litvin_v_m_uporyad_istoriya_ukraini

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. Хрестоматія

чужинецької неволі російських комуністів, піднялися на боротьбу за вільну і незалежну Україну. Нове Народне Правительство України бажає мира, як з поляками, так і з російськими комуністами-большевиками, але першою умовою згоди ставить, щоб ніхто з цих чужинців не втручався у внутрішні українські справи і не стояв на перешкоді вільному і самостійному житло українського народу.

Не бажаючи повторення чужого панування на Україні, нове Народне Правительство торжественно заявляє, що не буде кликати собі на допо­ могу чужої військової сили з якої б то не було держави. Всякі договори з чужими державами Народне Правительство заключатиме тільки на основі визнання ними самостійної України і невтручання в наші внутрішні справи. [...]

З гарячим покликом звертаємось ми, представники українських с о ц і а ­ л і с т и ч н и х партій, до всього трудящого люду України: ставайте до зброї проти насильників-гнобителів вашої свободи, і коли вас Народне Прави­ тельство покличе на мобілізацію, всі, кому укаже закон, нехай ідуть, бо пізно буде, коли вороги-сусіди поділять нашу землю поміж собою. Запа­ літься святим вогнем любови до знесиленого Рідного Краю і єдиним рево­ люційним фронтом женіть геть чужинців-гнобителів, рятуючи Україну від повної руїни.

Беручи в свої руки керування державними справами, нове Народне Правительство України оповіщає всіх громадян, що у внутрішній політиці воно буде стреміти до зміцнення демократичного ладу і в першу чергу ним буде вжито найенергійніших заходів, аби всюди організувалися робітничеселянські трудові ради для контролю над діяльністю місцевих властей. На цю справу Народне Правительство призначає спеціяльні кошти по удер­ жанню трудових рад, як державних інституцій. Народне Правительство дбає про те, щоб всі пограбовані большевицькими зайдами бідні селяне одержали державну допомогу для піддержки свого зруйнованого господар­ ства. Обстоюючи порядок, спокій і законність, як необхідну умову вільного життя всіх громадян У.Н.Р., Народне Правительство всіма силами буде бо­ ротися зі всяким порушенням спокою і ладу і винних у цьому розбійників, хуліганів, погромщиків і інших злочинців безпощадно каратиме судом народньої совісти. [...]

Пограбована за царського уряду, знищена економічно німецькими імперіялістами, Україна нині переживає третю грізну хвилю руйнування народнього господарства хижими чужинцями-поляками та російськими комуні­ стами-большевиками. Розуміючи, що основою добробуту народа й держави є упорядковане народне господарство, нове Правительство У.Н.Р. доложить усіх сил, щоби відновити продуктивну діяльність народнього труда. Для цьо­ го Народне Правительство постарається при першій змозі допомогти фабри­ кам і заводам роспочати роботу, а з другого боку — торговими договорами з державами Европи й Америки здобути по дешевій ціні всякі товари, недо­ стачу в яких так гостро відчуває пограбоване українське населення.

Нове Народне Правительство України хоче демократичною земельною реформою справедливо задовольнити землею українське трудове селянство. Народні міністри наказують трудовому селянству продовжувати засів своєї

558

Ро з д і л VII. Україна у воєнних та революційних потрясіннях перших десятиліть XX ст.

йбувшої панської землі, яка законом Директорії У.Н.Р. остаточно закріп­ лена без викупу за трудящим селянством.

Безробіття і голод поширились серед робітництва України після того, як найважніші центри нашої землі захоплені російськими завойовниками.

Вцій справі нове Народне Правительство, поряд з відновленням промис­ ловосте, в якій би робітник знайшов собі заробіток, постарається забезпе­ чити пролетаріят від безробіття державною допомогою та організацією дер­ жавних робіт.

