos 0° = 1.
Вимушені коливання зручніше описувати функцією синуса, оскільки sin 0° = 0:
x = xmax sinωt .
Швидкість гармонічних коливань — перша похідна ко-
ординати за часом:
v = xt′ = xmax |
|
|
π |
|
|
ωsin |
ωt + |
|
|
, |
|
|
|||||
|
|
|
2 |
|
vmax = xmaxω.
Прискорення гармонічних коливань — перша похідна швидкості за часом, друга похідна координати за часом:
a =vt′ = xt′′,
a = xmaxω2 sin(ωt + π) = −xmaxω2 sinωt , a = −ω2x .
Гармонічне коливання — таке коливання, прискорення якого пропорційне величині зміщення x і має протилежний
йому напрям:
a = –ω2x
284
1. Коливальний рух
Загальна закономірність: якщо якась величина зміню-
ється за законом синуса чи косинуса, то швидкість її зміни відбувається за тим самим законом, але з амплітудою (мак-
симальним значенням) у ω разів більшою і з фазою на π
більшою.
2
Сила, що зумовлює гармонічні коливання, пря-
мо пропорційна абсолютному зміщенню тіла від положення рівноваги і напрямлена протилежно зміщенню:
F =ma , Fx = −mω2x .
1.2.2. Вільні коливання маятників
Пружинний маятник — коливальна система, в якій коливання відбуваються під впливом сил пружності в межах пружності тіла (пружини) (рис. 265):
Fпружx = −kx , ax = − mk x .
Рис. 265
Період вільних коливань пружинного маятника:
|
m |
2 |
k |
|
T =2π |
|
, ω = |
|
. |
k |
m |
Перетворення енергії при коливаннях пружинного маятника: енергія пружної деформації перетворюється в кінетичну енергію:
kx2 |
= |
mv2 |
= |
kx2 |
+ |
mv2 |
||
max |
max |
|
|
. |
||||
2 |
2 |
2 |
2 |
|||||
|
|
|
|
Математичний маятник — це матеріальна точка, яка підвішена на невагомій нерозтяжній нитці .
285
Фізика коливань
Коливання математичного маятника відбуваються під дією тангенціальної складової сили тяжіння (рис. 266):
FTx = mgl x ,
ax = − gl x .
При малих кутах коливання гармонічні.
Рис. 266
Період вільних коливань математичного маятника:
T =2π |
l |
. |
|
||
|
g |
При малих кутах відхилення період коливання математичного маятника не залежить від амплітуди (ізохронність коливань).
Перетворення енергії при коливаннях математичного маятника: потенціальна енергія тіла перетворюється в кіне-
тичну енергію (рис. 267, а):
mgH = |
mv2 |
=mgh + |
mv2 |
||
max |
|
. |
|||
2 |
2 |
||||
|
|
|
286
1. Коливальний рух
Фізичний маятник — це будь-яке тіло, здатне вільно обертатись навколо нерухомої горизонтальної осі, яка не проходить через його центр тяжіння (рис. 267, б).
При невеликих кутах відхилення від положення рівноваги він здійснює гармонічні коливання подібно до матема-
тичного маятника.
Зведеною довжиною (lзв) фізичного маятника нази вають довжину такого математичного маятника, який має такий самий період коливань, як і даний фізичний маятник.
а |
б |
Рис. 267
Період коливання фізичного маятника:
T =2π |
Ji |
, |
mgl |
||
|
зв |
|
де Ji — момент інерції тіла.
Коливання фізичного маятника згасаючі, оскільки в реальних умовах завжди діють сили тертя; частина механіч-
ної енергії переходить у теплову при кожному коливанні. Згасання коливань — це зменшення їхньої амплітуди
і збільшення періоду коливань (негармонічні коливання) (рис. 268).
287
Фізика коливань
x
t
Рис. 268
1.3.Приклади розв’язання задач
Задача 1.
Вантаж масою 400 г здійснює коливання на пружині з жорсткістю 250 Н/м. Амплітуда коливань 15 см. Знайти повну механічну енергію коливань і найбільшу швидкість руху вантажу. Тертям знехтувати.
Дано: |
СІ: |
|
m = 400 г |
m = 0,4 кг |
|
k = 250 Н/м |
xmax = 0,15 м |
|
xmax = 15 см |
|
|
Eмех |
— ? |
|
vmax |
— ? |
|
Розв’язання:
Згідно із законом збереження механічної енергії
Eмех = Eпmax = Eкmax ,
За означенням
|
|
|
|
|
= |
|
kx2 |
|
= |
mv2 |
|
|
|
|
E |
|
max |
, E |
max |
, |
|||
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
пmax |
|
2 |
кmax |
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
kx2 |
= |
|
mv2 |
|
|
|
|
|
|
|
тобто |
max |
|
max |
. |
|
|
|
|
|||
2 |
|
|
|
|
|
||||||
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
Звідси
v |
= x |
k |
. |
|
|||
max |
max |
m |
288
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1. |
Коливальний рух |
|||||||
|
|
|
|
Обчислення: |
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
м |
|
кг |
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
Н |
|
|
|
|
с2 |
|
|
1 |
|
|
м |
|
|||
v |
|
= м |
= м |
|
|
|
= м |
|
= |
, |
||||||||
м кг |
|
|
|
|
|
|
с2 |
с |
||||||||||
max |
|
|
|
|
|
м кг |
|
|
|
|||||||||
|
|
{vmax} =0,15 |
250 |
|
|
=0,15 25≈3,8 , |
|
|
|
|||||||||
|
|
0,4 |
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Eмех=Eп max ≈2,8 Дж.
