litvin_v_m_uporyad_istoriya_ukraini

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. Хрестоматія

7. СНК УССР и ЦК КП(б)У обязьівают обкоми КП(б)У и облсоветн депутатов трудящихся западньїх областей, наркомов и руководителей республиканских учреждений мобилизовать все сильї на вьпіолнение народнохозяйственного плана 1945 г. и обеспечить достижение в короткие сроки та­ кого уровня политического, хозяйственного и культурного развития запад­ ньїх областей, которого достигли трудящиеся восточньїх областей УССР.

СНК УССР и ЦК КП(б)У обращает внимание советских и партийньїх организаций и всех коммунистов западньїх областей УССР на политическую обстановку и особенности работьі в зтих областях. [...]

Одним из серьезньїх недостатков в работе советских и партийньїх орга­ низаций западньїх областей является отсутствие широких связей с местньїм населением и слабое привлечение актива к участию в хозяйственном и культурном строительстве.

СНК УССР и ЦК КП(б)У предлагают партийньїм и советским организациям принять мерьі по вовлечению широких масс населення к работам по восстановлению и развитию хозяйства и культури западньїх областей, заботливо вьіращивать актив из рабочих, крестьян и интеллигенции и оказивать всемерную помощь в его работе, повседневно крепить связи пар­ тийньїх и советских органов с массами. [...]

Історія державно! служби в Україні: У 5 т. T. 5: Документи і матеріали, кн. 1.

Київ, 2009. - С. 444-445.

З телеграми уповноваженого чехословацького уряду на визволеній території держави

президенту та уряду Чехословацької республіки (1944 р., грудня 29)

[...] Движение на Подкарпатской Украине за отрнв от республіки и присоединение к Советскому Союзу в ньінешней его фазе нужно считать движением народньїм и стихийньїм. Советский Союз считает его вьіражением национального стремления и уважает его так, как он уважает вообще проявдение национальньїх стремлений славянских народов. Он настаивает, естественно, на соблюдении международньїх договоров и соглашений, что он также доказал действиями своих руководящих воєнних органов на нашей освобожденной территории. Если же в зтом направлений и появились некоторьіе недостатки с нашей или советской сторони у подчиненних органов, то ми уже обсудили их во время вчерашних переговоров с Молотовим. По зтому поводу я обратил его внимание на то, что с нашей сторони имели место некоторие упущення, обьясняемие неясностью положення. Он в противовес зтому констатировал, что в период, когда люди уже устали от войньї, неизбежно бьіли и будут упущення, обьясняемие лихорадочностью первьіх дней свободи. Учитьівая зто положение, я рекомендую правительству немедленно заняться проблемой Карпатской Украиньї. Исключено, чтоби чехословацкие административньїе органи могли действовать на Карпатской Украине протав воли местного населення. В данном положений зто означа­ ло би господствовать путем насилия против народа и протав намерений со-

778

Р о з д і л X. Україна у Другій світовій війні

ветских воєнних органов, которьіе хотят ПОЛНОГО СПОКОЙСТВИЯ в своем тьілу. Проблема государственно-правовой принадлежности украинского народа всегда била в республике проблемой особого рода. Право решения вопроса о государственной принадлежности украинского народа дано им его историческим развитием. Я считаю совершенно необходимьім, чтобн, учитьгеая престиж государства и дальнейшее внешнее и внутреннее развитие республики, правительство решило официально сообщить Советскому Союзу, что, принимая во внимание постановление собрания местньїх комитетов Карпатской Украиньї от 26 ноября 1944 г., правительство готово удовлетворить зто требование и просит Советский Союз о переговорах по зтому вопросу. Откладьівание переговоров об зтой проблеме до мирной конференции или даже после нее, по моєму мнению, совершенно невозможно. Дело СССР са­ мому решить, вьізовет или не вьізовет решение зтого вопроса уже теперь международньїе трудности. Я предостерегаю от того, чтобьі наши круги изображали зто движение не как результат народного движения и национального самосознания на Карпатской Украине, которьіе постепенно развились после освобождения страньї. [...]

Советско-чехословацкие отношения во время Великой Отечественной войньї 1941—1945 гг.: Документи н материальї.