Означаючи напрям своєї роботи в найближчій будучности, Народне Правительство заявляє, що успішна його діяльність залежить в найбільшій мірі від того, чи зможе українська народня армія видержати напад чужих нам російських та польських армій. Забезпечення самостійносте України є необхідною умовою спасення здобутків революції на Україні. Тільки са­ мостійна Україна зможе зоставатись демократичною Республікою. [...]

Мазепа І. Україна в огні й бурі революції 1917—1921: В 3 кн. Кн. 3.

[Б. м.], 1952. - С. 177-181.

Декрет РНК УСРР про перехід всіх приватних вищих шкільних закладів

на державне утримання (1919 р., квітня 24)

1. Всі вищі шкільні заклади на Україні, що на підставі декрету «Про передання всіх шкільних закладів у відання відділу освіти» [...] перейшли у відання Народного комісаріату освіти, переходять на утримання держави.

2.Термін переходу для мм. Харкова, Києва, Катеринослава, Полтави, Ніжина встановлюється з 26 січня 1919 року.

3.Для мм. Одеси, Миколаєва, Херсона, Кам’янця-Подільського термін переходу встановлюють місцеві органи Радянської влади. [...]

Культурне будівництво в Українській РСР. Важливіші рішення Комуністичної партії і Радянського уряду 1917—1959 рр.:

Збірник документів: У 2 т. Т. 1: 1917 — червень 1941 р.

Київ, 1959. - С. 46-47.

З декрету Всеукраїнського Виконавчого Комітету рад про загальнодержавний облік і розподіл продовольчих продуктів і речей домашнього господарства

(1919 р., квітень)

Імперіалістична війна, навала гайдамацько-німецьких банд, хижацька політика поміщицько-буржуазного уряду гетьмана, пограбування України німецьким і австро-угорським капіталом, вакханалія петлюрівщини внесли повний хаос і анархію у господарське життя України [...] Радянська влада в Україні отримала у спадковість дезорганізовану, пограбовану й обезсилену країну.

559

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. Хрестоматія

Тому, незважаючи на існуючу достатню кількість продуктів харчуван­ ня, робітників і селянську бідноту України душить спекуляція та куркуль­ ська жадність.

[...] Виходячи із цього і захищаючи інтереси робітників, селян та всьо­ го трудового населення, ЦВК Радянської України постановляє:

1. Підтверджуючи непохитність хлібної монополії і системи твердих цін, установити обмін продуктами між містом і селом, між Україною та ін­ шими братніми республіками на основі виконання кожним членом радянсь­ кої сім’ї свого господарського соціалістичного обов’язку. Робітничо-селян­ ська держава повинна вимагати від селян хліба для армії і робітників, від робітників — товарів і промислових продуктів для села, а від армії — охо­ рони свободи праці тих і других.

2. Запровадити суворе проведення принципу загальнодержавного обмі­ ну, розподілу і постачання населення продуктами харчування, його особи­ стого споживання і використання цих продуктів для домашнього господа­ рювання [...]

Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни.

Київ, 1962. - С. 108-110.

Проект директиви ЦК РКП про військову єдність (1919 р., травень)

Беручи до уваги:

1) що РСФРР змушена у союзі з братніми Радянськими республіками України, Латвії, Естонії, Литви і Білорусії вести оборонну боротьбу проти спільного ворога — світового імперіалізму і підтримуваної ним чорносотен­ ної та білогвардійської контрреволюції;

2)що необхідною умовою успіху цієї війни є єдине командування всі­ ма загонами Червоної Армії і якнайсуворіша централізація в розпоряджен­ ні всіма силами і ресурсами соціалістичних республік, зокрема, всім апара­ том воєнного постачання, а також залізничним транспортом, як дуже важ­ ливим матеріальним фактором війни, що має першорядне значення не тіль­ ки для виконання воєнних операцій, але і для постачання Червоній Армії бойового і речового майна та продовольства,

ЦК РКП постановив:

1)визнати безумовно необхідним на весь час соціалістичної оборонної війни об’єднання всієї справи постачання Червоної Армії під єдиним ке­ рівництвом Ради Оборони та інших центральних установ РСФРР;

2)визнати безумовно необхідним на весь час соціалістичної оборонної війни об’єднання залізничного транспорту і управління залізничною сіт­ кою на всьому просторі братніх соціалістичних республік під керівництвом

іуправлінням Народного комісаріату шляхів РСФРР;

3)визнати несумісним з інтересами оборони існування в братніх Ра­ дянських республіках окремих органів постачання Червоної Армії і окре­ мих комісаріатів шляхів і наполягати на перетворенні їх на час війни у від­ діли органів постачання Червоної Армії РСФРР і Народного комісаріату шляхів РСФРР, які перебували б у безпосередньому віданні і повній під­

560

Р о з д і л VII. Україна у воєнних та революційних потрясіннях перших десятиліть XX ст.

леглості центральним органам постачання Червоної Армії РСФРР і Народ­ ного комісаріату шляхів РСФРР;

4) визнати, що всі декрети, які стосуються до постачання Червоної Армії і до залізничного транспорту або управління залізничною сіткою, підлягають скасуванню, оскільки вони суперечать постановам і декретам, які регулюють постачання Червоної Армії РСФРР, а також управління за­ лізничним транспортом і залізничною сіткою РСФРР.

В.ІЛенін про Україну. Ч. 2: 1917—1922.

Київ, 1969. - С. 297-298.

Із звіту про стан державної служби в Березькій жупі після поразки комуністичної влади

(1919 р., липня 1)

[...] Після приходу в Березьку жупу румунської королівської армії її ко­ мандуючий взяв владу. Майже одночасно з румунською армією вступила в Березьку жупу і чехословацька республіканська армія. Дві регулярні окупа­ ційні армії створили на території Березької жупи два різних становища, а саме: в м. Мукачеві, в Мукачівському, Латоричанському, Свалявському і Нижнєверечанському округах владу взяли органи Чехословацької республі­ ки, а в м. Берегові, в Тисагатському, Мезекасоньському, у гірських округах влада залишилася і надалі в руках жупних органів, і командуючий місце­ вою румунською королівською охороною знову заявив, що не втручається в дії адміністрації. Отже, на території трьох низинних округів і міста Бере­ гова адміністративне керівництво здійснюється і надалі згідно з нашими власними законами і звичаями, безумовно в межах, оголошених румунсь­ кою королівською армією розпоряджень.

У своїй службовій діяльності я надавав великої ваги тому, щоб дотриму­ вати якнайкращих відносин з окупаційною румунською королівською ар­ мією, щоб здобути для жупи довір’я панів командуючих. Тобто румунську окупаційну армію вважаю не ворогом, а визволителем, який врятував нас і наше майно від червоної влади. Саме тому намагаюся з найбільшою готов­ ністю і енергією задовольнити будь-яке бажання румунських частин. Між іншим, можу констатувати, що румунські частини, незважаючи на висунуті вимоги з метою задоволення потреб армії, не наклали на жупу воєнної кон­ трибуції і під час конфіскації державного майна виявили таку велику по­ ступливість, яку можна вважати безприкладною щодо окупаційної армії. В зв’язку з усім цим я не лише в силу обов’язку, але й з радістю задовольнив те розпорядження командування румунської королівської армії, згідно з яким воно вимагало видачі з метою забезпечення армії 2000 шт. білизни.

Значні крадіжки, що зросли в окремих частинах жупи, можуть бути приписані сучасному перехідному становищу. Проведеними перевірками встановлено, що ці прикрі вчинки зроблено здебільшого цивільними осо­ бами і саме в дуже багатьох випадках цивільними особами, одягненими у військову уніформу, і є ґрунтовне підозріння, що крадіжки і грабунки в ба­ гатьох випадках стали наслідком більшовицької агітації. В інтересах припи­

561

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. Хрестоматія

нення цього прикрого становища я вважав би бажаним, щоб на території жупи була створена відповідна жандармерія, тому я вступив у контакт у цьому відношенні з командуючим місцевої румунської королівської охоро­ ни і маю ґрунтовну надію на сприятливе вирішення питань.

