ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. Хрестоматія
З тексту Конституційного закону про державну незалежність Карпатської України
(1939 р., березня 15)
§1. Карпатська Україна є незалежна Держава.
§2. Назва Держави є: КАРПАТСЬКА УКРАЇНА.
§3. Карпатська Україна є республіка з президентом, вибраним Соймом Карпатської України, на чолі.
§4. Державна мова Карпатської України є українська мова.
§5. Барва державного прапору Карпатської України є синя та жовта, при чому барва синя є горішня, а жовта є долішня.
§6. Державним гербом Карпатської України є дотеперішній краєвий герб: медвідь у лівім червонім півколі, чотири сині та три жовті смуги у пра вому півколі, і ТРИЗУБ св. Володимира Великого з хрестом на середньому зубі. Переведення цього місця закону полишається окремому законові.
§7. Державний гімн Карпатської України є: «Ще не вмерла Україна».
§8. Цей закон обов’язує зараз од його прийняття.
Волошин А. Твори.
Ужгород, 1995. — С. 384.
З листа Прем’єр-міністру Угорщини з пропозиціями щодо облаштування державного життя на Закарпатті (1939 р., липень)
Донесення про становище на Підкарпатті. У зовнішньополітичному відношенні, в зв’язку з сусідством Підкарпаття з росіянами, тобто комуні стами, слід рахуватись з їх величезним впливом. Здобути Підкарпаття не було трудно, але його треба і вдержати, і якраз тому я коротко вкажу на ті пункти, по яких треба негайно поліпшити становище.
І.Питання політичного характеру
1.Питання про здійснення обіцяної автономії дуже актуальне.
2.Проект автономії маю щастя додати, але неповний. У всякому разі, важливо в першу чергу, щоб Підкарпаття зі своєю автономією в рамках Угор щини становило з нею назовні одну цілу єдність, але у внутрішньо адмініст ративному відношенні Підкарпаття само вирішувало б свої адміністратив ні справи. Значить, до Національних зборів Підкарпаття слід негайно при значити вибори. Депутати, обрані до Національних зборів Підкарпатської території, обирають і направляють депутатів у Будапештський парламент. Громадськість Підкарпаття це вирішення визнала б найраціональнішим.
3.Оскільки мова може бути й про інші вибори, тільки місцеві, підкарпатці, які знають народну мову, можуть бути обрані.
4.Більша частина службовців, що направлена на роботу на Підкарпат тя з Угорщини, не знає народної мови і не намагається, всупереч урядово му розпорядженню, протягом одного року вивчити угро-руську мову. Біль шість угорських службовців висміює угро-руську мову і надзвичайно грубо
Р о з д і л IX. Західноукраїнські землі у міжвоєнний період
поводиться з людьми. В багатьох випадках таврують назвою іредентиста то го, хто заговорить угро-руською мовою.
5. Місцевих підкарпатських службовців стільки попереводили на робо ту в Угорщину, що в адміністрації і державних установах вже ледве знай деться угро-руський службовець. Звичайно, в такий спосіб національну проблему не можна вирішити.
[...]
IV. Питання про кадри
1. У державних установах керівні посади займають невідповідні люди. Напр., Демко Михайло напівінтелігент, простий вчитель, призначений фі нансовим міністерським радником, незважаючи на те, що він для цієї по сади не має ніякої відповідної освіти. Возарі Аладар призначений урядовим радником, теж не має відповідної освіти, і нарешті Марина Дюла став на чолі шкільних справ, тоді як він навіть і уявлення не має про керівництво школами, і якраз під його керівництвом між учителями та в шкільних справах виникли великі ускладнення.
2.Релігійні занепокоєння. В православних колах під час диктаторсько го керівництва Марини виникло велике незадоволення, що можна теж по яснити його незнанням справи.
3.Багато українців і січовиків ще й тепер відіграють керівну роль.
4.Колишнім добрим службовцям не дали відповідних посад, навпаки, понизили їх в посаді, і це тоді, коли таким, як Демко, Возарі та Бодакі да ли посади не за освітою, і вони панують по-диктаторськи.