Москва, 1960. - С. 215-217.

Лист Й.В.Сталіиа Президенту Чехословацької Республіки Е.Бенешу у зв’язку з подіями в Закарпатській Україні (1945 р., січня 23)

[...] Советское правительство не запрещало и не могло запретить насе­ ленню Закарпатской Украиньї виразить свою национальную волю. Зто тем более понятно, что Вьі сами мне в Москве говорили о Вашей готовности передать Закарпатскую Украйну Советскому Союзу, при зтом, как Ви, должно бить, помните, я не дал тогда на зто своего согласия. Но из того, что Советское Правительство не запретило закарпатским украинцам вира­ зить свою волю, ни в коем случае не следует, что Советское Правительство намерено будто бьі нарушить договор между нашими странами и односто­ роннє решить вопрос о Закарпатской Украине. Такое предположение бьіло бьі оскорбительньїм для Советского Правительства.

Поскольку вопрос о Закарпатской Украине поставлен самим населением Закарпатской Украиньї, его, конечно, придется решить. Но зтот во­ прос может бьіть решен лишь по соглашению между Чехословакией и Советским Союзом еще до окончания войньї с Германией или после окончания войньї, когда зто найдут целесообразньїм оба правительства.

Прошу верить, что у Советского Правительства нет намерения нанести какой-либо ущерб интересам Чехословацкой республики и ее престижу. Наоборот, Советское Правительство полно решимости оказать Чехословацкой республике всяческое содействие в деле ее освобождения и восстановления.

Карпатська Україна: Документи і матеріали. Хроніка подій. Персоналі!: У 2 т. T. 1.

Ужгород, 2009. — С. 411—412.

779

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. Хрестоматія

Постанова Політбюро ЦК КП(б)У «Про підготовку радянських працівників для західних областей УРСР» (1945 p., лютого 5)

З метою підготовки радянських працівників з місцевого населення за­ хідних областей УРСР, ЦК КП(б)У постановляє:

1.Організувати в м. Харкові 3-місячні курси радянських працівників по підготовці і перепідготовці заступників голів і завідуючих відділами райви­ конкомів для західних областей України.

На курсах підготовити 600 чол[овік] в три скликання, з контингентом слухачів кожного скликання по 200 чол[овік] в такі строки:

1 скликання — з 1.03.1945 р. по 1.06.1945 р.

2скликання — з 15.06.1945 р. по 15.09.1945 р.

3скликання — з 1.10.1945 р. по 31.12.1945 р.

2.Зобов’язати обкоми КП(б)У західних областей УРСР відібрати слуха­ чів на курси радянських працівників із числа заступників голів райвикон­ комів, завідуючих відділами райвиконкомів, кращих голів сільських Рад та інших радянських працівників із місцевого населення, що проявили себе на практичній роботі і довели на ділі відданість радянській владі. [...]

5.Розмістити курси радянських працівників на базі пропагандистських курсів при ЦК КП(б)У в м. Харкові.

6.Зобов’язати Наркомторгівлі УРСР:

а) виділяти з 1 березня 1945 р. фонди продовольчих і промислових то­ варів для постачання слухачів курсів в кількості 200 чол[овік] за нормами особого списку, з додатковим обідом без зарахування картки;

б) відкрити для обслуговування слухачів курсів спеціальну їдальню за­ критого типу;

в) зберегти за родинами працівників зарахованих слухачами курсів всі види додаткового харчування, одержуваного за попереднім місцем роботи.

7. Розмір стипендії слухачам курсів встановити 500 крб. на місяць зі збереженням зарплати за попереднім місцем роботи.

Історія державної служби в Україні: У 5 т. T. 5: Документи і матеріали, кн. 1.

Київ, 2009. - С. 454-456.

З довідки про нараду з питань історії України при відділі пропаганди та агітації ЦК КП(б)У (1945 p., березня 10 і 17)

[...] На совещании виявились основньїе разногласия по тем вопросам истории Украиньї, которьіе до сих пор бьіли неясньї или представляли собой источники различньїх мнений среди наших историков. [...]

