litvin_v_m_uporyad_istoriya_ukraini

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. Хрестоматія

Однині Українська Народна Республіка стає самостійною, ні від кого незалежною, вільною, суверенною державою українського народу.

Зо всіма сусідніми державами, як то Росія, Польща, Австрія, Румунія, Туреччина та інші, ми хочемо жити в згоді й приязні, але ні одна з них не може втручатися в життя самостійної Української Республіки.

Вдасть у ній буде належати тільки народові України, іменем якого, по­ ки зберуться Українські Установчі збори, будемо правити ми, Українська Центральна Рада, представництво робочого народу, селян, робітників і солдатів, та наш виконавчий орган, який однині матиме назву Ради народ­ них міністрів.

Отож, насамперед приписуємо правительству Республіки нашої — Раді народних міністрів — від цього дня вести розпочаті вже нею переговори про мир з Центральними державами цілком самостійно й довести їх до кінця, незважаючи ні на які перешкоди з боку яких-небудь інших частин бувшої Російської Імперії, і установити мир, щоб край наш розпочав своє господарське життя в спокої й згоді.

Що ж до так званих «більшовиків» та інших напастників, що нищать та руйнують наш край, то приписуємо правительству Української Народної Республіки твердо й рішуче взятися до боротьби з ними, а всіх громадян нашої Республіки закликаємо: не жаліючи життя боронити добробут і сво­ боду нашого народу. Народна Українська Держава повинна бути вичищена від насланих з Петрограда найманих насильників, які топчуть права Укра­ їнської Республіки.

Незмірно тяжка війна, розпочата буржуазними правительствами, тяжко змучила наш народ, знищила наш край, розбила господарство. Тепер тому мусить бути кінець!

З тим, як армія буде демобілізуватись, приписуємо відпускати вояків, після підтвердження мирних переговорів — розпустити армію зовсім, а по­ тім замість постійної армії завести народну міліцію, щоб військо наше слу­ жило охороні робочого народу, а не бажанням пануючих верств.

Поруйновані війною і демобілізацією місцевості мають бути відновлені за поміччю і заходами державного нашого скарбу.

Коли вояки наші повернуться додому, народні ради — волосні й пові­ тові та міські думи мають бути переобрані в час, який буде приписано, щоб і вояки наші мали в них голос. А тим часом, щоб встановити на міс­ цях таку вдасть, до якої б мали довір’я й яка б спиралась на всі революцій­ но-демократичні верстви народу, Правительство повинно закликати до співробітництва з місцевими самоврядуваннями ради селянських, робітни­ чих і солдатських депутатів, вибраних з місцевої людності.

В справі земельній комісія, вибрана на останній сесії нашій, вже виро­ била закон про передачу землі трудовому народові без викупу, прийнявши за основу скасування власності й соціалізацію землі, згідно з нашою поста­ новою на сьомій сесії. Закон цей буде розглянуто за кілька день в повній Центральній Раді, і Рада народних міністрів вживе всіх заходів, щоб пере­ дача землі в руки трудящих уже до початку весняних робіт через земельні комітети неодмінно відбулась. Ліси ж, води і всі багатства підземлі яко добро українського трудящого народу, переходять в порядкування уряду Української Народної Республіки.

538

Р о з д і л VII. Україна у воєнних та революційних потрясіннях перших десятиліть XX ст.

Війна також відібрала на себе всі трудові заробницькі сили нашої краї­ ни. Більшість заводів, фабрик і майстерень виробляли тільки те, що було потрібно для війни, і народ зостався зовсім без товарів. Тепер війні кінець! Отож приписуємо Раді народних міністрів негайно приступити до переве­ дення всіх заводів і фабрик на мирний стан, на вироблення продуктів, по­ трібних насамперед трудящим масам.

Та сама війна наплодила сотні тисяч безробітних, а также інвалідів. У самостійній Народній Республіці України не повинен терпіти ні один тру­ дящий чоловік. Правительство Республіки має підняти промисловість дер­ жави, має розпочати творчу роботу у всіх галузях, де всі безробітні могли б знайти працю і прикласти свої сили та вжити всіх заходів до забезпечення скалічених та потерпівших од війни.

