Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

litvin_v_m_uporyad_istoriya_ukraini

.pdf
Скачиваний:
60
Добавлен:
05.02.2016
Размер:
47.55 Mб
Скачать

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. Хрестоматія

а) Інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка, б) Інституту мовознавства, в) Інституту фольклору, г) Інституту історії України, д) Інституту археології, є) Інституту економіки.

2)Організувати в м. Львові філіал бібліотеки Академії наук УРСР, пе­ редавши їй бібліотеки:

а) наукового товариства ім. Т.Г.Шевченка, б) наукового товариства «Осолінеум» і в) Народного будинку.

3)Організувати в м. Львові науковий природознавчий музей, як базу для наукової роботи по вивченню флори, фауни та корисних копалень у західних областях УРСР.

II. Передати Академії наук УРСР природознавчий музей наукового то­ вариства ім. Т.Г.Шевченка і музей Дідушицьких.

III. Передати Академії наук УРСР для наукової роботи Карпатську астрономічну обсерваторію, яка знаходиться в урочищі «Долина Зелена», Станіславської області.

IV. Зобов’язати Львівський обласний виконавчий комітет забезпечити зазначені наукові установи Академії наук УРСР відповідними приміщеннями.

Історія української культури: Збірник матеріалів і документів.

Київ, 2000. - С. 359-360.

Постанова РНК УРСР про реорганізацію початкових і середніх шкіл на території західних областей України (1940 р., березня 4)

З метою підвищення культурного рівня населення західних областей України і здійснення загального навчання Рада Народних Комісарів УРСР постановляє:

1. Реорганізувати всі школи колишньої Західної України у відповідно­ сті з діючою системою освіти в СРСР, для чого:

а) так звану «Народну школу» І ступеня реорганізувати в початкову школу (4-річку), «Народну школу» II і III ступенів реорганізувати в непов­ ну середню школу (7-річку);

б) гімназії і загальноосвітні ліцеї при них реорганізувати в середні школи (10-річки). Розподіл учнів цих класів по відділах скасувати;

в) загальноосвітні ліцеї, які існували окремо від гімназії, влити в серед­ ню школу.

Дозволити Народному комісаріату освіти УРСР в окремих випадках реорганізувати ліцеї в педагогічні училища з 3-річним строком навчання;

г) педагогічні ліцеї і ліцеї виховательок (для дошкільних закладів) ре­ організувати в педагогічні училища з 3-річним строком навчання, допу­ стивши об’єднання зазначених ліцеїв, залежно від місцевих умов, в один учбовий заклад з відділами шкільним і дошкільним. Семінарії виховательок реорганізувати в педагогічні училища з відділами шкільним і дошкільним.

708

Ро з д і л X. Україна у Другій світовій війні

2.Запровадити в усіх школах західних областей України безплатне на­ вчання, переводячи всі школи на утримання держави по місцевому і рес­ публіканському бюджетах.

3.Доручити Народному комісаріату фінансів УРСР негайно розглянути річні кошториси зазначених вище учбових закладів, подані Народним ко­ місаріатом освіти УРСР, і подати їх на затвердження Ради Народних Комі­ сарів УРСР.

4.Запровадити навчання в школах західних областей України на рідній

мові.

Вшколах з неукраїнською мовою навчання запровадити обов’язкове вивчення української і російської мов, а в школах з українською мовою — вивчення російської мови.

5.Запропонувати Народному комісаріату освіти УРСР після проведен­ ня зимових канікул 1939—1940 навчального року запровадити навчання в початкових, неповних середніх і середніх школах західних областей Украї­ ни за програмами і навчальними планами шкіл Української РСР.

6.Запровадити в усіх школах західних областей України спільне на­ вчання хлопчиків і дівчаток в класах та школах.

7.Зобов’язати Народний комісаріат освіти УРСР у місячний строк провести перепис всіх дітей шкільного віку від 8 до 14 років і на основі підсумків перепису скласти план охоплення дітей загальним початковим навчанням з 1 вересня 1940 року.

8.Доручити Народному комісаріату освіти УРСР організувати спеціальні школи і класи для навчання неписьменних і малописьменних переростків віком від 12 до 16 років.