Особенно дискутировался на совещании вопрос об зпохе Богдана Хмельницкого и периоде воссоединения Украиньї с Россией. Проф. Петровский отмечает, что в Институте истории об зтом периоде говорили так:

780

Р о з д і л X. Україна у Другій світовій війні

«Украинский народ хотел воссоединиться с русским народом. Его единство с русским народом, зто бьіло очень плохо. Зто препятствовало борьбе протав социального гнета. Или опять таки говорили: что за восхваление украинского народного героя? Утверждали, что зто национализм».

Проф. Рубач считает, что уіфаинский народ занимался не только одной проблемой воссоединения. У него бьіли другие, более коренньїе проб­ леми.

«Смешно, чтобн кто-то отрицал величне политического значення про­ блеми воссоединения украинского народа с русским народом. Но когда под зтам углом зрения — воссоединения украинского народа — начинают рассматривать всю историю Украиньї, от древнейшего времени до настоящего времени, то тогда для марксиста, ленинца, сталинца возникает ряд серьезньїх теоретических вопросов. Неужели трудящиеся Украиньї или вообще уіфаинский народ где-то в XVI, XVII или XVIII веке только и думал о воссоединении и у него не било более коренних проблем его социально­ го и политического развитая? Я думаю, что били».

Далее он так трактует вопрос о воссоединении Украйни с Россией и вообще о способности украинского народа создать своє самостоятельное государство в XVII веке.

«Способен ли бил украинский народ создать своє самостоятельное го­ сударство в XVII веке и почему он его не создал? Может бить для некоторьіх присутствующих здесь постановка вопроса может показаться странной, но я хочу на зтот вопрос ответить.

После великих воєнних побед 1648 г. украинский народ восстановил своє государство. Власть польских феодалов била свергнута, но кровавая борьба с п о л ь с к и м и панами продолжалась. Вновь возникшее украинское государство — Гетьманщина — оказалось окруженннм тремя сильнейшими государствами: Польшей, Турцией и Московским государством.

Присоединение к царской Москве оказалось «наименьшим злом». Хмельницкий пьггался сохранить свою самостоятельность. Зто оказалось не под силу украинскому народу в той конкретной международной и внутренней классовой обстановке».

А некоторьіе историки изображают дело так, что Хмельницкий, руководители восстания с самого начала поставили своей целью присоединиться к Московскому крепостническому царству на условиях не то вассальной, не то автономной зависимости, трактуя сношения с Москвой и про­ сьби о помощи протав Польши, как невинужденную политику отказа от самостоятельноста.

Получается, что в XVII веке украинский народ иманентно, т. е. в силу внутреннеприсущих ему качеств, а не в силу неблагоприятного международного положення, оказался не способен к государственной самостоятельности. Но ведь такие обвинения по адресу славянских народов раздаются из уст немецких фашистов о славянской неспособности ни в прошлом, ни в настоящем к своей государственности.

Зтот вопрос очень важний и диалектический. И чем сложнее, тем бо­ лее диалектичен. Решать его примитивно, упрощенчески нельзя, потому что получится, что украинский народ неполноценньїй, не способен к госу-

781

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. Хрестоматія

дарственной деятельности. Такая позиция в зтом вопросе исторически неверна, она затрудняет борьбу с украинскими националистами. Нужно добросовестно, обьективно вьіполнять ту директиву, которая имеется у нас в зтом вопросе о воссоединении, не боясь посторонних обвинений: а может бьггь кто-то не так поймет, может бнть, если об зтом напишешь, так как нужно политически, то кто-то не разберется и будут обвинять в отчуждении русского и украинского народов и т. д.».

Національні відносини в Україні у XX ст.: Збірник документів і матеріалів.

Київ, 1994. - С. 264-267.

Присяга Олексаццра Гумбурга на вірність «Батьківщині, Народній Раді Закарпатської України

іМаніфесту [...] про возз’єднання Закарпатської України

зРадянською Україною і вихід зі складу Чехословаччини»

(1945 р., березня 15)

Я, громадянин Закарпатської України, урочисто присягаюся на вірність моїй Батьківщині, Народній Раді Закарпатської України і Маніфесту 1-го з’їзду Народних Комітетів Закарпатської України про возз’єднання Закар­ патської України з Радянською Україною і вихід зі складу Чехословаччини.

