litvin_v_m_uporyad_istoriya_ukraini

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. Хрестоматія

колхозов и борьбьі с проявленнями национализма, возвращение из мест заключения и ссьілки на поселение бьівших участников банд оуновскош подполья и их семей отрицательно может сказаться на проведении зтих мероприятий. Кроме того, осложнится обстановка в ряде сел при трудоустройстве и обеспечении жильем прибмвающих из заключения, так как в домах, принадлежавших им, размещеньї переселенци из Польши, колхозники, пострадавшие от бандитов, и культурно-просветительнне учреждения.

Что же касается лиц уже возвратившихся и работающих в колхозах, то принимаются мери по обеспечению их жильем, а там, где отсутствует таковое, вьіделяются участки под застройку, так как бьіло бьі неправильним возвращать им дома, занятьіе колхозниками.

Следует особо обратить внимание на положение, складьівающееся в городе Львове, куда стремятся поселиться и уже поселилось на жительство свьіше 2 тнсяч украинских националистов (до ареста только 196 прожива­ ли там) и около 7 тьісяч уголовньїх злементов. Сосредоточение во Львове значительного количества националистов и уголовников произошло также из-за бесконтрольности и нарушений паспортного режима со стороньї органов МВД. Принимаются мерьі по устранению зтих недостатков, однако то обстоятельсгво, что Львов не режимний город, зти мерьі не могут предотвратить оседание в нем националистического и уголовного злемента, что создает опасность возрождения организованньїх антисоветских звеньев и возможньїх активньїх вьіступлений с их стороньї.

Также следует указать, что судебньїе органи и некоторне Комиссии Президиума Верховного Совета СССР при рассмотрении вопросов о досрочном освобождении из мест заключения украинских националистов ча­ сто не учитьівают степень виновности зтих лиц не только в пропілом, но даже враждебную деятельность в лагерях.

В настоящее время ЦК КП Украиньї и обкоми партии западньїх об­ ластей принимают мерьі по дальнейшему улучшению работьі местньїх партийннх и советских организаций, особенно ликвидации отставания колхо­ зов, усилению идеологической работм среди населення, а также повьішению политической бдительности и улучшению работьі органов госбезопасности, МВД, прокуратури и суда.

Наряду с зтим просим ЦК КПСС решить следующие вопроси:

1.Запретить впредь украинским буржуазним националистам, участникам оуновского подполья, бившим бандитам, осужденньїм за контрреволюционние преступления, а также лицам, осужденним за бандитизм, возвращаться после освобождения из мест заключения во Львовскую, Тернопольскую, Дрогобичскую, Станиславскую, Волинскую и Ровенскую области УССР.

2.Поручить Генеральному прокурору СССР тов. Руденко и Председателю КГБ при Совете Министров СССР тов. Серову рассмотреть дела на руководителей и активних участников националистического подполья, преждевременно освобожденньїх от отвественности по решению судебньїх органов, и внести в установленном законом порядке протестьі на отмену зтих решений, а по лицам, необоснованно освобожденньїм по постановле-

828

Р о з д і л XI. Розбудовчі процеси перших повоєнних років та радянізація західних областей

ниям Комиссий Президиума Верховного Совета СССР на предмет отменьї постановлений зтих комиссий.

3. Распространить на город Львов Украинской ССР особьій паспорт­ ний режим, предусмотренньїй ст. 40 Положення о паспортах, утвержденного Постановлением Совета Министров СССР 21 октября 1953 года за № 2666—1124с, и в двухмесячньїй срок удалить из города лиц, подлежащих под паспортнне ограничения.

Боротьба проти УПА і націоналістичного підпілля: Інформаційні документи ЦК КП(б)У, обкомів партії, НКВС-МВС, МДБ-КДБ (1943-1959). Кн. 4:1949-1959.

Київ; Торонто, 2003. — С. 550—553.