5.Перевірки. Під час перевірок багатьох дуже ущемили, причому зов
сім надійних, щодо минулого яких не може бути ніякого сумніву, а тих, які в минулому найбільш вороже ставились до Угорщини, зараз ще й відзна чають.
Історія державної служби в Україні: У 5 т. Т. 5: Документи і матеріали, кн. 1.
Київ, 2009. - С. 326-328.
Р О З Д І Л X
УКРАЇНА
УДРУГІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ
Злиста М.Антоновича до батьків про зацікавленість серед німецьких урядових кіл гетьманським рухом у зв’язку
зможливим німецько-польським збройним конфліктом
(1939 р., травня 25)
[...] В німецьких газетах донедавна (українці орієнтуються трохи повіль ніше) нема майже нічого проти Совдепії — зате ціла купа нападів на Поль щу. Отже, Скоропадський, що досі не був антипольською фірмою, очевид но, за кожну ціну тепер хоче такою стати. Кому власне таке представлення справи потрібне — це досить ясно. Нас потребують, потребують проти по ляків і тому неприємні негладкості останніх днів треба загладити. Націона лісти, задалеко зааранжовані з Карпатською Україною, не можуть супроти неї взяти такого становища, і в силу реакції в своїх власних рядах проти останніх подій на наших найзахідніших околицях не зуміли снадно а рихле здобутися на відповідний сервілізм. Друге діло очевидно, що коли доходить до вірнопідцанства, то тим жовтодзьобам і трусикам годі рівнятися з люди ною, що на таких справах ще при царськім дворі собаку з’їла.
Та як би не було — шанси Павла IV (після Павлюка, Тетері і Полубот ка) стоять зараз дуже високо. Може не без значіння тут і те, що крайові політичні групи заховуються як з найбільшою резервою супроти швабів і навіть Паліїв (правда це вже зо два тижні як я не бачив «Українських Віс тей») був дуже здержаний. Зате паризьке «Українське Слово» починає зов сім недвозначну кампанію проти Німеччини. Це можна розуміти і як справдження пророцтва Коха, що українською справою по секрету тепер цікавитимуться значно більше, ніж це вилізатиме назовні [...]
Українська політична еміграція 1919—1945: Документи і матеріали.
Київ, 2008. - С. 597.
Лист А.Гітлера Й.В.Сталіну (1939 р., серпня 21)
Го с п о д и н у И.В.С т а л и н у
1.Я искренне приветствую заключение германо-советского торгового соглашения, являющегося первнм шагом на пути изменения германо-со- ветских отношений.
2.Заключение пакта о ненападении означает для меня закрепление германской политики на долгий срок. Германия, таким образом, возвра-
вь ів о д ьі
Р о з д і л X. Україна у Другій світовій війні
щается к политической линии, которая в течение столетий бьша полезна обойм государствам. Позтому германское правительство в таком случае исполнено решимости сделать все из такой коренной переменм.
3.Я принимаю предложеннмй Председателем Совета Народних Комиссаров и народним комиссариатом СССР господином Молотовим про ект пакта о ненападении, но считаю необходимьім вьіясннть связанньїе с ним вопросьі скорейшим путем.
4.Дополнительньїй протокол, желаемьій правительством СССР, по моєму убеждению, может бнть, по существу, вьіяснен в кратчайший срок, если ответственному государственному деятелю Германии будет предоставлена возможность вести об зтом переговори в Москве лично. Иначе гер манское правительство не представляет себе, каким образом зтот дополни тельньїй протокол может бнть вьіяснен и составлен в короткий срок.
5.Напряжение между Германией и Польшей сделалось нестерпимим. Польское поведение по отношению к великой державе таково, что кризис может разразиться со дня на день. Германия, во всяком случае, исполнена решимости отнмне всеми средствами ограждать свои интересн против зтих притязаний.