9.Зобов’язати Народний комісаріат освіти УРСР розробити і подати в місячний срок до Ради Народних Комісарів УРСР план організації в захід­ них областях України дитячих будинків, дитячих садків і дитячих площадок.

10.Доручити Народному комісаріату освіти УРСР розробити і подати до 20 лютого 1940 р. Раді Народних Комісарів УРСР пропозиції з питань реорганізації професійних шкіл в технікуми, школи фабрично-заводського учеництва і професійні курси з попередньою передачею їх у відання відпо­ відних народних комісаріатів.

11.Доручити видавництву «Радянська школа» і Сільгоспвидаву видати додатковий тираж підручників для шкіл західних областей України.

12.Зобов’язати Народний комісаріат освіти УРСР спільно з централь­

ним комітетом спілки працівників початкових і середніх шкіл розробити і подати до 1 квітня 1940 р. Раді Народних Комісарів УРСР свої пропозиції щодо перепідготовки вчителів початкових і середніх шкіл та педагогічних учбових закладів західних областей України.

13.Запропонувати Народному комісаріату освіти УРСР організувати в кожному обласному центрі і в окремих великих містах річні курси підго­ товки вчителів для початкових і середніх шкіл.

14.Зобов’язати Народний комісаріат освіти УРСР з 15 березня 1940 р. організувати в Львівській, Дрогобицькій, Станіславській, Волинській, Тернопільській і Ровенській областях інститути підвищення кваліфікації вчителів.

709

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. Хрестоматія

Доручити Народному комісаріату освіти УРСР провести в 1940 р. в усіх західних областях України обласні і районні конференції та семінари вчи­ телів.

15. Затвердити Інструкцію про порядок реорганізації шкіл в західних областях України, розроблену Народним комісаріатом освіти УРСР.

Культурне будівництво в Українській РСР: Важливіші рішення Комуністичної партії і Радянського уряду. 1917—1959 рр.:

Збірник документів: У 2 т. Т. 1: 1917—червень 1941 р.

Київ, 1959. - С. 808-809.

З довідки відділу пропаганди та агітації ЦК КІІ(б)У секретареві ЦК КП(б)У М.О.Бурмистенку про викладання мов у середніх і початкових школах України

(1940 р., квітня 5)

На Украине, кроме украинских и русских школ, єсть 2070 национальнмх школ, которьіе распределяются так: еврейских — 234, молдавских — 156, польских — 1093 и школ, в которьгх часть учеников обучается на русском язьке, украинском, еврейском, молдавском и смешанньїх язьках — 587.

Вукраинских школах дети обучаются трем язьпсам: украинскому, русскому (начиная со второго класса) и иностранному (начиная с пятого класса).

Врусских — также трем язьїкам: русскому, украинскому (начиная со второго класса) и иностранному (начиная с пятого класса).

Внациональньгх школах дети обучаются 4 язьїкам: родному язьїку, русскому (начиная с третьего класса), украинскому (начиная со второго класса), иностранному (начиная с пятого класса).

Отдел пропагандьі и агитации ЦК КП(б)У считает, что в национальньіх школах на Украине (русских, молдавских, еврейских, польских) целесообразно начать изучение украинского и русского язьїков с четвертого класса, а изучение иностранньїх язьїков начать с VI класса, увеличив на изучение их большее количество часов.

Такая перестройка даст возможность ученикам национальньгх школ начинать изучение украинского и русского язьїков с крепкими знаннями основ родного язьїка.

Національні відносини в Україні у XX ст.: Збірник документів і матеріалів.

Київ, 1994. - С. 245-246.

Постанова Політбюро ЦК КП(б)У «Про видачу зброї партійно-радянським і комсомольським

працівникам західних областей УРСР» (1940 р., квітня 7)

1. Предложить Наркомвнуделу УССР немедленно принять от Воєнного Совета KOBO 1800 исправньгх револьверов из числа трофейного оружия и

по 50 патронов к каждому, передаваемому штабом KOBO НКВД УССР,

710

Р о з д і л X. Україна у Другій світовій війні

согласно приказа Народного комиссара обороньї СССР, для вмдачи работникам западньїх областей УССР.

