litvin_v_m_uporyad_istoriya_ukraini

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. Хрестоматія

гас з Плоєшть. Квота збіжжя, яке щорічно завозили у Буковину з Малопольщі, була замінена румунським збіжжям.

Характер транзитної торгівлі змінився торгівлею власними товарами. Збіжжя — головний її елемент, яке раніше було російським, нині стало ру­ мунським, оскільки походить з Бесарабії. Це саме стосується і яєць.

Одним з найбільш ефективних результатів переходу Буковини під ру­ мунське панування є її індустріалізація. Наскільки Австрія противилася ін­ дустріалізації своїх східних провінцій, настільки Румунія (країна на 85 % аграрна), отримавши Буковину, відкрила широку дорогу для її індустріалі­ зації. Передусім, вона поширила на Буковину чинність румунського закону 1912 р. про підтримку державної промисловості, згідно з яким новоутворе­ ні підприємства могли імпортувати обладнання без мита і, крім цього, ма­ ли можливість користуватися низкою інших пільг. Згодом румунський уряд створив цілу систему митної варти. І, нарешті, підтримувалася енергійна відбудова тих промислових закладів (тартаків, млинів тощо...), які існували

вБуковині і були під час війни знищені.

Урезультаті, на сьогоднішній день Буковина є одним з найбільш ін­ дустріальних регіонів Румунії. Індустріалізація Буковини, без сумніву, є од­ ним з найважливіших чинників економічної інтеграції цієї провінції з Ру­ мунією. Продукція нових галузей промисловості зорієнтована виключно на румунський ринок і залежна від нього. З іншого боку, новостворена про­ мисловість піднесла авторитет Румунії, оскільки сприяла зменшенню заве­ зення з-за кордону промислових товарів, що, в свою чергу, має мати пев­ ний позитивний вплив на формування торговельного балансу держави.

Буковинське сільське господарство після приєднання Буковини до Ру­ мунії зазнало значних перетворень у зв’язку з аграрною реформою у 1919— 1921 рр. Зміст реформи полягав у тому, що землевласникам залишали по 100 га орної землі, але деякі землевласники зберегли за собою значно біль­ ше, ніж 100 га, за рахунок володіння лісами і діяльністю у переробній галу­ зі. Реформа, з одного боку, змінила тип сільського господарства у Буковині

зпоміщицького на селянське, а з другого — збільшила популярність ру­ мунського уряду серед селянства. Таку саму роль відігравав згодом Закон

про погашення боргів у рільництві, який списав з буковинських селян 70 % їх боргів, що з’явилися у зв’язку з господарюванням на одержаній (згідно з аграрною реформою) землі. Сільськогосподарським працівникам

уСтарому королівстві списали лише 50 %.

Звищезазначеного ми бачимо, що у процесі економічної інтеграції Бу­ ковини з Румунією значну роль відіграли перетворення в економічній структурі цієї провінції. Ці перетворення, в свою чергу, викликали зміни у товарообміні Буковини як з іншими регіонами Румунії, так і з іноземними державами. [...]

Буковина: національні рухи та соціально-політичні процеси 1918—1944 рр. Погляд дипломатів (Документи).

Чернівці, 2007. - С. 90-91.

678

Ро з д і л ЕХ. Західноукраїнські землі у міжвоєнний період

Зінформації польського консула у Чернівцях посольству Республіки Польща у Бухаресті про комуністичний рух на Буковині

(1934 р., лютого 23)

[...] комуністичний рух на цій території, ще декілька років назад досить сильний, у 1933 р. практично зник. Причиною цього стали енергійні захо­ ди влади, а також антисемітська і гітлерівська агітація, яка відтягнула від комунізму значну кількість громадян.

Однак з початком лютого ц. р. вже помітні спроби, спрямовані на від­ новлення цього руху. Останнім часом можна відзначити кілька фактів, що свідчать про пожвавлення діяльності комуністів. Місцева преса повідомляє, що з суботи на неділю (17—18 ц. м.) у Чернівцях заарештовано ряд членів місцевого осередку нелегальної Румунської комуністичної партії, які поши­ рювали пропаганду в Буковині. 20 числа ц. м. місцеві часописи повідомили також про арешт кількох осіб із середовища чернівецької інтелігенції та кількох учнів місцевого ліцею.