За старого ладу торговці та різні посередники наживали на бідних пригноблених класах величезні капітали. Однині Народна Українська Рес­ публіка бере в свої руки найважніші галузі торгівлі і всі доходи з неї повер­ татиме на користь народу.

Торг товарами, які будуть привозитись з-за кордону і вивозитись за кордон, буде вести сама держава наша, щоб не було також дорожнечі, яку терплять найбідніші класи через спекулянтів. Правительству Республіки на виконання цього приписуємо розробити і представити на затвердження за­ кони про це, а також про монополію заліза, угля, шкури, тютюну і інших продуктів і товарів, з яких найбільш бралося прибутків з робочих класів на користь нетрудящихся.

Так само приписуємо встановити державно-народний контроль над всіма банками, які кредитами (позиками) нетрудовим масам допомагали визискувати піддержку трудовому населенню та на розвиток народного господарства Української Народної Республіки, а не [на] спекуляції на різ­ ну банкову експлуатацію (визиск).

На грунті безладдя, неспокою в житті та недостачі продуктів росте не­ вдоволення серед деякої частини людності. Тим невдоволенням користую­ ться різні темні сили і підбивають несвідомих людей до старих порядків. Ці темні сили хочуть знов підвернути всі вільні народи під єдине ярмо Росії. Рада народних міністрів повинна рішуче боротися зо всіма контрреволю­ ційними силами, а всякого, хто кликатиме до повстання проти самостійної Української Народної республіки, до повороту старого ладу, того карати, як за державну зраду.

Всі ж демократичні свободи, проголошені 3-м Універсалом, Українська Центральна Рада підтверджує і зокрема проголошує: в самостійній Народ­ ній Українській Республіці всі нації користуватимуться правом національ- но-персональної автономії, признаним за ними законом 9 січня.

Все, що з вичисленого в сім Універсалі не встигнемо зробити ми, Цен­ тральна рада, в найближчих тижнях, певно, довершать, справлять і до ос­ таннього порядку приведуть Українські Установчі збори.

Ми наказуємо всім громадянам нашим проводити вибори до них як найпильніше, вжити всіх засобів, щоб підрахунок голосів закінчено якнайскорше, щоб. за кілька тижнів зібрались наші Установчі збори, найвищий господар і впорядчик землі нашої, і закріпили свободу, лад і добробут кон­ ституцією нашої незалежної Української Народної Республіки на добро всього трудящого народу її, тепер і на будуче. Сьому ж найвищому нашому

539

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. Хрестоматія

органові належатиме рішити про федеративний зв’язок з народними рес­ публіками бувшої Російської держави.

До того ж часу всіх громадян самостійної Української Народної Рес­ публіки кличемо непохитно стояти на сторожі добутої волі та прав нашого народу і всіма силами боронити свою долю від усіх ворогів селянсько-ро- бітничої самостійної Республіки Української.

Українська Центральна Рада: Документи і матеріали: У 2 т. Т. 2.

Київ, 1997. - С. 102-104.

Змирного договору між Українською Народною Республікою,

зодної, і Німеччиною, Австро-Угорщиною, Болгарією і Туреччиною, з другої сторони (1918 р., лютий)

Тому, що Український Народ в протягу сучасній світовій війні прого­ лосив себе незалежним і виразив бажання привернути мирний стан між Українською Народною Республікою і державами, що находяться в війні з Росією, поставили правительством Німеччини, Австро-Угорщини, Болгарії і Туреччини заключити мирний договір з правительством Української На­ родної Республіки: вони хотять самі вчинити перший крок до тривалого і для всіх сторін почесного світового мира, котрий не тільки має покласти кінець страхіттям війни, але також має вести до привертання дружніх від­ носин між народами на полі політичному, господарському і умовому [...]