2.Предложить НКВД УССР вндать по одному револьверу и 50 патронов к нему следующим работникам западньїх областей УССР: первьім, вто­ рим и третьим секретарям обкомов КП(б)У, секретарям обкомов КП(б)У по кадрам и по пропаганде, председателям облисполкомов и заместителям председателей облисполкомов, первьім, вторим и третьим секретарям райкомов, горрайкомов и горкомов КП(б)У, зав[едующим] отделами обкомов КП(б)У, председателям и заместителям председателей райисполкомов, пред­ седателям горсоветов, председателям райсоветов в городах, зав[едующим] райЗУ, райуполнаркомзагам, зав[едующим] райФО, облуполнаркомзагам, нач[альникам] облЗУ, зав[едующим] облФО, зав[едующим] облторготделов, первьім и вторим секретарям обкомов комсомола.

3.Настоящее решение разослать всем обкомам КП(б)У.

Історія державної служби в Україні: У 5 т. Т. 5: Документи і матеріали, кн. 1.

Київ, 2009. - С. 334-335.

Пропозиція Міністра збройних сил Угорщини Міністерству внутрішніх справ щодо звільнення українських службовців з роботи в установах Закарпаття

(1940 р., червня 14)

Згідно таємних донесень, що надходять з Підкарпаття, там знову ожи­ ває українська антиугорська пропаганда. Встановлено, що цю течію здебіль­ шого підтримують колишні чехословацькі службовці, прийняті потім на службу угорською державою, які у свій час були добре оплачуваним зна­ ряддям підтримки чехословацького ладу і охоче утискували угорців.

Зараз їх підривна діяльність полегшується тим, що, будучи на держав­ ній посаді, вони можуть виступати як угорські державні службовці і в пов­ ній мірі можуть прикриватися захистом, яким вони користуються.

Таке становище зараз небезпечне з погляду національної оборони, а в майбутньому таїтиме в собі ще серйознішу небезпеку.

Особливо шкідливу діяльність проводять колишні чехословацькі служ­ бовці — українські, русинські працівники залізниць і пошти, які, маючи постійний зв’язок з населенням, можуть вільно поширювати підривні антиугорські ідеї, проводити шкідливу роботу.

Для боротьби проти цих небезпечних явищ є тільки один ефективний засіб: одержаний від чехословаків персонал негайно перевести в чисто угорські області, де б вони не мали ніякого ґрунту для своєї шкідливої діяль­ ності.

Звичайно, в зв’язку з здійсненням цього виникнуть труднощі: відсут­ ність достатньої кількості надійного угорського персоналу (для заміни звіль­ нених), який би володів русинською мовою.

Але негайне переведення є невідкладним, тому що припинення під­ ривної діяльності передових осіб послаблює силу української пропаганди.

711

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. Хрестоматія

На вищезгаданих і на інших ділянках загальна кількість службовців стано­ вить 400 чоловік. Можна сподіватися, що, розпочавши заміну, буде можли­ во крок за кроком провести повну заміну персоналу.

Історія державної служби в Україні: У 5 т. Т. 5: Документи і матеріали, кн. 1.

Київ, 2009. - С. 335.

Злиста М.Антоновича до своєї родини про міжнародне становище у зв’язку з приєднанням до СРСР країн

Прибалтики, Північної Буковини та Південної Бессарабії (1940 р., червня ЗО)

[...] Не вірю, що большевики спиняться над Прутом (дурні би були). На Дністрі мали румуни вибудовані і добрі позиції і ріка сама по собі на­ дається до оборони. Над Прутом кругом рівнина, на якій перевага в танках і кінноті, яку мають большевики, буде особливо велика. А що червоні ста­ ратимуться захопити можливо більше, поки ще німці заняті — в цьому тут всі переконані. Констернація тут взагалі повна і страх перед тим, що може ще зажадати Москва: чи займеться вона ліквідацією Румунії, чи предста­ вить ультиматум Мадярщині на Карпатську Україну.

Озлоблення на те, що Росія влізла на Балкани і свідомість того, що з нею ще доведеться порахуватись, тут загальне. Але з боку Кремля це не­ звичайно рафінований тяг, котрий спрямований на те, щоб посварити Іта­ лію з Німеччиною. Ця перша, очевидно, не зможе терпіти червоних під бо­ ком сфери своїх інтересів.