Чернівецька «А11§етеіпе 2еіШщ>» присвятила комуністичній тематиці в Буковині спеціальну вступну статтю, якою намагалася спростувати погляд про те, що Чернівці начебто виступають осередком комуністичного руху. Арешти, що відбувалися, цей автор вважає поодинокими випадками, які не можуть зашкодити репутації Чернівців.

Складається враження, що тут йдеться про факти зовнішнього впливу, підтримані фінансовими вливаннями, тоді як буковинське населення як у містах, так і на селі, у теперішній час надзвичайно далеке від комуністич­ них поглядів. Нинішня активність комуністів, фактично, є штучним яви­ щем, наразі комуністи шукають підтримку, яку втратили пару років назад.

Буковина: національні рухи та соціально-політичні процеси 1918—1944 рр. Погляд дипломатів (Документи).

Чернівці, 2007. — С. 97.

З меморандуму Першої Руської Народної Ради до уряду Чехословаччини щодо прапора Підкарпатської України (1934 р., грудня 6)

Народний прапор є в кожного народу предметом великої пошани й піє­ тизму, яко символ його народної індивідуальності, історичних традицій, символ його народних і культурних змагань та ідеалів. Саме тому прапор кожного народу шанують й поважають також інші народи, держави і уряди.

Ми, підкарпатські русини, маємо теж свій прапор в синьо-жовтих бар­ вах. Його історія сягає глибоко в минувшину нашого народа, аж на 1000 років назад, до «Мархії Рутенорум» [...]

На основі тих традицій сталися ці барви — барвами Марамороської жупи, міста Ужгород, Пряшева, греко-католицької мукачівської дієцезії, а по розділенню цієї дієцезії на мукачівську й пряшівську 1815-го також бар­ вами греко-католицької пряшівської дієцезії.

679

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. Хрестоматія

Коли по світовій війні утворилися народні ради русинів — всі ці ради з огляду на історичні традиції проголосили синьо-жовті барви за барви Під­ карпатської Русі й нашого руського (малоруського) народу.[...]

При з’єднанню всіх руських (малоруських) народних рад в Центральну Руську Народну Раду в Ужгороді дня 7. V. 1919 р. був синьо-жовтий пра­ пор торжественно посвячений в єпископській й кафедральній церкві.

Під тим-то прапором проголошено потім дня 8. V. 1919 р. добровільне прилучення Підкарпатської Русі до Чехословацької республіки й під тим прапором 100-членна делегація Центральної Руської Нар. Ради дня 12 травня 1919 р. передала торжественно в Празі на Граді пану Президен­ тові Т.Г.Масарикові рішення Центр. Руської Нар. Ради про прилучення Підкарпатської Русі до Чехословацької республіки. В тім часі повівали си- ньо-жовті прапори на Граді, на залізничному двірці та на інших публічних і приватних будовах в Празі, а всі члени делегації враз з бл. губернатором Антоном Бескидом мали на грудях синьо-жовті кокарди.

Руські емігранти в Америці, що в р. 1918 дали перший почин до злуки нашого краю з Чсл. республікою, заслали нам в 1920 р. на пам’ятку нашого прилучення до Чехословацької республіки прекрасний і дорогоцінний си­ ньо-жовтий прапор [...]

Цей прапор є тепер в охороні магістрату головного міста Підкар­ патської Русі — Ужгорода, — і вживається його при різних наших святах (торжествах).

На основі цієї ж історичної традиції й історичних фактів перебрано ці синьо-жовті барви до гербу Підкарпатської Русі, а наслідком цього також до середнього й великого гербу Чехословацької республіки. [...]

В перші часи нашого автономного життя не тільки наші руські інсти­ туції й руський нарід, але й державні уряди дійсно вживали й вивішували цей прапор, яко краєвий прапор нашої автономної країни, пізніше все більше і більше зникав він з державних установ, потім зник цілком, а в найновіші часи наші уряди просто його переслідують. [...]