Доповідна записка відділів партійних органів та пропаганди і агітації ЦК Компартії України про низькі показники

господарської діяльності та недоліки в масово-політичній роботі колгоспів у деяких районах Дрогобицької області та вплив

на ці процеси колишніх членів ОУН і УПА (1956 р., вересня 26)

[...] Керівники Рудківського району КП України та виконкому район­ ної Ради депутатів трудящих вважають, що економіка колгоспу ім. Шев­ ченка помітно піднімається вгору. Дійсно, коли порівняти наслідки госпо­ дарювання з минулим, несприятливим для області роком, то по окремих галузях колгоспного виробництва помітні зрушення. Але якщо порівняти показники господарської діяльності колгоспу 1956 року з таким же сприят­ ливим для господарювання 1954 роком, то цих зрушень майже зовсім не­ помітно і багато господарських показників насправді гірші. В 1954 році, наприклад, було зібрано в середньому з гектара по 8,66 ц зернових, а в цьому році збирають лише по 7,5 ц. За попередніми підрахунками, врожай­ ність цукрових буряків в цьому році не перевищить 135 ц з гектара, тоді як в 1954 році вона складала 141 ц.

Невтішні наслідки господарювання і в тваринництві. За 11 місяців цьо­ го тваринницького року надоєно на одну фуражну корову по 1385,5 літрів молока, що на 291,3 літри менше проти минулого року, відкормлено та здано державі лише по 1,5 ц свинини та 100 га орної землі, ще не викона­ ний ні по одному виду план розвитку поголів’я худоби.

Низькі господарські показники артілі в 1956 році з’ясовуються тим, що правління колгоспу (голова — тридцятитисячник тов. Бєляев), партійна ор­ ганізація (секретар тов. Павлишин) не організували своєчасне проведення польових робіт в сприятливі агротехнічні строки і не налагодили догляд за громадським тваринництвом. З великим запізненням, наприклад, колгосп провів весняну сівбу. Цукрові буряки сіяли на протязі 17 днів (з 29.IV по 15.V), а сівба зернових культур продовжувалась більше 40 днів.

Зовсім незадовільно був організований догляд за посівами, внаслідок чого значна частина просапних культур позаростала бур’янами, а на площі

829

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. Хрестоматія

півтора гектари цукрові буряки так заросли, що не можна було їх знайти, і ця площа була скошена.

Погано проходить зараз сівба озимих та збирання технічних культур. За 22 робочих дні, тобто з 17 серпня по 7 вересня, в артілі посіяно лише 175 гектарів при плані 430. Станом на 7 вересня, по суті, ще не розпочато було збирання цукрових буряків. Майже половина зернових культур до цього часу не обмолочена.

Голова колгоспу тов. Бєляев і секретар парторганізації тов. Павлишин намагались пояснити таке становище впливом громадян, які повернулися із заслання, на значну частину колгоспників і в зв’язку з цим нібито пони­ женням останнім часом серед них трудової активності, але скільки їх кон­ кретно прибуло і чим вони займаються, крім одного — Бригея Д.С., який працює в колгоспі, ні один із них відповісти не зміг.

Поява на території колгоспу бувших учасників ОУН і їх посібників до деякої міри дійсно вплинула на окрему, незначну частину колгоспників, особливо на тих, які не зовсім чесно працюють. Почали остерігатися і про­ являти менш активності і ті колгоспники, які виступали свідками на суді і допомагали розкривати їх діяльність.

Однак, необхідно відмітити, що на зниження трудової активності кол­ госпників впливає не стільки поява прибувших із заслання, скільки низька оплата праці, занедбаність господарської діяльності колгоспу та масово-по- літичної роботи серед колгоспників. Станом на 7 вересня колгоспникам не був виданий навіть аванс хлібом і грішми, з 15 серпня ц. р. не працюють дитячі ясла. Лекції і доповіді для колгоспників читаються лише в перед­ святкові дні, а бесіди серед них проводяться від нагоди до нагоди. Жодного разу в цьому році не виступали перед колгоспниками такі агітатори, як Демців — заст. голови колгоспу, Сивак — зав. бібліотекою, Пачеха — бух­ галтер колгоспу, Дачишин — бригадир третьої бригади і інші. Не читають лекцій, не проводять бесід і секретар парторганізації т. Павлишин та голо­ ва колгоспу т. Бєляєв. У сільському клубі, крім демонстрування кінокартин та проведення інколи танців, нічого не організовується. На все село немає жодного лозунга або плаката, заклика [...]

Колгосп ім. Леніна Стрийського району хоч і має деякі успіхи в своїй господарській діяльності, але правління і первинна партійна організація колгоспу ще повільно використовують невичерпні резерви, які є в артілі, для різкого підвищення врожаїв зернових, технічних і інших культур і під­ вищення продуктивності громадського тваринництва, не займаються по­ всякденно питанням організації праці і налагодження трудової дисципліни серед колгоспників.