6.Я считаю, что при наличии намерения обоих государств вступить в новьіе отношения друг к другу является целесообразннм не терять времени. Позтому я вторично предлагаю Вам принять моего министра иностранньїх дел во вторник, 22 августа, но не позднее средьі, 23 августа. Министр иностранньїх дел имеет всеобьемлющие и неограниченнне полномочия, чтобьі составить и подписать как пакт о ненападении, так и протокол. Более продолжительное пребьівание министра иностранньїх дел в Москве, чем один день или максимально два дня, невозможно ввиду международного положення. Я бьіл бьі рад получить от Вас скорьій ответ.
Год крнзнса. 1938—1939: Документи и матернальї: В 2 т. Т. 2.
Москва, 1990. — С. 302.
Відповідь Й.В.Сталіна А.Гітлеру (1939 р., серпня 21)
Р е й х с к а н ц л е р у Г е р м а н и и г о с п о д и н у А.Г и т л е р у Благодарю за письмо.
Надеюсь, что германо-советское соглашение о ненападении создаст поворот к серьезному улучшению политических отношений между нашими странами.
Народьі наших стран нуждаются в мирньїх отношениях между собою. Согласие германского правительства на заключение пакта ненападения создает базу для ликвидации политической напряженности и установлення мира и сотрудничества между нашими странами.
Советское правительство поручило мне сообщить Вам, что оно согласно на приезд в Москву г. Риббентропа 23 августа.
Год крнзнса. 1938—1939: Документи н материали: В 2 т. Т. 2.
Москва, 1990. — С. 303.
ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. Хрестоматія
З Договору про ненапад між Німеччиною і Радянським Союзом
(1939 р., серпня 23)
С т а т ь я 1
Обе Договаривающиеся Стороньї обязуются воздерживаться от всякого насилия, от всякого агрессивного действия и всякого нападения в отношении друг друга как отдельно, так и совместно с другими державами.
С т а т ь я 2
В случае если одна из Договаривающихся Сторон окажется обьектом военньїх действий со стороньї третьей держави, другая Договаривающаяся Сторона не будет поддерживать ни в какой форме зту державу.
С т а т ь я З
Правительства обеих Договаривающихся Сторон останутся в будущем в контакте друг с другом для консультации, чтобьі информировать друг друга о вопросах, затрагивающих их общие интересьі.
С т а т ь я 4
Ни одна из договаривающихся Сторон не будет участвовать в какойнибудь группировке держав, которая прямо или косвенно направлена про тав другой стороньї.
С т а т ь я 5
В случае возникновения споров или конфликтов между Договаривающимися Сторонами по вопросам того или иного рода, обе стороньї будут разрешать зти спорьі или конфликтьі исключительно мирньїм путем в порядке дружественного обмена мнениями или в нужньїх случаях путем создания комиссий по урегулированию конфликта.
С т а т ь я 6
Настоящий договор заключается сроком на десять лет с тем, что, поскольку одна из Договаривающихся Сторон не денонсирует его за год до истечения срока, срок действия договора будет считаться автоматически продленньїм на следующие пять лет.
С т а т ь я 7
Настоящий договор подлежит ратифицированию в возможно короткий срок. Обмен ратификационньїми грамотами должен произойти в Берлине. Договор вступает в силу немедленно после его подписания.
Документи внешней политики СССР.
1 января — 31 авіуста 1939 г. Т. XXII, кн. 1. Москва, 1992. — С. 462.
Р о з д і л X. Україна у Другій світовій війні
Таємний додатковий протокол (пакт Ріббентропа — Молотова) до Договору про ненапад
(1939 р., серпня 23)
При подписании договора о ненападении между Германией и Союзом Советских Социалистических Республик нижеподписавшиеся уполномоченньїе обеих сторон обсудили в строго конфиденциальном порядке вопрос о разграничении сфер обоюдньїх интересов в Восточной Европе. Зто обсуждение привело к нижеследующему результату:
1. В случае территориально-политического переустройства областей, входящих в состав Прибалтийских государств (Финляндия, Зстония, Латвия, Литва), северная граница Литвьі одновременно является границей сфер интересов Германии и СССР. При зтом интересьі Литвьі по отношению к Виленской области признаются обеими сторонами.