[...] Наш прапор, під яким ми добровільно прилучилися до Чехосло­ вацької республіки, якого барви взяті до нашого й державного герба, про­ голошують наші уряди за неустановлений, та навіть за протидержавний, який треба забрати силою, а людей за його вживання давати до суду й безпощадно карати.

Автори того нещасного розпорядження в часи теперішнього сильного міжнародного напруження, в часи, коли шаліє ревізіоністична пропаганда, роблять нашій державі якнайгірші, просто фатальні послуги.

Ми протестуємо проти того грубого порушення наших народних прав і проти такої поведінки з нашим народом. [...]

Карпатська Україна: Документи і матеріали. Хроніка подій. Персоналі!: У 2 т. Т. 1.

Ужгород, 2009. — С. 44—47.

680

Ро з д і л IX. Західноукраїнські землі у міжвоєнний період

Здонесення польського консула посольству Республіки Польща у Бухаресті

про торговий ярмарок св. Петра у Чернівцях (1935 p., липня 31)

Протягом 29 червня — 15 липня 1935 р. у Чернівцях відбувався ярма­ рок св. Петра. Останній раз ярмарок св. Петра у Чернівцях відбувся безпо­ середньо перед Світовою війною, тобто у червні 1914 р. З того часу сталася перерва у його організації і лише цього року він знову був відновлений, але, звичайно, за інших умов і у іншій формі. [...]

Ярмарок св. Петра складався з відділу безпосереднього продажу товарів і різноманітної продукції (на кількох площах міста), а також відділу-ви- ставки вітчизняних виробів (у різних будинках міста). Крім цього, у рамках ярмарку відбувалася низка культурних, спортивних і розважальних заходів.

Ярмарок охоплював:

1)Павільони місцевих купців (площа Грігоре Гіка Воде);

2)Ярмарок дерев’яних і керамічних виробів (площа Дечебала);

3)Ярмарок квітів і фруктів (площа Александрі);

4)Ярмарок худоби та виставка сільськогосподарських машин і знарядь (ринок продажу худоби);

5)У музеї ім. короля Кароля II, який було відкрито під час ярмарку, відкрилася виставка полотен, організована «Товариством художників Буко­ вини»;

6)Промислова виставка (будинок реальної школи);

7)Виставка електричного обладнання, продукції міських підприємств (ратуша);

8)Регіональна виставка шкільних робіт (загальноосвітні, середні і ре­ місничі школи) (приміщення ліцею «Арон Пумнул»);

9)«Товариство румунської культури і літератури» у Чернівцях влашту­ вало у власному приміщенні антиревізіоністську виставку. [...]

Промислова виставка, організована з великою старанністю, не дає однак повної картини продукції Буковини, оскільки не має експонатів з копалень марганцевої та цинкової руди, потім — солі, відсутня також ви­ ставка продукції пиломатеріалів (дощок, балок тощо). Відсутні також зразки продукції, пов’язаної з сільським господарством, а саме: млинар­ ства, горілчаної промисловості, чинбарного промислу. Однак загалом спостерігається акцентування на розвитку промисловості у Буковині саме за румунських часів.

На виставці великої рогатої худоби та сільськогосподарських машин особливої уваги заслуговує павільйон, організований бджолярами. Ця орга­ нізація представила (вперше на місцевому терені) мед для пиття. Мед для пиття представлено у двох видах: білий і темний. Жоден з цих сортів не може зрівнятися за якістю з польським медом.

[...] Виставку сільськогосподарських машин влаштувала одна фірма, а саме інж. Куппер з Чернівців. Ця фірма є представником закордонної фаб­ рики сільськогосподарських машин «Clayton et Schutleworth».

681

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. Хрестоматія

[...] Виставка міських підприємств електричного обладнання предста­ вила вироби, які є предметом їх торгівлі. Всі предмети — закордонної про­ дукції: електричні праски, лампи, лампочки, радіоприймачі та інша апара­ тура, що працює на електроенергії. [...]