Масово-політична робота в колгоспі проводиться у відриві від госпо­ дарських завдань, які стоять перед колгоспом, і не спрямована на підне­ сення трудової активності колгоспників. Досить сказати, що за 8 місяців цього року для колгоспників було прочитано лише дві лекції на сільсько­ господарські теми. Бесіди, голосні читки газет серед колгоспників прово­ дить сільська інтелігенція, яка мало обізнана з основами сільського госпо­ дарства. Тоді як голова колгоспу тов. Афонін, секретар парторганізації тов. Масалигін, члени правління колгоспу, бригадири і ланкові до агітаційно-

830

Роз ді л XI. Розбудовчі процеси перши повоєнних років та радянізація західних областей .

масової роботи не залучені і ніяких бесід, роз’яснень з колгоспниками не проводять.

А між тим серед колгоспників низька трудова дисципліна, мають місце часті випадки кражі колгоспного майна. Лише за 8 місяців 1956 року було віддано до суду Мердич О. за кражу молока і висівок, оштрафовано на 20% трудоднів Берник А. і Костишину А. за кражу колгоспного сіна і цук­ рових буряків.

В даний час на території колгоспу знаходиться 27 чоловік, які прибули із заслання, і лише один — Картин Г.О., працює в колгоспі. Останні пра­ цюють на підприємствах в м. Стрию. В бесіді голова колгоспу тов. Афонін заявив, що прибувші ведуть себе лояльно, в колгоспі не працюють лише тому, що до заслання не були членами артілі, під час перебування в за­ сланні набули різних спеціальностей і пішли працювати на виробництво.

Із прибувших 4473 чоловіки на постійне мешкання до Дрогобицької області бувших учасників ОУН і їх посібників трудовлаштовано і працюють на промислових підприємствах або в колгоспах 3529 чоловік. Наприклад, на територію колгоспу ім. Кірова Сколівського району прибуло 19 чоловік, із них 10 чоловік працюють в колгоспі, 5 чоловік на виробництві і лише 4 чоловіка ніде поки-що не трудовлаштовано. Із прибувших ЗО чоловік на територію колгоспу ім. Дзержинського в артілі працюють 8 чоловік, на ви­ робництві 8 чоловік, 12 чоловік престарілих і хворих, два чоловіки поки що не працюють.

Необхідно відмітити, що деякі керівники радянських і громадських ор­ ганізацій не приділяють належної уваги питанню трудовлаштування прибу­ лих, внаслідок чого деякі з них ходять з підприємства на підприємство, розшукують собі роботу і довгий час не можуть її одержати.

Боротьба проти УПА і націоналістичного підпілля: Інформаційні документи ЦК КП(б)У, обкомів партії, НКВС-МВС, МДБ-КДБ (1943-1959). Кн. 4: 1949-1959.

Київ; Торонто, 2003. — С. 554—559.

З Постанови пленуму ЦК КПРС «Про антипартійну групу Маленкова Г.М.,

Кагановича Л.М., Молотова В.М.» (1957 р., червня 22—29)

[...] Протягом останніх 3—4 років, коли партія взяла рішучий курс на виправлення помилок і недоліків, породжених культом особи, і успішно бореться проти ревізіоністів марксизму-ленінізму як на міжнародній арені, так і всередині країни, коли партія провела велику роботу по виправленню допущених у минулому перекручень ленінської національної політики, — учасники розкритої тепер і повністю викритої антипартійної групи постій­ но чинили пряму чи посередню протидію цьому курсові, схваленому XX з’їздом КПРС. Ця група по суті намагалась протидіяти ленінському курсові на мирне співіснування між державами з різними соціальними сис­ темами, ослабленню міжнародної напруженості і встановленню дружніх відносин СРСР з усіма народами світу.

831

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. Хрестоматія

Вони були проти розширення прав союзних республік в галузі еконо­ мічного і культурного будівництва, в галузі законодавства, а також проти посилення ролі місцевих Рад у розв’язанні цих завдань. Тим самим антипартійна група протидіяла твердо провадженому партією курсові на більш швидкий розвиток економіки й культури в національних республіках, який забезпечує дальше зміцнення ленінської дружби між усіма народами нашої країни. Антипартійна група не тільки не розуміла, а й чинила опір заходам партії по боротьбі з бюрократизмом, по скороченню роздутого державного апарату. В усіх цих питаннях вони виступали проти ленінського принципу демократичного централізму, який проводила партія.