Історично беручи, дає до думання нікчемність буржуазно-національних держав. Там, де держава уміла поставитись, як у Фінляндії, там — врятува­ лися незалежність і честь. Але ніяка інша країна, із подібно організованих, ані не зуміла допомогти в свій час (хоч і над ними висіла та сама небезпе­ ка), ані тепер не вміє сама поставитись. [...]

Українська політична еміграція 1919—1945: Документи і матеріали.

Київ, 2008. - С. 619-620.

Постанова Політбюро ЦК КП(б)У «Про затвердження штатів обкомів, міськкомів, райкомів КП(б)У новоутворених Аккерманської і Чернівецької областей на 1940 рік»

(1940 р., жовтня 14)

1.Затвердити штати Аккерманського і Чернівецького обкомів КП(б)У

вкількості 57 відповідальних і 21 технічних працівників в кожному обкомі,

звіднесенням по зарплаті до 3-ї групи [...]

2.Затвердити штати Аккерманського міськкому КП(б)У в кількості 17 відповідальних і 6 технічних працівників і Чернівецького міськкому КП(б)У

вкількості 21 відповідальних і 8 технічних працівників, з віднесенням по зарплаті до 3-ї групи; Ізмаїльського і Кілійського міськкомів КП(б)У, Ак­ керманської області в кількості 15 відповідальних і 5 технічних працівни­

712

Р о з д і л X. Україна у Другій світовій війні

ків; Сторожинецького і Хотинського міськкомів КП(б)У, Чернівецької об­ ласті в кількості 11 відповідальних і 4 технічних працівників в кожному міськ­ комі, з віднесенням по зарплаті до 4-ї групи [...]

3. Затвердити штати райкомів КП(б)У:

а) по Аккерманській області: Белградського райкому КП(б)У в кіль­ кості 15 відповідальних і 4 технічних працівників, з віднесенням по зарпла­ ті до 1-ї групи; Арцизького, Лиманського, Саратського, Новоіванівського, Тарутинського, Тузлівського і Татарбунарського райкомів КП(б)У в кіль­ кості 13 відповідальних і 3 технічних працівників, з віднесенням по зарпла­ ті до 2-ї групи; Ізмаїльського, Кілійського, Манзирського, Ренійського і Старокозацького райкомів КП(б)У в кількості 11 відповідальних і 3 техніч­ них працівники, з віднесенням по зарплаті до 3-ї групи;

б) по Чернівецькій області: Кельменецького і Заставнівського райкомів КП(б)У в кількості 13 відповідальних і 3 технічних працівники, з віднесен­ ням по зарплаті до 2-ї групи, Вашківецького, Вижницького, Глибокського, Герцаївського, Кицманського, Новоселицького, Путильського, Садагурського, Секурянського, Сторожинецького, Хотинського і Чернівецького рай­ комів КП(б)У в кількості 11 відповідальних і 3 технічних працівники, з від­ несенням по зарплаті до 3-ї групи [...]

Історія державної служби в Україні: У 5 т. Т. 5: Документи і матеріали, н і. 1.

Київ, 2009. - С. 337.

Україна в плані верховного комаццування вермахту «Барбароса»

(1940 р., грудня 18)

Германские вооруженньїе силн должньї бьіть готовьі разбить Советскую Россию в ходе кратковременной кампании еще до того, как будет закончена война протав Англии. (Вариант «Барбаросса».)

Сухопутньїе сили должньї использовать для зтой цели все находящиеся в их распоряжении соединения, за исключением тех, которьіе необходимн для зашитьі оккупированньїх территорий от всяких неожиданностей.

Задача военно-воздушних сил — вьісвободить такие сильї для поддержки сухопутньїх войск при проведении Восточной кампании, чтобьі можно било рассчитьшать на бьістрое завершение наземних операций и вместе с тем ограничить до минимума разрушения восточньїх областей Германии вражеской авиацией. Однако зта концентрация усилий ВВС на Востоке должна бьггь ограничена требованием, чтобьі все театрьі военньгх действий и райони размещения нашей военной промьшіленности бьіли належно прикрьітьі от налетов авиации противника и наступательньїе действия против Англии, особенно против ее морских коммуникаций, отнюдь не ослабевали.

