Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

litvin_v_m_uporyad_istoriya_ukraini

.pdf
Скачиваний:
69
Добавлен:
05.02.2016
Размер:
47.55 Mб
Скачать

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. Хрестоматія

На наше українське Закарпаття простягають свої лапи мадяри, поляки

іциганська банда румунів.

Увідповідь ми їм кажемо: геть свої брудні лапи, бо Закарпаття було, є

й буде українське!

Залежно від того, як тепер поставимося, така буде наша майбутність. Тому кидаємо заклик: Під сучасний момент кожний клаптик українсь­

кої землі — то фортеця українства.

Тому, передовсім, Українські землі під Польщею, а також Буковина й Бессарабія мусять дати зі свого боку всі свої сили для підготування хвилі великого зриву цілого українського Народу!

Геть з московським окупантом, геть з польським дикунством та румунсь­ ким постолом!

Хай живе Соборна Україна!

Хай живе Українська Національна Революція!

Карпатська Україна: Документи і матеріали. Хроніка подій. Персоналі!: У 2 т. Т. 1.

Ужгород, 2009. — С. 81—82.

Маніфест автономного уряду Карпатської України з приводу рішення Віденського арбітражу про перерозподіл території краю (1938 р., листопада 3)

Ми, Уряд Карпатської Русі, яку великодержави, що встановили оста­ точні границі дня 2 листопада 1938 р. у Відні, назвали її природно Карпатсь­ кою Україною, звертаємося в цю вирішальну хвилину з гарячим закликом до вас, браття і сестри.

Відірвання споконвічних наших городів Ужгорода й Мукачева від Кар­ патської України — це зранення нашої Батьківщини. Але в цій важкій хви­ лині пам’ятаймо те, що коштом тієї нашої рани здобуто українську держав­ ну самостійність. Цей важкий удар, що стрінув нас, не захитає нашої волі сповнити те велике завдання, яке оце поставила перед нами історія.

Супроти нового стану речей, столицю нашої країни переносимо з заб­ раного Ужгорода до Хуста, до того міста, в якому 21 січня 1919 року прого­ лошено перше бажання нашої самостійності.

Ми рішили взятися за історичний труд будови нашої обкроєної, однак до самостійності піднесеної країни.

Між вами ходять агенти чужих інтересів, що застрашують вас, що ми на нашій обкроєній землі не зможемо жити, бо не буде з чого жити й на чім працювати. [...]

Ви повинні це знати, що наші вороги хотіли забрати всі скарби нашої землі, які забезпечать нам краще життя.

До розбудови нашої країни маємо забезпечені услів’я, тобто капітал і працівні сили, що допоможуть вашій владі повести вас до кращої будучності.

Наша самостійна держава дає нам не тільки культурну і політичну сво­ боду, але й забезпечує також для нас хліб і працю. Вже цього року присту­ пимо до будування нових доріг і залізниць. Закликаємо вас усіх, свідомих братів і сестер, щоб ви на початках нашої самостійності показали себе гід­ ними свободи й помагали владі в розбудові нашої держави.

688

Р о з д і л IX. Західноукраїнські землі у міжвоєнний період

Хай пропадуть всякі релігійні й класові спори, що їх досьогодні викли­ кували між нами вороги нашого народу.

Єдність нашого народу, спокій і порядок стануть найпевнішою запору­ кою скорого розвитку нашої держави. [...]

Карпатська Україна: Документи і матеріали. Хроніка подій. Персоналії: У 2 т. Т. 1.

Ужгород, 2009. — С. 93—94.

Звернення Міністерства внутрішніх справ Підкарпатської Русі до окружних урядів з приводу створення Організації Народної оборони «Карпатська Січ» і сприяння в її роботі

(1938 р., листопада 10)

Рішенням тут. (ешнього) міністерства з дня 10. XI. 1938 чис. 372/38 бу­ ли затверджені по згоді з паном предсідником правительства Підкарпат­ ської Руси статути організації Народної Оборони «Карпатська Січ» з осід­ ком в Хусті, а з кругом ділення на цілу Підкарпатську Русь.