Ця група чинила впертий опір і намагалася зірвати такий надзвичай­ но важливий захід, як реорганізація управління промисловістю, створен­ ня раднаргоспів в економічних районах, схвалений усією партією і наро­ дом. [...]

У питаннях сільського господарства учасники цієї групи виявили неро­ зуміння нових назрілих завдань. Вони не визнавали необхідності посилен­ ня матеріальної заінтересованості колгоспного селянства в розширенні ви­ робництва продуктів сільського господарства. Вони заперечували проти скасування старого, бюрократичного порядку планування в колгоспах і за­ провадження нового порядку планування, який розв’язує ініціативу кол­ госпів у веденні свого господарства, що дало вже свої позитивні результа­ ти. Вони настільки відірвалися від життя, що не можуть зрозуміти реальної можливості, яка дає змогу наприкінці цього року скасувати обов’язкові по­ ставки сільськогосподарських продуктів з дворів колгоспників. Проведення цього заходу, який має життєве значення для мільйонів трудящих Радянсь­ кої країни, стало можливим на основі великого піднесення громадського тваринництва в колгоспах і розвитку радгоспів. Учасники антипартійної групи замість підтримки цього назрілого заходу виступили проти нього. [...]

Не можна вважати випадковим, що учасник антипартійної групи т. Молотов, виявляючи консерватизм і косність, не тільки не зрозумів необхідності освоєння цілинних земель, а й чинив опір справі підняття 35 млн. га цілини, яка набула такого величезного значення в економіці на­ шої країни. [...]

У галузі зовнішньої політики ця група, особливо т. Молотов, виявляла косність і всіляко перешкоджала проведенню назрілих нових заходів, роз­ рахованих на пом’якшення міжнародної напруженості, на зміцнення миру

вусьому світі. [...]

Воснові позиції тт. Маленкова, Кагановича і Молотова, яка розходить­ ся з лінією партії, лежить та обставина, що вони перебували й перебувають у полоні старих уявлень і методів, відірвались від життя партії і країни, не бачать нових умов, нової обстановки, проявляють консерватизм, уперто чіпляються за форми й методи роботи, які зжили себе і не відповідають ін­ тересам руху до комунізму, відкидаючи те, що народжується життям і ви­ пливає з інтересів розвитку радянського суспільства, з інтересів усього со­ ціалістичного табору. [...]

Виходячи з усього викладеного вище і керуючись інтересами всемірно­ го зміцнення ленінської єдності партії, пленум ЦК КПРС постановляє:

832

Ро з д і л XI. Розбудови процеси перших повоєнних років та радянізація західних областей .,

1.Засудити, як несумісну з ленінськими принципами нашої партії, фракційну діяльність антипартійної групи Маленкова, Кагановича, Моло­ това і Шепілова, який примкнув до них.

2.Вивести із складу членів Президії ЦК і з складу ЦК тг. Маленкова, Кагановича і Молотова; зняти з поста секретаря ЦК КПРС і вивести із складу кандидатів у члени Президії ЦК і із складу членів ЦК т. Шепілова.

КПРС в резолюціях і рішеннях з’їздів, конференцій і пленумів ЦК: У 13 т. Т. 7. Київ, 1981. - С. 257-262.

Лист з архіву колишнього Головного управління по охороні військових і державних таємниць у пресі при Раді Міністрів УРСР

(1958 р., лютого 5)

Керуючись Постановою ЦК КПРС від 3 квітня 1957 року «Про роботу Головліту СРСР» і Постановою ЦК КП України від 13 травня 1957 року «Про роботу Головліту УРСР», органи цензури Республіки водночас із по­ силенням боротьби за збереження військових і державних таємниць у пресі стали більше приділяти уваги ідейній спрямованості і політичному звучан­ ню всієї друкованої продукції, яка надходить на цензорський контроль.

Кількість цензорських втручань порівняно з попереднім 1956 роком набагато зросла. [...]

