Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Фізика / Соколович_Ю.А.-Фізика._Навчально-практичний_довідник-Ранок(2010).pdf
Скачиваний:
317
Добавлен:
06.02.2016
Размер:
5.63 Mб
Скачать

3. Випромінювання та спектри

Теплове випромінювання, видиме випромінювання

(див. «Хвильова оптика»).

3.1. Люмінесценція

Люмінесценція — випромінювання світла джерелом за рахунок надходження до нього енергії, яка приводить атоми джерела до збудженого стану в результаті нетеплових

процесів.

Катодолюмінесценція — світіння тіл, зумовлене бомбар-

дуванням речовини зарядженими частинками. Електролюмінесценція — світіння речовини при про-

ходженні через нього струму (світіння газового розряду, по-

лярне сяйво).

Хемілюмінесценція — світіння, яке супроводжує хімічні

реакції (світіння бактерій, комах, риб).

Фотолюмінесценція — світіння тіл під впливом опромінення їх видимим випромінюванням, ультрафіолетовим світлом, рентгенівськими променями, гамма-променями.

3.2. Інфрачервоні та ультрафіолетові промені

Інфрачервоні промені — випромінювання з довжиною­ хвилі λі. ч , більшою, ніж довжина хвилі λч червоного видимого випромінювання:

λ  > λ , 1 мм I λ I 0,76 мкм.

 і. ч ч і. ч

Джерело інфрачервоних променів — будь-яке нагріте тіло.

Основна дія інфрачервоних променів — теплова: нагрівання тіл, на які вони потрапляють. Фотохімічна дія — на спеціальні фотоматеріали (фотографія в інфрачервоних про-

менях).

Ультрафіолетові промені — випромінювання з меншою довжиною хвилі λу. ф (більшої частоти νу. ф), ніж довжина хвилі λф фіолетового видимого випромінювання:

λу. ф < λф, 0,4 мкм I λу. ф I 8 нм.

348

3. Випромінювання та спектри

Джерела ультрафіолетових променів: тіло, нагріте понад 1500°С, електричний розряд у парах ртуті та ін.

Основний вплив ультрафіолетових променів — хімічний та біологічний (руйнування сітківки ока, вироблення в шкірі вітаміну D, руйнування бактерій­ ).

3.3. Рентгенівські промені

Рентгенівські промені — випромінювання з довжиною­ хвилі, яка менша, ніж в ультрафіолетових хвиль:

λр. п = 8 нм ÷ 1 пм.

Джерела рентгенівських променів:

1.Основне рентгенівське випромінювання — гальмівні рентгенівські промені, які випромінюються швидкими електронами при різкому їх гальмуванні. У рентгенівській трубці (рис. 335) — гальмування електронів при їх зіткненні з антикатодом (A) призводить до випромінювання рентгенівських променів (р. п).

Енергія електрона

W = hνmax , W = eU , λmin =

c

=

ch

 

 

.

νmax

eU

Гальмівне випромінювання має неперервний спектр —

рентгенівський суцільний спектр.

2.Характеристичне рентгенівське випромінювання — ви-

промінювання суворо певних частот атомами антикатода внаслідок їх збудження при бомбардуванні швидкими електронами.

Рис. 335

349

Оптика

Основні властивості рентгенівських променів — їхня велика проникна здатність в речовини, іонізація атомів, фотохімічний і біологічний вплив.

Умедицині використовуються рентгенівські промені

з великою довжиною хвилі — м’яке рентгенівське випромінювання: рентгенодіагностика — U 60 кВ.

Утехніці для просвічування рентгенівськими променями деталей машин і механізмів, дослідження будови кристалів (рентгено-структурний аналіз) використовуються рентгенівські промені більш високих частот — жорсткі рентгенівські промені: рентгенодефектоскопія U до

2000 кВ.

Іонізація атомів живого організму рентгенівськими променями викликає променеву хворобу. Захист від рентгенівських променів — товстий шар свинцю, просвинцьованої гуми.

3.4 Спектри випромінювання. Спектри поглинання

Дисперсні спектри (див. «Хвильова оптика»).

Спектр випромінювання розжареним тілом у твердому чи рідкому стані суцільний.

Якщо речовину розжарити до газоподібного атомарного стану, спектр випромінювання лінійчастий (окремі

лінії, які відповідають певним частотам випромінювання світла).

При пропусканні білого світла крізь «холодний» невипромінюючий або слабо випромінюючий газ спостерігається

суцільний спектр, пронизаний темними лініями,— спектр поглинання.

Газ поглинає найбільш інтенсивно світло такої довжини хвиль, які сам випромінює в сильно нагрітому стані.

Лінії поглинання повністю відповідають лініям у спектрі випромінювання для даного хімічного елемента.

Спектр Сонця — це спектр поглинання: суцільний спектр від дуже розжарених надр Сонця, пронизаний темними лініями поглинання, обумовленими поглинан-

ням світла у фотосфері­ Сонця. Темні лінії в спектрі Сонця називаються фраунгоферові лінії (за прізвищем винахід-

ника).

350

3.Випромінювання та спектри

3.5.Спектральний аналіз

За наявністю ліній у лінійчастому спектрі випромінювання чи в спектрі поглинання визначають наявність

елементів у досліджуваній речовині — виконують якісний спектральний аналіз.

За розподілом інтенсивності ліній у спектрі визначаєть-

ся відсоток змісту елементів у складній речовині — викону-

ється кількісний спектральний аналіз.

При дослідженні ультрафіолетових випромінювань, яких не сприймає око, призму спектрографа виготовляють із кварцу (скло затримує такі промені), а екран покривають фотолюмінесціюючою речовиною.

3.6.Приклади розв’язання задач

Задача 1.

При переході світла з повітря в будь-яке тверде тіло або рідину довжина світлової хвилі змінюється, але колір світла залишається попереднім. Чому?

Розв’язання:

Колір світла пов’язаний з частотою, яка в даному випадку не змінюється, тому що із зміною швидкості поширення хвиль в даному середовищі в стільки ж разів змінюється

 

ν =

c

 

і довжина світлових хвиль

 

.

λ

 

 

 

Задача 2.

 

 

 

Чи може червоне проміння викликати люмінесценцію?

Розв’язання:

Згідно з основним законом люмінесценції довжина хвилі випромінюваного світла завжди більша від довжини хвилі світла, яке поглинається. Отже, червоні промені не можуть викликати видиму люмінесценцію, тому що вони є крайніми у видимій частині спектра.