Яприсягаюся точно і неухильно виконувати всі рішення Народної Ради, як єдиної центральної влади, діючої з волі народу Закарпатської України.

Яприсягаюся, не шкодуючи своїх сил, крові, а коли потрібно буде і самого життя, відстоювати інтереси народу і моєї дорогої Батьківщини в ім’я возз’єднання Закарпатської України з Радянською Україною, як складової частини Союзу Радянських Соціалістичньїх Республік.

Яприсягаюся, як зіницю ока, берегти державну таємницю і безпощад­ но викривати всіх ворогів моєї Батьківщини і Радянського Союзу.

Яприсягаюся всемірно допомагати Червоній Армії в її великій бо­ ротьбі по остаточному розгрому німецько-мадярських загарбників.

Якщо ж я відступлюся від цієї, проголошеної мною всенародно, прися­ ги — то хай постигне мене, як зрадника народу, сувора кара та загальне презирство.

Історія державної служби в Україні: У 5 т. Т. 5: Документи і матеріали, кн. 1.

Київ, 2009. - С. 463.

Із запису розмови В.М.Молотова з Е.Бенешем щодо післявоєнних кордонів ЧСР та обміну населенням

між Чехословаччиною і Карпатською Україною (1945 р., березня 21)

БЕНЕШ подчеркивает, что в зтом вопросе он хочет бьггь совершенно искренним. В течение 20 лет вопрос о Карпатской Украине никогда не считался им окончательно решенньїм. В 1918 году Чехословакия не требовала

782

Р о з д і л X. Україна у Другій світовій війні

Карпатской Украиньї. Ее предложили Чехословакии американцьі, рекомендовав проведение плебисцита. Советская Россия в 1918 шду не получила Восточной Галиции, и Венгрия могла приподняться, получив Карпатскую Украйну, позтому Чехословакия считала себя вьінужденной включить Кар­ патскую Украйну в Чехословакию, к тому же она хотела сохранить свои связи с Румьінией и смотрела в будущее, имея перспективу сближения с СССР.

Чехословакия считала себя лишь доверенньїм в управлений Карпатской Украиной и бьша принуждена принять контроль Лиги Наций. В зтом направле­ ний все зто означало, что вопрос не окончательно решен. После освобождения зтой территории Красной Армией на ней имели место отдельньїе инцидентьі [...] Бенеш считает, что зтот вопрос должен бьггь обсужден чехословацким парламентом, когда он, Бенеш, уже будет в Праге. Никакого сомнения нет, что чехословацкий народ решит зтот вопрос так, как предлагает Бенеш. Для Чехословакии Карпатская Украйна с точки зрения зкономической ифала всегда пассивную роль. Чехословакия вложила значительньїе капитальї для развития хозяйства Карпатской Украиньї, но мало пользовалась плодами зтих вложений. Чехи, по словам Бенеша, — самьіе разумньїе люди, они хотят заключить договор, как будет передана Советскому Союзу Карпатская Украйна, причем до зтого договора очень важно решить вопрос, как будет проходить граница Карпатской Украиньї, ибо и на территории Чехослова­ кии живут украинцьі. По мнению Бенеша, вопрос об украинцах на словацкой территории мог бьі бьггь решен путем переселення их и обмена населением с Карпатской Украиной, где также проживает часть словаков. [...]

Карпатська Україна: Документи і матеріали. Хроніка подій. Персонали: У 2 т. Т. І.

Ужгород, 2009. - С. 425-426.

Акт про беззастережну капітуляцію німецької армії (1945 р., травня 8)

1. Мьі, нижеподписавшиеся, действуя от имени Германского Верхов­ ного Командования, соглашаемся на безоговорочную капитуляцию всех наших вооруженньїх сил на суше, на море и в воздухе, а также всех сил, находящихся в настоящее время под немецким командованием, — Верхов­ ному Главнокомандованию Красной Армии и одновременно Верховному Командованию Союзних з к с п є д и ц и о н н ь іх сил.