Згідно § 2 того статуту ціллю товариства є оборона державних та націо­ нальних інтересів Підкарпатської Руси та плекання оборонного духа в ук- раїнськім-руськім громадянстві того краю, поборювання протидержавної пропаганди і всестороння підтримка правительства Підкарп. Руси, зокрема, удержування ладу та безпечності.

З огляду на це, що товариство має за завдання переводити консолідаційну працю для привернення та удержання ладу та спокою і скріплення дер­ жавної думки, взиваю всі уряди, щоб і вийшли на встрічу діяльносте того товариства, в законних рамках підтримували єго чинність та з тим товари­ ством та складовими єго організаціями т. зв. «відділами» співпрацювали. [...]

Карпатська Україна: Документи і матеріали. Хроніка подій. Персоналії: У 2 т. Т. 1.

Ужгород, 2009. — С. 103.

Телеграма Української Народної Ради президенту Чехословаччини про назву автономного краю

(1938 р., листопада 17)

[...] Є неспірним, що наш народ є народом українським, а не русским то є великорусским. Тому назва Підкарпатська Русь не відповідає дійсно­ сті. Українська Народня Рада, яка проголосила р. 1919 прилучення нашого народу до республіки, як народна репрезентантка українського населення в інтересі консолідації та спокійного розвитку цього краю, домагається, щоб в новій конституції була ужита урядова назва цього краю: Карпатська Ук­ раїна. Тим буде нещасне язикове питання раз на все вирішене. Домагаємо­ ся того і тому, бо під плащем руськості провадилася та провадиться проти­ державна чинність та мадярська іредента.

Карпатська Україна: Документи і матеріали. Хроніка подій. Персоналії: У 2 т. Т. 1.

Ужгород, 2009. — С. 110—111.

689

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. Хрестоматія

Із Закону «Про повний зміст приписів про автономію Підкарпатської Русі» (1938 р., грудня 12)

Ч А С Т И Н А ДРУГА

ЗМІНА КОНСТИТУЦІЙНОЇ ГРАМОТИ

ГЛАВА І

Загальні положення

§1

(1)Підкарпатська Русь є автономною складовою частиною Чехо-Сло- вацької Республіки.

(2)Остаточну назву автономної території південнокарпатських русинів визначить закон сойму Підкарпатської Русі.

§2

(1)Офіційну та викладацьку мови на території Підкарпатської Русі ви­ значить закон сойму Підкарпатської Русі. [...]

(3)Мовні права, забезпечені меншостям у договорі між великими та союзними державами і Чехо-Словацькою Республікою, підписаному у Сен- Жерменен-Ле 10 вересня 1919 р., залишаються недоторканими.

§3

На території Підкарпатської Русі крайова належність установлюється законом. Умовою набуття крайової належності є право на проживання в будь-якому селі Підкарпатської Русі. Державна належність набувається ав­ томатично через крайову належність.

ГЛАВА II

Законодавча влада

§4

(1)Національні Збори виконують законодавчу владу для цілої території Чехо-Словацької Республіки у питаннях:

1) конституційної грамоти, її складових частин, а також і в питаннях, які регулюють діяльність спільних законодавчих, урядових та виконавчих органів;

2)стосунків Чехо-Словацької Республіки із закордоном, оголошення війни та укладання миру, торговельної і тарифної політики, експорту та ім­ порту;

3)національної оборони;

4)державного громадянства, еміграції, імміграції, подорожніх пас­

портів;

5)валюти, мір та ваг, патентів, охорони зразків і охоронних знаків, ви­ мірювання та картографії;

690

Ро з д і л IX. Західноукраїнські землі у міжвоєнний період

6)митниць;

7)транспорту;

8)пошти, телекомунікації, поштової ощадної каси і чекової служби;

9)спільного бюджету, спільного заключного рахунку, державного боргу

ісхвалення позик на спільні потреби держави та їх використання;

10)податків, мит та сплат, якщо вони, згідно з § 18 цього закону, йдуть на покриття загальнодержавних видатків;

11)монополій, спільних державних підприємств, установ та організа­ цій. Виняток утворюють державні ліси та маєтки, гірничі і металургійні підприємства, лазні, власність та керування якими переходять на той край, на території якого вони знаходяться;

12)правове врегулювання господарських та фінансових питань, які потрібні для забезпечення однакових конкурентних умов підприємницької діяльності.