Українська Народна Республіка, з одної, і Німеччина, Австро-Угорщи­ на, Болгарія і Туреччина, з другої сторони, заявляють, що воєнний стан між ними покінчений. Сторони, заключаючи договір, рішилися надалі жи­ ти взаємно в мирі і дружбі.

Сторони, які заключають договір, зобов’язуються взаїмно нав’язати не­ гайно господарські зносини і устроїти обмін товарів на підставі слідуючих постанов: до 31 липня б. р. треба буде переводити взаїмну обміну лишків найважливіших сільськогосподарських і промислових виробів для прикрит­ тя біжучих потреб [...]

Історія України: Джерельний літопис.

Київ, 2008. - С. 412-413.

З німецько-українського додаткового договору до мирного договору між Німеччиною, Австро-Угорщиною,

Болгарією і Туреччиною, з однієї сторони, і Українською Народною Республікою, з другої сторони

(1918 р., лютий)

[...] Вартості маєткові, що були під наглядом, охороною або заряджен­ ням, мають бути негайно видані на жадання власника, а до хвилі повного повернення охороняти інтереси власника.

540

Р о з д і л VII. Україна у воєнних та революційних потрясіннях перших десятиліть XX ст.

[...] Земельні маєтки або права на них, гірничо-промислові права як також права уживання і використання маєтків, підприємства або участь в них, особливо акцій, які з огляду на воєнні закони продано, або від правовласника примусово відібрано, повинні бути повернені первісному власни­ кові на його жадання на протязі одного року після ратифікації мирного до­ говору, при обов’язковому повороті користей, які були одержані від прода­ жі, або відбирання, при сім не звертається увага на добре набуті права тре­ тьої особи [...]

Історія України: Джерельний літопис.

Київ, 2008. - С. 413-414.

Пояснювальна записка Міністра внутрішніх справ та проект доповнення до «Тимчасового положення про губерніальних і повітових комісарів», затвердженого Тимчасовим урядом 19 вересня 1917 р.

(1918 р., березня 21)

Розруха і анархія, яка охопила всю Україну, і яка побільшилась, дя­ куючи різним заходам, зробленим для цього так званим «більшовицьким» урядом, вимагають рішучих і негайних заходів до припинення тієї анархії з боку уряду Республіки.

Приймаючи на увагу вищезазначене, а також і те, що судовий апарат, який і раніше працював досить слабо, більшовицьким урядуванням ще біль­ ше розстроєний, що необхідність примушує горожанську владу, яка прис­ тупає до виконання своїх обов’язків в місцевостях, які увільняються від біль­ шовиків, вживати заходів негайних, Міністерство внутрішніх справ вва­ жає необхідним видати право вищим представникам урядової влади, якими є губерніальні комісари, під час військового стану видавати обов’язкові по­ станови і накладати за порушення їх кару порядком адміністративним.

Проект доповнення до «Тимчасового положення про

губерніальних і повітових комісарів», затвердженого Тимчасовим урядом 19.09.1917 р.

В місцевостях, які згідно пп. 1—7 доповнення до п. 23 «Общаго Учр. Губ.» (т. 11 св. Зак.) оголошуються на військовому стані, губерніальним ко­ місарам Української Народної Республіки надається право видавати обо­ в’язкові постанови по справах, які торкаються порушення громадського порядку та спокою і державної безпеки.

За порушення виданих ними обов’язкових постанов губерніальні комі­ сари мають право накладати в адміністративному порядку штрафи до 3000 крб., або карати тюрмою до 3 місяців.

Історія державної служби в Україні: У 5 т. Т. 5: Документи і матеріали, кн. 1.

Київ, 2009. - С. 65-66.

541

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. Хрестоматія

Універсал гетьмана Павла Скоропадського (1918 р., квітня 29)

Всім вам, козаки та громадяне України, відомі події останнього часу, коли джерелом лилася кров кращих синів України й знову відроджена Ук­ раїнська Держава стояла на краю загибелі.