Основньїе усилия военно-морского флота должньї и во время Восточ­ ной кампании, безусловно, сосредоточиваться против Англии.

Приказ о стратегическом развертьівании вооруженньїх сил против Советского Союза я отдам в случае необходимости за восемь недель до намеченного срока начала операций.

713

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. Хрестоматія

Приготовления, требующие более продолжительного времени, если они еще не начались, следует начать уже сейчас и закончить к 15.5.1941 г.

Решающее значение должно бьггь придано тому, чтоби наши намерения напасть не били распознаньї.

Подготовительньїе мероприятия вьісших командних инстанций должньі проводиться исходя из следующих основних положений.

І. Общин замисел

Основньїе сильї русских сухопутних войск, находящиеся в Западной России, должнн бьггь уничтоженьї в смельгх операциях посредством глубокого, бистрого вьщвижения танковьіх клиньев. Отступление боеспособннх войск противника на широкие простори русской территории должно бьггь предотвращено.

Путем бистрого преследования должна бить достигнута линия, с которой русские военно-воздушние сили будут не в состоянии совершать на­ лети на имперскую территорию Германии.

Конечной целью операции является создание заградительного барьера против Азиатской России по общей линии Волга—Архангельск. Таким об­ разом в случае необходимости последний индустриальний район, остающийся у русских на Урале, можно будет парализовать с помощью авиации.

В ходе зтих операций русский Балтийский флот бистро потеряет свои бази и окажется таким образом не способннм продолжать борьбу.

Зффективньїе действия русских военно-воздушних сил должни бьіть предотвращени нашими мощними ударами уже в самом начале опера­ ции. [...]

III. Проведение операций

А) Сухопутньїе сили (в соответствии с оперативними замислами, доложенними мне).

Театр воєнних действий разделяется Припятскими болотами на северную и южную части. Направление главного удара должно бить подготовлено севернее Припятских болот. Здесь следует сосредоточить две группьі армий.

Южная из зтих групп, являющаяся центром общего фронта, имеет за­ дачу наступать особо сильними танковими и моторизованньши соединениями из района Варшави и севернее нее и раздробить сили противника в Белоруссии. Таким образом будут создани предпосьілки для поворота мощннх частей подвижньїх войск на север с тем, чтоби во взаимодействии с северной группой армий, наступающей из Восточной Пруссии в общем направлений на Ленинград, уничтожить сили противника, действующие в Прибалтике. [...]

Группе армий, действующей южнее Припятских болот, надлежит по­ средством концентрических ударов, имея основньїе сили на флангах, уничтожить русские войска, находящиеся на Украине, еше до внхода последних к Днепру.

С зтой целью главний удар наносится из района Люблина в общем направленим на Киев. Одновременно находящиеся в Румннии войска фор-

714

Р о з д і л X. Україна у Другій світовій війні

сируют р. Прут в нижнем течении и осуществляют глубокий охват против­ ника. На долю румьінской армии вьіпадет задача сковать русские сильї, находящиеся внутри образуемьіх клещей.

По окончании сражений южнее и севернее Припятских болот в ходе преследования следует обеспечить вмполнение следующих задач:

На юге — своевременно занять важньїй в военном и зкономическом отношении Донецкий бассейн [...]

Все распоряжения, которьіе будут отданьї главнокомандующими на ос­ нований зтой директивн, должньї совершенно определенно исходить из того, что речь идет о мерах предосторожности на тот случай, если Россия изменит свою ньінешнюю позицию по отношению к нам.

Число офицеров, привлекаемнх для первоначальньїх приготовлений, должно бьггь максимально ограниченньїм. Остальньїх сотрудников, участие которьіх необходимо, следует привлекать к работе как можно позже и знакомить только с частньїми сторонами подготовки, необходимьіми для исполнения служебньїх обязанностей каждого из них в отдельности.

Иначе имеется опасность возникновения серьезнейших политических и военньїх осложнений в результате раскрьітия наших приготовлений, сроки которьіх еще не назначенн. [...]

Дашнчев В.И. Банкротство стратегнн германского фашнзма: Исторические очерки, документи н материальї. Т. 2.

Москва, 1973. - С. 86-89.