2. Германское Верховное Командование немедленно издаст приказьі всем немецким командующим сухопутними, морскими и воздушньїми си­ лами и всем силам, находящимся под германским командованием, прекратить военние д є й с т в и я в 23.01 часа по центрально-европейскому времени 8-го мая 1945 года, остаться на местах, где они находятся в зто время, и полностью разоружиться, передав все их оружие и военное имущество местньім союзним командующим или офицерам, вьіделенньїм представителями Союзного Верховного Командования, не разрушать и не причинять никаких повреждений пароходам, судам и самолетам, их двигателям, корпусам и оборудованию, а также машинам, вооружению, аппаратам и всем вообще военно-техническим средствам ведення войньї.

783

Р О З Д І Л XI

РОЗБУДОВЧІ ПРОЦЕСИ ПЕРШИХ ПОВОЄННИХ РОКІВ ТА ЗАВЕРШЕННЯ

РАДЯНІЗАЦІЇ ЗАХІДНИХ ОБЛАСТЕЙ. ПОЧАТОК РОЗКЛАДУ ТОТАЛІТАРИЗМУ

З Договору між Союзом Радянських Соціалістичних Республік і Чехословацькою Республікою про Закарпатську Україну (1945 р., червня 29)

С т а т т я 1

Закарпатська Україна (що носить, згідно з Чехословацькою Конститу­ цією, назву Підкарпатська Русь), яка на підставі Договору від 10-го верес­ ня 1919 року, укладеного в Сен-Жермен ан Ле, увійшла як автономна оди­ ниця в межі Чехословацької Республіки, возз’єднується в згоді з бажанням, проявленим населенням Закарпатської України, і на підставі дружньої уго­ ди обох Високих Договірних Сторін, з своєю споконвічною батьківщиною — Україною і включається до складу Української Радянської Соціалістичної Республіки.

Кордони між Словакією і Закарпатською Україною, які існували до дня 29 вересня 1938 року, стають, з внесеними змінами, кордонами між Сою­ зом Радянських Соціалістичних Республік і Чехословацькою Республікою згідно з картою, що додається.

Карпатська Україна: Документи і матеріали. Хроніка подій. Персонали: У 2 т. Т. 1.

Ужгород, 2009. — С. 455.

З виступу М.С.Хрущова на нараді секретарів обкомів партії, начальників НКВС і НКДБ (1945 р., липня 16)

Удар, який ми нанесли Сліпому, виявився дуже вдалим. Необхідно під­ тримати ініціативну групу по переходу до православ’я, підтримати свяще­ ників, які переходять від уніатства до православної віри.

Якась кількість уніатів необхідна для того, щоб мати свою агентуру. Нам вигідно, щоб уніати перейшли в православну віру. Це політика,

щоб відірвати від Риму і прилучити до православної церкви.

Історія української культури: Збірник матеріалів і документів.

Київ, 2000. - С. 381.

785

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. Хрестоматія

Звинувачувальний висновок на колишніх міністрів Карпатської України

(1945 р., листопада 10)

5-го июня 1945 года Главньїм Управлением контрразведки «Смерш» за враждебную деятельность против Советского Союза бнли арестованьї бнвшие министрьі правительства Закарпатской Украиньї Перевузник Юрий Юрьевич, Клочурак Степан Степанович и Долинай Николай Петрович.

Следствием установлено, что в октябре 1938 года после того, как в со­ ставе чехословацкого государства Закарпатская Украйна получила автономию, в состав правительства последней вошли украинские националистьі Волошин и Ревай Юлиан.

Оказавшись на посту премьер-министра правительства Закарпатской Украиньї, Волошин при поддержке других, входивших в состав правитель­ ства, украинских националистов, запретил деятельность коммунистической партии и распустил все другие, существовавшие на территории Закарпат­ ской Украиньї политические партии и организации.

Одновременно с зтим Волошин создал антисоветскую организацию, так назьіваемое «Украинское национальное обьединение» (УНО), во главе которого поставил ярого украинского националиста, германофила Ревая Федора. УНО ставила своей задачей воспитание украинского населення в антисоветском националистическом духе, сближение Закарпатской Украи­ ньї с фашистской Германией, при содействии последней — отгоржение от

СССР Советской Украиньї и создание на ее территории буржуазного националистического государства по типу фашистской Германии.