Якщо йдеться про загальну думку про ярмарок, то складається вражен­ ня, що це був загалом вдалий захід. Близько 4 тисячи осіб під час ярмарку відвідало Чернівці — в тому числі багато купців з Польщі. Можна також зауважити певне збільшення товарообігу у зв’язку з ярмарком. Преса під­ креслює добру організацію ярмарку, однак зазначаючи, що його рамки бу­ ли досить стислими і висловлює сподівання, що в майбутньому ярмарок св. Петра буде значно більшим заходом. Купці закидають організаторам, що останні надали ярмарку потужного націоналістичного румунського ха­ рактеру [...]

Незважаючи на те, що цього року ярмарок св. Петра не виходить за межі місцевого заходу, однак можна припускати, що у недалекому майбут­ ньому він набуде ширшого значення, а можливо, навіть, і міжнародного.

Буковина: національні рухи та соціально-політичні процеси 1918—1944 рр. Погляд дипломатів (Документи).

Чернівці, 2007. - С. 154-158.

Інформація посольству Республіки Польща у Бухаресті про вибори правління Українського дому в Чернівцях (1936 р., квітня 4)

29 березня ц. р. відбулися вибори правління Українського дому в Чернів­ цях, який є осередком кільканадцяти українських товариств, зокрема, «Ук­ раїнська школа», «Буковинський кобзар», «Жіноча громада», «Український театр», «Мироносиці», спортивний клуб «Довбуш» і «Українське казино».

Крім цього, в Українському домі розташовані кабінет редактора і дру­ карня газет «Час» і «Самостійність», а також академічні товариства «Запороже» і «Чорноморе». Народний дім, об’єднуючи у собі вищезгадані това­ риства, є головним осередком суспільного і політичного життя місцевої ук­ раїнської меншини, тому й вибори до правління згадуваного вище Дому мають для українців неабияке значення. [...]

На вибори цього року було представлено три списки кандидатів.

Упершому списку містилися прізвища кандидатів, частина яких була

упопередньому правлінні, частково — нові, відібрані серед осіб, які ма­ ють крайньорадикальні переконання і гуртуються навколо газети «Самос­ тійність». [...]

Другий список представила т. зв. «група Макогона», представником якої є д-р Когут, редактор щоденної газети «Час». У цьому списку опинив­ ся також і редактор Ю.Сербинюк, який кілька місяців тому ще вважався просовітським діячем, можливим редактором часопису з прихованою філосовітською спрямованістю.

Утретьому списку опинилися українські діячі, які не мають між собою міцного зв’язку — симпатики газети «Хліборобська правда», органу голови Української селянської партії [...]

682

Р о з д і л IX. Західноукраїнські землі у міжвоєнний період

Вищезгаданою групою була видрукувана програмно-виборча листівка, яка протиставлялася крайнім радикально-націоналістичним гаслам і ґрун­ товно підходила до основних організаційних потреб української меншини, що яскраво вирізнялося на тлі загального неспокою і терору, який влашту­ вала перед виборами і під час виборів група «Самостійність».

Під час проведення виборів у Народному домі дійшло до серйозного непорозуміння між окремими групами виборців. Цей конфлікт був припи­ нений присутньою у залі поліцією. [...]

Буковина: національні рухи та соціально-політичні процеси 1918—1944 рр. Погляд дипломатів (Документи).

Чернівці, 2007. - С. 168-170.

Витяг із циркуляра Закарпатського крайкому Комуністичної партії Чехословаччини

«За яку автономію борються комуністи?» (1938 р., червня 22)

[...] Комуністи ставляться за повне і якнайскоріше здійснення автоно­ мії Підкарпаття так, як її визначує Сен-Жерменський мировий договір і конституція Чехословацької республіки, хоч це ще не є докладне демокра­ тичне вирішення національного питання. Це означає:

Боремося за автономію, яка дала б найширші демократичні права і свободи підкарпатському народові: аби народ демократичними, прямо про­ порційними виборами вибрав автономний сойм, аби автономний сойм мав права назначувати і суспендувати всіх урядників, аби автономний сойм мав права вирішувати всі господарські, соціальні і культурні питання підкар­ патського народу. Аби були розширені права окружних і сільських заступництв, а то так, аби в окружних заступництвах були лише ті члени, яких вибирає народ голосуванням, аби права окружного начальника перейшли на окружне заступництво, а права нотаря — на сільське заступництво. Но­ таріати аби були зрушені, а сільські заступництва щоб вибирали секретарів, які б виконували функцію нотарів і які б були відповідальними перед сіль­ ським заступництвом. Аби були розширені права сільських і окружних заступництв в справах господарських і фінансових. Аби було забезпечено як­ найбільшу свободу організацій, зібрань, демонстрацій, страйків і преси. Одним словом, таку автономію, аби сам народ міг управляти своїм полі­ тичним життям.

Боремося за автономію, яка забезпечила би переведення великих гос­ подарських реформ: щоб великі природні багатства були використані для збагачення краю і його народу. Це означає, що влада дала достаточні суми на переведення великих інвестиційних робіт, аби було розбудовано проми­ словість в нашому краю, щоб наші робітники мали в себе дома порядочні заробітки, аби було переведено земельну реформу, аби було передано дер­ жавні половини сільським громадам, аби держава дала належну допомогу для розвитку сільського господарства, для розвитку ремесла і торгівлі, аби було утворено крайовий банк, який давав би дешеві позички селянам, ре-

683

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. Хрестоматія

ремісникам, торгівцям і робітникам, аби було переведено відцовження се­ лян, ремісників і дрібних торгівців, аби була переведена податкова рефор­ ма, аби податки платили головно багаті. Разом з цим щоб було вибрано де­ мократичним способом промислову комору, лікарську комору, адвокатську комору, аби було утворено дирекцію залізниць, дирекцію пошт і телеграфів і всі інші кооперації, необхідні для суспільного життя підкарпатського на­ роду.

Боремося за таку автономію, яка б забезпечила переведення далекосяглих реформ для ліквідації голоду і нужди підкарпатського народу: аби на Верховині було знищено голод, аби безробітні за увесь час безробіття одер­ жували підпору, аби робітникам було збільшено платні, аби було розшире­ но інститути для німих, глухих і сліпих, аби було забезпечено підпору ста­ рим, аби було побудовано достаточно лічниць і бідному населенню забез­ печено лікування безплатно, аби було побудовано в нашому краю купелі, санаторії і т. д.

Боремося за автономію, яка забезпечила би культурний розвиток під­ карпатському народові: аби було в достаточнім числі побудовано народних, горожанських і середніх шкіл [...] Аби було побудовано інтернати і щоб держава дала допомогу дітям бідних родичів, щоб вони могли здобути се­ редню і вищу освіту. Аби в урядах урядувалося на мові тутешніх народів, аби до урядів на службу були в першу чергу взяті демократичного погляду домашні люди. Аби влада дала достаточної допомоги для переводжування господарських, ремісничих і інших спеціальних курсів. Аби було забезпече­ но допомогу для побудування будинків народної культури, для поширення кіно, для театрів, для видавання книжок, для утворення народних бібліо­ тек, для читання лекцій про різні наукові, господарські і культурні справи. Аби далось достаточну допомогу для розвитку спорту і чужинецького руху. Аби було утворено крайову шкільну раду, яка підлягала б автономно­ му сеймові і яка б дбала про всебічний культурний розвиток нашого на­ роду. [...]

Карпатська Україна: Документи і матеріали. Хроніка подій. Персоналі!: У 2 т. Т. 1.

Ужгород, 2009. — С. 53—54.

Шифрована телеграма Міністра закордонних справ Угорщини угорському послу в Празі щодо передачі прикордонних територій Підкарпатської Русі до складу Угорщини

(1938 р., жовтня 3)

[...] Венгерское правительство, придавая значение тому, чтобьі переговорьі с Чехословакией проходили в дружеской и мирной атмосфере, считает необходимнм, чтобн бьіли созданн некоторне предпосьілки к созданию мирной атмосферьі.

Исходя из зтого, венгерское правительство призьівает чехословацкое правительство незамедлительно провести следующие мероприятия:

[...]