З вражень швейцарського консульського агента у Чернівцях про встановлення у місті радянської влади

(1941 р., січня 20)

[...] О 10 год ранку 28 червня у Чернівцях ніхто ще не знав, візьмуть совіти місто чи ні. Були розмови про чотириденні переговори, але вже піс­ ля 10 год прийшло повідомлення, що місто о 14 год буде передано совітам. Чиновники в суді та примарії були поставлені про це до відома о пів на 11 год, їм відразу надали у розпорядження потяги, а у місті почався страшний безлад, як у мурашнику, коли його потривожиш. [...]

Поліція, здавалось, після 12 год взагалі десь зникла, так само як і ру­ мунські військові, і близько 3 год по обіді не можна було побачити жодно­ го охоронця чи військовослужбовця.

Між 11 та 12 год у місті почалася стрілянина. Якимось чином з в’язни­ ці вийшли арештанти, проте деяких розстріляли, а інших знову запротори­ ли до в’язниці.

Після 13 год декілька чернівецьких комуністів спробували пройтися з червоним прапором перед будинком дивізії, проте румунські солдати, які там перебували, почали в них стріляти і навіть декількох убили. Вони так і залишились лежати на вулиці, аж поки совітські війська близько 17 год не забрали їх геть. Більше нічого жахливого не сталося, оскільки дуже швидко була створена так звана служба безпеки.

Близько 16 год на всіх вулицях можна було побачити молодих хлопців віком 17—20 років з червоними пов’язками на рукавах. Спочатку було тро­ хи лячно, але потім стало зрозуміло, що хлопці серйозно віднеслись до своєї справи і насправді стежили за порядком. [...]

715

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. Хрестоматія

На центральній площі, яка називається Рінгплац, близько 14 год поча­ ли збиратися люди, звідки вони від’їжджали зі своїм майном. Передача міста відбувалась перед мостом через Прут, десь на відстані 2 км від цен­ тральної площі. Ця церемонія тривала досить довго. Після 15 год під’їхали машини, згодом надійшли танки і так поступово утворився потік транспор­ ту, який тривав 4 дні і 4 ночі. Малі та великі танки, що рухалися зі швид­ кістю 15—20 км/год, піднімалися вгору по Залізничній вулиці (Бангофштрасе), оскільки місто дуже гарно розташоване на височині.

Натовп, який переважно був прокомуністично налаштований, радів і кидав на дорогу квіти. Через певний час усе населення наважилося вийти на вулиці, по яким усе ще лязготіли танки, за ними рухалися змучена піхо­ та і кіннота, яка мала гарне шкіряне вбрання, а коні виглядали добре до­ глянутими. Далі їхали польові кухні старого зразка, сучасного не бачив жодної, та вози з майном, які везли вгодовані коні та вантажівки. Велоси­ педи та увесь транспорт з кіньми були в дуже хорошому стані, а коні мали хорошу амуніцію. Позаду їхали також вантажні машини з найсучаснішими мітральєзами, чотири в ряд одна біля одної, машини Червоного хреста та вантажні машини з вояками. Це усе дійство тривало чотири дні і чотири ночі й наближалось у бік нового кордону, близько 40 км від Чернівців. [...]

А потім ці літаки, які постійно снували туди-сюди [...] Одного разу я за декілька хвилин нарахував їх близько 250. Чи це були ті самі літаки, чи надлітали все нові й нові, мені важко сказати, але очевидно, що совіти ма­ ли в своєму розпорядженні велику їх кількість. [...]

Таким чином, через Чернівці за чотири дні і чотири ночі промарширу­ вала могутня армія і все, що до неї належало, різного виду важка та легка артилерія сучасного зразка. [...]

Військове управління цілий липень перебувало у Чернівцях і, хоча спо­ чатку був оголошений військовий стан, населення було задоволене, оскі­ льки управління здійснювалося у досить м’якій формі.

Це, правда, означало, що цивільне управління повинно було ще взяти на себе більше повноважень. 1 справді, воно поступово взяло цілковитий контроль у свої руки, і це виглядало так, ніби повільно закручують гайки, а потім їх знову трішки розкручують з тим, щоб пізніше ще сильніше закру­ тити і, таким чином, вже через рік без краплини волі, знесилені, усі опи­ нилися у цій системі. Перш за все, це стосувалось заможних людей, про­ мисловців та інтелігенції, які ніяк не могли вжитися у цю систему. [...]