(2) На підставі згоди сойму Підкарпатської Русі, Національні Збори можуть у конкретних випадках вирішувати й інші спільні питання.

§5

(1)До чинності ухвал Національних Зборів у справі зміни конституцій­ ної грамоти і взагалі конституційних законів, якщо б ця зміна стосувалася державноправового положення Підкарпатської Русі треба, щоб більшість, визначена в конституційній грамоті, містила в собі і відповідну кваліфіко­ вану більшість членів палати депутатів, обраних на території Підкар­ патської Русі. [...]

§6

Члени обох палат Національних Зборів, обрані на території Підкар­ патської Русі, мають право голосувати лише у випадках ухвалення справ, наведених у § 4 цього закону.

§7

(1)Закон, ухвалений Національними Зборами у справах, наведених у

§4 цього закону, відноситься до Підкарпатської Русі лише тоді, якщо про це в ньому виразно наведено.

(2)У такому випадку закон має бути опублікований у первісному тек­ сті мовою Підкарпатської Русі.

§8

У постійному комітеті, як члени так і їхні заступники, будуть пропор­ ційно представляти членів обох палат Національних Зборів, обраних на те­ риторії Підкарпатської Русі.

§9

(1)У всіх справах, що не наведені у § 4 цього закону, законодавчу вла­ ду на території Підкарпатської Русі виконує сойм Підкарпатської Русі, об­ раний загальним, прямим і таємним голосуванням з принципом пропор­ ційного представництва.

691

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. Хрестоматія

(2)Сойм Підкарпатської Русі ухвалить конституцію Підкарпатської Ру­ сі у межах правового ладу Чехо-Словацької Республіки.

(3)Зміну території Підкарпатської Русі, згідно з § 33 конституційної грамоти, можна здійснити тільки за згодою двотретинної більшості сойму Підкарпатської Русі.

(4)До міжнародних договорів, які належать до культурних, віросповід­ них та господарських питань, винятково підкарпаторуських і які належать

урозумінні абз. 1 до компетенції Підкарпатської Русі, необхідна згода сой­ му Підкарпатської Русі. [...]

ГЛАВА III

Урядова та виконавча влада

[...]

§1 1

(1)Урядову та виконавчу владу на території Підкарпатської Русі у справах, наведених у § 4 цього закону, виконують органи Чехо-Словацької Республіки, крім справ, наведених у § 4, абз. 1, пп. 4, 6, 7, 8, 10 і 12 цього закону.

(2)На підставі взаємного порозуміння відповідних міністерств у кон­ кретних випадках можна регулювати спільні питання.

§12

(1)У рішеннях центрального уряду республіки та в підписанні його ак­ тів члени уряду Підкарпатської Русі братимуть участь лише тоді, якщо йдеться про справи, що стосуються Підкарпатської Русі.

(2)Якщо урядовий розпорядок [...] стосується Підкарпатської Русі, йо­ го підпише щонайменше один член уряду, який представляє Підкарпатську Русь.

§13

(1)Службовці центрального державного управління на території Під­ карпатської Русі прийматимуться на службу переважно з числа місцевого населення Підкарпатської Русі.

(2)До спільних центральних установ, закладів та підприємств буде прийнята кількість населення Підкарпатської Русі, яка відповідає кількості

їїмісцевих жителів.

(3)На території Підкарпатської Русі буде розміщено контингент війсь­ кових частин всіх родів військ та служб, що відповідає кількості її населен­ ня. Місцевих жителів Підкарпатської Русі буде відряджено переважно до тих військових частин, які розміщені на її території і підпорядковані відпо­ відному командуванню Підкарпатської Русі.

§14

(1)Підкарпатській Русі, її установам і органам, забезпечується пропор­ ційне представництво у всіх спільних центральних установах, радах, комі­ сіях, комітетах і т. ін.

692

Ро з д і л IX. Західноукраїнські землі у міжвоєнний період

(2)Підкарпатській Русі, її установам і органам забезпечується пропор­ ційне представництво у міжнародних організаціях, уніях, радах, комітетах, комісіях і т. ін., в яких Чехо-Словацька Республіка отримала або отримає представництво.

§15

[...]