684

Ро з д і л IX. Західноукраїнські землі у міжвоєнний період

4.В качестве символической усгупки территории передать Венгрии 2—3 чехословацких пограничньїх города, которьіе должньї бьіть занятьі венгерскими войсками. На западе такими городами могут бьіть Комарно, или Парканьнана, или Ипойшаг, на востоке — железнодорожная станция Шаторальяуйхей, или Чоп, или Берегово. [...]

Карпатська Україна: Документи і матеріали. Хроніка подій. Персоналі!: У 2 т. Т. 1.

Ужгород, 2009. — С. 58.

Шифрована телеграма Міністра закордонних справ Угорщини угорському послу в Празі щодо необхідності проведення

на території Підкарпатської Русі плебісциту (1938 р., жовтня 6)

Соблаговольте предупредить Берталана, чтобьі он ни в коем случае не подцавался обещаниям чехов и безоговорочно стоял на прежних позициях, то єсть на самоопределении с плебисцитом. Особо обратите его внимание на то, что если они не присоединяться к нам, а территории с венгерским населением будут отгоргнутьі, то в зтом случае сложатся невьіносимьіе для них зкономические условия. Если же они присоединятся к нам, то зти вопросьі можно будет решить в дружественном духе, с учетом их интересов. Плебисцит за автономию в рамках Венгерского государства — зто единственное разумное решение для русин.

Венгерская сторона разработала большую программу: сооружение огромньїх водохранилищ с многомиллионньїми ассигнованиями и вообще большие капиталовложения в промьішленность.

Если по каким-либо причинам возникнут трудности в отстаивании зтой позиции, то Берталан при всех обстоятельствах должен приехать в Пешт. [...]

Карпатська Україна: Документи і матеріали. Хроніка подій. Персоналі!: У 2 т. Т. 1.

Ужгород, 2009. — С. 59.

Маніфест Першої Української Центральної Народної Ради з вимогами до владних структур Чехословаччини

(1938 р., жовтня 21)

[...] Від нашої влади вимагаємо наступне:

1.Забезпечення дотеперішніх границь проти Мадярщини і Польщі, прилучення цілої Земплинщини і шариських та спиських округ з нашим населенням до Підкарпаття.

2.Вимагаємо негайного виготовлення й ухвалення конституції нашого

краю.

3.Вимагаємо проведення виборів до нашого парламенту (сойму).

4.Наша народна мова (українська, або, як кажуть, малоруська) мусить бути державною мовою (язиком), якою мають видавати закони і розпоряд­ ки та якою мають урядувати суди, всі державні і публічні уряди.

685

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. Хрестоматія

5.Наші свята (греко-католицькі і православні) мусять бути святами державними.

6.До державної служби ніхто не може бути прийнятий, хто не є чле­ ном нашого народу.

7.Вимагаємо усунення всіх урядовців, які прогрішилися проти нашого народу.

8.Вимагаємо скасування всіх чеських і словацьких шкіл на нашій зем­ лі, де для цього нема законної підстави.

9.Вимагаємо розв’язання всіх політичних партій. Натомість українсь­ кий нарід створить могутнє Національне Об’єднання.

10.Вимагаємо співпрацю з Німеччиною в політиці заграничній і гос­ подарській і на кожному полі.

11.Вимагаємо перебрання у свої руки всіх грошових, промислових, торговельних, господарських і соціальних установ, які свої осередки (цен­ тралі) мають поза Підкарпаттям.

12.Вимагаємо працю для населення і з тією метою вибудування заліз­ ниць з Ужгорода до Мукачева, з Перечина через Сваляву до Хуста, з Мало­ го Березного до Пряшова і Маргецан. Також вибудування державної доро­ ги з Перечина до Хуста і з Волосянки до Ясіня.

13.Вимагаємо розбудову всякого промислу, фабрик, електрівень, і ра­ діостанції.

14.Вимагаємо віддовження селян і робітників, застановлення всяких екзекуцій і ліцитацій, забезпечення Верховини хлібом, вільної торгівлі збіжжям, мелаєм (кукурудзою) і побудування для тої цілі магазинів на Вер­ ховині.