Втручань політико-ідеологічного характеру на протязі 1957 року було

тя доцента Ф.Жилка «Викоренити культ особи в мовознавстві». Вся стаття від початку і до кінця була спрямована виключно проти роботи Й.В.Сталіна «Марксизм і питання мовознавства». Автор статті дописався до того, що звинувачував Сталіна в тому, ніби ця його робота «шкодила проведенню послідовної національної політики партії».

Міністерство освіти та інститут мовознавства Академії наук УРСР по­ годився з нашою думкою про політичну недоцільність публікування цієї статті, і вона була вилучена з журналу. [...]

3. П’єса І.Микитенка «Як сходило сонце» мала йти в журналі «Дніпро» (№ 6). В ній широким планом показуються вожаки української контррево­ люції — Грушевський, Петлюра, Винниченко, а також поміщики, куркулі, білогвардійці. Всім їм надана широка трибуна для пропаганди націоналі­ стичних ідей і поглядів: проголошуються націоналістичні тиради, часто спі­ вається «Ще не вмерла Україна», ведуться розмови про необхідність від­ окремлення України від Росії, про перевагу українців над росіянами тощо.

833

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. Хрестоматія

Навіть позитивні герої п’єси активно підтримують чужу українському народові ідею відокремлення України від Росії.

П’єса не дозволена до друку. [...] 11. В збірнику статей кафедри марксизму-ленінізму Київського інсти­

туту фізкультури, присвяченому 40 роковинам радянської влади на Україні, була стаття Г.Симонова «З історії здійснення ленінської національної полі­ тики на Україні (до питання про українізацію в 1923—1925 pp.)».

В статті говорилось:

«Партійна організація України в 1923 році складалась переважно з кому- ністів-росіян», «...більшість радянських службовців належала до російської інтелігенції, яка погано володіла мовою корінного населення». «За націо­ нальною ознакою радапарат складався лише на 34,3 % з українських кадрів».

«В 1923 р. на керівній партійній роботі було лише 24,5 % українців, в низо­ вому партапараті — 46,8 %».

Комуністи, службовці радянського державного апарату та інш. не зна­ ли української мови.

«...партія в своїх найбільш великих пролетарських організаціях і у своєму активі погано володіла українською мовою і не змогла в повній мірі перетворити її в засіб комуністичного впливу на селянські маси».

«Службовців в центральних установах (ВУЦВК, наркомати, ЦСУ, Укрдержстрах, Політуправління Українського військового округу) нараховува­ лось 25.854 чол. З них українську мову знали 17.548 чол. Відповідальних працівників було 3045 чол., знали українську мову 1108 чол. Комуністів бу­ ло 1898 чол., з них знали українську мову 345 чол.».

Сам того не бажаючи, автор подібними підрахунками перегукується з буржуазними націоналістами, які кричать, що радянська влада на Україні насаджувалась силами росіян, а не будувалась самим українським народом.

Головліт заборонив цю статтю. Із збірника вона була вилучена. [...] 13. Один з героїв повісті А. Хорунжого «Незакінчений політ» (видав­

ництво «Молодь») говорив:

«За жменю зерна колгоспника до Сибіру засилали на вісім років, а за кра­ діжку в держави цілого будинку тільки на посаді понизили».

Видавництво зняло ці рядки. [...]

Історія української культури: Збірник матеріалів і документів.

Київ, 2000. - С. 428-430.

Інформація відділу пропаганди і агітації та адміністративного відділу ЦК Компартії України

на доповідну записку голови КДБ при РМ УРСР про намагання українських націоналістів відновити свою підпільну діяльність (1958 p., липень)

Відділ пропаганди і агітації та адміністративний відділ ЦК КП Украї­ ни, розглянувши доповідну записку голови Комітету державної безпеки при Раді Міністрів УРСР тов. Нікітченка про намагання українських бур­

834

Р о з д і л XI. Розбудовчі процеси перших повоєнних років та радянізація західних областей .,

жуазних націоналістів відродити на території республіки організовану контр­ революційну підпільну діяльність, вносять такі пропозиції:

1.Погодитись з заходами, наміченими Комітетом державної безпеки при Раді Міністрів УРСР по посиленню оперативно-чекістської роботи проти українських буржуазних націоналістів, зокрема, по викриттю їх на­ магань створювати організовані ланки націоналістичного підпілля; присіканню спроб активних націоналістів залучати до антирадянської діяльності частину молоді, особливо студентів, нестійку в ідейному відношенні; по перехопленню можливих каналів зв’язку закордонних націоналістичних центрів з українськими націоналістами в республіці та проведенню міроприємств, спрямованих на посилення протиріч між основними центрами української націоналістичної еміграції.