Відповідь: vmax ≈3,8 м/с, Eмех ≈2,8 Дж.
Задача 2. |
|
|
|
|
Тіло здійснює гармонічні коливання за законом |
||||
x =0,1cos |
|
20πt + |
π |
|
|
|
м. |
||
|
||||
|
|
|
3 |
|
Визначити амплітуду, період, частоту, зміщення , фазу, |
швидкість та прискорення в момент часу 0,05 с. У який момент часу прискорення буде максимальним?
Дано: |
|
|
π |
|
|
|
|
|
Розв’язання: |
|||||||
|
|
|
|
|||||||||||||
x =0,1cos |
20πt + |
м |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
1) Досліджуючи дане рівнян |
|||||||||||||
3 |
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
t1 = 0,05 с |
|
|
|
|
ня гармонічних |
коливань і по- |
||||||||||
|
|
|
|
рівнюючи |
його |
з рівнянням |
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
A — ? |
|
|
|
|
|
гармонічних коливань у загаль- |
||||||||||
T — ? |
|
|
|
|
|
ному |
вигляді |
|
x = Acos(ωt +ϕ0 ) , |
|||||||
ν — ? |
|
|
|
|
|
знаходимо значення A, ω, ϕ0. |
||||||||||
x1 |
— ? |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ϕ1 |
— ? |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
v1 |
— ? |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
a1 |
— ? |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
t2 |
— ? |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
A = 0,1 м; ω=20π |
1 |
|
; ϕ0 |
= |
|
π |
рад. |
||||||
|
|
|
с |
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3 |
|
|
Формула зв’язку циклічної частоти з періодом дозволяє визначити період коливань:
289
Фізика коливань
T = 2ωπ ; T = 202ππ c = 0,1 с.
Із формули T = 1ν визначимо: ν = T1 = 0,11с = 10 Гц.
2) Для визначення зміщення тіла від положення рівноваги необхідно в дане рівняння підставити значення часу t1 = 0,05 с:
x1 |
=0,1cos |
|
20π 0,05 |
+ |
π |
м = –0,05 м. |
||
|
|
|
||||||
3 |
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
Фазу коливань в момент часу t1 = 0,05 с знаходимо за формулою
ϕ = ωt + ϕ0; ϕ =20π 0,05+ 3π = 43 π.
Швидкість в момент часу t1 = 0,05 с знаходимо як першу похідну координати за часом:
v = xt′ = −Aωsin(ωt +ϕ0 ) .
Виконавши підстановку значень A, ω, t1, ϕ0, отримаємо:
|
|
|
|
π |
|
м |
|
||
v = −0,1 |
20πsin |
20π 0,05 |
+ |
|
|
=5,44 |
|
. |
|
3 |
с |
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
Прискорення в момент часу t1 =0,05 с знаходимо як першу похідну швидкості за часом:
a = −Aω2 cos(ωt1 +ϕ0 ) =
2 |
|
2 |
|
|
|
|
π |
|
|
м |
|
= −20 |
3,14 |
|
|
0,1cos |
|
20π 0,05+ |
|
|
=197 |
|
. |
|
3 |
с2 |
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
3) Прискорення |
тіла |
буде максимальним, якщо |
cos(ωt2 +ϕ0 ) =1.
Розв’яжемо рівняння відносно t2:
|
arccos1−ϕ0 |
|
2π− |
π |
|
|
t2 = |
, t2 = |
3 |
|
=0,083 (с). |
||
ω |
20π |
|
||||
|
|
|
|
290
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1. Коливальний рух |
|||
Відповідь: A =0,1 м, ω=20π |
1 |
|
, ϕ0 |
= |
π |
рад, ν = 10 Гц, |
||||||
с |
3 |
|||||||||||
|
4 |
|
м |
|
|
|
м |
|
||||
x = –0,05 м, ϕ = |
π , v =5,44 |
, a =197 |
, |
|||||||||
3 |
с |
|
||||||||||
1 |
1 |
|
|
|
1 |
|
с2 |
t2 = 0,083 с = 83 мс.
Задача 3.
Заграфікомгармонічнихколивань,поданимнарис. 269, записати рівняння цього коливання. Знайти швидкість точки в момент часу, коли зміщення дорівнює 0,05 м.
Розв’язання:
Запишемо в загальному вигляді рівняння гармонічних коливань
x = Asinωt .
За графіком визначимо амплітуду A, період T, початкову фазу коливань ϕ0:
xм = A =0,1 м, T = 0,4 с.
Обчислимо циклічну частоту коливань:
ω= 2Tπ = 0,42π =5π 1с .
Тоді отримаємо рівняння гармонічного коливання, поданого на рис. 269:
x =0,1sin5πt .
Рис. 269
291