Найважливішим завданням відомств я вважав придушення більшо­ вицького руху і здійснення необхідних попереджуючих заходів для зміц­ нення загального порядку. З цією метою з самого початку стараюсь, щоб усі елементи, які брали активну участь у більшовизмі і відносно яких пе­ редбачається, що можуть продовжувати далі свою руйнівну роботу, були взяті під нагляд та інтерновані. В моєму відомстві дотепер розглянуто 216 справ осіб, що брали активну участь у більшовизмі. Із них шістьох я пе­ редав румунському королівському військовому трибуналу, з метою інтерну­ вання відправлено 94, в 16 випадках винесено, але ще не виконано рішен­ ня про інтернування, відправлено етапним порядком 3. Затримано перед інтернуванням 31 і під слідством без затримання знаходяться 25, звільнено і випущено на волю 26, нарешті, втекли 15.

До осіб, що брали активну участь у більшовизмі, застосовуються такі правила: про кого встановлюється, що перед приходом румунської королівсь­ кої армії відігравав роль у комунізмі, той передається з метою інтернування румунській королівській армії. Хто проводить більшовицьку агітацію після приходу румунської королівської армії, того судить румунський королів­ ський військовий трибунал. Осіб, що підлягають інтернуванню, поки за їх відправку не відповідає румунська королівська армія, тримають в берегів­ ській судовій в’язниці. Винесення рішення про інтернування я зберіг за со­ бою і виношу його щоразу на підставі даних слідства. [...]

Історія державної служби в Україні: У 5 т. Т. 5: Документи і матеріали, кн. 1.

Київ, 2009. - С. 153-155.

З Меморандуму про майбутній державно-адміністративний устрій та організацію державної служби на Закарпатті у складі Чехословацької Республіки (1919 р., липня 14)

1. Назва — «Русинія» (Нідоіпіа)

а) Підстави. Така назва вживається в офіційних русинських газетах (документах?) в Америці.

б) Самоназва народ «русини». Така ж назва вживається у двох його на­ родних гімнах «Я русин бьш», «Подкарпатскиі русини».

в) Країна словаків — Словаччина, росіян — Росія, сербів — Сербія, хорват — Хорватія, румунів — Румунія. Отже, країна русинів — Русинія.

§62

Р о з д і л VII. Україна у воєнних та революційних потрясіннях перших десятиліть XX ст.

мовою, треба дати термін до одного року, щоб вони вивчили мову народу; але на протязі року залишаються на своїх постах.

б) В початкових класах шкіл навчання проводиться тільки на русинсь­ кій мові; у старших класах, але не більше як три роки, продовжувати нав­ чання мадярською мовою, але і за цей час кожний учень повинен вивчити русинську мову.

3. Губернатор

Цей титул повинен мати глава адміністрації русинського штату; такому титулу треба віддати перевагу перед будь-яким іншим, як наприклад, «Ко­ місар», або ж інший, які могли б викликати у народу підозріння, що їх штат не повністю самостійний. В тому випадку, якби першим губернато­ ром став громадянин Сполучених Штатів, заперечення проти титулу губер­ натора може бути еліміновано присягою такого змісту: «Я (прізвище) уро­ чисто присягаю, що як губернатор буду сумлінно працювати на користь Русинського штату і Чехословацької республіки. Якби сталося так, що із своїх офіційних повноважень я був би змушений прийняти рішення в інте­ ресах штату і республіки, але які б шкодили інтересам Сполучених Штатів Америки, обіцяю, що я відразу подаю у відставку».

Така формула подобалася б не тільки русинам, які дуже поважають Сполучені Штати і президента Вільсона за їх участь у визволенні русинів, але була б до вподоби і американцям.