2.В случае территориально-политического переустройства областей, вхо дящих в состав Польского Государства, граница сфер интересов Германии и
СССР будет приблизительно проходить по линии рек Нарева, Висльї и Сана. Вопрос, является ли в обоюдньїх интересах желательньїм сохранение
независимого Польского Государства и каковьі будут границьі зтого госу дарства, может бьіть окончательно вьіяснен только в течение дальнейшего политического развития.
Во всяком случае, оба Правительства будут решать зтот вопрос в по рядке дружественного обоюдного согласия.
3.Касательно Юго-Востока Европьі с советской стороньї подчеркивается интерес СССР к Бессарабии. С германской стороньї заявляется о ее полной политической незаинтересованности в зтих областях.
4.Зтот протокол будет сохраняться обеими сторонами в строгом секрете.
Документи внепшей политики СССР.
1 ливаря — 31 августа 1939 г. Т. XXII, кн. 1. Москва, 1992. - С. 462-463.
Декларація Народних Зборів Західної України про возз’єднання Західної України
з Українською Радянською Соціалістичною Республікою (1939 р., жовтня 27)
Український народ в колишній польській державі був приречений на вимирання. Його долею було пригнічення, знищення і грабунок. Польські пани робили все, щоб ополячити українське населення, заборонити навіть саме слово українець, замінивши його на слово «бидло» та «хлоп».
Українських селян позбавляли землі. Робітникам і службовцям не дава ли працювати на фабриках, заводах і в установах. Українців не приймали до навчальних закладів. Викоріняли рідну українську мову. Намагались знищити українську культуру. Все це неодноразово викликало бурю про тесту, селянські постання проти колоніального режиму панівних верств панської Польщі.
ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. Хрестоматія
Та кінчився час пригнічення і безправ’я. Волею всього багатонаціональ ного радянського народу, за наказом Радянського уряду Червона Армія звільнила навіки народ Західної України від влади польських поміщиків і капіталістів.
На вічах, зборах, мітингах він одностайно виявляє непохитну волю влитися в братню сім’ю народів великого Радянського Союзу та ввійти до складу Української Радянської Соціалістичної Республіки. Адже тільки в Радянському Союзі, де влада належить робітникам і селянам, знищено екс плуатацію людини людиною, здійснено взаємну допомогу народів в усіх га лузях господарського і суспільного життя. Адже тільки в Радянському Со юзі можливий для кожного народу повний розквіт національної культу ри — в повному смислі народної культури. Адже тільки в Радянському Союзі зникло почуття взаємного недовір’я між народами і замість національних чвар, культивованих буржуазією, зросла і зміцніла дружба народів.
Радянська влада і Комуністична партія створили всі умови для розвит ку справді народної української радянської культури. Українська мова — державна мова. Сини і дочки народу Радянської України посідають керівні пости в усіх галузях політичного, господарського, культурного і суспільно го життя. Для молоді Радянської України забезпечено цілковиту змогу вчи тися, опановувати висоти науки на своїй рідній мові.
Народ Західної України це знає.
Українські Народні Збори, являючись виразником непохитної волі та прагнень народу Західної України, ухвалюють:
Просити Верховну Раду Союзу РСР прийняти Західну Україну до скла ду Союзу Радянських Соціалістичних Республік, включити Західну Україну до складу Української Радянської Соціалістичної Республіки і тим злучити український народ в єдиній державі, покласти край віковому роз’єднанню українського народу.
Народні збори висловлюють тверду впевненість, що Верховна Рада Союзу Радянських Соціалістичних Республік задоволить цю просьбу наро ду Західної України, щоб він в єдиній і дружній сім’ї народів Союзу Радян ських Соціалістичних Республік, під керівництвом Комуністичної партії біль шовиків ішов шляхом до нового і щасливого життя.
Боротьба за возз’єднання Західної України з Українською РСР. 1917—1939: Збірник документів та матеріалів.
Київ, 1979. - С. 506-508.
Закон Верховної Ради СРСР про включення Західної України до складу Союзу Радянських Соціалістичних Республік
і возз’єднання її з Українською Радянською Соціалістичною Республікою
(1939 р., листопада 1)
Верховна Рада Союзу Радянських Соціалістичних Республік, заслухав ши заяву Повноважної Комісії Народних Зборів Західної України, поста новляє:
Ро з д і л X. Україна у Другій світовій війні
1.Задовольнити просьбу Народних Зборів Західної України і включити Західну Україну до складу Союзу Радянських Соціалістичних Республік із з’єднанням її з Українською Радянською Соціалістичною Республікою.