Буковина: національні рухи та соціально-політичні процеси 1918—1944 рр. Погляд дипломатів (Документи). Чернівці, 2007. - С. 203-210.

Постанова Політбюро ЦК КП(б)У «Про факти роздування управлінських і обслуговуючих штатів

у колгоспахУРСР і захоцщ поліквідації цих фактів» (1941 р., квітня 14)

ЦК КП(б)У відмічає, що внаслідок проведеної перевірки в Полтавській, Житомирській, Чернігівській і Вінницькій областях в багатьох колгоспах вста­ новлені факти роздування штатів управлінського і обслуговуючого персоналу.

716

Ро з д і л X. Україна у Другій світовій війні

Вколгоспах цих областей значна кількість цілком працездатних кол­ госпників переважно чоловіків, зайняті на різного роду штатних управлін­ ських і обслуговуючих посадах, які безпосередньо в полі і на фермах не працюють, що утворює мниму нехватку робочої сили.

Вдеяких колгоспах утворені явно зайві штатні посади зав. дворами, конторщиків, посланців, секретарів, надмірно велика кількість вартових, комірників, обліковців і інших осіб обслуговуючого персоналу.

Так, в колгоспі «Ленінський шлях», Гребінківського району, Полтав­ ської області, з 160 працездатних колгоспників, в тому числі 64 чоловіків, на управлінських і обслуговуючих посадах зайнято 40 колгоспників, з них 32 чоловіків. В цьому колгоспі в 1940 р. на оплату адміністративно-управ­ лінського і обслуговуючого персоналу витрачено 13 154 трудоднів або 21,8 % від всієї кількості трудоднів, вироблених всіма колгоспниками за рік.

Вколгоспі ім. Молотова, Бобровицького району, Чернігівської області, на штатних управлінських і обслуговуючих посадах зайнято 17,1 % від всієї кількості працездатних в колгоспі, на оплату яких витрачено 8827 трудоднів або 21 % від всієї кількості трудоднів, вироблених в колгоспі за рік. В кол­ госпі ім. Петровського, Коростенського району, Житомирської області, на штатних посадах зайнято 18,8 % всієї кількості працездатних колгоспників.

Вряді колгоспів на обслуговуючих посадах є багато людей, які нічого не роблять, часто-густо одержують оплату в більш високих розмірах, ніж на виробничих роботах у рільництві і тваринництві. На оплату цих людей без­ цільно витрачається значна кількість трудоднів, що знижує вартість колгосп­ ного трудодня.

За рахунок фондів, що належать до розподілу на трудодні, в окремих колгоспах утримуються особи, які обслуговують особисті потреби колгосп­ ників — перукарі, шевці, кравці. Проводиться також нарахування трудоднів за роботи, які не зв’язані з колгоспним виробництвом і які повинні вико­ нуватися порядком громадських доручень, — культурникам, парторгам і секретарям комсомольських організацій.

Так, в колгоспі ім. Сталіна, Жмеринського району, Вінницької області, нараховуються трудодні культурнику за керівництво гуртком і за навчання колгоспників танцям.

Подібні факти утримування роздутих штатів управлінського і обслуго­ вуючого персоналу в колгоспах і розбазарювання трудоднів на їх утриман­ ня являються наслідком відсутності належної уваги до справи організації праці в колгоспах і найбільш правильному використанню праці колгоспни­ ків з боку обкомів, райкомів КП(б)У, радянських і земельних органів, які не помічали і не усували цих викривлень.

Центральний комітет КП(б)У подібні факти роздування адміністратив­ но-управлінського і обслуговуючого персоналу в колгоспах засуджує, як прояв антиколгоспної практики, яка веде до розбазарювання колгоспних трудоднів, утримання за рахунок чесних колгоспників ледарів, нероб, які укриваються, і підриває трудову дисципліну. [...]

Історія державної служби в Україні: У 5 т. Т. 5: Документи і матеріали, кн. 1.

Київ, 2009. - С. 339-341.

717

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]