(3)Ведення господарства державних транспортних підприємств [...] ре­ гулюється за принципом, що Підкарпатська Русь веде господарство само­ стійно та за свій рахунок.

(4)Справи загальнодержавного та спільного інтересу будуть вирішува­ тися порозумінням відповідних органів. З цією метою можна утворити і спільні органи.

(5)Урядову і виконавчу владу на території Підкарпатської Русі вико­ нує уряд Підкарпатської Русі, відповідальний перед соймом Підкарпатської Русі.

§ 16

Судову охорону проти адміністративних органів Підкарпатської Русі у питаннях, які належать у розумінні § 15 цього закону до їхньої компетен­ ції, надає у вищому адміністративному окрузі вищий адміністративний суд у Празі, в сенаті, що визначений для Підкарпатської Русі.

ГЛАВА IV

Судова влада

§17

(1)Судочинство на території Підкарпатської Русі виконують суди, ут­ ворені на цій території. У вищому адміністративному окрузі надає охорону вищий суд у Брні, в сенаті, що визначений для Підкарпатської Русі.

(2)Всюди, де четверта глава конституційної грамоти говорить про вре­ гулювання окремим законом, мається на увазі закон сойму Підкарпатської Русі. [...]

Р О З Д І Л Д Р У Г И Й

Стаття І

(1) Адміністрація губернатора та віце-губернатора Підкарпатської Русі, канцелярія губернатора Підкарпатської Русі та губерніальна рада розпу­ скаються. [...]

(4) Приписи закону про організацію політичного управління, які сто­ суються функції крайового президента, знову набирають повної чинності на території Підкарпатської Русі.

Історія державної служби в Україні: У 5 т. Т. 5: Документи і матеріали, кн. 1.

Київ, 2009. - С. 306-312.

693

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. Хрестоматія

Розпорядження Міністерства культу, шкіл, народної освіти про вживання усіма службовцями на території Підкарпатської Русі української літературної мови

(1938 р., грудня 23)

Розпорядженням правительства Підкарпатської Руси з дня 25 листопа­ да 1938 чис. 23 державною мовою в країні Підкарпатської Руси була уста­ новлена мова українська (малоруська). Переведення цього розпорядження вимагає, щоб усі урядники на державній та громадській службі, в урядовім листуванні, а також у зносинах із патентами (сторонами) практично знали українську літературну мову, вимову та її правопис.

Щоб в усіх урядах була одностайність, МКШНО звертає увагу на по­ мічну мовознавчу літературу і радить, щоб урядовці кожного уряду запізна­ лися з відповідним її відділом. [...]

Історія державної служби в Україні: У 5 т. Т. 5: Документи і матеріали, кн. 1.

Київ, 2009. - С. 314.

Прохання Карпатської січі до Президії уряду Карпатської України про дозвіл на купівлю зброї (1939 р., січня 13)

Головна Команда Карпатської Січі в Хусті звертаєсь отсим з прохан­ ням до Хвальної Президії Влади Карпатської України о уділення позволення на закуплення зброї для Карпатської Січи.

Вишколення та виконування служби Січовиками є можливе лиш тоді, коли Січовики будуть озброєні. Головно це потрібно в більших селах та на пограничних містах, де час від часу занепокоюють наше населення зовніш­ ні та внутрішні вороги Карпатської України.

Забезпечення порядку Карпатської України може заручити лише оз­ броєна Карпатська Січ.

Надіємось на скоре вирішення нашого прохання.

Історія державної служби в Україні: У 5 т. Т. 5: Документи і матеріали, кн. 1.

Київ, 2009. - С. 316.

Лист коменданта Карпатської січі до Міністра внутрішніх справ Карпатської України про співпрацю відомств у справі призначення службовців до жандармерії і фінансової сторожі (1939 р., січня ЗО)

Команда ОНО «Карпатська Січ» в Хусті пропонує хвальному міністер­ ству свою співпрацю в справі стягнення опіній на прохання й прийняття до жандармерії і фінансової сторожі.

694

Р о з д і л IX. Західноукраїнські землі у міжвоєнний період

Співпраця має виглядати так: Міністерство Внутрішніх Справ повідом­ ляє Команду ОНО «Карпатська Січ» про прохання, які вплинули з подан­ ням генерацій патентів. Команда просліджує моральну сторінку патента своїм апаратом і про вислід доходження повідомлення міністерства. На ос­ нові поданих опіній міністерство буде могти рішити позитивне чи негатив­ не прохання патента.