15.Вимагаємо ревізію земельної реформи і дальшого негайного пере­ ведення земельної реформи на державних і латоричанських землях.

16.Вимагаємо негайне перенесення соляних млинів з Оломовца на Підкарпаття. [...]

20. Вимагаємо заснування свого університету для Підкарпаття і також інших високих шкіл. [...]

Карпатська Україна: Документи і матеріали. Хроніка подій. Персоналі!: У 2 т. Т. 1.

Ужгород, 2009. - С. 75-77.

Привітальний лист Генеральної управи Українського національного козацького руху уряду Підкарпатської Русі (1938 р., жовтня 25)

Віковий гніт неволі та чужого панування над Великим Українським Козацьким Народом від Карпат до Кубані — стався, хоч і частично, але розбитим сьогодні на споконвічній підкарпатській Українській козацькій Землі.

Тут на Підкарпаттю, на західному стикові Великої Української Козаць­ кої Нації, нащадки великих і славетних прадідів [...] водимі славними вож­ дями та борцями за честь і славу України, 8-го жовтня 1938 року відбуду­

686

Р о з д і л IX. Західноукраїнські землі у міжвоєнний період

вали, під їхнім проводом, Карпатоукра'їнську Козацьку Державу та прого­ лосили свій український Уряд.

З цієї важливої та великої історичної нагоди, ми Українські Вільні Ко­ заки (Український Національний Козацький Рух УНАКОР) засилаємо Карпатоукраїнському Козацькому Народові, його Президентові та Урядові наші найщиріші поздоровлення та найсердечнійші побажання до успіху в праці, яка має стати основою до відбудови ЄДИНОЇ СОБОРНОЇ СА­ МОСТІЙНОЇ ВЕЛИКОДЕРЖАВНОЇ УКРАЇНИ.

Засилаючи ці наші поздоровлення й побажання, ми одночасно свідчи­ мо про наше бажання стати до найщільнішої співпраці з Урядом Кар­ патської України, яко нашим національним урядом! [...]

[...] ми, Українські Вільні Козаки, [...] заявляємо, що нашим прагнен­ ням не є осягнення урядових посад, не є творення авантюр і інтервенцій чи революцій проти своїх національних урядів, а є якийсь намір стати на допомогу кожному законному українському національному урядові нашою національно-патріотичною працею!

Ми хочемо, аби тяжкі наслідки 1917—20 років Україна не тілько забу­ ла, але в майбутньому їх і оминула!

Ми бажаємо виплекати посеред нашого поневоленого й покаліченого народу ту національну козацьку свідомість і гордість, яку викликає націо­ нал-соціалізм в Германії та фашизм в Італії!

Ми воліємо дати Українській Козацькій Державі оден з найголовніших фундаментів її міцносте й тривалосте тобто: — модерне реєстрове Козаць­ ке Військо, збудоване на засадах лицарських традицій Козацької Украї­ ни, де честь козацького жупана й Батьківщини зрослися би в одно ціле, як то приміром є в Німеччині й Італії та посеред ин. модерних національних державних народів світу!

Ми прагнемо дати Україні таку ж саму свідому й організовану національ­ но-політичну армію, якою приміром є в Германії СА СС і молодь, а в Італії фашистська міліція й Баліла, та на яку в Україні міг би спертись ко­ жен національний уряд і яка би оговорила той моноліт національно-дер- жавної свідомосте в народі, чого у нас бракувало! [...]

Карпатська Україна: Документи і матеріали. Хроніка подій. Персоналі!: У 2 т. Т. 1.

Ужгород, 2009. — С. 79—80.

Звернення Крайового проводу Організації українських націоналістів і Української військової організації Закарпаття до населення краю, Буковини та Бессарабії

(1938 р., жовтня бл. 25)

ВІД РУК ДО РУК! ВІД ХАТИ ДО ХАТИ!

Український Народе! Українські Націоналісти!

Під сучасний момент переживає Україна найтяжчі хвилі поневолення! На всіх просторах українських земель горять гетакомби жертв!

687