Врятувала ся Вона завдяки могутньому підтриманню центральних дер­ жав, які, вірні свому слову, продовжують і по сей час боротися за вільність і спокій України.

При такій піддержці у всіх зродилася надія, що почнеть ся відбудованне порядку в Державі й економічне життє України увійде врешті в нормаль­ не річище.

Але сі надії не справдилися.

Бувше Українське Правительство не здійснило державного будування України, бо було зовсім нездатне до сього.

Бешкети й анархія продовжують ся на Україні, економічна руїна й безробітгє збільшуються і розповсюджуються з кождим днем і врешті перед найбагатшою колись Україною стає грізна мара голоду.

При такім становищі, яке загрожує новою катастрофою Україні, глибо­ ко сколихнуло всі трудові маси населення, які виступили з категоричним домаганнєм негайно збудувати таку Державну Владу, яка здатна була б за­ безпечити населенню спокій, закон і можливість творчої праці.

Яко вірний син України я постановив відкликнутися на сей поклик і взяти на себе тимчасово всю повноту влади.

Отсею грамотою я оголошую себе Гетьманом всієї України.

Управа Україною буде провадитися через посередництво призначеного мною Кабінету міністрів і на остаточнім обгрунтованню приложених при сім законів про тимчасовий державний устрій України.

Центральна й Мала Рада, а також всі земельні комітети від нинішнього дня роспускаються. Всі міністри й товариші звільняються. Всі инші уря­ довці, що працюють в державних інституціях, зістаються на своїх посадах і повинні продовжувати виконаннє своїх обовязків.

В найблизший час буде виданий закон, установляючий порядок вибо­ рів до Українського Сойму.

До нього я буду твердо стояти на сторожі порядку й законности в Укра­ їнській Державі, буду домагатися негайного виконання всіх державних розпорядків і буду підтримувати авторитет влади, не спиняючи ся ні перед якими найкрайнійшими мірами.

Права приватної власносте як фундаменту культури й цивілізації відбу­ довуються в повній мірі й всі розпорядки бувшого Українського Уряду, а так само тимчасового російського уряду відміняються і касуються. Відбудо­ вується повна свобода по розробленню купчих по куплі-продажі землі.

Поруч з сим будуть прийняті міри по вивласненню земель по дійсній їх вартости від великих власників для наділення земельними участками ма­ лоземельних хліборобів.

Рівночасно будуть твердо забезпечені права робітничої кляси. Особли­ ву увагу звернеться на поліпшеннє правового становища й умов праці за­

542

Р о з д і л VII. Україна у воєнних та революційних потрясіннях перших десятиліть XX ст.

лізничників, котрі при виключно тяжких умовах ні на один час не кидали своєї відповідальної праці.

На економічнім і фінансовім полі відбудовується повна свобода торговлі й відкриваєть ся широкий простір приватного підприємства й ініціятиви.

Передбачую всю трудність праці, що стоїть передо мною, і молю Бога дати мені силу, щоб достойно виконати те, що я уважаю своїм обовязком перед рідною Україною в сучасний виключний і критичний для неї час.

Мені далекі й чужі, які-бто не були, власні побудки й головною своєю метою я ставлю користь і добро народу всім дорогої нам України.

В сій свідомости кличу всіх вас, громадян і козаків України — без ріжниці національносте й віросповідання — помогти мені й моїм працівни ­ кам і співробітникам в нашім загальнім великовідповідальнім ділі.

Українська суспільно-політична думка в 20 столітті: Документа і матеріали: В 3 т. Т. 1.

Мюнхен, 1983. — С. 384.

Постанова Ради Міністрів Української Держави про асигнування з Державної скарбниці 216 363 крб. на утримання дитячих притулків

Українського комітету допомоги жертвам війни (1918 р., червень)

Слухали:

Доклад п. Міністра Внутрішніх Справ про відпуск Українському Това­ риству допомоги жертвам війни на утримання дитячих захоронків на 1 чверть 1918 року 216.363 крб. Історія справи: Українське Товариство до­ помоги жертвам війни існує (спочатку під назвою «Юг Росії») з самого по­ чатку війни і має метою допомагати сиротам воїнів і дітям біженців. З січ­ ня в зв’язку з припиненням діяльності Татіянинського Комітету, Товари­ ство прийняло під свій догляд і всі дитячі захорони, захісти згаданого То­ вариства і на 1 січня 1918 р. мало в Києві під своїм доглядом, як то видно з докладної записки Товариства 21 захоронків, столових, майстерні і инших інституцій, допомагаючи дітям сиротам, біженців і воїнів і має під своїм доглядом по цім захоронкам 1543 дітей, постійних і приходячих (на 1 в м. 46,14 крб.). По представленому докладу і обрахунку Товариства воно має одержати від уряду згідно з нормами допомоги біженцям, які були затверджени Краевою Нарадою по біженецьким справам 216.363 крб. Цей об­ рахунок був провірен Київською Губерніяльною Нарадою по Біженецьким Справам, а далі Виконавчим Комітетом Краєвої Наради і був не тільки стверджен, але Краєва Нарада рахувала відпустити гроші навіть не за 1-у чверть 1918 року, а і ще за 2 місяця, на що Міністерство не згодилося. [...]

Ухвалено:

На утримання захоронків Українського Комітету допомоги жертвам війни на 1 чверть 1918 р. з коштів Державної Скарбниці відпустити 216.363 крб.

Жванко Л. Біженство Першої світової війни в Україні: Документи і матеріали (1914—1918 рр.).

Харків, 2010. - С. 315-316.

543

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. Хрестоматія

Резолюція «Україна і Росія», прийнята І з’їздом КП(б)У (1918 р., липень)

Виходячи з того, що:

1)Україна економічно нерозривно зв’язана з Росією;

2)економічна єдність України і Росії за останнє 10-ліття створила міц­ ний базис для єдності боротьби пролетаріяту України і Росії;

3)відокремлення України від Росії, як в силу цього, так і в силу всієї міжнародної обстановки, має характер тимчасової окупації;

4)ідея «самостійності» України, під ширмою якої німецькі імперіалісти загарбували й поневолювали Україну під ярмо капіталістів та поміщиків, остаточно дискредитована в найширших трудових масах України;

5)повстання на Україні розгортається під лозунгом відновлення рево­ люційного возз’єднання України з Росією, — І з’їзд Комуністичної партії України вважає, що завданням нашої партії на Україні є: рішуче порвавши

зпомилками минулого, боротися за революційне об’єднання України з Ро­ сією на засадах пролетарського централізму в межах Російської Радянської Соціялістичної Республіки, на шляху до утворення всесвітньої пролетар­ ської комуни.

Комуністична наріія України в резолюціях і рішеннях з’їздів, конференцій і пленумів ЦК: У 2 т. Т. І.

Київ, 1976. - С. 20.

Витяг із «Закону про громадянство Української Держави» та форма присяги (1918 р., липня 2)

І.

[-] 3) Уся повнота політичних прав в Українській Державі, в тім числі ак­

тивне та пасивне право участи в виборах до публічно правових установ, а також право державної і публічно-громадянської служби належить тільки громадянам Української Держави, але ж на них упадає й обов’язок дбати всіма силами про добро Української Держави, не жалкуючи для неї навіть свого життя.

Примітка 1: На державних та публічно-громадських посадах чужоземці можуть служити в тих установах, де це допускається винятковим законом.

Примітка 2: До видання нового закону про державну службу закони Ро­ сійської Держави про цю службу мають чинність і в Українській Державі. [...]

Заприсяжне обіцяння (Додаток до «Закону про громадянство Української Держави»)

Обіцяю та заприсягуюсь бути завжди вірним Українській Державі, як своїй Батьківщині, охороняти інтереси Держави і всіма силами своїми до­ помагати її славі і розцвіту, не жалкуючи для цього навіть і свого життя.

544

Р о з д і л VII. Україна у воєнних та революційних потрясіннях перших десятиліть XX ст.

Обіцяю та заприсягуюсь не визнавати другої Батьківщини, крім Ук­ раїнської Держави, щиро виконувати всі обов’язки громадянина її, корити­ ся її Правительству і всім поставленим від нього властям, завжди маючи на думці, що добро і розцвіт моєї Батьківщини мусять бути для мене вище моїх особистих інтересів.

Історія державної служби в Україні: У 5 т. Т. 5: Документи і матеріали, кн. 1.

Київ, 2009. - С. 87-88.

Наказ Міністра народної освіти Української Держави про утворення національної нижчої початкової школи (1918 р., липня 22)

[...] В час, коли наша держава творить культурно-національні цінності (одкриває Українські державні університети, академії, гімназії і т. п.) і на­ пружує всі духовні й матеріальні сили, щоб дати українському народові рідну національну школу, коли не можна допустити ні одного кутка без ук­ раїнської школи, нижча початкова школа для українського народу мусить обов’язково як слід приготовитись до навчання на українській мові і забез­ печити себе підручниками і вчителями в першу чергу.

На місцях треба доложити всіх творчих сил, аби цього досягти. Тому Міністерство освіти пропонує всім губерніальним і повітовим земським і міським управам в контакті з губерніальними і повітовими комісарами ос­ віти негайно приступити до з’ясування стану шкіл з цього боку, щоб з нас­ тупного 1918—1919 шкільного року навчання в школах для українського люду велось українською мовою у всіх групах нижчої початкової школи на всім просторі України.

Разом з цим Міністерство освіти прохає зазначені установи стежити за виконанням цього розпорядження, а комісарів освіти допомагати їм і спішно повідомити, що зроблено і робиться в справі підготовки до ут­ ворення рідної національної школи і щодо намірів Міністерства освіти взагалі.

Історія української культури: Збірник матеріалів і документів.

Київ, 2000. - С. 275.

Політичні засади Українського національного союзу (1918 р., серпень)

І. Мета Союза:

а) утвореннє міцної самостійної української держави; б) боротьба за законну владу на Україні, відповідальну перед парля-

ментом; в) боротьба за демократичний виборчий закон у всі установи (по

5-ти член, формулі); г) оборона прав українського народу і української держави в міжнарод­

ній сфері.

545

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. Хрестоматія

§2. Для здійснення сієї мети Союз організує українську політичногромадську волю і репрезентуючи її, вживає всіх відповідних заходів для її виявлення і реалізації, як в межах України, так і поза її межами.

§3. Склад Ради. Рада складаєть ся з представників усіх політичних ук­ раїнських партій і української селянської спілки на паритетних основах (по 8) і з українських громадських представників, наукових і професійних організацій також на паритетних основах (по 1).

§4. Філії. Філії Союза закладають ся по губерніяльних і повітових містах та інших пунктах на таких-же основах, як і центральна організація (§ 3). Філії підлягають центрови, який може мати при них своїх уповно­ важених.

§5. Виконавчий орган. Для виконання постанов Ради і для репрезен­ тації Союза Рада вибирає президію. В склад президії входять представники всіх партій по одному, і по 2 представників від усіх інших організацій, які входять в склад Союза.

§6. Кошти. Кошти Союза складають ся з внесків партій і організацій, які входять в Союз; їх форма і розміри встановляють ся Радою.

§7. В своїй діяльносте президія, філії, комісії й инші органи Союза керуються відповідними інструкціями Ради.

§8. Керуючий орган Союза — загальні збори Ради, які вважають ся правомочними, коли на них представлено не менш '/2 партій і організацій, записаних до Союза, і скликують ся в міру потреби.

§9. Постанови Ради обовязкові для членів усіх вступивших до Союза партій і організацій, коли сі постанови принято одноголосно.

§10. Постанови Ради приймають ся простою більшістю голосів. Примітка: Партія чи організація, не згодна з постановою зборів може

заявите, що се питаннє для неї принціпіяльне: тоді питаннє здіймається з черги та переносить ся на найближче засідання, і коли більшість не прийде до порозуміння з меншістю, то питаннє голосуєть ся в друге і постанова ся стає обовязковою, коли за неї висловиться 2/з присутних членів Ради.

Українська суспільно-політична думка в 20 столітті: Документа і матеріали: В 3 т. Т. 1.

Мюнхен, 1983. — С. 384.

Закон Української Держави про обов’язкове навчання української мови і літератури,

а також історії та географії України в середніх школах (1918 р., серпня 1)

1. По всіх середніх хлоп’ячих і дівочих загальноосвітніх, професійних, комерційних і інших школах, учительських семінаріях та інститутах, а та­ кож духовних семінаріях обов’язково викладається українська мова і літе­ ратура, задля чого визначається не менше 3 годин тижнево в перших 5-ти класах, а в 2-х останніх класах — не менше 2 годин, та географія і історія України, для яких предметів мають бути визначені не менше як по 2 годи­ ни тижнево в 2-х останніх класах кожної школи.

546

Р о з д і л VII. Україна у воєнних та революційних потрясіннях перших десятиліть XX ст.

Примітка. Години на викладання тих предметів повинні бути установлені в кожній школі без побільшення загальної кількості лекцій, існуючої до цього часу, згідно з розпорядженням міністерства для кожного типа школи.

2.По всіх хлоп’ячих та дівочих середніх, професійних, комерційних і інших школах, учительських семінаріях та інститутах, а також духовних се­ мінаріях закладається штатна посада учителя української мови та літерату­ ри, а також обов’язково закладаються зверхштатні посади учителя географії та історії України.

3.Штатним учителям української мови та літератури, які мають не менше 12 годин тижнево, та зверхштатним учителям географії та історії України, які мають не менше 6 годин того або іншого предмету, належать всі права, якими користуються учителі штатні, чи зверхштатні, того чи ін­ шого типу школи щодо платні, пенсії та правного становища.

Примітка. Коли б вчителі української історії та географії мали також не менше 12 лекцій, тоді вони стають штатними учителями того предмета.

4.Кредити на утримання посад названих учителів беруться з тих же коштів, на які утримується та чи інша школа. [...]

7.Всі учителі української мови та літератури, української історії та географії запрошуються і затверджуються згідно з законом для кожного ти­ пу школи. [...]

9. Викладання української мови, історії та геоірафії України почина­ ється з початком 1918—1919 шкільного року.

Історія української культури: Збірник матеріалів і документів.

Київ, 2000. - С. 272-273.

Закон Української Держави про утворення фонду Національної бібліотеки Української Держави

(1918 р., серпня 2)

1. Для заснування Національної бібліотеки Української Держави в м. Києві утворюється фонд Національної бібліотеки з метою негайного прид­ бання й систематизації книжок, бібліотек, рукописів, мап та інших творів.

2.Крім загальних завдань — допомагати розповсюдженню знання і підтриманню наукової праці, при бібліотеці має бути найповнішим чином розроблений відділ «Україна», бібліотека повинна бути книгозбірнею, в якій мають бути зібрані всі пам’ятки духовного життя українського народу

іУкраїни (рукописні й друкарські). В ній повинні бути зібрані книги, ча­ сописи, газети, гравюри, листівки, ноти, літографії і інші твори друкарень, літографій і металографій, видані на Україні та за кордоном. [...]

4.Як аванс до 1 січня 1919 р. асигнувати до фонду Національної біб­ ліотеки в розпорядження міністра народної освіти та мистецтва 500 тис. карб, з коштів Державної скарбниці. [...]

6.В цілях побільшення фонду Національної бібліотеки доручити міні­ строві народної освіти та мистецтва звернутися до всієї людності Українсь­ кої Держави з закликом про підтримання цієї справи і відкрити загальну підписку для побільшення фонду.

Історія української культури: Збірник матеріалів і документів.

Київ, 2000. - С. 273-274.

547