2.Доручити Президії Верховної Ради призначити день виборів депута тів у Верховну Раду СРСР від Західної України.
3.Запропонувати Верховній Раді Української Радянської Соціалістич ної Республіки прийняти Західну Україну до складу Української Радянської Соціалістичної Республіки.
4.Просити Верховну Раду Української Радянської Соціалістичної Рес публіки подати на розгляд Верховної Ради СРСР проект розмежування райо нів і областей між Українською Радянською Соціалістичною Республікою і Білоруською Радянською Соціалістичною Республікою.
Боротьба за возз’єднання Західної України з Українською РСР. 1917—1939: Збірник документів та матеріалів.
Київ, 1979. - С. 510.
Меморандум колишнього уряду Карпатської України до Міністра закордонних справ
Німеччини І.Ріббентропа (1939 р., листопада ЗО)
Члени колишнього уряду Карпатської України поданим нижче мають честь звернути увагу Вашого превосходительства на нову ситуацію, що склалася через військову окупацію Східної Галичини [Західної України] Радянським Союзом. У силу цих обставин дозволимо собі внести конкрет ні пропозиції, метою котрих є оздоровлення політичної ситуації не тільки у Карпатській Україні, але й, у зв’язку з цим, також у Середній та Східній Європі.
Як відомо, у березні 1939 року територія Карпатської України була окупована угорськими військами. Окупація проводилась насильно, супроти волі всього населення Карпатської України.
Кривава окупація, безжалісні переслідування українського народу, без тактна поведінка представників угорської влади по відношенню до корін ного населення, відсутність в угорських урядовців всякого соціального чут тя, а також економічна відсталість Угорщини стали результатом того, що з часу свавільного захоплення Карпатська Україна перетворилась у вогнище напруги.
Підсумком приведених фактів, не говорячи вже про масові антиугорські демонстрації, є рух серед українського населення за приєднання Карпат ської України до Радянського Союзу. Доказом цього служить постійне де зертирство з угорської армії солдатів української національності на терито рію, зайняту радянськими військами. Число їх з кількості всіх узятих ста новить набагато більше 50%. До того ж усе частіше трапляються випадки втеч у Радянський Союз української інтелігенції. На одній ділянці кордону між Карпатською Україною і землею, зайнятою радянськими військами, знесені прикордонні знаки, щоби дати можливість совєтам вступити на те риторію Карпатської України.
ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. Хрестоматія
Угорський королівський уряд помітив більшовизацію Карпатської Укра їни і з метою придушення проявів симпатій населення до Радянського Союзу ввів, особливо у заселені українцями райони, велику кількість жан дармерії, таємної поліції та військ.
Ці заходи угорського королівського уряду не змогли (також не зможуть і в майбутньому) придушити дружні до Радянського Союзу демонстрації, так як народ у будь-якому випадку бажає відокремитися від Угорщини і об’єднатися з будь-якою іншою державою, тільки не з Угорщиною. [...]
У результаті взаємних причин сусідство з Радянським Союзом буде продовжувати подальші ускладнення. Це в кінці кінців може мати наслід ком військову інтервенцію з боку Радянського Союзу під приводом визво лення братського народу Карпатської України. Така військова інтервенція закінчилася би, само собою зрозуміло, приєднанням Карпатської України до Радянського Союзу, тому що невелика угорська армія не змогла би про тистояти радянським військам.
Які би наслідки мало таке приєднання Карпатської України до Радянсь кого Союзу в політичному і стратегічному відношенні для Центральної та Південно-Східної Європи — зрозуміло кожному. За своїм географічним становищем і структурою території Карпатська Україна є для кожної дер жави ключовою позицією. Завоювання цією північною державою Карпатсь кої України означало би для неї панівне становище над усім дунайським басейном через те, що пануванням над південними схилами Карпат мали би перевагу величезного стратегічного значення. Стратегічне панування у Карпатській Україні держави, що лежить від неї на північ, у сусідніх краї нах викликало би, без сумніву, всеохопні політичні перевороти, наслідками яких би були небажані ускладнення.