Обвиняемьіе по настоящему делу Клочурак, Перевузник и Долинай 7 марта 1939 года при формировании Волошиньїм нового состава правитель­ ства Закарпатской Украиньї вошли в зто правительство: Клочурак в качестве министра хозяйства, Перевузник — заместителем министра юстиции и Долинай — заместителем министра здравоохранения.

Затем Клочурак, Перевузник и Долинай вступили в членьї антисоветской организации «Украинское национальное обьединение».

15 марта 1939 года Волошин после оккупации немцами Чехии и Моравии обьявил Закарпатскую Украйну самостоятельньїм государством и сформировал новое правительство, в котором Клочурак, Перевузник и До­ линай согласились занять пости министров.

Впервьій же день своего существования зто правительство и созданньій Волошиньїм сейм Закарпатской Украиньї приняли в качестве государственного герба и гимна герб и гимн украинских националистов.

Однако вражеская деятельность зтого состава правительства Закарпат­ ской Украиньї против Советского Союза бьіла временно прервана тем обстоятельством, что Закарпатская Украйна в тот же день 15 марта 1939 года подверглась оккупации венгерскими войсками. По зтой причине Воло­ шин и министрьі Перевузник, Клочурак и Долинай бежали в Прагу (Чехословакия).

Вноябре 1939 года, в обстановке, когда Красная армия после воссоединения народов Западной Украиньї с СССР находилась на границе с За-

786

Ро з д і л XI. Розбудовчі процеси перших повоєнних років та радяшзація західних областей .,

карпатской Украиной, проживавшие в то время в Праге Волошин, Клочурак, Долинай и Перевузник по инициативе последнего в результате своего враждебного отношения к Советскому Союзу, обратились с официальной просьбой-меморандумом к правительству фашистской Германии об уста­ новлений над Закарпатской Украиной протектората Германии. Зта просьба ими мотивировалась главньїм образом тем, что Венгрия не в состоянии ликвидировать стремлений народа Закарпатской Украиньї к воссоединению с народом Советской Украиньї и что в случае присоединения Закар­ патской Украиньї к Советскому Союзу — СССР окажется в вьігодном стратегическом положений и распространит своє влияние на Балкани.

После нападения фашистской Германии на Советский Союз Волошин, продолжая свою враждебную деятельность против СССР, в июле 1941 года направил Гитлеру письмо с проектом присоединения к Закарпатской Украине Советской Украиньї и создания єдиного монархического государства Украиньї во главе с монархом из числа угодньїх Гитлеру немцев, о чем поставил в известность Клочурака, Перевузника и Долиная.

Допрошенньїе в качестве обвиняемьіх Клочурак, Перевузник и Доли­ най — виновньїми себя в совершенньгх преступлениях признали. [...]

Реабілітовані історією. Закарпатська область. Кн. 2.

Ужгород, 2004. — С. 73—74.

Указ Президії Верховної Ради СРСР про утворення Закарпатської області в складі Української РСР (1946 р., січня 22)

[...] Затвердити подання Президії Верховної Ради Української Радянсь­ кої Соціалістичної Республіки про утворення Закарпатської області з цен­ тром в місті Ужгороді.

До складу Закарпатської області включити міста: Ужгород, Мукачево та округи: Берегівську з центром в місті Берегово, Великоберезнянську з цен­ тром у селі Великий Березний, Воловецьку з центром у селі Воловець, Воловську з центром у селі Волове, Іршавську з центром в селі Іршава, Мука­ чівську з центром у місті Мукачево, Перечинську з центром в селі Перечин, Рахівську з центром в селі Рахів, Свалявську з центром в селі Свалява, Севлюську з центром в селі Севлюш, Тячівську з центром в селі Тячів, Ужгородську з центром у місті Ужгород і Хустську з центром в місті Хуст.

Карпатська Україна: Документи і матеріали. Хроніка подій. Персоналі!: У 2 т. Т. 1.

Ужгород, 2009. — С. 512.

З постанови Львівського церковного собору про ліквідацію Брестської церковної унії (1946 р., березня 8—10)

[...] Зібравшись у кафедральному храмі св. Юрія у Львові перший раз в історії в умовах, коли всі українські землі, завдяки зусиллям і перемогам волелюбних народів, братськи об’єднаних в великому Союзі Радянських

787