2.Рекомендувати обкомам, міськкомам і райкомам КП України поси­ лити виховну роботу серед колишніх рядових учасників оунівського підпіл­ ля, які повернулись з ув’язнення і місць спецпоселення, спрямовуючи її на роз’яснення національної політики Комуністичної партії, економічних і культурних досягнень нашої країни, Української РСР, заходів партії та уря­ ду по піднесенню добробуту трудящих, викривати контрреволюційну, анти­ народну діяльність українських буржуазних націоналістів, підлі форми і ме­ тоди їх роботи.

Для проведення групових і індивідуальних бесід по місцю роботи і мешкання колишніх рядових учасників оунівського підпілля виділити най­ більш підготовлених комуністів.

3.На протязі 1958 року надрукувати в республіканських, обласних і ра­ йонних газетах серію статей про зрадницьку діяльність українських буржуаз­ них націоналістів.

4.Доручити відділу пропаганди і агітації ЦК КП України розробити тематику лекцій і доповідей про контрреволюційну, зрадницьку роль укра­ їнських буржуазних націоналістів в історії боротьби українського народу за встановлення Радянської влади, за перемогу соціалізму, в роки Великої Вітчизняної війни і на сучасному етапі комуністичного будівництва.

Через лекторські групи партійних комітетів і Республіканське Товари­ ство для поширення політичних і наукових знань та його відділення на місцях організувати по цій тематиці читання лекцій і доповідей серед тру­ дящих республіки.

5.Комітету по радіомовленню і телебаченню при Раді Міністрів УРСР запланувати цикл передач на республіку і для українців, які живуть за ме­ жами рідної землі, про зрадницьку роль Центральної Ради і Директорії в період громадянської війни, про ворожу діяльність українських буржуазних націоналістів в роки Великої Вітчизняної війни і в даний час. Регулярно передавати по радіо уривки з творів письменників, які викривають україн­ ських буржуазних націоналістів як запеклих ворогів радянського народу.

6.Доручити Архівному управлінню МВС УРСР, Інституту історії Ака­ демії Наук УРСР та Держполітвидаву УРСР підготувати і видати до кінця 1962 року збірники документів про зрадницьку роль Центральної Ради і Директорії в період громадянської війни та ворожу, антинародну діяльність оунівських банд і їх ватажків в роки Великої Вітчизняної війни. Видання

835

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. Хрестоматія

цих збірників раніше зазначеного строку вважається недоцільним. У нас бракує великої позитивної літератури про історію громадянської і Вітчиз­ няної воєн на Україні, про діяльність більшовицьких організацій республі­ ки в ці періоди, в роки боротьби за перемогу соціалізму та про роботу КП України на сучасному етапі комуністичного будівництва.

7.Створити в ЦК КП України сектор спрямовування зусиль різних республіканських організацій, які займаються роботою, зв’язаною з питан­ нями української еміграції. Доручити цьому секторові вивчати процеси, які відбуваються в еміграції, інформувати ЦК КП України, розробляти відпо­ відні пропозиції.

8.Створити в Інституті історії Академії Наук УРСР сектор або відділ для вивчення періодичних видань, літератури, які видають закордонні цен­ три українських буржуазних націоналістів; для своєчасної і кваліфікованої інформації ЦК КП України з цих питань та підготовки наукових праць і популярних книжок про контрреволюційну, антинародну діяльність укра­ їнських буржуазних націоналістів.

Відділ пропаганди і агітації та адміністративний відділ ЦК КП України не поділяють думки т. Нікітченка про необхідність нової загальнополітич­ ної газети, розрахованої на широкі маси рядових українців-емігрантів. У Києві друкується досить великим тиражем український варіант газети «За повернення на Батьківщину» союзного «Комитета за возвращение на Роди­ ну», яка розповсюджується серед емігрантів через Берлінський центр.

Не бачимо також можливості збільшити тривалість радіопередач укра­ їнського радіо на закордон до 8—10 годин на добу, як пропонує т. Нікітченко. Це буде здійснюватись в міру створення відповідної матеріально-тех­ нічної бази (будівництво радіостанцій, студій і апаратних).