З окупацією Карпатської України Радянським Союзом підпадуть під його вплив не тільки Угорщина, але й всі балканські держави. Тому тепе рішнє державне становище Карпатської України у складі Угорщини далі тривати не може, так як це означає небезпеку не лише для Угорщини, але й для всієї Середньої Європи.
Винятково важливим вирішенням ситуації, що склалася, є відокрем лення Карпатської України від Угорщини. Беручи до уваги невелику пло щу і незначну кількість населення країни, найдоцільніше і найзручніше бу ло би з’єднати Карпатську Україну у федерацію зі сусідньою Словаччиною, її населення споріднене українському. До того ж обидва народи на протязі тисячоліть розділили одну долю.
Само собою зрозуміло, що союз Карпатської України і Словаччини можливий у тому випадку, коли, крім згоди Словаччини, з боку Великої Німецької імперії на Карпатську Україну буде поширено гарантований за хист. [...]
Оскільки окупація Карпатської України юридично не визнана ні Вели кою Німеччиною, ні Радянським Союзом, ні Італією, ніщо не завадить з цього приводу запропонованій зміні державного статусу Карпатської Ук раїни. Технічне проведення відокремлення Карпатської України від Угор щини уряд Карпатської України пропонує здійснити у такий спосіб.
Р о з д і л X. Україна у Другій світовій війні
До остаточного врегулювання державного статусу Карпатської України її територія повинна бути зайнята німецькою армією. Для визначення дер жавної приналежності Карпатської України провести плебісцит. За пропо зицією уряду Карпатської України з допомогою плебісциту вирішити, чи залишиться Карпатська Україна в Угорщині, чи утворить зі Словаччиною федерацію. [...]
Карпатська Україна: Документи і матеріали. Хроніка подій. Персоналії: У 2 т. Т. 1.
Ужгород, 2009. — С. 316—320.
Постанова Політбюро ЦК КП(б)У про затвердження Постанови РНК УРСР «Про штати
обкомів і міськкомів партії західних областей України» (1939 р., грудня 29)
1.Відповідно з рішенням ЦК ВКП(б) від 25 грудня 1939 р. встановити такі штати: Волинського, Дрогобичського, Львівського, Ровенського, Станіславського і Тернопільського обкомів КП(б) України [...]
2.Віднести по зарплаті Дрогобичський і Львівський обкоми КП(б)У до ІІ-ої групи обкомів; Волинський, Ровенський, Станіславський і Тернопіль ський обкоми КП(б)У до ІІІ-ої групи обкомів.
3.Встановити штати Дрогобичського і Львівського міськкомів КП(б)У
вкількості 35 відповідальних і 15 технічних працівників; Ровенського і
Станіславського міськкомів в кількості 29 відповідальних і 10 технічних працівників; Луцького і Тернопільського міськкомів КП(б)У в кількості 25 відповідальних і 10 технічних працівників.
4.Віднести по зарплаті Дрогобичський і Львівський міськкоми КП(б)У до ІІ-ої групи міськкомів; Луцький, Ровенський, Станіславський і Тернопіль ський міськкоми КП(б)У до ІІІ-ої групи міськкомів.
5.Утворити промислові відділи: в Волинському, Дрогобичському,
Львівському, Ровенському, Станіславському і Тернопільському міськкомах КП(б)У в межах встановлених штатів.
Історія державної служби в Україні: У 5 т. Т. 5: Документи і матеріали, кн. 1.
Київ, 2009. - С. 331.
Постанова РНК УРСР про організацію наукових установ у західних областях УРСР (1940 р., січня 2)
З метою створення відповідних умов для розвитку наукової роботи в західних областях Української РСР Рада Народних Комісарів УРСР поста новляє:
І.Доручити Президії Академії наук УРСР:
1)організувати в м. Львові відділи таких наукових установ Академії на
ук УРСР:
