litvin_v_m_uporyad_istoriya_ukraini

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. Хрестоматія

Р О З Д І Л І

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

С т а т т я 1

Україна є демократичною, соціальною, правовою державою, яка утво­ рена на основі здійснення українським народом свого суверенного права на самовизначення, виражає волю народу і захищає інтереси своїх грома­ дян. [...]

С т а т т я 4

Місцеве самоврядування в Україні здійснюється через територіальну самоорганізацію громадян безпосередньо та через органи місцевого само­ врядування. Органи місцевого самоврядування обираються безпосередньо громадянами України, які проживають на території відповідно міста, сели­ ща, села.

С т а т т я 5

Всі органи державної влади й органи місцевого самоврядування в Укра­ їні здійснюють свої повноваження, виходячи з пріоритетності прав і свобод людини. Забезпечення цих прав і свобод, охорона життя, честі і гідності людини — обов’язок держави.

Суспільне життя в Україні базується на засадах політичної, економіч­ ної та ідеологічної багатоманітності.

Власність в Україні є загальнодержавною, комунальною, колективною і приватною. Закон гарантує рівний захист усіх форм власності, соціальну спрямованість ринкової економіки. [...]

IV

До прийняття нової Конституції України Сторони суворо дотримувати­ муться положень цього Конституційного Договору і діятимуть у повній від­ повідності до нього.

До прийняття нової Конституції Сторони не виноситимуть на все­ український референдум, консультативний референдум та опитування гро­ мадської думки інших питань, крім прийняття нової Конституції України, текст якої буде узгоджений Сторонами.

* * *

Сторони усвідомлюють, що невиконання положень цього Конститу­ ційного Договору призведе до хаосу в суспільному житті, розвалу економі­ ки, виникнення загрози громадянського конфлікту і поставить під сумнів саме існування суверенної демократичної України.

Голос України.

1996. — 10 червня.

948

Р о з д і л XIII. Утвердження та розвиток незалежної і суверенної держави

Звернення Уряду України до світової та української громадськості

з приводу 10-1 річниці чорнобильської катастрофи (1995 р., грудня 12)

Наближається сумна 10-та річниця чорнобильської катастрофи. Біда, яка сталася вночі 26 квітня 1986 р. неподалік старовинного українського містечка Чорнобиля, назавжди залишиться в пам’яті людей як застережен­ ня того, що науково-технічний прогрес може приносити і гіркі плоди. Людство ще не знало техногенно-екологічної катастрофи таких масштабів.

У ці дні ми привертаємо увагу як української, так і світової громад­ ськості до страждань людей, які зазнали і продовжують зазнавати дії радіації. А це 3 млн. 100 тис. наших співвітчизників, серед яких і ті, хто захистив світ від страшної біди ціною свого здоров’я, а інколи — й життя. Ми схи­ ляємо перед ними голови. Серед постраждалих від катастрофи кількість здорових людей за останні 4 роки зменшилась майже вдвоє. У забруднених радіонуклідами областях значно зросла захворюваність дітей на рак щито­ видної залози.

Незважаючи на тяжке економічне становище України, держава вже за­ знала і продовжує зазнавати величезних фінансових витрат на реабілітацію природного середовища та захист постраждалого населення, що в окремі роки досягають 10% річного бюджету. Однак цих коштів явно недостатньо. В результаті цього в зоні обов’язкового (безумовного) відселення продов­ жує проживати близько 5500 сімей, в тому числі понад 1100 сімей з дітьми. У черзі на отримання житла перебуває майже 8300 сімей інвалідів — учас­ ників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Перелік наших боргів перед людьми, які захистили світ від спопеляючої радіації, і тими, хто виявився її заручником, можна продовжувати.

Як держава, що відчула на собі увесь трагізм ядерної катастрофи, Укра­ їна з розумінням ставиться до занепокоєння громадськості світу з приводу продовження експлуатації Чорнобильської АЕС. Зважаючи на це, Украї­ ною прийнято політичне рішення щодо виведення станції з експлуатації до 2000 р. і робиться все від неї залежне для прискорення цього процесу з урахуванням необхідності дотримання вимог безпеки на всіх його етапах.

Виведенню з експлуатації Чорнобильської АЕС має обов’язково пере­ дувати реалізація програми підготовчих заходів, включаючи стабілізацію системи енергопостачання і компенсацію виведених з експлуатації блоків, будівництво сховищ для відпрацьованого ядерного палива і радіоактивних відходів, розв’язання проблеми об’єкта «Укриття» і перетворення його у екологічно безпечну систему.

Слід, однак, усвідомлювати, що за умов розбалансованої системи ви­ робництва і енергетичної кризи Україна самостійно не спроможна в стислі строки закрити станцію і тому розраховує на допомогу світового співтова­ риства.

На жаль, внаслідок різних обставин протягом дев’яти років після чор­ нобильської катастрофи не вдалося створити ефективної системи послідов­

949

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. Хрестоматія

ного вивчення та аналізу усіх її наслідків. Зважаючи на це, Україна запро­ понувала створити Міжнародний дослідно-технологічний центр з проблем ядерних і радіаційних аварій. Він служитиме усьому людству.

Уряд України прагне додатковими заходами полегшити долю постраждалого населення, розраховує на повну і дієву підтримку в цьому з боку мі­ ністерств, відомств, уряду Автономної Республіки Крим, державних адмі­ ністрацій, підприємств і установ усіх форм власності. Йдеться, перш за все, про те, щоб трудові колективи, їх керівники повсюдно знали і активно роз­ в’язували найбіолючіші проблеми учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і людей, вимушено переселених з рідних місць. Особ­ ливу увагу має бути приділено чорнобильцям, які втратили здоров’я і стали інвалідами, їхнім сім’ям, а також тим, хто зазнав непоправної втрати.

Кожне міністерство і відомство, кожна державна адміністрація, органи місцевого самоврядування усіх рівнів повинні мати свій конкретний план дій, підпорядкований цій благородній меті.

Хочеться вірити, що наш заклик почують також керівники комерцій­ них структур і банків, приватних підприємств, фондів і зроблять свої бла­ годійні пожертвування на добрі справи.

Ми звертаємося також до наших співвітчизників за кордоном, до всіх, кому близькі й зрозумілі болі та страждання людей: порадьтеся зі своїми колегами по роботі, рідними й близькими і, якщо є найменша можливість, зробіть свій внесок у цю благородну справу.

Уряд України зі свого боку відповідально використовуватиме надіслані кошти з урахуванням побажань даруючих, здійснюватиме суворий конт­ роль за їх витрачанням та інформуватиме про це широку громадськість.

Чорнобильська трагедія: Документи і матеріали

Київ, 1996. - С. 746-747.

Ухвала Центрального Проводу НРУ з приводу економічної політики і необхідності

сприяння розвитку підприємництва (1996 р., січня 20)

Нинішня ситуація в Україні характеризується занепадом економіки, яка поставила народ у важкі соціальні умови. [...]

Центральний провід ухвалює:

1.Президії Центрального Проводу внести пропозицію Прем’єр-мініст­ ру переглянути контракти, укладені галузевими міністерствами з керівни­ ками підприємств, які не виконують умов контрактів і не забезпечують ефективності виробництва.

2.Економічній Раді підготувати проекти законів про систему оподатку­ вання, яка б сприяла розвитку підприємництва і покінчила б з практикою надмірного оподаткування результатів господарювання та стимулювала розвиток виробництва (оподаткування фонду оплати праці, матеріальних затрат, замість прибутку) та банківсько-кредитну систему.

950

Р о з д і л XIII. Утвердження та розвиток незалежної і суверенної держави

3.Проаналізувати хід виконання соціально-економічної і політичної стратегії Президентом України, оприлюднених у Зверненні і Доповіді Вер­ ховній Раді України у жовтні 1994 року.

4.Крайовим організаціям вивчити забезпечення обласними Київською

іСевастопольською міськими державними адміністраціями виконання дер­ жавних гарантій у сфері праці.

Провісники свободи, державності і демократії: Документи і матеріали. До 20-ї річниці створення Народного Руху України.

Київ, 2009. - С. 267-268.

Витяг з Конституції України щодо повноважень Верховної Ради України, Президента України,

Кабінету Міністрів України у сфері зовнішньої політики (1996 р., червня 28)

[...] С т а т т я 85. До повноважень Верховної Ради України належить:

—прийняття законів;

—визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики;

—заслуховування щорічних та позачергових послань Президента Ук­ раїни про внутрішнє і зовнішнє становище України;

—оголошення за поданням Президента України стану війни і укладен­ ня миру, схвалення рішення Президента України про використання Зброй­ них Сил України та інших військових формувань у разі збройної агресії проти України;

—розгляд і прийняття рішення щодо схвалення Програми діяльності Кабінету Міністрів України;

—призначення за поданням Президента України, Прем’єр-міністра України, Міністра оборони України, Міністра закордонних справ України, призначення за поданням Прем’єр-міністра України інших членів Кабінету Міністрів України, Голови Антимонопольного комітету України, Голови Державного комітету телебачення та радіомовлення України, Голови Фон­ ду державного майна України, звільнення зазначених осіб з посад, вирі­ шення питання про відставку Прем’єр-міністра України, членів Кабінету Міністрів України;

—затвердження рішень про надання Україною позик і економічної до­ помоги іноземним державам та міжнародним організаціям, а також про одержання Україною від іноземних держав, банків і міжнародних фінансо­ вих організацій позик, не передбачених Державним бюджетом України, здійснення контролю за їх використанням;

—схвалення рішення про надання військової допомоги іншим держа­ вам, про направлення підрозділів Збройних Сил України до іншої держави чи про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України;

—надання законом згоди на обов’язковість міжнародних договорів України та денонсація міжнародних договорів України. [...]

951

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. Хрестоматія

С т а т т я 106. Президент України:

—забезпечує державну незалежність, національну безпеку і правонаступництво держави;

—звертається з посланнями до народу та із щорічними і позачергови­ ми посланнями до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє ста­ новище України;

—представляє державу в міжнародних відносинах, здійснює керівниц­ тво зовнішньополітичною діяльністю держави, веде переговори та укладає міжнародні договори України;

—приймає рішення про визнання іноземних держав;

—призначає та звільняє глав дипломатичних представництв України в інших державах і при міжнародних організаціях; приймає вірчі і відкличні грамоти дипломатичних представників іноземних держав;

—вносить до Верховної Ради України подання про призначення Міні­ стра оборони України, Міністра закордонних справ України;

—присвоює вищі військові звання, вищі дипломатичні ранги та інші вищі спеціальні звання і класні чини. [...]

Ст а т т я 116. Кабінет Міністрів України:

—забезпечує державний суверенітет і економічну самостійність Украї­ ни, здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави, виконання Конституції і законів України, актів Президента України;

—організовує і забезпечує здійснення зовнішньоекономічної діяль­ ності України, митної справи;

—спрямовує і координує роботу міністерств, інших органів виконав­ чої влади;

—утворює, реорганізовує та ліквідовує відповідно до закону міністер­ ства та інші центральні органи виконавчої влади, діючи в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади. [...]

Відомості Верховної Ради України.

1996. - № 30. - Ст. 141.

Із Закону України «Про Конституційний Суд України» (1996 р., жовтня 16)

Р ОЗ Д ІЛ І

ОСНОВИ КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДОУСТРОЮ

Г Л А В А 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

[...]

С т а т т я 2. Завдання Конституційного Суду України Завданням Конституційного Суду України є гарантування верховенства

Конституції України як Основного Закону держави на всій території Украї­ ни. [...]

ГЛ А В А 2. ПОВНОВАЖЕННЯ КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ

Ст а т т я 13. Повноваження Конституційного Суду України

Конституційний Суд України приймає рішення та дає висновки у справах щодо:

952

Р о з д і л XIII. Утвердження та розвиток незалежної і суверенної держави

1)конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, пра­ вових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

2)відповідності Конституції України чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов’язковість;

3)додержання конституційної процедури розслідування і розгляду спра­ ви про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту в ме­ жах, визначених статтями 111 та 151 Конституції України;

4)офіційного тлумачення Конституції та законів України [...]

Відомості Верховної Ради України.

1996. - № 49. - Ст. 272.

З Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією

(1997 p., травня 31)

Україна і Російська Федерація, далі «Високі Договірні Сторони», спи­ раючись на тісні зв’язки, що історично склалися, відносини дружби і співробітництва між народами України і Росії, відзначаючи, що Договір між Українською РСР і РРФСР від 19 листопада 1990 року сприяв роз­ витку добросусідських відносин між обома державами, підтверджуючи свої зобов’язання, що випливають із положень Угоди між Україною і Ро­ сійською Федерацією про подальший розвиток міждержавних відносин, підписаної у Дагомисі 23 червня 1992 року, вважаючи, що зміцнення дружніх відносин, добросусідства і взаємовигідного співробітництва від­ повідає докорінним інтересам їхніх народів, служить ^справі миру і міжна­ родної безпеки, прагнучи надати нової якості цим відносинам і зміцнити їх правову основу, сповнені рішучості забезпечити необоротність і посту­ пальність демократичних процесів в обох державах, враховуючи домовле­ ності в рамках Співдружності Незалежних Держав, підтверджуючи свою прихильність до норм міжнародного права, перш за все до цілей і прин­ ципів Статуту Організації Об’єднаних Націй, і додержуючись зобов’язань, які взяті в рамках Організації з безпеки і співробітництва в Європі, домо­ вились про таке:

С т а т т я 1

Високі Договірні Сторони як дружні, рівноправні і суверенні держави засновують свої відносини на взаємній повазі та довірі, стратегічному парт­ нерстві та співробітництві.

С т а т т я 2

Високі Договірні Сторони відповідно до положень Статуту ООН і зо­ бов’язань по Заключному акту Наради з безпеки і співробітництва в Європі поважають територіальну цілісність одна одної і підтверджують непоруш­ ність існуючих між ними кордонів.

953

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. Хрестоматія

С т а т т я З

Високі Договірні Сторони будують відносини одна з одною на основі принципів взаємної поваги суверенної рівності, територіальної цілісності, непорушності кордонів, мирного врегулювання спорів, незастосування си­ ли або загрози силою, включаючи економічні та інші способи тиску, права народів вільно розпоряджатися своєю долею, невтручання у внутрішні справи, додержання прав людини та основних свобод, співробітництва між державами, сумлінного виконання взятих міжнародних зобов’язань, а та­ кож інших загальновизнаних норм міжнародного права. [...]

С т а т т я 6

Кожна з Високих Договірних Сторін утримується від участі або підтри­ мання яких би то не було дій, спрямованих проти іншої Високої Договір­ ної Сторони, і зобов’язується не укладати з третіми країнами будь-яких до­ говорів, спрямованих проти іншої Сторони. Жодна із Сторін не допустить також, щоб її територія була використана на шкоду безпеці іншої Сторони.

[...]

С т а т т я 8

Високі Договірні Сторони розвивають свої відносини у сфері військо­ вого, військово-технічного співробітництва, забезпечення державної безпе­ ки, а також співробітництва з прикордонних питань, митної справи, ек­ спортного та імміграційного контролю на основі окремих угод.

С т а т т я 9

Високі Договірні Сторони, підтверджуючи рішучість прямувати шля­ хом скорочення збройних сил і озброєнь, сприятимуть процесу роззброєн­ ня і взаємодіятимуть у справі неухильного виконання угод у галузі скоро­ чення збройних сил і озброєнь, в тому числі ядерних.

С т а т т я 10

Кожна з Високих Договірних Сторін гарантує громадянам іншої Сто­ рони права і свободи на тих же підставах і в такому ж обсязі, що й своїм власним громадянам, крім випадків, встановлених національним законо­ давством Сторін або їхніми міжнародними договорами.

Кожна із Сторін захищає в установленому порядку права своїх грома­ дян, які проживають на території іншої Сторони, відповідно до зобов’язань по документах Організації з безпеки і співробітництва в Європі та інших загальновизнаних принципів і норм міжнародного права, домовленостей в рамках Співдружності Незалежних Держав, учасниками яких вони є. [...]

С т а т т я 12

Високі Договірні Сторони забезпечують захист етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності національних меншин на своїй території і створюють умови для заохочення цієї самобутності.

Кожна з Високих Договірних Сторін гарантує право осіб, що належать до національних меншин, індивідуально або разом з іншими особами, які належать до національних меншин, вільно висловлювати, зберігати і роз­

954

Р о з д і л XIII. Утвердження та розвиток незалежної і суверенної держави

вивати свою етнічну, культурну, мовну або релігійну самобутність і підтри­ мувати і розвивати свою культуру, не зазнаючи будь-яких спроб асиміляції всупереч їх волі. [...]

С т а т т я 13

Високі Договірні Сторони розвивають рівноправне і взаємовигідне співробітництво в економіці, утримуються від дій, які можуть завдати еко­ номічної шкоди одна одній. У цих цілях, визнаючи необхідність поетапно­ го формування і розвитку загального економічного простору шляхом ство­ рення умов для вільного пересування товарів, послуг, капіталів і робо­ чої сили, Сторони вживають ефективних заходів для погодження стратегії здійснення економічних реформ, поглиблення економічної інтеграції на основі взаємної вигоди, гармонізації господарського законодавства. [...]

С т а т т я 17

Високі Договірні Сторони розширюють співробітництво в галузі транс­ порту, забезпечують свободу транзиту осіб, вантажів і транспортних засобів через території одна одної відповідно до загальновизнаних норм міжнарод­ ного права. [...]

С т а т т я 20

Високі Договірні Сторони приділяють особливу увагу розвитку співро­ бітництва в забезпеченні функціонування національних паливно-енерге­ тичних комплексів, транспортних систем і систем зв’язку та інформатики, сприяючи збереженню, раціональному використанню і розвитку комплек­ сів та єдиних систем, що склалися у цих галузях. [...]

С т а т т я 23

Високі Договірні Сторони співробітничають в галузі освіти, науки і техніки, у розвитку дослідницької діяльності, заохочуючи прямі зв’язки між їхніми науково-дослідними організаціями і здійснення спільних про­ грам і розробок, особливо в галузі передових технологій. Питання викори­ стання результатів спільних досліджень, отриманих в ході співробітництва, будуть погоджуватися в кожному конкретному випадку шляхом укладення окремих угод.

Сторони взаємодіють у сфері підготовки кадрів, заохочують обмін спе­ ціалістами, вченими, аспірантами, стажистами і студентами. Вони взаємно визнають еквівалентність документів про освіту, вчені ступені і вчені зван­ ня і укладуть з цього питання окрему угоду.

Сторони здійснюють обмін науково-технічною інформацією, а також здійснюють співробітництво з питань захисту авторських і суміжних прав, інших видів інтелектуальної власності відповідно до національного законо­ давства і міжнародних зобов’язань своїх країн у цій галузі.

С т а т т я 24

Високі Договірні Сторони розвивають співробітництво в галузі культу­ ри, літератури, мистецтва, засобів масової інформації, туризму і спорту.

Сторони взаємодіють в галузі збереження, реставрації і використання їхньої історико-культурної спадщини.

955

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. Хрестоматія

Сторони всебічно сприяють зміцненню і розширенню творчого обміну і взаємодії між колективами, організаціями та об’єднаннями діячів літера­ тури і мистецтва, кінематографії, книговидавничої сфери, архівної справи своїх країн, проведенню традиційних днів національних культур, художніх фестивалів і виставок, гастролей творчих колективів і солістів, обміну деле­ гаціями діячів культури і спеціалістів на державному, регіональному і міс­ цевому рівнях, організації національних культурних центрів на території своїх держав. [...]

С т а т т я 27

Високі Договірні Сторони розвивають співробітництво в галузі соціаль­ ного захисту, включаючи соціальне забезпечення громадян. Вони укладуть спеціальні угоди з метою вирішення питань трудових відносин, працевлаш­ тування, соціального захисту, відшкодування збитків, завданих каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, пов’язаних із нещасними випадками на виробництві, соціального забезпечення громадян однієї Сторони, які здій­ снюють трудову діяльність або набули трудового стажу на території іншої Сторони, та з інших питань у цій галузі, які потребують узгоджених рі­ шень. [...]

С т а т т я 29

Високі Договірні Сторони як причорноморські держави готові і надалі розвивати всебічне співробітництво у справі рятування і зберігання при­ родного середовища Азово-Чорноморського басейну, проведення морських і кліматологічних досліджень, використання рекреаційних можливостей і природних ресурсів Чорного і Азовського морів, розвитку судноплавства та експлуатації морських комунікацій, портів і споруд. [...]

С т а т т я 33

Високі Договірні Сторони співробітничають у боротьбі із злочинністю, передусім з організованою, тероризмом у всіх його формах і проявах, в тому числі злочинними вчинками, спрямованими проти безпеки морського суд­ ноплавства, цивільної авіації та інших видів транспорту, незаконним обігом радіоактивних матеріалів, зброї, наркотичних засобів і психотропних речо­ вин, контрабандою, включаючи незаконне переміщення через кордон пред­ метів, що становлять культурну, історичну і художню цінність. [...]

Відомості Верховної Ради України.

1998. - № 20. - Ст. 103.

Хартія про особливе партнерство між Україною та Організацією Північноатлантичного договору

(1997 р., липня 9)

[...]

II.Принципи розвитку відносин між Україною та НАТО

2.Україна та НАТО базуватимуть свої відносини на принципах та зо­ бов’язаннях, згідно з міжнародним правом та міжнародними механізмами,

956

Р о з д і л XIII. Утвердження та розвиток незалежної і суверенної держави

включаючи Статут ООН, Хельсінкський Заключний акт та наступні до­ кументи ОБСЄ. Відповідно, Україна і НАТО підтверджують свої зобо­ в’язання:

—визнавати, що безпека всіх держав у регіоні ОБСЄ є неподільною, що жодна країна не може будувати свою безпеку за рахунок безпеки іншої країни, та що жодна країна не може розглядати жодну частину регіону ОБСЄ як сферу свого впливу;

—утримуватися від загрози силою або використання сили проти будьякої держави будь-яким чином, не сумісним з принципами Статуту ООН або Хельсінкського Заключного акта, якими керуються країни-учасниці;

—визнавати невід’ємне право всіх держав вільно обирати та застосову­ вати власні засоби забезпечення безпеки, а також право свободи вибору або зміни своїх засобів забезпечення безпеки, включаючи союзницькі дого­ вори, по мірі їх еволюції;

—поважати суверенітет, територіальну цілісність та політичну неза­ лежність всіх інших держав, непорушність кордонів та розвиток добросу­ сідських відносин;

—визнавати верховенство права, зміцнювати демократію, політичний плюралізм та ринкову економіку;

—визнавати права людини та права осіб, що належать до націона­ льних меншин;

—запобігати конфліктам та врегульовувати спори мирними засобами у відповідності до принципів ООН та ОБСЄ.

3.Україна підтверджує свою рішучість продовжувати військову рефор­ му, зміцнювати демократичний та цивільний контроль над збройними си­ лами та підвищувати їхню оперативно-технічну сумісність зі збройними силами НАТО та країн-партнерів. НАТО підтверджує свою підтримку зу­ силлям України у цих галузях.

4.Україна вітає триваючу активну адаптацію НАТО до реалій євроат­ лантичної безпеки, що змінюються, та її роль у співпраці з іншими міжна­ родними організаціями, такими як ОБСЄ, Європейський Союз, Рада Євро­ пи і Західноєвропейський Союз, у сприянні зміцненню євроатлантичної безпеки та покращенню загального клімату довіри в Європі.

III. Сфери консультацій та/або співробітництва між Україною та НАТО

[...]

6. Консультації між Україною та НАТО стосуватимуться питань, які становлять спільний інтерес, зокрема:

—політичних питань та питань, що стосуються безпеки, зокрема розвитку євроатлантичної безпеки та стабільності, включаючи безпеку України;

—запобігання конфліктам, управління кризами, підтримання миру, врегулювання конфліктів та гуманітарних операцій, беручи до уваги роль ООН та ОБСЄ у цій галузі;

—політичних та оборонних аспектів нерозповсюдження ядерної, біо­

логічної та хімічної зброї;

957