Частково це питання вже вирішується. З травня 1958 року збільшено тривалість радіопередач для українців, що живуть в Канаді і СІЛА, на одну годину щоденно. Ці передачі вестимуться через Далекосхідні радіостанції, що забезпечить кращу їх чутність. Проводяться роботи для поліпшення чутності радіопередач для українців, які живуть в країнах Європи. Для цього намічено на протязі трьох місяців завершити переобладнання двох Львівсь­ ких короткохвильових радіостанцій та додатково виділити для республікан­ ського мовлення один короткохвильовий передавач.

Боротьба проти УПА і націоналістичного підпілля: Інформаційні документи ЦК КП(б)У, обкомів партії, НКВС-МВС, МДБ-КДБ (1943-1959). Кн. 4: 1949-1959.

Київ; Торонто, 2003. — С. 605—607.

Інструктивний лист уповноваженого Ради у справах релігійних культів при Раді Міністрів УРСР

уповноваженому цієї Ради при Сталінському облвиконкомі (1960 р., лютого 16)

Анализ Вашего отчета за 1959 год показьівает, что хотя по сравнению с прошльїми годами сеть религиозннх общин области значительно сократилась (с 93 до 74), все же количество верующих продолжает неуклонно возрастать: 93 общини насчитьівали 6821 ч., а в 74 имеется 10 195.

836

Р о з д і л XI. Розбудовчі процеси перших повоєнних років та рццянізаїця західних областей .,

Такая же картина и с заявлениями на водное крещение. В прошлом

удовлетвореньї только 62, но положение от зтого не улучшилось: количество желающих оформить путем водного крещения своє вступление в религиознме секти по Сталинской областе все еще очень велико. Только в 1951 году положение било несколько лучше, чем в 1959 г.: тогда бьіло по­ дано 386 заявлений на водное крещение, что также весьма много.

К сожалению, в отчете нет даже намека на ту большую антирелигиозную работу, которую ведут партийньїе организации Сталинской областе и которая безусловно дает необходимьіе результати. Не сообщаете Ви, кто в прошлом году порвал с религией, сколько их, виступили ли они на страницах печате, стали ли атеистами. А такие факти по Сталинской областе имеются [...]

Задача уполномоченного Совета по Сталинской областе должна заключаться в том, чтобьі активно (но тонко, незаметно) подсекать позиции религиозньїх организаций. Делать зто нужно так, чтоби не давать повода для обоснованньїх жалоб и протестов, не позволяя грубого администрирования, то єсть бьіть максимально гибким.

Первое, что нужно сделать, зто добиться ослаблення духовного руководства общинами. Чем слабее пресвитер и проповедники, тем слабее об­ щина.

Второе, всеми доступними средствами снизить и в конце концов прекратить количественньїй рост религиозньїх общин.

Примите следующие рекомендации:

1. Лично побивать на богослужениях во всех крупних общинах, послушать проповедников, проанализировать их проповеди, понаблюдать за аудиторией, за ее реагированием на вьіступления с кафедри и в соответствии с результатами наблюдений наметать план действий по каждой общине. Цель плана — сильних пресвитеров, красноречивьіх проповедников — заменить менее подготовленними. Делать зто не спеша, продуманно, посоветовавшись с партийньїми органами, не давая повода для обоснованньїх жалоб.

2.Установить тесньїй контакт с редакторами областньїх, городских и районних газет обласні с тем, чтобьі сообщать им факти, изобличающие представителей духовенства и общин в неблаговидной деятельноста. Духо­ венство очень боится разоблачения на страницах печати, так как зти разоблачения подривают их авторитет в глазах верующих, ослабляют их влияние и содействуют отходу верующих от религии.

Нужно всячески содействовать публикации подобньгх материалов.

3.Вместе с докладной запиской представить обкому партии списки приближенньїх по каждой общине, чтоби партайние органи могли заблаговременно провести необходимую работу по отриву от сект И от религии тех, кто подал заявление на принятие водного крещения в текущем году.

4.Дело доставить так, чтоби всегда бить в курсе внутренней жизни каждой религиозной общини. Знать о каждом малейшем нарушении зако­ ноположення о культах и остро реагировать на любое нарушение, исполь-

837