Наведений спосіб поступування є нині одинокий, який дозволяє засяг­ нути про патента правдиві і не фальшовані інформації. При приниманню кандидатів до жандармерії і фінансової сторожі йде в першу чергу про їх відношення до уряду. На об’єктивність зі сторони існуючих органів безпе­ ки саме у тому відношенню не приходиться рахувати.

Історія державної служби в Україні: У 5 т. Т. 5: Документи і матеріали, кн. 1.

Київ, 2009. - С. 319.

З листа громадського діяча Є.Вирового українському емігранту-меценаїу з СІЛА Г.JIисюку-Каленику про Карпатську Україну та можливість ведення там бізнесу

(1939 р., лютого 9)

[...] З Карпатською Україною справа стоїть як була — чи то бізнес чи політика, великого розгону не можуть мати, мусять з останніх сил тягтися, щоб піднести себе бодай на європейський людський рівень, од якого вони ще дуже далекі. Планувати щось на широку скалю аж поза хмари, це зна­ чить раніш чи пізніш загрузнути або скрахувати, бо, як кажу, великого роз­ гону не має. Можна приїхати і вгатити хоч і 100 тис. доларів чи на шляхи, чи на будови, а поїхати без сотика. Це не значить, що не треба нічого пла­ нувати й нічого не треба робити, навпаки, треба напружити всі сили, щоб якнайбільше зробити, але не залітати позахмари і не будувати попід небо, а звичайні собі людські маленькі хати, щоб не жити разом з свинями й теля­ тами як у хлівах без повітря, серед смороду й паршів. На Закарпатті все треба, та тільки ні на що нема грошей.

Само собою, національне значіння Карпатської України для українсь­ кої справи колосальне, і через те всі українці зобов’язані помагати із всіх сил, щоб Карпатська Україна вив’язалася з свого тяжкого початку якнай­ краще, а це значить тільки одно: давати, давати й давати грішми й працею, словом і ділом, хто де чим як може серед своїх і серед чужих туди якнай­ більше, не сподіваючись ніякої заплати і ніяких зисків, аж як з цієї малої України виросте Україна більша, ширша й багатша, то тоді будуть і при­ бутки і розмах і сила [...]

[...] Багато українців подуріло і думають, що Німеччина думає про Ук­ раїну, щоб її на ноги поставити, а Німеччина думає, як і всі розумні люде на світі, тільки про себе, про Німеччину і коли по дорозі їй і Україна може пригодитися, то.цікавиться і Україною. [...]

Українська політична еміграція 1919—1945: Документи і матеріали.

Київ, 2008. - С. 584-585.

695

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. Хрестоматія

Заклик Президії влади Карпатської України до громадян своєчасно сплачувати державні податки

(1939 р., березня 2)

Територіальні страти відступленням частини нашої землі Мадярщині ослабили нас економічно, але не знищили.

Наша земля буде жити далі, бо це наша воля.

Побудуємо нові залізниці, нові дороги і тим забезпечимо господарську розбудову всіх наших сіл і міст. Побудуємо потрібні лічниці (шпиталі), старобниці, сиротинці та інші соціальні інституції.

Добудуємо наше шкільництво, яке буде запорукою дальшого культурного розвитку нашої землі. Заложимо промислові підприємства для використання природних багатств нашої землі та забезпечимо роботу працюючому народу. Переведемо повну земельну реформу на палевих і лісових господарствах.

Вибудуємо на основі важних законів нову та ощадну державу і самоуп­ равну адміністративу. Переведення всіх цих завдань та дальших пильних праць буде, однак, коштувати гроші, про які мусимо постаратися самі піс­ ля законів о податках та оплатах.

Фінансові уряди будуть управляти всіми фінансовими ділами в межах законів на основі найвищої справедливости.

Всі податники дістануть у всіх фінансових урядах ясні інформації про свої податкові та сплатні справи; їх права та охорона будуть за кожних об­ ставин респектовані.