4. Кордони

Вкрай необхідно, щоб тимчасові кордони Русинії були остаточно ви­ значені, щоб ці кордони відповідали, наскільки це можливо, 13 пункту тих «14 пунктів», що були передані Американською Русинською Комісією пре­ зидентові Масарикові Ю.У. 1919 р.

5. Адміністрація

Губернатор має призначати таких урядовців:

1)секретаря або міністра штату і внутрішніх справ;

2)секретаря або міністра культури і шкіл;

3)секретаря або міністра транспорту і пошти;

4)секретаря або міністра фінансів;

5)секретаря або міністра сільського господарства і лісової справи;

6)секретаря або міністра праці;

7)секретаря або міністра без портфеля (на це місце треба назначити Теофіла Жатковича, який добре обізнаний із ситуацією в Русинії і Амери­ ці, знає мови англійську, русинську, російську, словацьку і мадярську);

8)три жупани (штат треба буде розділити знову на три жупи);

9)секретаря або міністра юстиції.

гів (дистриктів); з кожного з них посланий один представник у парламент.

563

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. Хрестоматія

б) Члени малого парламенту в Ужгороді:

із кожного вище названого округу мають бути послані два представни­ ки в малий парламент в Ужгороді: цей орган має приймати всі рішення, що стосуються місцевих справ. [...]

11. Громадянство і перепис населення

а) Негайно провести перепис на території Русинії.

б) Громадянство мають одержати тільки ті, що народились на території Русинського штату і які не стали пізніше громадянами інших держав.

в) Для всіх інших треба ввести американську систему натуралізації (громадянство можна отримати після п’яти років перебування в країні і випробування).

г) Жінки мають мати виборче право.

12. Суди

а) В Ужгороді повинен бути створений найвищий суд штату, складе­ ний із 7 суддів. Цей суд має бути останньою апеляційною інстанцією у всіх громадянських справах, крім справ конституційних.

б) У Празі повинна бути апеляційна Вища інстанція, яка повинна ви­ рішувати конституційні питання, а також справи, в яких обвинувачений або обвинувач не являються громадянами Русинського штату, але вони є громадянами або жителями Чехословацької Русинської Республіки.

13. Членство у Лізі Націй

Оскільки Русинія буде суверенним штатом і поскільки текст угоди про Лігу Націй говорить, що «будь-який суверенний штат, не вказаний у додат­ ку, може стати членом Ліги і т. д.», було б бажано, щоб Русинія якнайско­ ріше була б прийнята до Ліги Націй. Саме це чи не найбільше переконає громадян і жителів Русинії, що їх штат є суверенним. [...]

Історія державно! служби в Україні: У 5 т. Т. 5: Документи і матеріали, кн. 1.

Київ, 2009. - С. 156-158.

Декларація уряду Української Народної Республіки про оголошення війни АЛ.Денікіну

(1919 р., вересня 17)

Народе України!

Вже два роки обороняєш ти свою Народню Республіку, яка дає тобі землю і волю. Всенароднім повстанням 1918 року скинута була власть гетьмана Скоропадського. Після того явилися большевики-комуністи, щоб годувати українським хлібом большевицьку Росію. І цього сильного і злого ворога удалося прогнати нашій славній армії. Та замість большевиків ши­ рокі простори нашої рідної землі забрав царський ген. Денікін. За його полками йде ледаче панство, яке хоче надалі панувати над нашим народом, як панувало за царя та за гетьмана.

564

Р о з д і л VII. Україна у воєнних та революційних потрясіннях перших десятиліть XX ст.

Армія Денікіна вертає панам добуту селянською кровю землю і відби­ рає громадські права у робітника. Денікін не дозволяє українському наро­ дові вчитися в школі рідною мовою, народній український язик вигонить із державних установ, українські книжки палить, нищить українську ко­ операцію та всі культурні й господарські товариства, жорстоко переслідує українських діячів.

Російське панство намагається шибеницями, катуванням і розстрілами вірних синів України держатися на нашій землі. Українське народне правительство не хоче забирати чужі землі, а обороняє тільки свій рідний край. Щоб одвернути ворожий наїзд на Українську землю, Вища Команда об’єд­ наною Наддніпрянського і Наддністрянського війська хотіла переговорами примусити добровольчу армію покинути територію України. Але замість якої-небудь згоди безпощадним терором проти національного і демокра­ тичного українського руху, приказом про наступ і нарешті зрадницькими нападами на народне військо командування добровольчої армії виявило свою запеклу ворожість до українського народу і нашої Республіки. Всі не­ людські вчинки добровольчої армії на Україні і дальше перебування війсь­ ка генерала Денікіна на нашій землі викличуть тільки новий большевизм і нове поневолення України комуністами Росії.

Директорія і Правительство Української Народньої Республіки не може допустити, щоб чужинці і надалі панували над нашим народом. В цей рішу­ чий час нашої боротьби за визволення Вища власть Української Народньої Республіки оповіщає, що закони про передачу землі в руки трудящого се­ лянства та закони робітничі лишаються в повній силі незмінно і нерушимо.

В найближчому часі буде скликано вибраний на основі всенароднього, рівного, безпосереднього, тайного і пропорціонального виборчого закону Парламент України з правами Установчих Зборів, якому має належати вся власть у самостійній Українській Народній Республіці.

Народна власть України буде до кінця боротися за нашу державну не­ залежність, свободу і народні соціяльно-економічні реформи.

Ми, Директорія і Правительство Соборної Української Народньої Рес­ публіки, звертаємося до нашого війська, селян, робітників і всього народу України з закликом непохитно боротися за демократичні здобутки укра­ їнської революції.

Ви, громадяне, повинні дати свойому війську людей, харч, одежу, бо поруч з правами, свободами й вигодами, які одержує громадянин від дер­ жави, він повинен виконувати і обовязки, без чого ніяка держава не може стояти.

Народня власть України, селянство, робітництво та вся щира демокра­ тія незалежно од національностей достойно оцінять цей відповідальний момент і всі свої сили віддадуть на оборону рідної землі.

Знайте, що не один український нарід бореться проти відновлення царської Росії. Вже вільні республіки народів Кавказа, Естонії, Литви, Ку­ бані повстали проти єдинонеділимої Росії Колчака і Денікіна.

Під ударами нашого славного війська і повстанців, що жертвують своїм життям для щастя своїх дітей і онуків, впаде ця остання перешкода для вільного і самостійного життя Українського Народу.

565

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. Хрестоматія

Народе Український!

Настав слушний час. Всі, хто має силу і любов до свободи, в кому не згасло стремління до землі і волі, всі, кому дорога демократична Єдина Соборна Українська Республіка, вставайте до посліднього рішучого бою з нашим ворогом.

Народня власть Української Республіки певна, що боротьбою нашого війська і працею всієї демократії України ми визволимо нашу рідну землю від нових гетьманців і ніколи не дамо їм запанувати над вільним укра­ їнським народом.

Мазепа І. Україна в огні й бурі революції 1917—1921: В 3 кн. Кн. 3.

[Б. м.], 1952. - С. 186-187.

Ухвалений Радою Народних Міністрів «Закон про урочисту обітницю Директорії, міністрів, урядовців і суддів та присягу військових на вірність Українській Народній Республіці» (1919 р., жовтня 13)

На зміну та доповнення попередніх законів встановити такі форми урочистої обітниці на вірність Українській Народній Республіці.

I. УРОЧИСТА ОБІТНИЦЯ ДИРЕКТОРІЇ

Ми, Директорія Української Народньої Республіки, даємо цю при­ людну урочисту обітницю, що вірно будемо служити Народові України і утвореній ним Українській Народній Республіці, волю синів її, націо­ нальну, релігійну та горожанську невпинно боронитимемо, всі сили свої обіцяємо покласти аби закріпити народно-республіканський устрій Украї­ ни основним законом, організовано виявленій волі народа будемо кори­ тися; в державному управлінню будемо керуватися тільки волею народа на його добробут і благо Республіки, стоятимо на сторожі її інтересів та скарбів, ні в чому не порушимо її законів, пильно стояти будем, аби вста­ новлені закони ретельно й справедливо всіма виконувались і правда ні в чому не порушувалась.

II. УРОЧИСТА ОБІТНИЦЯ МІНІСТРІВ

Я, нижчепідписаний, даю цю прилюдну урочисту обітницю, що вірно служитиму Народові України і утвореній ним Українській Народній Рес­ публіці та її Верховній Владі. В державному управлінню буду керуватись тіль­ ки благом Народа й Республіки, обов’язки свої виконуватиму чесно й сум­ лінно, пильнуватиму аби встановлені Директорією закони всіма неодмінно виконувались і правда ні в чому не порушувалась; урядові тайни берегтиму і всіма силами стоятиму на сторожі інтересів Народу та скарбів Української Народної Республіки.

566

Р о з д і л VII. Україна у воєнних та революційних потрясіннях перших десятиліть XX ст.

III. УРОЧИСТА ОБІТНИЦЯ УРЯДОВЦІВ

Я, нижчепідписаний, даю цю прилюдну урочисту обітницю, що буду вірно служити Українській Народній Республіці та її Верховній Владі; по­ кладені на мене правительством, обов’язки служби буду виконувати з пов­ ним напруженням сил, чесно і сумлінно, керуючись лише благом Народу й Республіки та законами її, не жаліючи життя для своєї Батьківщини; всяку довірену мені по службі таємницю берегтиму, державне майно оберігатиму і на свою користь нічого проти служби й обітниці не робитиму.

IV. УРОЧИСТА ОБІТНИЦЯ СУДЦІВ

Я, нижчепідписаний, даю цю прилюдну урочисту обітницю, що буду вірно служити Українській Народній Республіці та її Верховній Владі, не­ похитно оберігатиму гідність стану судді, всяку довірену мені по службі таємницю берегтиму, обов’язки свої виконуватиму чесно й сумлінно; дер­ жавне майно оберігатиму і на свою користь нічого проти служби й обітни­ ці не робитиму, закони затверджені Верховною Владою Української Народньої Республіки твердо виконуватиму, суд чинитиму справедливо, як закон і совість мені каже.

V. ВІЙСЬКОВА ПРИСЯГА

Клянусь честью громадянина Української Народньої Республіки і торжественно присягаю Всемогущему Богу вірно Українській Народній Рес­ публіці служити, слухняно повинуватися її Верховній Владі Директорії, Правительству і Народній Армії.

Присягаю поважати і захищати накази і всякі припоручення їх по службі, точно їх виконувати супроти всякого ворога Української Народної Республіки та трудящого люду, хто б цей ворог не був і де тільки воля Верховної Республіканської [Влади] буде вимагати: на воді, на суші, у воздусі, вдень і вночі, в боях, наступах, сутичках і всякого роду предприємствах, словом на кожному місці, у всяку пору і кожнім випадку хо­ робро [і] мужно до останньої краплі крови боротися. Своїх військових частин, прапорів і зброї ні в [жоднім] разі не кидати, з ворогом ні в які, навіть найменші, порозуміння не входити, завжди поводитися так, як цього військові закони та честь воїна лицаря вимагають, в цей спосіб і честью жити і честью умерти.

В цьому мені, Святий Боже, [моя любов] до країни Рідної та її народу, допоможи.

Історія державної служби в Україні: У 5 т. Т. 5: Документи і матеріали, кн. 1.

Київ, 2009. - С. 165-167.

567