Не чекайте, однак, щоб Вас напоминали. Платіть добровільно готівкою у своїх податкових урядах, сільських та районних нотаріатах або поштовою щадницею. Хто заплатить всі недоплати сейчас, будуть йому дані полегші. Пам’ятайте, що платите собі, будуєте для себе. Докажіть світу, що хочете вільно жити, що хочете працювати для утримання самостійности Карпатсь­ кої України, що знаєте боротися за свою свободу і виконанням фінансових обов’язків для своєї щасливої будучности та будуччини своїх дітей.

Свій патріотизм та лояльність до нової і власної держави доказуйте добровільним та завчасним заплаченням податків та оплат. Плачення по­ датків — це підтримка боротьби за свободу та незалежність, неплачення то — шкідництво, саботаж. Торговці, ремесельники та промисловці. Дока­ жіть особливо Ви сповненням всіх даньових та оплатних зобов’язань своє щире державотворче відношення до свобідної Карпатської України. [...]

Карпатська Україна: Документи і матеріали. Хроніка подій. Персоналі!: У 2 т. Т. 1.

Ужгород, 2009. — С. 265—266.

Витяг із доповіді Й.В.Сталіна на ХУІІІ з’їзді ВКП(б) про Карпатську Україну

(1939 р., березня 10)

[...] Характерен шум, которьій подняла англо-французская и североамериканская пресса по поводу Советской Украинн. Деятели зтой прессьі до хрипотьі кричали, что немцьі идут на Советскую Украйну, что они

696

Р о з д і л IX. Західноукраїнські землі у міжвоєнний період

имеют теперь в руках так назьіваемую Карпатскую Украйну, насчитьівающую около 700 тьісяч населення, что немцьі не далее, как весной зтого года прнсоедннят Советскую Украйну, нмеющую более 30 миллионов на­ селення, к так назьіваемой Карпатской Украине. Похоже на то, что зтот подозрнтельннй шум имел своей целью поднять ярость Советского Союза против Германнн, отравить атмосферу и спровоцировать конфлнкт с Германией без видимьіх на то оснований.

Конечно, вполне возможно, что в Германии имеются сумасшедшие, мечтающие присоединить слона, т. е. Советскую Украйну, к козявке, т. е. к так назьіваемой Карпатской Украине. И если действительно имеются там такие сумасбродьі, можно не сомневаться, что в нашей стране найдется необходимое количество смирительньїх рубах для таких сумасшедших. [...] Но если отбросить прочь сумасшедших и обратиться к нормальним людям, то разве не ясно, что смешно и глупо говорить серьезно о присоединии Советской Украиньї к так назьіваемой Карпатской Украине? Подумайте только. Пришла козявка к слону и говорит ему, подбоченясь: «Зх тьі, братец тьі мой, до чего мне тебя жалко [...] Живешь тьі без помещиков, без капиталистов, без национального гнета, без фашистских заправил, — какая ж зто жизнь [...] Гляжу я на тебя и не могу не заметать, — нет тебе спасения, кроме как присоединиться ко мне [...] Ну что ж, так и бьіть, разрешаю тебе присоединить свою небольшую территорию к моей необьятной территории...» [...]

Карпатська Україна: Документи і матеріали. Хроніка подій. Персонали: У 2 т. Т. 1.

Ужгород, 2009. — С. 273.

Лист Прем’єр-міністра уряду Карпатської України дипломатичній місії СІЛА в Празі

про проголошення незалежності Карпатської України (1939 p., березня 14)

В моїй компетенції повноважного заступника Карпатської України маю честь повідомити Вашу Ексцеленцію про наступне:

Після того, як Словаччина проголосила повну незалежність, Чехо-Сло- вацька республіка перестала існувати. Тому Карпатська Україна проголоси­ ла себе повністю незалежною на основі Мюнхенських рішень, які торка­ ються права самовизначення карпато-українського народу, так само як і завдяки Віденському арбітражу.

Карпато-український народ жадає Вождя німецької нації та уряд німець­ кої держави не відмовити у виявленню їхнього суверенного захисту неза­ лежної Карпатської України.

Карпатська Україна: Документи і матеріали. Хроніка подій. Персонали: У 2 т. Т. 1.

Ужгород, 2009. - С. 276-277.

697

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]